Гравюри І. Щирського другої половини ХVІІ ст., надруковані у Чернігівській друкарні

Стаття присвячена творам видатного українського гравера І. Щирського, надрукованих у чернігівській друкарні. Маються на увазі ілюстрації до книг Лазаря Барановича (Благодать і істина), Лаврентія Крщоновича (Redivivus Phenix, Ilias oratoria) та великий станковий твір «Дедикація «Кіот срібнокований»....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Сiверянський лiтопис
Дата:2017
Автор: Адруг, А.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2017
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125113
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Гравюри І. Щирського другої половини ХVІІ ст., надруковані у Чернігівській друкарні / А. Адруг // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 4. — С. 22-28. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859844261377212416
author Адруг, А.
author_facet Адруг, А.
citation_txt Гравюри І. Щирського другої половини ХVІІ ст., надруковані у Чернігівській друкарні / А. Адруг // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 4. — С. 22-28. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сiверянський лiтопис
description Стаття присвячена творам видатного українського гравера І. Щирського, надрукованих у чернігівській друкарні. Маються на увазі ілюстрації до книг Лазаря Барановича (Благодать і істина), Лаврентія Крщоновича (Redivivus Phenix, Ilias oratoria) та великий станковий твір «Дедикація «Кіот срібнокований». Їм притаманний високий художній та технічний рівень виконання. Твори без підпису автора, які приписують І. Щирському, вимагають ретельних досліджень і грунтовного аргументування. Статья посвящена произведениям выдающегося украинского гравера И. Щирского, отпечатанных в черниговской типографии. Речь идет об иллюстрациях до книг Лазаря Барановича (Благодать и истина), Лаврентия Крщоновича (Redivivus Phenix, Ilias oratoria) и большое станковое произведение «Дедикация (посвящение) «Киот среброкованный». Им присущи високий художественный и технический уровень исполнения. Работы без подписи автора, которые приписывают И. Щирскому, требуют тщательных исследований и обоснованной аргументации. The article is dedicated to works of the outstanding Ukrainian engraver I. Shchirsky, which were printed in Chernihiv printing house. It comes about illustrations for books of L. Baranovich (Blagodat i istina), L. Krshonovich (Redivivus Phenix, Ilias oratoria) and about great easel’s work «Dedication». They have high artistic and technical level.
first_indexed 2025-12-07T15:38:27Z
format Article
fulltext 22 Сіверянський літопис УДК 94(477) Анатолій Адруг. ГРАВЮРИІ. ЩИРСЬКОГО ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІ ст.,НАДРУКОВАНІ У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ДРУКАРНІ  Стаття присвячена творам видатного українського гравера І. Щирського, надру- кованих у чернігівській друкарні.Маються на увазі ілюстрації до книг Лазаря Барано- вича (Благодать і істина), Лаврентія Крщоновича (Redivivus Phenix, Ilias oratoria) та великий станковий твір «Дедикація «Кіот срібнокований». Їм притаманний високий художній та технічний рівень виконання. Твори без підпису автора, які приписують І. Щирському, вимагають ретельних досліджень і грунтовного аргументування. Ключові слова: І. Щирський, мистецтво гравюри, українське мистецтво, черні- гівська друкарня. Іван Щирський (в чернецтві Інокентій) – видатний український гравер, поет, рисувальник, іконописець, релігійний і культурний діяч. Вважається, що він на- родився близько 1650 р. в Чернігові, а помер 1713 (1714) р. в Любечі. Навчався в Києво-Могилянській колегії (академії), працював у друкарні Києво-Печерської лаври. Вчився у Вільно. У 1707-1709 роках викладав курс поетики в Чернігівському колегіумі. Опанував видавничу справу, досконало володів технікою гравюри на дереві і металі. Працював і друкувався у Києві і Чернігові [4, с. 666; 9, с. 602]. 