Лев Миколайович Літошенко про відродження сільського господарства в умовах нової економічної політики
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123564 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Лев Миколайович Літошенко про відродження сільського господарства в умовах нової економічної політики / Г.Т. Капустян // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 188-191. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860085979638923264 |
|---|---|
| author | Капустян, Г.Т. |
| author_facet | Капустян, Г.Т. |
| citation_txt | Лев Миколайович Літошенко про відродження сільського господарства в умовах нової економічної політики / Г.Т. Капустян // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 188-191. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| first_indexed | 2025-12-07T17:19:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІV
188
Г.Т. Капустян
ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ ЛІТОШЕНКО ПРО ВІДРОДЖЕННЯ
СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ
ПОЛІТИКИ
13 лютого 1886 року в родині земського службовця Миколи Літошенка,
яка мешкала у Нижньо-Дуванській волості Куп’янського повіту Харківської
губернії, народився син Лев. Згодом він стане відомим ученим економістом-
аграрником. Після 1917 року — він прибічник поміркованих ліберальних аграр-
них реформ, вільного ринку — важливої умови нормального функціонування
селянського господарства. Брав участь у складанні балансу народного госпо-
дарства. Разом із колишнім земським статистиком П.І. Поповим керував ство-
ренням першого міжгалузевого балансу. Репресований; реабілітований посмертно.
У 1922 році з-під його пера вийшла праця, наповнена унікальними ста-
тистичними даними, зібраними під час роботи в ЦСУ, Наркомфіні та Тіміря-
зєвській сільськогосподарській академії (де він працював на посаді професора),
а також у науково-дослідному інституті сільськогосподарської економії і полі-
тики. Назва цієї роботи «Соціалізація землі у Росії». Рукопис представляв ши-
рокий опис процесу формування аграрної політики більшовиків, який би він
ніколи не наважився опублікувати в Радянській Росії. Текст цього дослідження
за відомих обставин дії комісії АРА у Росії потрапив до американців і до кінця
1980-х років перебував у Гуверовському архіві Стенфордського університету.
Згодом американські колеги звернуть увагу на її існування доктора історичних
наук, видатного ученого-аграрника В.П. Данилова, який посприяв її виданню,
власноруч написав вступну статтю [1, 6]. Робота Л.М. Літошенко вирізняється
ґрунтовним критичним аналізом та власною позицією, яка суперечила аграрній
політиці більшовиків.
Поглиблення кризи сільськогосподарського виробництва, погіршення про-
довольчого становища у 1919–1921 рр., скорочення вільних надлишків сіль-
ськогосподарської продукції внаслідок упровадження більшовиками продоволь-
чої політики призвело до масового зубожіння населення. У відповідь селяни
про-тиставляли як відкриту збройну, так і пасивну боротьбу. А.М. Літошенко
зазна-чав, що «розруха сільського господарства набирала розмірів всенародного
лиха» [2, 291], а також збіднення села «означало скорочення фондів для утри-
мання соціалістичного господарства» [2, 291]. Для нього «воєнний комунізм»
сам по собі був головним чинником розорення селянського господарства і
загальної сільськогосподарської кризи. Вплив війни на селянське господарство
не вичерпується прямою розрухою від воєнних дій. Варто враховувати і мобі-
лізацію людських ресурсів, і постачання армії продовольством — продуктами
селянської праці. Однак, як вважає В.П. Данилов, «найбільш руйнівною для
селянського господарства … була тоді продрозкладка, яка визначалась із
Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній… Випуск ХVIII
189
розрахунку вилучення харчів у нормі, які не перевищували надлишків…, а на
практиці вилучала стільки, стільки потребувала держава» [3, 41].
Л.М. Літошенко дійшов висновку, що «боротьба з розрухою могла йти
тільки у двох напрямках: або потрібно було відмовитися від примусових роз-
кладок і вільним оборотом сільськогосподарських продуктів залікувати рани
селянського господарства. Або, навпаки, потрібно було розширити методи при-
мусу і розповсюдити їх на організацію виробництва» [2, 292]. Автор — знавець
селянської психології та способу життя селянина-виробника: «Рядовий селянин
кожен захід хто б його б не організовував, розцінює перш за все з точки зору
впливу на його господарство. Все, що скорочує виробництво і обмежує само-
діяльність, є зло, все, що дає йому безпосередню матеріальну вигоду, є благо.
