Домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей

Статтю присвячено визначенню специфіки функціонування домогосподарства в різних типах економічного порядку. Досліджено еволюцію теоретичних моделей господарювання на рівні домашньої економіки, що дозволяє отримати об’єктивне наукове бачення цього інституту. Дослідження показує роль і місце домогоспо...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2013
Main Author:	Зухба, О.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2013
Series:	Економічний вісник Донбасу
Subjects:	Економічна теорія
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123330
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей / О.М. Зухба // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 48–53. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123330
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1233302025-02-23T17:24:14Z Домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей Домохозяйство в разных типах экономического порядка: эволюция теоретических моделей The Household in Different Types of Economic Order: the Evolution of Theoretical Models Зухба, О.М. Економічна теорія Статтю присвячено визначенню специфіки функціонування домогосподарства в різних типах економічного порядку. Досліджено еволюцію теоретичних моделей господарювання на рівні домашньої економіки, що дозволяє отримати об’єктивне наукове бачення цього інституту. Дослідження показує роль і місце домогосподарства в економічній системі у відповідності з поглядами різних наукових шкіл. Статья посвящена определению специфики функционирования домохозяйства в различных типах экономического порядка. Исследована эволюция теоретических моделей хозяйствования на уровне домашней экономики, что позволяет получить объективное научное видение этого института. Исследование показывает роль и место домохозяйства в экономической системе в соответствии с трактовками разных научных школ. The article is devoted to defining the specific forms of households functioning in different types of economic order. The evolution of household's theoretical models gives opportunity to get an objective scientific vision of this Institute. Research shows role and place of the households in the economic system in accordance with various schools of science. 2013 Article Домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей / О.М. Зухба // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 48–53. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123330 330.34.01;330.8 uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економічна теорія Економічна теорія
spellingShingle	Економічна теорія Економічна теорія Зухба, О.М. Домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей Економічний вісник Донбасу
description	Статтю присвячено визначенню специфіки функціонування домогосподарства в різних типах економічного порядку. Досліджено еволюцію теоретичних моделей господарювання на рівні домашньої економіки, що дозволяє отримати об’єктивне наукове бачення цього інституту. Дослідження показує роль і місце домогосподарства в економічній системі у відповідності з поглядами різних наукових шкіл.
format	Article
author	Зухба, О.М.
author_facet	Зухба, О.М.
author_sort	Зухба, О.М.
title	Домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей
title_short	Домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей
title_full	Домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей
title_fullStr	Домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей
title_full_unstemmed	Домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей
title_sort	домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Економічна теорія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123330
citation_txt	Домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей / О.М. Зухба // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 48–53. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT zuhbaom domogospodarstvovríznihtipahekonomíčnogoporâdkuevolûcíâteoretičnihmodelej AT zuhbaom domohozâjstvovraznyhtipahékonomičeskogoporâdkaévolûciâteoretičeskihmodelej AT zuhbaom thehouseholdindifferenttypesofeconomicordertheevolutionoftheoreticalmodels
