Щоденне життя галицького містечка другої половини ХІХ ст. на сторінках місцевої періодики (за матеріалами «Gazety Naddniestrzańskoi»)
Стаття присвячена дослідженню відображення щоденного життя галицьких міст та містечок на сторінках місцевої преси кінця ХІХ ст. Проаналізовано змістову наповненість часопису «Газета Наддністрянська», окреслено світоглядні орієнтири її видавців. Показано вагомість розміщеної в газеті інформації для...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123839 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Щоденне життя галицького містечка другої половини ХІХ ст. на сторінках місцевої періодики (за матеріалами «Gazety Naddniestrzańskoi») / Б.М. Янишин, В.П. Тельвак // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 20. — С. 336-348. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859793236455849984 |
|---|---|
| author | Янишин, Б.М. Тельвак, В.П. |
| author_facet | Янишин, Б.М. Тельвак, В.П. |
| citation_txt | Щоденне життя галицького містечка другої половини ХІХ ст. на сторінках місцевої періодики (за матеріалами «Gazety Naddniestrzańskoi») / Б.М. Янишин, В.П. Тельвак // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 20. — С. 336-348. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| description | Стаття присвячена дослідженню відображення щоденного життя галицьких міст та містечок на сторінках місцевої преси кінця ХІХ ст. Проаналізовано
змістову наповненість часопису «Газета Наддністрянська», окреслено світоглядні орієнтири її видавців. Показано вагомість розміщеної в газеті інформації
для реконструкції історії Дрогобича та його околиць у 1884–1889 рр.
Статья посвящена исследованию отображения повседневной жизни галицких городов и городков на страницах местной прессы конца XIX в. Проанализирована содержательная сторона «Газеты Надднестрянской», очерчены
мировоззренческие ориентиры ее издателей. Показана значимость размещенной в газете информации для реконструкции истории Дрогобыча и его окрестностей в 1884–1889 гг.
The article is devoted to the research of the peculiarities of the development and
function of the Drohobych’s Polish newspaper at the end of XIX th century. The
content imbluing of the newspaper has been analysed, the world outlooking bearings
of his editors have been outlined. The weight of the imformation had been publishing
in this newspaper for the reconstruction of the Drohobych’s history and his environs
in 1884–1889 years had been demonstrated.
|
| first_indexed | 2025-12-02T12:19:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІ
336
УДК 94 (477)
Б.М. Янишин
(м. Київ)
В.П. Тельвак
(м. Дрогобич)
ЩОДЕННЕ ЖИТТЯ ГАЛИЦЬКОГО МІСТЕЧКА
другої половини ХІХ ст. НА СТОРІНКАХ МІСЦЕВОЇ ПЕРІОДИКИ
(ЗА МАТЕРІАЛАМИ «GAZETY NADDNIESTRZAŃSKOI»)
Стаття присвячена дослідженню відображення щоденного життя галиць-
ких міст та містечок на сторінках місцевої преси кінця ХІХ ст. Проаналізовано
змістову наповненість часопису «Газета Наддністрянська», окреслено світо-
глядні орієнтири її видавців. Показано вагомість розміщеної в газеті інформації
для реконструкції історії Дрогобича та його околиць у 1884–1889 рр.
Ключові слова: галицьке містечко, щоденне життя, преса, «Gazeta
Naddniestrzańska».
Статья посвящена исследованию отображения повседневной жизни галиц-
ких городов и городков на страницах местной прессы конца XIX в. Проана-
лизирована содержательная сторона «Газеты Надднестрянской», очерчены
мировоззренческие ориентиры ее издателей. Показана значимость разме-
щенной в газете информации для реконструкции истории Дрогобыча и его
окрестностей в 1884–1889 гг.
Ключевые слова: галицкий городок, повседневная жизнь, пресса, «Gazeta
Naddniestrzańska».
The article is devoted to the research of the peculiarities of the development and
function of the Drohobych’s Polish newspaper at the end of XIX th century. The
content imbluing of the newspaper has been analysed, the world outlooking bearings
of his editors have been outlined. The weight of the imformation had been publishing
in this newspaper for the reconstruction of the Drohobych’s history and his environs
in 1884–1889 years had been demonstrated.
Keywords: Galician town, daily life, the press, «Gazeta Naddniestrzańska».
Після певного забуття міська проблематика протягом останніх років усе
більше переміщається з периферії наукового зацікавлення у його центр (це
частково пов’язане й зі зміною наукової парадигми, домінуванням соціальної
історії). Це зауваження особливо актуальне щодо дослідження історії міст на
українських землях у ХІХ — на початку ХХ ст., яке вкрай слабо вивчене
українською радянською історіографією (більше уваги приділено історії серед-
ньовічного чи радянського міста).
Методологія. Історіографія. Джерелознавство Випуск ХХ
337
Однак, незважаючи на зростання публікацій з історії міст на українських
землях, все ж науковий пошук українських дослідників у цьому напрямку
характеризується певною хаотичністю. Сьогодні в українській історіографії ще
не спостерігається комплексне осмислене дослідження міста на українських
землях у ХІХ ст. як багатостороннього феномену. Навіть не опрацьовано належ-
ним чином краєзнавчий (мікроаналітичний) аспект, як це зроблено у польській,
чеській та ін. історіографіях (тут маються на увазі ґрунтовні наукові монографії
з історії окремих міст, оскільки уся інформація часто, за винятком найбільших
міст, обмежується кількома статтями у місцевій пресі або ж довідкою із
фундаментального радянського видання «Історія міст і сіл УРСР» за ред. Петра
Тимофійовича Тронька, на сьогодні уже очевидно застарілого, такого, що не дає
цілісного синтетичного погляду на розвиток міст на українських землях).
Вкрай слабо в українській історіографії на сьогодні опрацьовано історію
галицького міста ХІХ ст. Фактично єдиною працею синтетичного характеру
українських дослідників цієї проблеми на сьогодні залишається книга О. Ма-
зурка «Города западноукраинских земель эпохи империализма (социально-
экономический аспект)», видана ще у 1990 р. на основі захищеної чотирма
роками раніше кандидатської дисертації1. Зі здобуттям Україною незалежності
увага істориків сконцентрувалася на вивченні українського національного руху
в Галичині, різних його течій, інституцій, політичних партій, українсько-
польських стосунків2. Водночас, сьогодні все виразнішою стає потреба нового
синтетичного опрацювання історії соціально-економічного розвитку Галичини,
в тому числі й міст як окремого соціокультурного феномену. Певною основою
для цього можуть стати й доволі численні, хоч все ще й недостатні, краєзнавчі
дослідження3, автори яких все частіше звертають увагу на людину в місті, її
щоденні турботи, переживання, працю і відпочинок і т.д.
