Роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору
У статті розглянуто роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору, проведено аналіз джерел виникнення конфліктів, визначено соціально-економічні критерії узгодження цілей, інтересів акторів з позиції інституціоналізації світового порядку....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123262 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору / Н.М. Далевська, Л.В. Сорокіна // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 46–51. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123262 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1232622025-02-09T22:04:39Z Роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору Роль конфликта в эволюции акторов мирового политикоэкономического пространства Role of Conflicts in Actors’ Evolution of the World Political & Economic Space Далевська, Н.М. Сорокіна, Л.В. Економічна теорія У статті розглянуто роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору, проведено аналіз джерел виникнення конфліктів, визначено соціально-економічні критерії узгодження цілей, інтересів акторів з позиції інституціоналізації світового порядку. В статье рассмотрена роль конфликта в эволюции акторов мирового политико-экономического пространства, проведен анализ источников возникновения конфликтов, определены социально-экономические критерии согласования целей, интересов акторов с позиции институционализации мирового порядка. The article depicts the role of conflict in the actors’ evolution of the world political & economic space, it analyses the sources of the conflicts, determines the social & economic criteria of target, actors’ interests arrangement in view of institutionalization of the world order. 2013 Article Роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору / Н.М. Далевська, Л.В. Сорокіна // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 46–51. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123262 339.924 uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економічна теорія Економічна теорія |
| spellingShingle |
Економічна теорія Економічна теорія Далевська, Н.М. Сорокіна, Л.В. Роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору Економічний вісник Донбасу |
| description |
У статті розглянуто роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору, проведено аналіз джерел виникнення конфліктів, визначено соціально-економічні критерії узгодження цілей, інтересів акторів з позиції інституціоналізації світового порядку. |
| format |
Article |
| author |
Далевська, Н.М. Сорокіна, Л.В. |
| author_facet |
Далевська, Н.М. Сорокіна, Л.В. |
| author_sort |
Далевська, Н.М. |
| title |
Роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору |
| title_short |
Роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору |
| title_full |
Роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору |
| title_fullStr |
Роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору |
| title_full_unstemmed |
Роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору |
| title_sort |
роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Економічна теорія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123262 |
| citation_txt |
Роль конфлікту в еволюції акторів світового політико-економічного простору / Н.М. Далевська, Л.В. Сорокіна // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 1 (31). — С. 46–51. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT dalevsʹkanm rolʹkonflíktuvevolûcííaktorívsvítovogopolítikoekonomíčnogoprostoru AT sorokínalv rolʹkonflíktuvevolûcííaktorívsvítovogopolítikoekonomíčnogoprostoru AT dalevsʹkanm rolʹkonfliktavévolûciiaktorovmirovogopolitikoékonomičeskogoprostranstva AT sorokínalv rolʹkonfliktavévolûciiaktorovmirovogopolitikoékonomičeskogoprostranstva AT dalevsʹkanm roleofconflictsinactorsevolutionoftheworldpoliticaleconomicspace AT sorokínalv roleofconflictsinactorsevolutionoftheworldpoliticaleconomicspace |
| first_indexed |
2025-12-01T06:37:13Z |
| last_indexed |
2025-12-01T06:37:13Z |
| _version_ |
1850286837406367744 |
| fulltext |
46
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
УДК 339.924
Н. М. Далевська,
кандидат економічних наук,
Л. В. Сорокіна,
кандидат економічних наук,
ДВНЗ „Донецький національний технічний університет”
РОЛЬ КОНФЛІКТУ В ЕВОЛЮЦІЇ АКТОРІВ СВІТОВОГО
ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ
Вступ. Будь-які соціальні зміни загострюють си-
туацію невизначеності, тим самим розширюючи
простір для конкуренції, що виникає в процесі розпо-
ділу повноважень між акторами світового політико-
економічного простору, забезпечуючи підґрунтя для
соціальних конфліктів в межах світового політико-еко-
номічного простору. Складні й суперечливі уявлення
про місце конфлікту в еволюції акторів світового полі-
тико-економічного простору виникають не стільки від
різноплановості об’єкта дослідження, скільки від
трансформаційних процесів суспільства, змінами в
його розвитку. Значний внесок в осмислення конфлікт-
них процесів в суспільстві внесли Д. Белл, К. Боулдінг,
М. Вебер, Т. Гоббс, Р. Дарендроф, М. Дейч, Л. Козер,
П. Сорокін, А. Тойнбі, С. Хантінгтон, К. Ясперс та ін.
