Контроль за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у роки Великої війни

Висвітлені основні форми контролю за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у період Першої світової війни, з’ясовані причини підвищеної уваги влади до унеможливлення поширення чуток військового змісту. Освещены основные формы контроля за информационным пространством в...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Date:	2014
Main Author:	Кирієнко, О.Ю.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут історії України НАН України 2014
Subjects:	Антропологічний вимір війни
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124652
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Контроль за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у роки Великої війни / О.Ю. Кирієнко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 23. — С. 200-205. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-124652
record_format	dspace
spelling	Кирієнко, О.Ю. 2017-09-30T14:54:04Z 2017-09-30T14:54:04Z 2014 Контроль за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у роки Великої війни / О.Ю. Кирієнко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 23. — С. 200-205. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2307-5791 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124652 070.13 (477) Висвітлені основні форми контролю за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у період Першої світової війни, з’ясовані причини підвищеної уваги влади до унеможливлення поширення чуток військового змісту. Освещены основные формы контроля за информационным пространством в украинских губерниях Российской империи в период Первой мировой войны, выяснены причины повышенного внимания власти к предотвращению распространения слухов военного содержания. The major forms of control over the information space in the Ukrainian provinces of the Russian Empire during the First World War was shown, The reasons for the increased attention of the authorities to control rumored were determined. uk Інститут історії України НАН України Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Антропологічний вимір війни Контроль за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у роки Великої війни Контроль за информационным пространством в украинских губерниях Российской империи в годы Великой войны Control of information space in the Ukrainian provinces of the Russian Empire during the First War Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Контроль за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у роки Великої війни
spellingShingle	Контроль за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у роки Великої війни Кирієнко, О.Ю. Антропологічний вимір війни
title_short	Контроль за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у роки Великої війни
title_full	Контроль за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у роки Великої війни
title_fullStr	Контроль за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у роки Великої війни
title_full_unstemmed	Контроль за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у роки Великої війни
title_sort	контроль за інформаційним простором в українських губерніях російської імперії у роки великої війни
author	Кирієнко, О.Ю.
author_facet	Кирієнко, О.Ю.
topic	Антропологічний вимір війни
topic_facet	Антропологічний вимір війни
publishDate	2014
language	Ukrainian
container_title	Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
publisher	Інститут історії України НАН України
format	Article
title_alt	Контроль за информационным пространством в украинских губерниях Российской империи в годы Великой войны Control of information space in the Ukrainian provinces of the Russian Empire during the First War
description	Висвітлені основні форми контролю за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у період Першої світової війни, з’ясовані причини підвищеної уваги влади до унеможливлення поширення чуток військового змісту. Освещены основные формы контроля за информационным пространством в украинских губерниях Российской империи в период Первой мировой войны, выяснены причины повышенного внимания власти к предотвращению распространения слухов военного содержания. The major forms of control over the information space in the Ukrainian provinces of the Russian Empire during the First World War was shown, The reasons for the increased attention of the authorities to control rumored were determined.