У цьому контексті особливе місце посідає преса, оскільки, на відміну від
документів офіційного походження, вона відображає зацікавлений погляд на
біжучі події певної частини міського населення. Така відвертість і безпосе-
редність у сприйнятті щоденних подій і проблем загалом становить одну з
важливих особливостей преси як історичного джерела. Її вивчення дозволяє
досліднику доповнити інформацію офіційних джерел своєрідним зацікавленим
поглядом «знизу». Вагомість преси ще більше зростає у випадку провінційних
містечок, джерела до вивчення історії яких є значно скромнішими, порівняно з
великими містами. Подекуди, така преса є єдиною можливістю реконструювати
громадське життя міста, конфесійні та національні стосунки у ньому, чим, поза
протизаконними випадками, практично не цікавиться офіційна документація.
У цьому сенсі Дрогобич автономічної доби був типовим східногалицьким
містом, в якому дві найбільші етнічні громади — польська та єврейська — мали
свою пресу. І якщо єврейська преса була тематично акцентована на проблемах
самої громади, то польські часописи на своїх шпальтах піднімали широкий
спектр громадських питань, торкалися практично всіх аспектів життя міста, в
тому числі такої важливої проблеми, як міжнаціональні стосунки у ньому. Серед
всіх польських газет Дрогобича другої половини ХІХ — початку ХХ ст. «Газета
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІ
338
Наддністрянська» займала особливе місце, як широтою охоплених проблем, що
піддавалися дискусії на її шпальтах, так і тривалістю своєї появи — п’ять років4.
Ці обставини й зумовили нашу увагу саме до цього часопису.
Перший номер «Газети Наддністрянської» вийшов 16 лютого 1884 р. Повна
назва часопису була такою — «Gazeta Naddniestrzańska. Dwutygodnik polityczno-
ekonomiczno-społeczny. Organ demokratyczny». Газета виходила щомісяця кожну
другу суботу і, з невеликими перервами, проіснувала до 15 квітня 1889 р. Як
свідчать редакційні статті, видавці мали намір перетворити газету на тижневик,
проте, через низку причин, передусім, фінансового характеру, такі плани не
були реалізовані. Фактично, це була єдина польська газета Дрогобича доби
галицької автономії, що виходила такий тривалий час. Формат газети — шість,
зрідка чотири сторінки, поодинокі номери мали вісім сторінок. Іноді в газетах
трапляються вкладиші із програмними публікаціями суспільно-політичного
змісту. Текст на сторінці було розбито на три колонки. Прикметно, що газета
друкувалася не в Дрогобичі, а у Львові, в друкарні Наукового Товариства імені
Шевченка. Надзвичайно цікавою була особа видавця та редактора газети
Едмунда Леона Солецького, котрий за фахом був інженером-архітектором та
будівничим, а за покликанням — публіцистом.
Вже зміст першого числа газети виразно окреслив позиції її видавців. Цей
номер містив односторінковий вкладиш — програму «Газети Наддністрянської»,
опублікованої польською та українською мовами. Основні пункти цієї програми:
сприяння утворенню впливового демократичного руху на провінції та друко-
ваного органу, котрий сприяв би консолідації його прихильників; контроль за
діями влади у виконанні законів; боротьба за розширення прав місцевого
самоврядування; обстоювання культурних і освітніх ідеалів, контроль за куль-
турно-освітньою роботою на провінції, забезпечення освітньо-культурних прав
громадян, особливо українців та поляків, як найчисельнішої етнічної групи
краю; сприяння у створенні осередків громадського життя на провінції. Особ-
ливий акцент у програмі було відведено українському питанню у Галичині.
Українська проблема була визначена найважливішою справою громадського
життя краю, а її справедливе розв’язання проголошувалось найбільш важливим
завданням на майбутнє. «Одвічне існування руського народу визнаємо безог-
лядно і безумовно, — підкреслювалось у програмі, — не менше визнаємо, що
тут на Русі має право руський народ жадати цілковитої рівноправності»5.
Програма газети, як свідчила надіслана кореспонденція, знайшла жвавий від-
гомін у громадських колах і в цілому була прийнята з ентузіазмом. Як перший
практичний крок втілення цієї програми, а також з метою створення українсько-
польського демократичного об’єднання та поширення часопису в середовищі
української громади краю, було заявлено про те, що тексти українських допи-
сувачів газети будуть друкуватися мовою оригіналу. І дійсно, за кілька років
існування газети ми неодноразово, практично у кожному номері, бачимо укра-
їномовні тексти. Окрема увага у програмі була присвячена вирішенню єврей-
ської проблеми в Галичині. Згідно поглядів редактора газети, слід змагати до
рівноправності євреїв та християн, налагодження діалогу між християнською та
Методологія. Історіографія. Джерелознавство Випуск ХХ
339
юдейською громадою міста, намагатися проникнути зі своїми ідеями у консер-
вативне єврейське середовище. Видавці переконували, що оскільки Дрогобич є
своєрідною мініатюрою відносин у Галичині, тільки така широка національна
програма дозволить об’єднати всіх громадян краю для органічної багатона-
ціональної праці по відродженню Польщі.
Програмні засади газети знайшли своє втілення у передових статтях пер-
шого номеру. Перші дві статті, озаглавлені «Деспотизм чи автономія?» та
«Публічний контроль», були присвячені проблемі розширення місцевого само-
управління у краї6. Інша стаття — «Більше світла, шкіл та читалень» — про-
пагувала просвітницькі цінності, була гостро-полемічно спрямована проти
пияцтва, невігластва, хамства у середовищі міщан7.
Структура першого числа газети була типовою для всіх наступних її видань.
Перші дві сторінки, зазвичай, займали програмні статті, які відбивали бачення
редакцією найбільш злободенних проблем розвитку держави та краю. На третій
сторінці містилась рубрика «Кореспонденція», в якій публікувались цікаві листи
з Галичини та з сіл Дрогобицького повіту, а також інших місцевостей імперії.
Найбільш значні події в житті міста та околиць знайшли власне відбиття в
рубриці «Хроніка», котра була зазвичай розташована на четвертій-п’ятій сто-
рінці. З третього — 1886 р. — рубрика «Хроніка» була поділена на дві рубрики —
«Місцева хроніка» та «Позамісцева хроніка». В поодиноких номерах газети
містилась рубрика «Рух товариств», що висвітлювала динаміку громадського
життя в місті. Матеріали цієї рубрики дозволяють нам дізнатися, що у місті
діяли такі громадські організації, як Товариство «Родина», Товариство «Взаємна
допомога», Гімнастичне товариство «Сокіл», «Товариство селянських гуртків»,
численні професійні організації. Більшість номерів містили також рубрику
«Нещасні випадки», де описувалися, переважно, нещасні випадки на нафтових
та озокеритних копальнях Борислава. Рекламні оголошення займали третину
останньої сторінки. На відміну від переважаючої більшості інших польських
газет Дрогобича, у «Газеті Наддністрянській» був надзвичайно скромний літе-
ратурний куток — один-два поетичні або прозові твори на одне число.
