Інновації як індикатор економічного розвитку промислових підприємств
У статті розглянуто питання економічного розвитку підприємств на інноваційних засадах, здійснено оцінку стану інноваційного забезпечення вітчизняних підприємств, обґрунтовано резерви підвищення індикативного впливу інновацій на економічний розвиток промисловихпідприємств....
Saved in:
| Date: | 2013 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Series: | Економічний вісник Донбасу |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123355 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інновації як індикатор економічного розвитку промислових підприємств / Б.В. Погріщук, В.І. Мельник, В.М. Пилявець // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 236–241. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123355 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1233552025-02-23T20:16:22Z Інновації як індикатор економічного розвитку промислових підприємств Инновации как индикатор экономического развития промышленных предприятий Innovation as an Indicator of Economic Development of the Industrial Погріщук, Б.В. Мельник, В.І. Пилявець, В.М. Менеджмент інновацій У статті розглянуто питання економічного розвитку підприємств на інноваційних засадах, здійснено оцінку стану інноваційного забезпечення вітчизняних підприємств, обґрунтовано резерви підвищення індикативного впливу інновацій на економічний розвиток промисловихпідприємств. В статье рассмотрены вопросы экономического развития предприятий на инновационной основе, осуществлена оценка состояния инновационного обеспечения отечественных предприятий, обоснованы резервы повышения индикативного влияния инноваций на экономическое развитие промышленных предприятий. This paper considers the economic development of innovative enterprises on the basis of the estimation of the innovation of domestic enterprises, proved reserves increase the indicative impact of innovation on economic development industry. 2013 Article Інновації як індикатор економічного розвитку промислових підприємств / Б.В. Погріщук, В.І. Мельник, В.М. Пилявець // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 236–241. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123355 330.341.1:338.45-043.86 uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій |
| spellingShingle |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Погріщук, Б.В. Мельник, В.І. Пилявець, В.М. Інновації як індикатор економічного розвитку промислових підприємств Економічний вісник Донбасу |
| description |
У статті розглянуто питання економічного розвитку підприємств на інноваційних засадах, здійснено оцінку стану інноваційного забезпечення вітчизняних підприємств, обґрунтовано резерви підвищення індикативного впливу інновацій на економічний розвиток промисловихпідприємств. |
| format |
Article |
| author |
Погріщук, Б.В. Мельник, В.І. Пилявець, В.М. |
| author_facet |
Погріщук, Б.В. Мельник, В.І. Пилявець, В.М. |
| author_sort |
Погріщук, Б.В. |
| title |
Інновації як індикатор економічного розвитку промислових підприємств |
| title_short |
Інновації як індикатор економічного розвитку промислових підприємств |
| title_full |
Інновації як індикатор економічного розвитку промислових підприємств |
| title_fullStr |
Інновації як індикатор економічного розвитку промислових підприємств |
| title_full_unstemmed |
Інновації як індикатор економічного розвитку промислових підприємств |
| title_sort |
інновації як індикатор економічного розвитку промислових підприємств |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Менеджмент інновацій |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123355 |
| citation_txt |
