Вплив заміни Кобальту Ванадієм на умови взаємодії у системі Sm₂(Co,V)₁₇–H₂
Методами диференційної термічної та Рентґенової фазової аналіз досліджено фазові перетворення у стопах Sm₂Co₁₆,₈₁V₀,₁ ₉, Sm₂Co₁₆,₄₃V₀,₅₇ та Sm₁,₆Co₁₆,₇₇V₀,₅₇ під час звичайного та солід-гідрування, диспропорціонування (ГД) за тиску водню у 1,5–4,2 МПа та температури до 950°C....
Saved in:
| Date: | 2017 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України
2017
|
| Series: | Металлофизика и новейшие технологии |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123467 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вплив заміни Кобальту Ванадієм на умови взаємодії у системі Sm₂(Co,V)₁₇–H₂ / І.І. Булик, М.В. Пилат // Металлофизика и новейшие технологии. — 2017. — Т. 39, № 3. — С. 323-335. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123467 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1234672025-02-09T17:47:16Z Вплив заміни Кобальту Ванадієм на умови взаємодії у системі Sm₂(Co,V)₁₇–H₂ Влияние замены кобальта на ванадий на условия взаимодействия в системе Sm₂(Co,V)₁₇–H₂ Influence of Substitution of Cobalt for the Vanadium on Interaction Conditions in Sm₂(Co,V)₁₇–H₂ System Булик, І.І. Пилат, М.В. Дефекты кристаллической решётки Методами диференційної термічної та Рентґенової фазової аналіз досліджено фазові перетворення у стопах Sm₂Co₁₆,₈₁V₀,₁ ₉, Sm₂Co₁₆,₄₃V₀,₅₇ та Sm₁,₆Co₁₆,₇₇V₀,₅₇ під час звичайного та солід-гідрування, диспропорціонування (ГД) за тиску водню у 1,5–4,2 МПа та температури до 950°C. Методами дифференциального термического и рентгеновского фазового анализов исследованы фазовые превращения в сплавах Sm₂Co₁₆,₈₁V₀,₁ ₉, Sm₂Co₁₆,₄₃V₀,₅₇ и Sm₁,₆Co₁₆,₇₇V₀,₅₇ при обычном и солид-гидрировании, диспропорционировании (ГД) под давлением водорода 1,5–4,2 МПа и при температуре до 950°C. Phase transformations in the Sm₂Co₁₆,₈₁V₀,₁ ₉, Sm₂Co₁₆,₄₃V₀,₅₇ and Sm₁,₆Co₁₆,₇₇V₀,₅₇ alloys are investigated by means of the differential thermal and X-ray phase analyses during conventional and solid hydrogenation, disproportionation (HD) treatment under hydrogen pressure of 1.5–4.2 МPа and temperature up to 950°C. 2017 Article Вплив заміни Кобальту Ванадієм на умови взаємодії у системі Sm₂(Co,V)₁₇–H₂ / І.І. Булик, М.В. Пилат // Металлофизика и новейшие технологии. — 2017. — Т. 39, № 3. — С. 323-335. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 1024-1809 DOI: 10.15407/mfint.39.03.0323 PACS: 64.70.kd, 75.50.Cc, 75.50.Tt, 75.50.Vv, 75.50.Ww, 81.07.Bc, 81.70.Pg https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123467 uk Металлофизика и новейшие технологии application/pdf Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дефекты кристаллической решётки Дефекты кристаллической решётки |
| spellingShingle |
Дефекты кристаллической решётки Дефекты кристаллической решётки Булик, І.І. Пилат, М.В. Вплив заміни Кобальту Ванадієм на умови взаємодії у системі Sm₂(Co,V)₁₇–H₂ Металлофизика и новейшие технологии |
| description |
Методами диференційної термічної та Рентґенової фазової аналіз досліджено фазові перетворення у стопах Sm₂Co₁₆,₈₁V₀,₁ ₉, Sm₂Co₁₆,₄₃V₀,₅₇ та Sm₁,₆Co₁₆,₇₇V₀,₅₇ під час звичайного та солід-гідрування, диспропорціонування (ГД) за тиску водню у 1,5–4,2 МПа та температури до 950°C. |
| format |
Article |
| author |
Булик, І.І. Пилат, М.В. |
| author_facet |
Булик, І.І. Пилат, М.В. |
| author_sort |
Булик, І.І. |
| title |
Вплив заміни Кобальту Ванадієм на умови взаємодії у системі Sm₂(Co,V)₁₇–H₂ |
| title_short |
Вплив заміни Кобальту Ванадієм на умови взаємодії у системі Sm₂(Co,V)₁₇–H₂ |
| title_full |
Вплив заміни Кобальту Ванадієм на умови взаємодії у системі Sm₂(Co,V)₁₇–H₂ |
| title_fullStr |
Вплив заміни Кобальту Ванадієм на умови взаємодії у системі Sm₂(Co,V)₁₇–H₂ |
| title_full_unstemmed |
Вплив заміни Кобальту Ванадієм на умови взаємодії у системі Sm₂(Co,V)₁₇–H₂ |
| title_sort |
вплив заміни кобальту ванадієм на умови взаємодії у системі sm₂(co,v)₁₇–h₂ |
| publisher |
Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Дефекты кристаллической решётки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123467 |
| citation_txt |
Вплив заміни Кобальту Ванадієм на умови взаємодії у системі Sm₂(Co,V)₁₇–H₂ / І.І. Булик, М.В. Пилат // Металлофизика и новейшие технологии. — 2017. — Т. 39, № 3. — С. 323-335. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| series |
Металлофизика и новейшие технологии |
| work_keys_str_mv |
AT bulikíí vplivzamínikobalʹtuvanadíêmnaumovivzaêmodííusistemísm2cov17h2 AT pilatmv vplivzamínikobalʹtuvanadíêmnaumovivzaêmodííusistemísm2cov17h2 AT bulikíí vliâniezamenykobalʹtanavanadijnausloviâvzaimodejstviâvsistemesm2cov17h2 AT pilatmv vliâniezamenykobalʹtanavanadijnausloviâvzaimodejstviâvsistemesm2cov17h2 AT bulikíí influenceofsubstitutionofcobaltforthevanadiumoninteractionconditionsinsm2cov17h2system AT pilatmv influenceofsubstitutionofcobaltforthevanadiumoninteractionconditionsinsm2cov17h2system |
