Українська академічна періодика: стан і перспективи
Розглянуто цільові орієнтири розвитку публікаційної активності. Проаналізовано стан академічної періодики та зроблено висновок про необхідність оптимізації мережі наукових періодичних видань і спрямування зусиль на розвиток перспективних видань. The target guidelines for the development of publishi...
Saved in:
| Published in: | Наука України у світовому інформаційному просторі |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124997 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Українська академічна періодика: стан і перспективи / Я.С. Яцків // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 14. — К.: Академперіодика, 2017. — С. 11-17. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-124997 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Яцків, Я.С. 2017-10-13T14:19:09Z 2017-10-13T14:19:09Z 2017 Українська академічна періодика: стан і перспективи / Я.С. Яцків // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 14. — К.: Академперіодика, 2017. — С. 11-17. — укр. XXXX-0077 DOI: doi.org/10.15407/akademperiodyka.337.011 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124997 Розглянуто цільові орієнтири розвитку публікаційної активності. Проаналізовано стан академічної періодики та зроблено висновок про необхідність оптимізації мережі наукових періодичних видань і спрямування зусиль на розвиток перспективних видань. The target guidelines for the development of publishing activity are considered. The state of academic periodicals is analyzed and a conclusion is made on the necessity of optimization of the network of scientific periodicals and focusing on the development of promising editions. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука України у світовому інформаційному просторі Загальні питання діяльності наукового журналу Українська академічна періодика: стан і перспективи Ukrainian academic periodicals: state and prospects Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Українська академічна періодика: стан і перспективи |
| spellingShingle |
Українська академічна періодика: стан і перспективи Яцків, Я.С. Загальні питання діяльності наукового журналу |
| title_short |
Українська академічна періодика: стан і перспективи |
| title_full |
Українська академічна періодика: стан і перспективи |
| title_fullStr |
Українська академічна періодика: стан і перспективи |
| title_full_unstemmed |
Українська академічна періодика: стан і перспективи |
| title_sort |
українська академічна періодика: стан і перспективи |
| author |
Яцків, Я.С. |
| author_facet |
Яцків, Я.С. |
| topic |
Загальні питання діяльності наукового журналу |
| topic_facet |
Загальні питання діяльності наукового журналу |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука України у світовому інформаційному просторі |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Ukrainian academic periodicals: state and prospects |
| description |
Розглянуто цільові орієнтири розвитку публікаційної активності. Проаналізовано стан академічної періодики та зроблено висновок про необхідність
оптимізації мережі наукових періодичних видань і спрямування зусиль на розвиток перспективних видань.
The target guidelines for the development of publishing activity are considered. The state of academic
periodicals is analyzed and a conclusion is made on the necessity of optimization of the
network of scientific periodicals and focusing on the development of promising editions.
|
| issn |
XXXX-0077 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124997 |
| citation_txt |
Українська академічна періодика: стан і перспективи / Я.С. Яцків // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 14. — К.: Академперіодика, 2017. — С. 11-17. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT âckívâs ukraínsʹkaakademíčnaperíodikastaníperspektivi AT âckívâs ukrainianacademicperiodicalsstateandprospects |
| first_indexed |
2025-11-25T23:07:40Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:07:40Z |
| _version_ |
1850578624200048640 |
| fulltext |
11
Я.С. Яцків
академік НАН України,
голова Науково-видавничої ради НАН України
e-mail: nrv@nas.gov.ua
УКРАЇНСЬКА
АКАДЕМІЧНА ПЕРІОДИКА:
СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ
https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.337.011
Розглянуто цільові орієнтири розвитку публікаційної активності. Проана-
лізовано стан академічної періодики та зроблено висновок про необхідність
оптимізації мережі наукових періодичних видань і спрямування зусиль на
розвиток перспективних видань.
Ключові слова: українська академічна періодика, публікаційна активність,
стан наукової періодики, оптимізація мережі періодичних видань.
Розвиток науки та технологій є одним із ключових параметрів
позиціонування країни в сучасному конкурентному світі і на-
лежить до показників розвитку, які визначаються кількісно. Зо-
крема, це публікації в авторитетних періодичних наукових ви-
даннях. Хочемо ми цього чи ні, але наукометричні показники,
обраховані за науковими періодичними виданнями, впливають
на стратегічні рішення щодо розвитку наукової сфери, орієнту-
ють наукові організації на певні напрями досліджень та розподіл
ресурсів, стимулюють конкуренцію серед учених та дотримання
етичних принципів науки.
Загальновідомо, що публікаційна активність є комплексом
заходів і дій, продуманою стратегією, яка передбачає спрямуван-
ня зусиль на входження до рейтингових баз даних якомога біль-
шої кількості власних видань і статей країни, а також на підви-
щення їхніх якісних показників.