Інновації як індикатор економічного розвитку промислових підприємств / Б.В. Погріщук, В.І. Мельник, В.М. Пилявець // Економічний вісник Донбасу. — 2013. — № 3 (33). — С. 236–241. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT pogríŝukbv ínnovacííâkíndikatorekonomíčnogorozvitkupromislovihpídpriêmstv AT melʹnikví ínnovacííâkíndikatorekonomíčnogorozvitkupromislovihpídpriêmstv AT pilâvecʹvm ínnovacííâkíndikatorekonomíčnogorozvitkupromislovihpídpriêmstv AT pogríŝukbv innovaciikakindikatorékonomičeskogorazvitiâpromyšlennyhpredpriâtij AT melʹnikví innovaciikakindikatorékonomičeskogorazvitiâpromyšlennyhpredpriâtij AT pilâvecʹvm innovaciikakindikatorékonomičeskogorazvitiâpromyšlennyhpredpriâtij AT pogríŝukbv innovationasanindicatorofeconomicdevelopmentoftheindustrial AT melʹnikví innovationasanindicatorofeconomicdevelopmentoftheindustrial AT pilâvecʹvm innovationasanindicatorofeconomicdevelopmentoftheindustrial |
| first_indexed |
2025-11-25T01:23:18Z |
| last_indexed |
2025-11-25T01:23:18Z |
| _version_ |
1849723504818126848 |
| fulltext |
236
Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013
УДК 330.341.1:338.45-043.86
Б. В. Погріщук,
доктор економічних наук,
В. І. Мельник,
доктор економічних наук,
В. М. Пилявець,
Вінницький інститут економіки
Тернопільського національного економічного університету
Постановка проблеми. Здатність до ефектив-
ного розвитку промисловості базується на конкрет-
них перевагах кожного підприємства. Основою ство-
рення таких переваг в сучасних умовах є можливості,
що несе в собі науково-технічний прогрес та застосу-
вання його надбань на практиці. Відтак, інноваційний
характер відтворювальних процесів сучасної еконо-
мічної системи зумовлює перехід усіх складових на-
ціонального господарського комплексу на новий тип
розвитку, що, у свою чергу, потребує вдосконалення
механізму економічних взаємовідносин між суб’єкта-
ми господарювання.
Потреба у впровадженні інновацій промислови-
ми підприємствами значно зростає і в зв'язку із член-
ством України у СОТ. Посилення конкуренції за рин-
ки збуту зумовлює одночасне підвищення якості про-
дукції та зниження її собівартості, що можливе за умови
ефективної інноваційної діяльності. Нагального вирі-
шення потребує формування інноваційного потенціа-
лу вітчизняної промисловості, адже зміни щодо підви-
щення вимог до якості продукції, посилення конку-
ренції, зумовили необхідність розробки механізму
підвищення конкурентоспроможності вітчизняної
продукції, що є особливо актуальним, зважаючи на
глобальні світові трансформації.
Дослідженням економічного розвитку та зрос-
тання присвятили свої праці такі зарубіжні вчені, як
А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, А. Маршал, Дж. Кейнс,
Й. Шумпетер, Р. М. Солоу, Дж. Хікс та ін. Серед
вітчизняних науковців слід відзначити розробки
А. М. Бузні, А. С. Гальчинського, В. М. Гейця,
О. Д. Гудзинського, І. І. Лукінова, С. В. Мочерного,
Б. Й. Пасхавера, Є. В. Савєльєва, В. П. Семиножен-
ка, Н. М. Сіренко, В. К. Сенчагова, А. А. Чухна,
С. І. Юрія та ін. Втім, посилення процесів глобалізації
та їх вплив на розвиток окремих галузей національно-
го господарського комплексу потребує подальших
досліджень щодо визначення факторів економічного
зростання та підвищення конкурентоспроможності
вітчизняної продукції.
Мета дослідження. Метою роботи є обґрунту-
ІННОВАЦІЇ ЯК ІНДИКАТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
вання резервів підвищення індикативного впливу інно-
вацій на економічний розвиток промислових під-
приємств за проведення оцінки стану інноваційного
забезпечення вітчизняних підприємств. Для досягнен-
ня поставленої мети виділено окремі блоки завдань:
аксіоматичний огляд проблеми дослідження; диферен-
ціація цілей розвитку виробничих систем; висвітлен-
ня характеру організації інноваційної діяльності на про-
мислових підприємствах України; виділення ресурс-
но-обмежуючих факторів розвитку інноваційної діяль-
ності; проведення аналітико-змістових підсумків.
Методи дослідження. Теоретико-методологіч-
ною основою дослідження є діалектичний метод пізнан-
ня та системний підхід до вивчення проблеми іннова-
ційного розвитку, розширеного відтворення та ефек-
тивного функціонування промислових підприємств
України, наукові праці вчених-економістів, довідкові
видання з економіки та відповідні законодавчі і нор-
мативні акти.
