Сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономічної діяльності Придніпровського економічного району в сучасних умовах
Розглянуто перспективи основних галузей спеціалізації Придніпровського економічного району на світових ринках з врахуванням їх історичного розвитку та у припущенні, що російсько-український конфлікт буде розвиватись за сценарієм його замороження та збереження наявного рівня економічних зв’язків. Вст...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123514 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономічної діяльності Придніпровського економічного району в сучасних умовах / В.І. Ляшенко, Р.В. Прокопенко, С.В. Дзюба // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 2 (48). — С. 75–89. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123514 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ляшенко, В.І. Прокопенко, Р.В. Дзюба, С.В. 2017-09-06T12:22:05Z 2017-09-06T12:22:05Z 2017 Сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономічної діяльності Придніпровського економічного району в сучасних умовах / В.І. Ляшенко, Р.В. Прокопенко, С.В. Дзюба // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 2 (48). — С. 75–89. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123514 339.92+338.2(477.63) Розглянуто перспективи основних галузей спеціалізації Придніпровського економічного району на світових ринках з врахуванням їх історичного розвитку та у припущенні, що російсько-український конфлікт буде розвиватись за сценарієм його замороження та збереження наявного рівня економічних зв’язків. Встановлено, що Дніпропетровська область експортує та імпортує переважно промислову продукцію низького ступеня переробки. Основними товарами, що імпортує Запорізька область, є ресур- сні товари, причому найбільша їх частка імпортується з РФ. Незважаючи на деяке зменшення частки імпорту з цієї країни, залежність промисловості Запорізької області від РФ надмірно велика, що несе потенційні загрози. Рассмотрены перспективы основных отраслей Приднепровского экономического района на мировых рынках с учетом их исторического развития и в предположении, что российско-украинский конфликт будет развиваться по сценарию его заморозки и сохранения имеющегося уровня экономических связей. Установлено, что Днепропетровская область экспортирует и импортирует преимущественно промышленную продукцию низкой степени переработки. Основными товарами, которые импортирует Запорожская область, являются ресурсные товары, причем наибольшая их доля импортируется из РФ. Несмотря на некоторое уменьшение доли импорта из этой страны, зависимость промышленности Запорожской области от РФ чрезмерно велика, что несет потенциальные угрозы. The prospects of the main branches of the Dnieper economic region in world markets. When taken into account their historical development. Suggested that the Russian-Ukrainian conflict will evolve according to the scenario of freezing and to preserve the existing level of economic relations. It is established that the Dnepropetrovsk region exports and imports mainly industrial products of low degree of processing. The main goods imported by the Zaporozhye region, are resource products. The largest share is imported from Russia. Despite a slight decrease in the share of this country, the dependence of industry of Zaporozhye region from Russia is very large, which poses a potential threat. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Міжнародна та регіональна економіка Сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономічної діяльності Придніпровського економічного району в сучасних умовах Сценарии рыночной ориентации внешнеэкономической деятельности Приднепровского экономического района в современных условиях Scenarios of the market orientation of foreign economic activity of the Pridneprovsky economic region under perfect conditions Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономічної діяльності Придніпровського економічного району в сучасних умовах |
| spellingShingle |
Сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономічної діяльності Придніпровського економічного району в сучасних умовах Ляшенко, В.І. Прокопенко, Р.В. Дзюба, С.В. Міжнародна та регіональна економіка |
| title_short |
Сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономічної діяльності Придніпровського економічного району в сучасних умовах |
| title_full |
Сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономічної діяльності Придніпровського економічного району в сучасних умовах |
| title_fullStr |
Сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономічної діяльності Придніпровського економічного району в сучасних умовах |
| title_full_unstemmed |
Сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономічної діяльності Придніпровського економічного району в сучасних умовах |
| title_sort |
сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономічної діяльності придніпровського економічного району в сучасних умовах |
| author |
Ляшенко, В.І. Прокопенко, Р.В. Дзюба, С.В. |
| author_facet |
Ляшенко, В.І. Прокопенко, Р.В. Дзюба, С.В. |
| topic |
Міжнародна та регіональна економіка |
| topic_facet |
Міжнародна та регіональна економіка |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Сценарии рыночной ориентации внешнеэкономической деятельности Приднепровского экономического района в современных условиях Scenarios of the market orientation of foreign economic activity of the Pridneprovsky economic region under perfect conditions |
| description |
Розглянуто перспективи основних галузей спеціалізації Придніпровського економічного району на світових ринках з врахуванням їх історичного розвитку та у припущенні, що російсько-український конфлікт буде розвиватись за сценарієм його замороження та збереження наявного рівня економічних зв’язків. Встановлено, що Дніпропетровська область експортує та імпортує переважно промислову продукцію низького ступеня переробки. Основними товарами, що імпортує Запорізька область, є ресур- сні товари, причому найбільша їх частка імпортується з РФ. Незважаючи на деяке зменшення частки імпорту з цієї країни, залежність промисловості Запорізької області від РФ надмірно велика, що несе потенційні загрози.
Рассмотрены перспективы основных отраслей Приднепровского экономического района на мировых рынках с учетом их исторического развития и в предположении, что российско-украинский конфликт будет развиваться по сценарию его заморозки и сохранения имеющегося уровня экономических связей. Установлено, что Днепропетровская область экспортирует и импортирует преимущественно промышленную продукцию низкой степени переработки. Основными товарами, которые импортирует Запорожская область, являются ресурсные товары, причем наибольшая их доля импортируется из РФ. Несмотря на некоторое уменьшение доли импорта из этой страны, зависимость промышленности Запорожской области от РФ чрезмерно велика, что несет потенциальные угрозы.
The prospects of the main branches of the Dnieper economic region in world markets. When taken into account their historical development. Suggested that the Russian-Ukrainian conflict will evolve according to the scenario of freezing and to preserve the existing level of economic relations. It is established that the Dnepropetrovsk region exports and imports mainly industrial products of low degree of processing. The main goods imported by the Zaporozhye region, are resource products. The largest share is imported from Russia. Despite a slight decrease in the share of this country, the dependence of industry of Zaporozhye region from Russia is very large, which poses a potential threat.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123514 |
| citation_txt |
Сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономічної діяльності Придніпровського економічного району в сучасних умовах / В.І. Ляшенко, Р.В. Прокопенко, С.В. Дзюба // Економічний вісник Донбасу. — 2017. — № 2 (48). — С. 75–89. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lâšenkoví scenaríírinkovoíoríêntacíízovníšnʹoekonomíčnoídíâlʹnostípridníprovsʹkogoekonomíčnogoraionuvsučasnihumovah AT prokopenkorv scenaríírinkovoíoríêntacíízovníšnʹoekonomíčnoídíâlʹnostípridníprovsʹkogoekonomíčnogoraionuvsučasnihumovah AT dzûbasv scenaríírinkovoíoríêntacíízovníšnʹoekonomíčnoídíâlʹnostípridníprovsʹkogoekonomíčnogoraionuvsučasnihumovah AT lâšenkoví scenariirynočnoiorientaciivnešneékonomičeskoideâtelʹnostipridneprovskogoékonomičeskogoraionavsovremennyhusloviâh AT prokopenkorv scenariirynočnoiorientaciivnešneékonomičeskoideâtelʹnostipridneprovskogoékonomičeskogoraionavsovremennyhusloviâh AT dzûbasv scenariirynočnoiorientaciivnešneékonomičeskoideâtelʹnostipridneprovskogoékonomičeskogoraionavsovremennyhusloviâh AT lâšenkoví scenariosofthemarketorientationofforeigneconomicactivityofthepridneprovskyeconomicregionunderperfectconditions AT prokopenkorv scenariosofthemarketorientationofforeigneconomicactivityofthepridneprovskyeconomicregionunderperfectconditions AT dzûbasv scenariosofthemarketorientationofforeigneconomicactivityofthepridneprovskyeconomicregionunderperfectconditions |
| first_indexed |
2025-11-24T15:48:15Z |
| last_indexed |
2025-11-24T15:48:15Z |
| _version_ |
1850848690462261248 |
| fulltext |
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
75
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
УДК 339.92+338.2(477.63)
В. І. Ляшенко,
доктор економічних наук,
Міжнародний центр дослідження соціально-економічних
проблем модернізації та розвитку кооперації, м. Полтава
Р. В. Прокопенко,
кандидат економічних наук
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
С. В. Дзюба,
кандидат технічних наук,
Придніпровський науковий центр
НАН України і МОН України, м. Дніпро
СЦЕНАРІЇ РИНКОВОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПРИДНІПРОВСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Постановка проблеми у загальному вигляді.
Зв'язок з науковими і практичними завданнями.
Російсько-український конфлікт, який у 2014 р. пе-
рейшов у збройне протистояння та анексію терито-
рій, призвів до суттєвих змін у зовнішньоекономіч-
ній діяльності українських промислових регіонів.
Падіння товарообігу між Україною та РФ сталось
ще у 2011 р. та посилилось після 2014 р. як внаслідок
введення санкцій та заборони на експорт продукції
військового та подвійного призначення, так і внаслі-
док відмови приватного бізнесу від співробітництва
з метою уникнення потенційних ризиків або через
моральні переконання. Подальший розвиток зов-
нішньоекономічної діяльності промисловості Укра-
їни залежить від того, який з можливих сценаріїв
конфлікту буде реалізовано.
Аналіз останніх досліджень і публікацій та
виділення невирішених питань. Дослідження на-
слідків російсько-українського конфлікту здебіль-
шого здійснювалось на загальноукраїнському рівні
[1, 3, 7, 9, 10, 11]. Але існують значні відмінності
між регіонами України, що потребує аналізу впливу
конфлікту з врахуванням цих особливостей. Одним
з найбільш важливих для економіки України є При-
дніпровський регіон, який після окупації Донбасу
став лідером за випуском промислової продукції.
Тому розробка стратегії розвитку цього регіону в
умовах російсько-українського конфлікту є сучас-
ним актуальним питанням.