Для української науково-технічної сфери актуальною є проб-
лема недостатньої репрезентативності публікацій учених у між-
народних наукометричних базах даних. На часі нині в нашій дер-
жаві формування стратегій, спрямованих на активізацію публі-
каційної діяльності, підвищення її рівня та ефективності опри-
люднення результатів.
Цільові орієнтири щодо розвитку публікаційної активності
закріплені на державному рівні у багатьох програмних докумен-
тах. Основні серед них:
12
Я.С. ЯЦКІВ
• Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про наукову і науково-тех-
ніч ну діяльність", яким визначено, що "науковий результат — нове науко-
ве знання, одержане у процесі фундаментальних або прикладних науко-
вих досліджень та зафіксоване на носіях інформації. Науковий результат
може бути у формі звіту, опублікованої наукової статті, наукової доповіді,
наукового по відомлення про науково-дослідну роботу, монографічного до-
слідження, нау кового відкриття, проекту нормативно-правового акта, нор-
мативного документа або науково-методичних документів, підготовка яких
потребує проведення відповідних нау кових досліджень або містить наукову
складову, тощо";
• наказ МОНМС України від 17.10.2012 № 1112 "Про опублікування
результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата
наук", яким визначено обов’язкову наявність "публікацій у виданнях інозем-
них держав або у виданнях України, які включені до міжнародних нау ко-
метричних баз";
• наказ МОН України від 14.01.2016 № 13 "Про затвердження Порядку
присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам",
де основними критеріями оцінки науково-педагогічної або наукової ді-
яльності здобувачів учених звань названо "навчально-методичні та наукові
праці, які опубліковані після захисту докторської дисертації у вітчизняних
та / або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях,.. вклю-
чених до наукометричних баз Scopus або Web of Science".
Також нині підвищилась увага до питання публікаційної активності і
розвитку національних наукових періодичних видань у зв’язку з нещодав-
но оприлюдненим "Заключним звітом незалежного європейського аудиту
національної системи досліджень та інновацій України. Інструмент полі-
тичної підтримки програми Горизонт 2020. У ньому зазначено (збережено
орфографію і пунктуацію оригіналу):
"Рекомендація 12: Академія наук України та університети повинні спри-
яти публікаціям у міжнародних журналах та скорочувати обсяги відомчих
публікацій.
Висока якість та переваги від державних наукових досліджень мають
супроводжуватися широкою публікацією результатів досліджень у визна-
них професійних міжнародних виданнях. Українські вчені схильні занадто
покладатися на свої публікації українською та російською мовами, що де
факто є перепоною для їх глобального поширення та участі вчених у між-
народних дослідженнях. Панель ІПП програми "Горизонт 2020" рекомендує
університетам і НАНУ заохочувати використання англійської мови у публі-
каціях і запровадити відповідний елемент у критерії оцінки окремих вчених
та інститутів. Статті та книжки українською мовою слід випускати у тих нау-
кових сферах, таких як література, культурознавство, історія тощо, де вони є
природнім засобом передачі знань.
Крім того, треба враховувати, що світ наукових публікацій перебуває
у процесі запровадження нових бізнес-моделей. Інтернет сприяє вста-
13
Українська академічна періодика: стан і перспективи
новленню абсолютно нових шляхів комунікації між ученими всього світу.
З’являються журнали з відкритим доступом, і йде інтенсивне обговорення
можливостей публікації відкритих даних. Це докорінно знецінює цінність
статей у журналах, що не мають широкої аудиторії, і лише у деяких випадках
редагуються з метою підтримки престижу кількох впливових дослідників,
часто у несуттєвих сферах, якщо їх порівнювати з пріоритетами країни.
У зв’язку з цим НАНУ і університетам слід зменшити обсяги внутріш-
ніх публікацій, обмежуючись лише тими науковими журналами, що мають
конкурентний вплив. Перевагу слід віддавати часописам, де друкуються ма-
теріали англійською мовою" [5, рекомендація 12].
Науково-видавнича рада НАН України не повністю згодна з цією зая-
вою європейського аудиту. І все таки ця рекомендація спонукає Науково-ви-
давничу раду НАН України до поглибленого розгляду стану наукової періо-
дики на основі багаторічного моніторингу видань, перевірку відповідності
наявних видань вимогам світових наукометричних баз, обґрунтування реко-
мендацій щодо упорядкування мережі наукової періодики Академії, концен-
трації зусиль на наданні підтримки найбільш перспективним виданням.
За даними Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, у
квітні 2017 року в Україні функціонувало 2601 періодичне наукове видання
(табл. 1). З них ті, що належать Національній академії наук України та її
установам, — 346 (рисунок).
