Василь Іванович Маслов: пам’яткоохоронна діяльність у 1927-1930 роках
Стаття присвячена відомому вченому, директору Прилуцького окружного музею (1927-1930 рр.) В.І. Маслову та його практичній діяльності по організації в окрузі охорони культурної спадщини....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2012
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125512 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Василь Іванович Маслов: пам’яткоохоронна діяльність у 1927-1930 роках / Н.М. Дмитренко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2012. — Вип. 5. — С. 35-37. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-125512 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1255122025-02-09T14:56:53Z Василь Іванович Маслов: пам’яткоохоронна діяльність у 1927-1930 роках Василий Иванович Маслов: деятельность в сфере охраны памятников истории, старины и искусства в 1927-1930 годах Vasylii Ivanovich Maslov: activiti in the sphere of the historical and old times monument protection (1927-1930) Дмитренко, Н.М. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Стаття присвячена відомому вченому, директору Прилуцького окружного музею (1927-1930 рр.) В.І. Маслову та його практичній діяльності по організації в окрузі охорони культурної спадщини. Статья посвящена известному ученому, директору Прилуцкого окружного музея (1927–1930 гг.) В.И. Маслову и его практической работе по организации в округе охраны культурного наследия. The article is devoted to the famous scholar Director of Pryluky district museum (1927-1930) V. I. Maslov and his practical work in organizing the protection of the old times monuments in the district. 2012 Article Василь Іванович Маслов: пам’яткоохоронна діяльність у 1927-1930 роках / Н.М. Дмитренко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2012. — Вип. 5. — С. 35-37. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125512 351.853.09 «1927/1930»:94 uk Сіверщина в історії України application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| spellingShingle |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Дмитренко, Н.М. Василь Іванович Маслов: пам’яткоохоронна діяльність у 1927-1930 роках Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена відомому вченому, директору
Прилуцького окружного музею (1927-1930 рр.) В.І. Маслову
та його практичній діяльності по організації в окрузі охорони культурної спадщини. |
| format |
Article |
| author |
Дмитренко, Н.М. |
| author_facet |
Дмитренко, Н.М. |
| author_sort |
Дмитренко, Н.М. |
| title |
Василь Іванович Маслов: пам’яткоохоронна діяльність у 1927-1930 роках |
| title_short |
Василь Іванович Маслов: пам’яткоохоронна діяльність у 1927-1930 роках |
| title_full |
Василь Іванович Маслов: пам’яткоохоронна діяльність у 1927-1930 роках |
| title_fullStr |
Василь Іванович Маслов: пам’яткоохоронна діяльність у 1927-1930 роках |
| title_full_unstemmed |
Василь Іванович Маслов: пам’яткоохоронна діяльність у 1927-1930 роках |
| title_sort |
василь іванович маслов: пам’яткоохоронна діяльність у 1927-1930 роках |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125512 |
| citation_txt |
Василь Іванович Маслов: пам’яткоохоронна діяльність у 1927-1930 роках / Н.М. Дмитренко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2012. — Вип. 5. — С. 35-37. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT dmitrenkonm vasilʹívanovičmaslovpamâtkoohoronnadíâlʹnístʹu19271930rokah AT dmitrenkonm vasilijivanovičmaslovdeâtelʹnostʹvsfereohranypamâtnikovistoriistarinyiiskusstvav19271930godah AT dmitrenkonm vasyliiivanovichmaslovactivitiinthesphereofthehistoricalandoldtimesmonumentprotection19271930 |
| first_indexed |
2025-11-27T02:21:51Z |
| last_indexed |
2025-11-27T02:21:51Z |
| _version_ |
1849908394342744064 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
35
18. ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, спр. 342, арк. 7.
19. Российский государственный исторический архив (далі
– РГИА), ф. 1488, оп. 4, д. 950.
20. Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної
спадщини. – К., 2002. – 591 с.
21. РГИА, ф. 1399, оп. 1, д. 843.
Юрченко С.Б. Гамалеевский монастырь во времена
гетмана Ивана Скоропадского
На основании новых архивных документов уточняется
датировка некоторых построек Гамалеевского монастыря.
Ключевые слова: церковная архитектура, Гамалеевский
монастырь, строительная деятельность Скоропадського.
