Побудова узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління
Розглядаються питання побудови узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління та її компонентів (елементів), яка являє собою територіально розподілену корпоративну інформаційну (комп’ютерну) систему, що об'єднує інформаційні ресурси і забезпечує в рамках єдиних стандарт...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Математичні машини і системи |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем математичних машин і систем НАН України
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125607 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Побудова узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління / О.Г. Додонов, В.Г. Путятін, С.А. Куценко, Д.В. Ланде // Математичні машини і системи. — 2017. — № 3. — С. 3-22. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860166896297443328 |
|---|---|
| author | Додонов, О.Г. Путятін, В.Г. Куценко, С.А. Ланде, Д.В. |
| author_facet | Додонов, О.Г. Путятін, В.Г. Куценко, С.А. Ланде, Д.В. |
| citation_txt | Побудова узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління / О.Г. Додонов, В.Г. Путятін, С.А. Куценко, Д.В. Ланде // Математичні машини і системи. — 2017. — № 3. — С. 3-22. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Математичні машини і системи |
| description | Розглядаються питання побудови узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління та її компонентів (елементів), яка являє собою територіально розподілену корпоративну інформаційну (комп’ютерну) систему, що об'єднує інформаційні ресурси і забезпечує в рамках єдиних стандартів збір, накопичення, обробку, пошук і представлення інформації в інтересах органів управління.
Рассматриваются вопросы построения обобщенной структуры информационной системы организационного управления и ее компонентов (элементов), которая представляет собой территориально распределенную корпоративную информационную (компьютерную) систему, объединяющую информационные ресурсы и обеспечивающую в рамках единых стандартов сбор, накопление, обработку, поиск и представление информации в интересах органов управления.
The questions of construction of the generalized structure of information organization manage-ment system and its components (cells), which is a geographically distributed corporate information (computer) system that combines information resources and ensure that within common standards collec-tion, storage, processing, retrieval and presentation of information in the interests of authorities are re-garded.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:56:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
© Додонов О.Г., Путятін В.Г., Куценко С.А., Ланде Д.В., 2017 3
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3
ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ
УДК 004.91
О.Г. ДОДОНОВ
*
, В.Г. ПУТЯТІН
*
, С.А. КУЦЕНКО
*
, Д.В. ЛАНДЕ
*
ПОБУДОВА УЗАГАЛЬНЕНОЇ СТРУКТУРИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
ОРГАНІЗАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ
*
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України, м. Київ, Україна
Анотація. Розглядаються питання побудови узагальненої структури інформаційної системи ор-
ганізаційного управління, яка являє собою територіально розподілену корпоративну інформаційну
(комп'ютерну) систему, що об'єднує інформаційні ресурси і забезпечує в рамках єдиних стан-
дартів збір, накопичення, обробку, пошук і представлення інформації в інтересах органів управлін-
ня.
Ключові слова: архітектура, система, організаційне управління, підсистема, структура, функція.
Аннотация. Рассматриваются вопросы построения обобщенной структуры информационной
системы организационного управления, которая представляет собой территориально распреде-
ленную корпоративную информационную (компьютерную) систему, объединяющую информаци-
онные ресурсы и обеспечивающую в рамках единых стандартов сбор, накопление, обработку, по-
иск и представление информации в интересах органов управления.
Ключевые слова: архитектура, система, организационное управление, подсистема, структура,
функция.
Abstract. The questions of construction of the generalized structure of information organization manage-
ment system and its components (cells), which is a geographically distributed corporate information
(computer) system that combines information resources and ensure that within common standards collec-
tion, storage, processing, retrieval and presentation of information in the interests of authorities are re-
garded.
Keywords: architecture, system, organizational management, sub-system, the principle, structure, func-
tion.
1. Вступ
В останні роки широкого поширення набули інформаційні системи організаційного управ-
ління (ІСОУ) – комп'ютерні інформаційні системи, які призначені для автоматизації функ-
цій управлінського персоналу і належать за класифікацією до комп'ютерних систем за ви-
дами процесів управління [1–3]. Прикладами ІСОУ можуть бути автоматизовані системи
військового призначення (АС ВП) у Збройних силах (ЗС), автоматизовані системи управ-
ління (АСУ) ЗС (система попередження про ракетний напад; система контролю космічного
простору; система виявлення, оцінки та прогнозування застосування противником зброї
масового ураження; АСУ видами і родами військ, АСУ військами і зброєю; єдина АСУ по-
вітряно-космічною обороною); автоматизовані навчальні командні пункти; інтегровані
АСУ військовими комісаріатами; АС бойового управління силами і обміну інформацією;
глобальна система управління тиловим забезпеченням ЗС США; ІСОУ державними уста-
новами; автоматизовані інформаційні системи обробки інформації та управління в інте-
ресах міністерств та відомств; система управління силами військово-морського флоту
(ВМФ), протичовновими силами у ближній морській зоні; командний комплекс управління
корабля; інформаційно-розрахункові системи органів управління ВМФ; Єдина державна
система висвітлення надводної та підводної обстановки і єдина система освітлення інфор-
мації про морську обстановку; комплексна АСУ силами (військами), зброєю і засобами.
4 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3
Особливістю таких ІСОУ є наявність в них людей, які, з одного боку, є об'єктом управлін-
ня, а з іншого, органами управління.
Мета роботи – це розгляд питань організації узагальненої структури ІСОУ як ціліс-
ної територіально розподіленої корпоративної інформаційної комп'ютерної системи, що
забезпечує в рамках єдиних стандартів збір, накопичення, обробку, пошук і представлення
інформації в інтересах органів управління.
2. Аналіз публікацій
У статті [1] розглядаються питання організації структурної побудови Урядової інформа-
ційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС) як багаторівневої
територіально розподіленої корпоративної комп'ютерної системи, що реалізується систе-
мою функцій і задач. У статті [2] розглянуто комплексний підхід до проблеми інфор-
маційного забезпечення аналітичної обробки інформації в УІАС НС. У статті [3] розгля-
нуті питання організації структури ІСОУ авіаційним комплексом (АК) та інформаційної
взаємодії її елементів у процесі функціонування СОУ АК. У статті [4] розглядаються
принципи побудови, структура комп'ютерної моделі і технологія комп'ютерного моделю-
вання, орієнтовані на створення СОУ АК. Дано визначення структури СОУ як цілісної су-
купності з'єднаних між собою інформаційними зв'язками елементів об'єкта і органу управ-
ління, що визначає склад системи, порядок розташування елементів (підсистем) відносно
один одного та множину стійких зв'язків між ними, що забезпечують цілісність системи
при зміні внутрішніх і зовнішніх факторів. Показано, що структура СОУ АК базується на
організаційно-штатній структурі підрозділів АК і являє собою сукупність спеціалізованих
функціональних підрозділів, взаємопов'язаних у процесі обґрунтування, вироблення, при-
йняття та реалізації управлінських рішень.
У статті [5] розглядаються питання побудови системи обробки інформації та управ-
ління спеціального призначення, яка є інтегрованою інформаційною системою, що забез-
печує збір, накопичення, обробку, пошук і представлення інформації в інтересах органів
управління. У статті [6] розглядаються питання комп'ютерного моделювання системи
управління мобільним АК, що базуються на рухомому аеродромі. У статті [7] розглянуті
функціональні можливості комп'ютерного моделюючого комплексу при моделюванні про-
цесів автоматизованого управління авіаційним комплексом як ІСОУ на прикладі рішення
комплексної функціональної задачі «Виконання планової таблиці польотів». У статті [8]
розглядаються питання організації, функції, завдання та регламент роботи групи експерт-
ної підтримки УІАС НС у різних режимах процесу підготовки, оцінки та прийняття управ-
лінських рішень. У статті [9] розкрито специфіку СОУ і їх взаємозв'язок із складнострук-
турованими предметними областями. В роботі [10] наводиться загальна модель управління
СОУ і технологія розв'язання відповідних задач управління. В роботі [11] розглянуто
підхід, який дозволяє аналізувати мережеві структури, де потенційно існують зв'язки між
усіма учасниками, деякі з яких актуалізуються, породжуючи на час вирішення задачі, що
стоїть перед системою, певну ієрархію. У книзі [12] розглянуті методи формування ор-
ганізаційних структур компаній інвестиційно-будівельної сфери, детальний алгоритм про-
цесу оцінки ефективності організаційної структури управління компанії. У статті [13] за-
пропонована аналітична модель, що дає можливість розрахунку необхідних характеристик
функціонування АСОУ з урахуванням зовнішніх впливів деструктивного характеру, наве-
дена структурна схема системи, що моделюється. У роботах [14–17] наведені особливості
ситуаційного центру як деякого різновиду системи підтримки прийняття рішень, сформу-
льовані основні принципи його проектування і функціонування.