first_indexed	2025-11-24T02:27:03Z
last_indexed	2025-11-24T02:27:03Z
_version_	1849636918582575104
fulltext	48 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 Постановка проблеми, її зв’язок з важливи- ми науковими чи практичними завданнями. По- няття розвитку економічного світу, так само й домо- господарства – це досить складна теоретична пробле- ма, яка має чимало напрямків вирішення низкою наук: філософії, соціології, економічної теорії, економічної історії. В межах кожної науки сформувалося кілька альтернативних моделей господарського розвитку. На- приклад, економісти вивчають кон’юнктурні коливан- ня, пов’язані з діловим циклом. Спроби періодизації господарського розвитку пов’язуються з кон’юнктур- ними хвилями різної протяжності: цикли Кітчина, Жюглара, промисловий цикл К. Маркса [1, с. 22, 33 – 34, 464; 2, с. 207 – 208], будівельний цикл С. Кузне- ца [3], довгі хвилі М. Д. Кондратьєва [4] та ін. В соц- іології відомі теорії нерегулярних потрясінь, як, наприк- лад, теорія „циркуляції еліт” В. Парето або ідея П. Со- рокіна [5, С. 333 – 334, 352, 372, 380 – 381, 392] про існування неспрямованих флуктуаційних коливань в економічній, політичній і професійній мобільності та стратифікації, які не мають регулярної періодичності. Оскільки домогосподарство є органічною скла- довою загальної економічної та інституційної систе- ми, його динаміку також можливо досліджувати з урахуванням різних концептуальних засад. Аналіз наукових досліджень і публікацій. Пи- тання економічної діяльності домогосподарства дослі- джувалися в різних аспектах: досить вивченими є про- блеми споживання та зберігання в домогосподарстві [6; 7, c. 120 – 131; 8; 9], питання власності [10; 11], розподілу доходу [12; 13], становлення ринкових відносин [14; 15] та ін. Але ці дослідження базуються насамперед на традиційному розумінні лінійного су- спільного розвитку, хоча в інших сферах економічної науки вже відомі матричний, кластерний, цикловий та інші сучасні підходи. На наш погляд, такі наукові методологічні здобутки можуть бути поширені на ви- вчення домогосподарства. Кожна теоретична концепція висуває власне ба- чення господарської системи, принципи її організації, мету функціонування та склад діючих акторів. Метою статті є визначення специфіки діяльності домогоспо- дарства в різних типах економічного порядку з ураху- ванням еволюції теоретичних моделей, що дозволить отримати об’єктивне наукове бачення цього інституту. УДК 330.34.01;330.8 О. М. Зухба, кандидат економічних наук, Донецький національний технічний університет ДОМОГОСПОДАРСТВО В РІЗНИХ ТИПАХ ЕКОНОМІЧНОГО ПОРЯДКУ: ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРЕТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ Розуміння особливостей функціонування домогоспо- дарства в різних господарських системах національ- ної економіки буде сприяти формуванню ефективної соціальної політики на рівні держави та підприємства, забезпеченню людського розвитку. Основні матеріали дослідження. У зв’язку з тим, що домашнє господарство за всіх часів висту- пало найважливішим учасником економічних відно- син суспільства, його вивчення викликало інтерес у представників різних напрямів економічної думки. Ідеї давніх вчених і влади знаходили своє закріплення у релігійних та наукових трактатах, уложеннях юридич- них законів, нормах повсякденного життя. Такі ідеї та норми були несистематизованими, мали донауковий характер, але саме вони заклали ідеологічні та ідейні основи сучасних економічних знань. Общинний характер об’єднання людей стародав- нього світу вплинув на їх уявлення про принципи гос- подарювання. У таких суспільствах господарюван- ня було орієнтовано на самозабезпечення, причому кожна родина діяла самостійно і на натуральній ос- нові. Як доводять дослідження антропологів, навіть у скрутних умовах на межі виживання члени таких суспільств не вмирали від голоду. Не зважаючи на те, що наукова думка ще не виокремлювала домо- господарство, саме воно було головним об’єктом її дослідження. Так, античний економічний світогляд зароджувався в період панування общино-родового устрою, заснованого