От поверхностных структур к интегральной глубинной модели Кировоградского рудного района (Украинский щит). 1

В работе выполнен детальный анализ поверхностных структур Кировоградского рудного района и особенностей их глубинного строения. Для Новоукраинского гранитоидного и Корсунь-Новомиргородского рапакиви-анортозитового массивов анализ выполнен по сейсмическим данным на всю мощность коры, а для урановоруд...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автори: Старостенко, В.И., Казанский, В.И., Попов, Н.И., Дрогицкая, Г.М., Заяц, В.Б., Макивчук, О.Ф., Трипольский, А.А., Чичеров, М.В
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины 2010
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12497
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:От поверхностных структур к интегральной глубинной модели Кировоградского рудного района (Украинский щит). 1 / В.И. Старостенко, В.И. Казанский, Н.И. Попов, Г.М. Дрогицкая, В.Б. Заяц, О.Ф. Макивчук, А.А. Трипольский, М.В Чичеров // Геофизический журнал. — 2010. — Т. 32, № 1. — С. 3-33. — Бібліогр.: 26 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:В работе выполнен детальный анализ поверхностных структур Кировоградского рудного района и особенностей их глубинного строения. Для Новоукраинского гранитоидного и Корсунь-Новомиргородского рапакиви-анортозитового массивов анализ выполнен по сейсмическим данным на всю мощность коры, а для урановорудных полей по данным глубокого бурения до глубины 3 км. Показано, что Новоукраинско-Корсунь-Новомиргородский плутон был сформирован в два краткосрочных этапа (импульса) магматической деятельности, разделенных длительным промежутком времени. На первом этапе возник внутрикоровый Новоу краинско-Кировоградский гранитоидный, на втором этапе Корсунь-Новомиргородский рапакиви-анортозитовый массив. В процессе совместного анализа геологических и сейсмических данных определился круг вопросов для дополнительного изучения. В первую очередь это особенности глубинного строения Кировоградской и Звенигородско-Анновской зон разломов. Раніше в Кіровоградському рудному районі був установлений просторовий зв'язок родовищ урану, золота, літію із широтним прогином у рельєфі поділу М. Це відкриття змінило традиційні уявлення про металогенію району і визначило нову проблематику: простеження його поверхневих структур на глибину, включаючи поділ кора - мантія. Із широким залученням даних картувального й глибокого розвідувального буріння детально охарактеризовано поверхневі структури Кіровоградського рудного району, розглянуто співвідношення внутрішньокорового Кіровоградсько-Новоукраїнського масиву, підкорового Корсунь-Новомиргородського масиву й поділу Мохо, зіставлено поверхневі й глибинні структури урановорудних полів й описано вертикальну метосоматичну й рудну зональність великих уранових родовищ.
ISSN:0203-3100