Критерії оцінки наукового журналу. цифровий ідентифікатор DOI як критерій оцінки наукового журналу

Розглянуто критерії для оцінки рівня наукових журналів, які прагнуть до вступу у міжнародні наукометричні бази з метою підвищення якісного рівня українських наукових журналів і розширення їхньої присутності у світовому науково-інформаційному просторі, складовою якого є глобальні індекси цитування...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Наука України у світовому інформаційному просторі
Дата:2017
Автор: Яцків, Т.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2017
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125007
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Критерії оцінки наукового журналу. цифровий ідентифікатор DOI як критерій оцінки наукового журналу / Т.М. Яцків // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 14. — К.: Академперіодика, 2017. — С. 106-113. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-125007
record_format dspace
spelling Яцків, Т.М.
2017-10-13T14:20:49Z
2017-10-13T14:20:49Z
2017
Критерії оцінки наукового журналу. цифровий ідентифікатор DOI як критерій оцінки наукового журналу / Т.М. Яцків // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 14. — К.: Академперіодика, 2017. — С. 106-113. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
XXXX-0077
DOI: doi.org/10.15407/akademperiodyka.337.106
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125007
Розглянуто критерії для оцінки рівня наукових журналів, які прагнуть до вступу у міжнародні наукометричні бази з метою підвищення якісного рівня українських наукових журналів і розширення їхньої присутності у світовому науково-інформаційному просторі, складовою якого є глобальні індекси цитування. Проаналізовано вимоги міжнародних баз даних до періодичних видань і сформульовано деякі загальні рекомендації з підготовки журналів до включення в міжнародні наукометричні бази. Описано взаємозв’язок між інформаційним контентом Агентства CrossRef та цифровими ідентифікаторами DOI, використання ефективного механізму перехресних посилань, який сприяє зростанню кількості цитувань наукових публікацій.
The article examines the evaluation criteria of the level of scientific journals, which want to enter international scientometric databases in order to increase the quality of Ukrainian scientific journals and to expand their presence in the global scientific and information space, which is a part of the global citation index. The requirements of international databases to periodicals are analyzed. Some general guidelines for preparation of the journals for entering the international scientometric databases are formulated. The correlation between information content of Cross- Ref Agency and DOIs is described. Effective mechanism for cross-referencing, which promotes the growth of the number of citations of scientific publications, is specified.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Наука України у світовому інформаційному просторі
Сучасні електронні ресурси та розвиток наукової періодики
Критерії оцінки наукового журналу. цифровий ідентифікатор DOI як критерій оцінки наукового журналу
Evaluating standards for scientific journals. DOI as an evaluation criterion of a scientific journal
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Критерії оцінки наукового журналу. цифровий ідентифікатор DOI як критерій оцінки наукового журналу
spellingShingle Критерії оцінки наукового журналу. цифровий ідентифікатор DOI як критерій оцінки наукового журналу
Яцків, Т.М.
Сучасні електронні ресурси та розвиток наукової періодики
title_short Критерії оцінки наукового журналу. цифровий ідентифікатор DOI як критерій оцінки наукового журналу
title_full Критерії оцінки наукового журналу. цифровий ідентифікатор DOI як критерій оцінки наукового журналу
title_fullStr Критерії оцінки наукового журналу. цифровий ідентифікатор DOI як критерій оцінки наукового журналу
title_full_unstemmed Критерії оцінки наукового журналу. цифровий ідентифікатор DOI як критерій оцінки наукового журналу
title_sort критерії оцінки наукового журналу. цифровий ідентифікатор doi як критерій оцінки наукового журналу
author Яцків, Т.М.
author_facet Яцків, Т.М.