issn	2307-5791
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124652
citation_txt	Контроль за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у роки Великої війни / О.Ю. Кирієнко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 23. — С. 200-205. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kiríênkooû kontrolʹzaínformacíinimprostoromvukraínsʹkihguberníâhrosíisʹkoíímperííurokivelikoívíini AT kiríênkooû kontrolʹzainformacionnymprostranstvomvukrainskihguberniâhrossiiskoiimperiivgodyvelikoivoiny AT kiríênkooû controlofinformationspaceintheukrainianprovincesoftherussianempireduringthefirstwar
first_indexed	2025-11-27T04:24:22Z
last_indexed	2025-11-27T04:24:22Z
_version_	1850796279288823808
fulltext	ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2014. Випуск 23 200 УДК 070.13 (477) О.Ю. Кирієнко (м. Київ) КОНТРОЛЬ ЗА ІНФОРМАЦІЙНИМ ПРОСТОРОМ В УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЯХ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ Висвітлені основні форми контролю за інформаційним простором в укра- їнських губерніях Російської імперії у період Першої світової війни, з’ясовані причини підвищеної уваги влади до унеможливлення поширення чуток військо- вого змісту. Ключові слова: військова цензура, інформаційний контроль, жандармські поліційні управління залізниць, поліція, губернська влада, чутки, Перша світова війна. Початок Першої світової війни вимагав від урядів воюючих держав вживати додаткові заходи внутрішньої і зовнішньої безпеки, активізувати діяльність спецслужб та поліції. Неодмінним проявом цих процесів стало посилення контролю за правопорядком у суспільстві, адже зміна повсякденного плину життя неодмінно мала вплинути на криміногенну обстановку, маргіналізацію соціуму, поширення різноманітних форм девіантної поведінки людей. Важливим елементом підтримки правопорядку стала робота поліції та інших спецорганів по упередженню, нейтралізації свідомого чи несвідомого поширення тривожних чуток, дезінформації, виявленню джерел їх творення. Тривожна дезінформація чи невірно трактовані чутки подекуди могли сер- йозно вплинути на стан господарства цілого регіону, призвести до масової паніки, соціальних хвилювань тощо. Поліційний контроль за інформаційним простором став важливим елементом державної безпеки у Російській імперії, а особливо в її українських губерніях, які у роки Великої війни у своїй більшості були віднесені до театру військових дій, і у певні моменти були включені до фронтових районів. У Російській імперії на другий день після оголошення Німеччиною війни було запроваджено військову цензуру друкованих видань та перлюстрацію приватної кореспонденції, жандармерія боролася з нелегальною передачею інформації через транспортне сполучення, поштових голубів, теле- фонний та приватний телеграфний зв’язок, поліція мала перекрити один із найбільших каналів поширення інформації — міжособистісне спілкування. Так зване сьогодні «сарафанне радіо». Ретельна розробка нормативно-правової бази військової цензури, достатньо розгалужена мережа військово-цензурних органів, їх взаємодія з органами міс- цевої влади дозволили встановити досить ефективний контроль за друкованими виданнями, приватною кореспонденцією, що йшла через поштову службу. Попередня перевірка та подальша звірка змісту газет, журналів, книжкової © О.Ю. Кирієнко, 2014 Антропологічний вимір війни 201 продукції унеможливлювали потрапляння на їх сторінки будь-якої важливої військово-стратегічної, критичної, провокаційної інформації, яка могла дестабі- лізувати суспільно-політичну ситуацію в регіонах, наближених до фронту. Протягом війни для того, щоб обмежити поширення серед солдатів анти- урядової пропагандистської продукції, керівні органи військової цензури фронту вимагали від своїх підлеглих посиленої пильності під час перлюстрації при- ватної кореспонденції, ретельнішого перегляду посилок, бандерольних відправ- лень, прискіпливішого цензурування пожертвуваної солдатам літератури. Набагато складнішим було встановити контроль за телефонним зв’язком, відправленнями та повідомленнями в обхід поштово-телеграфних установ, при- ватним спілкуванням. Влада та військове командування не могли залишити без уваги цю масштабну ділянку інформаційного простору. У вітчизняній історіо- графії контроль спецорганів і поліції за поширенням чуток, їх боротьба з неле- гальними поштово-телеграфними відправленнями залишається малодослідже- ним аспектом. Частково ця проблематика була розкрита у наукових студіях таких