Щоправда, літературно-мистецька складова газети поступово збільшувалась від
четвертого року видання. Серед дописувачів газети був знавець бориславської
теми Стефан Ковалів, який розмістив декілька оповідань, в яких описувалися
стосунки в місті8.
Найбільша кількість публікацій у «Газеті Наддністрянській» була при-
свячена обговоренню національних відносин у краї, передусім, шляхам налагод-
ження польсько-українського порозуміння. Серед них назвемо найбільш резо-
нансні — «Справа руська в цілому, а особливо в Галіції» (містила розширення
тез програми)9 та «Колонізація Русі» (була спрямована проти поглядів деяких
польських політиків щодо потреби новітньої культурної та політичної коло-
нізації українських земель Галичини)10. Про позиції редактора газети щодо
шляхів вирішення українського питання в краї яскраво свідчать статті «Русини і
Сейм» та «Руська справа в галицькому сеймі», в яких Е. Солецький виступив за
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІ
340
збільшення кількості українського представництва у Галицькому Сеймі, обсто-
ював дійсну рівність двох мов, доводив необхідність розбудови шкільництва
українською мовою тощо11. Погляди редактора на українське питання нерідко
входили у конфлікт із державною цензурою. Так, конфіскованими виявилися
такі статті, як «Наші магнати та Русь і русини (голос з краю)», «Руське віче у
Косові». Зауважимо, що політика газети щодо українського питання була
схвально сприйнята українською пресою Східної Галичини. Наприклад, газета
«Діло» неодноразово відзначала толерантну громадську позицію часопису, його
популярність у середовищі українців, принципове відстоювання редакцією тези
про рівність двох найчисельніших народів краю12. Одним із авторів таких
відзивів був І. Франко, який схвалив демократичну позицію редактора газети, а
її саму назвав взірцевою для провінційної преси13. На ці доброзичливі слова
українського поета Е. Солецький відповів поетичним посланням «До І. Франка у
Львові»14. Проукраїнські настрої редактора засвідчує також його намір друку-
вати на сторінках газети власноруч зроблені польські переклади віршів Тараса
Шевченка15. Проте, хоча переклади були зроблені, на сторінках газети вони так і
не з’явилися. Загалом, можемо із впевненістю сказати, що часопис був спря-
мований на пропаганду польсько-української співпраці та приязні.
Не менше уваги на шпальтах газети було відведено обговоренню становища
євреїв у краї. Глибокі за змістом та різноманітні за жанром публікації пропа-
гували ідеї зрівняння прав євреїв і християн, виривання бідніших членів єврей-
ської громади із тотальної залежності її керівників16. Попри поодинокі статті, з
єврейської проблеми було й декілька тематичних серій публікацій. Наприклад,
серія статей «Дещо з єврейського питання» обговорювала складні стосунки в
середині кагалу, відносини між простими його членами та верхівкою, пока-
зувала систему визиску на прикладі дрогобицької общини17. Інша серія статей
під назвою «Месіада» була присвячена осмисленню актуальної на той час ідеї
єврейської державності, визначення теренів для компактного розселення обра-
ного народу18. Газета описує безправність рядових членів єврейської громади,
котрі попали в фінансові тенета своїх чільників, передусім, сімей Гартенбергів і
Гольдгаммерів19. Тих останніх у газеті названо правдивими антисемітами20.
У той же час газета гостро виступала проти панування єврейської мафії у
місті, що, згідно поданої у газеті інформації, зосередила у своїх руках переважну
частину фінансів і через своїх представників керувала, фактично, життям цілого
міста21. На шпальтах газети перед читачами розкривається картина фактичної
безправності більшості населення міста, різних зловживань верхівки єврейської
громади. Деякі публікації висміювали стереотипізовані традицією негативні
національні риси євреїв — передусім, їхню скупість та ошуканство. Так, в
одному з номерів, як правдива, переповідається така історія — один дрого-
бицький єврей торгувався за коня і, завдяки різноманітним хитрощам, збив ціну
з 200 злотих до кількох центів. Тоді кмітливий власник уклав договір, за яким
єврей повинен був за коня віддавати протягом 25 днів щодня вдвічі більшу суму,
починаючи з одного цента. Яким було здивування нового власника, коли
виявилося, що кінь коштує 167 772 злотих 16 центів.
Методологія. Історіографія. Джерелознавство Випуск ХХ
341
Найбільш гострим на сторінках «Газети Наддністрянської» було обгово-
рення міжнаціональних стосунків у Бориславі. Загалом, бориславська тема —
протистояння у містечку християнської та єврейської громад, що нерідко дохо-
дило до крайніх меж, була наскрізною для часопису22. Зі шпальт газет нам
відкривається картина безкарних злочинів, котрі чинилися представниками єв-
рейської мафії стосовно робітників Борислава, адже більшість бориславських
копалень знаходились у єврейських руках. Робітники були змушені працювати
по 12 і більше годин за мізерну оплату23. В шахтах не проводилися жодні заходи
безпеки, внаслідок чого практично щоденно гинули люди (цьому була при-
свячена серія статей під загальною назвою «Нещасні випадки у Бориславі»). Це
спричинило зростання соціального та національного напруження у місті, по-
стійні сутички на етнічному ґрунті, внаслідок яких гинули представники обох
сторін (висвітлено в серії статей під загальною назвою «Убивства в Бориславі»).
Позиція дописувачів газети з єврейської проблематики, гострі публікації
такого роду, як свідчать матеріали газети, постійно наражалися на критику
верхівки єврейської общини міста та цілого краю, котра активно спекулювала на
темі антисемітизму. Про актуальність піднятого у часописі обговорення єврей-
ського питання свідчить те, що воно досить швидко переросло місцеву тема-
тику, вийшло за межі громади міста і поширилось на пресу східної частини цілої
імперії. Так, можемо простежити за полемікою між дрогобицькою газетою та
варшавським часописом «Ізраїльтянин»24.