У постановці проблеми визначення конфліктної
взаємодії акторів найбільш важливим є дослідження
вибору принципів урегулювання конфлікту. Пов’яза-
но це з тим, що саме конструктивна конфліктна взає-
модія акторів дає можливість визначити взаємодію
генетичного та онтогенезного відтворення цінностей
світового економічного розвитку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. До-
слідженню характерних ознак конфліктів між актора-
ми в межах світового політико-економічного просто-
ру приділяють увагу А. Анцупов, К. О. Апель, У. Бек,
А.-М. Бертлей-Слотер, К. Бланк, І. Валлерстайн,
Е. Ваттель, А. Гальчинський, В. Геєць, В. Дементьєв,
А. Ішмуратов, Г. Йонас, І. Коваль, П. Козловський,
Г. Колодко, Е. Левінас, Е. Моравчик, Ч. Хілл, Л. Хуфф,
П. Пірсон, Ж. П. Пажес, М. Портер, М. Робер, В. Та-
расевич, Ф. Тільман, Е. Тоффлер, А. Філіпенко, Р. Фі-
шер, Л. Фрідмен, У. Урі та ін.
Академічні дослідження структури, походження,
динаміки та перспектив розв’язання конфліктів,
здійснювані впродовж трьох останніх десятиріч, спо-
чатку формувалися під впливом теорії ігор, яка роз-
різняє конфлікт з нульовою та ненульовою сумою.
Така вихідна конструкція формувала тенденцію оці-
нювати конфлікти як різновид змагання, підсумки яко-
го можна оцінити цілком раціонально. Це відповідає
європейській культурі, яка сформувалася за доби Но-
вого часу.
Але глобальні проблеми сучасності, які постави-
ли під сумнів можливості перемоги однієї із сторін
конфлікту, змінили напрямок конфліктологічних до-
сліджень у 80-ті роки ХХ ст. На зміну конфліктології
змагання приходить конфліктологія співробітництва
акторів з новою ієрархією факторів виробництва, ви-
знанням людського фактора основним джерелом еко-
номічного розвитку. Конкуренція між акторами світо-
вого політико-економічного простору за цієї концепції
розглядається не лише як каталізатор структурних пе-
ретворень, а й інститут, що має забезпечити партнерські
відносини між акторами із забезпеченням вигод вна-
слідок міжнародного співробітництва.
Метою статті є теоретичне дослідження ролі
конфлікту в еволюції акторів світового політико-еко-
номічного простору, аналіз джерел виникнення кон-
фліктів, визначення соціально-економічних критеріїв
узгодження цілей, інтересів акторів міжнародних
відносин з позиції інституціоналізації світового порядку.
Результати. Світове господарство як органічна
структура постійно еволюціонує, а отже, зазнає змін.
При цьому конфліктність між акторами світового полі-
тико-економічного простору є визначальною рисою
переважної більшості суспільних зрушень. Наступність
конфлікту виявляється в тому, що позитивні сторони і
прогресивні тенденції попереднього соціально-еконо-
мічного стану актора у зміненій формі визначають зміст
якісно іншого рівня стану об’єкта. У зв’язку з цим
К. Маркс, аналізуючи процес економічного розвитку,
підкреслював: „Нові продуктивні сили і виробничі
відносини не розвиваються з нічого... вони розвива-
ються всередині і в боротьбі з наявним розвитком ви-
робництва і з успадкованими, традиційними відноси-
нами власності” [1, с. 210]. Вже на цій стадії на-
ступність конфлікту між акторами виявляється у на-
громадженні кількісних змін у змісті структурних змін,
визначаючи тим самим потенціал розвитку міжнарод-
них відносин.