topic Сучасні електронні ресурси та розвиток наукової періодики
topic_facet Сучасні електронні ресурси та розвиток наукової періодики
publishDate 2017
language Ukrainian
container_title Наука України у світовому інформаційному просторі
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
title_alt Evaluating standards for scientific journals. DOI as an evaluation criterion of a scientific journal
description Розглянуто критерії для оцінки рівня наукових журналів, які прагнуть до вступу у міжнародні наукометричні бази з метою підвищення якісного рівня українських наукових журналів і розширення їхньої присутності у світовому науково-інформаційному просторі, складовою якого є глобальні індекси цитування. Проаналізовано вимоги міжнародних баз даних до періодичних видань і сформульовано деякі загальні рекомендації з підготовки журналів до включення в міжнародні наукометричні бази. Описано взаємозв’язок між інформаційним контентом Агентства CrossRef та цифровими ідентифікаторами DOI, використання ефективного механізму перехресних посилань, який сприяє зростанню кількості цитувань наукових публікацій. The article examines the evaluation criteria of the level of scientific journals, which want to enter international scientometric databases in order to increase the quality of Ukrainian scientific journals and to expand their presence in the global scientific and information space, which is a part of the global citation index. The requirements of international databases to periodicals are analyzed. Some general guidelines for preparation of the journals for entering the international scientometric databases are formulated. The correlation between information content of Cross- Ref Agency and DOIs is described. Effective mechanism for cross-referencing, which promotes the growth of the number of citations of scientific publications, is specified.
issn XXXX-0077
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125007
citation_txt Критерії оцінки наукового журналу. цифровий ідентифікатор DOI як критерій оцінки наукового журналу / Т.М. Яцків // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 14. — К.: Академперіодика, 2017. — С. 106-113. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT âckívtm kriterííocínkinaukovogožurnalucifroviiídentifíkatordoiâkkriteríiocínkinaukovogožurnalu
AT âckívtm evaluatingstandardsforscientificjournalsdoiasanevaluationcriterionofascientificjournal
first_indexed 2025-11-25T10:07:43Z
last_indexed 2025-11-25T10:07:43Z
_version_ 1850512256622657536
fulltext 106 Т.М. Яцків директор Передплатного агентства "Укрінформнаука" e-mail: Innovation@nas.gov.ua КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ НАУКОВОГО ЖУРНАЛУ. ЦИФРОВИЙ ІДЕНТИФІКАТОР DOI ЯК КРИТЕРІЙ ОЦІНКИ НАУКОВОГО ЖУРНАЛУ https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.337.106 Розглянуто критерії для оцінки рівня наукових журналів, які прагнуть до вступу у міжнародні наукометричні бази з метою підвищення якісного рівня українських наукових журналів і розширення їхньої присутності у світово- му науково-інформаційному просторі, складовою якого є глобальні індекси цитування. Проаналізовано вимоги міжнародних баз даних до періодичних видань і сформульовано деякі загальні рекомендації з підготовки журналів до включення в міжнародні наукометричні бази. Описано взаємозв’язок між інформаційним контентом Агентства CrossRef та цифровими іденти- фікаторами DOI, використання ефективного механізму перехресних поси- лань, який сприяє зростанню кількості цитувань наукових публікацій. Ключові слова: міжнародні наукометричні бази Web of Science і Scopus, циф- рові ідентифікатори DOI, Агентство CrossRef, наукові публікації, база даних, пошукова система. Сьогодні як ніколи актуальним стає питання розвитку наукових журналів. Стан наших періодичних наукових видань віддзерка- лює як загальне положення науки в суспільстві у цілому, так і ставлення до науки в Україні зокрема. Фінансові обмеження, не- увага з боку держави призводять до того, що журналам самотуж- ки доводиться боротися за виживання. Водночас, як це не прикро, знижується науковий рівень ста- тей, які публікуються. І можна назвати багато чинників цього: • брак фінансування на виконання нових наукових досліджень, • застарілість матеріально-технічної бази наукових установ, • низька якість рукописів, що подаються авторами, • відсутність в журналах відповідного рівня організації та розвитку редакційно-видавничого процесу, • відсутність