Метою статті є розробка складових стратегії
зовнішньоекономічної діяльності Придніпровсь-
кого економічного району в сучасних умовах.
1. Стан проблеми
З точки зору зовнішньоекономічної діяльності
Придніпровського економічного району, можна від-
окремити такі основні сценарії розвитку російсько-
українського конфлікту: 1) припинення конфлікту;
2) замороження конфлікту; 3) поглиблення конф-
лікту. Слід відмітити, що перший сценарій є мало-
ймовірним, адже принципові протиріччя між краї-
нами залишають доволі мало простору для компро-
місу. Тому припинення конфлікту можливе лише у
випадку однієї або відразу декількох подій: глоба-
льна військова поразка однієї із сторін, руйнівна
економічна криза, колапс політичної системи з ма-
совими заворушеннями. Будь-яка з цих подій у най-
ближчий час є малоймовірною, але навіть якщо та-
кий сценарій здійсниться, це не приведе до суттє-
вого відновлення економічних зв’язків, адже по-
разка однієї з країн призведе до її глибокої еконо-
мічної кризи.
Другий сценарій, замороження конфлікту та
збереження наявного рівня економічних зв’язків, є
найбільш ймовірним. Цей сценарій базується на
припущені, що, хоч конфлікт і не буде вирішено, але
обидві країні за три роки знизили обсяг товарообігу
до максимально можливого за даних умов. Пода-
льші дії зі зниження товарообігу завдадуть занадто
значних втрат або будуть болісними внаслідок від-
сутності альтернативних постачальників/спожива-
чів продукції. Такий сценарій реалізовано у більшо-
сті країн, які мають конфлікти з РФ, наприклад
Молдові або Грузії.
Третій сценарій, поглиблення конфлікту з по-
дальшим розширенням обмежень у зовнішньоеко-
номічних зв’язках. Цей сценарій передбачає одно-
стороннє введення однією з країн подальших пря-
мих заборон або загороджувальних мит на продук-
цію іншої. В свою чергу, інша країна відповідає ана-
логічними або ще більшими обмеженнями. Тому у
випадку розвитку ситуації за цим сценарієм Україні
буде вкрай важливо швидко здійснити переорієнта-
цію на інших зовнішньоекономічних партнерів.
Попри різке зменшення за останні роки торго-
вельно-економічної залежності України від Росії, у
деяких секторах усе ще спостерігається її загрозли-
вий для національної безпеки рівень. Останні п’ять
років минули під знаком активного згортання укра-
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
76
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
їнсько-російських торговельно-економічних конта-
ктів. Спочатку поштовхом стало створення у 2011 р.
Митного союзу в складі Росії, Казахстану та Біло-
русі, після чого Москва вдалася до торговельних
війн проти українських виробників, щоб примусити
Київ до вступу. А з літа 2013 р., особливо після по-
чатку російської військової агресії проти України у
2014 р. та набрання чинності економічною части-
ною Угоди про асоціацію України з ЄС із 2016 р. цей
процес пришвидшився.
Як свідчать результати досліджень [7, 8, 9, 10,
11], російсько-український конфлікт мав величезні
наслідки для України та РФ. Так, О. Крамар відзна-
чає: «Економічна складова гібридної війни мала для
обох країн високу ціну. Український експорт товарів
та послуг до РФ у 2016 році зменшився до
$6,68 млрд проти $20,31 млрд у 2013-му та
$25,26 млрд на історичному піку в 2011-му. Ще бі-
льших втрат зазнали російські постачальники: ім-
порт з Росії 2016-го впав до $5,65 млрд проти $24,65
млрд 2013-го та $30,47 млрд 2011-го. Переможцем,
якщо його так можна в цій ситуації назвати, вийшла
все ж таки українська сторона. Величезний дефіцит
торгівлі з РФ, який у 2011-му перевищував $5,2
млрд, 2016-го змінився профіцитом у понад $1 млрд.
Головне – Росія втратила свій колишній статус клю-
чового для української економіки торговельного
партнера, залежність від якого в попередні десяти-
ліття змушувала постійно оглядатися на позицію
Москви навіть уряди з проєвропейською орієнта-
цією, а чи не більшість виробників робила її лобіс-
тами в Україні. Ця втрата залежності зараз є об’єк-
тивною на рівні економіки загалом, але, на жаль, усе
ще не утвердилася у свідомості, а отже, і позиціону-
ванні значної частини бізнесу. Як наслідок – чимало
його представників за інерцією лишаються проро-
сійськими. Сприяє цьому й збереження залишків
економічної залежності від Росії. Від великої забор-
гованості низки українських компаній перед росій-
ськими банками, засилля в них заїжджого російсь-
кого топ-менеджменту до збереження все ще знач-
ної залежності від постачання з РФ стратегічної для
ключових секторів економіки сировини й енергоре-
сурсів, а також залежності експорту деяких видів ві-
тчизняної продукції від російського ринку. Щоб по-
долати їх, потрібні нові поштовхи від суспільства
та/або цілеспрямовані обмежувальні заходи з боку
держави» [8].
В результаті військового російсько-українсь-
кого конфлікту істотно змінилися зовнішньоеконо-
мічні зв'язки України. Реагуючи на розв'язання гіб-
ридної війни і анексію частини території українсь-
кий уряд змушений був прийняти ряд політичних рі-
шень, в тому числі, запровадити офіційні та неофі-
ційні економічні санкції проти РФ. Серед імпорто-
ваної продукції з РФ до України найбільш значу-
щими групами є: палива мінеральні, металургійна
продукція, продукція машинобудування та приладо-
будування. Найбільше зниження спостерігалося за
імпортом палив мінеральних (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка імпорту з РФ до України
Єдиною групою товарів, у якої спостерігалося
зростання імпорту під час війни, є продукція маши-
нобудування. Після падіння майже в 4 рази в 2014 р.
порівняно з 2013 р., у 2015 р. відбулося зростання на
44%, з 0,75 до 1,08 млрд дол. Це можна пояснити за-
лежністю між українськими та російськими вироб-
0,00
5,00
10,00
15,00
20,00
25,00
2010 2011 2012 2013 2014 2015
М
л
р
д
до
л
.
Топлива мінеральні (27 група)
Металургічна продукція (72-82 групи)
Продукція машинобудування та приборобудування (84-92 групи)приладобудування
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
77
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
никами, які не змогли знайти заміну своїм постача-
льникам. Таким чином, імпорт машинобудівної про-
дукції також можна вважати досяг мінімуму. Частка
мінеральних палив, що імпортуються з РФ в Укра-
їну, в загальному обсязі імпорту знизилася з 67% в
2010 р. до 50% в 2015 р. При цьому за п'ять років
обсяги імпорту впали більш ніж у п'ять разів, з 19,7
у 2011 р. до 3,7 млрд дол. у 2015 р. Незважаючи на
те, що зниження закупівель енергоносіїв з РФ ого-
лошено пріоритетною метою економічних реформ в
Україні, не все зниження є результатом цілеспрямо-
ваного обмеження імпорту. Падіння закупівель ене-
ргоносіїв з РФ в п'ять разів обумовлено як знижен-
ням цін на паливо з-за падіння цін на нафту, так і
зменшенням споживання промисловістю і населен-
ням, і лише частково реверс газу з європейських
країн.
У 2014 р. імпорт енергоносіїв з РФ до України
у вартісному вираженні зменшився в 2,14 раза, а ім-
порт природного газу в натуральному вимірі – в
1,8 раза (з 25,8 до 14,5 млрд м3). У той же час імпорт
природного газу з країн ЄС збільшився в 2,4 раза (з
2,1 до 5,0 млрд м3). Таким чином, відбулося зни-
ження споживання газу на 8,4 млрд м3, що обумов-
лено як заходами економії, так і економічним спа-
дом. Значна частка зниження імпорту енергоносіїв з
РФ в 2014 р. була обумовлена не політичними рі-
шеннями, а економічною кризою. У 2015 р. порів-
няно з 2014 р. імпорт з РФ до України енергоносіїв
у вартісному вираженні зменшився в 1,8 раза, з 6,75
до 3,71 млрд дол. При цьому в натуральному вира-
женні імпорт газу зменшився в 2,4 раза. Розриви між
вартісними і натуральними вимірами пояснюються
особливостями обліку (розмитнення відбувається
через місяць після поставок), а також включенням у
вартість енергоносіїв інших видів палива, крім при-
родного газу.
Крім політичних причин не купувати природ-
ний газ в РФ слід відзначити економічну доцільність
цього рішення. Європейські постачальники пропо-
нували набагато кращі умови, ніж РФ. Так, на по-
чатку 2015 р. Газпром (РФ) продавав природний газ
за ціною 336 дол. за тис. м3, у той час, як RWE
і Trailstone (ЄС) пропонували газ за 269 дол. за
тис. м3. В кінці 2015 р. Газпром пропонував ціну
262,5 дол. за тис. м3 без урахування знижки (знижка
повинна була бути встановлена на переговорах), у
той час, як європейські компанії продавали газ за ці-
ною в діапазоні від 229 до 233 дол. за тис. м3.
У цілому за перші два роки відбулося зниження
імпорту товарів з РФ до України в три рази (з 23,2
до 7,5 млрд дол.). У той же час, незважаючи на офі-
ційно не оголошену, але фактично наявну війну між
двома країнами, велика частина цього падіння обу-
мовлена не політичними рішеннями, викликаними
війною і оформленими офіційними змінами в зако-
нодавстві, а економічною доцільністю, фінансово-
економічною кризою та прямим впливом бойових
дій на комфорт ведення бізнесу. Прямі санкції і за-
борони мали відносно незначний вплив на зниження
імпорту з України до РФ, що в черговий раз під-
тверджує гібридність цієї війни і дволичне до неї
ставлення з боку політичних і бізнес-еліт обох країн.
