Про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань
Це інформаційне повідомлення було виголошено на конференції на прохання учасників. Підготовлено за матеріалами відповідних нормативних документів і методичних рекомендацій, розміщених на веб-ресурсі ДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова" (DOI: www.ukrbook.net)....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Наука України у світовому інформаційному просторі |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125010 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань / В.М. Каніщева // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 14. — К.: Академперіодика, 2017. — С. 127-130. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-125010 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Каніщева, В.М. 2017-10-13T14:21:13Z 2017-10-13T14:21:13Z 2017 Про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань / В.М. Каніщева // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 14. — К.: Академперіодика, 2017. — С. 127-130. — укр. XXXX-0077 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125010 Це інформаційне повідомлення було виголошено на конференції на прохання учасників. Підготовлено за матеріалами відповідних нормативних документів і методичних рекомендацій, розміщених на веб-ресурсі ДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова" (DOI: www.ukrbook.net). uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука України у світовому інформаційному просторі Інформаційні повідомлення Про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань |
| spellingShingle |
Про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань Каніщева, В.М. Інформаційні повідомлення |
| title_short |
Про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань |
| title_full |
Про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань |
| title_fullStr |
Про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань |
| title_full_unstemmed |
Про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань |
| title_sort |
про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань |
| author |
Каніщева, В.М. |
| author_facet |
Каніщева, В.М. |
| topic |
Інформаційні повідомлення |
| topic_facet |
Інформаційні повідомлення |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука України у світовому інформаційному просторі |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| description |
Це інформаційне повідомлення було виголошено на конференції на прохання
учасників. Підготовлено за матеріалами відповідних нормативних документів і методичних рекомендацій, розміщених на веб-ресурсі ДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова" (DOI: www.ukrbook.net).
|
| issn |
XXXX-0077 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125010 |
| citation_txt |
Про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань / В.М. Каніщева // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 14. — К.: Академперіодика, 2017. — С. 127-130. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kaníŝevavm provikoristannâtradicíinihídentifíkatorívnaukovihvidanʹ |
| first_indexed |
2025-11-25T20:43:31Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:43:31Z |
| _version_ |
1850530885758091264 |
| fulltext |
127
В.М. Каніщева
мол. наук. співроб.
Видавничого дому "Академперіодика" НАН України
e-mail: kanisheva@nas.gov.ua
ПРО ВИКОРИСТАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ
ІДЕНТИФІКАТОРІВ НАУКОВИХ ВИДАНЬ *
* Це інформаційне повідомлення було виголошено на конференції на прохання
учасників. Підготовлено за матеріалами відповідних нормативних докумен-
тів і методичних рекомендацій, розміщених на веб-ресурсі ДНУ "Книжкова
палата України імені Івана Федорова" (https://www.ukrbook.net).
Традиційними ідентифікаторами наукових видань є авторський
знак, Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК) та Універ-
сальна десяткова класифікація (УДК). До цього часу в Україні
паралельно використовувалися дві класифікаційні системи: ББК
та авторський знак застосовували для книжкових видань, УДК —
для книжкових і продовжуваних видань, статей у наукових періо-
дичних виданнях, авторефератів дисертацій.
Авторський знак — один із основних елементів вихідних ві-
домостей друкованого видання, покликаний насамперед полег-
шити роботу бібліотечних установ і бібліотекарів, уведений ві-
домим фахівцем бібліотечної справи Л. Хавкіною у 1916 р. Скла-
дається з літери та двох цифр. Літера — перша літера прізвища
автора або назви книги. Цифри визначаються за спеціальними
авторськими таблицями, у яких кожній послідовності з декіль-
кох перших літер прізвища автора чи назви книги (якщо автора-
ми книги є більш ніж три людини або авторів немає) відповідає
двозначне число.
ББК — ієрархічна класифікаційна система комбінаційного ти-
пу, радянська розробка 1960-х рр., заснована на системі таб лиць
ідентифікаторів і призначенa для організації бібліотечних фондів,
систематизації каталогів і картотек. Методологічна основа класи-
фікації — ділення по видах наук і явищах дійсності, на принципі
їхньої субординації і розвитку. Має офіційний статус у Росії. А в
Україні подеколи виникала дискусія щодо недоцільності застосу-
вання ББК як не міжнародної, чужої системи. Зрештою нещодав-
но цю класифікацію в Україні скасовано з метою систематизації
вітчизняної видавничої продукції відповідно до міжнародної кла-
128
В.М. КАНІЩЕВА
сифікаційної системи (постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2017
№ 177 "Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класи-
фікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації").
