Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123551 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки / В.М. Мельниченко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 91-94. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123551 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1235512025-02-09T15:44:08Z Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки Мельниченко, В.М. Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки 2011 Article Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки / В.М. Мельниченко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 91-94. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2307-5791 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123551 uk Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. application/pdf Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки |
| spellingShingle |
Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки Мельниченко, В.М. Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Мельниченко, В.М. |
| author_facet |
Мельниченко, В.М. |
| author_sort |
Мельниченко, В.М. |
| title |
Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки |
| title_short |
Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки |
| title_full |
Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки |
| title_fullStr |
Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки |
| title_full_unstemmed |
Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки |
| title_sort |
аграрна реформа 1861 р. на черкащині та її наслідки |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123551 |
| citation_txt |
Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки / В.М. Мельниченко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 91-94. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| work_keys_str_mv |
AT melʹničenkovm agrarnareforma1861rnačerkaŝinítaíínaslídki |
| first_indexed |
2025-11-27T14:15:49Z |
| last_indexed |
2025-11-27T14:15:49Z |
| _version_ |
1849953306676297728 |
| fulltext |
Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки Випуск ХVIII
91
В.М. Мельниченко
АГРАРНА РЕФОРМА 1861 р. НА ЧЕРКАЩИНІ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ
У середині ХІХ ст. Російська імперія, до складу якої входили землі
Черкащини, переживала глибоку кризу, зумовлену невідповідністю феодальних
відносин стану продуктивних сил і світовим тенденціям на утвердження нових
капіталістичних відносин.
Рятуючи феодально-кріпосницькі порядки, царський уряд зробив спробу
законодавчо врегулювати взаємовідносини поміщиків і кріпаків. З цією метою в
1847–1848 рр. проводилась так звана інвентарна реформа. У кожному помі-
щицькому маєтку запроваджувалася інвентарна книга, до якої записувалися
визначені самим поміщиком норми панщини та інших повинностей. До того ж
інвентарні правила залишали недоторканою поміщицьку власність на землю,
тим самим узаконюючи існуюче малоземелля та обезземелення селян.
Про стан розподілу земельної власності в краї можна судити з даних
1847 р. В той час 236 поміщиків правобережжя Черкащини володіли 399 827
десятинами землі, а 73 811 селянських дворів користувалися 410 462 десятинами
надільної землі, що теж була поміщицькою власністю. Поміщики, користуючись
безправ’ям селян, продовжували зменшувати їх наділи. У Звенигородському,
Канівському, Уманському, Черкаському й Чигиринському повітах поміщики в
1847–1861 рр. збільшили своє землеволодіння на 27 208 десятин або на 10,3% [1,
11–11].
За таких обставин необхідність реформування аграрних відносин ставала
дедалі очевиднішою. Спонукали до цього й поразка у Кримській війні 1853–
1856 рр., занепад поміщицьких господарств, де панували екстенсивні методи
господарювання; піднесення селянського руху по всій імперії; прогресуюче
відставання Росії від провідних європейських держав.
Основним документом селянської реформи стали «Маніфест про відміну
кріпосного права» від 19 лютого 1861 року і «Положення про селян, які вихо-
дили з кріпосної залежності» із 17 законодавчих актів. За ними, селяни отри-
мували особисту свободу і право вільно розпоряджатись своїм майном, помі-
щики зберігали власність на всі землі, які їм належали, але зобов’язані були
надати у постійне користування селянам присадибну землю, польовий наділ та
інші угіддя.
Присадибну ділянку селянин мав право викупити будь-коли. Викуп на-
дільного землеволодіння в полі здійснювався тільки з дозволу поміщика. За от-
риману від поміщика землю селяни, як і раніше, зобов’язані були виконувати
панщину чи платити оброк і не мали права відмовлятися від неї протягом 9 років
[2, 6].
Реалізація царського маніфесту на практиці призвела до урізання земель-
них наділів на користь поміщиків, земельні володіння яких в результаті цього
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІІ
92
збільшилися. Усього в Україні внаслідок реформи 1861 року селяни втратили
1 млн десятин, або понад 15% загальної площі земель, які раніше перебували у
їх користуванні [3, 143]. Оскільки селяни не могли відразу виплатити всю суму
за наділи, яка становила 11 річних податків з селянського двору, то посеред-
ником між селянами та поміщиками виступила держава. Вона сплатила помі-
щикам викупні платежі, а селянам надала позику на 49 років. Внаслідок цього
царська казна на кожний виданий селянам карбованець отримала 63 копійки
чистого прибутку [4, 219].
Розміри повинностей і польового наділу визначалися уставними грамо-
тами, що укладалися між поміщиками і сільськими громадами. Середній наділ в
Лівобережній Україні на ревізьку душу («ревізька душа» — одиниця обліку
чоловічого населення для обкладання його подушним податком) становив до
2,5 десятин, на Правобережжі — 2,9 десятин [5, 272]. Ці показники відобра-
жають недопустимо низький життєвий рівень селянства, оскільки, за підрахун-
ками фахівців, для сплати податків та забезпечення потреб тодішньої селянської
сім’ї необхідно було мати не менше 5 десятин землі на одну ревізьку душу [4,
185].
Ще меншими були пересічні земельні наділи на Черкащині. В правобе-
режній частині краю вони після здійснення реформи 1861 року становили
1,9 десятин на ревізьку душу, а в лівобережній частині — 1,8 десятин [6, 35].
Неефективність заходів аграрної реформи підтверджують наслідки її в повітах
регіону.