О. Крамар вважає, що «До найбільших успіхів
у звільненні України від засилля російського бізнесу
останнім часом можна зарахувати різку втрату пози-
цій підконтрольної російському «Внешеконом-
банку» корпорації ІСД, яка у 2013 р. контролювала
до 20% українського виробництва металопродукції,
а після останніх подій із блокадою ОРДіЛО майже
цілковито його втратила. Чи продаж російським
власником Харківського тракторного заводу. Чи
санкції проти російських банків та інших компаній,
які змусили їх шукати шляхи відходу з українського
ринку включно з продажем української дочки
«Сбербанка». Однак зберігається загроза фіктивно-
сті такого продажу, бо насправді це продаж пов’яза-
ним із російським бізнесом структурам, як це ста-
лося з тим самим «Сбербанком» в Україні. Або ви-
користання ситуації зі зменшенням присутності ро-
сійського бізнесу на окремих українських ринках
для їх монополізації формально українськими, од-
нак фактично тісно пов’язаними з Росією українсь-
кими компрадорами на кшталт СКМ Ріната Ахме-
това чи структур Олександра Ярославського, який
давно діяв в Україні як агент російського олігарха
Олеґа Дєріпаскі. Тим більше що простежується й
протилежна тенденція до нарощування присутності
на українському ринку інших російських фінансово-
промислових груп, як-от група «Альфа», яка нещо-
давно на додачу до однойменного українського до-
чірнього банку придбала в італійського UniCredit
одну з найбільших українських фінустанов Укрсоц-
банк та яка і далі контролює одного з двох найбіль-
ших мобільних операторів «Київстар» і має вплив на
іншого – life:). Зберігається безперешкодне пану-
вання на ринку й іншої російської телекомунікацій-
ної компанії МТС (попри ребрединг її української
дочки у Vodafone), а також численних російських
провайдерів на ринку інтернету та телекомунікацій-
них послуг. У цьому контексті нещодавні рішення
про заборону російських соціальних мереж в Укра-
їні видаються лише маленькою частиною тієї вели-
кої роботи, яку все ще потрібно виконати, щоб зві-
льнити країну від засилля у стратегічних секторах
агентів впливу Кремля, котрими є і не можуть не
бути будь-які російські структури з огляду на тота-
льну залежність бізнесу від спецслужб у РФ» [8].
Основними товарними групами, які експортує
Україна в РФ, є: продукти харчування, палива міне-
ральні, металургійна продукція з кольорових і чор-
них металів, продукція машинобудування і прила-
добудування. Продукція цих груп займає 60-70%
всього експорту, в той час, як всі інші групи не бі-
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
78
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
льше одного відсотка кожна. Всі чотири агрегова-
них групи експортних товарів України демонстру-
вали падіння, починаючи 2012-2013 рр. (рис. 2).
Особливо сильно знизився експорт продукції маши-
нобудування і приладобудування, що пояснюється
забороною вивозу до РФ продукції подвійного при-
значення.
Рис. 2. Динаміка експорту з України в РФ
Частково зниження експорту продукції маши-
нобудування та приладобудування може бути пояс-
нено війною на Донбасі, підприємства якого тради-
ційно постачали продукцію важкого машинобуду-
вання до РФ. Промисловість РФ по деяких позиціях
дуже залежна від українського машинобудування.
Тому, незважаючи на подальший розрив зв'язків і
погіршення відносин, після падіння в три рази в
2014 р. обсяг експорту стабілізувався і залишається
на рівні 1,4-1,5 млрд дол. Таким чином, при наявній
ситуації обсяг експорту машинобудівної та прила-
добудівної продукції з України до РФ вже досяг мі-
німальних значень. Подальше його падіння мож-
ливо тільки в разі прийняття нових політичних рі-
шень по обмеженню зовнішньоекономічного взає-
модії з РФ або ж при початку переходу РФ на на-
ступний ступінь економічної кризи.
У той же час, падіння експорту металургійної
продукції в РФ продовжується – з 3,3 млрд дол. у
2013 р. до 2,5 млрд дол. у 2014 р. і 1,8 млрд дол. у
2015 р. Той факт, що РФ ще не відмовилася пов-
ністю від споживання продукції української мета-
лургії можна пояснити тільки тісними зв'язками ук-
раїнських і російських олігархів, які володіють ме-
талургійними і пов'язаними підприємствами.
Тенденція 2014-2015 рр. продовжилась у 2016-
2017 рр. Так, згідно дослідженням [8], експорт укра-
їнських товарів до РФ у 2016 р. сягнув дна (мож-
ливо, проміжного) у 3,59 млрд дол. (або 9,9% зага-
льного обсягу) проти 15,05 млрд дол. (23,8%) у
2013 р. та 19,8 млрд дол. (29%) у 2011 р. Натомість
від початку 2017 р. почав динамічно зростати і за сі-
чень – квітень сягнув 1,28 млрд дол., тобто на 38,5%
більше порівняно з аналогічним періодом 2016 р.
Водночас розмах торговельних воєн останніх років
призвів до того, що в сукупному вітчизняному екс-
порті до Росії обсяги товарів і послуг майже зрівня-
лися. Останніх до РФ торік було експортовано на
3,094 млрд дол. (майже 32,1% загального експорту
послуг з України). Зменшення порівняно з 2013 р. чи
2011 р. тут також помітне (тоді їхня частка сягала
відповідно 36,9 та 38,5%), однак не так, як в експорті
товарів [8].
На перший погляд, залежність України від екс-
порту послуг до РФ лишається все ще дуже знач-
ною, а обмін ними бачиться вигідним насамперед
Україні, адже забезпечує чимале додатне сальдо
(3,1 млрд дол. експорту проти менш як 0,5 млрд дол.
імпорту у 2016 р.). Однак за такими позірними циф-
рами приховується зовсім інша реальність. Левову
частку вітчизняного експорту становлять транс-
портні послуги (89,6%, або 2,77 млрд дол. експорту
та 2,63 млрд дол. додатного сальдо). А в їхньому
складі, своєю чергою, понад 80% забезпечує транзит
російського газу українською ГТС [8].
0,00
1,00
2,00
3,00
4,00
5,00
6,00
7,00
8,00
2010 2011 2012 2013 2014 2015
М
л
р
д
$
Харчові продукти (1-23 групи)
Топлива мінеральні (27 група)
Металургічна продукція (72-82 групи)
Продукція машинобудування та приборобудування (84-92 групи)приладобудування
Металургійна продукція
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
79
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
У першому кварталі 2017 р. обсяг українського
експорту товарів і послуг становив 12,4 млрд дол.,
що на 2,7 млрд більше, ніж роком раніше. У струк-
турі експорту товарів найбільшу частку становила
продукція АПК і харчової промисловості (44%), ме-
талургії (23,4%), машинобудування (10,4%), а також
мінеральні продукти (9,2%). Що цікаво, незважаючи
на блокаду Донбасу, зростання обсягів експорту то-
варів демонстрували майже всі галузі економіки, за
винятком деревообробної та хімічної. Щоправда,
якщо аналізувати конкретні товари, то картинка
менш оптимістична, бо продаємо ми виключно си-
ровину і напівфабрикати – плоский прокат, залізну
руду, соєві боби, кукурудзу, пшеницю, ячмінь. З
відносно готових продуктів – хіба що соняшникова
олія і цукор. Проте експорт товарів у країни ЄС де-
монструє стійку позитивну динаміку. І за підсум-
ками першого кварталу 2017 р. (відносно аналогіч-
ного періоду 2016 р.) його обсяг зріс на 782,3 млн
дол. (+24,5%). Окрім країн ЄС, до групи торгових
партнерів, які нарощують імпорт українських това-
рів (табл. 1), увійшли також: Індія (на 353,8 млн
дол.), Росія (на 284,6 млн), Туреччина (на 177,7
млн), Іран (на 146,2 млн), Єгипет (на 136,0 млн),
США (на 125,4 млн), Ізраїль (на 106,1 млн дол.) [11].
Зважаючи на наявну динаміку зовнішньоеконо-
мічних зв’язків України та РФ, Ю. Самаєва вважає,
що «Створення експортної стратегії, якою пиша-
ється Міністерство економрозвитку і торгівлі, – це
лише перший крок. Адже наявність самого доку-
мента бізнесу не допомагає, і без розробки регіона-
льних і галузевих стратегій її взагалі не можна буде
застосувати на практиці. У полях від Міністерства
економрозвитку чекають не стратегій і візій, а ціл-
ком конкретних поправок до чинних законів, усу-
нення бюрократичних та адміністративних бар'єрів,
зниження корупційних ризиків. І почати, мабуть,
варто з нової редакції закону про зовнішньоеконо-
мічну діяльність. І приймати її слід не заради додат-
кових пунктів у різних рейтингах, а задля підви-
щення ефективності роботи вітчизняного експор-
тера і реального виходу на ринки інших країн» [11].
Таблиця 1
Топ-15 ринків-імпортерів товарів та послуг з України у І кв. 2017 р.
І квартал 2017 р.
Місце
в загальному
рейтингу
Місце
в рейтингу
регіону
Країни Частка
1 1 Країни ЄС 36,4%
2 Азія, у т.ч. 21,6%
3 Індія 6,1%
4 Туреччина 5,2%
7 Китай 3,0%
8 Іран 2,1%
10 Ізраїль 1,9%
12 ОАЕ 1,2%
13 Ірак 1.1%
14 Саудівська Аравія 1,0
3 Країни колишнього СРСР *, у т.ч. 17,0%
2 РФ 14,0%
9 Білорусь 2,1%
15 Молдова 0,9%
4 Африка, 4,9%
5 Єгипет 4,9%
5 Америка, 3,1%
1 США 3,1%
2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності
Придніпровського економічного району
в сучасних умовах
Одним з найбільш потужних та важливих регі-
онів України завжди був Придніпровський еконо-
мічний район, до якого входять Дніпропетровська та
Запорізька області. Після початку війни на Донбасі
Придніпровський економічний район вийшов на
перше місце за важливістю для промисловості Ук-
раїни. Тому для України, яка є експортоорієнтова-
ною країною, визначення стратегії розвитку про-
мисловості цього регіону з погляду зовнішньоеко-
номічної діяльності є першочерговою задачею.