на праці всієї родової общини. Розподіл і споживання продуктів праці також був колективним. Відповідно і навколишній світ поясню- вався виходячи з родинних і родових стосунків на рівні домогосподарства. В період середньовіччя виникли нові проблеми, які потребували наукового осмислення. Крах рабо- власництва змінив відношення до фізичної праці. Праця кріпака як відносно економічно самостійного праців- ника виявилася продуктивнішою, ніж праця раба. Якщо в античному суспільстві спостерігалося презир- ливе відношення до праці фізичної, то у феодальному суспільстві затвердилася точка зору, що праця є єди- ним джерелом засобів існування. Джерелом трудо- вих ресурсів усвідомлювалася економіка окремих сімей, домогосподарств, що поступово займають про- відне місце у економічному світогляді. Основним по- О. М. Зухба 49 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 стачальником продукту став феодальний маєток, який втілив собою образ домогосподарства. За часів становлення ринкового економічного по- рядку категорія домогосподарства отримала нового розуміння. Класична школа формувалась як єдність двох начал: теорії обміну (ринку) та теорії виробництва. Теорія обміну розвивала ідеї ринкового саморегулю- вання у протидію практиці державного протекціонізму. Теорія виробництва намагалась зрозуміти сутнісну при- роду багатства. Результатом досліджень першого на- пряму стало розуміння економічної самостійності до- могосподарства на ринковій арені. Другий напрямок пояснював закони збагачення домогосподарств. З розвитком товарно-грошових відносин зрос- тає ступінь залучення домогосподарства в економічні процеси. Це відбивається в різних аспектах дослі- дження домогосподарства представниками провідних напрямків сучасної економічної думки, таких як нова інституційна теорія або в концепції „нової економіки домогосподарства” неокласичного напряму. В марксистській теорії історія людства дослі- джується з погляду формаційного підходу. За Марк- сом, суспільство пройшло п’ять суспільно-економіч- них формацій з притаманними їм способами вироб- ництва та трудовими відносинами, які послідовно змінювали одна одну. Отже, пропонується лінійна модель розвитку; всі господарства, зокрема й до- машні, проходять однакові стадії: „Візьміть певну ступінь розвитку виробництва, обігу та споживання, і ви отримаєте певний суспільний лад, певну організа- цію сім’ї, станів або класів” [16, с. 402]. В роботі Ф. Енгельса „Походження сім’ї, приватної власності і держави” [17] доведено, що домогосподарство також послідовно проходить вказані стадії розвитку, віддзер- калюючи в собі головні риси відповідної суспільної формації. У передмові до першого видання „Похо- дження...” надається утилітарне визначення домогос- подарства та його ролі. За Енгельсом, „визначальним моментом в історії у кінцевому рахунку є виробниц- тво і відновлення безпосередньо життя.... З одного боку – виробництво засобів до життя: харчів, одягу, та не- обхідних для цього засобів; з іншого боку – вироб- ництво самої людини, продовження роду. Суспільні порядки, за яких живуть люди певної історичної епо- хи і певної країни, зумовлені обома видами вироб- ництва: ступенем розвитку, з одного боку – праці, з іншого – сім’ї” [17, с. 5 – 6]. Розвиток родини і домо- господарства пов'язується насамперед з відносинами власності та експлуатації. Зрозуміло, що поведінка до- могосподарства в різних типах соціально-економіч- ного устрою має особливості: домогосподарство, що діє в межах централізованої економіки, відрізняється від домогосподарства в ринкових умовах. Однією з перших альтернатив марксистської кон- цепції суспільного розвитку стало припущення про те, що в історії людства слід виокремлювати три по- слідовні стадії, відповідно, й типи економічного по- рядку, – традиційне, індустріальне і постіндустріальне суспільство. Прикладом такого бачення розвитку су- спільства і відповідної зміни економічного порядку можна назвати концепцію Д. Белла [18]. До традиційного типу суспільства, який виник в епоху неоліту в процесі аграрної революції, відносять всі докапіталістичні системи. В традиційному су- спільстві головними виробничими ресурсами