Селянин — природний фритредер і крайній індивідуаліст» [2, 315].
Впроваджені принципи нової економічної політики змінювали основи
регулювання всіх галузей народного господарства. Щодо принципів нової про-
довольчої політики, автор наголошує, що прийняті партійні та радянські дирек-
тиви установлювали мінімальний податок і його сума не повинна перевищувати
«самих необхідних потреб армії, міських робітників і неземлеробського насе-
лення» [2, 325–326]. Розмір податку визначався для кожного господарства
окремо і вираховувався по кількості орної землі, числу їдаків у господарстві і по
урожаю у даній місцевості. Одночасно із впровадженням податків спеціальними
декретами була створена система адміністративно-правових гарантій, яка мала б,
з одного боку, забезпечувати безперебійне надходження податків, а з іншого —
забезпечити права платників податків. Порівнюючи два підходи в забезпеченні
надходження податків, Л.М. Літошенко приходить висновку: «Така була в
загальних рисах організація податкової системи, що змінювала систему загаль-
них реквізицій. Різниця між двома системами, звичайно, велика, хоча ті поверх-
неві переваги, які надавав селянину податковий принцип, і не були в дійсності
такими, як це може здаватися на перший погляд.
Нове вино, — констатує автор, — значною мірою було влито у старі міхи.
Кількома декретами неможливо було змінити звички і методи дій створених
і вихованих в інших умовах продовольчих органів… Мало змінилися і форми
збору податків. Правові гарантії нового законодавства значною мірою зали-
шались на папері. За несвоєчасну сплату податку без усілякого суду і слідства
відбиралася худоба, конфісковувався інвентар, здійснювались обшуки, відбува-
лися арешти. Безграмотний селянин не знав декретів і продовжував залишатися
в руках дрібних адміністраторів. Останні змінили свою назву, але зберегли всі
звичаї і методи епохи реквізицій» [2, 331; 332].
Лише навесні 1922 року продовольча політика набуває «податкоподібного
вигляду»: замість чисельних податків запроваджувався «єдиний натуральний
податок». Але все ж таки головне значення податкової системи полягало, як
вважає автор, «не в упорядкуванні методів вилучення продуктів селянського
господарства і не у пом’якшенні морального обличчя продовольчих органів.
«Нова» політика в галузі продовольчого питання принесла свободу торгівлі про-
дуктами сільського господарства, і у цьому полягала її принципова відмінність
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ ІV
190
від політики попередніх років» [2, 334]. Залишалася все-таки та межа, яку не
вправі переступати держава, тоді селянин міг на власний розсуд розпоряджатися
лишками. По суті, відроджувалось право власності на продукт свого госпо-
дарства. Перший крок у напрямку до покращення становища селянина має поля-
гати в заміні комуністичних розкладок продовольчим податком, з наданням
селянину права вільного обміну тих лишків, які залишаються у нього після
сплати податків. «Без сумніву, що поворот продовольчої політики був крупним, —
констатує автор, — він означав капітуляцію перед індивідуалістичним принци-
пом і пробивав перший пролом у замкнутому колі позбавленому обміну усус-
пільненого соціалістичного господарства» [2, 335].
Стосовно земельної політики автор вважає, що протягом 1921–1922 рр. це
був суцільний ланцюг відступів від позицій, зайнятих у попередні роки. «Вона
полягала у значних поступках індивідуалістичному принципу, у непрямому
визнанні більшої продуктивності індивідуального господарства порівняно з
колективним і у мовчазній відмові від продовження досвіду негайного усуспіль-
нення сільськогосподарського виробництва» [2, 343].
Л.М. Літошенко приходить до висновку, що теорія і практика нової полі-
тики у сільському господарстві «означає відмову від негайного здійснення
соціалізму. Ідеал усуспільненого виробництва відсувається надалі. Між другим
пришестям соціалізму і першим намаганням його втілення виступає невизначено
довгий період відновлення і розвитку продуктивних сил… Після чотирьох років
безплідних намагань заволодіти сільським господарством і підкорити його соці-
алістичному керівництву, Радянська влада повинна була схилитися перед при-
ватногосподарським інтересом селянина. Нова земельно-продовольча політика
означає відмову від безпосереднього усуспільнення сільськогосподарського ви-
робництва. Залишається врахувати результати цього безпрецедентного в історії
людства соціального досвіду» [2, 352].