Отже, наступність конфлікту між акторами в ме-
жах світового політико-економічного простору забез-
печує поступальний рух, спрямований на зміну об’єктів
серед усього розмаїття системоутворювальних зв’яз-
ків продуктивних сил та міжнародних відносин. До
Н. М. Далевська, Л. В. Сорокіна
47
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
того ж, розуміння наступності конфлікту як зв’язків
розвитку означає, що в ядро світової системи, що роз-
вивається, мають входити структурні елементи всіх
попередніх стадій розвитку соціально-економічних
систем.
Тут, однак, треба врахувати декілька моментів.
Перший, зокрема, випливає з розгляду особливостей
еволюції світового політико-економічного простору.
Адже, оновлення структурних елементів світової сис-
теми господарства здійснюється на основі єдності тво-
рення і руйнування системоутворюючих зв’язків між
акторами. І кожен такий конфлікт за Ф. Енгельсом
може мати „своє виправдання для того часу і для тих
умов, яким він зобов’язаний своїм походженням. Але
він стає хитким і втрачає своє виправдання за нових,
вищих умов, які поступово розвиваються в його влас-
них надрах” [2, с. 263]. B кінцевому підсумку цей
процес спрямований на збереження цілісності світо-
вої системи господарства. За таких умов, регрес окре-
мих елементів системи є однією з необхідних умов її
прогресу як цілого.
Поряд із цим необхідно зазначити, що К. Маркс,
аналізуючи специфіку органічної системи, показав, що
„її розвиток у напрямі цілісності полягає саме в тому,
щоб підпорядкувати собі всі елементи... або створи-
ти... ще відсутні в неї органи” [1, с. 210]. Зазначена
властивість органічного цілого, а саме світової систе-
ми господарства асоціюється з такими виявами на-
ступності конфлікту між акторами як зняття (збере-
ження, утримання) і трансформація (перетворення,
утвердження). Будучи моментом діалектичного запе-
речення, що зумовлює перехід світової системи гос-
подарства на більш високий рівень розвитку, зняття
конфлікту між акторами супроводжується збережен-
ням і внесенням до складу системи нової якості де-
яких елементів і ланок попередньої структури. Водно-
час наслідком зняття конфлікту є знищення того, що
не відповідає рівневі розвитку, досягнутому запере-
чуючою системою продуктивних сил та міжнародних
відносин. Тим самим забезпечується нагромадження
позитивних змін, створюється основа, базис світово-
го економічного розвитку.
Зрозуміло, що кожен актор в межах світового
політико-економічного простору має власні цілі і ре-
презентує усвідомлення власної позиції, панування
власних дій у досягненні певних цілей. Однак разом
вони складають спільну та єдину інституційну і функ-
ціональну основу глобального управління. Характери-
зуючи її, А. Мартінеллі пише: „Ринки, держави, спільно-
ти і конфліктують (у випадку глобальних ринків, що
руйнують і суверенітет держави і комунітарні традиції) і
співпрацюють різними способами, забезпечуючи меха-
нізми глобального управління” [3, с. 8].
За основу класифікації суб’єктів глобального
управління А. Мартінеллі бере принципи діяльності.
Враховуючи, що істотними принципами соціальної
інтеграції і соціальної регуляції (способи координації
дій, розподілу ресурсів, структуризації конфліктів) є
влада чи ієрархічний контроль, обмін чи координація
у формі трансакцій, солідарність чи нормативна інте-
грація, А. Мартінеллі характеризує основних акторів
глобального управління так: 1) міжнародні ринки і
транснаціональні корпорації як інститути, що діють, хоча
й не завжди, за принципом обміну; 2) національні дер-
жави, міжнародні організації та наднаціональні оди-
ниці як інститути, які діють переважно за принципом
легітимної влади; 3) колективні рухи й міжнародні
спільноти як інститути, що діють переважно за прин-
ципом солідарності [3, с. 11]. По суті ж, актори в ме-
жах світового політико-економічного простору різних
рівнів відрізняються і за структурою, і за ступенем
організації. У процесі розвитку світової системи гос-
подарства відбувається їх розчленування на різноякісні
елементи і підсистеми. Таке перетворення внаслідок
діалектичного заперечення (зняття) спричинює або
включення їх у нову цілісність, або руйнування. При-
чому для всіх цих процесів характерна своєрідність
взаємозв’язків елементів, частин і цілого з зовнішнім
середовищем.