Станом на 01.01.2017 в системі НАН України працювало 31 129 праців-
ників, з них 15 919 наукових. При цьому було оприлюднено 20 256 наукових
статей у періодичних виданнях, у тому числі 5900 у закордонних. Тобто, на
одного наукового працівника НАН України припадає 0,9 статей у вітчиз-
няних виданнях і 0,4 — у закордонних. Середньорічна кількість статей у
Таблиця 1. Загальна кількість періодичних видань в Україні
(за даними Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського,
станом на квітень 2017 р.)
Відомство
Кількість періодичних видань
2012 2015 2016 2017
НАН України 167 339 343 357
НАМН України 34 57 59 63
НААН України 18 54 60 62
НАПН України 16 50 55 58
НАПрН України 7 24 25 26
МОН України 459 1335 1418 1481
Інші відомства 217 493 532 554
Загалом 918 2352 2498 2601
14
Я.С. ЯЦКІВ
випусках академічних видань коливається від 12 (журнал "Успехи физики
металлов" та "Журнал метематической физики, анализа и геометрии") до
264 ("Слово і час"). Загальна річна кількість статей в академічних виданнях
становить 5700.
При цьому на одне власне видання установ НАН України припадає
лише 46 наукових працівників. Тобто зусиллями півсотні науковців кожне
з видань повинно бути постійно забезпечене високоякісними оригіналь-
ними науковими статтями та сучасними оглядами. Водночас ця ж кількість
фахівців має забезпечити й належне функціонування редакційної колегії
та високий фаховий рівень рецензування. Традиційно рівень залучення
сторонніх фахівців до роботи редакційних колегій та рецензування статей
наукових періодичних видань в Україні не перевищує у середньому 30 %, а
статті фахівців з неакадемічних установ також надходять до наших видань
не так часто. Зрозуміло, що значною мірою це пов’язано з вимогами щодо
атестації наукових і науково-періодичних кадрів, але такі параметри забез-
печення видань науковими кадрами не відповідають світовим тенденціям
розвитку наукової періодики.
До БД Scopus входить 53 вітчизняні видання, серед яких 32 журнали На-
ціональної академії наук України, а до Web of Sciense (WoS) Core Collection
з урахуванням започаткованого 2015 р. індексу ESCI, відповідно, 49 та 20
видань. Варто вказати, що 24 видання присутні в обох базах, з них 18 акаде-
мічних. Таким чином, дві найбільш авторитетні міжнародні БД опрацьову-
ють 78 журналів, тобто 3,0 % української наукової періодики і близько 12 %
Періодичні
видання
346
128
НАН
України
218
Установ
НАН України
90
журналів
38
збірників
95
журналів
123
збірники
Розподіл періодичних видань НАН України за типом та приналежністю
(на підставі відомостей зі свідоцтв про державну реєстрацію друкованого засобу масової
інформації)
15
Українська академічна періодика: стан і перспективи
наукової періодики НАН України, а це свідчить, що більшість видань не
залучені до процесу міжнародної наукової комунікації, маловідомі світо-
вому співтовариству.
За даними, наведеними у "Звіті про діяльність Національної академії
наук України у 2016 році", у системі НАН України функціонує 159 науко-
вих установ. З них понад 100 установ є засновниками періодичних видань.
При цьому є установи, якими, відповідно до свідоцтв про заснування дру-
кованого засобу масової інформації України, започатковано п’ять і більше
видань (табл. 2).
Постає слушне питання — чи в змозі установа-видавець, маючи таку
кількість періодики, забезпечити кожне видання якісним сучасним веб-
ресурсом із високофаховою англомовною складовою, високим рівнем пуб-
лікацій і належним рівнем рецензування?! Очевидно, що ні.
Особливої гостроти питанню надає набуття чинності Законом України
"Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової
інформації", де сказано, що органи державної влади, інші державні органи
Таблиця 2. Засновники найбільшої кількості періодичних видань НАН України
Установа – засновник періодичного видання Кількість періодичних
видань установи
Інститут історії України НАН України 22
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 16
Інститут української археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України
Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського
12
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
10
Інститут економіки промисловості НАН України
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
9
Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича
НАН України
8
Інститут математики НАН України
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
ДУ "Інститут економіки і прогнозування НАН України"
7
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М.Т. Рильського НАН України
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень
ім. І.Ф. Кураса НАН України
6
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
Інститут народознавства НАН України
Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних
технологій та систем НАН України та МОН України
5
16
Я.С. ЯЦКІВ
та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками
(співзасновниками) періодичних видань. Тобто протягом найближчих двох
років вказані державні органи повинні вийти зі складу співзасновників усіх
наукових періодичних видань, передавши свої повноваження іншим спів-
засновникам. Таким чином, урядовим рішенням ініційовано масштабний
перерозподіл повноважень засновників та зміна статусу багатьох періодич-
них видань, у тому числі й видань НАН України.