знання міжнародних форматів і стандартів тощо. Але незважаючи на всі проблеми, редакції наукових журна- лів розуміють необхідність створення авторитету своїх видань 107 Критерії оцінки наукового журналу. Цифровий ідентифікатор DOI і визнання їх світовою нау ковою спільнотою. Це розуміння спонукає нас прагнути до вступу у міжнародні наукометричні бази, і в першу чергу це стосується Web of Science і Scopus. Безумовно, входження до цих баз сприя- тиме підвищенню видимості публікацій українських учених, їх цитованості зарубіжними вченими-колегами і доступності для читачів. Входження до міжнародних наукометричних баз можливе тільки за умо- ви відповідності якості публікацій і журналів у цілому міжнародним стандар- там, на які орієнтуються експерти, обираючи наукові журнали для індексу- вання у цих ресурсах. Відбір видань здійснюється за крите ріями, які у сукуп- ності дають уявлення про вимоги до журналів міжна род ного рівня. Web of Science, Scopus та інші інформаційні ресурси досить широко і від- крито інформують потенційних членів про критерії, які вони використову- ють для оцінки і відбору наукових видань у свої системи. На сьогоднішній день перед редакціями журналів стоїть складне завдання: • для періодичних видань, які вже входять у міжнародні інформаційні ресурси, — поліпшити свої наукометричні показники; • для тих, які ще не входять, — підготувати свої видання для такого входження. Кінцевою метою цього процесу є підвищення якісного рівня українських наукових журналів і розширення їхньої присутності у світовому науково- інформаційному просторі, головною складовою якого є глобальні індекси цитування, престижні реферативні бази даних і повнотекстові платформи. Ми проаналізували основні інформаційні ресурси та вибрали основ- ні критерії для оцінки рівня наукових журналів. Ці критерії повинні бути невід’ємними характеристиками журналів, незалежно від того, включені чи ще тільки прагнуть ці журнали увійти до міжнародних систем. До таких критеріїв належать: • наявність ISSN (обов’язково окремо на електронну версію); • дотримання періодичності виходу видання та заявленого обсягу; • наявність стабільної, визначеної системи рецензування; • чітко сформульована редакційна політика журналу; • наявність списків літератури до всіх наукових статей; • наявність англомовної бібліографічної інформації до статей; • наявність сайта наукового журналу; • наявність у статей цифрових ідентифікаторів DOI. Наявність ISSN. Журнал, який не має ISSN, у міжнародних системах не визнається періодичним. У деяких випадках видавці та працівники ре дакцій не розуміють важливість цього унікального ідентифікатора періодичного ви- дання як обов’язкового елементу вихідних даних журналу. Часом доводиться шукати ISSN по всьому журналу, найчастіше його "ховають" у нижній части- ні титульної сторінки ресурсу. Іноді забувають включати ISSN в опис журна- лу на головній сторінці веб-сайта, а це абсолютно неприпустимо. Крім того, на даний час обов’язковим є отримання в ISSN-центрі окре- мого ISSN на електронну версію журналу. Нині наявність такої версії для су- 108 Т.М. ЯЦКІВ часного журналу належить до основних вимог, а традиційна паперова й елек- трона версії одного видання повинні мати різні ідентифікатори ISSN. Таким чином, відсутність ISSN на електронну версію є негативним фактором при оцінці журналу і може перешкодити його включенню до баз даних. Унаслідок нелегітимного використання ISSN (наприклад, використання кода, отрима- ного для паперової версії, як кода для електронної) можлива навіть відмова у реєстрації. Така практика запроваджена, наприклад, базою даних Scopus. Перевірити відповідність ISSN журналу можна на сайті http://portal.issn. org/cgi-bin/gw/chameleon (рис. 1). Ця послуга є платною. Дотримання періодичності виходу видання, а також заявленого обсягу (хоча останнє не прописується), теж є найважливішими критеріями оцінки видань міжнародного рівня. Видання, що порушує графік виходу і число випусків на рік, не може вважатися періодичним і зараховується до катего- рії нерегулярних видань. А постійні порушення обсягу говорять про неста- більність стану видання, невизначеність його політики, недозаповненості портфеля, отже, про брак авторів. Водночас, у випадках різкого збільшен- ня обсягу виникають підозри щодо недобросовісності видання, зниження вимог до статей, порушення процедури рецензування. Останнє особливо стосується журналів відкритого доступу. У числі критеріїв, за якими можна визначити