Такі міркування дають змогу конкретизувати
категорію конфлікту як специфічного зв’язку між
різними рівнями розвитку цілісної системи, основу якої
утворює діалектичне зняття і трансформація кожним
наступним (більш високим) рівнем суттєвих характе-
ристик конфлікту попереднього рівня.
За всіма процесами, вважають М. Ільїн та В. Іно-
земцев, що радикально змінили обличчя цивілізації в
другій половині XX століття, стоїть фундаментальна
тенденція отримання людиною все більшої свободи –
економічної, соціальної, політичної, духовної. Відтак
метою глобалізації стає „розширення можливостей
людини впливати не на окремі сторони соціального
прогресу, а на прогрес цивілізації в цілому”, що у свою
чергу означає, що імператив глобалізації полягає в
забезпеченні керованості суспільного розвитку [4,
с. 9]. Подібну думку висловлює і М. Шепелєв: „Полі-
фонія глобальних трансформацій змушує не просто
осмислювати їх глибинну логіку, але й ставити і ви-
рішувати питання про можливості суб’єктів історії –
людини і суспільства – впливати на їх розгортання,
конструювати майбутнє в інтересах свого виживання
і розвитку” [5, с. 7].
Відповідно до концепції С. Хантінгтона, найваж-
ливіші конфлікти у глобальній політиці траплятимуть-
ся між націями та групами країн різних цивілізацій.
Зіткнення цивілізацій домінуватиме у глобальній полі-
Н. М. Далевська, Л. В. Сорокіна
48
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
тиці. Лінії розлому між цивілізаціями будуть фронто-
вими лініями майбутнього” [6, с. 34]. Всі незахідні ци-
вілізації, на думку С. Хантінгтона, небезпечні для За-
ходу тим, що намагатимуться зберегти свою культур-
ну ідентичність, яка є опозиційною стосовно західних
цінностей.
На окрему увагу заслуговує концепція Ю. Пахо-
мова, згідно з якою „наслідки конкуренції цінностей
по лінії Схід – Захід нині виходять за межі окремих
країн і навіть багатокраїнових регіонів. Більше того,
саме „надкраїнові”, тобто загальнопланетарні, наслідки
ціннісної конкуренції виявляються для долей людства
як одного цілого зараз найважливішими. У сьогод-
нішній ситуації, оскільки верх беруть цивілізації Схо-
ду, Земля начебто сама робить вибір на користь носіїв
цінностей, які бережливо, а не руйнівно впливають на
планету” [7, с. 9 – 10].
Отже, процеси соціально-економічного розвит-
ку людини і середовища взаємозумовлені, взаємо-
пов’язані і взаємозалежні. Саме тому, конфлікт,
здійснюючи комунікативну, акумулюючу й гносеоло-
гічну функції, виступає виявом потенціалу розвитку
кожного актора в межах світового політико-еконо-
мічного простору. Під кутом зору цивілізаційного
підходу конфлікт орієнтує суспільство і його струк-
тури, сфери на удосконалення, на розробку й реаліза-
цію нових цілей, задач, пріоритетів, стратегій світово-
го економічного розвитку. Як відомо, Р. Дарендроф
стверджував, що в сучасних індустріальних суспіль-
ствах класовий конфлікт хоча й існує, але він є інсти-
туалізованим, „вбудований” в їх соціально-економічні
структури [8, с. 318].
Ці позиції розвинув Л. Козер, який вважав, що
„конфлікт у власному розумінні слова є боротьба, що
виникає через дефіцит влади, статусу чи засобів, по-
трібних для задоволення цінностей та домагань, і що
передбачає нейтралізацію, обмеження або знищення
цілей супротивника” [9, с. 8]. „Еластичне суспіль-
ство, – писав Л. Козер, – використовує конфлікти на
користь, оскільки такі процеси допомагають модифі-
кувати і створювати норми, що забезпечують його
відтворення в нових, змінених умовах” [9, с. 154].