На відміну від більшості інших областей, обла-
сті Придніпровського економічного району мають
додатне значення сальдо зовнішньоекономічної дія-
льності, причому обсяг експорту в півтора-два рази
перевищує обсяг імпорту. В той же час російсько-
український конфлікт та загальна фінансово-еконо-
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
80
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
мічна криза в Україні негативно вплинули на еконо-
мічні результати і Дніпропетровської та Запорізької
областей.
Обсяг експорту Придніпровського економіч-
ного району у 2016 р. знизився на 40,42% порівняно
з довоєнним 2013 р., а імпорт знизився на 37,3%. У
тому числі обсяг експорту Дніпропетровської обла-
сті знизився на 41,65%, Запорізької області – на
31,15%. Обсяг імпорту Дніпропетровської області
знизився на 35,28%, Запорізької області – на 43,77%.
При цьому слід відзначити, що динаміка па-
діння експорту та імпорту областей Придніпровсь-
кого економічного району була нерівномірною
(рис. 3).
Найбільше падіння зовнішньоторговельного
товарообороту спостерігалось у 2015 р., в якому об-
сяг експорту товарів та послуг з Дніпропетровської
області знизився на 26,77%, у той час, як у 2014 р.
зниження цього показника склало 11,58%, а в
2016 р. – 9,88%. Обсяг імпорту товарів та послуг в
Дніпропетровську область має схожу динаміку, але
в 2016 р. спостерігалось незначне зростання, в
2014 р. обсяг імпорту знизився на 14,58%, в 2015 р.
знизився на 26,62%, в 2016 р. виріс на 3,26%. Тобто,
можна зробити висновок, що в цілому обсяг зовніш-
ньої торгівлі у Дніпропетровській області наблизи-
вся до точки рівноваги після подій 2014 р.
Рис. 3. Динаміка експорту та імпорту областей Придніпровського економічного району, млн дол.
Дещо інша ситуація в Запорізькій області: у
2014 р. обсяг експорту товарів та послуг майже не
змінився (зростання на 0,5%), а в 2015 та 2016 рр.
падіння експорту було майже однакове – на 21,71 та
20,12% відповідно. З цього можна зробити висно-
вок, що провідні галузі Запорізької області, які здій-
снюють експорт товарів та послуг, мають більший
лаг, ніж провідні галузі у Дніпропетровській обла-
сті. В той же час динаміка імпорту товарів та послуг
у Запорізьку область свідчить про те, що в ній також
вже пройдено максимум падіння та встановлюється
нове значення рівноваги: в 2014 р. обсяг імпорту
знизився на 11,12%, в 2015 р. – на 30,53, в 2016 р. –
на 8,94%.
Але слід відмітити, що з погляду стратегій зов-
нішньоекономічної діяльності Придніпровського
економічного району більш важливим є виявлення
тенденцій з експорту та імпорту промислової про-
дукції Дніпропетровської та Запорізької областей з
врахуванням країн, з якими здійснюється торгівля, а
не обсягу експорту та імпорту товарів та послуг вза-
галі.
2.1. Особливості зовнішньоекономічної діяль-
ності Дніпропетровської області
Основну частку обсягу зовнішньої торгівлі
Дніпропетровської області складає саме торгівля то-
варами. Експорт послуг складає всього 3-5% від за-
гального обсягу експорту, а імпорт послуг – 8-10%
від загального обсягу імпорту.
Незважаючи на конфлікт між РФ та Україною,
РФ все ще залишається основним торговельним
партнером Дніпропетровської області, хоч в останні
два роки РФ поступилась першим місцем на користь
Єгипту в обсягах експорту товарів, але залишилась
на першому місті за імпортом товарів. В цілому ж
Дніпропетровська область має відносно незначну
диверсифікацію зовнішньоекономічних зв’язків, не-
зважаючи на те, що промислові підприємства обла-
сті здійснюють торгівлю більш ніж зі ста країнами,
п’ять країн-лідерів формують більше ніж половину
товарообігу, а десятка лідерів, відповідно 60-70%
товарообігу (табл. 2).
0
2000
4000
6000
8000
10000
12000
2013 2014 2015 2016
Дніпропетровська, експорт Дніпропетровська, імпорт
Запорізька, експорт Запорізька, імпорт
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
81
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
Таблиця 2
Частка ринків-лідерів за обсягом експорту
товарів з Дніпропетровської області
Місце
2013 2014
Країна Частка Країна Частка
1 РФ 24,8% РФ 21,1%
2 Китай 14,9% Китай 15,5%
3 Туреччина 7,0% Туреччина 9,2%
4 Польща 5,3% Єгипет 7,2%
5 Ірак 4,9% Польща 6,0%
6 Єгипет 3,8% Ірак 4,9%
7 Азербайджан 3,5% Чехія 2,8%
8 Чехія 3,3% Азербайджан 2,2%
9 Білорусь 2,7% Білорусь 1,8%
10 Словаччина 2,3% Словаччина 1,8%
1-10 Усього 72,5% Усього 72,3%
Місце
2015 2016
Країна Частка Країна Частка
1 Єгипет 13,8% Єгипет 13,7%
2 РФ 12,9% РФ 10,1%
3 Китай 12,7% Китай 9,9%
4 Туреччина 8,7% Туреччина 7,9%
5 Польща 5,4% Польща 6,2%
6 Ірак 4,3% Італія 3,7%
7
Саудівська Ара-
вія
4,0% Ірак 3,2%
8 Чехія 2,6% Індія 3,0%
9 Румунія 2,3% Румунія 2,8%
10 США 1,9%
Саудівська Ара-
вія
2,8%
1-10 Усього 68,7% Усього 63,4%
За останні роки диверсифікація експорту това-
рів з Дніпропетровської області дещо зросла, так у
2013 р. та 2014 р. десять країн-лідерів складали, від-
повідно, 72,5 та 72,3% від усього обсягу експорту
товарів області, але в 2015 р. цей показник знизився
до 68,7%, а в 2016 р. – до 63,4%.
У першу чергу це обумовлено зниженням обся-
гів експорту до РФ, внаслідок чого її частка знизи-
лась з 24,8% у 2013 р. до 10,1% у 2016 р. Причому в
абсолютному визначенні обсяг експорту до РФ зни-
зився з 2,4 млрд дол. до 593 млн дол., тобто майже у
4 рази.
Також знизився обсяг експорту до Китаю, який
з другого місця перемістився на третє. Обсяг екс-
порту при цьому впав у 2,5 раза, з 1,5 млрд дол. до
579 млн дол. Майже у півторa раза знизився експорт
до Туреччини (з 687 до 465 млн дол.) та до Польщі
(з 521 до 361 млн дол.). Серед причин падіння екс-
порту до інших країн, окрім РФ, слід відзначити зни-
ження світових цін на сировинні товари, яке трапи-
лось останніми роками [3], адже основними това-
рами, які експортує Україна в цілому та Дніпропет-
ровська область зокрема є товари низьких ступенів
переробки. Також зниження обсягу експорту до азі-
атських країн, перш за все, до Китаю, обумовлено
погіршенням транспортного сполучення через вве-
дення обмежень РФ щодо транзиту через свою тери-
торію.
У той же час, більше ніж у два рази виріс обсяг
експорту до Єгипту (з 372 до 804 млн дол.), внаслі-
док чого ця країна стала головним споживачем про-
дукції Дніпропетровської області.
Головними видами товарів, які експортує Дніп-
ропетровська область, традиційно є недорогоцінні
метали та вироби з них, а також мiнеральнi продукти
(а саме руди, в першу чергу, залізна руда). Усі інші
товари мають частки, що не перебільшують декіль-
кох процентів.
Так, у 2013 р. обсяг експорту недорогоцінних
металів та виробів з них склав 5,0 млрд дол. (51,3%
від усього обсягу експорту товарів); обсяг експорту
мінеральних продуктів дорівнював 2,7 млрд дол.
(27,8% від усього обсягу експорту товарів). Група
товарів «Засоби наземного транспорту, літальні апа-
рати, плавучі засоби», яка знаходилась на третьому
місці за обсягом експорту, мала обсяг експорту
499 млн дол. (5,1% від усього обсягу експорту това-
рів), причому 406 млн дол. з цих товарів приходи-
лось на залізничні локомотиви. Усі інші групи това-
рів мали незначні частки у обсязі експорту.
У 2014 р. обсяг експорту недорогоцінних мета-
лів та виробів з них склав 4,7 млрд дол. (53,2% від
усього обсягу експорту товарів); обсяг експорту мі-
неральних продуктів дорівнював 2,4 млрд дол.
(27,0% від усього обсягу експорту товарів). Обсяг
експорту засобів наземного транспорту при цьому
знизився до 284 млн дол. (3,2% від усього обсягу
експорту товарів).
У 2015 р. обсяг експорту недорогоцінних мета-
лів та виробів з них ще суттєво знизився і склав
3,8 млрд дол. (58,8% від усього обсягу експорту то-
варів); обсяг експорту мінеральних продуктів дорів-
нював 1,4 млрд дол. (22,2% від усього обсягу екс-
порту товарів). Обсяг експорту засобів наземного
транспорту у 2015 р. дорівнював 150 млн дол. (2,3%
від усього обсягу експорту товарів).
Нарешті, у 2016 р. обсяг експорту недорогоцін-
них металів та виробів з них продовжив падіння, хоч
і уповільнивши темпи і склав 3,3 млрд дол. (57,0%
від усього обсягу експорту товарів). Аналогічно об-
сяг експорту мінеральних продуктів втратив майже
100 млн дол. і знизився до 1,3 млрд дол., але його
частка залишилась майже тою самою і склала 22,3%
від усього обсягу експорту товарів. Обсяг експорту
засобів наземного транспорту у 2015 р. дещо зріс до
162 млн дол. (2,8% від усього обсягу експорту това-
рів).
