Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія
Рецензія на книгу: Lacey Nicola. A Life of H. L. A. Hart. The Nightmare and the Noble Dream. – Oxford: Oxford University Press, 2004. – 422 p.
Saved in:
| Date: | 2005 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12525 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія / В.С. Бігун // Проблеми філософії права. — 2005. — Т. III. — С. 403-405. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12525 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-125252025-02-09T15:10:55Z Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія Бігун, В.С. Рецензії Рецензія на книгу: Lacey Nicola. A Life of H. L. A. Hart. The Nightmare and the Noble Dream. – Oxford: Oxford University Press, 2004. – 422 p. 2005 Article Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія / В.С. Бігун // Проблеми філософії права. — 2005. — Т. III. — С. 403-405. — укр. 1818-992X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12525 uk application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Бігун, В.С. Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія |
| description |
Рецензія на книгу: Lacey Nicola. A Life of H. L. A. Hart. The Nightmare and the Noble Dream. – Oxford: Oxford University Press, 2004. – 422 p. |
| format |
Article |
| author |
Бігун, В.С. |
| author_facet |
Бігун, В.С. |
| author_sort |
Бігун, В.С. |
| title |
Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія |
| title_short |
Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія |
| title_full |
Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія |
| title_fullStr |
Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія |
| title_full_unstemmed |
Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія |
| title_sort |
життя г. л. а. харта. кошмар і благородна мрія |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12525 |
| citation_txt |
Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія / В.С. Бігун // Проблеми філософії права. — 2005. — Т. III. — С. 403-405. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bígunvs žittâglahartakošmaríblagorodnamríâ |
| first_indexed |
2025-11-27T05:45:05Z |
| last_indexed |
2025-11-27T05:45:05Z |
| _version_ |
1849921180681633792 |
| fulltext |
Проблеми філософії права. – 2005. – Том III. – № 1-2. 403
РЕЦЕНЗІЇ
© 2005 В. С. Бігун
ЖИТТЯ Г. Л. А. ХАРТА. КОШМАР І БЛАГОРОДНА МРІЯ
(Рец. на книгу: Lacey Nicola. A Life of H. L. A. Hart. The Nightmare and the Noble Dream.
– Oxford: Oxford University Press, 2004. – 422 p.)
Зазвичай, ми знаємо вченого
за його працями, але чи знаємо
ми його таким чином як люди-
ну? Життя й, зокрема, особис-
тий досвід вченого, думаю, по-
годяться усі, впливає на його
наукові погляди. Але як, яким
чином і чи ми знаємо, й, якщо
так, то наскільки про цей до-
свід? Як б не була відповідь на
це питання, ми розуміємо, що правознавство – це
певний мікросвіт, співтовариство, в якому, треба
визнати, ми теж судимо про праці вченого, зва-
жаючи на його особистість. Пригадується, коли
автор цих рядків розпочинав займатися наукою,
його здивувало, як досвідчені вчені при називан-
ні певного імені іншого вченого несхвально ма-
хали головою, даючи зрозуміти, що читати праць
такого автора категорично не будуть. Проте, це
зовсім не стосується героя рецензованої нами
праці, інтелектуальна біографія про якого визна-
на однією з кращих у 2005 році. Та й, прочитав-
ши її, серйозний правознавець з новим натхнен-
ням заглибиться в читання праць, на цей раз наче
прекрасно знаючи й розуміючи його автора.
