Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія

Рецензія на книгу: Lacey Nicola. A Life of H. L. A. Hart. The Nightmare and the Noble Dream. – Oxford: Oxford University Press, 2004. – 422 p.

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2005
Main Author: Бігун, В.С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2005
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12525
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія / В.С. Бігун // Проблеми філософії права. — 2005. — Т. III. — С. 403-405. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12525
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-125252025-02-09T15:10:55Z Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія Бігун, В.С. Рецензії Рецензія на книгу: Lacey Nicola. A Life of H. L. A. Hart. The Nightmare and the Noble Dream. – Oxford: Oxford University Press, 2004. – 422 p. 2005 Article Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія / В.С. Бігун // Проблеми філософії права. — 2005. — Т. III. — С. 403-405. — укр. 1818-992X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12525 uk application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Бігун, В.С.
Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія
description Рецензія на книгу: Lacey Nicola. A Life of H. L. A. Hart. The Nightmare and the Noble Dream. – Oxford: Oxford University Press, 2004. – 422 p.
format Article
author Бігун, В.С.
author_facet Бігун, В.С.
author_sort Бігун, В.С.
title Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія
title_short Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія
title_full Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія
title_fullStr Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія
title_full_unstemmed Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія
title_sort життя г. л. а. харта. кошмар і благородна мрія
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2005
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12525
citation_txt Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія / В.С. Бігун // Проблеми філософії права. — 2005. — Т. III. — С. 403-405. — укр.
work_keys_str_mv AT bígunvs žittâglahartakošmaríblagorodnamríâ
first_indexed 2025-11-27T05:45:05Z
last_indexed 2025-11-27T05:45:05Z
_version_ 1849921180681633792
fulltext Проблеми філософії права. – 2005. – Том III. – № 1-2. 403 РЕЦЕНЗІЇ © 2005 В. С. Бігун ЖИТТЯ Г. Л. А. ХАРТА. КОШМАР І БЛАГОРОДНА МРІЯ (Рец. на книгу: Lacey Nicola. A Life of H. L. A. Hart. The Nightmare and the Noble Dream. – Oxford: Oxford University Press, 2004. – 422 p.) Зазвичай, ми знаємо вченого за його працями, але чи знаємо ми його таким чином як люди- ну? Життя й, зокрема, особис- тий досвід вченого, думаю, по- годяться усі, впливає на його наукові погляди. Але як, яким чином і чи ми знаємо, й, якщо так, то наскільки про цей до- свід? Як б не була відповідь на це питання, ми розуміємо, що правознавство – це певний мікросвіт, співтовариство, в якому, треба визнати, ми теж судимо про праці вченого, зва- жаючи на його особистість. Пригадується, коли автор цих рядків розпочинав займатися наукою, його здивувало, як досвідчені вчені при називан- ні певного імені іншого вченого несхвально ма- хали головою, даючи зрозуміти, що читати праць такого автора категорично не будуть. Проте, це зовсім не стосується героя рецензованої нами праці, інтелектуальна біографія про якого визна- на однією з кращих у 2005 році. Та й, прочитав- ши її, серйозний правознавець з новим натхнен- ням заглибиться в читання праць, на цей раз наче прекрасно знаючи й розуміючи його автора. Харт став відомим правознавцям в Україні останніми роками, – завдяки, як кажуть спеціалі- сти вартим кращого, перекладу його основної праці, – “Концепція права”. Проте для поколінь західних правників Харт відомий як найвидат- ніший філософ права ХХ ст. Хоч дехто, як-от автор біографії, називає Харта скромніше (най- видатніший англомовний філософ права, певно, не забуваючи про Г. Кельзена, біографію про якого завершує вже відомий українським право- знавцям С . Полсон), видавництво Оксфордсь- кого університету має рацію. Презентуючи кни- гу, воно відзначає, що науковість Харта спричи- нила до еволюції в вивченні права, тоді як сам вчений дав імпульс лібералізації суспільства 1960-их. Проте поряд з зовнішнім успіхом, осо- бисте життя Харта було вкрай суперечливим і проблемним. Єврейське походження, амбівале- нтна сексуальність, складний шлюб засвідчують психологічні труднощі, з якими його довелося мати справу; тоді як звинувачення у шпіонажі (на користь СРСР), хоча вони й не справдилися, ледь не зруйнували всю його від початку прогно- зовано блискучу кар’єру. Книга, написана професором права Лондон- ської школи економіки Ніколи Лейсі, надзви- чайно цікава, зокрема, тому, що дає глибокий й детальний психологічних аналіз й написана на основі спогадів автора та його близьких, щоден- ників, нотаток і листування Харта. Біографія, проте, детально розповідає й про наукове життя Харта. Й перед тим, як продов- жити цю тему, опишемо її структуру. Вона скла- дається з 4 частин і 13 розділів, з низкою додат- ків та фотографій, які дають нам певне уявлення про віхи життя вченого: Частина І: Північ і Південь: 1. Гаррогейт, Че- лтенгем, Бредфорд. 