Уродженці Батуринської і Борзенської сотень – студенти Києво-Могилянської академії
У статті розглядається малодосліджений аспект української історії, а саме уродженці Батуринської й Борзенської сотень в житті цього знаменитого навчального закладу. Спочатку аналізуються дані з опублікованих джерел, а потім з архівних, із зібрань Інституту рукописів Національної бібліотеки ім. В....
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2017
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський лiтопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125131 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Уродженці Батуринської і Борзенської сотень – студенти Києво-Могилянської академії / Ю. Мицик // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 4. — С. 171-174. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-125131 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1251312025-02-09T17:09:55Z Уродженці Батуринської і Борзенської сотень – студенти Києво-Могилянської академії Мицик, Ю. Розвідки У статті розглядається малодосліджений аспект української історії, а саме уродженці Батуринської й Борзенської сотень в житті цього знаменитого навчального закладу. Спочатку аналізуються дані з опублікованих джерел, а потім з архівних, із зібрань Інституту рукописів Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського. Виявлені дуже важливі факти, які стосуються студентів, що походять з Батурина й Борзни, а також містечок і сіл їхніх сотень. Мова йде передусім про видатних діячів України (гетьманів, священнослужителів, науковців). Важливі й дані про рядових студентів, тим більше, що вони вперше встановлюються. Насамперед це ім’я й прізвище студента, батька, місце його служби (вказується конкретний храм), час навчання, перерви в ході останнього, інколи про долі студентів після здобуття освіти. Отже, Батурин, Борзна та їхні околиці спричинилися до збагачення української культури ХVІІ-ХІХ ст. В статье рассматривается малоисследованный аспект украинской истории, а именно уроженцы двух сотен в жизни этого знаменитого учебного заведения. Сначала анализируются данные из опубликованных источников, а потом из архивных, из собраний Института рукописей Наци ональной библиотеки им. В. И. Вернадского. Выявлены очень важные факты из биографий студентов, которые происходят из Батурина и Борзны, а также местечек и сел их сотен. Речь идет прежде всего о видных деятелях Украины (гетманах, священнослужителях, научных деятелях). Важные данные и о рядовых студентах тем более, что они впервые устанавливаются. Прежде всего это имя и фамилия студента, его отца, место его службы (указывается конкретный храм), время обучения, перерывы в его ходе, иногда о судьбах студентов после получения образования. Таким образом уроженцы Батуринской и Борзненской сотен внесли важный вклад в обогащение украинской культуры ХVІІ-ХІХ ст. In the article it is written about students that studied in an academy in Kyiv. 2017 Article Уродженці Батуринської і Борзенської сотень – студенти Києво-Могилянської академії / Ю. Мицик // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 4. — С. 171-174. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125131 94 (477) uk Сiверянський лiтопис application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Мицик, Ю. Уродженці Батуринської і Борзенської сотень – студенти Києво-Могилянської академії Сiверянський лiтопис |
| description |
У статті розглядається малодосліджений аспект української історії, а саме уродженці Батуринської й Борзенської сотень в житті цього знаменитого навчального
закладу. Спочатку аналізуються дані з опублікованих джерел, а потім з архівних, із
зібрань Інституту рукописів Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського. Виявлені
дуже важливі факти, які стосуються студентів, що походять з Батурина й Борзни,
а також містечок і сіл їхніх сотень. Мова йде передусім про видатних діячів України
(гетьманів, священнослужителів, науковців). Важливі й дані про рядових студентів, тим більше, що вони вперше встановлюються. Насамперед це ім’я й прізвище
студента, батька, місце його служби (вказується конкретний храм), час навчання,
перерви в ході останнього, інколи про долі студентів після здобуття освіти. Отже,
Батурин, Борзна та їхні околиці спричинилися до збагачення української культури ХVІІ-ХІХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Мицик, Ю. |
| author_facet |
Мицик, Ю. |
| author_sort |
Мицик, Ю. |
| title |
Уродженці Батуринської і Борзенської сотень – студенти Києво-Могилянської академії |
| title_short |
Уродженці Батуринської і Борзенської сотень – студенти Києво-Могилянської академії |
| title_full |
Уродженці Батуринської і Борзенської сотень – студенти Києво-Могилянської академії |
| title_fullStr |
Уродженці Батуринської і Борзенської сотень – студенти Києво-Могилянської академії |
| title_full_unstemmed |
Уродженці Батуринської і Борзенської сотень – студенти Києво-Могилянської академії |
| title_sort |
уродженці батуринської і борзенської сотень – студенти києво-могилянської академії |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125131 |
| citation_txt |
Уродженці Батуринської і Борзенської сотень – студенти Києво-Могилянської академії / Ю. Мицик // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 4. — С. 171-174. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT micikû urodžencíbaturinsʹkoííborzensʹkoísotenʹstudentikiêvomogilânsʹkoíakademíí |
| first_indexed |
2025-11-28T10:55:11Z |
| last_indexed |
2025-11-28T10:55:11Z |
| _version_ |
1850031311739158528 |
| fulltext |
Сіверянський літопис 171
РОЗВІДКИ
© о. Мицик Юрій Андрійович – доктор історичних наук, професор (м.Київ).