| first_indexed |
2025-11-29T00:09:34Z |
| last_indexed |
2025-11-29T00:09:34Z |
| _version_ |
1850081260832030720 |
| fulltext |
ДЕФЕКТЫ КРИСТАЛЛИЧЕСКОЙ РЕШЁТКИ
PACS numbers: 64.70.kd, 75.50.Cc, 75.50.Tt, 75.50.Vv, 75.50.Ww, 81.07.Bc, 81.70.Pg
Вплив заміни Кобальту Ванадієм на умови взаємодії у системі
Sm2(Co,V)17–H2
І. І. Булик, М. В. Пилат
Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України,
вул. Наукова, 5,
79060 Львів, Україна
Методами диференційної термічної та Рентґенової фазової аналіз дослі-
джено фазові перетворення у стопах Sm2Co16,81V0,19, Sm2Co16,43V0,57 та
Sm1,66Co16,77V0,57 під час звичайного та солід-гідрування, диспропорціону-
вання (ГД) за тиску водню у 1,5–4,2 МПа та температури до 950°C. Вста-
новлено, що заміна частини Кобальту на Ванадій сповільнює ініційовані
воднем фазові перетворення. Феромагнетна фаза зі структурою типу
Th2Zn17 під тиском водню у 3,0 МПа і за температури у 700°C за умов зви-
чайного ГД починає диспропорціонувати, а за умов солід-ГД — повністю
диспропорціонує впродовж 1 год на SmH2±x та дві поліморфні модифікації
кобальту: ht-Co і rt-Co.
Ключові слова: магнетні матеріяли, стопи Sm2Co17, Ванадій, леґування,
гідрування, диспропорціонування, фазові перетворення.
Phase transformations in the Sm2Co16.81V0.19, Sm2Co16.43V0.57 and
Sm1.66Co16.77V0.57 alloys are investigated by means of the differential thermal
and X-ray phase analyses during conventional and solid hydrogenation, dis-
proportionation (HD) treatment under hydrogen pressure of 1.5–4.2 МPа
and temperature up to 950°C. The slowdown of hydrogen-induced phase
transformations due to partial substitution of cobalt for the vanadium is de-
termined. The ferromagnetic phase with the Th2Zn17-type structure starts to
Corresponding author: Ihor Ivanovych Bulyk
E-mail: bulyk@ipm.lviv.ua
Karpenko Physico-Mechanical Institute, N.A.S. of Ukraine,
5 Naukova Str., 79060 Lviv, Ukraine
Please cite this article as: I. I. Bulyk and M. V. Pylat, Influence of Substitution of
Cobalt for the Vanadium on Interaction Conditions in Sm2(Co, V)17–H2 System,
Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 39, No. 3: 323–335 (2017) (in Ukrainian),
DOI: 10.15407/mfint.39.03.0323.
Ìеталлоôиз. новейøие технол. / Metallofiz. Noveishie Tekhnol.
2017, т. 39, № 3, сс. 323–335 / DOI: 10.15407/mfint.39.03.0323
Îттиски доступнû непосредственно от издателя
Фотокопирование разреøено только
в соответствии с лицензией
2017 ÈМФ (Èнститут металлофизики
им. Г. В. Курдюмова ÍÀÍ Óкраинû)
Íапечатано в Óкраине.
323
mailto:bulyk@ipm.lviv.ua
324 І. І. БÓЛÈК, М. В. ПÈЛÀТ
disproportionate during conventional HD and disproportionates completely
on SmH2±x and two polymorphic cobalt structures (ht-Co and rt-Co) during
solid HD with 1 h treatment under hydrogen pressure of 3.0 MPa at 700°C.
Key words: magnetic materials, Sm2Co17-based alloys, vanadium, alloying,
hydrogenation, disproportionation, phase transformations.
Методами дифференциального термического и рентгеновского фазового
анализов исследованû фазовûе превращения в сплавах Sm2Co16,81V0,19,
Sm2Co16,43V0,57 и Sm1,66Co16,77V0,57 при обûчном и солид-гидрировании, дис-
пропорционировании (ГД) под давлением водорода 1,5–4,2 МПа и при
температуре до 950°C. Óстановлено, что замещение части кобальта на ва-
надий замедляет инициированнûе водородом фазовûе превращения. Фер-
ромагнитная фаза со структурой типа Th2Zn17 под давлением водорода
3,0 МПа и при температуре 700°C во время обûчного ГД начинает диспро-
порционировать, а во время солид-ГД в течение 1 ч полностью диспропор-
ционирует на SmH2±x и две полиморфнûе модификации кобальта: ht-Co и
rt-Co.
Ключевые слова: магнитнûе материалû, сплавû Sm2Co17, ванадий, леги-
рование, гидрирование, диспропорционирование, фазовûе превращения.
(Отримано 28 липня 2017 р.)
1. ВСТУП
Дисперсність мікроструктури матеріялів кардинально впливає на
їхні властивості. Зокрема текстуровані нанокомпозити — стопи,
які складаються із суміøі нанозерен магнетом’якої та магнетотвер-
дої фаз, можна віднести до магнетних матеріялів нового покоління
[1, 2]. Виготовлені з них магнети матимуть питому магнетну енер-
гію, значно вищу, ніж сучасні. Феромагнетні нанокомпозити при-
вертають інтерес дослідників через їх важливе практичне значен-
ня. Сталі магнети, серед інøого, є складниками електродвигунів
екологічно безпечного наземного та, в майбутньому, повітряного
транспорту, ґенераторів вітрових електростанцій [3].