Не менше уваги на сторінках «Газети Наддністрянської» було приділено
громадським справам у місті та окрузі. Редакція газети виступала за розширення
прав громади в управлінні містом, залучення громадськості до контролю за
діями влади, прозорість у призначенні функціонерів, ротацію представників
виконавчої влади25. Газета постійно інформувала читачів про діяльність Дрого-
бицької повітової та селищних рад26. Особлива активність у цьому питанні
спостерігалася під час виборів до цих органів самоврядування. Дуже цікавим
було висвітлення газетою боротьби Ксенофонта Охримовича за посаду голови
міста. Часопис всіляко підтримував останнього, сподіваючись на кардинальну
зміну стосунків у місті. Борючись з апатією місцевого населення, що, перебу-
ваючи у злиднях, мало переймалося проблемами життя міста, газета закликала
брати активну участь у громадському житті, усвідомлено користуватися своїм
виборчим правом27. Шпальта газети містили інформаційні матеріали про сей-
мове життя, доносили до громадськості звіти про діяльність послів до сейму28.
Найбільшої критики на сторінках часопису зазнавало закостеніння міських
структур, забрудненість вулиць міста та базару, проблеми з освітленням вулиць,
надмірні оплати за послуги міських перевезень, відсутність муніципальної
загальнодоступної поліклініки, корумпованість міської влади, непрозорість у
прийнятті важливих для громади рішень, неправомірні корупційні дії поліції,
небезпека на вулицях міста (кишенькові злодії на базарах та у церквах, бандити
та грабіжники на вулицях у вечірній час); дитяче жебрацтво; поширення
азартних ігор; загальна деморалізація людності; незадовільний стан міських
лазень, в яких через технічні порушення від опіків гинули люди; аварійний стан
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІ
342
багатьох будинків (наводилася вражаюча статистика, що за п’ять років зава-
лилося понад двадцять будинків); відсутність нормальної каналізації, засилля
німецької мови у місті, брак чистої питної води тощо. Неодноразово газета
виступала з конкретними пропозиціями покращення ситуації в місті, наприклад,
обговорювалися проблеми з організацією муніципальної міліції. Прикметно, що
неодноразово критиці піддавалося незнання української мови міськими уряд-
никами. Обговорення громадських питань у місті та в краї також зазнавало
жорсткої реакції з боку влади, що неодноразово конфісковувала публікації
такого роду.
Поряд із животрепетними громадськими проблемами, на шпальтах «Газети
Наддністрянської» піднімалися також значущі теми суспільного життя у шир-
шому світоглядно-філософському вимірі. Наприклад, з другого року свого
існування газета ввела нову рубрику «Суспільні бесіди», в якій активні допи-
сувачі газети ділилися своїм баченням важливих тем сучасності29. Наприклад,
стаття «Минуле та майбутнє» була присвячена обговоренню місця жінки в
швидко модернізованому світі кінця ХІХ ст., осмислення самого феномену
емансипації. Занепад рільництва в краї, деградація селянства, заклики до
громадської самоорганізації були предметом статті «На власних силах». Також у
цій рубриці було обговорено кризовий стан народних ремесел, стан народної
освіти, тягар для суспільства військових повинностей, національні стосунки у
Австро-Угорській імперії, особливо, єврейське питання та зростаючий антисе-
мітизм. Іншою цікавою темою, піднятою в газеті, було обговорення нової на той
час соціалістичної ідеології. Зауважимо, що редактору газети нерідко закидали
соціалістичні симпатії, проте він заявляв, що не є прихильником цих ідей, хоча й
не вбачає нічого поганого в існуванні останніх і принципово заявляє про
необхідність утвердження політичного плюралізму. Культивовані серед поліції
керівниками міста підозри щодо участі Е. Солецького в соціалістичних гуртках
виливалися подекуди в обшуках редакції (наприклад, у березні 1886 р.), що-
правда, завжди безуспішних30. Втім, як зазначає Я. Грицак, саме ці періодичні
обшуки, а також ініційовані недругами Е. Солецького кримінальні справи проти
нього за образу маєстату (особи цісаря), дали привід місцевій владі припинити
подальший вихід «Газети Наддністрянської»31. Судові переслідування та закрит-
тя газети підірвали здоров’я Е. Солецького і в 1896 р. він помер32.
Попри тематичну пріоритетність проблем міста та округи, газета часто
відгукувалась на найболючіші труднощі розвитку цілого краю. Серед найбільш
обговорюваних були питання корупції влад різних рівнів, реорганізації засобів
і шляхів комунікації, санітарні та екологічні проблеми, занепад духовності
тощо33. Ця інформація також неодноразово зазнавала цензорських обмежень,
внаслідок чого бачимо пусті стовпці відділу «Хроніка». Редакція «Газети Над-
дністрянської» пильно стежила за зростанням громадянського самоусвідомлення
серед мешканців Австро-Угорщини, широко висвітлювала такі прояви34. Напри-
клад, на сторінках газети широко висвітлювалися виступи міщан Тернополя
проти зловживань міської влади35. Зауважимо, що газета нерідко наводила цінну
інформацію про життя інших навколишніх міст та повітів — неодноразово на її
Методологія. Історіографія. Джерелознавство Випуск ХХ
343
сторінках зустрічаємо цікаві факти з життя Кракова, Станіслава, Самбора,
Галича, Стрия, Турки, Бережан, Жешува, Чорткова. Значну цікавість для сучас-
них дослідників можуть становити публікації, що висвітлювали зростання ку-
рорту у Трускавці36. Багато також було повідомлень як з інших частин імперії —
Сербії, Хорватії, Боснії та Герцеговини, так і з різних країн світу — США, Росії,
Китаю, країн Азії та Африки, Латинської Америки.
З шостого номеру «Газети Наддністрянської» за 1884 р. редакція запро-
понувала читачам для обговорення найбільш гострі проблеми тогочасного
суспільства під загальною темою «Кривди нашого народу». Далі кожний номер
містив докладне обговорення того свавілля та утисків, які зазнавало населення
краю. Серед найбільших таких «кривд» було названо законодавчо оформлену
безправність багатьох соціальних верств населення; земельне питання та його
найболючіший аспект — масове обезземелення селянства; лихварство та спо-
ювання народу; заставу як спосіб пограбування суспільства; зростаючі еколо-
гічні проблеми, що були наслідком варварської експлуатації природних ресур-
сів; відсутність державної програми регулювання рівня річок і водоймищ, що
мало наслідком великі шкоди під час весняних повеней; відірваність вищих
прошарків суспільства від життя та потреб загалу; корумповане судочинство;
жахливий стан народних шкіл та учительства; українське питання та шляхи його
вирішення в Галичині; фарисейство та корупція у церковному середовищі, що
призвели до падіння авторитету церкви; реформа військової служби; стан
державних монополій; стан комунікацій у краї; убогий стан видавництв для
народу та народних читалень; організація громадських шпихлірів для запобі-
гання сезонним голодуванням простого люду; нерегульованість тарифних оплат;
відсутність належного контролю за будівництвом та санітарією; відсутність
ветеринарного контролю; зростання суспільної апатії; вимушена еміграція; слаб-
кість провінційної преси тощо. Загалом редактори нарахували понад 30 таких
«кривд»37. Тон цих статей був настільки опозиційним, що через них деякі числа
газети були цілком сконфісковані цензурою, як це трапилося, наприклад, із № 17
за 1884 р., що містив критичну замітку про шкільні порядки у Галичині загалом і
в Дрогобицькій гімназії, зокрема. Також було конфісковано статтю про стан
військових повинностей. Зауважимо, що газету досить часто конфісковували,
наприклад, за 1885 р. таких конфіскацій було 5, за 1886 р. — 6, за 1887 р. — 6.