Роботи [18–24] присвячені різним аспектам СОУ: управлінню процесом моделю-
вання при вирішенні функціональних задач на автоматизованих робочих місцях (АРМ)
комп'ютерної моделі ІСОУ АК [18]; основам підтримки процесів організаційного управ-
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3 5
ління системами спеціального призначення [19]; основам побудови і управління інфоко-
мунікаційних систем та мереж спеціального призначення [20]; загальній характеристиці
процесу автоматизованого управління складними організаційно-технічними системами
спеціального призначення Повітряно-космічних сил [21]; перспективам створення корпо-
ративних автоматизованих інформаційних систем військового призначення [22]; основним
вимогам до інформаційного забезпечення АС спеціального призначення [23]; розгляду но-
вого класу СОУ, які функціонують в умовах структурної невизначеності, заснованого на
відомих розробках в області систем управління зі змінною структурою [24]. З огляду на
найбільш широке застосування і різноманітність цього класу систем, часто будь-які ІС ро-
зуміють саме в даному тлумаченні. До цього класу належать ІСОУ як органів управління
(ОУ), організацій, органів управління спеціального і військового призначення, ОУ як про-
мисловими фірмами, так і непромисловими об'єктами: готелями, банками, торговельними
фірмами та ін. Основними функціями подібних систем є оперативний контроль і регулю-
вання, оперативний облік і аналіз, перспективне і оперативне планування, інформаційно-
аналітична діяльність, бухгалтерський облік, управління збутом і постачанням та рішення
інших аналітичних, економічних і організаційних задач.
3. Визначення, призначення та мета створення ІСОУ
Незважаючи на широке поширення подібних систем, сьогодні не існує єдиного і загально-
прийнятого визначення ІСОУ. Існуючі визначення не враховують місце предметних облас-
тей, для яких створюються системи [9]. На думку авторів, ІСОУ – це сукупність пов'язаних
в єдине ціле каналами передачі інформації баз даних (БД), інформаційних сховищ (ІC), баз
знань (БЗ), а також інформаційних технологій (ІТ), які підтримують процеси збору, оброб-
ки, аналізу, передачі та представлення інформації різного рівня інтеграції. При цьому об-
мін інформацією здійснюється як між об'єктами виділеної предметної області (ПрО), так і з
об’єктами навколишнього середовища.
Таким чином, можна сказати, що основне призначення ІСОУ – це пошук, збір, пе-
редача, зберігання, обробка, відображення і розподіл різнорідної інформації, що характе-
ризує обстановку у предметній області, в інтересах підтримки прийняття управлінських
рішень посадовими особами органів управління. Загальна цільова спрямованість системи
досягається шляхом реалізації її основних цілей, які включають зовнішні цілі – підвищен-
ня якості прийнятих управлінських рішень; внутрішні цілі – підвищення оперативності,
обробки і надання даних для вироблення управлінських рішень; інтегральні цілі – підви-
щення ефективності взаємодії між людиною і комп’ютером при підготовці, прийнятті та
контролі виконання управлінських рішень [2–3].
4. Архітектура системи
За принципами функціонування ІСОУ є територіально розподіленою корпоративною ін-
формаційною комп’ютерною системою (КІКС). Під архітектурою ІСОУ розуміється зага-
льна логічна організація КІКС, яка визначає процес її функціонування та включає методи
обробки даних, склад, структуру складових компонентів, структуру мережі передачі інфо-
рмації (МПІ) та принципи взаємодії розподілених комп’ютерних компонентів з урахуван-
ням дисципліни з'єднань та їх топології; організацію розподілених баз даних (знань), про-
токолів обміну і механізмів доступу до них.
Архітектура ІСОУ повинна: 1) забезпечити технологічну нейтральність і адаптив-
ність – принцип незалежності архітектури системи від конкретних реалізацій і технічних
рішень підсистем, що забезпечує максимальну інтероперабельність як за спектром рішень,
так і в часі, при зміні версій програмного забезпечення (ПЗ) та появі нових інформаційних
технологій за рахунок використання відкритих міжнародних і промислових стандартів та
6 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3
відкритості специфікацій системи; 2) дозволяти розширення програмно-технічних засобів
(ПТЗ) без змін ПЗ та інформаційного забезпечення (ІЗ), дозволяти доповнення та оновлен-
ня функцій і складу системи без порушення її функціонування [1].
Компоненти ІСОУ повинні будуватися з урахуванням таких принципів: сервіс-
орієнтована архітектура; субсидіарність; технологічна нейтральність і адаптивність; безпе-
ка послуг; захист персональних і корпоративних даних; відкритість АРІ (Application
Programming Interface) та політик.
Вибір варіанта архітектури ІСОУ здійснюється з урахуванням таких вимог: 1) сис-
тема повинна базуватися та функціонувати з дотриманням вимог міжнародних комуніка-
ційних стандартів ОSI (взаємозв'язок відкритих систем), що надає можливість ІСОУ взає-
модіяти з іншими системами; 2) архітектура ІСОУ має забезпечувати зручний доступ до
даних у комбінації з достатньо високими стандартами безпеки та цілісності даних – захист
від несанкціонованого доступу (НСД) і від змін під час передачі; 3) забезпечення стійкого
зв’язку та швидкого обміну даними (у потрібний період часу) між абонентами системи; 4)
здатність до змін та налагодження на нові функціональні задачі (ФЗ), можливість розши-
рення застосувань та включення нових ФЗ; 5) моніторинг системи та керування інформа-
ційними потоками, можливість реконфігурування мережі, технологічність експлуатації та
супроводу; 6) надійність функціонування; 7) забезпечення паралельного доступу до БД
(БЗ) при умові забезпечення безпеки даних, контролю за дотриманням повноважень, ціліс-
ності даних та синхронізації доступу [3].
5. Система в цілому
Система повинна функціонувати в єдиному інформаційному просторі (ЕІП), підтримувати
єдину технологію обробки і представлення даних та дотримуватися принципу однократно-
го введення даних.
Система в цілому повинна забезпечувати виконання таких технічних вимог: реалі-
зація функціональних завдань; можливість генерації АРМ на будь-якій робочій станції
(РС) системи; дружний інтерфейс взаємодії користувачів з АРМ; забезпечення необхідної
реакції системи на запити користувачів у заданий період часу (реалізація режиму реально-
го часу); можливість роботи з аудіо- та відео-інформацією; забезпечення можливості пос-
тійного доступу користувачів до інформаційних ресурсів ІСОУ з дотриманням вимог стан-
дартів безпеки і цілісності даних; можливість колективного доступу до інформації; безпе-
чний доступ з використанням сучасних систем аутентифікації; взаємодія з зовнішніми ін-
формаційними системами; можливість змін і настройки на нові функціональні задачі; тех-
нологічність експлуатації і супроводу; надійність функціонування; живучість; швидке ві-
дновлення працездатності в гарячому режимі; архівація інформації; протоколювання та
реєстрація всіх подій в ІСОУ.
6. Структура системи
Структура системи – це склад, порядок і принципи взаємодії елементів системи, що визна-
чають основні властивості системи. Структура ІСОУ повинна враховувати структуру сис-
теми управління об'єкта автоматизації (ОА), бути гнучкою до змін та забезпечувати ефек-
тивне виконання поставлених задач у найбільш стислі строки; бути адаптивною до умов
функціонування та здатною до вирішення різноманітних задач, що раптово виникають; за-
безпечувати необхідний ступінь централізації та децентралізації управління; бути макси-
мально уніфікованою за складом елементів; бути зручною в експлуатації.
Система, в залежності від рівня деталізації, може бути розподілена на різні підсис-
теми (модулі). В залежності від рівня управління, характеру виконуваних функцій і задач
до складу ІСОУ повинні входити (рис. 1): Центральна підсистема (ЦП) органу управління
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3 7
[1]; Функціональні підсистеми (ФП); Забезпечуючі підсистеми (ЗП); Обслуговуючі підсис-
теми (ОП).
Рис. 1. Загальна структура ІСОУ
6.1. Центральна підсистема
Склад Центральної підсистеми наведено на рис. 2.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
ЦЕНТРАЛЬНА ПІДСИСТЕМА
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПІДСИСТЕМИ
Підсистема добування інформації
Підсистема інформаційно-аналітичної діяльності
Підсистема інформаційних ресурсів
Підсистема планування, управління та контролю за діяльністю ІСОУ
ЗАБЕЗПЕЧУЮЧІ ПІДСИСТЕМИ
Підсистема адміністративно-господарської діяльності
Підсистема організаційного та нормативно-правового забезпечення
Підсистема підтримки прийняття управлінських рішень
Підсистема формування вихідних документів
Підсистема управління діяльністю об’єкта управління
Ситуаційний центр (Центр управління)
ОБСЛУГОВУЮЧІ ПІДСИСТЕМИ
Система комплексного захисту інформації
Підсистема електронного документообігу
Підсистема геоінформаційної підтримки
Підсистема забезпечення функціонування ІСОУ
Підсистема адміністрування та управління ІСОУ
Підсистема технічної підтримки ІСОУ
8 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3
Рис. 2. Загальна структура Центральної підсистеми ІСОУ
Підсистема підтримки прийняття управлінських рішень
Підсистема підтримки прийняття управлінських рішень (ППУР) є інтерактивною систе-
мою, яка забезпечує інформаційну підтримку керівників упродовж процесу вироблення
управлінського рішення. Ця система підтримує інформаційно-аналітичні моделі, спеціалі-
зовані БД (БЗ) або сховище даних (СД), інтерфейс осіб, які приймають рішення (ОПР), ін-
терактивні комп'ютерні процеси моделювання для підтримки прийняття слабкоструктуро-
ваних і неструктурованих рішень.