Îдним із перспективних способів наноструктурування феромаг-
нетних матеріялів на основі сполук рідкісноземельний метал–
перехідний метал є водневе оброблення. Його фізична основа — іні-
ційовані воднем фазові перетворення, а саме, диспропорціонування
і рекомбінування, які відбуваються під час перебігу процесу під на-
звою гідрування, диспропорціонування, десорбування, рекомбіну-
вання — ГДДР [4]. ГДДР застосовують для здрібнення мікрострук-
тури стопів до дисперсности у ≅ 0,3 мкм і виготовлення компози-
ційних магнетів. Досліджують можливість застосування ГДДР для
вторинного перероблення спечених магнетів, вилучених з пристро-
їв, які відпрацювали свій ресурс [5].
ВПЛÈВ ЗÀМІÍÈ КÎБÀЛЬТÓ ВÀÍÀДІЄМ ÍÀ ÓМÎВÈ ВЗÀЄМÎДІЇ Ó Sm2(Co,V)17–H2 325
Íадзвичайно важливо, що øляхом ГДДР можна здрібнювати мі-
кроструктуру стопів до нанорівня. Так показано, що із застосуван-
ням так званого комбінованого способу водневого оброблення —
помелу у водні, для попереднього здрібнення мікроструктури, та
ГДДР — у феромагнетних стопах формують мікроструктуру з роз-
міром зерен від 40 нм, що приводить до підвищення коерцитивної
сили пороøків [6, 7]. Детальне вивчення стопів, оброблених таким
чином, дозволило встановити механізм керування дисперсністю
мікроструктури. Він ґрунтується на залежності розмірів зерен ре-
комбінованого стопу від дисперсности продуктів диспропорціону-
вання [8]. Îднак, після комбінованого водневого оброблення стопи
мають неоптимальний фазовий склад (суміø фаз SmCo5 та Sm2Co7),
їх мікроструктура неоднорідна і наноструктурована лиøе частково,
а розмір зерен лежить у діяпазоні 40–140 нм [6–8]. Îптимізувати
фазовий склад стопів та гомогенізувати їх мікроструктуру можна
øляхом підвищення температури кінцевого етапу оброблення, або
збільøення його тривалости. При цьому зерна мікроструктури ви-
ростуть і матеріял не буде наноструктурованим. Тому необхідно до-
лучити додаткові чинники, які б запобігали росту зерен. Îдним із
них є леґування додатковими елементами, які спричиняють здріб-
нення мікроструктури.
Вивченню впливу леґування на магнетні властивості стопів на
основі сполуки Sm2Co17 присвячена велика кількість робіт [9–21].
Вводять додаткові елементи, найперøе, з метою підвищення коер-
цитивної сили. Встановлено залежність основних магнетних пара-
метрів — коерцитивної сили, температури Кюрі, магнетного моме-
нту насичення — від природи та кількости леґувальної доміøки
[22]. Так, заміна до 1 ат./ф.од. (≅ 5,3 ат.%) Кобальту на Титан, Ва-
надій, Цирконій, Гафній приводить до зниження температури Кюрі
на 50–180°C, магнетний момент насичення знижується на ≅ 15%, а
поле анізотропії підвищується на 15–45 кЕ (≅ 23–70%) [22].
Леґування цими ж елементами, зокрема, Цирконієм, Титаном,
Гафнієм, Ванадієм, розглядають як методу одержання високодис-
персної евтектики Sm2(Co,T)17/(Co,T), необхідної для створення на-
нокомпозитів [23].
Мета роботи — вивчити вплив леґування Ванадієм на умови дис-
пропорціонування стопів Sm2(Co,V)17 у водні.
2. МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТУ
Вивчали стопи складу Sm2Co16,81V0,19, Sm2Co16,43V0,57 та
Sm1,66Co16,77V0,57, витоплені з вихідних компонентів із чистотою не
нижче 99,5% мас. в електродуговій печі в атмосфері арґону. Вміст
самарію в øихті перевищував стехіометричний на 2% мас. Викори-
стовували диференційну термічну аналізу (ДТÀ) та залежність тис-
326 І. І. БÓЛÈК, М. В. ПÈЛÀТ
ку водню від температури під час гідрування, диспропорціонування
(ГД) [24]. Швидкість нагрівання дорівнювала 5°C/хв., øвидкість
охолоджування — не контрольована. Взаємодію у системі
Smx(Co,V)17–H2 досліджували за умов звичайного та солід ГДДР
[25]. Початковий тиск водню вибрано на основі даних про особливо-
сті ГДДР у стопі Sm2Co17, згідно з якими остання сполука повністю
диспропорціонує в водні під тиском у 3,0 МПа [26]. Íайвищий по-
чатковий тиск водню дорівнював ≅ 4,2 MПа, найвища температура
— 950°C. Рентґенову фазову аналізу (РФÀ) виконували за дифрак-
тограмами, знятими на дифрактометрі ДРÎÍ-2.0 (FeKα-випромі-
нення). Фази ідентифікували за допомогою програми PowderCell
[27], періоди кристалічних ґратниць фаз визначали за допомогою
програми FullProf [28].
3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ
3.1. Дані диференційної термічної аналізи про взаємодію у системі
Smx(Co,V)17–H2
За даними ДТÀ, одержаними під час нагрівання литих стопів
Smx(Co,V)17 (x = 1,66 і 2) у водні під початковим тиском у 3,0 МПа,
виявлено три теплові ефекти. Перøий — екзотермічне гало в тем-
пературному діяпазоні від 70 до 400°C, на якому є пік за температу-
ри 330–385°C. Другий ефект теж екзотермічний, з піком за темпе-
ратури 660–670°C, третій — ендотермічний, з піком за температури
915–920°C. Типову криву ДТÀ, разом із кривою зміни тиску водню,
наведено на рис. 1. Як видно з рисунка, тиск водню підвищується
лінійно лиøе до температури ≅ 200°C. Далі øвидкість підвищення
тиску зменøується. Плавний характер зниження øвидкости зміни
тиску водню вказує на низьку øвидкість взаємодії стопу з воднем
як під час утворення гідриду на основі фази зі структурою типу
Th2Zn17 (температура ≅ 200°C), так і під час утворення гідриду сама-
рію внаслідок диспропорціонування цієї фази (температура
≥ 600°C).