Тобто, щороку четверта частина газет підлягала конфіскації.
Небайдужими були видавці газети й до проблем духовності та освіти. На
сторінках газети бачимо гостру критику пияцтва, невігластва, хамства у сере-
довищі міщан. Багато уваги приділялось шкільному питанню. Дуже гострими
були статті, що закликали реформувати шкільну освіту, підвищити статус
учителя, збільшити його платню, зменшити години праці, розвантажити від
обов’язків, невластивих для шкільництва38. У газеті наводяться красномовні
факти мізерної оплати праці вчителя (чия платня була меншою від ловців
бездомних псів), його залежності від настрою директора школи. Також газета
запропонувала обговорення змісту шкільної програми, виступаючи за змен-
шення навчального навантаження учнів, особливо з огляду на недотримання у
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІ
344
багатьох школах гігієнічних вимог. Газета пропонувала реформування шкільної
освіти у місті, підпорядкування її контролю громади шляхом постійної ротації
членів Дрогобицької окружної шкільної ради. На шпальтах газети зустрічаємо
досить докладне висвітлення різноманітних прогресивних педагогічних заходів,
як то періодичні зібрання вчителів народних шкіл краю39. Особливу увагу
автори газети приділяли реформуванню шкільної програми, впровадженню до
неї повноцінного курсу шкільної фізкультури, що мало забезпечити повно-
цінний фізичний розвиток дітей40. У той же час, редактори часопису наголо-
шували на необхідності проведення просвітницьких акцій поміркованого харак-
теру, котрі б виходили з загальноосвітнього рівня та потреб громади. Як приклад
не цілком коректних дій у цьому напрямі, наводилась історія, що трапилася з
учителем Волі Якубової, котрий був виключений із числа членів сільської
читальні за пропаганду ідей Дарвіна про походження людини.
Характеризуючи світоглядні цінності, сповідувані редакцією «Газети Над-
дністрянської», відмітимо також антиклерикальну спрямованість багатьох пуб-
лікацій у часописі, висміювання невігластва та фарисейства у середовищі
священнослужителів без огляду на їхню конфесійну приналежність41. Найбільше
критики в газеті було спрямовано персонально проти особи ксьондзів Тер-
лецького та Курека. Останнім закидалося загравання з єврейською мафією міста,
профанацію своїх обов’язків, невігластво, некультурність, надмірну скупість,
аморальну поведінку (наприклад, утримання численних покоївок чи викорис-
тання однієї посудини для гігієнічних потреб та посвячення води)42.
Зрозуміло, що більшість матеріалів часопису стосувалося становища поль-
ської громади міста та округи. Завдяки «Газеті Наддністрянській» ми дізнаємося
про найбільш значні явища тогочасного суспільно-політичного, економічного та
культурного життя польської громади Дрогобича. Серед найбільш помітних
культурно-просвітницьких акцій загальноміського рівня газета називає урочисті
обходи річниці Яна ІІІ в Дрогобичі, святкування річниці Конституції Третього
травня, відзначення тисячоліття святих Кирила та Мефодія, святкування річниці
Віденської битви, відзначення роковин Січневого повстання, річниці смерті
Костюшки тощо43. З великим зацікавленням з боку польської громади прохо-
дили зустрічі з учасниками польських повстань середини ХІХ ст., котрі повер-
тались із сибірського заслання. У місті, як можемо дізнатися з газети, частими
були гастролі польських мистецьких колективів (наприклад, театру Попеля),
котрі викликали жваве зацікавлення серед міщан. На сторінках газети містилися
також розлогі статті про видатних діячів польської історії та культури. Серед
них виділимо розлогий некролог Ігнатія Крашевського, ювілейну сильветку
Францішка Смольки, спогади сучасників про Костюшку та Йоахима Лелевеля
тощо44. Цікавими були також матеріали, котрі висвітлювали життя поляків у
різних куточках світу. Особливо багато публікацій такого роду містили обгово-
рення важливої проблеми польської міграції до американського континенту та
становища польської громади в США45.
Надзвичайно інформативними матеріали «Газети Наддністрянської» були й
у відображенні українського культурного життя Дрогобича та повіту. Фактично,
Методологія. Історіографія. Джерелознавство Випуск ХХ
345
за відсутності українського часопису, матеріали газети є єдиним джерелом, з
якого ми отримуємо інформацію про тогочасне культурне життя українців
Дрогобича. Ми дізнаємося, що щорічно українська громада відзначала річниці
народження та смерті Тараса Шевченка, котрі відбувалися у вигляді музично-
декламаційних вечірок. Помітним явищем культурного життя міста стало від-
криття українсько-польської читальні в Дрогобичі (грудень 1884 р.), що про-
водила активну громадську діяльність — численні відчити, концерти, танці. Ще
одна читальня у місті була відкрита у травні 1888 р. Також ми дізнаємося про
відкриття українських читалень у Дрогобицькому повіті (наприклад, у Лішні).
Українські культурні акції у місті нерідко наражалися на обмежувальні дії
влади. Так, при проведенні літературно-музичної вечірки у Дрогобичі, котру
організували українські студенти зі Львова, місцевою владою було заборонено
виступ Івана Франка з рефератом «Знесення панщини», а також читання
«Наймички» Тараса Шевченка. Попри місцеві культурні новини, на сторінках
«Газети Наддністрянської» трапляються також інформаційні повідомлення про
найбільші культурні акції, що відбувалися у Львові та інших великих містах
краю. Ми дізнаємося про появу книги віршів Шевченка у львівському видав-
ництві, гучне відзначення у Галичині двадцять п’ятої річниці смерті поета,
урочисте відзначення у містах краю 50-ліття появи «Русалки Дністрової», про
перебіг українського віче в Долині 21 серпня 1884 р., де було підтримано
резолюцію посла Юліана Романчука у справі захисту прав та маєтків селян
тощо46. Помітними подіями культурного життя української громади міста були
гастролі у ньому українських театрів. Так, неодноразово наше місто гостило
львівський народний театр Гриневича (січень 1885 р.), про що зустрічаємо
прихильні критичні рецензії на сторінках газети47. Не цуралась газета й укра-
їнських національних ювілеїв, розміщуючи на своїх шпальтах відповідні дописи.