Yurchenko S.B. Hamaliivskyi monastery in the days of a
hetman Ivan Skoropadskyi
Based on new archival documents the dating of some buildings
of Hamaliivsky monastery confirmed
Key words: church architecture, Hamaliivskyi monastery,
building activity of Skoropadskyi
08.04.2012 р.
УДК 351.853.09 «1927/1930»:94
Н.М. Дмитренко
ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ МАСЛОВ:
ПАМ’ЯТКООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ
У 1927-1930 РОКАХ
Стаття присвячена відомому вченому, директору
Прилуцького окружного музею (1927-1930 рр.) В.І. Маслову
та його практичній діяльності по організації в окрузі охорони
культурної спадщини.
Ключові слова: В.І. Маслов, окружний музей, заповідник,
охорона пам’яток.
Ім’я В.І. Маслова добре відомо філологам і
значно меньше музейникам. У січні 1927 р. його
було призначено на посаду директора Прилуцького
окружного музею. Незважаючи на нетривалий
термін перебування на цій посаді, він зробив
значний внесок у розвиток музейної справи та
організації регіональної пам’яткоохоронної системи.
В умовах становлення українського демократичного
суспільства суттєвим стає питання охорони
культурної спадщини. Особливого значення набуває
наявність напрацьованого досвіду попередників.
Отже, актуальність дослідження обумовлюється
необхідністю вивчення досвіду на шляху пошуку
нових механізмів захисту, збереження та дослідження
культурної спадщини.
Діяльність В.І. Маслова в музейній сфері при-
вернула увагу дослідників на початку 90-х рр. ХХ
ст. У колективній праці «Репресоване краєзнавство
20-30-х рр.» висвітлено процес перетворення При-
луцького окружного музею у помітний краєзнавчий
осередок за часів керівництва В. Маслова,
відзначено його уміння згуртувати навколо музею
представників місцевої наукової, педагогічної та
творчої інтелігенції [1]. У статті Г. Гайдая схаракте-
ризована роль В. Маслова у створенні активу поза-
штатних співробітників музею, організації виставок
народних майстрів [2]. Студії О. Баранкова наво-
дить стислі відомості про життєвий шлях В. Масло-
ва та його зв’язки з Чернігівщиною [3]. Серія статей
племінниці В. Маслова О. Клочко присвячена темі
формування його наукових поглядів, аналізу причин
обрання на посаду завідувача музею, фотофіксації
позамузейних пам’яток. Світлини, зроблені
В.Масловим у 20-х рр. ХХ ст., з часом залишились
єдиним джерелом, що дозволяє скласти уяву про
культові споруди та громадські будівлі Прилуцької
округи [4]. Таким чином, попри значний інтерес
до особистості В. Маслова, його пам’яткоохоронна
діяльність лише фрагментарно відображена у пра-
цях фахівців, що і зумовило появу цієї студії.
Початок 20-х рр. ХХ ст. – один із самих
складних в історії Прилуцького місцевого музею.
Як самостійний культурний заклад повітовий музей
Прилуччини існував до 1923 р., коли припинив
роботу через складні економічні умови, відсутність
керівника (І.Н. Капустянський звільнився у квітні
1920 р., отримавши роботу у Полтаві). Збірка
для збереження була передана до педкурсів.
Пропозиція НКО УСРР (березень 1925 р.) передати
до Полтавського державного музею цінні речі з
Сокиринців та Тростянця прискорила організацію
Прилуцького окружного музею та передачу до нього
збірки Сокиринського музею (3518 експонатів) [5].
Окрвиконкомом у вересні 1926 р. було виділено
окреме приміщення під музей по вул Леніна, 78 у
бувшому будинку Нечволода. У другій половині
грудня того ж таки року почалась робота по
розгортанню експозиції окружного музею.
Окрінспектура народної освіти відповідально
поставилась до пошуків кандидатури на посаду
завідувача. Місцеве краєзнавче товариство відхилило
кілька кандидатур, запропонованих окрінспектурою.
Зокрема, було відмовлено Василю Дмитровичу
Єрмолову – зав. профосвітою в м. Старобільську, та
Ніканору Костянтиновичу Дмитруку – заступнику
директора Коростеньського окружного музею [6].