Виклад основного матеріалу. Проблема еко-
номічного розвитку базується на двох аксіомах: по-
треби суспільства безмежні; ресурси суспільства, не-
обхідні для виробництва товарів і послуг, обмежені і
рідкісні. Так, А. Смітт вважав виникнення ринків на-
слідком обмеженості економічних ресурсів, обмеже-
ності виробничих можливостей людини і суспільства.
Економічні ресурси і виробничі можливості людини
обмежені відносно, у порівнянні з їх безмежними по-
требами, які реалізуються через виробництво. А це
в загальному вигляді зводиться до цілеспрямованої
діяльності людей на задоволення своїх потреб, де
взаємодіють основні фактори виробництва – праця,
земля, капітал [1].
В сучасній науці виділяють декілька основних
моделей економічного розвитку, пов’язаних з госпо-
дарським зростанням: 1) модель лінійних стадій роз-
витку; 2) теорія структурних трансформацій; 3) теорія
зовнішньої залежності; 4) модель інноваційного роз-
витку; 5) неокласична модель вільного ринку; 6) тео-
рія ендогенної моделі сталого розвитку; 7) модель ста-
лого розвитку [2, с. 23].
Б. В. Погріщук, В. І. Мельник, В. М. Пилявець
237
Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013
В умовах ринкової конкуренції основою форму-
вання різних цілей розвитку виробничої системи ви-
ступають якісні параметри виробництва, саме це за-
безпечує задоволення споживчих потреб. Перший
рівень цілей формується на основі якісних характе-
ристик товару, підвищення якості та обслуговування,
розширення ринків збуту тощо. Цілями другого та
третього рівнів є економічні показники діяльності, на-
самперед узагальнюючі показники ефективності ви-
робництва за окремими видами продукції, оскільки
шляхом оптимізації цілей системи досягається її ефек-
тивність і перспективність, вдосконалюється структу-
ра та система управління.
В Україні збережений достатній інноваційний по-
тенціал, який розвивається практично самостійно в:
– окремих галузях оборонної промисловості (ра-
діоелектронне стеження, радіолокація, засоби наведен-
ня високоточної зброї, системи бронетанкової техні-
ки, системи протиповітряної оборони), можливості у
виробництві якої – 8 млрд грн за відповідного спри-
яння держави:
– енергетичному атомному машинобудуванні
(Україна має більше 12% світового ринку);
– авіаційному та енергетичному турбінобуду-
ванні (Україна має більше 43% високотехнологічного
експорту):
– ракетній, авіаційній та космічній техніці (Украї-
на є учасником великої кількості міжнародних про-
ектів і має стабільне позитивне торгове сальдо);
– технології надвисоких частот (Україна посідає
одне з чільних місць у світі);
– кристалічні матеріали для мікроелектроніки,
сонячної енергетики.
Раціональне використання існуючого науково-
технічного та інноваційного потенціалу має стати
однією з важливих передумов подолання технологіч-
ного відставання України від провідних країн Заходу.
Дотепер в Україні щороку виконується понад 60 тис.
науково-технічних розробок. Тематично їх сукупність
не надто відрізняється від досліджень у країнах Захо-
ду. Значна кількість робіт присвячена розвитку науки
про життя, тобто вирішенню соціально-гуманітарних
проблем здоров’я людини, збереженню довкілля, що
є характерним для розвитку науки у країнах Західної
Європи [3, с. 312].
Основою створення сучасної виробничої систе-
ми стають інноваційні технології, які формують орга-
нізаційні та управлінські процеси, надають можливість
досягнення конкурентних переваг для успішної діяль-
ності підприємств в умовах ринкових відносин, ви-
значають питання їх якісного та ефективного розвит-
ку. Для забезпечення постійного оновлення і вдоско-
налення виробничих процесів на підприємстві слід по-
стійно виявляти поточні та майбутні проблеми, пов’я-
зані із зміною життєвого циклу продукції й технології.