2. Оксфордський вчений. 3. Успіх, виборений з невдачі: Лондон і бар (пра- вництво); Частина ІІ: Зміна і продовження: 4. Дженіфер, 5. Від корпорації правників до військової розві- дки: М15, шлюб і батьківство. 6. Оксфорд з ін- шого боку рубежу; Частина ІІІ: Золота ера: 7. Продаючи філософію правникам: кафедра юриспруденції, 8. Американ- ська юриспруденція очима англійця: Гарвард 1956- 7, 9. Право з позиції філософії: причинний зв’язок в праві, Концепція права, 10. Захід і Схід, Каліфор- нія та Ізраїль: право, свобода і моральність; відві- дини Кельзен; моральність кримінального права, 11. Дисципліна, покарання та відповідальність; Частина IV. 12. Стара і молода гвардія: Бен- там і Бразеновс, 13. Кошмар і благородна мрія. Харт (1907-1992) закінчив Оксфордський уні- верситет у 1932 році й успішно займався юриди- чною практикою. Під час Другої світової війни (за станом здоров’я не призваний в діючу армію) зразково відпрацював в зовнішній розвідці Ве- ликобританії. Він з “відразою, не говорячи вже про тошноту” думав про повернення до прак- В. С. Бігун 404 Проблеми філософії права. – 2005. – Том III. – № 1-2. тики. Причини такого відношення: не тільки пе- реоцінка правильності рішення обрати професію правника, але й ненависть “до антисоціальної чи, принаймні, асоціальної” ролі правника, які часто зайняті тим, як багатих зробити ще багатшими й при цьому робити вигляд соціально корисних співгромадян. Відтак повернення до Оксфорду в 1945 році було закономірним рішенням, тим паче, що захоплення філософією не полишало його ніколи. В Оксфорді, життя, традиції якого цікаво й предметно описані в праці, Харт споча- тку викладає філософію і є наставником студен- тів, а в 1952 р. обіймає славетну кафедру юрис- пруденції. Її колись посідали професори Генрі Мен і Павло Виноградов. Харт починає викладати юриспруденцію, так називають правову філософію чи філософію пра- ва в Великобританії. До Харта відзначає Лейсі вивчення юриспруденції представляло собою освоєння технічного правового аналізу, з прискі- пливою увагою до деталей й праць авторів про різноманітні правові концепції, як-от власність, володіння, корпорація тощо. Харт же спробував “дати загальну картину права”, “дійсну, на відмі- ну від ідеальної, природи права” (С. 4). Дійсно, “Концепція права”, зібрання лекцій Харта, утве- рджує позитивістський погляд на те, що право не є творінням Бога чи природи, а, натомість, сис- темою правил поведінки, які не обов’язково ма- ють відношення до моральності. Разом з тим, відзначав Харт право є творінням суспільства, винаходом людини, й владність права випливає не з їхнього змісту, а їхнього джерела, яке закла- дене в відмінно інституціоналізованій системі соціального визнання. Харт на прикладі про лі- восторонній рух (у нас – правосторонній рух) доводить, що це правило має своїм джерелом визнання його як такого, визнання обов’язковості цього правила. Це ж стосується й норм права (С. 5). Визначною подією для Харта й для філософії права загалом була праці в 1956-57 рр. в Гарва- рдському університеті, які запам’яталися його відомою дискусією з Л. Фуллером. Проте не менш цікавою була його дискусія, й справжні публічні дебати з Кельзеном у 1961 р. (остан- ньому було майже 80). Запам’яталися вони не тільки інтелектуальним напруженням, але й па- діння в кінці Харта зі стільця, коли Кельзен про- голосив: “Норма є норма”. В 1969 р. йде у відставку й полишає кафедру обраному Р. Дворкіну, котрий з самого початку критикував Харта. Харт – представник аналітичної юриспруден- ції та юридичного позитивізму (зокрема юриди- чного неопозитивізму). Автор багатьох праць із загальної теорії, філософії та етики права, кримі- нального та деліктного права тощо (“Концепція права” (1961, 1994), “Причинний зв’язок у праві” (у співавторстві, 1959, 1985), “Право, свобода, моральність” (1963), “Моральність криміналь- ного права” (1965), “Покарання і відповідаль- ність” (1968), “Бентамські нариси” (1982), “На- риси юриспруденції та філософії” (1983) та інші. Х. вважається найвизначнішим англ. філософом права ХХ ст. Погляди Харта сформувалися під впливом лі- нгвістичної філософії (зокрема Л. Вітгенштейна, Ґ. Райта, Дж. Л. Остіна) та юридичного позити- візму (зокрема поглядів І. Бентама, Дж. Остіна). Х. використовував методи аналітичної філо- софії для системного аналізу і критичної оцінки природи правових систем, їхньої ролі в суспільс- тві, усталених правових доктрин та практики. Вважаючи, що запропоноване Дж. Остіном (1790-1859) поняття та визначення права (сукуп- ність загальних наказів, виданих