3.2. РФА стопу Sm2Co16,81V0,19, що взаємодіє з воднем
Ó вихідному стопі домінує фаза зі структурою типу Th2Zn17 (рис. 2,
а). Íагрівання його у водні під тиском 3,0 МПа до 550°C (вище ни-
зькотемпературного гало; рис. 1) приводить до утворення гідриду
Sm2Co16,81V0,19Hx.
Взаємодія стопу з воднем за температури у 950°C та тиску у
3,0 МПа (звичайний ГД) заверøується повним розпадом (диспропо-
рціонуванням) фази зі структурою типу Th2Zn17 на гідрид самарію
ВПЛÈВ ЗÀМІÍÈ КÎБÀЛЬТÓ ВÀÍÀДІЄМ ÍÀ ÓМÎВÈ ВЗÀЄМÎДІЇ Ó Sm2(Co,V)17–H2 327
та кобальт (табл. 1, рис. 2, б). Óтворюються дві поліморфні модифі-
кації кобальту, домінує високотемпературна з кубічною симетрією.
Îскільки сполука Sm2Co17 диспропорціонує у водні за температури
≅ 670°C [26], то припустили, що низькоінтенсивний пік при 660°C
(рис. 1) утворився внаслідок диспропорціонування стопу
Sm2Co16,81V0,19. РФÀ, проведеним за температури 700°C, підтверди-
ли, що реакція диспропорціонування розпочинається (табл. 1). За
цих умов трохи більøе чверті стопу диспропорціонує на гідрид са-
марію та дві поліморфні модифікації кобальту.
Підтвердивøи величину температури диспропорціонування ле-
ґованого стопу, подальøі дослідження проводили за умов солід
ГДДР, коли водень подавали за підвищеної температури для запо-
бігання утворення гідриду на основі фази зі структурою типу
Th2Zn17 і збереження механічної цілісности матеріялу. Систему
Sm2Co16,81V0,19–H2 гріли до температури 700°C.
Після взаємодії з воднем за умов солід-ГД за тиску у 3,0 МПа бі-
льøе третини стопу залиøається не диспропорціонованим (табл. 1,
рис. 2, в). Якщо тривалість реакції збільøити до 1 год (витримали
стоп 1 год при 700°C у водні під тиском 3,0 МПа), то більøість стопу
(≅ 85% мас.) диспропорціонує на гідрид самарію та високотемпера-
турну модифікацію кобальту (табл. 1, рис. 2, г). За тих самих
умов — Т = 700°C, τ = 1 год, але вищого тиску водню — 4,2 МПа —
Рис. 1. Криві зміни сигналу ДТÀ та тиску водню під час звичайного ГД у
системі Sm2Co16,81V0,19–Í2.
Fig. 1. The curves of changes of both DTA-signal and hydrogen pressure dur-
ing conventional HD in the Sm2Co16.81V0.19–Í2 system.
328 І. І. БÓЛÈК, М. В. ПÈЛÀТ
стоп повністю диспропорціонує (табл. 1, рис. 2, д). Кількість низь-
котемпературної поліморфної модифікації кобальту rt-Co більøа,
ніж ht-Co.
3.3. РФА стопу Sm2Co16,43V0,57, що взаємодіє з воднем
Для вивчення впливу кількости леґувального Ванадію на умови
Рис. 2. Дифрактограми литого стопу Sm2Co16,81V0,19 (а) і продуктів його вза-
ємодії з воднем після звичайного ГД (3,0 МПа, 950°C) — (б) та солід ГД:
3,0 МПа, 700°C, 0 год — (в), 3,0 МПа, 700°C, 1 год — (г), 4,2 МПа, 700°C,
1 год — (д); «ст.т. Th2Zn17» — структурний тип Th2Zn17.
Fig. 2. XRD patterns of both as-cast Sm2Co16.81V0.19 alloy (а) and products of
its interaction with hydrogen after conventional HD (3.0 MPa, 950°C)—(б)
and solid HD: 3.0 MPa, 700°C, 0 h—(в), 3.0 MPa, 700°C, 1 h—(г), 4.2 MPa,
700°C, 1 h—(д); ‘ст.т. Th2Zn17’—Th2Zn17-type structure.
ВПЛÈВ ЗÀМІÍÈ КÎБÀЛЬТÓ ВÀÍÀДІЄМ ÍÀ ÓМÎВÈ ВЗÀЄМÎДІЇ Ó Sm2(Co,V)17–H2 329
ГДДР досліджували взаємодію з воднем стопу складу Sm2Co16,43V0,57
за тих самих умов, що і для попереднього складу. За даними РФÀ, у
вихідному стопі домінує фаза зі структурою типу Th2Zn17 (табл. 1).
Під час звичайного ГД за тиску водню у 3,0 МПа та температури
700°C стоп починає диспропорціонувати на гідрид самарію та дві
поліморфні модифікації кобальту (табл. 1). Після підвищення тем-
ператури до 950°C реакція заверøується, а крім гідриду самарію,
виявлено лиøе високотемпературну модифікацію кобальту (табл.
1).
ТАБЛИЦЯ 1. Óмови взаємодії з воднем стопів SmxCo17−yVy при x = 1,7 і 2,
y = 0,19 і 0,57, її продукти та їх кристалографічні характеристики.