Харт став відомим правознавцям в Україні
останніми роками, – завдяки, як кажуть спеціалі-
сти вартим кращого, перекладу його основної
праці, – “Концепція права”. Проте для поколінь
західних правників Харт відомий як найвидат-
ніший філософ права ХХ ст. Хоч дехто, як-от
автор біографії, називає Харта скромніше (най-
видатніший англомовний філософ права, певно,
не забуваючи про Г. Кельзена, біографію про
якого завершує вже відомий українським право-
знавцям С . Полсон), видавництво Оксфордсь-
кого університету має рацію. Презентуючи кни-
гу, воно відзначає, що науковість Харта спричи-
нила до еволюції в вивченні права, тоді як сам
вчений дав імпульс лібералізації суспільства
1960-их. Проте поряд з зовнішнім успіхом, осо-
бисте життя Харта було вкрай суперечливим
і проблемним. Єврейське походження, амбівале-
нтна сексуальність, складний шлюб засвідчують
психологічні труднощі, з якими його довелося
мати справу; тоді як звинувачення у шпіонажі
(на користь СРСР), хоча вони й не справдилися,
ледь не зруйнували всю його від початку прогно-
зовано блискучу кар’єру.
Книга, написана професором права Лондон-
ської школи економіки Ніколи Лейсі, надзви-
чайно цікава, зокрема, тому, що дає глибокий
й детальний психологічних аналіз й написана на
основі спогадів автора та його близьких, щоден-
ників, нотаток і листування Харта.
Біографія, проте, детально розповідає й про
наукове життя Харта. Й перед тим, як продов-
жити цю тему, опишемо її структуру. Вона скла-
дається з 4 частин і 13 розділів, з низкою додат-
ків та фотографій, які дають нам певне уявлення
про віхи життя вченого:
Частина І: Північ і Південь: 1. Гаррогейт, Че-
лтенгем, Бредфорд. 2. Оксфордський вчений.
3. Успіх, виборений з невдачі: Лондон і бар (пра-
вництво);
Частина ІІ: Зміна і продовження: 4. Дженіфер,
5. Від корпорації правників до військової розві-
дки: М15, шлюб і батьківство. 6. Оксфорд з ін-
шого боку рубежу;
Частина ІІІ: Золота ера: 7. Продаючи філософію
правникам: кафедра юриспруденції, 8. Американ-
ська юриспруденція очима англійця: Гарвард 1956-
7, 9. Право з позиції філософії: причинний зв’язок
в праві, Концепція права, 10. Захід і Схід, Каліфор-
нія та Ізраїль: право, свобода і моральність; відві-
дини Кельзен; моральність кримінального права,
11. Дисципліна, покарання та відповідальність;
Частина IV. 12. Стара і молода гвардія: Бен-
там і Бразеновс, 13. Кошмар і благородна мрія.
Харт (1907-1992) закінчив Оксфордський уні-
верситет у 1932 році й успішно займався юриди-
чною практикою. Під час Другої світової війни
(за станом здоров’я не призваний в діючу армію)
зразково відпрацював в зовнішній розвідці Ве-
ликобританії. Він з “відразою, не говорячи вже
про тошноту” думав про повернення до прак-
В. С. Бігун
404 Проблеми філософії права. – 2005. – Том III. – № 1-2.
тики. Причини такого відношення: не тільки пе-
реоцінка правильності рішення обрати професію
правника, але й ненависть “до антисоціальної чи,
принаймні, асоціальної” ролі правника, які часто
зайняті тим, як багатих зробити ще багатшими
й при цьому робити вигляд соціально корисних
співгромадян. Відтак повернення до Оксфорду
в 1945 році було закономірним рішенням, тим
паче, що захоплення філософією не полишало
його ніколи. В Оксфорді, життя, традиції якого
цікаво й предметно описані в праці, Харт споча-
тку викладає філософію і є наставником студен-
тів, а в 1952 р. обіймає славетну кафедру юрис-
пруденції. Її колись посідали професори Генрі
Мен і Павло Виноградов.