вищим органом політичної влади чи політичним сувереном, що примусово здійснюються під страхом покарання, виконуваних як звичка більшістю населення) є нездатним пояснити низку важливих рис та проявів правової системи, Х. натомість запропо- нував власну концепцію права. Право (правова система), на думку Х., є склад- ною системою право-регулятивної та нормативної поведінки, що складається із поєднання правил (норм) “первинних” (правила-зобов’язання) і “вто- ринних” (правила-визнання, правила-змін, пра- вила-санкції) та їхньої взаємодії. Вчений вважав, що “вторинні” правила констатуються не держа- вою, а практикою: вони діють в разі їхнього ефе- ктивного прийняття в якості звичної нормативної практики представників судової влади та уповно- важених офіційних осіб. Саме ці правила прова- дять механізм для офіційної ідентифікації, адмініс- трування та застосування “первинних” правил. Для функціонування правової системи необхідно й до- статньо, на думку Х., щоб правила поведінки до- тримувалися усіма й щоб, правила-визнання крите- ріїв правової дійсності, правила-змін і правила-рі- шення сприймалися офіційними особами, що за- ймаються правозастосуванням, в якості всезага- льного стандарту офіційної поведінки. Харт, у дусі позитивістської традиції, строго розмежовував поняття права та моральності й виключав останню зі “вторинних” правил “ви- знання”. У співвідношенні моральності та права, Життя Г. Л. А. Харта. Кошмар і благородна мрія Проблеми філософії права. – 2005. – Том III. – № 1-2. 405 вчений виділяв фактичні, концептуальні, аналі- тичні та моралістичні питання, а також два аспе- кти “моральності”. Перший – сукупність мора- льних принципів і переконань, прийнятих суспі- льством (позитивна моральність), другий – суку- пність таких моральних принципів і переконань, що незважаючи на їхнє прийняття у суспільстві, можуть пройти через горнило раціонального критичного аналізу. Тому, на думку Х., обґрун- тованість примусової реалізації суспільством мо- ральних принципів і переконань (позитивної мо- ральності) з допомогою кримінального права за- лежить від обґрунтування примусового дотри- мання норм позитивної моральності. Застосову- ючи це положення для вирішення практичних завдань, Х. вважав, що кримінальне право має забороняти та карати таку поведінку, яка завдає шкоди (“принцип шкоди” Дж. С. Мілля), а лише сам факт того, що певний акт визнається суспі- льством непристойним не є достатнім аргумен- том на користь його заборони. Харт, розвиваючи ідеї аналітичної юриспру- денції, прагнув посилити процес гуманізації по- зитивного права. Незважаючи на використання низки природно-правових конструкцій при виро- бленні власної концепції права, Х. визнають представником легістського неопозитивістського праворозуміння, оскільки під правом, у широ- кому розумінні, вчений розумів наказ суверена. Харт підкреслював високе значення філософ- ського аналізу в визначенні, з’ясуванні, обґрун- туванні права та вирішенні не тільки теоретич- них, але й практичних питань реального життя. Ідеї Х. як піддано критиці низкою дослідників (особливо Р. Дворкіним), так і розвинуто та ін- терпретовано низкою його учнів і послідовників (В. Валухов, Н. МакКормік, Д. Колеман, К. Ґрі- навальт, Ґ. Хьюз. Ф. Сопер, Дж. Раз, Р. Сарто- ріус, Є. Булигін та ін.). Книга Лейсі вчасна для українських право- знавців, оскільки уможливлює формування цілі- снішого, нарешті, неупередженого уявлення про Харта, його внеску в теорію та філософію права, інші юридичні науки. Крім того, вона надихає на наукове вдосконалення, є джерелом оживлення інтересу до правознавства як цілісного процесу, як життя, яке не тільки складається з праць вче- них, але й з життя самих вчених*. Тв.: Hart H. L. A. Concept of Law. Oxford, 1961, (2-е видання) 1994; Law, Liberty and Morality. Oxford, 1963; Positivism and Separation of Law and Morals // Harvard Law Review. 1958, № 81; Punishment and Responsibility. Oxford, 1967; Essays on Bentham. Oxford, 1982; Essays in Jurisprudence and Philosophy. Oxford, 1983; Харт Х. Л. А. Концепція права. К., 1998. Літ.: Туманов В. А. Буржуазная правовая иде- ология. М., 1971; MacCormick. H. L. A. Hart. Stanford, 1981; Нерсесянц В. С. Философия пра- ва. М., 1997; Baker B. M. Hart H. L. A. в кн.: The Philosophy of Law. An Encyclopedia. N. Y., 1999; Дворкін Роналд. Серйозний погляд на права. К., 2000; Вдовина А. Г. Розвиток філософії права в XX ст..(англо-саксонська традиція). Дис... канд. юрид. наук. К., 2002. _____________________________ * Українське правознавство теж має ким пишатися, тими, хто може надихнути нинішнє покоління право- знавців (згадати хоча б Б. Кістяківського, про якого Л. Депенчук написала в 1995 р., академіка М. Василе- нка, зібрання праць якого нарешті виходять завдяки І. Б. Усенко, В. М. Корецького, про якого написав і праці якого вийшли за редакцією В. М. Денисова. Разом з тим варто було б більше видавати біографій правознавців.