Таким чином, хоч обсяг експорту промислових
товарів із Дніпропетровської області знижувався
після початку конфлікту з РФ, але його структура за-
лишалась незмінною. Причому експортні товари є
продукцією низьких ступенів переробки, яка має ни-
зьку додану вартість.
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
82
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
Динаміка обсягу імпорту товарів Дніпропет-
ровської області схожа з динамікою обсягу екс-
порту, але є деякі принципові відмінності. Перш за
все, РФ залишилась основним торговельним партне-
ром, її частка в загальному обсязі імпорту за чотири
роки майже не змінилась, хоч обсяг імпорту у гро-
шовому вимірі знизився у 1,61 раза. Дещо меншим
було падіння обсягу імпорту з інших країн: з Китаю
у 1,57 раза, з Польщі у 1,56 раза, з Німеччини у 1,35
раза, з США у 1,34 раза. Найменше зниження обсягу
імпорту серед основних країн-партнерів України
було з Білорусі – у 1,18 раза. Тобто, зниження ім-
порту з РФ відбулось у цілому пропорційно з ін-
шими країнами і вплив конфлікту на цей показник
не такий значний, як для експортних відносин.
Як і для експорту, географічна диверсифікація
імпорту Дніпропетровської області незначна. Перші
п’ять країн за часткою імпорту забезпечують більше
половини від усього обсягу імпорту, а перші десять
країн – приблизно 70%. На відміну від експорту, пе-
релік країн-лідерів, що імпортують продукцію до
Дніпропетровської області, суттєво не змінився
(табл. 3).
Таблиця 3
Частка ринків-лідерів за обсягом імпорту
товарі до Дніпропетровської області
Місце
2013 2014
Країна Частка Країна Частка
1 РФ 23,8% РФ 20,7%
2 Китай 13,5% Китай 12,8%
3 Німеччина 8,4% Німеччина 7,7%
4 Польща 6,8% Польща 7,0%
5 США 4,6% США 4,9%
6 Італія 3,4% Білорусь 3,3%
7 Туреччина 2,9% Туреччина 3,2%
8 Індія 2,4% Казахстан 3,1%
9 Казахстан 2,3% Італія 2,8%
10 Франція 2,0% Франція 2,2%
1-10 Усього 70,2% Усього 67,7%
Місце
2015 2016
Країна Частка Країна Частка
1 РФ 22,4% РФ 22,8%
2 Китай 12,7% Китай 13,2%
3 Польща 8,1% Польща 8,3%
4 Німеччина 6,6% Німеччина 7,7%
5 Казахстан 5,3% США 5,3%
6 США 4,8% Білорусь 4,4%
7 Туреччина 3,0% Казахстан 3,3%
8 Білорусь 2,8% Туреччина 2,8%
9 Литва 2,3% Італія 2,7%
10 Гана 2,2% Франція 1,8%
1-10 Усього 70,3% Усього 72,3%
Одна з головних причин стабільності структури
країн-лідерів з імпорту товарів до Дніпропетровсь-
кої області є залежність української промисловості
від постачань паливних матеріалів з РФ, для подо-
лання якої за три роки конфлікту зроблено недо-
статньо.
Головними промисловими товарами, які імпор-
тує Дніпропетровська область, є: 1) мінеральні про-
дукти, перш за все, палива мінеральні, нафта та про-
дукти її перегонки; 2) продукція хімічної та пов’яза-
них з нею галузей промисловості; 3) полімерні мате-
ріали, пластмаси та вироби з них; 4) машини, облад-
нання та механізмі; 5) недорогоцінні метали та ви-
роби з них; 6) засоби наземного транспорту, крім за-
лізничного.
Головним постачальником мінеральних про-
дуктів та полімерних матеріалів до Дніпропетровсь-
кої області є саме РФ, що пояснює, чому її частка не
змінилась внаслідок конфлікту. Обсяг імпорту міне-
ральних продуктів є групою товарів, обсяг яких не
знизився внаслідок російсько-українського конфлі-
кту та економічної кризи (рис. 3). Причому частка
мінеральних продуктів у загальному обсязі імпорту,
яка складала 17,3% у 2013 р., зросла до 25,7% у
2014 р. і до 37,7% у 2015 р. Лише в останній рік від-
бувся незначний відскік як в абсолютних значен-
нях – до 1,1 млрд дол. в 2016 р. з 1,2 млрд дол. у
2015 р., так і в відносних, а саме до 31,6% від зага-
льного обсягу експорту у 2016 р.
Найбільше зниження обсягу імпорту інших ос-
новних груп промислових товарів відбувалось у
2014-2015 рр. Так, у 2014 р. обсяг імпорту продукції
хімічної промисловості знизився на 5,8%, продукції
промислового машинобудування (машини, облад-
нання та механізмі, електротехнічне обладнання) –
на 31,5%, недорогоцінних металів та виробів з них –
на 26,2, полімерних матеріалів та виробів з них – на
26,2, транспортних засобів – на 51,1%.
У 2015 р. був максимум зниження обсягів ім-
порту (рис. 4). Обсяг імпорту продукції хімічної
промисловості знизився на 45,6%, продукції проми-
слового машинобудування – на 34,2, недорогоцін-
них металів та виробів з них – на 46,6, полімерних
матеріалів та виробів з них – на 35,1, транспортних
засобів – на 34,1%.
У 2016 р. усі основні групи іноземних товарів
мали зростання обсягу імпорту (окрім мінеральних
продуктів). Так, обсяг імпорту продукції хімічної
промисловості зріс на 4,7%, продукції промисло-
вого машинобудування – на 28,0, недорогоцінних
металів та виробів з них – на 17,6, полімерних мате-
ріалів та виробів з них – на 1,7, транспортних засо-
бів – на 129,6%. Але слід відзначити, що порівняно
з 2013 р. загальне зростання у 2016 р. мала лише
група мінеральних продуктів.
Необхідно підкреслити, що майже усі з розгля-
нутих промислових товарів, які імпортує Дніпро-
петровська область, є сировиною або засобами ви-
робництва. Частковим виключенням є транспортні
засоби, які також надходять на споживчі ринки.
Таким чином, можна зробити висновок, що
Дніпропетровська область експортує та імпортує пе-
реважно промислову продукцію низького ступеня
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
83
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
переробки. Але якщо експортована продукція
майже уся є сировинною, за винятком відносно не-
великої частки продукції машинобудування, то в ім-
порті частка такої продукції більш висока, хоча та-
кож не є основною. Російсько-український конфлікт
мав значний негативний вплив на обсяги експорту
промислової продукції з Дніпропетровської області,
особливо до РФ, причому обсяг імпорту з РФ скоро-
тився не так суттєво. Це свідчить про значну залеж-
ність результатів зовнішньоекономічної діяльності
Дніпропетровської області від відношень з РФ та
містить значні ризики у випадку подальшої ескала-
ції конфлікту.
Рис. 4. Динаміка обсягу імпорту основних товарних груп до Дніпропетровської області
2.2. Особливості зовнішньоекономічної діяль-
ності Запорізької області
На відміну від Дніпропетровської, Запорізька
область має у декілька разів менші масштаби зов-
нішньоекономічної діяльності та дещо відмінну
структуру торгівлі промисловими товарами. Але, як
і для Дніпропетровської області, основним напря-
мом зовнішньоекономічної діяльності є торгівля то-
варами, адже частка експорту послуг за останні чо-
тири роки складала від 4,7 до 6,7%, а частка імпорту
послуг – відповідно від 4,6 до 5,8%.
Залежність Запорізької області від експорту
продукції до РФ ще більша, ніж у Дніпропетров-
ської. До початку конфлікту частка РФ у обсязі екс-
порту продукції складала 40,4%, і хоч за чотири
роки обсяг експорту до РФ знизився майже у три
рази і частка експорту до цієї країни у 2016 р. скла-
дає 22,8%, РФ все ще залишається головним спожи-
вачем продукції Запорізької області (табл. 4).
В цілому ж з 2013 до 2016 р. географічна ди-
версифікація експорту Запорізької області дещо по-
кращилась, якщо у 2013 р. лише три країни спожи-
вали більше половини усього експорту товарів обла-
сті, то в 2015-2016 рр. така частка забезпечувалась
вже п’ятьма країнами-лідерами.
Таблиця 4
Частка ринків-лідерів за обсягом експорту
товарі з Запорізької області
Місце
2013 2014
Країна Частка Країна Частка
1 РФ 40,3% РФ 31,9%
2 Туреччина 8,1% Туреччина 10,8%
3 Китай 3,8% Польща 4,3%
4 Польща 3,5% Індія 4,2%
5 Казахстан 3,1% Єгипет 3,9%
6 Індія 2,7% Болгарія 3,3%
7 Болгарія 2,6% Італія 2,6%
8 Чехія 2,5% Німеччина 2,2%
9 Єгипет 2,4% Білорусь 2,1%
10 Німеччина 2,3% Чехія 2,1%
1-10 Усього 71,2% Усього 67,6%
Місце
2015 2016
Країна Частка Країна Частка
1 РФ 25,6% РФ 22,8%
2 Туреччина 10,4% Туреччина 11,4%
3 Італія 5,7% Італія 6,2%
4 Індія 5,6% Польща 5,9%
5 Польща 4,4% Індія 5,2%
6 Болгарія 4,1% Болгарія 4,1%
7 Єгипет 2,5% Єгипет 3,7%
8 Китай 2,3% Чехія 2,2%
9 Німеччина 2,2% Ліван 2,1%
10 Ірак 1,9% Білорусь 2,1%
1-10 Усього 64,7% Усього 65,8%
0,0
200,0
400,0
600,0
800,0
1 000,0
1 200,0
1 400,0
2013 2014 2015 2016
М
л
н
д
ол
.