Вимоги до підсистеми поділяються на дві групи: вимоги користувача і функціона-
льні вимоги. Вимоги користувача формулюються виконавцем і узгоджуються з замовни-
ком. Функціональні вимоги до підсистеми формулюються виконавцем на основі вимог та
побажань замовника. Функціональні вимоги стосуються безпосередньо тих функцій, які
буде виконувати система.
До вимог відносяться: 1) вирішення завдань і використання цих знань (логічного
висновку) при діагностуванні ситуацій і знаходженні шляхів її розв'язання (вимога обумо-
влена відсутністю точних алгоритмів вирішення організаційних задач); 2) на кожному рів-
ні і гілці моделі складної системи управління може перебувати модель особи, що приймає
рішення; 3) доступ до понять предметної області (до рівня деталізації їх властивостей) не-
обхідно забезпечувати з урахуванням рівня знань і компетентності ОПР, тобто прив'язки
до рівня і гілки організаційного управління; 4) вимоги до моделі ОПР: наявність знань;
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
ФУНКЦІОНАЛЬНІ
ПІДСИСТЕМИ
ЗАБЕЗПЕЧУЮЧІ ПІДСИСТЕМИ
ОБСЛУГОВУЮЧІ
ПІДСИСТЕМИ
ЦЕНТРАЛЬНА ПІДСИСТЕМА
1. Підсистема підтримки прийняття управлінських рішень:
БД із різніх джерел;
база моделей.
Програмна підсистема:
система управління базою даних;
система управління базою моделей;
інтерфейс користувача
2. Підсистема формування вихідних документів:
засоби групування інформації; підсистема відображення даних;
засоби тиражування вихідної інформації; підсистема обліку вихідної інформації
3. Підсистема управління діяльністю ОУ:
організація та управління діяльністю;
аналіз та видача отриманих результатів визначеним користувачам;
забезпечення повсякденної діяльності структурних підрозділів ОУ;
оперативний контроль та аналіз виконання завдань
.
4. Ситуаційний центр (Центр управління):
підсистема збору інформації; підсистема передачі інформації;
підсистема аналізу і структурування інформації; підсистема візуалізації інформації;
підсистема зберігання інформації; підсистема забезпечення безпеки
підсистема ведення електронних регламентів; інформації;
презентаційний центр; єдина підсистема баз даних та
знань
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3 9
сценарії поведінки; постановка цілей; участь в обміні інформацією (повідомленнями); 5)
наявність механізму управління деякою множиною елементів моделі; 6) наявність механі-
зму маршрутизації повідомлень між ОПР.
До складу підсистеми ППУР входять три головні компоненти: база даних, база мо-
делей та програмна підсистема, яка складається з системи управління базою даних
(СУБД), системи управління базою моделей (СУБМ) та інтерфейсу користувача для взає-
модії з системою.
Компоненти підсистеми ППУР
Базу даних можна визначити як сукупність елементів, організованих згідно з певними пра-
вилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання і маніпулювання даними
незалежно від прикладних програм. Компонентами БД є структуровані та неструктуровані
дані, географічні дані, правила. БД ППУР, до якої надходять дані з різних джерел (внутрі-
шніх і зовнішніх), є основою для розрахунку моделей. Моделі, що базуються на математи-
чній інтерпретації проблеми, за допомогою певних алгоритмів забезпечують пошук інфо-
рмації, корисної для прийняття рішень стосовно даної проблеми, та є базою для форму-
вання варіантів її розв’язання.
База моделей підсистеми ППУР містить оптимізаційні і неоптимізаційні моделі.
До складу оптимізаційних моделей належать моделі математичного програмування:
лінійного (розподіл ресурсів, оптимальне планування, аналіз сіткових графіків, транспорт-
на задача); нелінійного, динамічного; моделі обліку; моделі аналізу цінних паперів для ви-
значення інвестиційної стратегії; моделі маркетингу та ін.
До неоптимізаційних моделей належать статистичні моделі (лінійний і нелінійний
аналіз регресій); методи прогнозування (аналізу) часового ряду; альтернативні методи мо-
делювання (наприклад, машинна імітація) тощо.
Зв’язок кінцевих користувачів (прикладних програм) з БД відбувається за допомо-
гою СУБД. Остання являє собою систему ПЗ, яка містить засоби оброблення даних спеціа-
льними мовами БД і забезпечує створення БД та її цілісність, підтримує її в актуальному
стані, дає змогу маніпулювати даними і обробляти звернення до БД, які надходять від при-
кладних програм і (або) кінцевих користувачів.
Системи управління базами моделей (СУБМ) надають користувачам змогу викори-
стовувати широкий набір моделей і забезпечують гнучкий доступ, оновлення та зміну бази
моделей. Основні функції СУБМ такі: створення нових моделей; каталогізація і оцінюван-
ня широкого діапазону моделей; зв'язування компонентів моделей у базі моделей; інтегра-
ція складових елементів моделей; виконання набору загальних функцій управління СУБМ.
Інтерфейс користувача являє собою сукупність засобів і методів, за допомогою яких
користувач (ОПР) взаємодіє з програмно-технічними засобами системи та визначає поря-
док і послідовність дій користувача, які забезпечують вирішення поставленої задачі. Най-
частіше застосовується графічний інтерфейс, основні елементи якого мають стандартний
зовнішній вигляд та виконують заздалегідь визначені дії.
Підсистема формування вихідних документів
Підсистема формування вихідних документів (звітних форм) призначена для забезпечення
можливості формування звітів і інформаційних документів (доповідей, зведень, донесень,
бюлетеней, довідників, тематичних довідок тощо). При цьому мають вирішуватися ком-
плекси задач: формування звітних поточних інформаційних документів (добових, тижне-
вих зведень) за встановленими формами (автоматичне сортування змісту повідомлень, по-
дій за визначеними критеріями; формування коментарів; автоматизована видача варіантів
прогнозу розвитку подій, ситуації); формування тематичних інформаційних документів
(систематизація вилученої з інформаційних масивів інформації за визначеними критерія-
10 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3
ми; формування коментарів; автоматизована видача варіантів прогнозу розвитку подій, си-
туації тощо).
Підсистема управління діяльністю ОУ
Підсистема управління діяльністю (ПУД) є ядром ІСОУ, до якого підключатимуться інші
складові (структурні елементи) Системи. Автоматизовані робочі місця підсистеми розмі-
щуються у структурних підрозділах об'єкта автоматизації і повинні забезпечити виконання
таких ФЗ: напрацювання керівних рішень щодо діяльностї; організація та управління дія-
льністю; збереження даних (інформації); аналіз та видача отриманих результатів визначе-
ним користувачам; забезпечення повсякденної діяльности структурних підрозділів об'єкта
автоматизації; оперативний контроль та аналіз виконання завдань підрозділами об'єкта ав-
томатизації; забезпечення технології роботи Системи в цілому; надання відповідної ре-
зультуючої інформації різним категоріям споживачів відповідно до їх повноважень та
встановленого регламенту.
Ситуаційний центр
Сучасний ситуаційний центр (СЦ) визначають як організаційно-технічну систему, що реа-
лізує функції підготовки і підтримки прийняття управлінських рішень, дозволяє найбільш
повно і оперативно подавати інформацію про сформовану ситуацію органам управління,
прогнозувати можливі сценарії її розвитку, оперативно готувати можливі альтернативні
варіанти управлінських рішень і оцінювати їх наслідки. СЦ інтегрують у своєму складі си-
стеми підтримки прийняття управлінських рішень (Decision Support System) та презента-
ційні центри (Presentation Center).
СЦ дозволяють вирішувати такі завдання, як забезпечення інформаційної підтримки
керівників; здійснення безпосереднього доступу керівників до територіально віддалених
інформаційних ресурсів структурних підрозділів організації; узгодження і забезпечення
цілісності функціонування інформаційно-комунікаційних систем; здійснення доступу до
інформації організацій, взаємодіючих при ухваленні рішення; скорочення часових і фінан-
сових витрат, викликаних несумісністю інформаційно-телекомунікаційних систем, дублю-
ванням підготовки даних, їх суперечливістю, труднощами з доступом, вибіркою і переда-
чею інформації; інтеграція ІС структурних підрозділів у єдиний інформаційний простір.
Функціонування СЦ базується на таких принципах: безперервний моніторинг і мо-
делювання процесів, що протікають; прогнозування сценаріїв розвитку ситуацій; візуалі-
зація управлінських ситуацій і причинно-наслідкових зв'язків аналізованих подій; органі-
зація колективного вироблення рішень з використанням інформаційних ресурсів, інтелек-
туальних інформаційних технологій і засобів відображення інформації; забезпечення опе-
ративного синтезу альтернативних рішень.