Тож нині на часі питання щодо оптимізації мережі наукових періодич-
них видань та спрямування зусиль найкращих фахівців на розвиток перспек-
тивних видань, які завдяки зусиллям редакційних колегій та редакцій вже
досягли істотних результатів у дотриманні вимог наукометричних баз даних.
Cтратегія розвитку наукового журналу повинна передбачати такі сім
компонентів:
• якість змісту журналу (нарощування наукового потенціалу і приве-
дення у відповідність до міжнародних наукометричних і бібліометричних
показників, забезпечення охорони авторського права, дотримання науко-
вої етики);
• експертиза та аналітика (постійна оцінка ефективності редакційно-
видавничої діяльності журналу, управління журналом є ефективним, якщо
редколегія чітко уявляє собі коло авторів і дослідників, на яких видання орі-
єнтовано, а також може спрогнозувати їхні очікування);
• маркетинг (позиціонування журналу на національному і міжнарод-
ному ринках);
• видимість (створення мережевих електронних наукових видань, елек-
тронних версій друкованих наукових періодичних видань, забезпечення цих
ресурсів високоякісною англомовною складовою);
• логістика (просування журналу на національному і міжнародному рин-
ках, розширення читацької аудиторії, а також переліку залучених авторів та
рецензентів);
• візуальний образ (удосконалення зовнішньої привабливості журналу
і / або його електронної версії, оновлення дизайну сайта журналу);
• комунікації (розробка щорічної програми публічних заходів, яка пе-
редбачає різні форми наукових дискусій, лекції, семінари, "круглі столи",
участь у конференціях, участь у роботі асоціацій і наукових співтовариств).
З наведеного переліку випливає достатньо банальний висновок, що
створення якісного журналу потребує як фінансових ресурсів, так і органі-
заційних й інтелектуальних зусиль.
На наш погляд, доцільним є виділення за допомогою інструментів нау-
кометричних баз та з урахуванням їхніх вимог найбільш "видимих", впливо-
вих, цитованих вітчизняних періодичних видань і зосередження зусиль, а,
за можливості, й фінансування, для їхньої підтримки, у першу чергу — для
забезпечення видання якісним сучасним веб-ресурсом із високофаховою
англомовною складовою. Досвід організаційної роботи таких видань бажа-
но запровадити в інших наукових виданнях.
Українська академічна періодика: стан і перспективи
Це призведе до інтенсифікації публікаційної діяльності і, відповідно,
до зростання публікаційної активності, яка є одним із важливих міжнарод-
них наукометричних індикаторів, що дає змогу відслідковувати стан науки
за ефективністю продукування цитованих наукових текстів у впливових
виданнях.
Як ви знаєте, в Академії діє Цільова комплексна програма "Створення
та розвиток науково-видавничого комплексу НАН України". Під час її ви-
конання нам необхідно об’єднувати наші напрацювання, досвід і зусилля,
активно діяти вже зараз задля того, щоб вітчизняна наука посіла належне
їй місце у світовому інформаційному просторі. Ефективність процесу вход-
ження вітчизняної наукової періодики у нього залежить від активної позиції
головних редакторів і редакційних колегій, а також від продуктивної роботи
редакцій видань.
Національні видання, які вже входять до наукометричних баз або відпо-
відають їхнім вимогам і можуть претендувати на таке входження, утворю-
ють стартовий майданчик, трамплін для включення якомога більшої кіль-
кості національних видань, публікацій, учених до світових наукометричних
баз. Саме ці національні видання можуть забезпечити наявність у науко-
метричних базах необхідного специфічного поля національного цитування,
отже сприятимуть підвищенню "видимості" наукових установ, видань та нау-
ковців. Водночас такі видання можуть забезпечити необхідну навчально-
методичну й консультаційну допомогу як для інших видань, так і для нау-
ковців, які прагнуть правильно готувати публікації для видань, включених
до провідних баз даних. Це призведе до зростання рівня представленості
віт чизняної науки у світі та до зростання кількості високорейтингових уче-
них і публікацій.
Ya.S. Yatskiv, academician of the NAS of Ukraine
Head of the Scientific and Publishing Council of the NAS of Ukraine
UKRAINIAN ACADEMIC PERIODICALS:
STATE AND PROSPECTS
The target guidelines for the development of publishing activity are considered. The state of aca-
demic periodicals is analyzed and a conclusion is made on the necessity of optimization of the
network of scientific periodicals and focusing on the development of promising editions.
Keywords: Ukrainian academic periodicals, publishing activity, state of scientific periodicals,
optimization of the network of periodicals.
|