Цехова і реміснича управа як міщанські органи станового самоврядування українських міст ХІХ — початку ХХ ст.

У статті з’ясовано основні ознаки самоврядування, що були притаманні
 цеховим і ремісничим управам українських міст ХІХ — початку ХХ ст.
 Запроваджуване Катериною ІІ 1785 р. Ремісниче положення надавало право
 ремісникам створювати власні станові органи влади, які формувалися...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в:Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Дата:2017
ISSN:2307-5791
Автор: Шандра, В.С.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2017
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124859
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Цехова і реміснича управа як міщанські органи станового самоврядування українських міст ХІХ — початку ХХ ст. / В.С. Шандра // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 142-155. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті з’ясовано основні ознаки самоврядування, що були притаманні
 цеховим і ремісничим управам українських міст ХІХ — початку ХХ ст.
 Запроваджуване Катериною ІІ 1785 р. Ремісниче положення надавало право
 ремісникам створювати власні станові органи влади, які формувалися на
 виборному принципі. Визначено, як держава спрямовувала вибори аби ремісничими громадами керували соціально активні, грамотні та авторитетні
 люди. У фокусі дослідження перебувають і сходи ремісників, на яких, крім
 виборчих, вирішувалися питання внутрішнього життя цеху і ремісничої громади міста, розмір внесків та їх витрати, експлуатація спільної нерухомої
 власності. Йдеться також про звітність управ. Встановлено, що вона не
 стала дієвим важелем самоврядування, оскільки управи звітувалися, в основному, перед адміністрацією, а не перед громадою. В центрі уваги перебувають і механізми, за допомогою яких врегульовувалися виробничі відносини між ремісником і замовником, між ремісником і майстром. Суттєво
 зауважено роль суду у формуванні внутрішніх взаємовідносин та взаємовідносин з державою. The article investigates the basic elements of self-government that were
 inherent in the guild and craft council in Ukrainian cities of XIX early XX century.
 Introduced by Catherine II in 1785 craft positions gave the craftsmen the right to
 create their own state governments that were formed on the elective principle. We
 explain how the state has used the elections to direct guild communities by socially
 active, educated and competent people. In focus of the study are craft gatherings
 decided besides the question of election, the inner life of guild and craft
 community, contribution rates, it’s using, as well as using of its property. It is
 established that the councils’ reporting did not become an effective lever of
 government, because they who are accountable primarily to the administrative
 institutions and not to the community. The focus is also the documentation
 regulated industrial relations between craftsman and customer, craftsman and
 master. The role of the Court in forming of the internal relations and relations
 with the state are also analyzed.
ISSN:2307-5791