Мінеральні продукти
Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості
Машини, обладнання та механізмі, електротехнічне обладнання
Медорогоцінні метали та вироби з них
Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них
Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби
механізми,
Недорогоцінні
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
84
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
Головними товарами, які експортує Запорізька
область, є недорогоцінні метали та вироби з них
(перш за все, чорні метали) та продукція важкого ма-
шинобудування (машини, обладнання та механізми,
електротехнічне обладнання). Причому, на відміну
від Дніпропетровської, у якій частка непромислових
товарів у товарному експорті на рівні статистичної
похибки, у Запорізькій області помітною є частка
сільськогосподарської продукції, яка зросла від
5,4% (200 млн дол.) у 2013 р. до 14,3% (328 млн дол.)
у 2016 р. Але, незважаючи на позитивну динаміку
експорту сільськогосподарської продукції, Запорі-
зька область все одно є промисловим регіоном,
майже дев’яносто відсотків експорту якого складає
промислова продукція.
Головна група товарів, що експортуються з За-
порізької області, – недорогоцінні метали та вироби
з них, збільшують свою частку в загальному обсязі
експорту промислових товарів, хоч абсолютний об-
сяг їх зменшується у більшості періодів. Так, у
2014 р. частка недорогоцінних металів зросла з 47,3
до 58,9% (в абсолютному вимірі з 1646 млн дол. до
2010 млн дол.). У 2015 р. обсяг експорту металів
знизився до 1560 млн дол., але частка зросла до
60,9%. Нарешті, у 2016 р. обсяг експорту металів
впав до 1274 млн дол., але частка зросла до 64,9%.
Таким чином, головною продукцію, яку експортує
Запорізька область, є недорогоцінні метали та ви-
роби з них, при чому важливість цієї групи товарів
збільшується через падіння інших напрямів екс-
порту.
Другим за значенням експортним промисловим
товаром Запорізької області є продукція важкого ма-
шинобудування, а саме, машини, обладнання та ме-
ханізми, електротехнічне обладнання. Частка цієї
групи товарів скорочувалась найбільш швидкими
темпами, як і обсяги експорту у грошовому вимірі.
У 2014 р. обсяги експорту продукції важкого маши-
нобудування знизились з 1275 до 964 млн дол., а ча-
стка цієї групи товарів скоротилась з 36,6 до 28,3%.
У 2015 р. обсяг експорту важкого машинобудування
знизився до 670 млн дол., а частка до 26,2%. У
2016 р. обсяг експорту важкого машинобудування
знизився до 389 млн дол., а частка до 19,8%. Таким
чином, падіння експорту цієї групи товарів продов-
жується. Це є негативним як з погляду зменшення
валютних надходжень, так і з погляду погіршення
структури експорту, адже це єдина група товарів, які
мають значну частку та не відносяться до сировин-
ної групи.
Інші групи експортних промислових товарів
мають зовсім незначні обсяги. З цих товарів можна
відокремити лише три групи, які мають більше, ніж
один процент частки у обсязі експорту:
продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей
промисловості;
мінеральні продукти;
засоби наземного транспорту, літальні апарати,
плавучі засоби.
У 2014 р. обсяг експорту продукції хімічної та
пов’язаних з нею галузей промисловості знизився зі
150 до 107 млн дол., а її частка скоротилась з 4,3 до
3,1%. У свою чергу, обсяг експорту мінеральних
продуктів, основними з яких є руди недорогоцінних
металів, знизився з 224 до 183 млн дол., а частка цієї
групи товарів у загальному експорті промислової
продукції – з 6,4 до 5,4%. Нарешті, обсяг експорту
транспортних засобів (наземних, повітряних та пла-
вучих) скоротився 77 до 44 млн дол., а їх частка
впала з 2,2 до 1,3%.
У 2015 р. обсяг експорту продукції хімічної та
пов’язаних з нею галузей промисловості продовжив
скорочення та становив 77 млн дол., а її частка
склала 301%. У свою чергу, обсяг експорту мінера-
льних продуктів скоротився майже у 2 рази, до
102 млн дол., а частка цієї групи товарів у загаль-
ному експорті промислової продукції склала 4,0%.
Але обсяг експорту транспортних засобів виріс до
53 млн дол., з поверненням частки до докризового
рівня – 2,1%.
Нарешті, у 2016 р. падіння обсягу експорту про-
дукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промис-
ловості, а також мінеральних продуктів дещо упо-
вільнилось. Якщо у попередні роки воно становило
20-40%, то у 2016 р. обидві ці групи продукції зни-
зились лише на 9%. Обсяг експорту продукції хі-
мічної та пов’язаних з нею галузей промисловості
становив 69 млн дол. (частка 3,5%), а мінеральних
продуктів – 93 млн дол. (частка 4,7%). Що ж стосу-
ється обсягу експорту транспортних засобів, то він
повернувся майже до рівня 2014 р. і склав 41 млн
дол. (частка 2,1%).
Таким чином, можна зробити висновок, що в
цілому обсяг експорту промислової продукції Запо-
різької області продовжує знижуватись, причому
найбільш болючим є зниження обсягу продукції ви-
соких ступенів переробки – продукції важкого ма-
шинобудування. Прийняття заходів щодо вирі-
шення цієї проблеми має бути основним завданням
при розробці стратегії зовнішньоекономічної діяль-
ності регіону.
Географічна диверсифікація імпорту Запорізь-
кої області дуже незначна. Перші дві-три країни за
часткою імпорту забезпечують більше половини від
усього обсягу імпорту, а перші десять країн – більше
сімдесяти відсотків. Як і для експорту, перелік
країн-лідерів, що імпортують продукцію до Запорі-
зької області, суттєво не змінився, особливо у пер-
шій трійці (табл. 5).
Головним торговельним партнером з імпорту
Запорізької області залишається РФ, частка якої, хоч
дещо і знизилась в останній рік з 40-45 до 30%, але
все одно знаходиться попереду з великим відривом.
Два інші головні партнери – Китай та Німеччина,
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
85
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
частка яких дещо зросла, але все одно залишається
в районі десяти відсотків. Причому, якщо з Китаю
та Німеччини Запорізька область переважно імпор-
тує продукцію високих ступенів переробки, то го-
ловними товарами, які імпортуються з РФ є сиро-
винні товари – паливо та продукти нафтопереробки,
кольорові метали, продукція хімічної та пов’язаних
з нею галузей промисловості, полімерні матеріали,
пластмаси та вироби з них. У цьому міститься перс-
пектива загрози для реального сектору економіки
області, адже проблеми з постачанням палива та си-
ровини у випадку подальшого погіршення відносин
та розширення конфлікту негативно відіб’ються на
промисловому виробництві.
Таблиця 5
Частка ринків-лідерів за обсягом імпорту
товарів до Запорізької області
Місце
2013 2014
Країна
Час-
тка
Країна
Час-
тка
1 РФ 39,7% РФ 45,5%
2 Німеччина 8,5% Китай 7,1%
3 Китай 7,1% Німеччина 6,9%
4 Словаччина 4,2% Норвегія 4,4%
5 США 4,0% Польща 2,8%
6 Норвегія 3,3% США 2,6%
7 Республіка Корея 2,6% Туреччина 2,2%
8 Туреччина 2,3% Італія 1,9%
9 Польща 2,2% Словаччина 1,8%
10 Італія 1,9% Франція 1,7%
1-10 Усього 75,7% Усього 77,0%
Місце
2015 2016
Країна
Час-
тка
Країна
Час-
тка
1 РФ 38,9% РФ 30,2%
2 Німеччина 8,1% Німеччина 11,4%
3 Китай 6,1% Китай 8,5%
4 Польща 4,0% Польща 4,4%
5 Туреччина 3,5% Туреччина 3,7%
6 Білорусь 3,0% США 3,7%
7 Норвегія 2,8% Білорусь 2,6%
8 Словаччина 2,8% Литва 2,6%
9 США 2,6% Франція 2,5%
10 Південна Африка 2,5% Норвегія 2,4%
1-10 Усього 74,5% Усього 72,0%
Структура та динаміка імпорту Запорізької об-
ласті дещо схожі з імпортом Дніпропетровської об-
ласті, але мають декілька суттєвих відмінностей. Го-
ловною групою товарів, які імпортує Запорізька об-
ласть, є мінеральні продукти, найбільшу частку в
яких займають паливо, нафта та продукти її пере-
гонки. Частка цієї групи товарів займає в загальному
обсязі імпорту промислової продукції від 20-40%.
Також важливими групами товарів, що імпорту-
ються, є недорогоцінні метали та вироби з них, та
машини, обладнання та механізми, електротехнічне
обладнання. На відміну від недорогоцінних металів,
що експортуються, головними з яких є чорні метали,
Запорізька область імпортує кольорові метали, перш
за все нікель, алюміній, мідь. Також відносно значні
частки мають продукція хімічної та пов’язаних з
нею галузей промисловості, полімерні матеріали,
пластмаси та вироби з них, засоби наземного транс-
порту, літальні апарати, плавучі засоби.
Обсяг імпорту мінеральних продуктів за роки
конфлікту мав тенденцію до падіння, а його частка –
до зростання, за виключенням 2016 р. Так, у 2013 р.
обсяг імпорту мінеральних продуктів становив 336
млн дол. (частка 21,4%), у 2014 р. – 478 (частка
34,2%), у 2015 р. – 351 (частка 36,2%), у 2016 р. –
260 млн дол. (частка 29,0%). Суттєве зниження об-
сягу та частки імпорту мінеральних продуктів пояс-
нюється не лише конфліктом, а й падінням плато-
спроможного попиту на паливо серед населення.