20 грудня 1683 р. у чернігівській друкарні побачила світ книга Лазаря Барановича «Благодать і істина» обсягом у половину аркуша. Вона має 19 аркушів. Зміст книги викладено у заголовку на титульному аркуші, в обрамленні якого вжиті виливні при- краси, що складають рамку з геометричним орнаментом і рослинними елементами. «Благодать и истинна ИсусомХристом бысть егда от него Иоанн Алексеевич зна- менуючий благодать и Петр Алексеевич знаменуючий истину. Поставлены суть царе над горою святою его высокого достоинства великия державы православного царствия российского. На нем же яко благодать и истинна царствуют. О сем Л.Баранович архи- епископ черниговский, новгородский и всего Севера со всею паствою своею радуюся трудолюбием своим описа сию Благодать и Истин, и типом повеле издати в друкарни Св. Троицкой Ильинской Черниговской». Отже, це панегірик царям Івану і Петру Романовим, у тексті якого викладене прохання Л. Барановича надати допомогу в оздобленні чернігівського Троїцького собору, який тоді будувався. Поліграфічне оздоблення видання не дуже багате, навіть скромне. Текстові сторінки у складаних рамках. Орнаментовано один ініціал, заставка і дві кінцівки. У заставці в оточенні пишного рослинного орнаменту зображений баран з хрестом (натяк на Л. Барановича), над яким напис «агнец божий». Уперше вона була вжита в 1678 р. у новгород-сіверському виданні «Мінея святкова», потім 1682 р. в черні- гівському виданні «Октоїху». Після «Благодаті і істини» 1683 р. вона з’явилась у «Тріоді цвітній» (Чернігів, 1685 р.). Дві кінцівки віддруковані з двох дощок. Одна з них, мабуть, уперше була надрукована у Новгороді-Сіверському 1678 р. («Мінея святкова»). Вона має просту форму із листя аканта, що звужується донизу. Пізніше була вжита у семи чернігівських виданнях ХVІІ ст. по кілька раз у кожному. У другій © Адруг Анатолій Кіндратович – кандидат мистецтвознавства, доцент Черні- гівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, член На- ціональної спілки художників України та Національної спілки краєзнавців України. Сіверянський літопис 23 Малюнок 1: Щирський І. Дедикація «Кіот срібнокований». Чернігів, 1696 рік. Фрагмент. 24 Сіверянський літопис кінцівці бачимо голівку херувима в оточенні густого рослинного орнаменту. Спочатку була вжита в «Мінеї святковій» (Новгород-Сіверський, 1678 р.) циноброю. Потім у Чернігові 1683 р. («Благодать і істина») і «Тріоді цвітній» 1685 р. Книга має три ілюстрації. Дві подібні між собою ілюстрації мають вигляд невеликих хрестів (15 х 13 мм та 15 х 12 мм) із власного герба Л.Барановича і вжиті лише у цьому виданні 1683 р. Всі вонине мають підписів граверів і, як бачимо, використовувались не один раз. Іменаїх поки що назвати не можна. До цієї книгивклеїли велику ілюстрацію як авантитул (481 х 352 мм, гравюра на міді). Вона має біля правого нижнього кута підпис: «Ioannes Szczyrski Sculpsit». Розміри гравюри свідчать про можливість використання її і як станкового твору.Ця композиція І. Щирського спирається на іконографічні особливості ікони «Софія Премудрість Божа», яка була храмовою Софійських соборів України і Росії. Вона не зустрічалася на православному Сході і зовсім невідома в католицьких країнах. Найвідоміші два різновиди цієї ікони – новгородський і київський. Новгородський тип поширений на півночі Росії, і тут на першому плані виступає постать молодої людини з крильми червоного вогняного кольору. Київська ікона виглядає інакше. Діва Марія стоїть на серповидному місяці під ротондою із сімома стовпами, з підня- тими догори руками і з немовлям Ісусом у лоні. Місяць підтримує хмара, а під нею амвон із семи сходинок. На кожній з них, починаючи з нижньої, зроблені написи: Віра, Надія, Любов, Чистота, «Смиренне», Благодать та Слава. На сходинках стоять праотці й пророки із символічними знаками і сувоями в руках. На колонах ротонди на кругах під капітелямипредставлені у вінках емблемами 7 Дарів Святого Духу з відповідними написами із Апокаліпсиса. На карнизі ротонди напис в один рядок: «Премудрость созда себе дом и утверди столбов седмь». Угорі у сяйві Бог-Отець, під ним Святий Дух у вигляді голуба. Обабіч – ангели і архангели. Вважається, що ікона київського типу сформувалася дещо пізніше під біблійним впливом, без західних запозичень [3]. В. Г. Брюсова в іконопису «Софії Премудрості Божої» виділила три іконографічні типи. У київському типі Софія виступає як Богоматір – мати Емману- їлова. У новгородському має вигляд Діви і