Харт починає викладати юриспруденцію, так
називають правову філософію чи філософію пра-
ва в Великобританії. До Харта відзначає Лейсі
вивчення юриспруденції представляло собою
освоєння технічного правового аналізу, з прискі-
пливою увагою до деталей й праць авторів про
різноманітні правові концепції, як-от власність,
володіння, корпорація тощо. Харт же спробував
“дати загальну картину права”, “дійсну, на відмі-
ну від ідеальної, природи права” (С. 4). Дійсно,
“Концепція права”, зібрання лекцій Харта, утве-
рджує позитивістський погляд на те, що право не
є творінням Бога чи природи, а, натомість, сис-
темою правил поведінки, які не обов’язково ма-
ють відношення до моральності. Разом з тим,
відзначав Харт право є творінням суспільства,
винаходом людини, й владність права випливає
не з їхнього змісту, а їхнього джерела, яке закла-
дене в відмінно інституціоналізованій системі
соціального визнання. Харт на прикладі про лі-
восторонній рух (у нас – правосторонній рух)
доводить, що це правило має своїм джерелом
визнання його як такого, визнання обов’язковості
цього правила. Це ж стосується й норм права (С.
5).
Визначною подією для Харта й для філософії
права загалом була праці в 1956-57 рр. в Гарва-
рдському університеті, які запам’яталися його
відомою дискусією з Л. Фуллером. Проте не
менш цікавою була його дискусія, й справжні
публічні дебати з Кельзеном у 1961 р. (остан-
ньому було майже 80). Запам’яталися вони не
тільки інтелектуальним напруженням, але й па-
діння в кінці Харта зі стільця, коли Кельзен про-
голосив: “Норма є норма”.
В 1969 р. йде у відставку й полишає кафедру
обраному Р. Дворкіну, котрий з самого початку
критикував Харта.
Харт – представник аналітичної юриспруден-
ції та юридичного позитивізму (зокрема юриди-
чного неопозитивізму). Автор багатьох праць із
загальної теорії, філософії та етики права, кримі-
нального та деліктного права тощо (“Концепція
права” (1961, 1994), “Причинний зв’язок у праві”
(у співавторстві, 1959, 1985), “Право, свобода,
моральність” (1963), “Моральність криміналь-
ного права” (1965), “Покарання і відповідаль-
ність” (1968), “Бентамські нариси” (1982), “На-
риси юриспруденції та філософії” (1983) та інші.
Х. вважається найвизначнішим англ. філософом
права ХХ ст.
Погляди Харта сформувалися під впливом лі-
нгвістичної філософії (зокрема Л. Вітгенштейна,
Ґ. Райта, Дж. Л. Остіна) та юридичного позити-
візму (зокрема поглядів І. Бентама, Дж. Остіна).
Х. використовував методи аналітичної філо-
софії для системного аналізу і критичної оцінки
природи правових систем, їхньої ролі в суспільс-
тві, усталених правових доктрин та практики.
Вважаючи, що запропоноване Дж. Остіном
(1790-1859) поняття та визначення права (сукуп-
ність загальних наказів, виданих вищим органом
політичної влади чи політичним сувереном, що
примусово здійснюються під страхом покарання,
виконуваних як звичка більшістю населення)
є нездатним пояснити низку важливих рис та
проявів правової системи, Х. натомість запропо-
нував власну концепцію права.
Право (правова система), на думку Х., є склад-
ною системою право-регулятивної та нормативної
поведінки, що складається із поєднання правил
(норм) “первинних” (правила-зобов’язання) і “вто-
ринних” (правила-визнання, правила-змін, пра-
вила-санкції) та їхньої взаємодії. Вчений вважав,
що “вторинні” правила констатуються не держа-
вою, а практикою: вони діють в разі їхнього ефе-
ктивного прийняття в якості звичної нормативної
практики представників судової влади та уповно-
важених офіційних осіб. Саме ці правила прова-
дять механізм для офіційної ідентифікації, адмініс-
трування та застосування “первинних” правил. Для
функціонування правової системи необхідно й до-
статньо, на думку Х., щоб правила поведінки до-
тримувалися усіма й щоб, правила-визнання крите-
ріїв правової дійсності, правила-змін і правила-рі-
шення сприймалися офіційними особами, що за-
ймаються правозастосуванням, в якості всезага-
льного стандарту офіційної поведінки.
