Визначення залежних від часу коефіцієнтів параболічного рівняння в області з вільною межею

Встановлено умови локального iснування та єдиностi розв’язку оберненої задачi для одновимiрного параболiчного рiвняння з невiдомими залежними вiд часу старшим та молодшими коефiцiєнтами в областi з невiдомою дiлянкою межi....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Нелинейные граничные задачи
Datum:2010
Hauptverfasser: Іванчов, М.І., Снітко, Г.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут прикладної математики і механіки НАН України 2010
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124281
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Визначення залежних від часу коефіцієнтів параболічного рівняння в області з вільною межею / М.І. Іванчов, Г.А. Снітко // Нелинейные граничные задачи: сб. науч. тр. — 2010. — Т. 20. — С. 28-44. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860009392072556544
author Іванчов, М.І.
Снітко, Г.А.
author_facet Іванчов, М.І.
Снітко, Г.А.
citation_txt Визначення залежних від часу коефіцієнтів параболічного рівняння в області з вільною межею / М.І. Іванчов, Г.А. Снітко // Нелинейные граничные задачи: сб. науч. тр. — 2010. — Т. 20. — С. 28-44. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Нелинейные граничные задачи
description Встановлено умови локального iснування та єдиностi розв’язку оберненої задачi для одновимiрного параболiчного рiвняння з невiдомими залежними вiд часу старшим та молодшими коефiцiєнтами в областi з невiдомою дiлянкою межi.
first_indexed 2025-12-07T16:40:40Z
format Article
fulltext 28 Нелинейные граничные задачи 20, 28-44 (2011) c©2011. М.I. Iванчов, Г.А. Снiтко ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛЕЖНИХ ВIД ЧАСУ КОЕФIЦIЄНТIВ ПАРАБОЛIЧНОГО РIВНЯННЯ В ОБЛАСТI З ВIЛЬНОЮ МЕЖЕЮ Встановлено умови локального iснування та єдиностi розв’язку оберненої задачi для одновимiрного параболiчного рiвняння з невiдомими залежними вiд часу старшим та молод- шими коефiцiєнтами в областi з невiдомою дiлянкою межi. Ключовi слова: обернена задача, параболiчне рiвняння, вiльна межа, функцiя Грiна MSC (2000): 35R30 В областi з невiдомою дiлянкою межi дослiджується обернена задача од- ночасного визначення залежних вiд часу старшого та молодших коефiцiєнтiв одновимiрного параболiчного рiвняння. Ця задача поєднує два типи задач – коефiцiєнтнi оберненi задачi та задачi з вiльною межею. Коефiцiєнтнi оберненi задачi, в яких до невiдомих належить один або декiлька коефiцiєнтiв рiвняння, в областях з вiдомими межами достатньо повно вивченi. Зокрема, дослiджен- ню задач для одновимiрних параболiчних рiвнянь з невiдомими залежними вiд часу старшим та молодшими коефiцiєнтами в областях з вiдомими межами при- свячено роботи [1]–[5]. Задачi з вiльною межею, типовим представником яких є задача Стефана, можна трактувати як оберненi задачi, бо замiною змiнних за- дачi з вiльною межею зводяться до коефiцiєнтних обернених задач в областях з фiксованими межами. Це дозволяє об’єднати два типи задач – коефiцiєнтнi оберненi задачi та задачi з вiльною межею – в один. Зауважимо, що в [6], [7] знайдено умови однозначної розв’язностi обернених задач для одновимiрних параболiчних рiвнянь з невiдомим залежним вiд часу старшим коефiцiєнтом в областi, частина або вся межа якої є невiдомою. На сучасному етапi розвитку теорiї обернених задач привернули до себе увагу оберненi задачi для рiвнянь з виродженням. Випадок параболiчних рiвнянь зi степеневим виродженням в областях з вiльними межами розглянуто в [8], [9]. В