У 1926 році професор Л.М. Літошенко прибув до США у Стенфордський
університет з метою участі у спільному проекті для досліджень «соціально-
економічних заходів» радянського уряду, починаючи з 1917 року. Через рік він
закінчив працю «Аграрна політика в Радянській Росії до прийняття п’ятирічного
плану» (593 стор.), присвячену аграрній політиці більшовиків з 1917 р. по
1927 р. (рукопис міститься в Інституті Гувера Стенфордського університету) [4,
52]. Через рік Л.М. Літошенко повернувся в Росію. Наступне його відрядження
до США, на яке сподівались американські колеги і сам Л.М. Літошенко, зали-
шиться нездійсненним через різкі зміни у суспільно-політичній ситуації і фор-
муванні сталінського командно-репресивного режиму [3, 40]. Відносно сприят-
ливий період для наукової діяльності як Л.М. Літошенко, так і інших, зокрема
А.В. Чаянова, М.Д. Кондратьєва і багатьох інших обірвався з початком ста-
лінської «революції зверху» у 1929–1930 рр. Вони усі попадуть у лабети ОДПУ,
їх звинуватять в організації і керівництві «антирадянської і контрреволюційної»
трудової селянської партії. Відбувши трирічне покарання, у 1932 році Л.М. Літо-
шенко повернувся до Москви. Однак його не оминув сталінський «великий
терор». У 1938 році його арештовують, звинувачують у прагненні відтворити
Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній… Випуск ХVIII
191
трудову селянську партію. Особлива нарада НКВС постановила на підставі
ст. 58-10 і 58-11 КК РСФСР ув’язнити його на вісім років у виправно-трудовий
табір. В одному із таборів Колими 27 листопада 1943 року Л.М. Літошенко
помер [3, 44].
________________
1. Теренс Эммонс. Предисловие // Литошенко Л.Н. Социализация земли в России. —
Новосибирск: Сибирский хронограф, 2001.
2. Литошенко Л.Н. Социализация земли в России. — Новосибирск: Сибирский
хронограф, 2001.
3. Данилов В.П. Литошенко и его исследование аграрной революции в России //
Литошенко Л.Н. Социализация земли в России. — Новосибирск: Сибирский
хронограф, 2001.
4. Бертранд Патернауд. Лев Литошенко и дело Русского института // Литошенко Л.Н.
Социализация земли в России. — Новосибирск: Сибирский хронограф, 2001.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123564 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-5791 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:19:42Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Капустян, Г.Т. 2017-09-06T15:03:00Z 2017-09-06T15:03:00Z 2011 Лев Миколайович Літошенко про відродження сільського господарства в умовах нової економічної політики / Г.Т. Капустян // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2011. — Вип. 18. — С. 188-191. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2307-5791 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123564 uk Інститут історії України НАН України Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній та суспільно-політичній думці ХІХ — першої третини ХХ ст. Лев Миколайович Літошенко про відродження сільського господарства в умовах нової економічної політики Article published earlier |
| spellingShingle | Лев Миколайович Літошенко про відродження сільського господарства в умовах нової економічної політики Капустян, Г.Т. Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній та суспільно-політичній думці ХІХ — першої третини ХХ ст. |
| title | Лев Миколайович Літошенко про відродження сільського господарства в умовах нової економічної політики |
| title_full | Лев Миколайович Літошенко про відродження сільського господарства в умовах нової економічної політики |
| title_fullStr | Лев Миколайович Літошенко про відродження сільського господарства в умовах нової економічної політики |
| title_full_unstemmed | Лев Миколайович Літошенко про відродження сільського господарства в умовах нової економічної політики |
| title_short | Лев Миколайович Літошенко про відродження сільського господарства в умовах нової економічної політики |
| title_sort | лев миколайович літошенко про відродження сільського господарства в умовах нової економічної політики |
| topic | Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній та суспільно-політичній думці ХІХ — першої третини ХХ ст. |
| topic_facet | Вирішення «селянського питання» в соціально-економічній та суспільно-політичній думці ХІХ — першої третини ХХ ст. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123564 |
| work_keys_str_mv | AT kapustângt levmikolaiovičlítošenkoprovídrodžennâsílʹsʹkogogospodarstvavumovahnovoíekonomíčnoípolítiki |