Дослідження проблем організації інноваційної
діяльності на промислових підприємствах України
виявило, що поряд із відсутністю діючих держав-
них програм підтримки та фінансування інноваційних
проектів, нестачею власних оборотних коштів у під-
приємств, впровадження нововведень найчастіше
вимагає значно більших витрат, ніж очікувалося при
ухваленні рішення про інновацію; потенційно ефективні
нововведення не впроваджуються або впроваджують-
ся з великою затримкою у часі (внаслідок помилок в
оцінці строків впровадження, опору впровадженню
інновацій, недосконалої організації інноваційних про-
цесів та відсутності розвинутої інноваційної інфра-
структури). Важливість максимально швидкого (або,
як мінімум, своєчасного) виходу інновації підприєм-
ства на ринок (наприклад, нової продукції або послу-
ги) стосується проблеми скорочення тривалості інно-
ваційного циклу. Адже, інновація будь-якого виду має
системний характер і розповсюджується в усі сфери
діяльності організації та є головним фактором росту
економічного ефекту [4, c. 97].
У 2012 р. інноваційною діяльністю у промисло-
вості України займалися 1758 підприємств, або 17,4%
промислових підприємств (у 2008 р. – 1397 під-
приємств, або 13%). При цьому на технологічні ін-
новації у поточному році підприємствами витрачено
11,5 млрд грн. Близько 70% коштів було витрачено на
придбання машин, обладнання та програмного забез-
печення, 8,4% – на внутрішні і 2,0% – на зовнішні
науково-дослідні розробки, 0,4% – на придбання інших
зовнішніх знань та 19,1% склали інші витрати [5]. У
2011 р. інноваційною діяльністю в промисловості
займалися 1679 підприємств, або 16,2% загальної
кількості обстежених промислових (у 2010 р. –
1462 підприємства, або 13,8%). Вищою за середню в
Україні частка інноваційних підприємств була серед
підприємств із виробництва коксу та продуктів нафто-
переробки (34,9%), машинобудування (24,5%),
а також хімічної та нафтохімічної промисловості
(24,0%); у розрізі регіонів на промислових підпри-
ємствах Запорізької, Івано-Франківської. Миколаївсь-
кої, Одеської, Сумської, Тернопільської, Харківської,
Херсонської. Хмельницької, Черкаської, Чернівецької,
Чернігівської областей, міст Києва та Севастополя [6].
Впровадженням інновацій у 2012 р. займались
1371 підприємство (78% загальної кількості іннова-
ційно активних). Впроваджували інноваційні види
продукції 704 підприємства, кількість яких становила
3403 найменувань, з них 962 – машини, устаткуван-
ня, прилади, апарати. Нові технологічні процеси у
звітному періоді запровадили 598 підприємств. Їхня
Б. В. Погріщук, В. І. Мельник, В. М. Пилявець
238
Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013
кількість склала 2188 процесів, у тому числі мало-
відходних, ресурсозберігаючих – 554 [5].
Ефективний розвиток та реалізація інноваційних
проектів потребує значних обсягів фінансування. Спри-
ятиме вирішенню питання активізації інноваційної діяль-
ності у промисловості України створення пільгових
умов, для тих підприємств, які впроваджують інно-
ваційні технології і здійснюють науково-дослідну
діяльність.
В Україні фінансування інноваційної діяльності
передбачає такі джерела [7]:
а) кошти Державного бюджету України;
б) кошти місцевих бюджетів і кошти бюджету
Автономної Республіки Крим;
в) власні кошти спеціалізованих державних і ко-
мунальних інноваційних фінансово-кредитних установ;
г) власні чи запозичені кошти суб'єктів іннова-
ційної діяльності;
д) кошти (інвестиції) будь-яких фізичних і юри-
дичних осіб;
е) інші джерела, не заборонені законодавством
України.
Структуру фінансування інноваційної діяльності
за джерелами наведено в табл. 1.