є земля і природна сировина, а вся господарська діяльність домогосподарств прив’язана до землі. Виробництво зосереджено насамперед в окремому домогоспо- дарстві, заснованого головним чином на ручній праці, примітивних технологіях, особистої неекономічної за- лежності працівників від власника, що володіє зем- лею та іншими засобами виробництва. Таку модель господарювання найчастіше до сьогодні називають архаїчним або традиційним домогосподарством. Економічний порядок індустріального суспіль- ства суттєвим чином змінює місце інституту домогос- подарства в соціально-економічній системі. Вихідним ресурсом у виробництві постають матеріали, що вже пройшли попередню обробку. Велике машинне вироб- ництво витісняє ручну працю та колосально підвищує продуктивність праці. Поглиблення суспільного роз- поділу праці та розвиток ринкових відносин руйнують натуральний характер домогосподарювання і залуча- ють його до загальної ринкової системи. Внутрішнє домашнє виробництво суттєво скорочується. На фоні розвитку ринку відбувається масова пролетаризація населення, особиста свобода супроводжується від- окремленням робітників від засобів виробництва. Домогосподарство перетворюється в постачальника ресурсів, насамперед трудових. Змінюється й харак- тер праці. Виробництво продукту стає масовим і стан- дартним, спеціалізований робітник виконує уніфіковані операції за допомогою машин. Для такої спеціалізо- ваної праці виникає потреба у суспільній освітній сис- темі. У господарській діяльності знижується орієнта- ція на традиції, зростає роль експерименту, значно ус- кладнюються знання. Масове виробництво стимулює стандартне споживання та „масову культуру” за ме- жами домогосподарства. За таких умов домогоспо- дарство за економічними мотивами не тільки делегує підприємствам і державі суто економічні, такі як функції виробництва та забезпечення споживання продуктів і послуг, але й інші свої функції, соціальні, такі як ви- ховання дітей, їх освіту, утримання старих і непрацез- датних. Швидка урбанізація населення і формування системи національних держав призводять до заміни О. М. Зухба 50 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 общинних зв’язків громадськими, що змінює соціаль- ну функцію родини та її домогосподарства. Починаючи з середини ХХ століття розвинуті країни світу починають переходити до третьої стадії – економічного порядку постіндустріального суспіль- ства. Цей період розвитку має різні назви. Іноді його називають „інформаційним” (Д. Ліон), „надіндустрі- альним” (Р. Арон), „електронним” (М. Морісіма), „програмованим” (А. Турен), „цивілізацією третьої хвилі” (О. Тоффлер), „суспільством ризику” (У. Бек), „глобальним мережевим суспільством” (М. Кастельс), „суспільством послуг” тощо. Головними ресурсами в такому суспільстві стають людські знання й інфор- мація. Виробництво засновано на новітніх комп’ютер- них і мікроелектронних технологіях, які дозволяють створювати, обробляти та зберігати великі масиви даних. Розвиток у системі комунікацій призводить до переростання інтернаціоналізації в глобалізацію. Зміни в структурі виробництва (скорочення добувних галу- зей, сільського господарства та значне зростання частки сфери послуг) впливають на структуру зайня- тості населення, характер праці, вимоги до освіти [19; 20]: більше половини населення працює в сфері по- слуг – „виробничих” (фінансових, банківських, тор- гівельних, програмних, науково-консультаційних) та „невиробничих” (наука, культура, освіта, охорона здо- ров’я, туризм); з’являються нові форми гнучкої зай- нятості. Деіндустріалізація супроводжується дезурба- нізацією населення, починається зворотній відтік меш- канців з великих міст, їх розосередження в приміській та сільській місцевостях. Все це впливає не тільки на зміну зв’язків між ринком та домогосподарством, а й на перерозподіл ресурсів в самому домогосподарстві. Значна кількість послуг домогосподарств зі споживання або відтво- рення передається стороннім агентам – ринковим по- стачальникам таких послуг. Одночасно відбувається помітне оновлення технологічної бази домашнього господарювання, з’являються нові механізми, техно- логії, комп’ютеризується