Головним аргументом був той факт, що жоден з них
не був уродженцем Прилуччини. На цій посаді воліли
бачити людину, яка б знала і любила свою малу
батьківщину. 1 січня 1927 р. на посаду очільника
музею призначили В.І. Маслова [7]. 1 травня того
ж таки року Прилуцький окружний музей відчинив
двері для відвідувачів.
Справа організації пам’яткоохоронної роботи
на Прилуччині бере початок в далекому 1919 р.
З метою збору та охорони культурно-мистецьких
цінностей у жовтні 1919 р. при Прилуцькій
повітовій земській управі було створено «Бюро
Сіверщина в історії України, випуск 5, 2012
36
охорони пам’ятників старовини, мистецтва, куль-
тури та природи» [8]. Протягом жовтня-листопада
1919 р. співробітники Бюро складають охоронно-
облікові картки на речі музейного значення в бу-
динках Маркевичів, Добротворських, Бодянських,
Краснянських [9]. У цей же час на облік беруть-
ся старовинні речі, що зберігались у прилуцькій
«Просвіті» [10]. Найближчею помічницею І. Капу-
стянського – Ольгою Матвієвською були складені
описи речей у Сокиринському палаці Ґалаґанів та
Густинському монастирі [11].
Але систематична та масштабна
пам’яткоохоронна робота в межах Прилуцької
округи розпочалась саме за часів директорства В.І.
Маслова. Відбулося шість наукових відряджень
до Густинського та Ладанського монастирів. Під
час експедиції сфотографовано монастирські
будівлі (133 світлини) [12]. У 1927 р. складений
перелік охоронних об’єктів Прилуцької округи,
до якого увійшли 87 культових споруд, збудова-
них до 1850 р. з позначенням року будівництва,
місцезнаходження та будівельного матеріалу; 7
пам’яток природи та 8 могил видатних діячів При-
луччини [13]. Були складені порайонні відомості
про нерухомі позамузейні пам’ятки [14]. З метою
збереження церковної старовини у 1927 р. ди-
ректором музею проведено обстеження закритих
молитовних будинків в Тростянці та Сокирин-
цях Срібнянського району. В Тростянці вилучена
порцелянова рама розміром 1 х 2 м, зроблена на
виробництві Міклашевського. У Сокиринцях взяті
на облік дерев’яні одвірки старої Кустівської церк-
ви часів Єлизавети І та ікона на шклі роботи худож-
ника Нерадовського [15]. Розуміючи неможливість
збереження архітектурних пам’яток без утримання
їх у належному технічному стані, В.І. Маслов за до-
рученням окрвиконкому у 1929 р. склав доповідну
записку до Укрголовнауки «Про відпуск коштів на
схоронення та реставрацію пам’яток культури, ста-
ровини та мистецтва на Прилуччині». Визначивши
найголовніші пам’ятки, автор записки клопоче про
виділення дотацій з держбюджету в розмірі 111 тис.
крб. [16]. В.І. Масловим було описано стан парків
та архітектурних споруд на Прилуччині. Робота су-
проводжувалась фотофіксацією найбільш цінних
об’єктів. А його звіт до Харківської крайової комісії
охорони пам’яток мистецтва, культури та природи
за 1928-1929 рр. вражає своєю ґрунтовністю та ви-
соким професіоналізмом. Він не тільки описує су-
часний стан пам’ятки, а й визначає архітектурний
стиль будівель, використовує розповіді людей,
які пам’ятали, що знаходилось в садибах, але
було знищено під час революційних змагань та
громадянської війни, дає оцінку панським сади-
бам (зокрема, Сокоринців, Яготина, Безбахівки)
як культурно-мистецьким гніздам середини ХІХ
ст., які відігравали значну роль в національно-
культурному житті краю. Значна увага в звіті
приділена пам’яткам паркового мистецтва, зокре-
ма Тростянецькому дендропарку: «В парку чис-
ленна дендрологічна збірка, «куток Швейцарії» з
горами та озерами створювався протягом 40 років.