За досліджуваний період основним джерелом
фінансування інноваційної діяльності були власні кошти
підприємств, що в загальній структурі фінансування
за досліджуваний період становили від 52,9 до 87,7%.
Залучення іноземних інвестицій відбувалось досить
нерівномірно та в недостатніх обсягах, зокрема най-
нижче значення даного показника зафіксоване у
2011 р. Коштами іноземних інвесторів в обсязі
56,9 млн грн (2411,4 млн грн) скористалися – 11 під-
приємств, вітчизняних інвесторів обсягом 45,4 млн грн
– 14 підприємств [6].
Реалізація iнновацiйних проектів пов'язана з
фiнансовими ризиками. Значною мірою на результа-
тивність реалізації таких проектів впливають чинники,
що формують фiнансову спроможнiсть, передусім іде
мова про підвищення рівня державного фінансуван-
ня, зниження кредитних ставок, усунення причин щодо
формування власних нагромаджень підприємств.
Отже, загальна сума витрат підприємств на інновацій-
ну діяльність є недостатньою. Так, питома вага витрат
на інноваційну діяльність складає приблизно 0,99% від
обсягу реалізованої в Україні продукції, що є просто
недопустимим.
У структурі витрат на інноваційну діяльність най-
більша частка припадає на придбання машин, облад-
нання та програмного забезпечення, де витрачається
майже три чверті загального обсягу інноваційних ви-
трат. Так, у 2012 р. близько 70% коштів було витраче-
но на придбання машин, обладнання та програмного
забезпечення, 8,4% – на внутрішні та 2,0% – на зовнішні
науково-дослідні розробки, 0,4% – на придбання інших
зовнішніх знань та 19,1% склали інші витрати,
на технологічні інновації підприємства витратили
11,5 млрд. грн. (рис.1).
Щодо реалізації інноваційної продукції, то у
2012 р. 1037 підприємствами реалізовано суму на
36,2 млрд грн, або 3,3% загального обсягу реалізо-
ваної промислової продукції (у 2011р. відповідно
42,4 млрд грн та 3,8%). Реалізацію продукції за межі
України здійснювали 332 підприємства, обсяг якої
Б. В. Погріщук, В. І. Мельник, В. М. Пилявець
Таблиця 1
Структура фінансування інноваційної діяльності за джерелами
* Розраховано за даними Державної служби статистики України [5,6]
У тому числі за рахунок коштів
власних коштів
підприємств
державного
бюджету
іноземних
інвесторів
інші джерела
Роки
Загальна
сума
витрат
млн грн % млн грн % млн грн % млн грн %
2000 1757,1 1399,3 79,6 7,7 0,4 133,1 7,6 217,0 12,4
2001 1971,4 1654,0 83,9 55,8 2,8 58,5 3,0 203,1 10,3
2002 3013,8 2141,8 71,1 45,5 1,5 264,1 8,8 562,4 18,6
2003 3059,8 2148,4 70,2 93,0 3,0 130,0 4,2 688,4 22,6
2004 4534,6 3501,5 77,2 63,4 1,4 112,4 2,5 857,3 18,9
2005 5751,6 5045,4 87,7 28,1 0,5 157,9 2,7 520,2 9,1
2006 6160,0 5211,4 84,6 114,4 1,9 176,2 2,9 658,0 10,6
2007 10850,9 7999,6 73,7 144,8 1,3 321,8 3,0 2384,7 22,0
2008 11994,2 7264,0 60,6 336,9 2,8 115,4 1,0 4277,9 35,6
2009 7949,9 5169,4 65,0 127,0 1,6 1512,9 19,0 1140,6 14,4
2010 8045,5 4775,2 59,4 87,0 1,1 2411,4 30,0 771,9 9,5
2011 14333,9 7585,6 52,9 149,2 1,0 56,9 0,4 6542,2 45,7
2012 11480,6 7335,9 63,9 224,3 1,9 994,8 8,7 2925,6 25,5
239
Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013
склав 36,9% від загального обсягу реалізованої інно-
ваційної продукції, у тому числі в країни СНД – 24,7%.