Універсальна десяткова класифікація — бібліотечна класифікація доку-
ментів, розроблена Міжнародним бібліографічним інститутом у 1895—1905
рр. на основі "Десяткової класифікації" американського бібліотекаря Дьюї,
яку широко використовують у всьому світі. В основу її структури покладено
принцип десяткових дробів, який дає змогу безмежно розширювати її шля-
хом додавання нових цифрових позначень до наявних, не змінюючи класи-
фікаційну систему в цілому. Для позначення рубрик застосовують арабські
цифри, зрозумілі в усіх країнах, що робить УДК загальнодоступною міжна-
родною системою. Індекси УДК побудовані так, що кожна наступна цифра,
що приєднується до індексу, не змінює попереднє значення, а лише уточ-
нює, позначаючи конкретніше поняття.
Історія запровадження цієї классифікації в Україні розпочалась ще у
1920—1930-ті рр. силами фахівців Українського наукового інституту книго-
знавства, але була зупинена сталінськими репресіями. Нині УДК застосо-
вується і розміщується у виданнях на підставі та відповідно до вимог Дер-
жавного стандарту України (ДСТУ 4861:2007 "Інформація та документація.
Видання. Вихідні відомості").
Для науковців інформативнішими та простішими є тематичні класифі-
катори, яких існує багато з різних галузей науки (JEL в економіці, PACS у
фізиці тощо). Але універсальним классифікатором попри все поки що зали-
шається УДК. Таблиці УДК призначені для систематизації творів науки, лі-
тератури і мистецтва, періодичного друку, різних видів документів, пошуку
інформації та організації фондів документів з усіх галузей знань у бібліоте-
ках, видавництвах, інформаційних центрах тощо. Міжнародним еталоном
УДК є англомовна база даних Master Reference File (MRF), яка налічує близь-
ко 70 000 класифікаційних рубрик. УДК охоплює всі галузі людських знань.
Її розділи органічно пов’язані між собою, і зміни одного розділу вимагають
змін в інших розділах.
Оновлення УДК здійснюється щорічно, і це дає змогу підтримувати сис-
тему в актуальному стані та відображати всі зміни, події та явища, які від-
буваються у світі. Близько 130 держав світу використовують УДК (30 з них
застосовують її як основну класифікаційну систему). Таблиці перекладено
більше ніж 50 мовами (стандартний чи скорочений варіанти). Переклад та-
блиць УДК українською мовою здійснювала Книжкова палата України. І
тепер ці таблиці є не тільки україномовними, а й українізованими.
Індекс УДК визначають за темою (змістом) видання. Їхнє основне зав-
дання — максимально точно відобразити зміст видання та забезпечити у по-
дальшому його швидкий та легкий пошук не тільки в Україні, а й у світі (але
лише за умови, що індекс визначено правильно). Індексування документів
за УДК здійснюється в межах спеціально розроблених принципів, положень
і правил — на основі методики індексування.
129
Про використання традиційних ідентифікаторів наукових видань
За десятковою системою всю сукупність знань розділено на десять основ-
них класів:
0 Загальний клас
1 Філософія. Психологія
2 Релігія. Теологія (богослов’я)
3 Суспільні науки
4 (вільний з 1961 р.)
5 Математика. Природничі науки
6 Прикладні науки. Медицина. Техніка
7 Мистецтво. Декоративно-прикладне мистецтво. Ігри. Спорт
8 Мова. Мовознавство. Художня література. Літературознавство
9 Географія. Біографії. Історія
Кожен із цих класів поділено на десять розділів, які, у свою чергу, поді-
ляються на десять підрозділів тощо. Для полегшення читання і для кращої
наочності після кожного третього знака ставиться крапка.
Таблиці УДК розподілені на основні та допоміжні. Основна таблиця
містить поняття з усіх галузей науки, техніки, мистецтва тощо. До допо-
міжних таблиць належать поняття, що повторюються, спільні для всіх чи
багатьох розділів (загальні визначники), або ті, що застосовані лише в од-
ному розділі (спеціальні визначники), які роблять систему УДК гнучкою.
Це дає змогу багатоаспектно розкривати зміст матеріалів за допомогою
комбінування індексів. Застосування визначників безмежно розширює
можливості класифікації та відкриває нові для детального класифікуван-
ня матеріалу.