TABLE 1. Interaction conditions of SmxCo17−yVy alloys with hydrogen for
x = 1.7, 2 and y = 0.19, 0.57, its products and their crystallographic character-
istics.
Режим оброблення
Фаза
Вміст
фази,
%
мас.
Параметри
ґратниці, Å
ГД
PH2, МПа,
надл.
Tmax,
°C
τ,
год a с
1 2 3 4 5 6 7 8
Вихідний Sm2Co16,81V0,19 ст.т. Th2Zn17 100 8,397(4) 12,234(9)
ГД 30 950 –
SmH2±x
ht-Co
rt-Co
13,2
76,3
10,5
5,411(4)
3,547(3)
2,513(1)
–
–
4,059(7)
ГД 30 700 –
ст.т. Th2Zn17
SmH2±x
ht-Co
rt-Co
73,4
2,8
10,4
14,4
8,401(7)
5,365(4)
3,550(1)
2,510(1)
12,240(4)
–
–
4,068(5)
С ГД 30 700 –
ст.т. Th2Zn17
SmH2±x
ht-Co
rt-Co
37,6
10,9
38,7
12,8
8,407(1)
5,410(4)
3,548(3)
2,515(1)
12,241(5)
–
–
4,034(1)
С ГД 30 700 1
ст.т. Th2Zn17
SmH2±x
ht-Co
14,5
14,6
70,9
8,432(3)
5,398(8)
3,547(5)
12,177(2)
–
–
С ГД 42 700 1
SmH2±x
ht-Co
rt-Co
14,9
37,3
47,8
5,378(5)
3,546(9)
2,511(5)
–
–
4,074(3)
Вихідний Sm2Co16,43V0,57 ст.т. Th2Zn17 100 8,412(1) 12,198(4)
ГД 30 700 –
ст.т. Th2Zn17
SmH2±x
ht-Co
rt-Co
75,7
2,9
11,0
10,4
8,410(5)
5,363(2)
3,549(8)
2,512(8)
12,242(4)
–
–
4,063(3)
330 І. І. БÓЛÈК, М. В. ПÈЛÀТ
За умов солід-ГД (С-ГД — solid HD) за тиску водню у 3,0 МПа та
температури 700°C стоп починає диспропорціонувати (табл. 1). Іде-
нтифіковано дві модифікації кобальту та виявлено сліди гідриду
самарію. Îскільки недиспропорціонованої фази багато, то ще один
аналіз вмісту фаз у стопі виконали після його взаємодії з воднем за
700°C тривалістю 1 год під тиском у 4,2 МПа. Якісно склад продук-
тів диспропорціонування аналогічний, а кількість вихідної фази
становить трохи більøе чверті складу (табл. 1).
Продовження таблиці 1.
Continuation of Table 1.
1 2 3 4 5 6 7 8
ГД 30 950 –
SmH2±x
ht-Co
18,7
81,3
5,404(9)
3,549(9)
–
–
С ГД 30 700 –
ст.т. Th2Zn17
SmH2±x
ht-Co
rt-Co
61,5
сліди
20,7
17,8
8,420(6)
–
3,547(9)
2,521(5)
12,228(6)
–
–
4,020(6)
С ГД 42 700 1
ст.т. Th2Zn17
SmH2±x
ht-Co
rt-Co
26,0
9,0
27,2
37,8
8,464(1)
5,364(9)
3,548(8)
2,513(2)
12,239(6)
–
–
4,071(3)
Вихідний Sm1,66Co16,77V0,57
ст.т. Th2Zn17
rt-Co
ht-Co
67,8
14,9
17,3
8,407(3)
2,511(2)
3,54862
12,173(8)
4,065(7)
–
ГД 15 950 –
ст.т. Th2Zn17
SmH2±x
ht-Co
rt-Co
36,1
3,8
45,2
14,9
8,467(1)
5,468(4)
3,549(8)
2,518(7)
12,224(2)
–
–
4,042(5)
ГД 30 700 –
ст.т. Th2Zn17
SmH2±x
ht-Co
rt-Co
40,6
2,7
24,4
32,3
8,435(5)
5,365(2)
3,547(9)
2,514(3)
12,239(8)
–
–
4,081(4)
ГД 30 950 –
SmH2±x
ht-Co
rt-Co
8,8
72,5
18,7
5,438(5)
3,553(9)
2,514(6)
–
–
4,079(2)
С ГД 30 700 –
ст.т. Th2Zn17
SmH2±x
ht-Co
rt-Co
54,5
3,5
11,0
31,0
8,416(3)
5,372(4)
3,550(1)
2,514(8)
12,24375
–
–
4,06928
С ГД 42 700 1
SmH2±x
ht-Co
rt-Co
10,7
35,2
54,1
5,366(5)
3,547(2)
2,516(6)
–
–
4,076(1)
ВПЛÈВ ЗÀМІÍÈ КÎБÀЛЬТÓ ВÀÍÀДІЄМ ÍÀ ÓМÎВÈ ВЗÀЄМÎДІЇ Ó Sm2(Co,V)17–H2 331
3.4. РФА стопу Sm1,66Co16,77V0,57, що взаємодіє з воднем
Склад стопу з вмістом Самарію нижче стехіометричного обрали з
метою одержання в ньому двох фаз: магнетотвердої зі структурою
типу Th2Zn17 та магнетом’якої — кобальту (табл. 1). За даними
РФÀ, у вихідному стопі виявлено приблизно 2/3 фази зі структу-
рою типу Th2Zn17 та дві поліморфні модифікації кобальту у прибли-
зно однаковій кількості.
Îсобливості взаємодії з воднем повторюються, як і для двох по-
передніх стопів. За умов звичайного ГД (3,0 МПа, 950°C) фаза зі
структурою типу Th2Zn17 повністю розпадається на SmH2±x і дві по-
ліморфні модифікації кобальту (табл. 1). За цього ж тиску водню,
але за температури 700°C, реакція диспропорціонування перебігає
частково (табл. 1).
