Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Мельниченко, В.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2011
Schriftenreihe:Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123551
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки / В.М. Мельниченко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 91-94. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123551
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1235512025-02-09T15:44:08Z Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки Мельниченко, В.М. Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки 2011 Article Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки / В.М. Мельниченко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 91-94. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2307-5791 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123551 uk Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. application/pdf Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки
Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки
spellingShingle Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки
Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки
Мельниченко, В.М.
Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки
Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
format Article
author Мельниченко, В.М.
author_facet Мельниченко, В.М.
author_sort Мельниченко, В.М.
title Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки
title_short Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки
title_full Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки
title_fullStr Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки
title_full_unstemmed Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки
title_sort аграрна реформа 1861 р. на черкащині та її наслідки
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2011
topic_facet Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123551
citation_txt Аграрна реформа 1861 р. на Черкащині та її наслідки / В.М. Мельниченко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 91-94. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
work_keys_str_mv AT melʹničenkovm agrarnareforma1861rnačerkaŝinítaíínaslídki
first_indexed 2025-11-27T14:15:49Z
last_indexed 2025-11-27T14:15:49Z
_version_ 1849953306676297728
fulltext Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки Випуск ХVIII 91 В.М. Мельниченко АГРАРНА РЕФОРМА 1861 р. НА ЧЕРКАЩИНІ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ У середині ХІХ ст. Російська імперія, до складу якої входили землі Черкащини, переживала глибоку кризу, зумовлену невідповідністю феодальних відносин стану продуктивних сил і світовим тенденціям на утвердження нових капіталістичних відносин. Рятуючи феодально-кріпосницькі порядки, царський уряд зробив спробу законодавчо врегулювати взаємовідносини поміщиків і кріпаків. З цією метою в 1847–1848 рр. проводилась так звана інвентарна реформа. У кожному помі- щицькому маєтку запроваджувалася інвентарна книга, до якої записувалися визначені самим поміщиком норми панщини та інших повинностей. До того ж інвентарні правила залишали недоторканою поміщицьку власність на землю, тим самим узаконюючи існуюче малоземелля та обезземелення селян. Про стан розподілу земельної власності в краї можна судити з даних 1847 р. В той час 236 поміщиків правобережжя Черкащини володіли 399 827 десятинами землі, а 73 811 селянських дворів користувалися 410 462 десятинами надільної землі, що теж була поміщицькою власністю. Поміщики, користуючись безправ’ям селян, продовжували зменшувати їх наділи. У Звенигородському, Канівському, Уманському, Черкаському й Чигиринському повітах поміщики в 1847–1861 рр. збільшили своє землеволодіння на 27 208 десятин або на 10,3% [1, 11–11]. За таких обставин необхідність реформування аграрних відносин ставала дедалі очевиднішою. Спонукали до цього й поразка у Кримській війні 1853– 1856 рр., занепад поміщицьких господарств, де панували екстенсивні методи господарювання; піднесення селянського руху по всій імперії; прогресуюче відставання Росії від провідних європейських держав. Основним документом селянської реформи стали «Маніфест про відміну кріпосного права» від 19 лютого 1861 року і «Положення про селян, які вихо- дили з кріпосної залежності» із 17 законодавчих актів. За ними, селяни отри- мували особисту свободу і право вільно розпоряджатись своїм майном, помі- щики зберігали власність на всі землі, які їм належали, але зобов’язані були надати у постійне користування селянам присадибну землю, польовий наділ та інші угіддя. Присадибну ділянку селянин мав право викупити будь-коли. Викуп на- дільного землеволодіння в полі здійснювався тільки з дозволу поміщика. За от- риману від поміщика землю селяни, як і раніше, зобов’язані були виконувати панщину чи платити оброк і не мали права відмовлятися від неї протягом 9 років [2, 6]. Реалізація царського маніфесту на практиці призвела до урізання земель- них наділів на користь поміщиків, земельні володіння яких в результаті цього Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІІ 92 збільшилися. Усього в Україні внаслідок реформи 1861 року селяни втратили 1 млн десятин, або понад 15% загальної площі земель, які раніше перебували у їх користуванні [3, 143]. Оскільки селяни не могли відразу виплатити всю суму за наділи, яка становила 11 річних податків з селянського двору, то посеред- ником між селянами та поміщиками виступила держава. Вона сплатила помі- щикам викупні платежі, а селянам надала позику на 49 років. Внаслідок цього царська казна на кожний виданий селянам карбованець отримала 63 копійки чистого прибутку [4, 219]. Розміри повинностей і польового наділу визначалися уставними грамо- тами, що укладалися між поміщиками і сільськими громадами. Середній наділ в Лівобережній Україні на ревізьку душу («ревізька душа» — одиниця