Інформаційно-аналітичні СЦ орієнтовані на прийняття як оперативних, так і страте-
гічних рішень у різних галузях: в економіці, соціальній сфері, в галузі національної безпе-
ки і т.д.
Структура СЦ, як і будь-якої ІС, включає в себе функціональну структуру і різні
види забезпечення (інформаційного, математичного, технічного, організаційного, кадрово-
го, лінгвістичного і т.д.). Функціональна структура СЦ обов'язково передбачає наявність
трьох базових модулів, які відповідають за динамічне (імітаційне) моделювання поведінки
зовнішнього середовища, внутрішнього середовища та їх взаємодії. Характерною рисою
будь-якого СЦ є наявність у його складі геоінформаційної системи.
СЦ оснащуються сучасними засобами комунікацій: обладнанням для інтерактивно-
го подання інформації, системами відеоконференц-зв'язку. Засоби, які використовуються в
СЦ, надають можливість наочного відображення величезних обсягів інформації, на основі
якої приймаються рішення і доводяться до виконавців.
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3 11
6.2. Функціональні підсистеми
Змістовну компоненту ІСОУ складають її функціональні підсистеми (ФП), що включають
комплекси функціональних задач і процедури обробки інформації, які реалізують функції
системи управління. Саме ФП визначають призначення Системи, її основні цілі, задачі та
функції. Склад ФП багато в чому визначається особливостями Системи, її галузевою на-
лежністю, формою власності, розміром, характером діяльності організації.
Функціональна підсистема ІСОУ як ІС являє собою комплекс ФЗ з високим ступе-
нем інформаційних обмінів (зв'язків) між задачами. При цьому під задачею будемо розумі-
ти певний процес обробки інформації з чітко встановленою множиною вхідної та вихідної
інформації. Функціональні підсистеми ІСОУ можуть будуватися за різними принципами:
предметним, функціональним, проблемним, змішаним (предметно-функціональним).
Рис. 3. Склад функціональних підсистем ІСОУ
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
ЦЕНТРАЛЬНА ПІДСИСТЕМА
ЗАБЕЗПЕЧУЮЧІ ПІДСИСТЕМИ
ОБСЛУГОВУЮЧІ ПІДСИСТЕМИ
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПІДСИСТЕМИ
1. Підсистема добування інформації:
модуль добування інформації з різних джерел. Модуль збору і попередньої обробки
інформації. Модуль екстрагування інформації. Модуль навигації, пошуку інформа-
ції. Модуль відображення статистики щодо зібраної інформаціїі
3. Підсистема інформаційно-аналітичної діяльності:
модулі інформаційно-аналітичної обробки інформації;
інформаційний фонд.
Бази даних та знань:
– база даних вхідних документів;
– база даних загального призначення (електронна бібліотека);
– база даних вихідних документів;
– БД нормативно-довідкової інформації;
– БД знань та накопиченого досвіду.
Сховище даних
2. Підсистема інформаційних ресурсів:
документовані інформаційні ресурси;
технологічні масиви даних ІСОУ;
програмно-апаратний комплекс ІР (сервери баз даних; сервери додатків; комуніка-
ційні сервери; АРМ адміністраторів і операторів; засоби резервування; комунікацій-
не обладнання для підключення до сучасних високошвидкісних мереж; периферійне
обладнання, достатнє для ведення ІР);
СУБД
4. Підсистема планування, управління та контролю за діяльністю:
підсистема планування діяльності;
підсистема контролю за ходом виконання завдань
12 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3
Функціональна підсистема включає в себе ряд підсистем, що охоплюють вирішення
конкретних задач управління (планування, контролю, обліку, аналізу, регулювання діяль-
ності керованих об'єктів). Кожна функціональна підсистема характеризується своїм спе-
цифічним об'єктом управління; зовнішніми входами і виходами; внутрішньою порівняно
замкнутою інформаційною системою; особливим колом задач, що виникають і вирішують-
ся у процесі управління. Склад ФП наведено на рис. 3.
Підсистема добування інформації
Підсистема добування інформації (ПДІ) призначена для автоматизованого пошуку, вияв-
лення, збору, накопичення, зберігання, перетворення, попередньої (первинної) аналітичної
обробки інформації та надання доступу до інформації користувачам для її подальшої ана-
літичної обробки.
ПДІ повинна забезпечувати оперативний пошук, виявлення, збір, накопичення, збе-
рігання, перетворення, обробку та видачу інформації від різноманітних джерел; автомати-
зоване введення до ІСОУ інформації; кореляційну обробку (семантичне об’єднання) інфо-
рмації, що поступає від різноманітних джерел у реальному масштабі часу; інформування
щодо отримання інформації та її доведення до визначених користувачів. Користувачами
добутої інформації є підрозділи Системи, що здійснюють аналітичну обробку інформації,
формування вихідних документів та надання результатів роботи споживачам.
При попередній аналітичній обробці інформації ПДІ забезпечує вирішення таких
комлексів ФЗ: автоматичне визначення категорії важливості інформації за результатами її
індексування; автоматична формалізація інформації, з урахуванням її структури та специ-
фічної приналежності, за ознаками (час, об’єкт, функція, подія, специфіка суті змісту то-
що); автоматична систематизація, класифікація та структуризація інформації за темати-
кою; маршрутизація інформації по відповідних базах (банках) даних.
ПДІ має забезпечити функціонування усіх її компонентів в єдиному інформаційно-
му просторі за рахунок інтеграції засобів добування та попередньої обробки текстової і гра-
фічної інформації з різних джерел в єдину інфраструктуру; створення єдиної системи пошу-
ку, виявлення, збору, накопичення, зберігання, обробки та перетворення інформації на осно-
ві побудови захищеної комунікаційної мережі обміну даними (документами) з різним ступе-
нем конфіденційності.
Структура процесу збору, обробки, передачі даних в ІСОУ повинна відповідати
порядку проходження цих процесів на об’єкті автоматизації.
Підсистема інформаційних ресурсів
Інформаційні ресурси (ІР) ІСОУ представляють собою сукупність інформаційних об'єктів,
відображених у знаковій формі на матеріальних носіях, що містять інформацію про події
та процеси реального світу, які стосуються даної предметної області. Інформаційні ресурси
можуть бути представлені документами і масивами документів як у паперовому, так і в
електронному вигляді, базами і банками даних, файлами, директоріями та іншими інфор-
маційними об'єктами. Підсистема ІР має охоплювати всі рівні управління.
Управління інформаційними ресурсами означає оцінку інформаційних потреб на
кожному рівні і в межах кожної функції управління; вивчення документообігу об’єкта
управління, його оптимізацію, стандартизацію типів і форм документів, типізацію інфор-
мації і даних; подолання проблеми несумісності даних; створення СУБД тощо.
Підсистема інформаційно-аналітичної діяльності
Підсистема інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД) ІСОУ призначена для автоматиза-
ції процесів збору, обробки, аналізу, збереження інформації та формування інформаційних
документів відповідно до задач, напрямків та структури інформаційних потоків у Системі
з урахуванням багатоступеневої ієрархічної системи їх обробки. Метою створення підсис-
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3 13
теми є підвищення оперативності реагування на зміни обстановки, якості обробки інфор-
мації та надання її споживачам.
У процесі ІАД відбувається здійснення аналітичної обробки добутих даних; уза-
гальнення та агрегація інформації, оцінка поточного стану ситуації, виявлення закономір-
ностей, тенденцій та подій, що можуть впливати на ситуацію, вироблення прогнозів та ва-
ріантів розвитку подій.
Підсистема ІАД повинна забезпечувати інформаційний взаємозв’язок з іншими сис-
темами шляхом автоматизованого пересилання документів; доступ до зовнішніх ІР, мереж,
баз та банків даних шляхом автоматизованого пошуку, вилучення та отримання докумен-
тів, повідомлень та запитів.
ІАД передбачає таку організацію роботи: визначення сфер та об’єктів інформацій-
ної уваги ІСОУ; визначення мети і завдань ІАД; підбір (підготовку) сил і засобів для про-
ведення заходів ІАД; планування роботи; визначення і постановку завдань виконавцям;
забезпечення заходів ІАД; контроль діяльності сил, залучених до виконання завдань ІАД.
За результатами ІАД розробляються відповідні інформаційні документи, які нада-
ються керівництву об’єкта управління. До таких інформаційних документів належать: ін-
формаційні повідомлення – надання інформації особливо важливого значення у вигляді
усного чи письмового викладення; інформаційні доповіді – комплексне і всебічне викла-
дення проблеми з використанням усієї наявної інформації щодо неї; інформаційні довідки
– опис окремих характеристик конкретних подій, явищ або об’єктів; інформаційні огляди –
опис основних інформаційних повідомлень за певний період у формі резюме з класифіка-
цією за рубриками; інформаційні зведення – опис загальної картини існуючих подій, фак-
тів, явищ; інформаційні прогнози – короткий огляд подій, фактів, викладення висновків і
можливого розвитку ситуації з відповідним обґрунтуванням.