На погляд Ж. П. Пажеса, конфлікти, які виника-
ють у сучасних суспільствах, відіграють трояку роль:
– по-перше, сприяють легітимізації прийняття ва-
жливих рішень, нав’язуючи діалог між організаційни-
ми структурами;
– по-друге, дають можливість гармонізувати
зміну організаційних структур, розвиток технологій і
еволюцію в способі мислення;
– по-третє, стимулюють спілкування індивідів і,
таким чином, відкривають їм доступ до певних знань
[10, с. 108].
Така постановка питання, на нашу думку, дає
змогу класифікувати структурно-динамічні характе-
ристики конфліктів між акторами в межах світового
політико-економічного простору (табл. 1). Проте, ура-
ховуючи багатоманіття конфліктів між акторами світо-
вого політико-економічного простору, надзвичайно
складно визначити головну „напруженість” можли-
востей для вибору принципів урегулювання конфлік-
ту, що супроводжується накладанням зовнішніх
обмежень ціннісно-нормативного змісту ідеологічних
систем країн, втратами, посиленням контролю тощо.
Виходячи з того, що світовий порядок як спосіб
цілераціональної організації міжнародного життя – це
формування глобального інституційного середовища
через узгодження суперечливих інтересів акторів в
межах світового політико-економічного простору,
можна зробити висновок, що всі конфлікти мають
спільні елементи і спільні динамічні форми. Так, за
К. Боулдінгом, під час взаємодії двох чи більше оди-
ниць виникає напруження, рух у загальне біхевіоральне
поле і з нього. Регулюють взаємодію два посилання:
конфліктне, що існує за несумісності цілей у загаль-
ному біхевіоральному просторі, і посилення співро-
бітництва [19, с. 27]. Таке розуміння конфліктної ко-
мунікації потребує конкретизації джерел виникнення
конфліктів між акторами в межах світового політико-
економічного простору (рис. 1).
Об’єднуючись в цілісну систему, компоненти
джерел виникнення конфліктів стають одним з регу-
ляторів поведінки акторів під час розв’язання тих чи
інших актуальних для них питань. Утім, питома вага
компонентів джерел конфліктів неоднакова. Спосте-
рігається тенденція до компенсації недостатньої „на-
повненості” одного з компонентів цілісної системи за
рахунок інших компонентів. По суті ж, „сутність кон-
флікту така, що для того, щоб його позбавитися чи
хоча б зменшити його інтенсивність, потрібно зміни-
ти або ж оточення, в якому він розгортається, або ж
поведінку однієї чи декількох конфліктуючих сто-
рін” [20, с. 195].
Розглядаючи можливість такої стратегії подолан-
ня конфлікту, А. Філлей обговорює варіант так званих
„виграш-виграш” методів. „Згода досягається в
опорній ситуації, коли ухвалено високоякісне рішен-
ня, що не має заперечень. Типові правила дій у тако-
му варіанті передбачають, що учасники насамперед
прагнуть перемогти проблему, а не один одного, що
вони уникають пустого сперечання чи зовнішнього за-
мирення, що вони шукають факти для розв’язання ди-
леми; що вони сприймають конфлікт як корисний, вва-
жаючи, що він не викличе загрози або захисту; і вони
уникають орієнтованої на себе поведінки, що ігнорує
чужі потреби чи позиції” [21, с. 8 – 9].
Н. М. Далевська, Л. В. Сорокіна
49
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
Розв’язання цих завдань передбачає посилення
взаємозалежності між економічним і соціальним
складниками світового економічного розвитку, взає-
мопроникнення „економічного” і „соціального”, усві-
домлення нової місії соціальної сфери. В арсеналі
нових важелів впливу на соціальну мотивацію, соці-
альну поведінку акторів чільне місце мають зайняти
соціальна звітність і соціальний аудит [22, с. 5]. Нині
основним міжнародним стандартом у царині соціаль-
ної звітності є Регламент або керівництво щодо звітності
в галузі стійкого розвитку, розроблений Глобальною
ініціативою зі звітності (GRI). Упровадження практи-
ки складання соціальних звітів – достатньо нова „тех-
нологія” та інститут, що мають слугувати усуненню
конфліктів та забезпеченню соціальної згуртованості
суспільства.