областi ΩT = {(x, t) : 0 < x < h(t), 0 < t < T}, де h = h(t) – невiдома функцiя, розглядаємо обернену задачу визначення коефiцiєнтiв a(t), b(t), c(t) параболiчного рiвняння ut = a(t)uxx + b(t)ux + c(t)u + f(x, t), (x, t) ∈ ΩT , (1) з початковою умовою u(x, 0) = ϕ(x), x ∈ [0, h(0)], (2) Визначення коефiцiєнтiв параболiчного рiвняння в областi з вiльною межею 29 крайовими умовами u(0, t) = µ1(t), u(h(t), t) = µ2(t), t ∈ [0, T ], (3) та умовами перевизначення a(t)ux(0, t) = µ3(t), h(t)∫ 0 u(x, t)dx = µ4(t), h(t)∫ 0 xu(x, t)dx = µ5(t), h(t)∫ 0 x2u(x, t)dx = µ6(t), t ∈ [0, T ]. (4) Замiною змiнних y = x h(t) , t = t задачу (1)–(4) зводимо до оберненої за- дачi з невiдомими (h(t), a(t), b(t), c(t), v(y, t)), де v(y, t) = u(yh(t), t), в областi з вiдомою межею QT = {(y, t) : 0 < y < 1, 0 < t < T} : vt = a(t) h2(t) vyy + b(t) + y h′(t) h(t) vy + c(t) v + f(yh(t), t), (y, t) ∈ QT , (5) v(y, 0) = ϕ(yh(0)), y ∈ [0, 1], (6) v(0, t) = µ1(t), v(1, t) = µ2(t), t ∈ [0, T ], (7) a(t)vy(0, t) = h(t)µ3(t), t ∈ [0, T ], (8) h(t) 1∫ 0 v(y, t)dy = µ4(t), t ∈ [0, T ], (9) h2(t) 1∫ 0 y v(y, t)dy = µ5(t), t ∈ [0, T ], (10) h3(t) 1∫ 0 y2v(y, t)dy = µ6(t), t ∈ [0, T ]. (11) Теорема 1. Припустимо, що виконуються умови: 1) f ∈ C1,0([0,∞) × [0, T ]), ϕ ∈ C2[0, h0], µi ∈ C1[0, T ], i = 1, 2, 4, 5, 6, µ3 ∈ C[0, T ]; 30 М.I. Iванчов, Г.А. Снiтко 2) f(x, t) ≥ 0, (x, t) ∈ [0,∞) × [0, T ], ϕ(x) ≥ ϕ0 > 0, x ∈ [0,∞), ϕ′(x) > 0, ϕ′′(x) > 0, x ∈ [0, h0], µi(t) > 0, i = 1, 6, t ∈ [0, T ], де h(0) = h0 > 0 є розв’язком рiвняння h(0)∫ 0 ϕ(x)dx = µ4(0); 3) умови узгодження нульового та першого порядкiв. Тодi можна вказати таке число T0, 0 < T0 ≤ T , яке визначається вихiд- ними даними, що iснує єдиний розв’язок (h, a, b, c, v) ∈ C1[0, T0] × (C[0, T0]) 3 × C2,1(QT0 ), a(t) > 0, h(t) > 0, t ∈ [0, T0], задачi (5)–(11). Доведення. Визначимо значення функцiї, що задає невiдому дiлянку ме- жi, в початковий момент часу. Згiдно з умовами теореми iснує єдиний розв’язок h(0) = h0 > 0 рiвняння h(0)∫ 0 ϕ(x)dx = µ4(0). Зведемо задачу (5)–(11) до еквiвалентної системи рiвнянь. Позначимо w(y, t) = vy(y, t), p(t) = h′(t). Припустимо тимчасово, що функцiї h(t) > 0, a(t) > 0, t ∈ [0, T ], b(t), c(t) вiдомi. Пряма задача (5)–(7) еквiва- лентна наступнiй системi рiвнянь: v(y, t) = v0(y, t) + t∫ 0 1∫ 0 G1(y, t, η, τ) ( b(τ) + ηp(τ) h(τ) w(η, τ)+ +c(τ)v(η, τ) ) dηdτ, (y, t) ∈ QT , (12) w(y, t) = w0(y, t) + t∫ 0 1∫ 0 G1y(y, t, η, τ) ( b(τ) + ηp(τ) h(τ) w(η, τ)+ +c(τ)v(η, τ) ) dηdτ, (y, t) ∈ QT , (13) де Gk(y, t, η, τ), k = 1, 2, – функцiї Грiна першої (k = 1) та другої (k = 2) крайових задач для рiвняння vt = a(t) h2(t) vyy + f(yh(t), t). (14) Вони визначаються формулою Gk(y, t, η, τ) = 1 2 √ π(θ(t) − θ(τ)) ∞∑ n=−∞ ( exp ( − (y − η + 2n)2 4(θ(t) − θ(τ)) ) + Визначення коефiцiєнтiв параболiчного рiвняння в областi з вiльною межею 31 +(−1)k exp ( − (y + η + 2n)2 4(θ(t) − θ(τ)) )) , k = 1, 2, де θ(t) = t∫ 0 a(τ) h2(τ) dτ. Через v0(y, t) позначено розв’язок рiвняння (14) з умовами (6), (7), який має наступний вигляд v0(y, t) = 1∫ 0 G1(y, t, η, 0)ϕ(ηh0)dη + t∫ 0 G1η(y, t, 0, τ) a(τ) h2(τ) µ1(τ)dτ− − t∫ 0 G1η(y, t, 1, τ) a(τ) h2(τ) µ2(τ) dτ + t∫ 0 1∫ 0 G1(y, t, η, τ)f(ηh(τ), τ)dηdτ. Продиференцiювавши v0(y, t) за змiнною y, використавши властивостi функ- цiї Грiна G1y(y, t, η, τ) = −G2η(y, t, η, τ), G2τ = − a(τ) h2(τ) G2ηη та iнтегрування частинами, одержуємо w0(y, t) = h0 1∫ 0 G2(y, t, η, 0)ϕ′(ηh0)dη − t∫ 0 G2(y, t, 0, τ)µ′ 1(τ)dτ+ + t∫ 0 G2(y, t, 1, τ)µ′ 2(τ) dτ + t∫ 0 1∫ 0 G1y(y, t, η, τ)f(ηh(τ), τ)dηdτ. Встановимо оцiнки функцiй v(y, t), w(y, t) знизу. Використовуючи прин- цип максимуму [10] для розв’язку задачi (14), (6), (7), одержуємо v0(y, t) ≥ M0 > 0, (y, t) ∈ QT , де стала M0 визначається вихiдними даними задачi. З (12) можемо зробити висновок про iснування такого числа t1, 0 < t1 ≤ T , що v(y, t) ≥ M0 2 ≡ M1 > 0, (y, t) ∈ Qt1 . (15) З умов 2) теореми випливає оцiнка h0 1∫ 0 G2(y, t, η, 0)ϕ′(ηh0)dη ≥ h0 min [0,1] ϕ′(yh0) > 0, (y, t) ∈ QT . 