До складу модулей, що реалізують інформаційно-аналітичну обробку інформації,
входять модуль побудови інформаційних сюжетів; модуль побудови дайджестів; модуль
статистичної обробки інформації; модуль виявлення нових подій; модуль побудови ситуа-
ційних карт; модуль побудови таблиць взаємозв’язків понять; модуль побудови семантич-
них мереж понять; модуль побудови інформаційного портрета тощо.
Інформаційний фонд – бази даних і сховища даних (інформації), інформаційні ресу-
рси, загальна БД (електронна бібліотека), база знань, масиви даних ІСОУ, необхідні для
функціонування комплексної моделі діяльності. До інформаційного фонду подаються за-
документовані відомості (дані) про визначених суб’єктів інформаційних відносин, в яких
накопичуються, використовуються, поширюються та зберігаються (або плануються для
цього) такі види електронних інформаційних ресурсів: статистична інформація; адмініст-
ративна інформація (дані); інформація про діяльність підрозділів; правова інформація; ін-
формація про особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру.
Створення інформаційного фонду повинно забезпечувати систематизацію та уніфі-
кацію показників, дати змогу встановити термінологічну єдність, однозначність опису і
зв’язок між показниками під час іх атоматизованого оброблення.
База даних – це названа сукупність даних, організованих спеціальним способом, яка
зберігається у пам’яті ЕОМ. Бази даних за напрямками діяльності реалізують такі функції:
завантаження, накопичення, зберігання і доступ до інформації, що має різну природу і фо-
рму представлення; зберігання даних забезпечуючих підрозділів (кадрових, фінансових та
ін). До складу спеціальних БД належать БД вхідних документів; БД вихідних документів;
БД організацій; довідкова БД на основі технології ГІС; електронна бібліотека (єдина БД
відкритих електронних документів (публікацій) та аудіо- і відеоматеріалів.
База знань – це така база даних, яка містить дані, що здатні управляти інформацій-
ними процесами і можуть використовуватися для отримання нових знань. Як знання мо-
жуть виступати фактичні знання (факти); правила – знання для прийняття рішень; метаз-
14 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3
нання (знання про знання вказують Системі способи використання знань і визначають їх
властивості). Відповідно до цього база знань ІСОУ реалізує такі функції: зберігання алго-
ритмічних (або процедурних) знань (алгоритмів, програм, процедур), функцій, що обчис-
люються, виконують перетворення, вирішення точно визначених конкретних завдань; збе-
рігання алгоритмів і технологій, реалізованих у програмних модулях для забезпечення фу-
нкціональності Системи; зберігання довгострокових фактів, що описують певну предметну
область, правил, які описують відносини між цими фактами та інших типів декларативних
знань про предметну область; зберігання понять (математичних і нематематичних); зв'язків
між поняттями або тверджень про властивості понять і зв'язки між ними.
Сховище даних – сукупність БД, документів і комплексу програмних засобів, що за-
безпечує реалізацію функцій зберігання та управління даними і документами та доступу
користувачів до даних і документів. Це предметно-орієнтована, інтегрована, незмінна су-
купність даних, яка підтримує хронологію і організована з метою підтримки управління,
виступає в ролі єдиного джерела достовірної інформації для аналітиків, необхідної для
оперативного аналізу та прийняття рішень. Сховище даних виконує функції, які відпові-
дають за накопичення даних (що надходять із підсистеми добування інформації) та їх кон-
солідацію і зберігання – відповідно до областей, які описують ці дані. ІСОУ використовує
дані, що містяться у сховищі даних, для побудови різних звітів, для прогнозування, моде-
лювання, багатовимірного аналізу (OLAP) та визначення прихованих закономірностей і
взаємозв'язків (data mining), необхідних для прийняття управлінських рішень. Сховище
даних акумулює всю необхідну інформацію для аналізу обраної області. Використання
єдиного СД дозволяє забезпечити несуперечність даних, їх централізоване зберігання і ав-
томатично забезпечує підтримку процесу аналізу даних.
Інформація у СД є незмінною, консолідованою, несуперечливою, актуальною й до-
стовірною.
Підсистема планування, управління та контролю за діяльністю
Підсистема планування, управління та контролю за діяльністю містить дві основні складо-
ві: підсистему, що відповідає за планування діяльності, та підсистему, що забезпечує конт-
роль виконання розроблених планів діяльності.
Підсистема планування, управління та контролю за діяльністю має вирішувати такі
основні задачі: а) автоматизація процесів планування діяльності: формування пропозицій
щодо пріоритетних завдань; підготовка проектів рішень стосовно планування заходів та
про розподіл і розміщення відповідних ресурсів; б) автоматизація формування експертних
висновків (оцінок, документів, звітів) виконання завдань на стратегічному рівні (на основі
аналізу інформації); в) автоматизація формування експертних висновків (оцінок, докумен-
тів, звітів) щодо пріоритетних задач ОУ; г) визначення оцінки необхідних ресурсів та роз-
робки планів їх використання; д) здійснення контролю за виконанням заходів; е) здійснен-
ня контролю за ходом виконання рішень керівництва щодо вирішення поставлених задач;
ж) здійснення контролю виконання планово-регламентних заходів.
6.3. Забезпечуючі підсистеми
Забезпечуючі підсистеми (ЗП) призначені для автоматизації вирішення задач підтримки
життєдіяльності об’єкта управління. Базовий склад забезпечуючих підсистем майже не за-
лежить від обраної предметної області і носить типовий характер для ІСОУ різних видів.
До основних ЗП належать: (рис. 4): підсистема адміністративно-господарської
діяльності, підсистема організаційного та нормативно-правового забезпечення.
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3 15
Підсистема адміністративно-господарської діяльності
Підсистема адміністративно-господарської діяльності (АГД) призначена для підтримки
АГД підрозділів ОУ і включає такі базові складові: підсистему управління персоналом
(кадрами); підсистему фінансово-економічної діяльності; підсистему матеріально-
технічного забезпечення (МТЗ).
Рис. 4. Склад забезпечуючих підсистем ІСОУ
Підсистема управління персоналом
Підсистема управління персоналом призначена для автоматизації та оптимізації процесів
діяльності організації в області кадрового забезпечення. Ефективність управління персо-
налом визначається ступенем реалізації загальних цілей організації.
Підсистема управління персоналом має автоматизувати діяльність персоналу при
вирішенні таких основних задач: 1) кадрове планування; 2) набір і звільнення персоналу;
3) навчання і розвиток персоналу; 4) мотивація і винагорода персоналу; 5) організація дія-
льності працівників; 6) оцінка і атестація кадрів.
Підсистема повинна створювати та використовувати особливі методи, процедури,
програми управління процесами, пов'язаними з людськими ресурсами, і забезпечити їх по-
стійне вдосконалення. Предметом дослідження мають стати:
1) відповідність персоналу цілям і місії організації (рівень освіти, кваліфікація, ро-
зуміння місії, ставлення до роботи);
2) ефективність системи роботи з персоналом - співвідношення витрат і результатів,
потреба в інвестиціях, вибір критеріїв оцінки результатів роботи з персоналом;
3) надмірність або недостатність персоналу, розрахунок потреби, планування кіль-
кості;
4) збалансованість персоналу за певними групами професійної діяльності і соціаль-
но-психологічними характеристиками;
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
ЦЕНТРАЛЬНА ПІДСИСТЕМА
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПІДСИСТЕМИ
ОБСЛУГОВУЮЧІ ПІДСИСТЕМИ
ЗАБЕЗПЕЧУЮЧІ ПІДСИСТЕМИ
Підсистема адміністративно-господарської діяльності:
підсистема управління персоналом;
підсистема фінансово-економічної діяльності;
підсистема матеріально-технічного забезпечення
Підсистема організаційного та нормативно- правового забезпечення:
БД нормативно-правових актів;
БД організаційно-розпорядчих документів;
модуль ведення реєстрів, класифікаторів, довідників
16 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3
5) структура інтересів і цінностей, які панують у групах персоналу управління, їх
вплив на ставлення до праці і його результати;
6) ритмічність і напруженість діяльності, що визначають психологічний стан і
якість роботи;
7) інтелектуальний і творчий потенціал персоналу управління, що відображає підбір
та використання персоналу, організацію системи його розвитку.
Підсистема фінансово-економічної діяльності
В умовах ринкової економіки фінансово-економічні аспекти функціонування будь-якої ор-
ганізації набувають найважливішого значення і є одними із основних напрямів її господар-
ської діяльності. Фінансово-економічний облік та аналіз пронизують всю діяльність ор-
ганізації, незалежно від її цільової спрямованості. До складу підсистеми мають входити
компоненти, які забезпечують автоматизацію основних функцій управління фінансово-
економічною діяльністю організації, наприклад: «Бухгалтерський облік (Финансовий об-
лік, Налоговий облік, Управлінський облік)»; «Зведення звітності»; «Планування витрат»;
«Фінансування витрат»; «Облік договорів» та ін.