дослідників, як О. Кирієнко, В. Сідак, М. Щербак, О. Ярмиш та ін.1. З початком війни перед спецорганами та поліцією було поставлено завдання розробити заходи щодо унеможливлення передачі кореспонденції в обхід пош- тових установ, використання земського та залізничного (недержавного) теле- фонно-телеграфного зв’язку для приватного спілкування, припинення розмов на військову і політичну тематику у місцях масового скупчення людей. Як свідчать архівні матеріали, більшість способів нелегальної передачі ін- формації здійснювалось за допомогою засобів залізничного сполучення. Страте- гічний характер залізничного сполучення обумовлював і той факт, що з самого початку будівництва залізниць у Російській імперії та введення їх в експлуа- тацію було створено Жандармське поліційне управління залізниць (далі — ЖПУЗ). На території Київського військового округу (далі — КВО) найбільшим жандармським поліційним управлінням залізниць було Київське. Воно мало свої відділення через кожні 200 верст, які очолювали начальники відділень та унтер- офіцери залізничних станцій. У 1910 р. Київське ЖПУЗ мало відділення у Бердичеві, Вінниці, Волочиську, Козятині, Києві, Ковелі, Коростені, Новосе- лицьку, Проскурові, Ровенську, Фастові. Три прикордонні пункти у Радзівілові, Волочиську, Новоселиці. Окрім охорони мостів, нагляду за появою ворожих аеропланів і повітряних куль, в умовах Першої світової війни на Київське жан- дармське поліційне управління залізниць були покладені функції по військовій цензурі. Зокрема, до першого розпорядження, яким жандармським залізничним орга- нам делегувались контролюючі та попереджувальні військово-цензурі функції, можна віднести циркуляр київського генерал-губернатора від 10 вересня 1914 р. про встановлення нагляду за недопущенням розповсюдження в межах Київ- ського генерал-губернаторства прокламацій єврейською мовою з антисамодер- жавними закликами до євреїв. Такі прокламації часто поширювались ворожими аеропланами на прикордонних територіях, зокрема у містечку Радзивілів Волин- ської губернії2. ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2014. Випуск 23 202 Найбільш простим способом розголошення дезінформації є чутки. Вони швидко поширюються, у процесі своєї передачі обростають новими ще більш емоційно-цікавими нюансами, пересічній людині, особливо часів Першої світо- вої війни, їх неможливо самостійно перевірити, а владі швидко спростувати. Ось чому в ряді українських губерній, які особливо близько розташовувалися до ліній фронту, місцева адміністрація намагалася жорстко протидіяти поширенню неофіційних відомостей, без вагань карати осіб запідозрених у примноженні тривожної, дестабілізуючої інформації. Своєрідним прикладом того як губернська влада рекомендувала поліції боротися з поширенням чуток є циркуляр київського губернатора від 3 серпня 1914 р. У цьому нормативно-правому акті йшлося про упереджувальні та репресивні заходи. Для профілактики поширення чуток чиновник вищого рангу рекомендував чинам поліції тримати постійний зв’язок із сільським населенням, у середовищі якого чутки найбільш швидко поширюються, вчасно його ін- формувати, роз’яснювати офіційну позицію центральної та місцевої влади щодо тієї чи іншої ситуації на фронті або у тилу. Для протидії поширенню чуток та нейтралізації активних їх поширювачів губернатор рекомендував поліції не гребувати найжорстокішими заходами, аж до перевищення своїх службових обов’язків: «Уголовный закон освобождает от ответственности лицо, принявшее меру, превышающую его власть, если подоб- ное действие было вызвано чрезвычайными обстоятельством. Ныне такие об- стоятельства наступили для всей России, и в особенности для Киевской губер- нии, как вошедшей в театр военных действий, почему превышение власти, вызванное действительной необходимостью оборонить жизнь и имущество мирных обывателей или подавить опасное движение, встретит всегда одобрение и поддержку, как с моей стороны, так и со стороны высшей власти. Напротив того, растерянность в опасные моменты, нерешительность и бездействие власти будут рассмотрены как тяжелейшая вина перед долгом службы, не взирая ни на какие формальные объяснения подобного образа действия». Тобто, формально дії поліції ставали вседозволеними, а головними об’єктами їх кари були як професійні агітатори різних опозиційних революційних політичних сил, так і прості люди, котрі полюбляли самі того не відаючи поширювати різну непе- ревірену інформацію: «Эти мои указания должны быть приняты чинами поли- ции к