Як приклад, назвемо розлогу статтю про творчість Юрія Федьковича з нагоди
його ювілею48.
Також, матеріали газети є цікавим джерелом про неординарні події в історії
міста. Так, ми дізнаємося, що в 1884 р. завалилась єврейська лазня. Міщани, як
писала газета, довгий час спостерігали як бігали довкола руїн «голі доньки
Ізраїлю». Багато уваги було відведено наслідкам великої повені на Дрогобиччині
в 1884 р., що спричинила голодування значної кількості селян наступної зими49.
Не менше уваги було приділено гучному відзначенню в краї ювілею Франца
Йосифа50. Надзвичайним випадком в демографічній історії міста стало народ-
ження однією дрогобичанкою в січні 1886 р. шести дітей. У 1886 р. міщанами
було знайдено великий скарб старовинних монет. Сусідній Стрий зазнав знач-
ного спустошення внаслідок страшного пожару в квітні 1886 р.51 Опис таких
подій дописувачами газети збагачує знану офіційну інформацію про них осо-
бистісним сприйняттям.
Отже, матеріали «Газети Наддністрянської» уможливлюють нам ознайом-
лення з цілим спектром проблем, які переживав Дрогобич та його околиці
наприкінці ХІХ ст. Створений на сторінках газети образ щоденного життя міста
є надзвичайно динамічним, емоційним та заангажованим інтересами простих
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІ
346
його мешканців. Поряд із цим, широке громадське спрямування редакційної
політики часопису дозволяє ознайомитися також із визначними подіями Гали-
чини, Австро-Угорської імперії, Європи та цілого світу. Такий своєрідний
«погляд із провінції» на глобальні проблеми регіону та світу надає газетним
повідомленням особливої цінності, оскільки проливає світло на специфіку їх
сприйняття на периферії культурного та політичного життя.
————————
1 Мазурок О.С. Города западноукраинских земель эпохи империализма (социально-
экономический аспект). — Львов, 1990. — 156 с.
2 Див. праці Я. Грицака, І. Чорновола, М. Мудрого, О. Аркуші, В. Расевича,
В. Пашука та ін.
3 Галич і Галицька земля в українському державотворенні. — Івано-Франківськ,
1999. — 185 с.; Жовківщина: Історико-мемуарний збірник. — Жовква, 1997; Рабій Ю.Є.
Княжий город Самбір. — Львів, 1999. — 422 с.; Буськ: історико-краєзнавчий нарис. —
Львів, 1993; Бойко Г.М. Борислав: соціально-економічний нарис. — Львів, 1986; Міста і
села Галицького району: історія, пам’ятки, особистості. — Івано-Франківськ, 2001; серія
«Дрогобиччина — земля Івана Франка»; Дрогобицький краєзнавчий збірник та ін.
4 Див. оглядові публікації: Spis tytułów prasy polskiej (1865–1918). Opracowała
Aleksandra Garlicka. — Warszawa, 1978; Матеріали до історії Дрогобиччини на сторінках
західноукраїнської преси 1850–1886 років // Дрогобиччина — земля Івана Франка. Т. 4. —
Дрогобич: Відродження, 1997. — С. 201–212.
5 Програма «часописи Надднестрянськои», виходячои в Дрогобычи // Gazeta Nad-
dniestrzańska (Далі — GN). — 1884. — № 1.
6 Despotyzm czy autonomia? // GN. — 1884. — № 1. — S. 1; Kontrola publicyna // GN. —
1884. — № 1. — S. 2–3.
7 Więcej światła, szkół i czytelni // GN. — 1884. — № 1. — S. 1–2.
8 Див. докл.: Грицак Я. Бориславський цикл Івана Франка: тексти і контексти //
Записки Наукового Товариства імені Шевченка. Праці Філологічної секції. — Т. CCL. —
Львів, 2005. — С. 315–316.
9 Sprawa ruska w ogóle, a mianowicie w Galicyi // GN. — 1884. — № 3. — S. 1–2.
10 Kolonizacya Rusi // GN. — 1884. — № 14. — S. 2.
11 Sprawa ruska w sejmie galicyjskim // GN. — 1886. — № 2. — S. 1; Rusini a Sejm //
GN. — 1888. — № 1. — S. 1.
12 «Diło» o «Gazecie Naddniestzańskiej» // GN. — 1884. — № 17. — S. 2.
13 Діло. — 1884. — № 104. — С. 2. Див. про це докл.: Мороз М. Одна сторінка біо-
графії Каменяра. — С. 231.
14 El. Do Iwana F. We Lwowie // GN. — 1885. — № 19. — S. 6.
15 Див. докл.: Грицак Я. Забутий польський перекладач Т.Г. Шевченка —
Е.Л. Солецький // Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШ в
Україні. — Львів, 1999. — Вип. 2 (1995–1997). — С. 111–116.
16 Źydżi a sprawa wojskowa // GN. — 1885. — № 20. — S. 2.
17 Nieco w kwestyi żydowskiej // GN. — 1884. — № 2. — S. 1.
18 Mesjada // GN. — 1887. — № 14. — S. 1; № 15. — S. 1; № 17. — S. 1; № 18. — S. 1;
№ 20. — S. 1; № 21. — S. 1–2.
19 Kahał drohobycki // GN. — 1888. — № 12. — S. 1.
Методологія. Історіографія. Джерелознавство Випуск ХХ
347
20 Antysemityzm istotny! (Głos z kraju) // GN. — 1885. — № 18. — S. 3.
21 Naruszanie osobistości // GN. — 1884. — № 20. — S. 1–2; Zgorszenie // GN. — 1885. —
№ 1. — S. 1–2.
22 Morderstwa w Borysławiu // GN. — 1884. — № 13. — S. 2–3; Borysławski
«kuczyner» // GN. — 1885. — № 1. — S. 2–3; Kasjer borysławski // GN. — 1886. — № 2. —
S. 1–2; Producent borysławski na emeryturze // GN. — 1887. — № 11. — S. 1.
23 Borysław. Burżua i robotniczy stan // GN. — 1884. — № 8. — S. 2–3; Machlarz
borysławski // GN. — 1885. — № 18. — S. 2–3; Borysławskie przewroty // GN. — 1886. —
№ 8. — S. 1–2; Świadek borysławski // GN. — 1887. — № 4. — S. 2–3.