також в такому ж образі. Про це сказано в Євангелії відМатвія: «Ось діва в утробі зачне, і сина породить, і назвуть йому ймення Еммануїл, що в перекладі є: з нами Бог» (2, 23). Ярославський тип близький до київського. Кожнийіконографічний тип існував у різних варіантах. Ця ікона виступає як ілюстрація до дев’ятої притчі (приповісті) Соломона. («Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала»)та 44 псалому Давида («Отрыгну сердце мое и красен добротою паки сынов человеческих излился в благо- дать во устах твоих»). Софія Премудрість Божа – це вищий розум, який діє творчо. Христос-Боголюдина поєднав у собі довершене Божество і довершене Людство. Пре- мудрість – невгамовна жадоба пізнання світу. Поняття Софії пов’язано переважно з моральною стороною життя. На першому і другому Вселенських соборахсформу- льовано визначення, яке набуло сили догмату. Премудрість Божа є другою особою Трійці. Софія виступає як творча властивість іпостасі другої особи Трійці. Згідно з тлумаченням,Премудрість – це Ісус Христос, а храм – Богородиця. [2, с. 4 – 5, 179 – 180].Павло Халебський, подорожуючи по Україні в середині ХVІІ ст., у неділю 2 липня 1654 р. відвідав Софійський собор у Києві. Він умістив короткий опис ікони «Софії» у іконостасі цього храму.В 1871 р. цієї ікони в соборі вже не було [6, с. 71]. Іконографічна схема храмової ікони Софійського собору в Києві була відтворена на печатці Києво-Софійської кафедри на грамоті 1742 р. архієпископа Київського, Галицького і Малоросії Рафаїла Заборовського ієрею села Процівка Л. Левицькому про його призначення хрестовим священиком. Грамота нині зберігається в Черні- гівському історичному музеї ім. В.В. Тарновського (Інв. № АЛ – 868). Печатка має вигляд овалу, по краях якого йде напис: «Премудрость созда себе храм и утверди столпы седм». Угорі Бог Саваоф (Бог-Отець), нижче Бог-Дух у вигляді голуба. Внизу – семистовпнийхрамі Богоматір з дитиною на грудях. Зображення не дуже чітке з огляду на невеликі розміри печатки [8, с.773]. Композиція графічного аркуша, вклеєного до книги Л. Барановича «Благодать Сіверянський літопис 25 і істина», побудована на засадах симетрії щодо центральної вертикальної осі. Саме вздовж неї розташовані головні змістові зображення, які смугою ідуть знизу догори. Центральне місце посідає зображення храму біля нижнього краю аркуша, який займає майже половину його висоти. Храм має сім струнких колон коринфського ордеру, розміщених по три з обох боків і одна по центру дещо вглибині. Простір між колонами має перекриття, яке виходить до глядача у вигляді дещо зрізаного півкола. На ньому напис в один рядок: «Премудрость созда сей храм и утверди столп седм». На колоні ліворуч у медальйоні напис: «Аз утвердих», а так само на колоні праворуч: «столпы его». Нижче зазначено: «Псалом 74». Все це свідчить про те, що тут маємо частину композиції ікони «Софія Премудрість Божа»київського типу. На відміну від храмової ікони Софійського собору в Києві, де архітектурні деталі майже відсутні, І. Щирський ретельно зображує всі деталі коринфського ордеру. На іконі колони розташовані інакше – три зліва і чотири праворуч[4, іл. на с.130].Від амвона зображені лише дві верхні сходинки. Замість Богоматері під склепінням храму великий двоголовий орел з трьома коронами і розпростертими крильми. У лівій його лапі – щит, а з правої йдуть блискавки. На грудях орла гербовий щит з двома серцями. До храму підводять погляди глядачів промені від двох сонць з обох боків. Сонця знаходяться дещо вище храму на рівні, на якому височатьтри постаті. У центрі на невеликому постаменті, що спирається на храм, стоїть на повний зріст І. Христос з розведеними руками. Над нимі з обох боків стрічки з написами утворюють разом з хмарами внизу овальне обрамлення постаті І. Христа. Обабіч нього теж на невеликих п’єдесталах стоять на повний зріст царі Іван та Петро Олексійовичі Романови. Вище по центру на хмарі стоїть Богородиця. Над нею Бог-Саваоф (Отець) тримає корону. Це – композиція «Коронування Богородиці». Постать Богоматері завершує пірамі- дальну композицію центральної частини аркуша, яка тримає на собі все зображення графічного аркуша. Верхня частина загальної композиції вище храму складає майже