Обсяг імпорту недорогоцінних металів та виробів з
них мав стабільну динаміку падіння: у 2013 р. – 429
млн дол. (частка 27,4%), у 2014 р. – 341 (частка
24,4%), у 2015 р. – 213 частка 21,9%), у 2016 р. –
176 млн дол. (частка 19,6%),
Найбільше падіння мав імпорт продукції важ-
кого машинобудування, але й він же мав зростання
у 2016 р. У 2013 р. обсяг імпорту машин, обладнання
та механізмів, електротехнічного обладнання стано-
вив 390 млн дол. (частка 24,9%), у 2014 р. – 247
(частка 17,7%), у 2015 р. – 155 (частка 16,0%), у
2016 р. – 198 млн дол. (частка 22,1%).
Окрім машинобудівної продукції, у 2016 р. зро-
стання мав імпорт засобів транспорту (на 5,9%) та
продукція хімічної промисловості (на 19,3%). Це
свідчить, що процеси зміни імпорту внаслідок
конфлікту в цілому мають тенденцію до стабілізації.
Таким чином, можна зробити висновок, що ос-
новними товарами, що імпортує Запорізька область,
є ресурсні товари, причому найбільша їх частка ім-
портується з РФ. Незважаючи на деяке зменшення
частки цієї країни, залежність промисловості Запо-
різької області від РФ надмірно велика, що несе по-
тенційні загрози.
У цілому відносно зовнішньоекономічної дія-
льності промисловості Придніпровського економіч-
ного району можна зробити висновок, що за роки
російсько-українського конфлікту сталось суттєве
зменшення обсягу зовнішньої торгівлі, як експорту,
так і імпорту.
3. Сценарії зміни ринкової орієнтації
зовнішньоекономічної діяльності При-
дніпровського економічного району
в сучасних умовах
Головним торговельним партнером промисло-
вих підприємств Придніпровського економічного
району є підприємства з РФ, що несе додаткові ри-
зики у випадку подальшої ескалації конфлікту. Ос-
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
86
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
новними промисловими товарами, торгівля якими
здійснюється з РФ, є сировинні товари, паливо, а та-
кож, у суттєво менших обсягах, продукція важкого
та транспортного машинобудування. З іншими кра-
їнами переважно здійснюється також торгівля сиро-
винними товарами. В цілому можна зробити висно-
вок, що підприємства Придніпровського економіч-
ного району здійснюють зовнішню торгівлю това-
рами низького ступеня переробки та з невеликою
доданою вартістю. Внаслідок цього існує залежність
ефективності промислових регіонів від світових цін
на сировинні товари.
Наразі спостерігається черговий період низь-
ких цін на сировинні товари, який скоріш за все про-
тримається кілька десятиріч [2, 3]. Після пікових цін
на залізо та залізну руду, які спостерігались у 2005-
2015 рр., ціни повернулись на середній рівень за
останні п’ятдесят років (рис. 5), і ймовірність їх зро-
стання усі провідні світові аналітичні агентства оці-
нюють як дуже малу.
Рис. 5. Динаміка індексів цін на сталь на світових ринках (2000 р. – 100%)
Навпаки, згідно з прогнозами, ціни можуть далі
знизитись до рівня дев’яностих років, або, у кра-
щому випадку, залишитись на сьогоднішньому
рівні. Згідно з прогнозами WorldSteel [4], світовий
попит на металопрокат у найближчі роки може ви-
рости приблизно на 0,9-1,3%, але лише за умови ви-
ходу РФ та Бразилії зі стагнації та відсутності кризи
у Китаї. Тому перспективи цих галузей промислово-
сті є сумнівними. Але, в той же час, це головні га-
лузі, які надають валютні надходження для підпри-
ємств Придніпровського економічного району, тому
економіка України не може миттєво від них відмо-
витись. Навпаки, у сучасних кризових умовах необ-
хідна підтримка цих галузей для забезпечення плав-
ного переходу до більш ефективних та відповідних
неоіндустріальній світовій економіці промислових
укладів. Тому галузі, які виробляють ресурсні то-
вари, мають зберігатись, але не мають бути пріори-
тетними, стратегія зовнішньоекономічної діяльності
повинна забезпечувати збереження обсягів експорту
сировини з одночасним зменшенням її частки.
Іншим напрямом, в якому відносно сильні екс-
портні позиції промисловості Придніпровського
економічного району, є важке та транспортне маши-
нобудування. Але слід відзначити, що здебільшого
продукція цих галузей не є передовою та інновацій-
ною, основними її споживачами є країни третього
світу, в першу чергу країни колишнього СРСР, най-
більшу частку серед яких займає РФ. Це обумовлено
історичними особливостями формування промисло-
вості в Україні, яка протягом існування СРСР була
ланкою внутрішніх виробничих ланцюгів. На екс-
порт з СРСР йшла лише продукція ВПК, а більша
частка іншої промислової продукції була для внут-
рішнього кінцевого або проміжного споживання.
Тому більшість українських промислових підпри-
ємств орієнтовані на зовнішню торгівлю з країнами
колишнього СРСР. Російсько-український конфлікт
вже завдав значної шкоди цьому напряму промисло-
вості, тому перспективи його розвитку можуть бути
лише у напрямку подальшого розвитку присутності
на ринках країн третього світу, перш за все, Африки
та Азії.
Значний потенціал має хімічна промисловість,
яка наразі знаходиться у напівкоматозному стані че-
рез велику вартість сировини – природного газу та
нафти. Чергового удару цій галузі завдала відміна
Кабміном антидемпінгового мита на мінеральні до-
брива з РФ. Це рішення було обумовлено захистом
виробників сільськогосподарської продукції, адже
російські виробники пропонують нижчі ціни. Слід
відзначити, що з погляду неоіндустріалізації еконо-
міки це рішення Кабміну є сумнівним, адже про-
дукція хімічної промисловості є більш складною та
інноваційною, ніж сільськогосподарська, тому слід
віддавати перевагу розвитку саме промислового ви-
0
50
100
150
200
250
19
71
19
73
19
75
19
77
19
79
19
81
19
83
19
85
19
87
19
89
19
91
19
93
19
95
19
97
19
99
20
01
20
03
20
05
20
07
20
09
20
11
20
13
20
15
%
Роки
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
87
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
робництва. В той же час хімічна промисловість При-
дніпровського економічного регіону може відроди-
тись через наявність значного науково-дослідного
потенціалу, у тому числі використанню результатів
досліджень Українського державного хіміко-техно-
логічного університету.
Нарешті, третім напрямом розвитку промисло-
вого експорту, який дуже слабо представлений у
Придніпровському економічному районі та в Укра-
їні в цілому є випуск сучасної інноваційної промис-
лової продукції. Це продукція з найвищою доданою
вартістю, але її випуск вимагає наявності як розви-
нутих технологій, так і відповідного людського ка-
піталу. Донедавна Україна мала достатньо високий
рівень людського капіталу, але з кожним роком здій-
снювалась його деградація внаслідок погіршення
якості освіти та еміграції найбільш активного та
конкурентоздатного населення. Тому зараз є дуже
проблематичним створення нових високотехноло-
гічних підприємств, адже навіть ті підприємства, що
існують, мають проблеми з найманням висококвалі-
фікованих робітників та інженерів.
При групуванні країн-партнерів за регіонами
світу можна відзначити, що основним партнером
стали країни Азії (табл. 6), частка яких суттєво зро-
сла. Також, на відміну від експорту до країн колиш-
нього СРСР та Європи, зросли абсолютні обсяги ек-
спорту до країн Африки.
Таблиця 6
Динаміка обсягу експорту товарів з Придніпровського економічного району, млн дол.
2013
Експорт Країни колишнього СРСР Європа Азія Африка Америка
Дніпропетровська 3603,9 1850,9 3437,6 646,9 243,3
Запорізька 1789,5 687,1 770,5 339,5 91,9
Усього 5393,4 2538 4208,1 986,4 335,2
2016
Країни колишнього СРСР Європа Азія Африка Америка
Дніпропетровська 869,1 1692,3 1898,6 1003 147,8
Запорізька 670,5 690,6 677,7 209,5 41,5
Усього 1539,6 2382,9 2576,3 1212,5 189,3
2020 (прогноз)
Країни колишнього СРСР Європа Азія Африка Америка
Дніпропетровська 734,4 2589,3 3455,5 1464,4 172,9
Запорізька 566,6 1056,7 1233,2 305,4 48,6
Усього 1301,0 3646,0 4688,7 1769,8 221,4
Така динаміка є природною, адже населення
Африки (за прогнозами деяких експертів до 2035 р.
воно зросте з нинішнього 1 до 2 млрд чол., а до
2050 р. – до 3 млрд чол.) та Азії зростає, також зрос-
тає економічний потенціал багатьох країн цих регі-
онів, що дозволяє зробити висновок, що необхідно
приділяти більше уваги налагодженню торгівельних
зв’язків саме з цими країнами.
У той же час, за імпортом головними партне-
рами Придніпровського економічного району зали-
шаються країни колишнього СРСР та Європи
(табл. 7).
Таблиця 7
Динаміка обсягу імпорту товарів до Придніпровського економічного району, млн дол.