В українській лісостепній місцевості при сучаснім
зменшенні лісної площі гостро стає питання про
її поширення і необхідність акліматизації деяких
порід, корисних у сільському господарстві, кустар-
ному виробництві та промисловості. …Враховуючи
практичне, наукове і художнє значення Тростянець-
кого парку, Прилуцький окрвиконком на підставі
наданих йому окрмузеєм матеріалів, порушив у
серпні 1929 року клопотання перед Раднаркомом
УСРР про оголошення Тростянця заповідником.
Наслідки цього клопотання ще невідомі» [17].
Того ж таки року за поданням музею було пору-
шено клопотання про оголошення заповідником
«Шевченківського флігеля» (ампірна будівля,
архітектор Мелас) у маєтку Рєпніних в Яготині з
частиною прилеглого до нього парку і озера та асиг-
нування 25000 карбованців на його реставрацію
[18]. Музей не тільки пропонував охоронні заходи,
але й робив практичні кроки на цьому шляху. На
музейні кошти була придбана металева огорожа
з метою впорядкування могили Є. Гребінки (х.
Мар’янівка), яка перебувала в жахливому стані [19].
Містить звіт інформацію про стан археологічних
пам’яток у Березово-Рудкінському, Варвинсько-
му, Іваницькому, Прилуцькому, Срібнянському
та Турівському районах [20]. Була обстежена са-
диба Гребінок в хуторі Убіжище, а також могила
М.А. Маркевича, українського письменника та
історика, у с.Турівці [21].
Відзначаються у звіті факти руйнування та ни-
щення будівель, парків, скульптурних композицій
в панських садибах, недбале ставлення до мо-
гил видатних земляків. І лише в особистих но-
татках, складених під час обстеження округи,
відчувається глибокий сум з приводу побачено-
го. «Могилу О.С. Рахманової зрівняли з землею
влітку 1929 року, дерев’яна огорожа знята та зко-
ристована для сцени. Рахманова була гарна, до-
помагала вигодовувати селянських дітей. Школа
(сільської молоді – Н.Д.) прийшла, розрівняли,
побудували літній театр. …Бюст С.Г. Волконсь-
кого стояв у залі Безбахівського будинку. Під час
заскока Таращанського червоного загону солдати
стріляли в бюст, отбили носа. Далі навчатель Ар-
тюхов забрав його до школи. З часу, коли Артюхов
помер, бюст валяється в шкільному сараї» [22].
У квітні 1930 р. В.І. Маслов складає документ
до Прилуцької окрінспектури народної освіти
«Конкретні заходи для здійснення охорони пам’яток
матеріальної культури та природи на Прилуччині»:
«А) В галузі збереження пам’яток
матеріальної культури:
ISSN 2218-4805
37
– через пресу поставити керівників, громадян до
відома, які знаходяться під охороною;
– до відома державних установ перелік пам’яток,
що знаходяться у віданні цих останніх;
– зобов’язати установи вжити заходів до охорони,
а у річні кошториси установ закладати кошти на
ремонт та реставрацію пам’яток;
– технічний кошторис складається
окрміськгоспом, зобов’язавши його невідкладно
перевести цю роботу за рахунок установ, що відають
взятими на облік пам’ятками;
– зайнятись перш за все об’єктами, що
перебувають у загрозливому стані: жертвам революції
1905 р. у с.Ольшани, шевченківський флігель у
Яготині, могила Є. Гребінки у Мар’янівці, могила
М. Маркевича у Турівці, скарбниця у Прилуках,
будівлі Густинського монастиря, Сокиринці;
– запропонувати окрземвідділу та лісництву
виділити участки, де знаходяться архітектурні та
історичні земляні спорудження з угідь загального
сільсько-господарського користування.
Б) В галузі охорони природи:
– виділити з меж загального користування
Тростянецький, Сокиринський, Згурівський,
Яготинський, Линовицький та Радьківський
парки, заборонити порубку і розчистку без відома
краєвої інспектури охорони пам’яток» [23]. До
природоохоронних об’єктів входили озеро Великий
Супій в Яготині та «Клюквене озеро» з реліктовою
флорою біля с. Буди. Деякі з заходів залишаються
актуальними до сьогодення.