дві третини висоти всього аркуша і вона присвячена силам небесним. Саме звідти йдуть стріли блискавок, які дістають до ворожих сил в образі османських воїнів. По обидва боки від храму веде бій з турками хоробрий боєць на коні із занесеною над головою шаблею. Його зображення симетрично повторене зліва і праворуч і уособлює православне воїнство, якеза допомогою сил небесних неодмінно переможе нападників. Упевне- ність у перемозі і становить, мабуть, один із головних задумів твору. Актуальність цього збільшується, коли згадати про розгром турків у вересні 1683 р. біля Відня, тобто за кілька місяців до виходу в світ книги «Благодать і істина». Така складна композиція твору доповнюється ретельною розробкою деталей архітектурної спо- руди, різнохарактерного одягу, зброї, шрифтових елементів. Художник виявив знання прямої перспективи у зображення підлоги храму, викладеної плитками. Всі лінії мають точки сходу за храмом. У всьому відчувається впевнена рука досвідченого рисувальника і гравера. Крім цього твору, вклеєного у книгу Л. Барановича «Благодать і істина»,у черні- гівській друкарні були надруковані ще дві роботи І. Щирського, підписані автором. Це – гравюри на титульних аркушах чернігівських видань Л. Крщоновича«Redivivus Phenix» 1683 р. та латиномовного курсу риторики «Ilias oratoria» 1698 р. (в цьому ви- падку можлива участь Л. Крщоновича). Щодо інших графічних творів без підписів гра- вера, які відносять до творчого доробку І. Щирського, то вони вимагають подальших ретельних досліджень і ґрунтовного аргументування. Винятком є графічне оздоблення Любецького синодика, яке не потрапило до реєстру творів І. Щирського, складеного Д. В. Степовиком.Любецький синодик зберігається у Чернігівському історичному музеї імені В. В. Тарновського (Інв. № АЛ – 330). Завдяки йому була реконструйована генеалогія чернігівських князів. Він має оправу із двох дубових дощок, обгорнутих світло-коричневою шкірою. Спинка оздоблена рослинним орнаментом і має напис золотом на червоному тлі: «СИНОДИКЬ ЛЮБЕЦКАГО АНТОНІЕВСКАГО МОНАСТЫРЯ». Судячи з маргіналій, оправа зроблена в 1902 р. на замовлення Г.О. Милорадовича у Петербурзі. До цьогододано факсиміле, виготовлене за рішенням 26 Сіверянський літопис Чернігівської архівної комісії від 20 жовтня 1897 р. і здійснене в 1902 р. За форзацем ідуть ненумеровані аркуші. На четвертому аркуші є титул Синодика, зроблений рукою Г. Милорадовича з написом: «Любеч 1693».За цими аркушами починається оригінал рукопису чотирма ненумерованими аркушами. Потім іде власне Синодик. Ні первісна обкладинка, ні титульний аркуш до наших днів не збереглися. Синодик написаний на папері з водяним знаком «Герб міста Амстердама» з написом «ВЕАUVAIS» і вензелем GVH («Gilis van Hoven»), який вироблявся у 1712, 1715, 1720, 1722, 1726 роках у французькому місті Бове на замовлення голландського купця Гіліса ван Хована.Всі аркуші Синодика прикрашає декоративна рамка з рослинним орнаментом (гілки з квітами), виконана в техніці гравюри на металі. У той час в Любечі знаходився Іван Щирський. Тому цілком логічно автор публікації про Синодик зробиввисновок, що гравером декоративної рамки став саме Іван Щирський [7]. Малюнок 2: Щирський І. Графічна композиція до книги «Благодать і істина». Чернігів, 1683 рік. Сіверянський літопис 27 Окремо треба сказати про великий твір, гравірувальні роботи для якого вико- нав І. Щирський. Мається на увазі «Дедикація (присвята) «Кіот срібнокований». Один відомий примірник його нині знаходиться у Бібліотеці Польської академії наук у Гданську. Відбиток на папері зроблено із семи гравірувальних дощок. За відомостями працівників бібліотеки, розмір аркуша складає 168х98,5 см. Твір має складну композицію, яка по вертикалі поділяєтьсяна дві рівні частини. У верхній маємо графічне відтворення чудотворної ікони чернігівської «Іллінської Богомате- рі» разом зі срібною шатою кіота. Під самою іконою на білому тлі зроблено напис: «Истинное изображение чудотворныя иконы ПресвятыяБогородицы в монастыру Свято Троецком Ильинском Черниговском». Ця частина подібна до самої шати кіота, яка після реставрації експонується у Чернігівському історичному музеї імені В. В. Тарновського. Більше відмінностей у нижній частині. Тут центральне місце за- ймає текст «Дедикації» за підписом «От трудов Лаврентия Крщоновича».