Крім того, до УДК належать алфавітно-предметний покажчик, мето-
дичні вказівки до багатьох розділів, а також знаки, за допомогою яких здій-
снюється побудова індексу.
Визначники використовують для подальшої деталізації індексу, відобра-
жаючи якісні характеристики документів або властивості предмета з певної
точки зору, вони уточнюють, звужують ту чи іншу тему. Визначники приєд-
нують до основного індексу за допомогою знаків (символів), характерних
для конкретного визначника (крапка, дужки, дефіс, лапки тощо).
Існує дві групи загальних визначників: незалежні та залежні. У разі не-
обхідності незалежні визначники, а саме визначники мови, форми, місця,
народів та часу, можна використовувати як самостійні індекси, зокрема, як-
що потрібно визначити тільки аспекти місця під час складання картотеки.
УДК має великий набір знаків (символів). Їхнє основне призначення —
фіксування відношень між поняттями, що відображені у документах, і утво-
рення правильного пошукового образу, що забезпечує повноту і точність
пошуку інформації.
Знак приєднання + (плюс) означає наявність в документі двох і більше не-
залежних одна від одної тем або формальних особливостей. Його застосову-
ють для об’єднання як основних індексів, так і визначників. Знак має влас-
тивість зворотності. Це означає, що індекси зі знаком "плюс" можна писати
130
В.М. КАНІЩЕВА
у будь-якому порядку. Індекси, утворені знаком приєднання, називаються
складеними. Знак "плюс" застосовують в усіх розділах таблиць УДК.
Знак поширення / (навскісна риска) призначений для скорочення умов-
них позначень зі збереженням логічності поділу і для узагальнення ряду по-
слідовних індексів, які не мають у таблиці загального (родового) індексу.
Застосування знака поширення призводить до розширення значення індек-
су УДК. Завдяки цьому знаку відбувається злиття кількох окремих понять,
розміщених одне за одним, у загальне. Цей вид об’єднання індексів є незво-
ротним. Індекс зі знаком поширення називається складним.
Знак відношення : (двокрапка) об’єднує між собою індекси двох понять
(предметів, тем), взаємопов’язаних за суттю; при цьому утворюється скла-
дений індекс зі значенням, яке не збігається зі значенням кожного з них
окремо, — якісно новий індекс. "Двокрапка" є потужним інструментом,
проте досить невизначеним, бо вказує, що відбувається зв’язок, але не вка-
зує ні на тип зв’язків, ні на їх послідовність. Складені індекси з двокрапкою
можуть бути зворотні (інверсовані).
Знак подвійного відношення :: (подвійна двокрапка) закріплює певний по-
рядок двох і більше компонентів у складеному індексі, що робить його не-
зворотним. Він має важливе значення для машинного пошуку, централізо-
ваної каталогізації.
Квадратні дужки […] — знак, який використовують у складних та скла-
дених індексах усіх розділів УДК. За квадратні дужки виносять визначники,
що є спільними для двох і більше індексів, а також виносять індекс, який
повторюється. Квадратні дужки використовуються також для запобігання
непорозумінь у деяких комбінаціях з двокрапкою. Коли в індексі є два й
більше знаки відношення, і необхідно показати, що один з індексів стосу-
ється сукупності інших, теж використовують квадратні дужки.
Якщо індекс зі знаком відношення або зі знаком приєднання не мож-
на вмістити в один рядок, то необхідно перенести його на наступний, при
цьому обов’язково повторювати знак + або :, який стоїть перед наступ-
ним індексом.
В УДК є ще один засіб деталізації — це підрозділяння за аналогією,
тобто паралельне підрозділяння. У таблицях воно позначається "підроз-
діляти як". Застосування такого виду підрозділяння базується на фор-
мальному збігу основи двох і більше розділів. Паралельне підрозділяння
подано як примітку до багатьох розділів основних і допоміжних таблиць.
Підрозділяння за аналогією значно скорочує обсяг таблиць та зумовлює
використання в УДК мнемоніки.
Методичні настанови, розміщені в усіх розділах основних таблиць, ука-
зують на подальший розподіл за допомогою застосування різних засобів та
заходів. Вказівки у допоміжних таблицях розкривають призначення кож-
ного виду визначників і знаків та характеризують методи їхнього викорис-
тання. Методичні вказівки можуть бути примітками, перехресними поси-
ланнями, інструкціями або прикладами комбінування.
|