Майже кожне четверте підприємство реалізовувало
продукцію, що була новою для ринку. Обсяг такої
продукції склав 14,5 млрд грн, більш ніж половину
якої (52,4%) 105 підприємств поставили на експорт.
Слід зазначити, що більшість підприємств у звітному
періоді (85,7%) реалізовували продукцію, яка була
новою виключно для підприємства. Її обсяг склав
21,7 млрд грн, 26,6% якої 260 підприємств реалізува-
ли за межі України [5].
Тому, перспективним напрямом щодо активізації
інноваційної діяльності промислових підприємств є
збільшення фінансування за рахунок власних коштів та
коштів інших зацікавлених суб'єктів (вітчизняних та
закордонних), оскільки в сучасних умовах важливою
функцією держави повинна бути діяльність, спрямова-
на на вирішення саме соціальних проблем, захисту не-
захищених прошарків населення тощо. В свою чергу,
розв'язання даної проблеми потребує вирішення мак-
роекономічних питань (наприклад, запровадження
пільгового оподаткування коштів, які спрямовуються
на розробку інновацій та впровадження їх на практиці).
Відтак, зважаючи на недостатню кількість фінан-
сових ресурсів та потребу в нарощувані виробництва
промислової продукції високої якості, необхідно
здійснювати виважену політику щодо створення спри-
ятливих умов для формування бази інвестиційного
забезпечення шляхом поєднання та створення раціо-
нальної структури використання власних і залучених
ресурсів.
Щодо використання позикових коштів як одного
з джерел інвестиційного забезпечення, що підлягає по-
верненню, то до переваг залучення такого ресурсу на-
лежить не оподаткування виплати відсотків за їх вико-
ристання, тому що вони відносяться до затрат підпри-
ємства, а інфляційний процес опосередковує зниження
купівельної спроможності повернутих коштів. До не-
доліків використання позикових коштів належить
збільшення сплати відсотків в разі збільшенням пито-
мої ваги їх використання, що зумовлює зменшення
прибутковості від здійснення інноваційної діяльності.
Основою стратегічної організації інноваційної
діяльності підприємств має стати стратегія інновацій-
ної діяльності, що розробляється в межах корпора-
тивної (комплексної) стратегії розвитку підприємства
і зумовлює формування стратегічного набору підпри-
ємства: товарної, маркетингової., конкурентної, ре-
сурсної, фінансової, виробничої й іншої стратегій, бу-
дучи їхньою рушійною силою, тобто визначає зміст,
склад, агресивність стратегій. Застосування концепції
стратегічної організації інноваційної діяльності дозво-
лить підприємству поліпшити якість прийнятих управ-
лінських рішень і забезпечить підвищення ефектив-
ності інноваційної діяльності як у цілому, так і кожної
інновації, зокрема за рахунок скорочення витрат часу
на розробку й впровадження інновації, а отже,
мінімізації витрат матеріальних і фінансових ресурсів.
Законом України „Про пріоритетні напрями інно-
ваційної діяльності в Україні” стратегічними пріори-
тетними напрямами на 2011 – 2021 роки визначено:
1) освоєння нових технологій транспортування
енергії, впровадження енергоефективних, ресурсо-
зберігаючих технологій, освоєння альтернативних дже-
рел енергії;
2) освоєння нових технологій високотехноло-
гічного розвитку транспортної системи, ракетно-кос-
мічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та
військової техніки;
3) освоєння нових технологій виробництва мате-
ріалів, їх оброблення і з'єднання, створення індустрії
наноматеріалів та нанотехнологій;
Б. В. Погріщук, В. І. Мельник, В. М. Пилявець
Рис. 1. Розподіл обсягу витрат за напрямами інноваційної діяльності, % [5]
7,5
10,4
73,2
70,1
17,0
19,1
0,4
3,0
0 20 40 60 80 100
2011
2012
%
Дослідження і розробки
Придбання нових технологій
Придбання машин, обладнання, установок, інших основних засобів
Інші витрати
240
Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013
4) технологічне оновлення та розвиток агропро-
мислового комплексу;
5) впровадження нових технологій та обладнан-
ня для якісного медичного обслуговування, лікуван-
ня, фармацевтики;
6) широке застосування технологій більш чис-
того виробництва та охорони навколишнього природ-
ного середовища;
7) розвиток сучасних інформаційних, комуніка-
ційних технологій, робототехніки.