побутова техніка. Змінюєть- ся роль домогосподарств як постачальників ресурсів. На основі електронних засобів комунікації домогос- подарства втягуються в новітні інформаційні системи, освоюючи нові професійні зв’язки. Для багатьох про- фесій поступово зникає різниця між домом та офісом. Одночасно з розвитком системи комунікацій зростає контроль за діяльністю домогосподарств з боку су- спільства, громади та великих компаній (наприклад, банків). Попри всі прогресивні зміни домогосподарство залишається на економічній арені протягом всього часу існування людства. Воно посідає суттєві позиції не тільки у відсталих, а й у розвинутих країнах. Ще в середині минулого століття очікувалося, що розвиток сфери послуг призведе до усуспільнення домашньої економіки, але залежність виявилася не настільки лінійною. Звісно, суттєва частка хатніх послуг змісти- лася у ринкове середовище. Але з розвитком сфери суспільних послуг в розвинутих країнах зросла кіль- кість деяких послуг, що перемістилися з ринкового сектору назад до домогосподарства (наприклад, по- слуги пральні). Інші, такі, як виховання дітей, завжди мали переважно родинний характер. Деякі теоретичні питання, наприклад, розуміння неринкової домашньої зайнятості як праці, домашньо- го господарювання – як форми виробництва, мають концептуальне значення для розвитку економічної теорії. Досить розповсюдженим є розуміння суспіль- ного прогресу через розвиток ринкових відносин. Те, що відбувається у домашньому господарстві, нерідко вважається продовженням, наслідком закономірнос- тей суспільного матеріального виробництва і ринка. Але ринкова парадигма має свої об’єктивні обмежен- ня. На фоні суспільного і технологічного прогресу, не зважаючи на нові форми, зміни структури та ролі, домогосподарство зберігає свою основну суть, зали- шаючись у певному сенсі консервативною економіч- ною структурою. Якщо визнати, що сфера економіки ширша ринкового господарства, то й ринкову зайня- тість можна розглядати як продовження економічної політики домогосподарства. Саме виходячи зі своїх власних потреб, домогосподарство або діє на засадах натурального господарювання, або включається до ринкових відносин. А тому саме існування ринкової системи є результатом спільних економічних рішень домогосподарств. Тобто ринок як суспільна система є похідною економічного вибору домогосподарств, а не навпаки, як це часто розуміють. Як і теорія Маркса, концепція постіндустріалізму розуміє прогрес суспільства лінійно, підходячи до еволюції зі стадіальних позицій. Таке бачення прогре- су та розвитку досить розповсюджене: мова йде, на- приклад, про десять епох Ж. Кондорсе або про п’ять стадій У. Ростоу, концепціях „дезорганізованого капі- талізму” С. Леша і Дж. Уррі, теоріях конвергенції та модернізації [21; 22]. За стадіальною концепцією ево- люції лежить ідея загального прогресу та поступаль- ного руху, яку можна застосувати для дослідження окремих елементів системи. В період пострадянських перетворень з'явилося чимало вітчизняних та зару- біжних досліджень місця й ролі домогосподарств в умовах перехідної економіки [14; 23; 24; 25; 26]. Вивчення динаміки поведінки окремих еко- номічних суб’єктів, зокрема, й домогосподарства, може базуватися на концепціях матричного розвитку. Прикладом можна назвати теорію світ-економіки за О. М. Зухба 51 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 Ф. Броделем [27] і розробки його теоретичного спад- коємця І. Валлерстайна [28]. Матричний підхід відо- мий і на пострадянському науковому просторі [29], але він ще не застосовувався до аналізу домогоспо- дарства. Відомі й інші моделі господарювання, серед яких виокремлюються моделі паралельного та циклі- чного розвитку. В історії людства є чимало господарських явищ, які не можуть бути розглянуті з позиції лінійного роз- витку. Багато століть, а іноді й тисячоліть, існують господарські уклади, які майже не змінюються в різних економічних стадіях або формаціях, наприк- лад, селянське господарство. Його функціонування докладно вивчав А. В. Чаянов, який вказував на особливе місце селянських господарств в еко- номічній системі [30]. Їх неможливо визначити ані