Підсистема матеріально-технічного забезпечення
Підсистема матеріально-технічного забезпечення дозволяє забезпечити автоматизацію фу-
нкцій планування, організації, виконання та аналізу ефективності матеріально-технічного
забезпечення організації. При цьому ключовим об'єктом у даній підсистемі є потреба в ма-
теріально-технічних ресурсах (МТР).
Основними задачами, що підлягають автоматизації у цій підсистемі, є збір, облік і
консолідація заявок на МТР; забезпечення обліку МТР, облік постачальників МТР; форму-
вання і облік рознарядок на отримання МТР та контроль за їх виконанням; формування і
облік актів про отримання МТР; облік складських документів (прихід, витрата, інвентари-
зація, акти списання і т.д.); облік залишків МТР; оперативний облік товарних запасів на
складах, ведення карток складського обліку; інтеграція фінансових і матеріальних потоків;
планування матеріально-технічного забезпечення організації; формування планів придбан-
ня матеріально-технічних ресурсів та оперативний контроль їх виконання.
Підсистема організаційного та нормативно-правового забезпечення
Підсистема організаційного та нормативно-правового забезпечення призначена для авто-
матизації підтримки організаційного та нормативно-правового забезпечення діяльності
ОУ, для формування та супроводження БД нормативно-правових актів законодавства краї-
ни та її профільних міністерств і відомств, що стосуються діяльності ОУ.
Підсистема організаційного та нормативно-правового забезпечення має вирішувати
такі основні завдання: формування та супроводження БД нормативно-правових актів та
нормативних документів стосовно здійснення діяльності організації; розробка та ведення
організаційно-розпорядчих документів (положення про підрозділи, функціональні
обов’язки, посадові інструкції) щодо розподілу повноважень, прав, завдань та обов’язків
між структурними підрозділами організації; ведення реєстрів, класифікаторів, довідників
державного рівня; розробка, ведення реєстрів, класифікаторів, довідників рівня організації;
розробка та ведення організаційно-розпорядчих документів щодо правил та обмежень сто-
совно діяльності організації згідно з чинним законодавством; формування та супрово-
дження БД нормативних документів щодо застосування ІСОУ при здійсненні діяльності
організації; розробка та ведення регламентів інформаційної взаємодії посадових осіб (ко-
ристувачів) та структурних підрозділів при виконанні функціональних завдань із застосу-
ванням ІСОУ.
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3 17
До підсистеми організаційного та нормативно-правового забезпечення належать БД
нормативно-правових актів; БД організаційно-розпорядчих документів; модуль ведення
реєстрів, класифікаторів, довідників.
Модуль ведення реєстрів, класифікаторів та довідників призначений для формуван-
ня і управління реєстрами, довідниками та класифікаторами (як державного рівня, так і рі-
вня організації), що використовуються в ІСОУ. Застосування існуючих реєстрів, класифі-
каторів та довідників і розробка (при необхідності) нових дозволяє забезпечити єдність,
уніфікацію і інтеграцію інформаційного забезпечення системи, впорядкувати інформацій-
ну взаємодію як між внутрішними компонентами ІСОУ, так і з зовнішніми системами.
6.4. Обслуговуючі підсистеми
Обслуговуючі підсистеми (ОП) ІСОУ створюються для забезпечення ефективного і надій-
ного функціонування ІСОУ в цілому та її складових. До складу ОП Системи (рис. 5) вхо-
дять підсистема комплексного захисту інформації (КЗІ); підсистема електронного докуме-
нтообігу; підсистема геоінформаційної підтримки; підсистема забезпечення функціону-
вання ІСОУ.
Рис. 5. Склад обслуговуючих підсистем ІСОУ
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
ЦЕНТРАЛЬНА ПІДСИСТЕМА
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПІДСИСТЕМИ
ЗАБЕЗПЕЧУЮЧІ ПІДСИСТЕМИ
ОБСЛУГОВУЮЧІ ПІДСИСТЕМИ
:
Система комплексного захисту інформації:
– ІС ідентифікації та автентифікації користувачів ІСОУ; – антивірусна система захисту інформації в ІСОУ;
– система криптографічного захисту інформації; – ІС здійснення цілодобового контролю за станом політики безпеки і дос-
тупу до інформаційних ресурсів в ІСОУ;
– ІС обміну інформацією в ІСОУ; – ІС моніторингу функціональних елементів ІСОУ, виявлення і управління
інцидентами
Підсистема електронного документообігу:
– модуль управління документами; – модуль автоматизації діловодства;
– архів документів; – модуль створення і обробки документів
– модуль маршрутизації документів;
Підсистема геоінформаційної підтримки:
– спеціальні засоби аналітичної обробки даних – спеціальні засоби моделювання реальних подій;
– підсистема геопросторової обробки – спеціалізовані Web-ресурси;
– дані (просторові дані): географічні, табличні або описові дані, пов'язані з географічними;
– апаратне забезпечення (комп'ютери, комп'ютерні і телекомунікаційні мережі, зовнішні накопичувачі пам'яті, сканери та ін.);
–програмне забезпечення (для зберігання, введення, аналізу і візуалізації географічної інформації; технології (методи, порядок дій)
Підсистема забезпечення функціонування ІСОУ:
підсистема адміністрування та управління ІСОУ;
підсистема технічної підтримки ІСОУ
18 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3
Підсистема комплексного захисту інформації
Метою створення підсистеми комплексного захисту інформації (КЗІ) є реалізація єдиної
політики інформаційної безпеки, що дозволить здійснювати автоматизовану обробку ін-
формації з обмеженим доступом у відповідності з нормативними та законодавчими актами
країни в галузі захисту інформації. Об’єктами КЗІ є інформаційні ресурси; системи пошу-
ку, формування, обробки, зберігання та використання ІР (бази, архіви даних та знань, ін-
формаційні технології, процедури збору, зберігання та передачі даних); інформаційна ін-
фраструктура (центри комутації та обробки інформації, єдина телекомунікаційна система).
До складу підсистеми КЗІ входять ІС ідентифікації та автентифікації користувачів
ІСОУ; антивірусна система захисту інформації в ІСОУ; система криптографічного захисту
інформації; ІС здійснення цілодобового контролю за станом політики безпеки і доступу до
інформаційних ресурсів в ІСОУ; ІС обміну інформацією в ІСОУ; ІС моніторингу функціо-
нальних елементів ІСОУ, виявлення і управління інцидентами.
Архітектура підсистеми КЗІ повинна узгоджуватися і відповідати принципам побу-
дови ІСОУ та базуватися на ідеології побудови розподілених систем. Підсистема КЗІ ІСОУ
повинна бути адаптованою до цілей і задач ІСОУ; охоплювати всі компоненти ІСОУ, вра-
ховувати обставини і фактори, що впливають на безпеку інформації та види, механізми й
засоби захисту; базуватися на принципі гарантованого захисту; бути «вбудованою» в тех-
нологічні схеми пошуку, збирання, зберігання, обробки, передачі і використання інформа-
ції; бути зручною в експлуатації і управлінні; функціонувати безперервно; бути достатньо
гнучкою, тобто здатною до функціонування при зміні компонентів ІСОУ, технології обро-
бки інформації, умов захисту.
Підсистема КЗІ повинна будуватись на основі сертифікованих спеціалізованих за-
собів захисту та штатних вбудованих механізмів захисту інформації системного програм-
ного забезпечення (СПЗ) – мережевих операційних систем, СУБД, комунікаційних пакетів,
операційних систем мережевих робочих станцій. Підвищення рівня захищеності СПЗ по-
винно досягатись модульною побудовою підсистеми КЗІ, що дозволить включати до її
складу додаткові програмно-апаратні засоби захисту.
Підсистема КЗІ ІСОУ встановлюється в усіх об’єктах автоматизації, які використо-
вують ІСОУ, і повинна реалізовувати політику безпеки, що встановлена в об’єктах автома-
тизації для роботи з інформацією з обмеженим доступом. Загальний порядок створення
Підсистеми КЗІ ІСОУ повинен відповідати вимогам НД ТЗІ3.7-003-2005. Підсистема КЗІ
ІСОУ повинна мати атестат відповідності вимогам нормативних документів, що діють у
країні у сфері захисту інформації.
Підсистема КЗІ ІСОУ передбачає захист оброблюваної в системі інформації від не-
санкціонованого доступу (НСД), від несанкціонованого копіювання, модифікування і від-
бору інформації, заходи щодо захисту інформації при збоях електроживлення, несправнос-
ті комп'ютерів, помилкових дій операторів тощо.
Об'єктами захисту в підсистемі є активні об'єкти, основні атрибути доступу корис-
тувачів, основні атрибути процесів, пасивні об'єкти. Активні об'єкти: активне мережеве
обладнання (комутатори, маршрутизатори, міжмережеві екрани і т.п.); сервери; робочі
станції; пристрої введення/виводу; програмні процеси на виконанні. Пасивні об'єкти: фай-
ли; каталоги; пристрої пам'яті; таблиці БД. Основні атрибути доступу користувачів: ім'я,
пароль користувача; ІР, МАС адреса сервера або робочої станції. Основні атрибути проце-
сів: номер; назва процесу; результат процесу.