32 М.I. Iванчов, Г.А. Снiтко Тодi з (13) можемо вважати, що iснує таке число t2, 0 < t2 ≤ T, що w(y, t) ≥ h0 2 min [0,1] ϕ′(yh0) ≡ M2 > 0, (y, t) ∈ Qt2 . (16) Виконання нерiвностей (15), (16) надає можливiсть записати (8), (9) у виглядi a(t) = h(t)µ3(t) w(0, t) , t ∈ [0, t2], (17) h(t) = µ4(t) 1∫ 0 v(y, t)dy , t ∈ [0, t1]. (18) Продиференцiювавши умови (9)–(11) за змiнною t i використавши рiвнян- ня (5), одержуємо b(t) = [ a(t) ( w(0, t)(h(t)µ5(t) − µ6(t)) + µ2(t)µ6(t) − µ1(t)µ6(t) + 2µ4(t)µ5(t)− − 2h(t)µ2(t)µ5(t) − 2h(t)µ2 4(t) + h2(t)µ1(t)µ4(t) + h2(t)µ2(t)µ4(t) ) − − h2(t) 1∫ 0 ( h(t)y2(h(t)µ4(t) − µ5(t)) + y(µ6(t) − h2(t)µ4(t)) + h(t)µ5(t)− − µ6(t) ) f(yh(t), t)dy + µ′ 4(t)h(t)(h(t)µ5(t) − µ6(t)) + µ′ 5(t)(µ6(t)− − h2(t)µ4(t)) + µ′ 6(t)(h(t)µ4(t) − µ5(t)) ]( 2µ2 5(t) − µ4(t)µ6(t)+ + h2(t)µ2 4(t) + h(t)µ1(t)µ6(t) − 2h(t)µ4(t)µ5(t) − h2(t)µ1(t)µ5(t) ) −1 , t ∈ [0, T ], (19) c(t) = [ a(t) ( w(0, t)(h(t)µ4(t) − 2µ5(t)) + 2µ2(t)µ5(t) − 2µ1(t)µ5(t) + 2µ2 4(t)− − 2h(t)µ2(t)µ4(t) − 2h(t)µ1(t)µ4(t) + h2(t)µ1(t)µ2(t) + h2(t)µ2 1(t) ) + + h2(t) 1∫ 0 ( 2µ5(t) − h(t)µ4(t) + h(t)y2(µ4(t) − h(t)µ1(t)) + y(h2(t)µ1(t)− − 2µ5(t)) ) f(yh(t), t)dy + µ′ 4(t)h(t)(h(t)µ4(t) − 2µ5(t)) + µ′ 5(t)(2µ5(t)− − h2(t)µ1(t)) + µ′ 6(t)(h(t)µ1(t) − µ4(t)) ]( 2µ2 5(t) − µ4(t)µ6(t)+ + h(t)µ1(t)µ6(t) − 2h(t)µ4(t)µ5(t) + h2(t)µ2 4(t) − h2(t)µ1(t)µ5(t) ) −1 , t ∈ [0, T ], (20) Визначення коефiцiєнтiв параболiчного рiвняння в областi з вiльною межею 33 p(t) = [ a(t) ( w(0, t) h(t) (h(t)µ2(t)µ6(t) − h2(t)µ2(t)µ5(t) + 2µ2 5(t) − µ4(t)µ6(t))+ + w(1, t) h(t) (−2µ2 5(t) + µ4(t)µ6(t) − h(t)µ1(t)µ6(t) + 2h(t)µ4(t)µ5(t)− − h2(t)µ2 4(t) + h2(t)µ1(t)µ5(t)) + 2µ1(t)µ2(t)µ6(t) + 2h(t)µ2 2(t)µ5(t)− − h2(t)µ1(t)µ2(t)µ4(t) − h2(t)µ2 2(t)µ4(t) − µ2 2(t)µ6(t) + 4h(t)µ2(t)µ 2 4(t)− − 4µ2(t)µ4(t)µ5(t) − µ2 1(t)µ6(t) − 2h(t)µ1(t)µ2(t)µ5(t) + 4µ1(t)µ4(t)µ5(t)− − 2µ3 4(t) ) + h(t) 1∫ 0 ( h2(t)µ2(t)µ5(t) − h(t)µ2(t)µ6(t) − 2µ2 5(t)+ + µ4(t)µ6(t) + h2(t)y2(h(t)µ2(t)µ4(t) + µ1(t)µ5(t) − µ2(t)µ5(t) − µ2 4(t))+ + h(t)y(µ2(t)µ6(t) − µ1(t)µ6(t) − h2(t)µ2(t)µ4(t) + 2µ4(t)µ5(t)) ) × × f(yh(t), t)dy + µ′ 4(t)(h(t)µ2(t)µ6(t) − h2(t)µ2(t)µ5(t) + 2µ2 5(t)− − µ4(t)µ6(t)) + µ′ 5(t)(h 2(t)µ2(t)µ4(t) − µ2(t)µ6(t) + µ1(t)µ6(t)− − 2µ4(t)µ5(t)) + µ′ 6(t)(µ2(t)µ5(t) − h(t)µ2(t)µ4(t) − µ1(t)µ5(t) + µ2 4(t)) ] × × ( (2µ2 5(t) − µ4(t)µ6(t) + h(t)µ1(t)µ6(t) + h2(t)µ2 4(t) − 2h(t)µ4(t)µ5(t)− − h2(t)µ1(t)µ5(t))µ2(t) ) −1 , t ∈ [0, T ]. (21) Зведемо знаменник в (19)–(21) до вигляду 2µ2 5(t)−µ4(t)µ6(t)+h(t)µ1(t)µ6(t)−2h(t)µ4(t)µ5(t)+h2(t)µ2 4(t)−h2(t)µ1(t)µ5(t) = = 2µ5(t)(µ5(t)−h(t)µ4(t))+µ4(t)(h 2(t)µ4(t)−µ6(t))+h(t)µ1(t)(µ6(t)−h(t)µ5(t)) = = h4(t) ( 2 1∫ 0 yv(y, t)dy 1∫ 0 (y − 1)v(y, t)dy + 1∫ 0 v(y, t)dy 1∫ 0 (1 − y2)v(y, t)dy+ +v(0, t) 1∫ 0 y(y − 1)v(y, t)dy ) = h4(t) ( 1∫ 0 (1 − y)w(y, t)dy 1∫ 0 y(1 − y)v(y, t)dy+ + 1∫ 0 (1 − y)v(y, t)dy 1∫ 0 (1 − 2y)v(y, t)dy ) . 34 М.I. Iванчов, Г.