капіталістичними або соціалістичними, ані глобаль- ними або індустріальними. Як правило, такі уклади називають „патріархальними” або „архаїчними”. Такі форми часто локальні, не займають перші позиції, а тому залишаються поза увагою дослідників. Якщо їх розглядати з позиції лінійного прогресу, то вони приречені на поступове вимирання, але вони не тільки не вмирають, а й діють досить ефективно. Більш того, в умовах нестабільного економічного середовища (перехідної економіки, кризи) їх частка зростає. За результатами досліджень Т. Шаніна, „маргінальні форми”... не скорочуються, фактично масштаби еко- номічної діяльності, що здійснюються поза доміну- ючими системами і відповідної політекономічної ло- гіки, зростають.” [31, с. 110]. Можливо, саме такою „несистемною” формою господарства є домогоспо- дарство в цілому. Тому дослідження інституту до- могосподарства буде неповним без вивчення його розвитку з позицій нелінійної еволюції. Одним з напрямків нелінійного бачення історії стало виокремлення двох цивілізаційних гілок – східної та західної. Розвиток останньої досить широ- ко поданий наведеними вище концепціями. Особли- вості реалізації суспільних зв’язків та відносин на Сході дозволяють говорити про існування так звано- го азіатського способу виробництва [32]. Приватна власність на землю та інші засоби виробництва в такому суспільстві майже не сформована, панує су- спільна власність у формі державної та общинної. Розпорядження власністю узурповано чиновниками, тому особисте багатство людини зумовлено її місцем в бюрократичній ієрархії. Соціальна структура має кастовий характер. Держава грає ключову роль в ре- гулюванні всіх базових умов господарювання, є го- ловним економічним суб’єктом, якій панує в еко- номічній та суспільній сфері. Така система суспіль- них відносин суттєво обмежує економічну роль та місце домогосподарства. Держава істотно впливає на діяльність та існування домогосподарств, здійсню- ючи тотальний контроль над прибутками та витрата- ми, освітою, родинними відносинами, відтворенням населення та умовами його життя. Особливості відносин домогосподарства та дер- жави в умовах східного деспотизму та західної циві- лізації докладно вивчив К. Полані, висунувши теорію формування економічних та соціальних зв’язків на основі відносин реціпроктності та редістрібуції [33]. Теорія реціпроктних взаємодій виявилася досить плідною та затребуваною при подальшому вивченні домогосподарства і суспільства в зарубіжних дослі- дженнях [34; 35; 36; 37; 38], але майже не згадується у вітчизняних роботах. В той же час функціонування українських домогосподарств на пострадянському просторі характеризується ознаками моделі східного типу хазяйнування: значний вплив держави, відсутність реальних економічних свобод, залежність від бюро- кратичної системи, незрілість правового регулювання тощо. Це означає необхідність врахування цих особ- ливостей в інституційних перетвореннях, реалізації економічної та соціальної політики щодо домогоспо- дарств України. Висновки. Таким чином, зі зміною соціально- економічного порядку організації суспільного життя змінюється й місце домогосподарства. Об'єктивне ускладнення соціально-економічної системи призво- дить до розвитку і зміни наукових моделей. Тому до- слідження домогосподарства має базуватися на комп- лексному методологічному підході, якій охоплює різні теоретичні концепції. Це визначає можливість дослі- дження особливостей функціонування домогосподар- ства в різних господарських системах як складного соціально-економічного феномену, пояснити зміну його ролі. Зокрема, розуміння домогосподарства як системоутворюючого інституту, що здійснює раціо- нальний вибір виходячи з власних інтересів, дозволяє визначити інституційну систему як похідну від еконо- мічних рішень домогосподарств. З іншого боку, до- могосподарство є особливим економічним суб'єктом, якій функціонує протягом всієї історії людства, тому його діяльність доцільно вивчати за допомогою теорій нелінійного розвитку. Література 1. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т.1. Процесс производства капитала / Карл Маркс // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е изд. – Т. 23. – М. : Изд-во полит. лит-ры, 1960. – 920 с. 2. Маркс К. Капитал. Критика политической эконо- мии. Т. 2. Процесс обращения капитала / Карл Маркс. – Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е изд. – Т. 24. О. М. Зухба 52 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 – М. : Изд-во полит. лит-ры, 1961. – 657 с. 3. Мень- шиков С. М. Длинные волны в экономике / С. М. Меньшиков, Л. А. Клименко – М. : Междуна- родные отношения, 1989. 4. Кондратьев Н. Д. Про- блемы экономической динамики / Н. Д. Кондратьев. – М. : Экономика, 1989. 5. Сорокин П. А. Социальная стратификация и мобильность / П. А. Сорокин // Со- рокин П. А. Человек, цивилизация, общество. – М. : Политиздат, 1992. 6. Вдовиченко А. Визначення де- термінантів заощаджень та споживання населення України на основі емпіричного дослідження / А. Вдо- виченко // Економіка України. – 2009. – № 9. – С. 40 –45. 7. Зухба О. М. Домогосподарство та споживання: ме- тодологія міждисциплінарного соціоекономічного дос- лідження / О. М. Зухба // Соціоекономіка : збірник наук. праць . – 2010. – С. 120 – 131. 8. Коцьо О. Я. Емпіричний аналіз впливу асиметрії статистичної інформації щодо регіонального споживання домогос- подарств України на точність прогнозів / О. Я. Коцьо // Актуал. пробл. економіки : наук.-економ. журн. – 2009. – № 12. – С. 200 – 209. 9. Михеев Д. Потребности и потребление в постсоциалистической экономике / Д. Михеев // Общество и экономика. – 2004. – № 4. – С. 144 – 152. 10. Зухба Е. Н. Институт домохозяйства в системе отношений собственности / Е. Зухба // Наукові праці Донецького нац. тех. ун-ту. Серія: еко- ном. – Вип. 36-1 (128). – Донецьк, ДонНТУ, 2009. – С. 28 – 34. 11. Кичко І. І. Економічна функція влас- ності у забезпеченні особистих потреб населення / І. І. Кичко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. – № 7 (98). – С. 26 – 32. 12. Баланда А. До- ходи населення в контексті безпечного розвитку осо- би та суспільства / А. Баланда // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 5. – С. 3 – 7. 13. Зухба Е. Н. Институци- ональные контуры распределения доходов домохозяй- ства / Е. Зухба // Формування ринкової економіки : зб. наук. праць. – Спец. вип. Проблеми сучасної еконо- міки та інституціональна теорія. – К. : КНЕУ, 2010. – 532 с. – С. 168 – 179. 14. Литвак М. Л. Роль домо- господарств у ринкових перетвореннях / М. Л. Лит- вак // Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. Вип. 66 – 67. – К. : Вид.-полігр. центр „Київський університет”, 2003. – С. 74 – 75. 15. Олей- ник А. Домашние хозяйства в переходной экономике: типы и особенности поведения на рынке / А. Олейник // Вопросы экономики. – 1998. – №12. 16. Маркс К. Письмо П. В. Анненкову, 28 декабря 1846 г. / Карл Маркс // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – в 50 т. – 2-е изд. – Т. 27. – 1962. 17. Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави / Фрідріх Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 21. 18. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / Д. Белл. – М. : Academia, 1999. 19. Зухба О. М. Освіта та роз- виток людського капіталу як складова інноваційності в епоху економіки знань / О. Зухба // Вісн. Нац. тех. ун-ту „Харківський політехнічний інститут”: зб. наук. пр. Темат. вип.: Технічний прогрес і ефективність ви- робництва. – Харків : НТУ „ХПІ”. – 2011. – № 7 – 1'2011. – С. 44 – 52. 20. Зухба Е. Н. Образование как ключевая компонента процесса формирования чело- веческого капитала инновационного типа / Е. Зухба // Инновационное развитие экономики России: институ- циональная среда : Четвертая международная научная конференция; Москва, МГУ им. М. В. Ломоносова, Экономический факультет; 20 – 22 апреля 2011 г. Сбор- ник статей: Том 2 / Под ред. В. П. Колесова, Л. А. Ту- това. – ММАКС Пресс, 2011. – с. 563 – 571. 21. Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Дж. Гелбрейт. – М. : Прогресс, 1969. 22. Фукуяма Ф. Конец истории? / Ф. Фукуяма // Вопросы философии. – 1990. – № 3. – С. 134 – 148. 23. Лучкина Л. С. Доходы и расходы домашних хозяйств в странах Цен- тральной и Восточной Европы / Л. Лучкина // Труд за рубежом. – 1999. – № 4. – С. 13 – 26. 