2013
Імпорт Країни колишнього СРСР Європа Азія Африка Америка
Дніпропетровська 1540,2 2075,8 1277,7 114,6 328,6
Запорізька 750,8 581,9 304,9 12,7 101,1
Усього 2269,1 2661,2 1595,9 127,6 435,7
2015
Країни колишнього СРСР Європа Азія Африка Америка
Дніпропетровська 1027,5 1170,5 722,8 128,9 212
Запорізька 347,2 412,9 166,4 11,8 56,5
Усього 1489 1515,7 882,6 156,7 273
2020 (прогноз)
Країни колишнього СРСР Європа Азія Африка Америка
Дніпропетровська 791,2 1533,4 867,4 156,0 231,1
Запорізька 312,5 462,4 191,4 13,0 60,5
Усього 1103,7 1995,8 1058,7 168,9 291,5
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
88
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
Отже, при формуванні стратегій зовнішньоеко-
номічної діяльності Придніпровського економіч-
ного району необхідно виходити з таких припу-
щень:
світові ціни на сировинні товари знаходяться на
низьких значеннях і, якщо виходити з теорії довгих
економічних хвиль, будуть знаходитись там ще при-
близно десять років;
ціни на товари на світових ринках найбільш во-
латильні для сировини низького ступеня переробки,
потім для засобів виробництва і, нарешті, найменш
волатильними є ціни на предмети споживання;
головною експортною продукцією Придніп-
ровського економічного району є сировинні товари
низьких ступенів переробки, за ними з великим від-
ставанням слідують засоби виробництва (продукція
машинобудування);
головними товарами, що імпортує Придніпров-
ський економічний район, є мінеральні продукти
(енергоносії) та сировинні товари;
Придніпровський економічний район має знач-
ний науковий потенціал у сфері металургії, хімії, ме-
ханіки;
основними зовнішньоекономічними партне-
рами Придніпровського економічного району є РФ,
інші країни колишнього СРСР та країни третього
світу;
частка торгівлі з РФ у областей Придніпровсь-
кого економічного району значно вища, ніж в ці-
лому в Україні;
значна частина потенціалу для виробництва
інноваційної сучасної продукції високих ступенів
переробки в Придніпровському економічному рай-
оні втрачено, але ще існують можливості для ви-
робництва та збуту хоч і застарілої, але складної
промислової продукції;
в умовах світової неоіндустріалізації Україні
необхідно нарощувати обсяги промислової продук-
ції з високим ступенем переробки, але одночасно
вона вимушена підтримувати експорт продукції ни-
зького ступеня переробки, від якого залежить мак-
роекономічна стабільність та наповнення бюджету.
Судячи з офіційних програм, стратегій та дій
представників органів влади України, наразі акту-
альним є сценарій заморожування конфлікту, тобто
не планується здійснювати активні заходи для змен-
шення або збільшення обсягів торгівлі з РФ. У той
же час торгівля з країнами ЄС та США названа ос-
новною метою розвитку зовнішньоекономічних
зв’язків. Так, згідно з проектом Експортної стратегії
України: Дорожньої карти стратегічного розвитку
торгівлі на період 2017 – 2021 років [4], основними
недоторгованими ринками названо США, Німеч-
чина, Великобританія та Франція. Серед промисло-
вих галузей найбільш перспективними з погляду
зовнішньої торгівлі визначено харчову промисло-
вість, аерокосмічну та авіаційну промисловість, ма-
шинобудування [4]. Але слід відзначити, що ці цілі
мало сумісні, адже сумнівно, що високорозвинуті
країні, такі, як США або Німеччина будуть зацікав-
лені у придбанні української кінцевої промислової
продукції. Більш вірогідною на сучасному етапі є ін-
теграція українських підприємств у виробничі лан-
цюги західних корпорацій, перш за все, на тих ви-
робничих циклах, де потрібна значна кількість руч-
ної праці. Це обумовлено вигідним розташуванням
України та низькою вартістю робочої сили. Під-
твердженням цього припущення є значна кількість
підприємств, які відкрито в останні роки на Західній
Україні та які виробляють складові для європейсь-
ких автомобільних концернів.
Висновки та перспективи подальших дослі-
джень. Отже можуть бути запропоновані такі скла-
дові стратегії зовнішньоекономічної діяльності
Придніпровського економічного району в умовах
конфлікту з РФ:
розвиток інфраструктури з метою включення
машинобудівних підприємств Придніпровського
економічного району до європейських виробничих
ланцюгів;
спрощення умов діяльності підприємств-екс-
портерів (зменшення корупційного тиску у податко-
вій та митній сферах діяльності, лібералізація ва-
лютного регулювання);
відродження хімічної промисловості шляхом
залучення науково-дослідних закладів;
сприяння зовнішньоекономічним відносинам з
країнами Азії та Африки;
диверсифікація постачання палива та продуктів
переробки нафти;
збільшення диверсифікації зовнішньоеконо-
мічних зв’язків з метою зниження залежності від ок-
ремих країн.
Література
1. Грозный И.С. Анализ влияния российско-
украинского конфликта на промышленность Укра-
ины / И.С. Грозный, Р.В. Прокопенко // Вестник
ДГМА. – 2015. – №3(36). – С.211-215. 2. Iron ore
capitulation begins [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://www.macrobusiness.com.au/2015/ 04/
iron-ore-complex-capitulation-begins/. 3. Прокопенко
Р.В. Анализ перспектив отраслей украинской эконо-
мики при выходе из кризисна / Р.В. Прокопенко //
Управління економікою: теорія та практика. Чет-
верті Чумаченківські читання: зб. наук. праць. –
Київ, 2015. – С.156-165. 4. Експортна стратегія Ук-
раїни: Дорожня карта стратегічного розвитку торгі-
влі на період 2017-2021 років [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://www.me.gov.ua/Documents/
Detail?lang=uk-UA&id=e6ab10fa-0ad9-4fe4-b8be-32f
570693b64&title=EksportnaStrategiiaUkraini-Dorozhn
iaKartaStrategichnogoRozvitkuTorgivli2017-2021.
5. Как изменится потребление металлопроката в
В. І. Ляшенко, Р. В. Прокопенко, С. В. Дзюба
89
Економічний вісник Донбасу № 2(48), 2017
мире в 2017-2018 гг. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: delo.uahttps://delo.ua/business/kak-izmenitsj
a-potreblenie-metalloprokata-v-mire-v-2017-2018-gg-
330316/?supdated_new=1495121319. 6. Ляшенко
В.И. Потенциал конкурентоспособности промыш-
ленности регионов Украины / Г.Л. Червова, Л.М.
Кузьменко, М.В. Дубинина, С.Н. Кацура, В.И. Ля-
шенко // Общество и экономика. – 2006. – №2. –
С. 113-135. 7. Ляшенко В.И. Оценка процессов мо-
дернизации Украины и ее экономических районов /
Е.В. Котов, В.И. Ляшенко // Вестник экономической
науки Украины – 2013. – № 31. – С. 55-69. 8. Крамар
О. Економічна незалежність від РФ: не зупинятися
на півшляху / О. Крамар // Тиждень. – 2017. – №20.
– С. 18-21. 9. Лапаєв Ю. Чим замінити небезпечну
співпрацю з РФ. Чи спроможна Україна остаточно
подолати залежність від Росії в оборонній сфері та
ІТ-секторі [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
//http://tyzhden.ua/Economics/183864. 10. Лапаєв Ю.
Ще один фронт. Як Україна відповідає на виклики,
що постали у віртуальному просторі [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/Society/
183407. 11. Самаєва Ю. Дійти до полиці. Чому 28-
відсоткове зростання експорту – дуже скромний по-
казник / Ю. Самаєва // Дзеркало тижня. – 2017. –
№21. – С. 1,6. 12. Тищук Т. Рух до Європи "в "тіні"
або Яким є рівень тіньової економіки у зовнішньо-
торговельних операціях України та ЄС і як запобігти
його подальшому зростанню / Т. Тищук // Дзеркало
тижня. – 2015. – №41. – С.7.
Ляшенко В. І., Прокопенко Р. В., Дзюба С. В.
Сценарії ринкової орієнтації зовнішньоекономіч-
ної діяльності Придніпровського економічного
району в сучасних умовах
Розглянуто перспективи основних галузей спе-
ціалізації Придніпровського економічного району
на світових ринках з врахуванням їх історичного
розвитку та у припущенні, що російсько-українсь-
кий конфлікт буде розвиватись за сценарієм його за-
мороження та збереження наявного рівня економіч-
них зв’язків. Встановлено, що Дніпропетровська об-
ласть експортує та імпортує переважно промислову
продукцію низького ступеня переробки. Основними
товарами, що імпортує Запорізька область, є ресур-
сні товари, причому найбільша їх частка імпорту-
ється з РФ. Незважаючи на деяке зменшення частки
імпорту з цієї країни, залежність промисловості За-
порізької області від РФ надмірно велика, що несе
потенційні загрози.
Ключові слова: російсько-український конф-
лікт, Придніпровський економічний регіон, зовніш-
ньоекономічна діяльність, розвиток зовнішньої тор-
гівлі.
Ляшенко В. И., Прокопенко Р. В., Дзюба
С. В. Сценарии рыночной ориентации внешне-
экономической деятельности Приднепровского
экономического района в современных условиях
Рассмотрены перспективы основных отраслей
Приднепровского экономического района на миро-
вых рынках с учетом их исторического развития и в
предположении, что российско-украинский кон-
фликт будет развиваться по сценарию его заморозки
и сохранения имеющегося уровня экономических
связей. Установлено, что Днепропетровская область
экспортирует и импортирует преимущественно про-
мышленную продукцию низкой степени перера-
ботки. Основными товарами, которые импортирует
Запорожская область, являются ресурсные товары,
причем наибольшая их доля импортируется из РФ.
Несмотря на некоторое уменьшение доли импорта
из этой страны, зависимость промышленности Запо-
рожской области от РФ чрезмерно велика, что несет
потенциальные угрозы.
Ключевые слова: российско-украинский кон-
фликт, Приднепровский экономический район,
внешнеэкономическая деятельность, развитие
внешней торговли.
Lyashenko V., Prokopenko R., Dzyuba S.
Scenarios of the market orientation of foreign
economic activity of the Pridneprovsky economic
region under perfect conditions
The prospects of the main branches of the Dnieper
economic region in world markets. When taken into
account their historical development. Suggested that the
Russian-Ukrainian conflict will evolve according to the
scenario of freezing and to preserve the existing level of
economic relations. It is established that the
Dnepropetrovsk region exports and imports mainly
industrial products of low degree of processing. The
main goods imported by the Zaporozhye region, are
resource products. The largest share is imported from
Russia. Despite a slight decrease in the share of this
country, the dependence of industry of Zaporozhye
region from Russia is very large, which poses a potential
threat.
Keywords: Russian-Ukrainian conflict, Pridnep-
rovsky economic region, foreign economic activity,
development of foreign trade.
Стаття надійшла до редакції 03.06.2017
Прийнято до друку 22.06.2017
|