журнали і видавництва-"паразити" (predatory journals and pub- lishers), прийнятих Джеффрі Біллом (Jeffrey Beall’s), показник обсягу є од- ним із основних (https://scholarlyoa.com/) (рис. 2). Система рецензування. Науковий журнал, який прагне міжнародного ви- знання, повинен бути рецензованим (peer-reviewed). Це обов’язкова та без- умовна вимога міжнародних наукометричних баз та міжнародних стандартів для наукових журналів. Причому рецензування має бути досить високого рівня (переважно двостороннє сліпе або одностороннє сліпе, менш бажане відкрите, мінімальна кількісті рецензентів для одної статті — два профільних фахівці). Двостороннє сліпе рецензування є найкращим для журналів із ши- рокою авторської аудиторією. Перегляд рукописів тільки го лов ним редакто- Рис. 1. Загальний вигляд довідкової сторінки ISSN 109 Критерії оцінки наукового журналу. Цифровий ідентифікатор DOI ром або рецензія, принесена автором, нині не вважають рецензуванням. Орга- нізація рецензування достатнього рівня належить до одного з найважливіших критеріїв. Робота, спрямована на поліпшення якості журналу, неможлива без роботи над якістю і ретельним відбором рукописів для опублікування. Оцінити, наскільки серйозно організована експертиза рукописів, мож- на кількома способами: • оцінка складу редакційної колегії / редакційної ради, коли оцінюєть- ся рівень учених — членів редколегії, але при цьому немає гарантії, що всі ці вчені беруть активну участь у рецензуванні та відборі рукописів для публі- кації в журналі; • відсоток відхилених рукописів — хороший показник і, як правило, відображає якість рецензування; • діапазон показників цитувань опублікованих у журналі статей за якіс- тю. У бібліометричних системах дається показник відсотка процитованих статей, що ілюструє стабільність якості (за високого відсотка процитованих статей) або зворотне (за низьких показників). Про неналежний рівень рецензування або невисокий авторитет журналу говорить низький відсоток статей, які повертають авторам. Це свідчить про невеликий портфель, коли вибір статей для публікації та наповнення журна- лу досить обмежені. Коли журнал повертає 5—10 % статей авторам, це озна- чає, що журнал бере практично будь-які рукописи, пропоновані авторами. Звичайно, можуть існувати винятки, наприклад у випадках, коли рецен- зування спрямовано на поліпшення якості більшості поданих рукописів і доведення їх до рівня, встановленого редакційною колегією журналу. З цим Рис. 2. Титульна сторінка ре- сурсу Scholarly Open Access 110 Т.М. ЯЦКІВ пов’язані також вимоги до рівня редакційної колегії, редакційної ради і зов- нішніх рецензентів. Редакційна політика. Те, як журнал формулює свою редакційну політику, говорить про наявність у редакції або видавця розуміння цілей і завдань ви- дання, принципів і концепції його організації. Чітко сформульована редакій- на політика щодо основних засад роботи журналу повинна бути викладена на його шпальтах (хоча б в одному номері з річного комплекту) або і на його електронному ресурсі. Спрямованість публікацій журналу на певну аудито- рію, предметно-тематичну область, прагнення до досягнення актуальності, новизни, унікальності видання за вибором тематичного складу статей, вимоги до рівня статей і авторів, географічного розмаїття членів редакційної ради, ре- дакційної колегії та авторів — усе це говорить про усвідомлення ролі журналу для наукової спільноти. Якщо журнал прагне посісти поважні позиції у між- народному просторі, це розуміння має також бути донесено і до зарубіжної наукової аудиторії, зокрема до експертів міжнародних наукометричних баз. Списки літератури. Однією з головних ознак наукового журналу є наяв- ність для всіх наукових статей і оглядів списків літератури. Цей критерій, безумовно, належить до найважливіших під час оцінювання журналу як претендента на включення до наукометричних баз. Бібліографічна якість списків, оптимальний склад джерел, посилання на новітні наукові праці, передовсім на журнальні публікації, достатня їхня кількість, створюють по- зитивне враження про журнал у цілому. Наявність англомовної бібліографічної інформації (метаданих) у статтях дає змогу включати періодичні видання в англомовні інформаційні ресур- си, реферативні бази, наукометричні бази, різноманітні агрегатори і по- шуковики, надавати повну інформацію про статтю зарубіжному читачеві і користувачеві. Це також є одним з важливих критеріїв під час оцінювання журналу. Якщо редакція прагне того, щоб інформація про