Підсистема електронного документообігу
Підсистема електронного документообігу (ЕДО) призначена для автоматизації процесів
документообігу: управління процесами створення, систематизації, тиражування, контролю
виконання, архівного зберігання електронних документів та обліку їх паперових оригіна-
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3 19
лів, зареєстрованих у підрозділах об’єкта автоматизації. Підсистема ЕДО має забезпечити
підвищення ефективності управління за рахунок оперативного доведення розпоряджень та
автоматичного контролю виконавчої дисципліни; автоматизацію процесів діловодства та
документообігу; накопичення, зберігання та захист від НСД або спотворення змісту чи ви-
далення документів; оперативний доступ до наявних документів; надання статистичної та
аналітичної інформації; застосування електронного цифрового підпису; інтеграцію проце-
сів документообігу територіально розподілених підрозділів ІСОУ; внутрішні комунікації
структурних підрозділів для ефективного виконання комплексних завдань.
Основними принципами створення підсистеми ЕДО є: одноразова реєстрація доку-
мента, що дозволяє однозначно ідентифікувати документ; можливість паралельного вико-
нання операцій, що дозволяє скоротити час руху документів і підвищує оперативність їх
виконання; безперервність руху документа, що дозволяє ідентифікувати відповідального
за виконання документа (завдання) в кожен момент часу життя документа (процесу); єдина
(або узгоджена розподілена) база документної інформації, що дозволяє виключити можли-
вість дублювання документів; ефективно організована система пошуку документа, що до-
зволяє знаходити документ, володіючи мінімальною інформацією про нього; розвинена
система звітності за різними статусами і атрибутами документів, що дозволяє контролюва-
ти рух документів і приймати управлінські рішення, ґрунтуючись на звітах.
Підсистема ЕДО ІСОУ повинна забезпечувати можливість одночасної роботи групи
користувачів; простого і зручного її використання користувачами з базовими знаннями
комп’ютерної техніки; захисту від помилкового видалення даних і зворотних дій користу-
вача до моменту остаточного підтвердження ним обраної операції.
Підсистема геоінформаційної підтримки
Підсистема геоінформаційної підтримки (ГП) призначена для організації оперативного до-
ступу до просторової інформації у зручному та наочному вигляді і забезпечує відображен-
ня різних характеристик території, об’єкта, місця події на електронній мапі. Підсистема ГП
має задовольнити потреби в геоінформаційній інформації для певної території шляхом її
збору, моделювання, просторового аналізу, підготовки рішень, інтеграціі та поширення.
У залежності від предметної спрямованості ІСОУ можуть використовуватися різні
типи (або їх комбінації) геоінформаційного забезпечення [25]:
– актуальні динамічно змінювані моніторингові дані про стан просторових об'єктів;
– прогнозні просторові аналітичні моделі, що описують різні сценарії розвитку ная-
вної ситуації та її наслідків;
– статистичні просторові ситуаційні моделі управління кризовими ситуаціями.
В основі підсистеми геоінформаційної підтримки має бути геоінформаційна систе-
ма (ГІС), що забезпечує збір, збереження, обробку, доступ, відображення та розповсю-
дження просторових даних, представлених у вигляді мап різноманітної тематики і масшта-
бів. ГІС реалізує в собі можливості СУБД, редакторів растрової та векторної графіки і спе-
ціалізованих аналітичних засобів.
Сучасна ГІС повинна забезпечувати виконання таких функцій:
– можливість вибору варіанта відображення вхідних даних: зміни умовного позна-
чення при зміні «статусу» об'єкта, побудови карти щільності об'єктів або подій, агрегації
об'єктів/подій за географічною ознакою та ін.;
– класифікацію інформації, що надходить, і візуалізацію її на мапі відповідно до за-
даних правил оформлення, створення та відображення тематичних шарів;
– розвинені можливості формування «інформаційної картки об'єкта»;
– інструменти інтерактивної статистики;
– управління часом при візуалізації інформації на мапі.
20 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3
Підсистема забезпечення функціонування ІСОУ
Реалізація групи функцій «Забезпечення функціонування ІСОУ» передбачає вирішення
таких основних задач: а) керування комп’ютерною мережею та моніторинг її стану; б) ке-
рування серверними компонентами програмно-технічних комплексів (ПТК) та АРМ пер-
соналу Системи; в) забезпечення безперебійного функціонування програмно-апаратних
засобів ІСОУ у заданих режимах; г) автоматичне резервування та відновлення даних під-
систем та АРМ ІСОУ; д) забезпечення живучості та надійності ПТК Системи.
Основними складовими підсистеми забезпечення функціонування ІСОУ є підсис-
тема адміністрування та управління; підсистема технічної підтримки ІСОУ.
Підсистема адміністрування та управління ІСОУ
Підсистема адміністрування та управління ІСОУ призначена для забезпечення загального
конфігурування системи; налаштування параметрів системи і її технічних характеристик;
формування інформаційних масивів системи; моніторингу стану системи та параметрів її
функціонування.
До основних функцій підсистеми належать підтримка і установка програмного за-
безпечення; забезпечення працездатності мережевого обладнання; підтримка серверів;
установка і підтримка працездатності АРМ на робочих станціях; розгортання і підтримка
баз даних і знань.
Підсистема технічної підтримки ІСОУ
Підсистема технічної підтримки ІСОУ призначена для виконання таких завдань: організа-
ція технічної експлуатації і ремонт комплексу засобів автоматизації (КЗА) ІСОУ; організа-
ція і проведення щоденного контролю функціонування КЗА ІСОУ; оперативне і своєчасне
виявлення і усунення несправностей і причин їх виникнення; підтримка параметрів і хара-
ктеристик технічних засобів у заданих межах; відновлення працездатності КЗА ІСОУ.
7. Висновки
Таким чином, можна відзначити, що ІСОУ, які складаються з декількох різнопланових
підсистем, кожна з яких реалізує свою задачу і функцію, дозволяють здійснювати збір,
зберігання і оперативний доступ до облікової інформації органу управління (підприємства,
фірми); підвищувати ступінь обгрунтованості і своєчасність прийнятих рішень за рахунок
оперативного збору, передачі та обробки інформації; за рахунок інформованості управлін-
ського персоналу про поточний стан об'єкта управління, забезпечувати зростання продук-
тивності праці, скорочення невиробничих втрат; погоджувати рішення, що приймаються
на різних рівнях управління і в різних структурних підрозділах; домагатися зростання
ефективності управління за рахунок своєчасного і повного надання необхідної інформації
керівникам усіх рівнів управління з єдиного інформаційного фонду.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Додонов О.Г. Организация структуры Правительственной информационно-аналитической сис-
темы по вопросам чрезвычайных ситуаций / О.Г. Додонов, В.Г. Путятин, В.А. Валетчик // Элект-
ронное моделирование. – 2006. – Т. 28, № 3. – С. 61 – 81.
2. Додонов А.Г. Информационное обеспечение аналитической обработки информации в Прави-
тельственной информационно-аналитической системе по вопросам чрезвычайных ситуаций /
А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, В.А. Валетчик // Электронное моделирование. – 2005. – Т. 27, № 4. –
С. 19 – 34.
3. Построение системы организационного управления авиационным комплексом / А.Г. Додонов,
Д.В. Ландэ, В.Г. Путятин [и др.] // Реєстрація, зберігання і обробка даних. – 2014. – Т. 16, № 1. –
С. 28 – 43.
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3 21
4. Компьютерное моделирование системы организационного управления авиационным комплек-
сом / А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, С.А. Куценко [и др.] // Реєстрація, зберігання і обробка даних. –
2014. – Т. 16, № 3. – С. 25 – 44.
5. Организация структуры системы обработки информации и управления / А.Г. Додонов, В.Г. Пу-
тятин, А.Н. Буточнов [и др.] // Математичні машини і системи. – 2014. – № 4. – С. 18 – 34.
6. Додонов А.Г. Компьютерное моделирование системы управления мобильным авиационным
комплексом / А.Г. Додонов, В.Г. Путятин // Математичні машини і системи. – 2014. – № 4. – С. 156
– 170.
7. Сценарный подход к моделированию функциональных задач на компьютерном моделирующем
комплексе / А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, С.А. Куценко [и др.] // Математичні машини і системи. –
2015. – № 2. – С. 113 – 129.
8. Додонов А.Г. Организация экспертной поддержки Правительственной информационно-
аналитической системы по вопросам чрезвычайных ситуаций при принятии управленческих реше-
ний / А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, В.А. Валетчик // Реєстрація, зберігання і обробка даних. – 2005. –
Т. 7, № 1. – С. 130 – 146.