А. Снiтко Подамо вираз 1∫ 0 (1 − 2y)v(y, t)dy у виглядi 1∫ 0 (1 − 2y)v(y, t)dy = 1 2∫ 0 (1 − 2y)(v(y, t) − v(1 − y, t))dy = = − 1 2∫ 0 (1 − 2y)dy 1−y∫ y vz(z, t)dz. Змiнивши порядок iнтегрування в отриманому виразi, одержуємо 1∫ 0 (1 − 2y)v(y, t)dy = − 1 2∫ 0 ( 1 2 − z )2 vz(z, t)dz + 1∫ 1 2 ( 1 2 − z )2 vz(z, t)dz = = 1 2∫ 0 ( 1 2 − z )2 (vz(1 − z, t) − vz(z, t))dz = 1 2∫ 0 ( 1 2 − z )2 dz 1−z∫ z vξξ(ξ, t)dξ. Отже, 2µ2 5(t) − µ4(t)µ6(t) + h(t)µ1(t)µ6(t) − 2h(t)µ4(t)µ5(t) + h2(t)µ2 4(t)− −h2(t)µ1(t)µ5(t) = h4(t) ( 1∫ 0 (1 − y)w(y, t)dy 1∫ 0 y(1 − y)v(y, t)dy+ + 1 4 1∫ 0 (1 − y)v(y, t)dy 1 2∫ 0 (1 − 2y)2dy 1−y∫ y vzz(z, t)dz ) . Враховуючи (15), (16), отримуємо 1∫ 0 y(1 − y)v(y, t)dy > 0, 1∫ 0 (1 − y)v(y, t)dy > 0, t ∈ [0, t1], 1∫ 0 (1 − y)w(y, t)dy > 0, t ∈ [0, t2]. Визначення коефiцiєнтiв параболiчного рiвняння в областi з вiльною межею 35 Для оцiнки vyy(y, t) знизу введемо функцiю ṽ(y, t) = v(y, t) − ϕ(yh0) − y(µ2(t) − µ2(0)) + (y − 1)(µ1(t) − µ1(0)). Для функцiї ṽ(y, t) одержуємо задачу ṽt = a(t) h2(t) ṽyy + b(t) + yh′(t) h(t) (ṽy +d(y, t))+c(t)(ṽ +z(y, t))+F (y, t), (y, t) ∈ QT , ṽ(y, 0) = 0, y ∈ [0, 1], ṽ(0, t) = ṽ(1, t) = 0, t ∈ [0, T ], (22) де d(y, t) = h0ϕ ′(yh0) + µ2(t) − µ2(0) − µ1(t) + µ1(0), z(y, t) = ϕ(yh0) + y(µ2(t) − µ2(0)) − (y − 1)(µ1(t) + µ1(0)), F (y, t) = h2 0ϕ ′′(yh0) a(t) h2(t) + f(yh(t), t) − yµ′ 2(t) + µ′ 1(t)(y − 1). За допомогою функцiї Грiна G1(y, t, η, τ) першої крайової задачi для рiв- няння (14) задачу (22) зводимо до рiвняння ṽ(y, t) = t∫ 0 1∫ 0 G1(y, t, η, τ) ( b(τ) + ηh′(τ) h(τ) (ṽη(η, τ) + d(η, τ))+ + c(τ)(ṽ(η, τ) + z(η, τ)) + F (η, τ) ) dηdτ. Продиференцiювавши останню рiвнiсть двiчi за змiнною y, одержуємо vyy(y, t) = h2 0ϕ ′′(yh0) + t∫ 0 dτ 1∫ 0 G1yy(y, t, η, τ) ( b(τ) + ηh′(τ) h(τ) vη(η, τ)+ +c(τ)v(η, τ) + F (η, τ) ) dη. Звiдси можемо зробити висновок про iснування такого числа t3, 0 < t3 ≤ T , що vyy(y, t) ≥ h2 0 2 min [0,1] ϕ′′(yh0) > 0, (y, t) ∈ Qt3 . Таким чином, 2µ2 5(t) − µ4(t)µ6(t) + h(t)µ1(t)µ6(t) − 2h(t)µ4(t)µ5(t) + h2(t)µ2 4(t)− −h2(t)µ1(t)µ5(t) ≥ C0h 4(t), t ∈ [0, t4], t4 = min{t1, t2, t3}, (23) де C0 визначається вихiдними даними задачi. 36 М.I. Iванчов, Г.А. Снiтко Таким чином, якщо (h, a, b, c, v) ∈ C1[0, T ]× (C[0, T ])3 ×C2,1(QT ) є розв’яз- ком задачi (5)–(11), то (v,w, a, h, b, c, p) є неперервним розв’язком системи рiв- нянь (12), (13), (17)–(21). Покажемо, що правильним є обернене твердження. Нехай (v,w, a, h, b, c, p) є неперервним розв’язком системи рiвнянь (12), (13), (17)–(21). Продиференцiюємо (12) за змiнною y. Правi частини отрима- ної рiвностi та рiвностi (13) спiвпадають, тому можемо зробити висновок, що w(y, t) = vy(y, t). Отже, функцiя v ∈ C2,1(QT ) задовольняє рiвняння vt = a(t) h2(t) vyy + b(t) + yp(t) h(t) vy + c(t) v + f(yh(t), t), (y, t) ∈ QT , (24) та умови (6), (7) для довiльних неперервних на [0, T ] функцiй a(t), b(t), c(t), h(t), p(t). З рiвностей (17), (18) випливають умови (8), (9). Подамо (19)–(21) у виглядi p(t)µ2(t) + b(t)(µ2(t) − µ1(t)) + c(t)µ4(t) = a(t) h(t) (w(0, t) − w(1, t)) + µ′ 4(t)− − h(t) 1∫ 0 f(yh(t), t)dy, (25) p(t)h(t)µ2(t) + b(t)(h(t)µ2(t) − µ4(t))+c(t)µ5(t) = a(t)(µ2(t) − µ1(t) − w(1, t))− − h2(t) 1∫ 0 yf(yh(t), t)dy + µ′ 5(t), (26) p(t)h2(t)µ2(t) + b(t)(h2(t)µ2(t) − 2µ5(t)) + c(t)µ6(t) = a(t)(2h(t)µ2(t) − 2µ4(t)− − h(t)w(1, t)) − h3(t) 1∫ 0 y2f(yh(t), t)dy + µ′ 6(t). (27) Продиференцiюємо (18) за змiнною t, використовуючи те, що v(y, t) є розв’язком рiвняння (24). Вiднявши вiд отриманої рiвностi рiвнiсть (25), одержуємо (h′(t) − p(t)) µ4(t) h(t) = 0. Звiдси робимо висновок, що p(t) = h′(t) i, отже, v(y, t) задовольняє рiвняння (5). Визначення коефiцiєнтiв параболiчного рiвняння в областi з вiльною межею 37 Залишилося довести виконання умов (10), (11). Подамо (26), (27) у