За умов солід ГД під початковим тиском 3,0 МПа при 700°C дис-
пропорціонування лиøе розпочинається. Підвищення тиску до
4,2 МПа, з витримуванням 1 год при 700°C, заверøується повним
розпадом вихідної магнетотвердої фази (табл. 1).
4. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Óмови диспропорціонування інтерметалідних фаз у водні, зокрема,
тиск водню, тривалість реакції та температура, залежать від складу
стопу. Загальновідомо, що стопи на основі сполуки Nd2Fe14B дис-
пропорціонують за тиску водню 0,1 МПа і нижче [29], а для диспро-
порціонування стопів системи Самарій–Кобальт, через їх високу
термодинамічну стабільність, потрібні високі тиски [30], або значна
тривалість реакції [31]. Íа умови розпаду інтерметалідів у водні
впливає також часткова заміна одного з компонентів інøими хемі-
чними елементами [32].
Для оцінювання впливу заміщення частини Кобальту на Ванадій
викладені вище результати порівняємо з аналогічними даними для
стопу стехіометричного складу Sm2Co17 [26, 33].
Температура диспропорціонування леґованих Ванадієм стопів за
тиску у 3,0–4,2 МПа така, як і для Sm2Co17 — 660–670°C. Îднак Ва-
надій істотно сповільнює øвидкість перебігу перетворень. Якщо
стоп Sm2Co17 за умов звичайного ГД повністю диспропорціонує під
тиском водню 3,0 МПа, то за аналогічних умов в леґованих стопах
реакція розпаду вихідного інтерметаліду лиøе розпочинається.
Сповільнення виявлено і на етапі рекомбінування у водні. Хоча на
кривій ДТÀ виявлено ендотермічний пік за температури ≅ 915°C
(рис. 1), що свідчить про частковий розпад гідриду самарію, проду-
ктів рекомбінування (відновленої фази зі структурою типу Th2Zn17)
немає. За аналогічних умов — звичайний ГД, 3,0–4,0 МПа, 950°C
— стоп Sm2Co17 диспропорціонує при 670°C, а потім частково реко-
332 І. І. БÓЛÈК, М. В. ПÈЛÀТ
мбінує, як показують дані РФÀ. Відсутність рекомбінованої фази зі
структурою типу Th2Zn17 у леґованих стопах після звичайного ГД
зумовлена, на наøу думку, саме сповільненням фазових перетво-
рень, спричинених Ванадієм. Ті ж наслідки леґування спостерігає-
мо і за інøих параметрів взаємодії. Так, збільøення кількости Ва-
надію спричиняє зниження ступеня диспропорціонування за умов
солід ГД (4,2 МПа, 700°C, 1 год): залиøків фази зі структурою типу
Th2Zn17 у стопі Sm2Co16,81V0,19 немає, а в Sm2Co16,43V0,57 — її 26% мас.
Дана робота є частиною циклу досліджень із застосування водне-
вого оброблення для здрібнення мікроструктури феромагнетних
стопів з метою розроблення технології виготовлення нанострукту-
рованих магнетів. Íеобхідно зазначити, що сповільнення реакцій
взаємодії леґованих матеріялів з воднем не є критичним з точки зо-
ру практичного застосування даного методу. Як видно з одержаних
даних, для заверøення реакції диспропорціонування леґованих
стопів необхідно збільøити її тривалість до 1 год. Це цілком прийн-
ятний з технологічної точки зору параметер. Крім того, показано,
що диспропорціонування (табл. 1, стоп Sm1,66Co16,77V0,57) перебігає і
за нижчих тисків. Також існує додатковий резерв з пом’якøення
параметрів ГД, оскільки водневе оброблення складається з двох
етапів — помел і ГДДР [6], а в розмелених стопах ГД перебігає øви-
дøе, аніж у литих [34] (в цій роботі подано результати для литих
стопів). З інøого боку, сповільнення фазових перетворень в стопах,
внаслідок присутности Ванадію, спричинить більøе здрібнення їх
мікроструктури øляхом водневого оброблення.
5. ВИСНОВКИ
Експериментально вивчено умови диспропорціонування стопів сис-
теми Самарій–Кобальт з фазою, що має структуру типу Th2Zn17, в
яких частину Кобальту замінено на Ванадій, і показано, що вони
близькі до умов перебігу аналогічної реакції в стопах Sm2Co17.
Встановлено, що леґування Ванадієм сповільнює ініційовані вод-
нем фазові перетворення. Параметри взаємодії у системі
Sm2(Co,V)17–Í2 є технологічно прийнятними. Стопи Sm2Co17 можна
леґувати малою кількістю Ванадію для здрібнення їх мікрострук-
тури øляхом водневого оброблення.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Nanoscale Magnetic Materials and Applications (Eds. J. Ping Liu,
E. Fullerton, O. Gutfleisch, and D. J. Sellmyer) (New York: Springer
Science+Business Media: 2009).
2. N. Poudyal and J. P. Liu, J. Phys. D: Appl. Phys., 46: 043001 (2013).
3. O. Gutfleisch, M. A. Willard, E. Brück, C. H. Chen, S. G. Sankar, and
ВПЛÈВ ЗÀМІÍÈ КÎБÀЛЬТÓ ВÀÍÀДІЄМ ÍÀ ÓМÎВÈ ВЗÀЄМÎДІЇ Ó Sm2(Co,V)17–H2 333
J. Ping Liu, Adv. Mater., 23: 821 (2011).
4. N. Cannesan and I. R. Harris, Bonded Magnets, NATO Science Series: II.
Mathematics, Physics and Chemistry (Ed. G. C. Hadjipanayis) (2002), vol. 118,
p. 13.
5. R. S. Sheridan, I. R. Harris, and A. Walton, J. Magn. Magn. Mater., 401: 455
(2016).