руководству, во-первых, при обнаружении агитаторов, подстрекающих сельское население к организованным беспорядкам, а ровно лиц, злонамеренно распространяющих слухи, вызывающие общественную тревогу, по отношению которых время войны не только исключает всякую возможность какого бы ни было снисхождения, но которые должны быть немедленно лишены свободы и подвергаемы строжайшим карам, и, во вторых, когда возникнуть или будут назревать аграрные или погромные движения или вообще серьёзные нарушения общественного порядка. Подобные явления чины полиции должны пресекать в самом начале всеми возможными средствами, памятуя, что малейшего промед- ления или снисходительства дадут разрастись движению, втягивая в него боль- ший круг лиц, а следовательно и потребуют в будущем чрезвычайных мер»3. Антропологічний вимір війни 203 Не менше занепокоєння влади викликало поширення пліток у вагонах поїздів, особливо міжнародного сполучення. За даними жандармських поліцій- них управлінь залізниць, у поїздах, у тому числі, й у тих, що направлялись у прифронтову зону, діяли агенти ворожих держав. Вони під виглядом простих попутчиків — комунікабельних співрозмовників, вступаючи у розмови з воя- ками російської армії та цивільними особами, намагалися отримати від них інформацію військового і соціально-економічного характеру. Спецоргани та керівництво залізниці закликало пасажирів не заводити ніяких розмов у поїздах із незнайомцями. В жандармських оголошеннях вказувалося, що на перший погляд приємні співрозмовники, подорожні можуть бути агентами-розвідниками ворожої держави, а отримана ними усна інформація може істотно зашкодити армії та державним інтересам в цілому4. 20 березня 1915 р. обов’язковою постановою командувача КВО забороня- лося поширювати плітки про діяльність уряду та воєначальників, заборонялось у приватних розмовах засудження дій окремих військових з’єднань та армії в цілому5. Відповідно до циркуляру Окремого корпусу жандармів (вищий орган політичної поліції в Російській імперії) «Про прийняття заходів для недопу- щення у пасажирських поїздах розмов про військові події, поширення пліток з осудом військових операцій армії, дій уряду Російської імперії» від 8 жовтня 1915 р. службовці всіх структурних підрозділів політичної поліції мали виявляти та затримувати осіб, що поширювали будь-які плітки або активно намагалися вступити у розмову, виявляючи при цьому інтерес до інформації військового чи соціально-політичного характеру6. У жовтні 1914 р. начальники губернських жандармських поліційних управ- лінь залізниці, у віданні яких знаходились прикордонні залізничні станції, нака- зували своїм підлеглим при проведенні митного контролю ретельно оглядати у присутності пасажирів потягу їхні особисті речі та багаж. У разі виявлення серед особистих речей кореспонденції російською мовою — цензурувати її на місці, листи іноземними мовами — спалювати у присутності її власника-пасажира7. З появою першої залізниці в Російській імперії виникла практика передачі кореспонденції провідниками поїздів. З початком війни такі дії були заборонені, а унтер-офіцери жандармських поліційних управлінь при найменшій підозрі отримали право здійснювати ретельний огляд речей та робочого місця провід- ника. Знайдена кореспонденція підлягала конфіскації і передачі до жандарм- ського управління8. Не менш важливим для спецорганів було встановлення контролю за теле- фонним і телеграфним зв’язком. Це завдання покладалося на штаб сьомої армії Південно-Західного фронту. Його співробітники виробили і запровадили у прак- тику спеціальну процедуру контролю за поширенням інформації засобами заліз- ничного телеграфного зв’язку. Так, приватні телеграми, що передавалися заліз- ничним телеграфом за допомогою засобів урядового (державного) телеграфного зв’язку, мали проходити обов’язкову цензурну перевірку співробітниками най- ближчого військово-цензурного пункту. Приватні ж телеграми, що передавались засобами телеграфного зв’язку установами самої залізниці, мали проходити ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2014. Випуск 23 204 цензурну перевірку лише найближчим жандармським поліційним управлінням залізниці. Якщо ж зміст телеграми викликав підозру у поширенні інформації воєнного характеру, то такого змісту телеграма мала передаватися на розгляд до військово-цензурного пункту. Встановлені вимоги стосувались лише телеграм- них повідомлень приватного характеру, телеграмні ж повідомлення службового характеру не підлягали військово-цензурному