публікації журна- лу стала доступною міжнародній спільноті, необхідно покращувати якість англомовної частини статті, а саме: • збільшувати обсяг авторських англомовних резюме, викладаючи основні відомості відповідно до чіткої структури; • укладати змістовні й конкретні назви статей; • коректно і повно наводити відомості щодо організації (установи), де працюють усі автори статті; • ефективно добирати ключові слова; • забезпечувати високий рівень грамотності англомовної частини статті. Повне оформлення титульних сторінок статей допомагає правильно цитувати видання. Крім того, повна інформація про статтю як українською, так і англійською мовами свідчить, що журнал дотримується положень ети- ки, роблячи інформацію про кожну статтю доступною, прозорою та легко придатною до оформлення посилань і цитувань. Сайт наукового журналу є обов’язковим атрибутом будь-якого науково- го журналу, який намагається отримати міжнародне визнання. 111 Критерії оцінки наукового журналу. Цифровий ідентифікатор DOI Інтернет-технології та інтернет-інформація перебудували нашу сві- домість і змінили спосіб життя, але ще неможна сказати, що це глибоко вплинуло на присутність вітчизняних наукових журналів в мережі Інтернет. Журнал без сайта, на якому представлено всю необхідну інформацію про видання, не може претендувати на включення до наукометричних баз. Повноцінний сайт повинен містити опис політики журналу (цілі та зав- дання), архіви та поточні випуски (у відкритому або обмеженому доступі), інформацію про склад редакційної ради та / або редакційної колегії, до- кладні інструкції для авторів, опис системи рецензування та інші важливі відомості про журнал. Сайт журналу поивнен існувати окремо англійською та основною мовою видання. Відсутність на сайті повної інформації про журнал, недоступність, нея- кісні дизайн і тексти (перш за все — англомовні тексти), недбалість оформ- лення, відсутність доступу до статей з сайту (відкритий доступ, підписка на тривалий термін, покупка випуску або статті) розцінюється міжнародними експертами як несумлінне видання журналу і тягне за собою негативну ре- акцію на весь журнал. Наявність у статей цифрових ідентифікаторів DOI (digital object identifier). Наявність цього ідентифікатора для статей журналу, включення DOI в біб- ліографічні описи в списках літератури в журналі стало обов’язковою ви- могою для журналів, що прагнуть потрапити у міжнародні бази. DOI функціонує як вбудоване посилання, цифровий код, який дозволяє віднайти будь-яку публікацію на будь-якому ресурсі, чітко вказує розташу- вання статті у мережі Інтернет, забезпечує постійний та надійний зв’язок між пуб лікаціями. Він є усталеним і не залежить від зміни видавця, хостингу чи назви видання. Використовуючи DOI, можна за один крок дійти до бажа- ної публікації. Завдяки цифровим ідентифікаторам інформаційний контент усіх учасників Агентства CrossRef у повному обсязі є зв’язаним, що дає змогу активно використовувати і зберігати переходи (так звані лінки) між ними, робить ефективнішим механізм перехресних посилань (крос-лінкінг). Це зрештою призводить до зростання кількості цитувань масиву загалом і кож- ної публікації зокрема. Які ще характеристики розглядають у процесі оцінювання наукових жур- налів? Наприклад — його доступність. Для вирішення завдання розширення присутності журналу в міжнарод- них інформаційних системах варто звернути увагу на платформу журналів відкритого доступу Directory of Open Access Journals (DOAJ). DOAJ є загаль- новизнаною платформою журналів відкритого доступу, яку визнають екс- перти Scopus. У переліку журналів, включених у Scopus, розміщеному на сай- ті видавництва Еlsevier (https://www.elsevier.com/solutions/ scopus/content), є окремий стовпчик, в якому міститься характеристика журналів відкритого доступу, входять вони чи ні в базу даних DOAJ (рис. 3). У разі включення журналу у будь-який каталог відкритого доступу голов- ними стають питання ліцензування вмісту і авторського права. 112 Т.М. ЯЦКІВ Проаналізувавши вимоги міжнародних баз даних до періодичних видань, можна сформулювати деякі загальні рекомендації з підготовки журналів до включення в міжнародні наукометричні бази. 1. Тематика журналу повинна бути актуальною і цікавою для міжнарод- ного співтовариства, мати наукову новизну; вона не повинна бути локаль- ною, призначеної тільки для вузького кола читачів певного регіону. 