6. І. І. Булик, В. В. Панасюк, Фізико-хімічна механіка матеріалів, 48, № 1: 9
(2012).
7. È. È. Булûк, В. Í. Варюхин, В. Ю. Таренков, В. В. Бурховецкий,
С. Л. Сидоров, Физика и техника высоких давлений, 23, № 4: 67 (2013).
8. І. І. Булик, В. В. Бурховецький, Пороøковая металлургия, 54, № 9/10: 134
(2015).
9. K. Suresh, R. Gopalan, G. Bhikshamaiah, A. K. Singh, D. V. Sridhara Rao,
K. Muraleedharan, and V. Chandrasekaran, J. Alloy Compd., 463: 73 (2008).
10. K. Suresh, R. Gopalan, D. V. Sridhara Rao, A. K. Singh, G. Bhikshamaiah,
K. Muraleedharan, and V. Chandrasekaran, Intermetallics, 18: 2244 (2010).
11. H. Zaigham and F. A. Khalid, Materials Characterization, 61: 1274 (2010).
12. R. Gopalan, T. Ohkubo, and K. Hono, Scr. Mater., 53: 367 (2005).
13. K. Suresh, R. Gopalan, A. K. Singh, G. Bhikshamaiah, V. Chandrasekaran, and
K. Hono, J. Alloy Compd., 436: 358 (2007).
14. X. B. Liu and Z. Altounian, Comput. Mater. Sci., 50: 841 (2011).
15. Y. Zhang, A. Gabay, Y. Wang, and G. C. Hadjipanayis, J. Magn. Magn. Mater.,
272: e1899 (2004).
16. J. Zhou, A. Kashyap, Y. Liu, R. Skomski, and D. J. Sellmyer, IEEE Trans.
Magn., 40, No. 4: 2940 (2004).
17. R. F. Sabirianov, A. Kashyap, R. Skomski, S. S. Jaswal, and D. J. Sellmyer,
Appl. Phys. Lett., 85, No. 12: 2286 (2008).
18. A. A. Kündig, R. Gopalan, T. Ohkubo, and K. Hono, Scr. Mater., 54: 2047
(2006).
19. Z. Yao, Q. Xu, and C. Jiang, J. Magn. Magn. Mater., 320: 1717 (2008).
20. T. Saito and D. Nishio-Hamane, J. Alloys Compd., 585: 423 (2014).
21. J. Zhang, Y. K. Takahashi, R. Gopalan, and K. Hono, J. Magn. Magn. Mater.,
310: 1 (2007).
22. M. V. Satyanarayana, H. Fujii, and W. E. Wallace, J. Appl. Phys., 53: 2374
(1982).
23. R. S. K. Valiveti, A. Ingmire, C. Baudot, and J. E. Shield, J. Alloys Compd.,
493: 95 (2010).
24. І. І. Булик, Р. В. Денис, В. В. Панасюк, Ю. Г. Путілов, À. М. Тростянчин,
Фіз.-хім. механіка матеріалів, 37, № 4: 15 (2001).
25. І. І. Булик, Ю. Б. Басараба, À. М. Тростянчин, В. М. Давидов, Фіз.-хім.
механіка матеріалів, 41, № 3: 101 (2005).
26. І. І. Булик, П. Я. Лютий, Ìеталлоôиз. новейøие технол., 35, № 9: 1283
(2013).
27. http://www.ccp14.ac.uk
28. http://www.ill.eu/sites/fullprof
29. O. Gutfleisch and I. R. Harris, J. Phys. D: Appl. Phys., 29: 2255 (1996).
30. A. Handstein, M. Kubis, O. Gutfleisch, B. Gebel, and K.-H. Muller, J. Magn.
Magn. Mater., 192: 73 (1999).
31. І. І. Булик, À. М. Тростянчин, П. Я. Лютий, Фіз.-хім. механіка матеріалів,
334 І. І. БÓЛÈК, М. В. ПÈЛÀТ
48, № 3: 53 (2012).
32. І. І. Булик, М. В. Пилат, Ìеталлоôиз. новейøие технол., 38, № 5: 697
(2016).
33. І. І. Булик, П. Я. Лютий, À. М. Тростянчин, Ìеталлоôиз. новейøие
технол., 33, № 6: 807 (2011).
34. І. І. Булик, À. М. Тростянчин, П. Я. Лютий, В. В. Бурховецький,
Пороøковая металлургия, 52, № 9/10: 56 (2013).
REFERENCES
1. Nanoscale Magnetic Materials and Applications (Eds. J. Ping Liu,
E. Fullerton, O. Gutfleisch, and D. J. Sellmyer) (New York: Springer
Science+Business Media: 2009).
2. N. Poudyal and J. P. Liu, J. Phys. D: Appl. Phys., 46: 043001 (2013).
3. O. Gutfleisch, M. A. Willard, E. Brück, C. H. Chen, S. G. Sankar, and
J. Ping Liu, Adv. Mater., 23: 821 (2011).
4. N. Cannesan and I. R. Harris, Bonded Magnets, NATO Science Series: II.
Mathematics, Physics and Chemistry (Ed. G. C. Hadjipanayis) (2002), vol. 118,
p. 13.
5. R. S. Sheridan, I. R. Harris, and A. Walton, J. Magn. Magn. Mater., 401: 455
(2016).
6. I. I. Bulyk and V. V. Panasyuk, Physicochemical Mechanics of Materials, 48,
No. 1: 9 (2012) (in Ukrainian).
7. I. I. Bulyk, V. N. Varyukhin, V. Yu. Tarenkov, V. V. Burkhovetskiy, and
S. L. Sidorov, Fizika i Tekhnika Vysokikh Davleniy, 23, No. 4: 67 (2013)
(in Russian).
8. I. I. Bulyk and V. V. Burkhovets’kyy, Poroshkovaya Metallurgiya, 54,
Nos. 9/10: 134 (2015) (in Ukrainian).