9. Отображение специфики сложноструктурированных предметных областей в системах организа-
ционного управления [Электронный ресурс] / Е.В. Малахов. – Режим доступа:
http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/emeo/2010_1_77/122-127.pdf.
10. Бурков В.Н. Введение в теорию управления организационными системами / Бурков В.Н., Кор-
гин Н.А., Новиков Д.А.; под ред. чл.-корр. РАН Д.А. Новикова. – М.: Либроком, 2009. – 264 с.
11. Новиков Д.А. Сетевые структуры и организационные системы / Новиков Д.А. – М.: ИПУ РАН,
2003. – 102 с.
12. Асаул А.Н. Формирование и оценка эффективности организационной структуры управления в
компаниях инвестиционно-строительной сферы / Асаул А.Н., Асаул Н.А., Симонов А.В.; под ред.
засл. строителя РФ, д.э.н., проф. А.Н. Асаула. – СПб.: ГАСУ, 2009. – 258 с.
13. Кулябичев Ю.П. Аналитический подход к оценке устойчивости в АСОУ / Ю.П. Кулябичев,
Д.В. Савченко // Инженерная физика. – 2001. – № 1. – С. 42 – 46.
14. Шматко А.В. Методы и средства проектирования систем информационного обеспечения под-
держки принятия решений типа ситуационных центров / А.В. Шматко, А.А. Неронов, И.В. Магда-
лина // Системи управління, навігації та зв'язку. – 2008. – Вип. 2 (6). – С. 51 – 54.
15. Ситуационные центры. Основные принципы конструирования / А.А. Морозов, Г.Е. Кузьменко,
В.И. Вьюн [и др.] // Математичні машини і системи. – 2006. – № 3. – С. 73 – 79.
16. Морозов А.А. Ситуационные центры – основа стратегического управления / А.А. Морозов,
В.А. Ященко // Математичні машини і системи. – 2003. – № 1. – С. 3 – 14.
17. Морозов А.А. Ситуационные центры – технология принятия управленческих решений /
А.А. Морозов, Г.Є. Кузьменко // XI междунар. научно-практ. конф. «Построение информационного
общества: ресурсы и технологии (тезисы докладов). – Киев, 2005. – С. 115 – 123.
18. Управление процессом моделирования при решении функциональных задач на АРМ компью-
терной модели ИСОУ АК / А.Г. Додонов, В.Г. Путятин, С.А. Куценко [и др.] // Сб. трудов пятой
Международной научной конференции МОДЕЛИРОВАНИЕ-2016, (Киев, 25–27 мая 2016 г.). – К.:
ИПМЭ НАН Украины, 2016. – С. 225 – 228.
19. Буренин А.Н. Основы поддержки процессов организационного управления системами специа-
льного назначения / А.Н. Буренин, К.Е. Легков, А.В. Боговик // Наукоемкие технологии в космиче-
ских исследованиях Земли. – 2016. – Т. 8, № 2. – С. 54 – 61.
20. Буренин А.Н. Инфокоммуникационные системы и сети специального назначения. Основы по-
строения и управления / А.Н. Буренин, К.Е. Легков. – М.: Медиа Паблишер, 2015. – 348 с.
21. Волков В.Ф. Общая характеристика процесса автоматизированного управления сложными ор-
ганизационно-техническими системами специального назначения Воздушно-космических сил /
В.Ф. Волков, А.В. Галанкин, А.Л. Федер // Наукоемкие технологии в космических исследованиях
Земли. – 2015. – Т. 7, № 6. – С. 50 – 54.
22. Перспективы создания корпоративных автоматизированных информационных систем военного
назначения / В.Н. Козичев, В.Н. Каргин, А.В. Ширманов [и др.] // Военная мысль. – 2015. – № 10. –
С. 19 – 33.
23. Волков В.Ф. Основные требования к информационному обеспечению автоматизированных си-
стем специального назначения / В.Ф. Волков, А.Л. Федер, А.А. Толмачев // Труды Военно-
http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/emeo/2010_1_77/122-127.pdf
http://www.ipme.kiev.ua/ukr/conference/pukhov100.htm
http://www.ipme.kiev.ua/ukr/conference/pukhov100.htm
22 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2017, № 3
космической академии имени А.Ф. Можайского. – СПб.: ВКА имени А.Ф.Можайского, 2013. –
Вып. 640. – С. 182 – 188.
24. Пургина М.В. Cистемы организационного управления ИТ-сервисами со структурной неопреде-
ленностью / М.В. Пургина, Р.С. Койнов, А.С. Добрынин // Вестник Астраханского государственно-
го технического университета. – (Серия «Управление, вычислительная техника и информатика»). –
2016. – Вып. 1. – C. 32 – 39.
25. Дубровский А.В. Геоинформационное обеспечение раннего предупреждения и управления кри-
зисными ситуациями / А.В. Дубровский // Cиббезопасность – Спассиб-2012: Сб. матер. Междунар.
науч. конгр., (Новосибирск, 25–27 сентября 2012 г.). – Новосибирск: СГГА, 2012. – С. 51 – 56.
Стаття надійшла до редакції 15.06.2017
http://cyberleninka.ru/journal/n/vestnik-astrahanskogo-gosudarstvennogo-tehnicheskogo-universiteta-seriya-upravlenie-vychislitelnaya-tehnika-i-informatika
http://cyberleninka.ru/journal/n/vestnik-astrahanskogo-gosudarstvennogo-tehnicheskogo-universiteta-seriya-upravlenie-vychislitelnaya-tehnika-i-informatika
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-125607 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-9763 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:56:45Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут проблем математичних машин і систем НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Додонов, О.Г. Путятін, В.Г. Куценко, С.А. Ланде, Д.В. 2017-10-29T14:54:45Z 2017-10-29T14:54:45Z 2017 Побудова узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління / О.Г. Додонов, В.Г. Путятін, С.А. Куценко, Д.В. Ланде // Математичні машини і системи. — 2017. — № 3. — С. 3-22. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1028-9763 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125607 004.91 Розглядаються питання побудови узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління та її компонентів (елементів), яка являє собою територіально розподілену корпоративну інформаційну (комп’ютерну) систему, що об'єднує інформаційні ресурси і забезпечує в рамках єдиних стандартів збір, накопичення, обробку, пошук і представлення інформації в інтересах органів управління. Рассматриваются вопросы построения обобщенной структуры информационной системы организационного управления и ее компонентов (элементов), которая представляет собой территориально распределенную корпоративную информационную (компьютерную) систему, объединяющую информационные ресурсы и обеспечивающую в рамках единых стандартов сбор, накопление, обработку, поиск и представление информации в интересах органов управления. The questions of construction of the generalized structure of information organization manage-ment system and its components (cells), which is a geographically distributed corporate information (computer) system that combines information resources and ensure that within common standards collec-tion, storage, processing, retrieval and presentation of information in the interests of authorities are re-garded. uk Інститут проблем математичних машин і систем НАН України Математичні машини і системи Обчислювальні системи Побудова узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління Построение обобщенной структуры информационной системы организационного управления Construction of the generalized structure of information organization management system Article published earlier |
| spellingShingle | Побудова узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління Додонов, О.Г. Путятін, В.Г. Куценко, С.А. Ланде, Д.В. Обчислювальні системи |
| title | Побудова узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління |
| title_alt | Построение обобщенной структуры информационной системы организационного управления Construction of the generalized structure of information organization management system |
| title_full | Побудова узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління |
| title_fullStr | Побудова узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління |
| title_full_unstemmed | Побудова узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління |
| title_short | Побудова узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління |
| title_sort | побудова узагальненої структури інформаційної системи організаційного управління |
| topic | Обчислювальні системи |
| topic_facet | Обчислювальні системи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125607 |
| work_keys_str_mv | AT dodonovog pobudovauzagalʹnenoístrukturiínformacíinoísistemiorganízacíinogoupravlínnâ AT putâtínvg pobudovauzagalʹnenoístrukturiínformacíinoísistemiorganízacíinogoupravlínnâ AT kucenkosa pobudovauzagalʹnenoístrukturiínformacíinoísistemiorganízacíinogoupravlínnâ AT landedv pobudovauzagalʹnenoístrukturiínformacíinoísistemiorganízacíinogoupravlínnâ AT dodonovog postroenieobobŝennoistrukturyinformacionnoisistemyorganizacionnogoupravleniâ AT putâtínvg postroenieobobŝennoistrukturyinformacionnoisistemyorganizacionnogoupravleniâ AT kucenkosa postroenieobobŝennoistrukturyinformacionnoisistemyorganizacionnogoupravleniâ AT landedv postroenieobobŝennoistrukturyinformacionnoisistemyorganizacionnogoupravleniâ AT dodonovog constructionofthegeneralizedstructureofinformationorganizationmanagementsystem AT putâtínvg constructionofthegeneralizedstructureofinformationorganizationmanagementsystem AT kucenkosa constructionofthegeneralizedstructureofinformationorganizationmanagementsystem AT landedv constructionofthegeneralizedstructureofinformationorganizationmanagementsystem |