Отже, аналіз соціалізації акторів світового полі-
тико-економічного простору передбачає можливість
визначити вибір стратегії, тактики управління кон-
фліктом, спрямованої на таке розв’язання конфліктів
у суспільстві, яке дає змогу досягти спільної відпові-
дальності акторів за свої конфліктні дії при збереженні
умов персоніфікації суспільних зв’язків у площині
саморозвитку людини, креативної особистості.
Висновки. Конфліктність між акторами світово-
го політико-економічного простору є визначальною
рисою сучасних суспільних зрушень. Наступність кон-
флікту виявляється в тому, що позитивні сторони і
Таблиця 1
Структурно-динамічні характеристики конфліктів між акторами світового політико-економічного простору
Компоненти Зміст компонентів
Підґрунтя конфліктів Зміна системи цінностей панування суспільних інтересів над
приватними, інтелектуальна схильність до мотиваційної
діяльності, інституціоналізація світового порядку.
Причини конфлікту Джерело конфлікту (наявність суперечливості між
акторами), безпосередній привід конфлікту (дії, вчинені
однією із сторін), мотивація конфлікту кожної сторони
Суб’єкти конфлікту Безпосередні учасники конфлікту, а також підбурювачі та
посередники, миротворці тощо.
Типові конфліктогенні
обставини
Створення певних правил і норм поведінки, які
закріплюються в певних суспільних інститутах, кризи
системи соціального забезпечення, ціннісно-орієнтаційні
відмінності між країнами, еволюція форм організації
світового порядку.
Мета конфлікту Отримання монопольного стану або монопольного
володіння правами чи соціальними благами, руйнування
того балансу влади, який склався, упорядкування
соціального буття людства як цілісності.
Сутність конфлікту Боротьба за досягнення соціальних благ і перерозподіл
ресурсів, продукування нових знань і технологій.
Прояви конфліктів Конкурентна взаємодія, втрата орієнтирів, зміна суспільних
цінностей, політична нестабільність.
Конфліктна взаємодія Динаміка конфлікту в стадіях (латентна стадія,
передконфліктна стадія, стадія відкритого зіткнення,
післяконфліктна стадія); стиль поведінки в конфлікті,
вибраний його суб’єктами (конкуренція, уникнення,
пристосування, компроміс, співробітництво); способи
ведення конфлікту: а) мирний (переконання, економічні та
політичні санкції, пред’явлення об’єктивних критеріїв,
наприклад, закон, інформаційний тиск тощо), б) немирний
(погрози, шантаж, терор, військові операції).
Управління конфліктом Вибір стратегії (компроміс, однобічне домінування,
співробітництво); тактика (двосторонні переговори, або за
участю „третьої” сторони); контроль над конфліктом,
тимчасове врегулювання, остаточне розв’язання); вибір
принципів урегулювання конфлікту.
Н. М. Далевська, Л. В. Сорокіна
50
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
Утворення транснаціональних Обмеженість Розвиток індивідуалізації суспільного
вертикально інтегрованих продуктивних життя людини та персоніфікації
господарських структур ресурсів суспільних зв’язків у площині
саморозвитку людини
Зближення життєвого рівня Утворення структур глобального
та життєвих орієнтацій управління
різноманітних соціальних
спільнот Забезпечення єдності еколого-
економічного простору
Визначення глобальних
наднаціональних пріоритетів Зростання ролі транснаціональних
у світовому економічному банків на ринку фінансових
господарстві запозичень
Інтернаціоналізація зростання Розширення простору
потреб акторів світового конкурентної взаємодії економічних
політико-економічного систем
простору
Ослаблення зв’язків між інвесторами
і позичальниками, відрив фінансових потоків
від реальних потреб економіки
Конфлікти
Рис. 1. Джерела виникнення конфліктів між акторами в межах світового політико-економічного простору
прогресивні тенденції попереднього соціально-еконо-
мічного стану актора у зміненій формі визначають зміст
якісно іншого рівня стану об’єкта.