розгляду9. Здійснювати контроль, а тим більше не допускати пліток, що ведуться у певному соціальному середовищі досить складно, а подекуди й зовсім немож- ливо. Для впливу на маси необхідні були приклади показових покарань за «довгий язик». Нам вдалося виявити в архівах справи щодо притягнення до відповідальності осіб, обвинувачених у поширенні пліток панічного характеру. Так, наприклад, у Чернігівській губернії, за поширення чуток про перемогу Німеччини у війні в різний час було звинувачено декілька осіб із середовища селян та міщан. Всі вони були заарештовані службовцями поліції, а обвину- вачення ґрунтувалися на почутих при свідках службовцем поліції розмовах, в яких згадувалася Німеччина, характер та результат її військових операцій. Як правило, заарештовували ініціатора розмов, решта ж співрозмовників всіляко заперечували свою причетність до поширення такого роду інформації10. За зви- нуваченням у поширенні панічних настроїв, різного роду неправдивої інфор- мації була заарештована значна кількість випадкових людей, зовсім непричет- них до іноземних спецслужб. Отже, з перших місяців Великої війни в Російській імперії влада намагалася не тільки впровадити ефективне функціонування інституту військової цензури, але й за допомогою поліції та інших спецорганів встановити тотальний контроль за інформаційним простором міст і сіл українських губерній. Його всеохоплю- ючий характер виявився у фактичній забороні користуватися телефонним зв’яз- ком, передавати кореспонденцію службовцями залізниці, утримувати поштових голубів. Проте, найбільш важливим стало контролювати приватні розмови, не допускати поширення всіляких чуток. Жорстокість і безкомпромісність влади у боротьбі з останніми доречно пояснювати не лише воєнним часом, але й цілим комплексом невирішених соціально-економічних, національних проблем в ім- перії. Влада боялася, що від будь-якої іскри в державі могло розгорітися незга- симе полум’я соціального чи національно-релігійного невдоволення. Загальний низький рівень освіченості по імперії Романових не дозволяв населенню кри- тично мислити, аналізувати інформацію і тим самим не бути настільки враз- ливим до «інформаційних атак». СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ —————— 1 Сідак В.С. З історії української розвідки та контррозвідки. Нариси. — К.: Ін-т СБУ, 1994. — 401 с.; Щербак М.Г. Каральні органи царизму наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. // Історія України. — 1999. — № 4. — С. 10–12; Її ж. Жандармсько- поліцейські органи на Україні на початку ХХ ст. та основні напрямки їх діяльності // Антропологічний вимір війни 205 Вісник Київського університету. — 1992. — № 5; Ярмиш О.Н. Каральний апарат само- державства в Україні в кінці ХІХ — на початку ХХ ст.: Монографія. — Х., 2001. — 246 с. 2 Центральний державний історичний архів України, м. Київ, ф. 278, оп. 1, спр. 229, арк. 166–167. 3 Там само, ч.1, оп.1, спр. 221, арк. 62–64. 4 Там само, ф. 310, оп. 7, спр. 77, арк. 223. 5 Там само, ф. 320, оп. 1, спр. 1430, арк. 50. 6 Там само, ф. 278, оп. 2, спр. 2883, арк. 3. 7 Там само, ф. 385, оп. 1, спр. 2793, арк. 171. 8 Там само, ф. 342, оп. 1, спр. 14, арк. 13. 9 Там само, ф. 341, оп. 1, спр. 44, арк. 29–30. 10 Державний архів Чернігівської області, ф. 128, оп. 6, спр. 42. Стаття надійшла до редколегії 27.10.2014 р. КОНТРОЛЬ ЗА ИНФОРМАЦИОННЫМ ПРОСТРАНСТВОМ В УКРАИНСКИХ ГУБЕРНИЯХ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ В ГОДЫ ВЕЛИКОЙ ВОЙНЫ Освещены основные формы контроля за информационным пространством в украинских губерниях Российской империи в период Первой мировой войны, выяснены причины повышенного внимания власти к предотвращению распространения слухов военного содержания. Ключевые слова: военная цензура, информационный контроль, жандармские поли- цейские управления железных дорог, полиция, губернские власти, слухи, Первая мировая война. CONTROL OF INFORMATION SPACE IN THE UKRAINIAN PROVINCES OF THE RUSSIAN EMPIRE DURING THE FIRST WAR The major forms of control over the information space in the Ukrainian provinces of the Russian Empire during the First World War was shown, The reasons for the increased attention of the authorities to control rumored were determined. Keywords: military censorship, information control, gendarmerie, police departments of railways, police, provincial authorities, the rumors, the First World War.

Контроль за інформаційним простором в українських губерніях Російської імперії у роки Великої війни

Institution

Similar Items