24. Михеев Д. Потребности и потребление в постсоциалистической экономике / Д. Михеев // Общество и экономика. – 2004. – № 4. – С. 144 – 152. 25. Можайкина Н. В. Уровень жизни домохозяйств в трансформационной экономике / Н. В. Можайкина // Вісник Харк. націон. ун-та Серія економічна. – 2003. – № 608. – С. 24. 26. Олейник А. Домашние хозяйства в переходной экономике: типы и особенности поведения на рынке / А. Олейник // Вопросы экономики. – 1998. – № 12. 27. Бродель Ф. Материальная цивилизация, эконо- мика и капитализм, ХV – ХVIII вв. Т. 3 Время мира / Ф. Бродель. – М. : Прогресс, 1992. 28. Валлер- стайн И. Анализ мировых систем и ситуация в со- временном мире / И. Валлерстайн. – СПб. : Универ- ситетская книга, 2001. 29. Кирдина С. Г. Х- и Y- эко- номики: институциональный анализ / С. Г. Кирдина. – М. : Наука, 2004. – 256 с. 30. Чаянов А. В. К вопро- су теории некапиталистических систем хозяйства // Крестьянское хозяйство. Избранные труды / А. В. Ча- янов. – М. : Экономика, 1989. 31. Шанин Т. Формы хозяйства вне систем / Т. Шанин // Вопросы филосо- фии. – 1990. – № 8. – С. 110 – 115. 32. Witfogel K. Oriental Despotism: A Comparative of Total Power. New Haven: Yale University Press, P. 438 – 441. 33. Вели- кая трансформация Карла Поланьи: прошлое, насто- ящее, будущее / под ред. проф. Р. М. Нуреева. – М. : Изд. дом ГУ ВШЭ, 2006. – 406 с. 34. Ашкеров А. Ю. Антропология и экономика обмена / А. Ю. Ашкеров // Социологический журнал. – 2001. – № 3. 35. Барсу- кова С. Ю. Сетевая взаимопомощь российских до- мохозяйств: теория и практика экономики дара / Свет- лана Юрьевна Барсукова // Мир России. – 2003. – О. М. Зухба 53 Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013 № 2. 36. Бессонова О. Э. Институты раздаточной эко- номики в России: ретроспективный анализ / Ольга Бессонова. – Новосибирск : ИЭ и ОПП СО РАН, 1997. – 72 с. 37. Экономическая социология: Новые под- ходы к институциональному и сетевому анализу / составитель и научный редактор В. В. Радаев. – М. : РОССПЭН, 2002. 38. Якубович В. Институты, соци- альные сети и рыночный обмен: подбор работников и рабочих мест в России // Экономическая социология: Новые подходы к институциональному и сетевому ана- лизу / Составитель и научный редактор В. В. Радаев. – М. : РОССПЭН, 2001. Зухба О. М. Домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей Статтю присвячено визначенню специфіки фун- кціонування домогосподарства в різних типах еконо- мічного порядку. Досліджено еволюцію теоретичних моделей господарювання на рівні домашньої еконо- міки, що дозволяє отримати об’єктивне наукове ба- чення цього інституту. Дослідження показує роль і місце домогосподарства в економічній системі у від- повідності з поглядами різних наукових шкіл. Ключові слова: домогосподарство, економічний порядок, історія економічної думки. Зухба Е. Н. Домохозяйство в разных типах экономического порядка: эволюция теоретичес- ких моделей Статья посвящена определению специфики функ- ционирования домохозяйства в различных типах эко- номического порядка. Исследована эволюция теоре- тических моделей хозяйствования на уровне домаш- ней экономики, что позволяет получить объективное научное видение этого института. Исследование по- казывает роль и место домохозяйства в экономичес- кой системе в соответствии с трактовками разных научных школ. Ключевые слова: домохозяйство, экономический порядок, история экономической мысли. Zukhba Е. M. The Household in Different Types of Economic Order: the Evolution of Theoretical Models The article is devoted to defining the specific forms of households functioning in different types of economic order. The evolution of household's theoretical models gives opportunity to get an objective scientific vision of this Institute. Research shows role and place of the households in the economic system in accordance with various schools of science. Key words: household, the economic order, the history of economic thought. Стаття надійшла до редакції 21.05.2013 Прийнято до друку 30.08.2013 О. М. Зухба

Домогосподарство в різних типах економічного порядку: еволюція теоретичних моделей

Institution

Similar Items