УДК 94 (477)
о. Юрій Мицик.
УРОДЖЕНЦІ БАТУРИНСЬКОЇ
І БОРЗЕНСЬКОЇ СОТЕНЬ – СТУДЕНТИ
КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
У статті розглядається малодосліджений аспект української історії, а саме уро-
дженці Батуринської й Борзенської сотень в житті цього знаменитого навчального
закладу. Спочатку аналізуються дані з опублікованих джерел, а потім з архівних, із
зібрань Інституту рукописів Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського. Виявлені
дуже важливі факти, які стосуються студентів, що походять з Батурина й Борзни,
а також містечок і сіл їхніх сотень. Мова йде передусім про видатних діячів України
(гетьманів, священнослужителів, науковців). Важливі й дані про рядових студен-
тів, тим більше, що вони вперше встановлюються. Насамперед це ім’я й прізвище
студента, батька, місце його служби (вказується конкретний храм), час навчання,
перерви в ході останнього, інколи про долі студентів після здобуття освіти. Отже,
Батурин, Борзна та їхні околиці спричинилися до збагачення української культури
ХVІІ-ХІХ ст.
Ключові слова: Києво-Могилянська академія, Гетьманщина, козацтво, духо-
венство, культура, освіта.
Батурин, сусідній з ним сотенний центр Борзна та їхні жителі зробили значний
внесок в українську культуру, важливим центром якої була тоді Києво-Могилянська
академія*. Правда, знищення гетьманської столиці у 1708 р. російськими карателями
Меншикова серйозно підірвали значення міста. Але у Батурині до його розгрому
і навіть пізніше діяли такі вихованці «могилянки», як гетьмани Іван Мазепа, Пи-
лип Орлик, наказні гетьмани Григорій Гуляницький та Яків Лизогуб, дипломати
Андрій Войнаровський, киянин Григорій Кольчицький, який був дипломатом на
московській службі, фастівський і білоцерківський полковник Семен Палій (Гурко),
його син Яків, київський полковник Павло Яненко-Хмельницький (двоюрідний
брат гетьмана Богдана Хмельницького), прилуцький полковник Григорій Галаган,
генеральний суддя Іван Домонтович, суддя Ніжинського полку Семен Чуйкевич,
чернігівський полковий осавул Михайло Мокрієвич, бунчуковий товариш, член
Комісії гетьмана Розумовського по забудові Батурина Павло Остроградський, ви-
датні церковні діячі, як от св. Інокентій Іркутський (в миру – Іван Кульчицький),
св. Данило (Братковський), Лазар Баранович, ректор КМА Феодосій Гугуревич.
Тут служив у канцелярії гетьмана Мазепи Іван Павлович Зарудний (рік нар. не-
від.–1727) – архітектор, художник, який навчався і в Італії. Щоправда, після розгро-
му Батурина населення міста значно зменшилося, роль міста в житті Гетьманщини
різко знижується і це негативно вплинуло на приплив батуринської молоді в КМА.
У 2001 році вийшов фундаментальний біографічний довідник, присвячений
вихованцям та викладачам Києво-Могилянської академії [1]. До цього видання
* КМА- Києво-Могилянська академія
172 Сіверянський літопис
увійшли дані про 1500 осіб (ці дані не охоплюють всіх вихованців КМА), які вне-
сли значний внесок в політичне, церковне та культурне життя України. Є серед них і
уродженці Батурина й Борзни. Почнемо з Батурина. Отже, в Батурині у сім’ї козака
народився Спиридон (в миру – Степан) Лазаревич (1721–р. см. невід) – викладач
і чернець КМА та Тверської семінарії. У колишній гетьманській столиці помер
Володимир (в миру – Василь) Сокальський (1725–1790) – останній архімандрит
Запорозької Січі. У с. Красне Батуринської сотні народився Йоаким (світське ім’я-
Іван) Богомодленський (бл. 1670–рік см. невід.) – студент (навчався також в універ-
ситетах Польщі, Литви, Німеччини, Франції та Іспанії), чернець і викладач КМА та
Слов’яно-греко- латинської академії у Москві. Внаслідок доносу був арештований
і засланий, потім викладав у В’ятській семінарії. З с. Митченки Батуринської сотні
походив педагог, знаменитий бджоляр Петро Прокопович (1775-1850).