Нижче тексту два стовпчики. Обабіч фігури святих – засновників чернецтва і пустельників. Вони стоять у чотирьох нішах. Зображені також пророк Ілля і Антоній Печерський як нагадування про продовження традиції та те, що Іллінська церква в Чернігові зведенабіля Антонієвих печер. У центрі нижнього регістру в пишному картуші бачимо взяття турецьких фортець 1695 р. На нашу думку, автором ідеї, змісту і загальної композиції був Лаврентій Крщонович. Це засвідчує двічі повторений підпис. Гравірувальні роботи виконав І. Щирський, про що свідчить його підпис: «Inocentiy Szszyrski sculpsit». Створена «Дедикація», вірогідно, у проміжок часу від осені 1695 р. до осені 1696 р. в Чернігові. Цей твір за композиційною побудовою та високим художнім та технічним рівнем ви- конанняможна віднестидо кращих досягнень українського мистецтва того часу [1, с. 145-151]. Гравюри І. Щирського, віддруковані у Чернігові, засвідчили непересічний талант митця і його вагомий внесок до скарбниці вітчизняної культури. 1. Адруг А. Графіка Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть / Анатолій Адруг. – Чернігів: Видавництво Чернігівського ЦНІІ, 2017. – 198 с.: іл. 2. Брюсова В. Г. София Премудрость Божия в древнерусской литературе и искус- стве / В.Г. Брюсова. – М.: Белый город, 2006. – 207 с.: ил. 3. Лебединцев П. София Премудрость Божия в иконографии севера и юга Рос- сии / П.Лебединцев // Киевская старина. – 1884. – Т.Х. – Декабрь. – С. 555 – 567. 4. Митці України: Енцикл. довідник / За ред. А.В. Кудрицького. – К.: УЕ, 1992. – 848 с. 5. Національний заповідник «Софія Київська» / Авт.-упоряд. Ж. Арустам’ян, Л. Виногродська, О. Дивавіна та ін.– К.: Мистецтво, 2004. – 432 с.: іл. 6. Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине ХVІІ века, описанное его сыном архидиаконом Павлом Алеппским. – М., 1897. – Выпуск второй (От Днестра до Москвы). –202 с. 7. Ситий І. М. Ким і коли було започатковано Любецький синодик, або Останній твір Івана Щирського / І.М.Ситий // «Любецький з’їзд князів 1097 року в історичній долі Київської Русі»: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 900-літтю з’їзду князів Київської Русі у Любечі. – Чернігів, 1997. – С.191 – 196. 8. Ситий І. М. Козацька Україна: печатки, герби, знаки та емблеми кінця ХVІ –ХVІІІ століть / І.М. Ситий. – К.: Темпора, 2017. – 972 с.: іл. 9. Хижняк З. І. Щирський Іван / З.І.Хижняк // Києво-Могилянська академія в іменах. ХVІІ-ХVІІІ ст. : Енцикл. видання. – К., 2001. – 736 с.: іл. Анатолий Адруг. Гравюры И. Щирского второй половины ХVІІ ст., напечатанные в черниговской типографии Статья посвящена произведениям выдающегося украинского гравера И. Щир- ского, отпечатанных в черниговской типографии. Речь идет об иллюстрациях до книг Лазаря Барановича (Благодать и истина), ЛаврентияКрщоновича (Redivivus 28 Сіверянський літопис Phenix, Ilias oratoria) и большое станковое произведение «Дедикация (посвящение) «Киот среброкованный». Им присущи високий художественный и технический уровень исполнения. Работы без подписи автора, которые приписуют И. Щирскому, требуют тщательных исследований и обоснованной оргументации. Ключевые слова: И. Щирский, искусство гравюры, украинское искусство, черни- говскаятипография Adrug Anatoliy. Engravings of I. Shchirsky of second half of the 17th century (printed at Chernihiv printing house). The article is dedicated to works of the outstanding Ukrainian engraver I. Shchirsky, which were printed in Chernihiv printing house. It comes about illustrations for books of L. Baranovich (Blagodat i istina), L. Krshonovich (Redivivus Phenix, Ilias oratoria) and about great easel’s work «Dedication». They have high artistic and technical level. Works without the author’s signature need for further thorough research. Keywords: I. Shchirsky, engraving art, Ukrainian art, Chernihiv printing house.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-125113
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2518-7430
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:38:27Z
publishDate 2017
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Адруг, А.