2. Повинна бути передбачена можливість розширення міжнародних кон- тактів, участі в міжнародних проектах і програмах для отримання журналом міжнародного впливу, розширення авторської аудиторії за рахунок іноземних авторів, а також передбачена можливість перекладу статей англійською мовою. 3. Журнал повинен мати чітко сформульовані вимоги до рецензентів і авторів. 4. Журнал повинен мати представницьку редакційну раду та / або редак- ційну колегію, що складаються з учених із різних регіонів, вітається міжна- родний склад, кількість представників однієї організації (видавця журналу) повинна становити не більше 30 %. 5. Журнал повинен мати якісний склад авторів; кількість авторів з однієї організації в кожному випуску не повинна становити більше 30 %. 6. Журнал повинен бути науковим, містити 85—90 % оригінальних нау- кових статей, що не публікувалися в інших виданнях, і оглядів достатнього обсягу (обсяг наукових статей, як правило, не повинен бути меншим за 5—8 сторінок, оглядів — не менше 10—12 сторінок, залежно від тематики). 7. Особливої уваги потребують науковий стиль статей, якість авторських резюме, коректність відомостей про авторів статей, установи, де виконано дослідження, установи (фонди), за рахунок яких профінансовано дослід- ження, списки літератури, якість подання та оформлення ілюстративного матеріалу в статтях і поліграфічного оформлення статей у журналі. Рис. 3. Загальний вигляд ресурсу Scopus Критерії оцінки наукового журналу. Цифровий ідентифікатор DOI 8. Рівень доступності журналу (визначається передовсім за наявністю сайта). 9. Входження журналу до міжнародних баз даних, повнотекстових плат- форм, ресурсів журналів відкритого доступу, інших інтернет-ресурсів (агрега- торів), каталогів, індексів; наявність цифрового ідентифікатора DOI. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Scopus Content Coverage Guide. URL: https://www.elsevier.com/solutions/scopus/content. (Дата звернення: 17.05.2017). 2. Testa J. The Thomson Reuters Journal Sekection Process. URL: http://scientific.thomsonreuters. com/wok/benefits/essays/journalselection/. (Дата звернення: 17.05.2017). 3. Яцків Т.М. Цифрові ідентифікатори DOI для наукових публікацій: принцип роботи та можливості бази даних агентства CrossRef. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 13. 2016. С. 73—79. 4. Діденко Ю.В., Радченко А.І., Коваль Н.В. Інформаційна система Web of Sciences: дзеркало чи інструмент? Nauka innov. 2016, № 12(6). С. 75—84. 5. Радченко А.І., Яцків Т.М. Система цифрових ідентифікаторів DOI для журналів НАН Ук- раїни. Наука України у світовому інформаційному просторі. Вип. 11. 2015. С. 18—23 REFERENCES 1. Scopus Content Coverage Guide. URL: https://www.elsevier.com/solutions/scopus/content. 2. Testa, J. The Thomson Reuters Journal Selection Process. URL: http://scientific.thomsonreuters. com/wok/benefits/essays/journalselection/. 3. Yatskiv, T.M. The digital object identifier (DOI) for publications: the principles and op por tu- nities of the Crossref Agency database’ work. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2016, 13: 73—79. doi: https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.321.073 [in Ukrainian]. 4. Didenko, Yu.V., Radchenko, A.I., Koval, N.V. Information System Web of Sciences: Mirror or Tool? Nauka innov. 2016, 12(6): 75—84. doi: http://doi.org/10.15407/scin12.06.075 [in Ukrainian]. 5. Radchenko, A.I., Yatskiv, T.M. Science of Ukraine in the Global Information Space. 2015, 11: 18—23 [in Ukrainian]. T.M. Yatskiv, Director, SA "Ukrinformnauka" EVALUATING STANDARDS FOR SCIENTIFIC JOURNALS. DOI AS AN EVALUATION CRITERION OF A SCIENTIFIC JOURNAL The article examines the evaluation criteria of the level of scientific journals, which want to en- ter international scientometric databases in order to increase the quality of Ukrainian scientific journals and to expand their presence in the global scientific and information space, which is a part of the global citation index. The requirements of international databases to periodicals are analyzed. Some general guidelines for preparation of the journals for entering the international scientometric databases are formulated. The correlation between information content of Cross- Ref Agency and DOIs is described. Effective mechanism for cross-referencing, which promotes the growth of the number of citations of scientific publications, is specified. Keywords: international scientometric databases Web of Science and Scopus, DOI, CrossRef Agency, scientific publications, database, search engine.