Наступність конфлікту між акторами в межах
світового політико-економічного простору забезпечує
поступальний рух, спрямовану зміну об’єктів серед
усього розмаїття системоутворювальних зв’язків про-
дуктивних сил та міжнародних відносин. Адже онов-
лення структурних елементів світової системи госпо-
дарства здійснюється на основі єдності творення і руй-
нування системоутворювлаьних зв’язків між актора-
ми світового політико-економічного простору.
Будучи моментом діалектичного заперечення, що
зумовлює перехід світової системи господарства на
більш високий рівень розвитку, зняття конфлікту між
акторами супроводжується збереженням і внесенням
до складу системи нової якості деяких елементів і ла-
нок попередньої структури. Водночас наслідком знят-
тя конфлікту є знищення того, що не відповідає рівневі
розвитку, досягнутому заперечуювальною системою
продуктивних сил та міжнародних відносин. Тим
самим забезпечується нагромадження позитивних
змін, створюється основа, базис світового економіч-
ного розвитку.
Саме тому конфлікт, здійснюючи комунікативну,
акумулюючу й гносеологічну функції, виступає ви-
явом потенціалу розвитку кожного актора в межах
світового політико-економічного простору. Під
кутом зору цивілізаційного підходу конфлікт орієнтує
суспільство і його структури, сфери на удосконален-
ня, на розробку й реалізацію нових цілей, задач, пріо-
ритетів, стратегій світового економічного розвитку.
Об’єднуючись в цілісну систему, компоненти
джерел виникнення конфліктів стають одним з регу-
ляторів поведінки акторів під час розв’язання тих чи
інших актуальних для них питань. Утім, питома вага
компонентів джерел конфліктів неоднакова. Спосте-
рігається тенденція до компенсації недостатньої „на-
повненості” одного з компонентів цілісної системи за
рахунок інших компонентів.
Отже, визначення особливостей системи еконо-
мічних цінностей акторів світового політико-еконо-
мічного простору дає можливість розглядати цей про-
цес у всій різноманітності сфери виявлень балансу
конфліктного дискурсу узгоджень на засадах соціаль-
них інтересів і потреб світового економічного розвит-
ку. У зв’язку з цим вагомим на сьогодні залишається
питання складу забов’язань акторів світового політи-
ко-економічного простору з урахуванням ефективності
їх дій щодо позитивних і негативних ефектів глобалі-
зації світової економіки.
Література
1. Маркс К. Економіко-філософські рукописи
1844 року / К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори [Вид. 2]. –
К. : Держ. Вид-во політ. літ. УРСР, 1982. – Т. 46. –
Ч. 1. – 515 с. 2. Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець
класичної німецької філософії / К. Маркс, Ф. Енгельс.
Твори [Вид. 2]. – К. : Держ. Вид-во політ. літ. УРСР,
1982. – Т. 21. – 745 с. 3. Мартинелли А. Рынки, пра-
Н. М. Далевська, Л. В. Сорокіна
51
Економічний вісник Донбасу № 1 (31), 2013
вительства, сообщества и глобальное управление
(Доклад XV Конгрессу. Часть I) / А. Мартинелли //
Социологические исследования. – 2002. – № 12. –
С. 3 – 14. 4. Ильин М. Введение / М. Ильин, В. Ино-
земцев // Мегатренды мирового развития. – М. : Эко-
номика, 2001. – C. 7 – 25. 5. Шепелев М. Глобаліза-
ція управління як мегатенденція сучасного світового
розвитку / М. Шерелев. – К. : Генеза, 2004. – 512 с.
6. Huntington S. The West: Unique, not Universal /
S. Huntington // Foreign Affaires. – 1996. – Vol. 75.
November/December. – P. 28 – 46. 7. Пахомов Ю.
Біфуркаційний стан світо системного ядра напередодні
зміни світових лідерів / Ю. Пахомов // Економіка
України. – 2008. – № 4. – С. 4 – 14. 8. Dahrendorf R.
Class and Class Conflict in Industrial Society. /
R. Dahrendorf . – Stanford, CA : Stanford University
Press,1959. – 336 p. 9. Coser L. The Functions of Social
Conflict / L. Coser. – London : Routledge & Paul, 1968. –
188 p. 10. Пажес Ж.-П. Конфликты и общественное
мнение (новая попытка объединить социологов и ма-
тематиков) / Ж.-П. Пажес // Социологические иссле-
дования. – 1991. – № 7. – С. 107 – 115. 11. Арон Р.