24 Odpowiedż «Izraelicie warszawskiemu» // GN. — 1884. — № 5. — S. 2–3; Autonomia
w miastach galicyjskich // GN. — 1888. — № 15. — S. 1.
25 Autonomiczna kontrola z urzędu! // GN. — 1884. — № 3. — S. 2–3.
26 Rada miejska w Drohobyczu // GN. — 1884. — № 11. — S. 4; Rada powiatowa w
Drohobyczu // GN. — 1884. — № 12. — S. 3; Prawa rady gminnej i naczelnika gminy // GN. —
1884. — № 14. — S. 2–3; Posiedzenie Rady gminnej w Drohobyczu // GN. — 1884. — № 17. —
S. 2–3.
27 Tak zwana apatya wyborcza // GN. — 1885. — № 11. — S. 1.
28 Wybory do Rady Państwa // GN. — 1885. — № 10. — S. 1–2; Sprawozdania poselskie
p. Ottona Hausera // GN. — 1885. — № 12. — S. 1–2; Wynik ogólnych wyborów do Rady
państwa // GN. — 1885. — № 13. — S. 2–3; Po wyborach // GN. — 1885. — № 14. — S. 1;
Wybory do Rady Państwa z r. 1885 // GN. — 1886. — № 6. — S. 2.
29 Pogadanki społeczne // GN. — 1885. — № 3. — S. 2–3.
30 Nic to «Wam» nie pomoże // GN. — 1886. — № 6. — S. 1–2.
31 Грицак Я. Забутий польський перекладач Т.Г. Шевченка — Е.Л. Солецький. —
С. 114.
32 Kurjer lwowski. — 1896. — 29 lutego.
33 Środki komunikacyjne w Galicyi (Głos z kraju) // GN. — 1884. — № 6. — S. 3–4; W
sprawie regulacyi Dniestru // GN. — 1884. — № 11. — S. 3–4; W sprawie upadku rolnictwa //
GN. — 1885. — № 6. — S. 1–2; Rzemiosła i nowa ustawa przemysłowa // GN. — 1885. —
№ 15. — S. 2; Dziennikarstwo i jego znaczenie w świecie // GN. — 1886. — № 5. — S. 2–3;
Dzienniki a czasopisma prowincjonalne // GN. — 1886. — № 17. — S. 1–2; Niezawisłość
sędziowska // GN. — 1887. — № 1. — S. 2; Apteki w naszem mieście // GN. — 1888. —
№ 21. — S. 2.
34 Walne zgromadzenie robotników we Lwowie // GN. — 1887. — № 5. — S. 2.
35 Zajścia Tarnopolskie // GN. — 1884. — № 7. — S. 2.
36 Truskawiec jako zakład kąpielowy // GN. — 1885. — № 19. — S. 1–2; Truskawiec
jako zakład górniczy // GN. — 1886. — № 18. — S. 1–2.
37 Krzywdy ludu naszego. Pertraktacje spadkowe // GN. — 1884. — № 6. — S. 1–2;
Krzywdy ludu naszego. Nasze gospodarstwo rolne // GN. — 1884. — № 7. — S. 1–2;
Krzywdy ludu naszego. Zabagnione porzecza nasze // GN. — 1884. — № 8. — S. 1–2;
Krzywdy ludu naszego. Lasy i pustkowia // GN. — 1884. — № 9. — S. 1–2; Krzywdy ludu
naszego. Karczma i lichwa // GN. — 1884. — № 10. — S. 1–2; Krzywdy ludu naszego.
Powódż w Galicji // GN. — 1884. — № 11. — S. 1–2; Krzywdy ludu naszego. Doradcy ludu //
GN. — 1884. — № 12. — S. 1–2; Krzywdy ludu naszego. Nasze sądownictwo // GN. —
1884. — № 14. — S. 1–2; Krzywdy ludu naszego. Adwokaci — pisarstwo pokątne // GN. —
1884. — № 15. — S. 1; Krzywdy ludu naszego. Zakłady zastawnicze // GN. — 1884. —
№ 16. — S. 1–2; Krzywdy ludu naszego. Ustawodawstwo nasze // GN. — 1884. — № 18. —
S. 1–2; Krzywdy ludu naszego. Sprawa ruska w sejmie galicyjskim // GN. — 1884. — № 19. —
Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. Розділ VІ
348
S. 1–2; Krzywdy ludu naszego. Ludowe szkoły i nauczyciele // GN. — 1884. — № 21. —
S. 1–2; Krzywdy ludu naszego. Kilka dat statystycznych // GN. — 1885. — № 4. — S. 1;
Krzywdy ludu naszego. Jura stolae: konkurencje; prezenty // GN. — 1885. — № 5. — S. 1–2;
Krzywdy ludu naszego. Służba wojskowa // GN. — 1885. — № 7. — S. 1; Krzywdy ludu
naszego. Sól, loteria, tytoń // GN. — 1885. — № 8. — S. 1–2; Krzywdy ludu naszego. Sprawy
drogowe // GN. — 1885. — № 9. — S. 1–2; Krzywdy ludu naszego. Wydawnictwa ludowe.
Czytelnie // GN. — 1885. — № 10. — S. 1; Krzywdy ludu naszego. Przednowki, zapomogi,
spichrze // GN. — 1885. — № 13. — S. 1–2; Krzywdy ludu naszego. Taryfy i stemple // GN. —
1885. — № 15. — S. 1–2; Krzywdy ludu naszego. Weterenarja krajowa // GN. — 1885. —
№ 18. — S. 1–2; Krzywdy ludu naszego. Księgi tabularne // GN. — 1885. — № 21. — S. 1;
Krzywdy ludu naszego. Surdotowcy // GN. — 1886. — № 4. — S. 1–2; Krzywdy ludu
naszego. Bankruci, firmowcy // GN. — 1886. — № 5. — S. 1–2; Krzywdy ludu naszego. Nasi
biórokraci domorosli // GN. — 1886. — № 6. — S. 1; Krzywdy ludu naszego. Leniwcy,
karperowicze, biczowia // GN. — 1886. — № 7. — S. 1; Krzywdy ludu naszego. Zapaleńcy,
zwątpiali, odstępcy // GN. — 1886. — № 8. — S. 1; Krzywdy ludu naszego. Policja zdrowia,
lekarze, apteki // GN. — 1887. — № 2. — S. 1; Krzywdy ludu naszego. O emigracjach
naszego ludu // GN. — 1888. — № 17. — S. 1.