Пошуки в архівосховищах принесли нові знахідки, зокрема списки студентів
КМА 1737–1757 рр., хоча й неповні. Тільки на початку цього рукопису (понад 600
аркушів(!) фіксуються всі студенти, а потім увага упорядників сконцентрувалася
майже виключно на поповичах з лівобережної Гетьманщини (ці дані направлялися
в синод). Реєстри зазвичай подають відомості про батька студента і зазначають, в
якому храмі він служить, дані про успіхи в навчанні:«надежен», «посредственен»,
«плох» і т. д. (домінують позитивні оцінки). Часом подаються відомості про долі
студентів по закінченні або припиненні навчання в КМА, інколи тимчасово (своє-
рідна академічна відпустка).
Кордони Ніжинського полку змінювалися. Вкажемо населені пункти Ніжин-
ського полку в 30-50-х рр. ХVІІІ ст., які фіксує реєстр студентів КМА: міста Ніжин,
Борзна, Вертіївка, Глухів, Івангород, Конотоп, Короп, Кролевець, Омбиш, Носівка,
села Авдіївка, Алтинівка, Андріївка, Березанка, Березань, Берестов, Волокитин,
Вязовець, Головеньки, Добротев, Загорівка, Кнути, Красилівка, Курінь, Локні,
Максимівка, Махнівка, Миколаївка, Митченки, Нова Гребля, Обмачів, Нові Млини,
Ображіївка, Оленівка, Пекарів, Печі, Погребки, Подов, Полошки, Попівка, Прохори,
Ревутинці, Велика Слобода, Слободка, Сиволож, Собичів, Студенок, Талалаївка,
Узбиці, Уланов, Чепліївка, Черняхівка, Ядути. Ці населені пункти входять до різних
районів Чернігівської і Сумської областей.
І все ж можна досить точно визначити уродженців Батуринщини. Це Василь
Богданович, син Івана, священика Вознесенської церкви; Василь Джунковський,
син Івана, священика того ж храму (у 1749 р. о. Іван помер); Іван Кривецький, син
батуринського протопопа Мойсея; Олексій Петровський, син Петра, священика
Троїцької церкви. Так, 20-річний Іван Кривецький, який навчався в КМА з 1739 р.,
у 1744 р. після закінченні класу риторики і вакацій (канікул) виїхав додому і потім
став служити в канцелярії київського митрополита (кафедральній соборній). А ось
вихідці з населених пунктів Батуринської сотні. Митченки: Данило Пучковський,
син Якова, священика Покровської церкви. Обмочев: Олександр Фіялковський,
син Івана, священика церкви Георгіївської, потім – Різдва Богородиці, теж закінчив
клас богословія. Обтов: брати Петро, Павло і Василь Русобтовські, сини о. Прокопія
з церкви Різдва Богородиці, причому Павло закінчив навіть клас богословія.
Борзна своїм значенням поступалася столичному Батурину. До того ж лиху
славу принесла цьому місту страта противників гетьмана Івана Брюховецького
(Яким Сомко, Василь Золотаренко та інші), за якою наглядав з доручення гетьмана
вихованець КМА київський полковник Василь Дворецький. Але й тут є чим похва-
литися, і за кількістю славних вихованців Борзна навіть перевищує Батурин. Так,
у Борзні народився згадуваний вище Семен Палій, рід якого з діда-прадіда походив
з цього міста. У Борзні в сім’ї Івана – місцевого священика церкви св. Василія Ве-
ликого народився Михайло Бутовський – канцелярист митрополичої канцелярії
з 1746 р. У цьому ж місті в сім’ї протопопа Успенської церкви народився Василь
Федорович Величковський (1730 – р. см. невід.), син Федора, протопопа Успенської
церкви – викладач, служив причетником в дипломатичному представництві Росії
Сіверянський літопис 173
у Пруссії. З Борзни походять і брати Велланські Данило (1773–1847) і Матвій (бл.
1776–1837) Михайловичі. Перший був фізіологом, філософом, академіком, вчився
також в Петербурзі, ряді університетів та медичних центрів Австрії, Німеччини,
очолював кафедру в медико-хірургічній академії Петербурга. Матвій Велланський
вчився, як і брат, також в Петербурзі, служив медиком, нагороджувався орденами
за службу на цій ниві.