Таким чином, В.І. Маслов на посаді директора
Прилуцького окружного музею налагодив
систематичну, масштабну роботу по обліку
та збереженню пам’яток історії, старовини та
мистецтва. Ним був складений реєстр узятих під
охорону культових споруд, пам’яток природи та
некрополів, зроблений добірний опис церковних,
монастирських споруд, археологічних пам’яток,
панських садиб, проведена фотофіксація найбільш
цінних об’єктів. В.І. Масловим було запропоновано
створення заповідників на території Тростянецького
дендропарку та маєтку Репніних в Яготині.
Загалом, положення та висновки даного
дослідження можуть бути використані під час
написання узагальнюючих праць з історії розвитку
музейної справи та створення регіональної
пам’яткоохоронної системи, а також у процесі
підготовки путівників по Чернігівській області.
Посилання
1.Коваленко О., Ткаченко В. Маслов Василь Іванович //
Репресоване краєзнавство 20-30-х рр. – К.: Рідний край, 1991.
– С. 345
2. Гайдай Г. Василь Іванович Маслов // Скарбниця
української культури: Збірник наукових праць. – Чернігів, 1996.
– Вип. 1. – С. 108-112.
3. Баранков О., Баранкова Н. Василь Іванович Маслов та
Чернігівщина // Література і культура Полісся. – Ніжин, 2000. –
Вип. 18. – С. 169-171.
4. Клочко О. Чарівний ліхтар. По сторінках сімейного
альбому // Прилуки Фортеця. – 2008. – № 1. – С. 20-39; Її ж.
Дороги, які нас обирають. Василь Маслов // Прилуки Фортеця.
– 2008. – № 2. – С. 6-13.
5. Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО), ф.
Р-5492, оп. 1, спр. 1567, арк. 1, 1 зв.
6.ДАЧО, ф. Р-5492, оп. 1, спр. 1567, арк. 3-4; спр. 1511, арк.
99, 143.
7. Центральний державний архів вищих органів влади та
управління України, ф. 166, оп. 12, т. 2, спр. 4774.
8. ДАЧО, ф. Р-7687, оп. 1, спр.1, арк. 1.
9. ДАЧО, ф. Р- 7687, оп. 1, спр.1, арк. 97-99.
10. ДАЧО, ф. Р-7687, оп. 1, спр. 2, арк. 69.
11. ДАЧО, ф. Р- 5399, оп. 1, спр. 1, арк. 29.
12. Бюлетень Прилуцького окружного музею. Прилуки. –
1929. – № 2 – С. 75.
13. ДАЧО, ф. Р-5492, оп. 1, спр. 1567, арк. 136-137.
14. ДАЧО, ф. Р-5492, оп. 1, спр. 1626, арк. 7.
15. ДАЧО, ф. Р- 5492, оп. 1, спр. 1567, арк. 2, 2 зв.
16. ДАЧО, ф. Р-5492, оп. 1, спр. 1626, арк. 50, 51, 51 зв., 52, 52 зв.
17. Інститут рукопису НБУ ім В. Вернадського (далі – ІР
НБУВ), ф. 243, № 1171, арк. 3.
18. Там само, арк. 7.
19. Там само, арк. 9.
20. Там само, арк. 11-14.
21. Бюлетень Прилуцького окружного музею. Прилуки. –
1929. – № 2 – С. 81-82.
22. ІР НБУВ, ф. 243, № 1171, арк. 7.
23. ДАЧО, ф. Р-5492, оп. 1, спр. 1625, арк. 37, 37 зв., 38.
Дмитренко Н.М. Василий Иванович Маслов:
деятельность в сфере охраны памятников истории, старины
и искусства в 1927-1930 годах
Статья посвящена известному ученому, директору
Прилуцкого окружного музея (1927–1930 гг.) В.И. Маслову
и его практической работе по организации в округе охраны
культурного наследия.
Ключевые слова: В.И. Маслов, окружной музей, заповедник,
охрана памятников старины.
Dmitrenko N.M. Vasylii Ivanovich Maslov: activiti in the
sphere of the historical and old times monument protection
(1927-1930)
The article is devoted to the famous scholar Director of
Pryluky district museum (1927-1930) V. I. Maslov and his practical
work in organizing the protection of the old times monuments in
the district.
Key words: V.I. Maslov, district museum, national park,
protection of the old times monument.
23.03.2012 р.
|