2017-10-16T16:34:48Z
2017-10-16T16:34:48Z
2017
Гравюри І. Щирського другої половини ХVІІ ст., надруковані у Чернігівській друкарні / А. Адруг // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 4. — С. 22-28. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
2518-7430
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125113
94(477)
Стаття присвячена творам видатного українського гравера І. Щирського, надрукованих у чернігівській друкарні. Маються на увазі ілюстрації до книг Лазаря Барановича (Благодать і істина), Лаврентія Крщоновича (Redivivus Phenix, Ilias oratoria) та великий станковий твір «Дедикація «Кіот срібнокований». Їм притаманний високий художній та технічний рівень виконання. Твори без підпису автора, які приписують І. Щирському, вимагають ретельних досліджень і грунтовного аргументування.
Статья посвящена произведениям выдающегося украинского гравера И. Щирского, отпечатанных в черниговской типографии. Речь идет об иллюстрациях до книг Лазаря Барановича (Благодать и истина), Лаврентия Крщоновича (Redivivus Phenix, Ilias oratoria) и большое станковое произведение «Дедикация (посвящение) «Киот среброкованный». Им присущи високий художественный и технический уровень исполнения. Работы без подписи автора, которые приписывают И. Щирскому, требуют тщательных исследований и обоснованной аргументации.
The article is dedicated to works of the outstanding Ukrainian engraver I. Shchirsky, which were printed in Chernihiv printing house. It comes about illustrations for books of L. Baranovich (Blagodat i istina), L. Krshonovich (Redivivus Phenix, Ilias oratoria) and about great easel’s work «Dedication». They have high artistic and technical level.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський лiтопис
У глиб віків
Гравюри І. Щирського другої половини ХVІІ ст., надруковані у Чернігівській друкарні
Гравюры И. Щирского второй половины ХVІІ ст., напечатанные в черниговской типографии
Engravings of I. Shchirsky of second half of the 17th century (printed at Chernihiv printing house)
Article
published earlier
spellingShingle Гравюри І. Щирського другої половини ХVІІ ст., надруковані у Чернігівській друкарні
Адруг, А.
У глиб віків
title Гравюри І. Щирського другої половини ХVІІ ст., надруковані у Чернігівській друкарні
title_alt Гравюры И. Щирского второй половины ХVІІ ст., напечатанные в черниговской типографии
Engravings of I. Shchirsky of second half of the 17th century (printed at Chernihiv printing house)
title_full Гравюри І. Щирського другої половини ХVІІ ст., надруковані у Чернігівській друкарні
title_fullStr Гравюри І. Щирського другої половини ХVІІ ст., надруковані у Чернігівській друкарні
title_full_unstemmed Гравюри І. Щирського другої половини ХVІІ ст., надруковані у Чернігівській друкарні
title_short Гравюри І. Щирського другої половини ХVІІ ст., надруковані у Чернігівській друкарні
title_sort гравюри і. щирського другої половини хvіі ст., надруковані у чернігівській друкарні
topic У глиб віків
topic_facet У глиб віків
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125113
work_keys_str_mv AT adruga gravûriíŝirsʹkogodrugoípolovinihvíístnadrukovaníučernígívsʹkíidrukarní
AT adruga gravûryiŝirskogovtoroipolovinyhvíístnapečatannyevčernigovskoitipografii
AT adruga engravingsofishchirskyofsecondhalfofthe17thcenturyprintedatchernihivprintinghouse