Згідно з вказаним архівним списком студентів з Борзни походили Стефан Вло-
севич, який з 15 років (з 1740 по 1744 рр.) вчився в КМА, син Григорія, священика
церкви св. Миколи; Микола Филипович, син Филипа, священика того ж храму
(по 1745 р.), Гаврило і Петро Роменські, сини Івана, священика церкви св. Василя
Великого, Олександр Кохановський, син Семена, священника Микільської церкви;
Олексій і Антон Кулаковська, сини Петра, священика церкви Різдва Богородиці
(померлого в період навчання старшого сина); Василь Богданович, син Івана, свя-
щеника Воскресенської церкви.
Далі йдуть містечка й села Борзнянщини. Берестовець: Павло Базилевич, син
Василя, священика церкви Різдва Богородиці; Григорій, Стефан і Петро Бари-
шевські, сини Василя, священика церкви Різдва Богородиці; Красилівка: Авраам
Григорович, син Григорія, священика церкви Різдва Христова; Максим Тимошев-
ський, син Симеона, священика церкви св. Параскеви. Миколаївка: Микола Фи-
липовський, син Филиппа, священика Георгіївської церкви (у 1746 р., виїжджав
в Сергіївський монастир за служителя); Нові Млини: Мойсей Вишневецький, син
Йосифа, священика церкви Різдва Богородиці; Данило Граєвський, син священика
Михайла Успенської церкви; Іван Євфимовський, син Стефана, священика соборної
церкви; Андрій Костенко, син Григорія, священика Микільської церкви; Григорій
Любавський, син Петра, священика церкви Різдва Богородиці, Максим Ляско-
ронський, син Василя, священика Микільської церкви, Андрій Феодоровський, син
Григорія, священика Микільської церкви; Іван Якимович, син Стефана, священика
Успенської церкви; Омбиш: п’ять (!) братів: Тимофій, Григорій, Дем’ян, Олексій та
Іван Олександровичі (Олександровські), сини о. Василя з Михайлівської церкви,
причому Тимофій, що вчився з 1726 р. навіть закінчив найвищий клас КМА – бого-
словіє, а Олексій по закінченні КМА став писарем при архімандриті ніжинського
монастиря; Дем’ян Юнарський, син Якова, священика Михайлівської церкви;
Прачі: Василь Богданович, син Івана, священика Вознесенської церкви; Гаврило
й Петро Роменські, сини Івана, священика Благовіщенської церкви; Йосип Чед-
невський, син Афанасія, священика Благовіщенської церкви (вчився з 13 років як
мінімум у 1737–1744 рр.); Сиволож: Микола Панкієвич, син Григорія, священика
Вознесенської церкви; Павло Пантелеймонович, син Григорія, священика Троїцької
церкви; Петро Людкевич, син Івана, священика Троїцької церкви; Ядути: Василь
Чайковський, син Івана, священика Михайлівської церкви (померлого в період
навчання сина).
Як бачимо з Батурина й Борзни походила досить значна кількість студентів
КМА. Отже, й ці міста причетні до збагачення української культури ХVІІ-ХІХ ст.
1. Києво-Могилянська Академія в іменах. ХVІІ-ХVІІІ ст. Енциклопедичне ви-
дання. ‒ К., 2001.
2. Національна Бібліотека України ім. В.І. Вернадського. – Інститут рукописів.
‒ Ф.160, № 172.
В статье рассматривается малоисследованный аспект украинской истории, а
именно уроженцы двух сотен в жизни этого знаменитого учебного заведения. Сна-
чала анализируются данные из опубликованных источников, а потом из архивных,
из собраний Института рукописей Наци ональной библиотеки им. В. И. Вернадского.
Выявлены очень важные факты из биографий студентов, которые происходят из Ба-
турина и Борзны, а также местечек и сел их сотен. Речь идет прежде всего о видных
174 Сіверянський літопис
деятелях Украины (гетманах, священнослужителях, научных деятелях). Важные
данные и о рядовых студентах тем более, что они впервые устанавливаются. Пре-
жде всего это имя и фамилия студента, его отца, место его службы (указывается
конкретный храм), время обучения, перерывы в его ходе, иногда о судьбах студентов
после получения образования. Таким образом уроженцы Батуринской и Борзненской
сотен внесли важный вклад в обогащение украинской культуры ХVІІ-ХІХ ст.
Ключевые слова: Киево-Могилянская академия, Гетманщина, казачество, духо-
венство, культура, просвещение.
In the article it is written about students that studied in an academy in Kyiv.
Keywords: Kiev Mohyla Academy, the cossacks, clergy, culture, education.
|