Харт, у дусі позитивістської традиції, строго
розмежовував поняття права та моральності
й виключав останню зі “вторинних” правил “ви-
знання”. У співвідношенні моральності та права,
Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія
Проблеми філософії права. – 2005. – Том III. – № 1-2. 405
вчений виділяв фактичні, концептуальні, аналі-
тичні та моралістичні питання, а також два аспе-
кти “моральності”. Перший – сукупність мора-
льних принципів і переконань, прийнятих суспі-
льством (позитивна моральність), другий – суку-
пність таких моральних принципів і переконань,
що незважаючи на їхнє прийняття у суспільстві,
можуть пройти через горнило раціонального
критичного аналізу. Тому, на думку Х., обґрун-
тованість примусової реалізації суспільством мо-
ральних принципів і переконань (позитивної мо-
ральності) з допомогою кримінального права за-
лежить від обґрунтування примусового дотри-
мання норм позитивної моральності. Застосову-
ючи це положення для вирішення практичних
завдань, Х. вважав, що кримінальне право має
забороняти та карати таку поведінку, яка завдає
шкоди (“принцип шкоди” Дж. С. Мілля), а лише
сам факт того, що певний акт визнається суспі-
льством непристойним не є достатнім аргумен-
том на користь його заборони.
Харт, розвиваючи ідеї аналітичної юриспру-
денції, прагнув посилити процес гуманізації по-
зитивного права. Незважаючи на використання
низки природно-правових конструкцій при виро-
бленні власної концепції права, Х. визнають
представником легістського неопозитивістського
праворозуміння, оскільки під правом, у широ-
кому розумінні, вчений розумів наказ суверена.
Харт підкреслював високе значення філософ-
ського аналізу в визначенні, з’ясуванні, обґрун-
туванні права та вирішенні не тільки теоретич-
них, але й практичних питань реального життя.
Ідеї Х. як піддано критиці низкою дослідників
(особливо Р. Дворкіним), так і розвинуто та ін-
терпретовано низкою його учнів і послідовників
(В. Валухов, Н. МакКормік, Д. Колеман, К. Ґрі-
навальт, Ґ. Хьюз. Ф. Сопер, Дж. Раз, Р. Сарто-
ріус, Є. Булигін та ін.).
Книга Лейсі вчасна для українських право-
знавців, оскільки уможливлює формування цілі-
снішого, нарешті, неупередженого уявлення про
Харта, його внеску в теорію та філософію права,
інші юридичні науки. Крім того, вона надихає на
наукове вдосконалення, є джерелом оживлення
інтересу до правознавства як цілісного процесу,
як життя, яке не тільки складається з праць вче-
них, але й з життя самих вчених*.
Тв.: Hart H. L. A. Concept of Law. Oxford,
1961, (2-е видання) 1994; Law, Liberty and
Morality. Oxford, 1963; Positivism and Separation
of Law and Morals // Harvard Law Review. 1958, №
81; Punishment and Responsibility. Oxford, 1967;
Essays on Bentham. Oxford, 1982; Essays in
Jurisprudence and Philosophy. Oxford, 1983; Харт
Х. Л. А. Концепція права. К., 1998.
Літ.: Туманов В. А. Буржуазная правовая иде-
ология. М., 1971; MacCormick. H. L. A. Hart.
Stanford, 1981; Нерсесянц В. С. Философия пра-
ва. М., 1997; Baker B. M. Hart H. L. A. в кн.: The
Philosophy of Law. An Encyclopedia. N. Y., 1999;
Дворкін Роналд. Серйозний погляд на права. К.,
2000; Вдовина А. Г. Розвиток філософії права
в XX ст..(англо-саксонська традиція). Дис... канд.
юрид. наук. К., 2002.
_____________________________
* Українське правознавство теж має ким пишатися,
тими, хто може надихнути нинішнє покоління право-
знавців (згадати хоча б Б. Кістяківського, про якого
Л. Депенчук написала в 1995 р., академіка М. Василе-
нка, зібрання праць якого нарешті виходять завдяки
І. Б. Усенко, В. М. Корецького, про якого написав
і праці якого вийшли за редакцією В. М. Денисова.
Разом з тим варто було б більше видавати біографій
правознавців.
|