38 Mniej godzin szkolnych w tygodniu // GN. — 1884. — № 3. — S. 3–4; Hiperprodukcja
inteligencji // GN. — 1884. — № 18. — S. 2–3; Nauka w gimnazjach // GN. — 1885. —
№ 13. — S. 3; Srawy szkolne // GN. — 1885. — № 15. — S. 3; Uwagi w sprawie oświaty
ludu // GN. — 1885. — № 16. — S. 2–3; Наши школы // GN. — 1885. — № 19. — S. 3;
Ubodzy uczniowie w szkołach ludowych // GN. — 1885. — № 23. — S. 1–2; Język niemiecki
w szkołach naszych // GN. — 1886. — № 4. — S. 2; Opłata szkolna w zakładach średnich //
GN. — 1886. — № 14. — S. 1; Nauczyciel wiejski // GN. — 1888. — № 7. — S. 1;
Nauczycielstwo ludowe // GN. — 1888. — № 18. — S. 1.
39 Krajowy wiec nauczycieli ludowych (Głos do nauczycieli ludowych) // GN. — 1884. —
№ 6. — S. 2–3.
40 Nauka gimnastyki w szkołach // GN. — 1884. — № 9. — S. 2–3; Blędny system
nauczania w gimnazjach // GN. — 1887. — № 1. — S. 3–4.
41 Reforma klasztorów // GN. — 1884. — № 16. — S. 2–3.
42 Rz. K. Probostwo w Drohobyczu // GN. — 1884. — № 10. — S. 1–2.
43 Uroczystość na Welehradzie // GN. — 1885. — № 3. — S. 1; Trzeci maja // GN. —
1885. — № 10. — S. 2; Pomnik Mickiewicza // GN. — 1885. — № 12. — S. 2.
44 J.I. Kraszewski // GN. — 1887. — № 8. — S. 1; Marcin Borelowski (Lelewel) i
Władysław Czaplicki wspomnienie z r. 1863 i 1864 // GN. — 1888. — № 20. — S. 1; № 21. —
S. 1–2; Dr. Franciszek Smolka // GN. — 1888. — № 21. — S. 1.
45 Blaga amerykańska // GN. — 1887. — № 3. — S. 2.
46 Резолюціи ухвалені одноголосно руским окружным вечем в Долине дня 21-го
серпня 1884 // GN. — 1884. — № 15. — S. 1–2; Wiec ruski w Kossowie // GN. — 1886. —
№ 18. — S. 1; Wiec ruski w Kołomyi // GN. — 1886. — № 20. — S. 1–2.
47 Teatr ruski narodowy lwowski // GN. — 1885. — № 6. — S. 3; Teatr ruski narodowy
lwowski // GN. — 1886. — № 8. — S. 1.
48 Józef Jerzy Hordyński-Fedkowicz // GN. — 1886. — № 18. — S. 1.
49 Powódż 1884 r. // GN. — 1884. — № 10. — S. 3.
50 Cesarz Franciszek Józef I // GN. — 1888. — № 23. — S. 1.
51 Pożar i orkan w Stryju // GN. — 1886. — № 9. — S. 1–2; Spalony Stryj // GN. —
1886. — № 11. — S. 1.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-123839 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-5791 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T12:19:05Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Янишин, Б.М. Тельвак, В.П. 2017-09-10T18:44:00Z 2017-09-10T18:44:00Z 2012 Щоденне життя галицького містечка другої половини ХІХ ст. на сторінках місцевої періодики (за матеріалами «Gazety Naddniestrzańskoi») / Б.М. Янишин, В.П. Тельвак // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 20. — С. 336-348. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. 2307-5791 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123839 94 (477) Стаття присвячена дослідженню відображення щоденного життя галицьких міст та містечок на сторінках місцевої преси кінця ХІХ ст. Проаналізовано змістову наповненість часопису «Газета Наддністрянська», окреслено світоглядні орієнтири її видавців. Показано вагомість розміщеної в газеті інформації для реконструкції історії Дрогобича та його околиць у 1884–1889 рр. Статья посвящена исследованию отображения повседневной жизни галицких городов и городков на страницах местной прессы конца XIX в. Проанализирована содержательная сторона «Газеты Надднестрянской», очерчены мировоззренческие ориентиры ее издателей. Показана значимость размещенной в газете информации для реконструкции истории Дрогобыча и его окрестностей в 1884–1889 гг. The article is devoted to the research of the peculiarities of the development and function of the Drohobych’s Polish newspaper at the end of XIX th century. The content imbluing of the newspaper has been analysed, the world outlooking bearings of his editors have been outlined. The weight of the imformation had been publishing in this newspaper for the reconstruction of the Drohobych’s history and his environs in 1884–1889 years had been demonstrated. uk Інститут історії України НАН України Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Методологія. Історіографія. Джерелознавство Щоденне життя галицького містечка другої половини ХІХ ст. на сторінках місцевої періодики (за матеріалами «Gazety Naddniestrzańskoi») Article published earlier |
| spellingShingle | Щоденне життя галицького містечка другої половини ХІХ ст. на сторінках місцевої періодики (за матеріалами «Gazety Naddniestrzańskoi») Янишин, Б.М. Тельвак, В.П. Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| title | Щоденне життя галицького містечка другої половини ХІХ ст. на сторінках місцевої періодики (за матеріалами «Gazety Naddniestrzańskoi») |
| title_full | Щоденне життя галицького містечка другої половини ХІХ ст. на сторінках місцевої періодики (за матеріалами «Gazety Naddniestrzańskoi») |
| title_fullStr | Щоденне життя галицького містечка другої половини ХІХ ст. на сторінках місцевої періодики (за матеріалами «Gazety Naddniestrzańskoi») |
| title_full_unstemmed | Щоденне життя галицького містечка другої половини ХІХ ст. на сторінках місцевої періодики (за матеріалами «Gazety Naddniestrzańskoi») |
| title_short | Щоденне життя галицького містечка другої половини ХІХ ст. на сторінках місцевої періодики (за матеріалами «Gazety Naddniestrzańskoi») |
| title_sort | щоденне життя галицького містечка другої половини хіх ст. на сторінках місцевої періодики (за матеріалами «gazety naddniestrzańskoi») |
| topic | Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| topic_facet | Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/123839 |
| work_keys_str_mv | AT ânišinbm ŝodennežittâgalicʹkogomístečkadrugoípolovinihíhstnastorínkahmíscevoíperíodikizamateríalamigazetynaddniestrzanskoi AT telʹvakvp ŝodennežittâgalicʹkogomístečkadrugoípolovinihíhstnastorínkahmíscevoíperíodikizamateríalamigazetynaddniestrzanskoi |