виглядi 2h(t)h′(t) 1∫ 0 yv(y, t)dy + h2(t) 1∫ 0 y ( a(t) h2(t) vyy(y, t) + b(t) + yp(t) h(t) vy(y, t)+ +c(t)v(y, t) + f(yh(t), t) ) dy = µ′ 5(t), (28) 3h2(t)h′(t) 1∫ 0 y2v(y, t)dy + h3(t) 1∫ 0 y2 ( a(t) h2(t) vyy(y, t) + b(t) + yp(t) h(t) vy(y, t)+ +c(t)v(y, t) + f(yh(t), t) ) dy = µ′ 6(t). (29) Використавши рiвняння (5) та проiнтегрувавши (28), (29) вiд 0 до t, отримуємо умови (10), (11). Отже, еквiвалентнiсть задачi (5)–(11) i системи рiвнянь (12), (13), (17)–(21) доведено. Для доведення iснування розв’язку системи рiвнянь (12), (13), (17)–(21) застосуємо теорему Шаудера про нерухому точку цiлком неперервного опера- тора. Для цього встановимо апрiорнi оцiнки розв’язкiв системи. Враховуючи нерiвностi (15), (16), для розв’язкiв рiвнянь (18), (17) справ- джуються оцiнки h(t) ≤ 1 M1 max [0,T ] µ4(t) ≡ H1 < ∞, t ∈ [0, t1], (30) a(t) ≤ H1 M2 max [0,T ] µ3(t) ≡ A1 < ∞, t ∈ [0, t5], t5 = min{t1, t2}. (31) Позначимо V (t) = max y∈[0,1] |v(y, t)|, W (t) = max y∈[0,1] |w(y, t)|. Використавши вище встановленi оцiнки, з (19)–(21) отримуємо |b(t)| ≤ C1 h4(t) , |c(t)| ≤ C2 h4(t) , |p(t)| ≤ 1 h4(t) ( C3 + C4 W (t) h(t) ) , t ∈ [0, t4]. (32) З (18), (17) одержуємо h(t) ≥ 1 V (t) min [0,T ] µ4(t), t ∈ [0, T ], (33) a(t) ≥ C5 V (t)W (t) , t ∈ [0, T ]. (34) 38 М.I. Iванчов, Г.А. Снiтко Оскiльки для функцiї v(y, t) виконується рiвнiсть v(y, t) = µ1(t) + y∫ 0 w(ξ, t)dξ, то звiдси маємо V (t) ≤ C6 + C7W (t), t ∈ [0, T ]. (35) Для оцiнки w(y, t) використаємо оцiнки функцiї Грiна |G2(y, t, η, τ)| ≤ C8 ( 1 + 1√ θ(t) − θ(τ) ) , 1∫ 0 |G1η(y, t, η, τ)|dη ≤ C9√ θ(t) − θ(τ) . З (13) отримуємо нерiвнiсть W (t) ≤ C10 + C11 t∫ 0 dτ√ θ(t) − θ(τ) + C12 t∫ 0 ( |b(τ)| + |p(τ)| h(τ) W (τ) + |c(τ)|V (τ) ) × × dτ√ θ(t) − θ(τ) , t ∈ [0, T ]. (36) Пiдставивши одержанi оцiнки (30)–(35) у (36) i ввiвши позначення W1(t) = W (t) + 1, приходимо до нерiвностi W1(t) ≤ C13 + C14 t∫ 0 a(τ)W 4 1 (τ)dτ h2(τ) √ θ(t) − θ(τ) , t ∈ [0, t4]. (37) Пiднесемо обидвi частини нерiвностi до четвертого степеня, застосовуючи при цьому нерiвнiсть Гельдера: W 4 1 (t) ≤ C15 + C16 t∫ 0 a(τ)W 16 1 (τ)dτ h2(τ) √ θ(t) − θ(τ) . Замiнивши t на σ, домножимо попередню нерiвнiсть на a(σ) h2(σ) √ θ(t) − θ(σ) та проiнтегруємо вiд 0 до t: t∫ 0 a(σ)W 4 1 (σ)dσ h2(σ) √ θ(t) − θ(σ) ≤ C17 + C16 t∫ 0 a(σ)dσ h2(σ) √ θ(t)− θ(σ) σ∫ 0 a(τ)W 16 1 (τ)dτ h2(τ) √ θ(σ) − θ(τ) . Визначення коефiцiєнтiв параболiчного рiвняння в областi з вiльною межею 39 Змiнивши порядок iнтегрування у другому доданку правої частини нерiвностi та використавши рiвнiсть t∫ τ a(σ)dσ h2(σ) √ (θ(t) − θ(σ))(θ(σ) − θ(τ)) = π, одержуємо t∫ 0 a(σ)W 4 1 (σ)dσ h2(σ) √ θ(t) − θ(σ) ≤ C17 + C18 t∫ 0 a(τ)W 16 1 (τ)dτ h2(τ) . (38) Беручи до уваги (38), надамо нерiвностi (37) вигляду W1(t) ≤ C19 + C20 t∫ 0 a(τ)W 16 1 (τ)dτ h2(τ) . Використавши (31), (33), (35) i позначивши W2(t) = W1(t)+1, попередню нерiв- нiсть подамо у виглядi W2(t) ≤ C21 + C22 t∫ 0 W 18 2 (τ)dτ. Метод розв’язування останньої нерiвностi подано в [11]. Звiдси отримуємо оцiн- ку W (t) ≤ M3, t ∈ [0, T0], де 0 < T0 ≤ t4, визначається сталими C21, C22. Тодi |v(y, t)| ≤ C6 + C7M3 ≡ M4, h(t) ≥ 1 M4 min [0,T ] µ4(t) ≡ H0 > 0, a(t) ≥ C5 M3M4 ≡ A0 > 0, |b(t)| ≤ C1 H4 0 ≡ B1, |c(t)| ≤ C2 H4 0 ≡ B2, |p(t)| ≤ 1 H4 0 ( C3 + C4 M3 H0 ) ≡ B3, (y, t) ∈ QT0 . Подамо систему (12), (13), (17)–(21) у виглядi операторного рiвняння ω = Pω, де ω = (v(y, t), w(y, t), a(t), h(t), b(t), c(t), p(t)), а оператор P визначається пра- вими частинами рiвнянь (12), (13), (17)–(21). За допомогою встановлених апрiор- них оцiнок розв’язкiв системи рiвнянь (12), (13), (17)–(21), аналогiчно як в [12], 40 М.I. Iванчов, Г.