9. K. Suresh, R. Gopalan, G. Bhikshamaiah, A. K. Singh, D. V. Sridhara Rao,
K. Muraleedharan, and V. Chandrasekaran, J. Alloy Compd., 463: 73 (2008).
10. K. Suresh, R. Gopalan, D. V. Sridhara Rao, A. K. Singh, G. Bhikshamaiah,
K. Muraleedharan, and V. Chandrasekaran, Intermetallics, 18: 2244 (2010).
11. H. Zaigham and F. A. Khalid, Materials Characterization, 61: 1274 (2010).
12. R. Gopalan, T. Ohkubo, and K. Hono, Scr. Mater., 53: 367 (2005).
13. K. Suresh, R. Gopalan, A. K. Singh, G. Bhikshamaiah, V. Chandrasekaran, and
K. Hono, J. Alloy Compd., 436: 358 (2007).
14. X. B. Liu and Z. Altounian, Comput. Mater. Sci., 50: 841 (2011).
15. Y. Zhang, A. Gabay, Y. Wang, and G. C. Hadjipanayis, J. Magn. Magn. Mater.,
272: e1899 (2004).
16. J. Zhou, A. Kashyap, Y. Liu, R. Skomski, and D. J. Sellmyer, IEEE Trans.
Magn., 40, No. 4: 2940 (2004).
17. R. F. Sabirianov, A. Kashyap, R. Skomski, S. S. Jaswal, and D. J. Sellmyer,
Appl. Phys. Lett., 85, No. 12: 2286 (2008).
18. A. A. Kündig, R. Gopalan, T. Ohkubo, and K. Hono, Scr. Mater., 54: 2047
(2006).
19. Z. Yao, Q. Xu, and C. Jiang, J. Magn. Magn. Mater., 320: 1717 (2008).
20. T. Saito and D. Nishio-Hamane, J. Alloys Compd., 585: 423 (2014).
21. J. Zhang, Y. K. Takahashi, R. Gopalan, and K. Hono, J. Magn. Magn. Mater.,
310: 1 (2007).
https://doi.org/10.1088/0022-3727/46/4/043001
https://doi.org/10.1002/adma.201002180
https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2007.09.062
https://doi.org/10.1016/j.intermet.2010.07.010
https://doi.org/10.1016/j.matchar.2010.09.002
https://doi.org/10.1016/j.scriptamat.2005.03.050
https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2006.07.052
https://doi.org/10.1016/j.commatsci.2010.10.019
https://doi.org/10.1016/j.jmmm.2003.12.899
https://doi.org/10.1016/j.jmmm.2003.12.899
https://doi.org/10.1109/TMAG.2004.829829
https://doi.org/10.1109/TMAG.2004.829829
https://doi.org/10.1063/1.1792791
https://doi.org/10.1016/j.scriptamat.2006.03.007
https://doi.org/10.1016/j.scriptamat.2006.03.007
https://doi.org/10.1016/j.jmmm.2008.01.042
https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2013.09.183
https://doi.org/10.1016/j.jmmm.2006.07.017
https://doi.org/10.1016/j.jmmm.2006.07.017
ВПЛÈВ ЗÀМІÍÈ КÎБÀЛЬТÓ ВÀÍÀДІЄМ ÍÀ ÓМÎВÈ ВЗÀЄМÎДІЇ Ó Sm2(Co,V)17–H2 335
22. M. V. Satyanarayana, H. Fujii, and W. E. Wallace, J. Appl. Phys., 53: 2374
(1982).
23. R. S. K. Valiveti, A. Ingmire, C. Baudot, and J. E. Shield, J. Alloys Compd.,
493: 95 (2010).
24. I. I. Bulyk, R. V. Denys, V. V. Panasyuk, Yu. H. Putilov, and
A. M. Trostianchyn, Fiz.-Khim. Mekhanika Materialiv, 37, No. 4: 15 (2001)
(in Ukrainian).
25. I. I. Bulyk, Yu. B. Basaraba, A. M. Trostianchyn, and V. M. Davydov,
Fiz.-Khim. Mekhanika Materialiv, 41, No. 3: 101 (2005) (in Ukrainian).
26. I. I. Bulyk and P. Ya. Lyutyy, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 35, No. 9: 1283
(2013) (in Ukrainian).
27. http://www.ccp14.ac.uk
28. http://www.ill.eu/sites/fullprof
29. O. Gutfleisch and I. R. Harris, J. Phys. D: Appl. Phys., 29: 2255 (1996).
30. A. Handstein, M. Kubis, O. Gutfleisch, B. Gebel, and K.-H. Muller, J. Magn.
Magn. Mater., 192: 73 (1999).
31. I. I. Bulyk, A. M. Trostianchyn, and P. Ya. Lyutyy, Fiz.-Khim. Mekhanika
Materialiv, 48, No. 3: 53 (2012) (in Ukrainian).
32. I. I. Bulyk and M. V. Pylat, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 38, No. 5: 697
(2016) (in Ukrainian).
33. I. I. Bulyk, P. Ya. Lyutyy, and A. M. Trostianchyn, Metallofiz. Noveishie
Tekhnol., 33, No. 6: 807 (2011) (in Ukrainian).
34. I. I. Bulyk, A. M. Trostianchyn, P. Ya. Lyutyy, and V. V. Burkhovetskyi,
Poroshkovaya Metallurgiya, 52, Nos. 9/10: 56 (2013) (in Ukrainian).
https://doi.org/10.1063/1.330862
https://doi.org/10.1063/1.330862
https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2009.12.069
https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2009.12.069
https://doi.org/10.1088/0022-3727/29/9/006
https://doi.org/10.1016/S0304-8853(98)00379-5
https://doi.org/10.1016/S0304-8853(98)00379-5
https://doi.org/10.15407/mfint.38.05.0697
https://doi.org/10.15407/mfint.38.05.0697
|