Дослідження факторів економічного розвитку
дозволяє запропонувати певні критерії їх розмежуван-
ня та групування [9, с.119]:
– рівень значимості: ресурси (потенційні фак-
тори), джерела, рушійні сили, засоби пожвавлення
джерел та активізації рушійних сил, фактори;
– характер впливу: фактори екстенсифікації та
інтенсифікації; підсилюючого, послаблюючого, галь-
мівного характеру;
– ступінь впливу: безпосереднього і опосеред-
кованого;
– спрямованість впливу: екзогенні (зовнішні) та
ендогенні (внутрішні);
– структура економічної системи: фактори роз-
витку структурних елементів системи, зокрема якіс-
ного вдосконалення та кількісного зростання продук-
тивних сил, розвитку економічних відносин, вдоско-
налення господарського механізму;
– етапи та цільові орієнтири розвитку макроеко-
номічних систем: визначення таких факторів можли-
ве лише в процесі дослідження форм проявів законів
та закономірностей розвитку систем.
Ефективність інноваційної діяльності виявляєть-
ся на мікроекономічному рівні (рівні окремих суб’єктів
господарювання, які прагнуть поліпшити результати
свого господарювання і отримати вищий прибуток у
довгостроковій перспективі) і на макроекономічному
(рівні держави, метою якої є забезпечення динамічно-
го розвитку всього суспільства).
Про ефективність реалізації інновацій свідчать не
лише економічні результати. Інновації можуть зміню-
вати і умови праці, зменшувати потребу у непоновлю-
ваних ресурсах, створювати можливість виконання
тих робіт, які дотепер були поза межами людських
чи технічних можливостей, формувати нові напрями
науково-технічного розвитку тощо [10, с. 282].
Отже, високих результатів підприємства можуть
досягати лише за систематичного і цілеспрямованого
новаторства, націленого на пошук можливостей, які
відкриває середовище господарювання щодо виготов-
лення і впровадження нових видів товарів, нових ви-
робничих і транспортних засобів, освоєння нових
ринків і форм організації виробництва, що передбачає
Б. В. Погріщук, В. І. Мельник, В. М. Пилявець
особливий, новаторський, стиль господарювання, в
основі якого – орієнтація на нововведення, система-
тична і цілеспрямована інноваційна діяльність.
Висновки. Економічне зростання у будь-якої
сфері визначаються визначальною роллю інновацій, які
значною мірою сприяють підвищенню продуктивності
праці і ефективності вкладеного капіталу.
Особливу роль в розвитку інноваційної сфери
економіки відіграє світовий науково-технічний прогрес,
адже саме він дозволяє визначати рівень розвитку
кожного елемента інноваційної системи та викорис-
тання науково-технічною потенціалу країни, а також
характеризувати процес поступового розвитку науки
та техніки, виробництва i сфери споживання.
Першочерговими заходами із реалізації транс-
формаційних перетворень в економіці з метою під-
вищення її конкурентоспроможності за рахунок ін-
новаційної її складової є: обґрунтування стратегіч-
них напрямків інноваційного розвитку; формування
системи інформаційно-консультативної підтримки
інноваційної діяльності; розширення мережі об'єктів
інноваційної інфраструктури; впровадження заходів
щодо створення центрів інноваційного розвитку, сти-
мулювання кредитно-фінансової діяльності. Це озна-
чає здійснення пошукової інноваційної діяльності в
різних напрямах з виділенням окремих інноваційних
проектів, пріоритетних на час їх актуалізації. Управ-
ління сукупністю інноваційних процесів визначає
інноваційну політику підприємства, яка формується
на основі певних принципів і встановлює зв'язок між
розвитком підприємства і напрямами його іннова-
ційної діяльності.