А. Снiтко побудуємо множину N ∈ (C(QT0 ))2 × (C[0, T0]) 5 таку, що оператор P перево- дить її в себе. Те, що оператор P цiлком неперервний на N , доводиться як в [11]. Отже, за теоремою Шаудера iснує розв’язок системи рiвнянь (12), (13), (17)–(21) i, вiдповiдно, розв’язок задачi (5)–(11) при y ∈ [0, 1], t ∈ [0, T0]. Доведемо єдинiсть розв’язку задачi (5)–(11). Припустимо, що (hi(t), ai(t), bi(t), ci(t), vi(y, t)), i = 1, 2, – два розв’язки задачi (5)–(11). Позначимо ai(t) h2 i (t) = si(t), bi(t) hi(t) = qi(t), h′ i(t) hi(t) = ri(t), i = 1, 2, s(t) = s1(t) − s2(t), q(t) = q1(t) − q2(t), r(t) = r1(t) − r2(t), c(t) = c1(t) − c2(t) v(y, t) = v1(y, t) − v2(y, t). Функцiї s(t), q(t), r(t), c(t), v(y, t) задовольняють рiвняння vt =s1(t)vyy + (q1(t) + yr1(t))vy + c1(t)v + s(t)v2yy + (q(t) + yr(t))v2y + c(t)v2+ + f(yh1(t), t) − f(yh2(t), t), (y, t) ∈ QT , (39) та умови v(y, 0) = 0, y ∈ [0, 1], v(0, t) = v(1, t) = 0, t ∈ [0, T ], (40) s(t)v2y(0, t) + s1(t)vy(0, t) = µ3(t) ( 1 h1(t) − 1 h2(t) ) , t ∈ [0, T ], (41) 1∫ 0 v(y, t)dy = µ4(t) ( 1 h1(t) − 1 h2(t) ) , t ∈ [0, T ], (42) 1∫ 0 yv(y, t)dy = µ5(t) ( 1 h2 1(t) − 1 h2 2(t) ) , t ∈ [0, T ], (43) 1∫ 0 y2v(y, t)dy = µ6(t) ( 1 h3 1(t) − 1 h3 2(t) ) , t ∈ [0, T ]. (44) За допомогою функцiї Грiна G∗ 1(y, t, η, τ) першої крайової задачi для рiв- няння vt = s1(t)vyy + (q1(t) + yr1(t))vy + c1(t)v з урахуванням умов (40) функцiю v(y, t) подамо у виглядi v(y, t) = t∫ 0 1∫ 0 G∗ 1(y, t, η, τ)(s(τ)v2ηη (η, τ) + (q(τ) + ηr(τ))v2η(η, τ) + c(τ)v2(η, τ)+ + f(ηh1(τ), τ) − f(ηh2(τ), τ))dηdτ, (y, t) ∈ QT . (45) Визначення коефiцiєнтiв параболiчного рiвняння в областi з вiльною межею 41 Продиференцiюємо (45) за змiнною y vy(y, t) = t∫ 0 1∫ 0 G∗ 1y(y, t, η, τ)(s(τ)v2ηη (η, τ) + (q(τ) + ηr(τ))v2η(η, τ)+ + c(τ)v2(η, τ) + f(ηh1(τ), τ) − f(ηh2(τ), τ))dηdτ, (y, t) ∈ QT . (46) Враховуючи те, що для v2y(y, t) справджується умова (8), маємо v2y(0, t) > 0, t ∈ [0, T ]. Тодi з умови (41) знаходимо s(t) = −s1(t) vy(0, t) v2y(0, t) + µ3(t) v2y(0, t) ( 1 h1(t) − 1 h2(t) ) , t ∈ [0, T ]. (47) Оскiльки для bi(t), ci(t), pi(t), i = 1, 2, справджуються рiвностi, аналогiчнi до (19)–(21), то звiдси отримуємо r(t)µ2(t) + q(t)(µ2(t) − µ1(t)) + c(t) µ4(t) h2(t) = s(t)(v2y(0, t) − v2y(1, t))+ + s1(t)(vy(0, t) − vy(1, t)) − c1(t)µ4(t) ( 1 h1(t) − 1 h2(t) ) − 1∫ 0 (f(yh1(t), t)− − f(yh2(t), t))dy + µ′ 4(t) ( 1 h1(t) − 1 h2(t) ) , t ∈ [0, T ], (48) q(t) ( µ1(t) − µ4(t) h2(t) ) + c(t) h2(t) ( µ5(t) h2(t) − µ4(t) ) = s(t)(µ2(t) − µ1(t) − v2y(0, t))+ + (q1(t) + c1(t))µ4(t) ( 1 h1(t) − 1 h2(t) ) − c1(t)µ5(t) ( 1 h2 1(t) − 1 h2 2(t) ) − − 1∫ 0 (y − 1)(f(yh1(t), t) − f(yh2(t), t))dy − µ′ 4(t) ( 1 h1(t) − 1 h2(t) ) + + s1(t)vy(0, t) + µ′ 5(t) ( 1 h2 1(t) − 1 h2 2(t) ) , t ∈ [0, T ], (49) c(t) = (h1(t) − h2(t))((µ1(t)µ5(t) − µ2 4(t))(h1(t) + h2(t)) + 2µ4(t)µ5(t)− − µ1(t)µ6(t)) [ s1(t) ( v1y(0, t)(h 3 1(t)µ4(t) − 2h2 1(t)µ5(t)) + 2h2 1(t)µ2(t)µ5(t)− − 2h2 1(t)µ1(t)µ5(t) − 2h3 1(t)µ2(t)µ4(t) + 2h2 1(t)µ 2 4(t) − 2h3 1(t)µ1(t)µ4(t)+ + h4 1(t)µ1(t)µ2(t) + h4 1(t)µ 2 1(t) ) + h2 1(t) 1∫ 0 ( 2µ5(t) − h1(t)µ4(t) + h1(t)y 2(µ4(t)− − h1(t)µ1(t)) + y(h2 1(t)µ1(t) − 2µ5(t)) ) f(yh1(t), t)dy + µ′ 4(t)h1(t)(h1(t)µ4(t)− 42 М.I. Iванчов, Г.