Реформа 1861 року по суті нічого не дала жителям Корсуня. Всі найро-
дючіші землі — 21 940 десятин, залишилися у князя Лопухіна, а кріпакам
відійшли мізерні найгірші наділи, за які треба було платити щорічно по 14 крб
85 коп. з кожного двору [7, 153–154]. Населення Городища і Млієва — 23845
чоловік — одержали в подвірне користування 8436 десятин землі, а кільком
поміщикам залишилося понад 40 тисяч десятин. У сусідній Вільшаній на 1220
ревізьких душ було виділено лише 2690 десятин землі, а місцевий поміщик при
цьому отримав 2754 десятин [8, 261–262].
Запровадження уставних грамот супроводжувалося численними відрізками
селянських земель на користь поміщиків. У селян Золотоніського повіту було
відрізано 18% землі. Колишні поміщицькі селяни отримали по 1,8, а колишні
державні — по 3 десятини на ревізьку душу. Викупна ціна наділеної землі
перевищувала ринкову в 2,1 рази [8, 263].
І все ж реформування аграрних відносин відкрило перед тепер уже віль-
ними селянами краю широкі можливості для більш активної господарської
діяльності. Тепер селяни, як і представники інших соціальних верств населення,
могли купувати рухоме і нерухоме майно, займатися не лише сільським госпо-
дарством, а й торгівлею, відкривати власну справу.
Формувалися умови для перетворення робочої сили в товар і утвердження
капіталістичного товарного виробництва. В пореформений період у Гельмязеві
(Золотоніський повіт) та інших селах волості діяло 2 вальцьових млини з
паровими двигунами, 34 вітряки, 7 олійниць, 6 кузень, медоварний завод, що
Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки Випуск ХVIII
93
потребували робочих рук. Працювало 250 ткачів, 46 кравців, 42 чоботарі,
59 теслярів, 44 колісники, багато ковалів та інших кустарів і ремісників. Хоч
самим їм доводилося брати кредити, розвиваючи свою справу, вони наймали ще
й робітників [6, 274–275]. У селі Піщаному цього ж повіту заможні селяни
володіли 11 олійницями, 105 вітряками, кількома шинками [8, 301].
У пореформений період активізувалося надходження землі в ринковий
обіг. Поміщики, які не скористалися наданою можливістю модернізувати своє
господарство, рано чи пізно опинялися перед необхідністю продавати землю.
Покупці — головним чином підприємці, поміщики і навіть заможні селяни —
створювали на цій землі господарства по виробництву товарної продукції на
внутрішній або зарубіжний ринок.
На Черкащині у технічному відношенні особливо виділялися великі еко-
номії із значними плантаціями цукрових буряків та польові господарства цук-
рових заводів. Ці господарства мали оборотні капітали, інвентар і викорис-
товували працю великої кількості найманих сільськогосподарських робітників.
У таких господарствах як Смілянська, Шполянська, Таганчанська та Городи-
щенська економії застосовувалися 4–7-пільні, а то й 8–12-пільні сівозміни. На
оранці використовувалися металеві плуги поліпшених систем, культиватори,
дискові борони тощо [9, 225–226].
Прикладом раціонального ведення землеробства у пореформений період
може слугувати смілянська економія графа Бобринського, де було запроваджено
16-пільну систему обробітку землі, штучне угноєння, працювали кінні та парові
плуги, розпашники, котки, шлейфери та інша техніка. В економії працювало
понад 1 тис. найманих робітників. Оборотний капітал господарства становив
435 тис. крб [10, 447].
Значно зросли посівні площі та відбулися зміни у структурі посівів —
збільшилася питома вага посівів пшениці та ячменю, цукрових буряків та інших
культур. Такі зміни зумовили перетворення Черкащини у значний центр вироб-
ництва та продажу сільськогосподарської продукції.
Таким чином, аграрна реформа в одному з регіонів України — Черкащині
(яку умовно окреслюємо адміністративними межами сучасної Черкаської облас-
ті), не дала очікуваних результатів для основної маси селянства. Водночас при
усій недосконалості та незавершеності здійснених заходів, реформа справила
позитивний вплив на розвиток аграрного сектора економіки — утверджувалися
ринкові засади в сільськогосподарському виробництві, впроваджувалися прогре-
сивні методи господарювання.
__________________
1. Воейков Д., Загоскин В. Киевская губерния. Статистические сведения о распре-
делении землевладения, о ценности имений и о крестьянском быте. — СП., 1867.
2. Реєнт О.П. Реформаторські процеси в аграрній сфері другої половини ХІХ — поч.
ХХ ст. (стан наукової розробки) // Український селянин. — 2004. — Вип. 2.
3. Історія України / В.Ф. Верстюк, О.В. Гарань, О.І. Гуржій та ін; Під ред. В.А. Смолія. —
К., 1997.
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІІ
94
4. Бойко О.Д. Історія України. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. —
К., 1999.
5. Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до
становлення індустріального суспільства. — К., 1994.
6. Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область. — К., 1972.
7. Лещенко Н.Н. Крестьянское движение на Украине в связи с проведением реформы
1861 года. — К., 1959.
8. Наш рідний край: Хрестоматія з історії Черкащини / Упоряд. А.І. Кузьмінський,
Г.В. Суховершко, В.Я. Чудновський. — К., 1993.
9. Мельник Л.Г. Технічний переворот на Україні у ХІХ ст. — К., 1972.
10. Історія України. Курс лекцій: У 2 кн. — К., 1991. — Кн. 1.
|