Література
1. Смит А. Исследования о природе и причи-
нах богатства народов / А. Смит. – М. : Наука, 1993. –
129 с. 2. Сіренко Н. М. Управління стратегією інно-
ваційного розвитку аграрного сектора економіки
України : монографія / Н. М. Сіренко. – Миколаїв,
2010. – 416 с. 3. Стратегія інноваційного розвитку
України на 2010 – 1020 роки в умовах глобалізацій-
них викликів / Авт.-упоряд: Г. О. Андрощук, І. Б. Жи-
ляєв, Б. Г. Чижевський, М. М. Шевченко. – К. : Парла-
ментське вид-во, 2009. – 632 с. 4. Бондаркова В. М.
Теоретичні основи інноваційного забезпечення під-
приємств / В. М. Бондаркова // Вісник СНАУ серія
„Економіка та менеджмент”, випуск 8 (37), 2009. –
С. 93 – 97. 5. Експрес-випуск „Інноваційна діяльність
промислових підприємств у 2012 році”, [Електрон-
ний ресурс] – Режим доступу : http: // www.
ukrstat.gov.ua. 6. Статистичний збірник „Наукова та
інноваційна діяльність в Україні”. – К. : ДП „Інформа-
ційно-видавничий центр Держкомстату України”, 2011.
241
Економічний вісник Донбасу № 3 (33), 2013
Б. В. Погріщук, В. І. Мельник, В. М. Пилявець
– 327 с. 7. Закон України „Про інноваційну діяльність”
№ 40-ІV від 4.04.2002 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 2002. – № 36. – С. 266. 8. Закон України
„Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в
Україні” №433-ІV від 16 січня 2003 р. (із зм.) // [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу : http: //www.гаdа.gov.ua.
9. Проданова Л. В. Фактори розвитку економічних
систем / Л. В. Проданова // Економіка і управління в
умовах глобалізації: матеріали Міжнар. наук.-практ.
конф. (1 грудня 2010 р.) : тези доп. – Донецьк, 2010. –
С. 117 – 120. 10. Йохна М. А. Економіка і організація
інноваційної діяльності / Йохна М. А., Стадник В. В. –
К. : Видавничий центр „Академія”, 2005. – 400 с.
Погріщук Б. В., Мельник В. І., Пилявець В. М.
Інновації як індикатор економічного розвитку про-
мислових підприємств
У статті розглянуто питання економічного роз-
витку підприємств на інноваційних засадах, здійсне-
но оцінку стану інноваційного забезпечення вітчизня-
них підприємств, обґрунтовано резерви підвищення
індикативного впливу інновацій на економічний роз-
виток промислових підприємств.
Ключові слова: економічний розвиток, промис-
лові підприємства, інновації.
Погрищук Б. В., Мельник В. И., Пилявец В. М.
Инновации как индикатор экономического разви-
тия промышленных предприятий
В статье рассмотрены вопросы экономического
развития предприятий на инновационной основе, осу-
ществлена оценка состояния инновационного обеспе-
чения отечественных предприятий, обоснованы резер-
вы повышения индикативного влияния инноваций на
экономическое развитие промышленных предприятий.
Ключевые слова: экономическое развитие, про-
мышленные предприятия, инновации.
Pohrischuk B. V., Melnik V. I., Pylyavets V. M.
Innovation as an Indicator of Economic Development
of the Industrial
This paper considers the economic development of
innovative enterprises on the basis of the estimation of
the innovation of domestic enterprises, proved reserves
increase the indicative impact of innovation on economic
development industry.
Key words: economic development, industry,
innovation.
Стаття надійшла до редакції 18.07.2013
Прийнято до друку 30.08.2013
|