А. Снiтко − 2µ5(t)) + µ′ 5(t)(2µ5(t) − h2 1(t)µ1(t)) + µ′ 6(t)(h1(t)µ1(t) − µ4(t)) ](( 2µ2 5(t)− − µ4(t)µ6(t) + h1(t)µ1(t)µ6(t) − 2h1(t)µ4(t)µ5(t) − h2 1(t)µ1(t)µ5(t)+ + h2 1(t)µ 2 4(t) )( 2µ2 5(t) − µ4(t)µ6(t) + h2(t)µ1(t)µ6(t) + h2 2(t)µ 2 4(t)− − 2h2(t)µ4(t)µ5(t) − h2 2(t)µ1(t)µ5(t) )) −1 + [ s(t) ( v1y(0, t)(h 3 1(t)µ4(t)− − 2h2 1(t)µ5(t)) + 2h2 1(t)µ2(t)µ5(t) − 2h2 1(t)µ1(t)µ5(t) − 2h3 1(t)µ2(t)µ4(t)− − 2h3 1(t)µ1(t)µ4(t) + 2h2 1(t)µ 2 4(t) + h4 1(t)µ1(t)µ2(t) + h4 1(t)µ 2 1(t) ) + + s2(t) ( vy(0, t)(h 3 1(t)µ4(t) − 2h2 1(t)µ5(t)) + (h3 1(t) − h3 2(t))µ4(t)(v2y(0, t)− − 2µ1(t) − 2µ2(t)) + µ1(t)(µ1(t) + µ2(t))(h 4 1(t) − h4 2(t)) + 2(h2 1(t) − h2 2(t))× × (µ5(t)(µ2(t) − µ1(t)) − µ5(t)v2y(0, t) + µ2 4(t)) ) + h2 1(t) 1∫ 0 ( 2µ5(t) − h1(t)µ4(t)+ + h1(t)y 2(µ4(t) − h1(t)µ1(t)) + y(h2 1(t)µ1(t) − 2µ5(t)) ) (f(yh1(t), t)− − f(yh2(t), t))dy + 1∫ 0 (1 − y)(2µ5(t)(h 2 1(t) − h2 2(t)) + yµ1(t)(h 4 1(t) − h4 2(t))− − µ4(t)(1 + y)(h3 1(t) − h3 2(t)))f(yh2(t), t)dy + (h2 1(t) − h2 2(t))(µ4(t)µ ′ 4(t)− − µ1(t)µ ′ 5(t)) + (h1(t) − h2(t))(µ1(t)µ ′ 6(t) − 2µ5(t)) ]( 2µ2 5(t) − µ4(t)µ6(t)+ + h2(t)µ1(t)µ6(t) + h2 2(t)µ 2 4(t) − 2h2(t)µ4(t)µ5(t) − h2 2(t)µ1(t)µ5(t) ) −1 , t ∈ [0, T ]. (50) Зауважимо, що згiдно з (23) маємо 2µ2 5(t)−µ4(t)µ6(t) + hi(t)µ1(t)µ6(t) − 2hi(t)µ4(t)µ5(t) + h2 i (t)µ 2 4(t)− − h2 i (t)µ1(t)µ5(t) ≥ C0h 4 i (t), i = 1, 2, t ∈ [0, t4]. Виразимо hi(t) через ri(t) hi(t) = hi(0) exp   t∫ 0 ri(τ)dτ   , i = 1, 2, де h1(0) = h2(0) = h0. Звiдси, використовуючи рiвнiсть ex − ey = (x − y) 1∫ 0 ey+τ(x−y)dτ, Визначення коефiцiєнтiв параболiчного рiвняння в областi з вiльною межею 43 отримуємо 1 h1(t) − 1 h2(t) = − 1 h0 t∫ 0 r(τ)dτ 1∫ 0 exp  − t∫ 0 (σr(τ) + r2(τ))dτ   dσ. (51) Рiвнiсть (51) можемо аналогiчно використати для зображення рiзниць 1 h2 1(t) − 1 h2 2(t) , h1(t) − h2(t), h2 1(t) − h2 2(t), h3 1(t) − h3 2(t), h4 1(t) − h4 2(t). Припущення теореми забезпечують правильнiсть рiвностi f(yh1(t), t) − f(yh2(t), t) = = y(h1(t) − h2(t)) 1∫ 0 fx(y(h2(t) + σ(h1(t) − h2(t))), t)dσ. (52) Пiдставивши (45), (46), (51), (52) в (47)–(50), одержимо систему однорiд- них iнтегральних рiвнянь Вольтерра другого роду вiдносно невiдомих s(t), q(t), r(t), c(t) з ядрами, що мають iнтегровнi особливостi. Внаслiдок єдиностi розв’яз- ку системи рiвнянь (47)–(50) одержуємо r(t) = 0, s(t) = 0, q(t) = 0, c(t) = 0, t ∈ [0, t4]. Звiдси отримуємо, що r1(t) = r2(t), s1(t) = s2(t), q1(t) = q2(t), c1(t) = c2(t), t ∈ [0, t4], а, отже, h1(t) = h2(t), b1(t) = b2(t), a1(t) = a2(t), t ∈ [0, t4]. Враховуючи це в задачi (39)–(41), знаходимо, що v1(y, t) = v2(y, t), (y, t) ∈ Qt4 , що завершує доведення теореми. 1. Пабирiвська Н. В. Оберненi задачi з iнтегральними умовами перевизначення // Мат. методи та фiз.-мех. поля. – 2000. – 43, № 1. – С. 51–58. 2. Пабирiвська Н. В. Тепловi моменти в оберненiй задачi для параболiчного рiвняння // Вiсн. Львiв. ун-ту. Сер. мех.-мат. – 2000. – Вип. 56. – С. 142–149. 3. Ang D. D., Trong D. D. Coefficient identification for a parabolic equation // Inverse Problems. – 1994. – V. 10, N. 3. – P. 733–752. 4. Cannon J., Lin, Y., Wang S. Determination of a control parameter in a parabolic partial differential equation // J. Austral. Math. Soc. Ser. B. – 1991. – V.33. – P. 149–163. 5. Cannon J., Perez-Esteva S. Determination of the coefficient of ux in a linear parabolic equation // Inverse Problems. – 1994. – V. 10, N. 3. – P. 521–531. 6. Баранська I. Визначення старшого коефiцiєнта у параболiчному рiвняннi в областi з невiдомими межами // Вiсн. Львiв. ун-ту. Сер. мех.-мат. – 2005. – Вип. 64. – С. 20–38. 7. Iванчов М. I. Обернена задача з вiльною межею для рiвняння теплопровiдностi. // Укр. мат. журн. – 2003. – 55, № 7. – С. 901–910. 8. Гринцiв Н. М. Обернена задача для параболiчного рiвняння з виродженням в областi з вiльною межею // Вiсн. Львiв. ун-ту. Сер. мех.