Демократия и тоталитаризм / Р. Арон. – М. : Текст,
1993. – 303 с. 12. Лютенс Ф. Организационное по-
ведение / Ф. Лютенс. – М. : Инфра, 1999. – 692 с.
13. Норт Д. Институты, институциональные измене-
ния и функционирование экономики / Д. Норт. – М. :
Начала, 1997. – 197 с. 14. Тоффлер Э. Метаморфозы
власти / Э.Тоффлер. – М. : ООО „Издательство АСТ”,
2001. – 669 с. 15. Бек У. Власть и ее оппоненты в
эпоху глобализма. Новая всемирнополитическая эко-
номия / пер. с нем. А. Б. Григорьева, В. Д. Седельни-
ка ; послесловие В. Г. Федотовой, Н. Н. Федотовой. –
М. : Прогресс – Традиция ; Издательский дом „Терри-
тория будущего”, 2007. – 464 с. 16. Глобализация
сопротивления: Борьба в мире / отв. ред. С. Амин и
Ф. Утар : пер. с англ. / Под ред. и с предисл. А. В. Буз-
галина. – Изд. 2-е. – М. : Книжный дом и „ЛИБРО-
КОМ”, 2009. – 309 с. 17. Побочий І. Комунікатив-
на складова політичного дискурсу між владою та
опозицією / І. Побочий // Нова парадигма. – 2007. –
Вип. 63. – С. 136 – 147. 18. Юськін Б. Концепція і
парадигми глобального управління / Б. Юськін // По-
літичний менеджмент. – 2009. – № 1. – С. 119 – 130.
19. Boulding K. Ecodynamics: A New Theory of Social
Evolution / K. Boulding. – London, 1978. P. 27.
20. Акофф Р. О целеустремленных системах /
Р. Акофф, Ф. Эмери ; пер. с англ. / под. ред.
И. А. Ушакова. – М. : „Советское радио”, 1974. – 272 с.
21. Felley A. Resolution of conflict, Ethics good Loser /
A. Felley // Conflict & Human interaction, USA Kengall /
Hunt publishing company, 1979. 347 p. 22. Колот А.
Корпоративна соціальна відповідальність, соціальна
звітність та аудит як сучасні інститути і технології соці-
ального розвитку / А. Колот // Україна: аспекти праці. –
2010. – № 3. – С. 3 – 9.
Далевська Н. М., Сорокіна Л. В. Роль кон-
флікту в еволюції акторів світового політико-еко-
номічного простору
У статті розглянуто роль конфлікту в еволюції
акторів світового політико-економічного простору,
проведено аналіз джерел виникнення конфліктів, ви-
значено соціально-економічні критерії узгодження
цілей, інтересів акторів з позиції інституціоналізації
світового порядку.
Ключові слова: конфлікт, світовий політико-еко-
номічний простір, актори світового політико-економі-
чного простору.
Далевская Н. М., Сорокина Л. В. Роль кон-
фликта в эволюции акторов мирового политико-
экономического пространства
В статье рассмотрена роль конфликта в эволюции
акторов мирового политико-экономического простран-
ства, проведен анализ источников возникновения кон-
фликтов, определены социально-экономические кри-
терии согласования целей, интересов акторов с пози-
ции институционализации мирового порядка.
Ключевые слова: конфликт, мировое политико-
экономическое пространство, акторы мирового поли-
тико-экономического пространства.
Dalevskaya N. M., Sorokina l. V. Role of
Conflicts in Actors’ Evolution of the World Political
& Economic Space
The article depicts the role of conflict in the actors’
evolution of the world political & economic space, it
analyses the sources of the conflicts, determines the social
& economic criteria of target, actors’ interests arrangement
in view of institutionalization of the world order.
Key words: conflict, world political & economic
space, actors’ of world political & economic space.
Стаття надійшла до редакції 16.10.2012
Прийнято до друку 20.12.2012
Н. М. Далевська, Л. В. Сорокіна
|