обліку чоловічого населення для обкладання його подушним податком) становив до 2,5 десятин, на Правобережжі — 2,9 десятин [5, 272]. Ці показники відобра- жають недопустимо низький життєвий рівень селянства, оскільки, за підрахун- ками фахівців, для сплати податків та забезпечення потреб тодішньої селянської сім’ї необхідно було мати не менше 5 десятин землі на одну ревізьку душу [4, 185]. Ще меншими були пересічні земельні наділи на Черкащині. В правобе- режній частині краю вони після здійснення реформи 1861 року становили 1,9 десятин на ревізьку душу, а в лівобережній частині — 1,8 десятин [6, 35]. Неефективність заходів аграрної реформи підтверджують наслідки її в повітах регіону. Реформа 1861 року по суті нічого не дала жителям Корсуня. Всі найро- дючіші землі — 21 940 десятин, залишилися у князя Лопухіна, а кріпакам відійшли мізерні найгірші наділи, за які треба було платити щорічно по 14 крб 85 коп. з кожного двору [7, 153–154]. Населення Городища і Млієва — 23845 чоловік — одержали в подвірне користування 8436 десятин землі, а кільком поміщикам залишилося понад 40 тисяч десятин. У сусідній Вільшаній на 1220 ревізьких душ було виділено лише 2690 десятин землі, а місцевий поміщик при цьому отримав 2754 десятин [8, 261–262]. Запровадження уставних грамот супроводжувалося численними відрізками селянських земель на користь поміщиків. У селян Золотоніського повіту було відрізано 18% землі. Колишні поміщицькі селяни отримали по 1,8, а колишні державні — по 3 десятини на ревізьку душу. Викупна ціна наділеної землі перевищувала ринкову в 2,1 рази [8, 263]. І все ж реформування аграрних відносин відкрило перед тепер уже віль- ними селянами краю широкі можливості для більш активної господарської діяльності. Тепер селяни, як і представники інших соціальних верств населення, могли купувати рухоме і нерухоме майно, займатися не лише сільським госпо- дарством, а й торгівлею, відкривати власну справу. Формувалися умови для перетворення робочої сили в товар і утвердження капіталістичного товарного виробництва. В пореформений період у Гельмязеві (Золотоніський повіт) та інших селах волості діяло 2 вальцьових млини з паровими двигунами, 34 вітряки, 7 олійниць, 6 кузень, медоварний завод, що Скасування кріпосного права: передумови, зміст, наслідки Випуск ХVIII 93 потребували робочих рук. Працювало 250 ткачів, 46 кравців, 42 чоботарі, 59 теслярів, 44 колісники, багато ковалів та інших кустарів і ремісників. Хоч самим їм доводилося брати кредити, розвиваючи свою справу, вони наймали ще й робітників [6, 274–275]. У селі Піщаному цього ж повіту заможні селяни володіли 11 олійницями, 105 вітряками, кількома шинками [8, 301]. У пореформений період активізувалося надходження землі в ринковий обіг. Поміщики, які не скористалися наданою можливістю модернізувати своє господарство, рано чи пізно опинялися перед необхідністю продавати землю. Покупці — головним чином підприємці, поміщики і навіть заможні селяни — створювали на цій землі господарства по виробництву товарної продукції на внутрішній або зарубіжний ринок. На Черкащині у технічному відношенні особливо виділялися великі еко- номії із значними плантаціями цукрових буряків та польові господарства цук- рових заводів. Ці господарства мали оборотні капітали, інвентар і викорис- товували працю великої кількості найманих сільськогосподарських робітників. У таких господарствах як Смілянська, Шполянська, Таганчанська та Городи- щенська економії застосовувалися 4–7-пільні, а то й 8–12-пільні сівозміни. На оранці використовувалися металеві плуги поліпшених систем, культиватори, дискові борони тощо [9, 225–226]. Прикладом раціонального ведення землеробства у пореформений період може слугувати смілянська економія графа Бобринського, де було запроваджено 16-пільну систему обробітку землі, штучне угноєння, працювали кінні та парові плуги, розпашники, котки, шлейфери та інша техніка. В економії працювало понад 1 тис. найманих робітників. Оборотний капітал господарства становив 435 тис. крб [10, 447]. Значно зросли посівні площі та відбулися зміни у структурі посівів — збільшилася питома вага посівів пшениці та ячменю, цукрових буряків та інших культур. Такі зміни зумовили перетворення Черкащини у значний центр вироб- ництва та продажу сільськогосподарської продукції. Таким чином, аграрна реформа в одному з регіонів України — Черкащині (яку умовно окреслюємо адміністративними межами сучасної Черкаської облас- ті), не дала очікуваних результатів для основної маси селянства. Водночас при усій недосконалості та незавершеності здійснених заходів, реформа справила позитивний вплив на розвиток аграрного сектора економіки — утверджувалися ринкові засади в сільськогосподарському виробництві, впроваджувалися прогре- сивні методи господарювання. __________________ 1. Воейков Д., Загоскин В. Киевская губерния. Статистические сведения о распре- делении землевладения, о ценности имений и о крестьянском быте. — СП., 1867. 2. Реєнт О.П. Реформаторські процеси в аграрній сфері другої половини ХІХ — поч. ХХ ст. (стан наукової розробки) // Український селянин. — 2004. — Вип. 2. 3. Історія України / В.Ф. Верстюк, О.В. Гарань, О.І. Гуржій та ін; Під ред. В.А. Смолія. — К., 1997. Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІІ 94 4. Бойко О.Д. Історія України. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К., 1999. 5. Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства. — К., 1994. 6. Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область. — К., 1972. 7. Лещенко Н.Н. Крестьянское движение на Украине в связи с проведением реформы 1861 года. — К., 1959. 8. Наш рідний край: Хрестоматія з історії Черкащини / Упоряд. А.І. Кузьмінський, Г.В. Суховершко, В.Я. Чудновський. — К., 1993. 9. Мельник Л.Г. Технічний переворот на Україні у ХІХ ст. — К., 1972. 10. Історія України. Курс лекцій: У 2 кн. — К., 1991. — Кн. 1.