-мат. – 2006. – Вип. 66. – С. 20–59. 9. Гринцiв Н. М. Обернена задача для рiвняння теплопровiдностi з виродженням в областi з вiльною межею // Мат. методи та фiз.-мех. поля. – 2006. – 49, № 4. – С. 28–39. 10. Ладыженская О. А., Солонников В. А., Уральцева Н. Н. Линейные и квазилинейные уравнения параболического типа // Москва: Наука, 1967. – 736 с. 11. Ivanchov M. Inverse problems for equations of parabolic type // Lviv: VNTL Publ., 2003. – 238 p. – (Math. Studies: Monograph Ser. – Vol. 10.) 44 М.I. Iванчов, Г.А. Снiтко 12. Снiтко Г. А. Коефiцiєнтна обернена задача для параболiчного рiвняння в областi з вiльною межею // Мат. методи та фiз.-мех. поля. – 2008. – 51, № 4. – С. 37–47. Львiвcький нацiональний унiверситет iменi Iвана Франка вул. Унiверситетська 1, 79000, Львiв, ivanchov@franko.lviv.ua Iнститут прикладних проблем механiки i математики iм. Я. С. Пiдстригача НАН України вул. Наукова 3б, 79060, Львiв snitkog@ukr.net Отримано 20.05.11
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-124281
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0236-0497
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:40:40Z
publishDate 2010
publisher Інститут прикладної математики і механіки НАН України
record_format dspace
spelling Іванчов, М.І.
Снітко, Г.А.
2017-09-23T14:40:34Z
2017-09-23T14:40:34Z
2010
Визначення залежних від часу коефіцієнтів параболічного рівняння в області з вільною межею / М.І. Іванчов, Г.А. Снітко // Нелинейные граничные задачи: сб. науч. тр. — 2010. — Т. 20. — С. 28-44. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
0236-0497
MSC (2000): 35R30
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124281
Встановлено умови локального iснування та єдиностi розв’язку оберненої задачi для одновимiрного параболiчного рiвняння з невiдомими залежними вiд часу старшим та молодшими коефiцiєнтами в областi з невiдомою дiлянкою межi.
uk
Інститут прикладної математики і механіки НАН України
Нелинейные граничные задачи
Визначення залежних від часу коефіцієнтів параболічного рівняння в області з вільною межею
Determination of time-dependent coefficients of a parabolic equation in a free boundary domain
Article
published earlier
spellingShingle Визначення залежних від часу коефіцієнтів параболічного рівняння в області з вільною межею
Іванчов, М.І.
Снітко, Г.А.
title Визначення залежних від часу коефіцієнтів параболічного рівняння в області з вільною межею
title_alt Determination of time-dependent coefficients of a parabolic equation in a free boundary domain
title_full Визначення залежних від часу коефіцієнтів параболічного рівняння в області з вільною межею
title_fullStr Визначення залежних від часу коефіцієнтів параболічного рівняння в області з вільною межею
title_full_unstemmed Визначення залежних від часу коефіцієнтів параболічного рівняння в області з вільною межею
title_short Визначення залежних від часу коефіцієнтів параболічного рівняння в області з вільною межею
title_sort визначення залежних від часу коефіцієнтів параболічного рівняння в області з вільною межею
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124281
work_keys_str_mv AT ívančovmí viznačennâzaležnihvídčasukoefícíêntívparabolíčnogorívnânnâvoblastízvílʹnoûmežeû
AT snítkoga viznačennâzaležnihvídčasukoefícíêntívparabolíčnogorívnânnâvoblastízvílʹnoûmežeû
AT ívančovmí determinationoftimedependentcoefficientsofaparabolicequationinafreeboundarydomain
AT snítkoga determinationoftimedependentcoefficientsofaparabolicequationinafreeboundarydomain