Здатність букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans у хворих гастроентерологічного профілю із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту
Досліджено адгезивні властивості букальних епітеліоцитів до референтного штаму Candida albicans у хворих із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту. Показано, що здатність до адгезії кандид у пацієнтів із інвазією грибів у слизову оболонку значно вища, ніж у хворих із орофарин...
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Международный медицинский журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125624 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Здатність букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans у хворих гастроентерологічного профілю із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту / І.В. Кушніренко // Международный медицинский журнал. — 2016. — Т. 22, № 4. — С. 18-23. — Бібліогр.: 17 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-125624 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1256242025-02-09T14:05:44Z Здатність букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans у хворих гастроентерологічного профілю із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту Способность буккальных эпителиоцитов к адгезии candida albicans у больных гастроэнтерологического профиля с кандидозом слизистой оболочки верхнего отдела пищеварительного тракта The ability of buccal epithelial cells to adhesion of Candida albicans in gastroenterological patients with candidiasis of the upper digestive tract mucosa Кушніренко, І.В. Терапия Досліджено адгезивні властивості букальних епітеліоцитів до референтного штаму Candida albicans у хворих із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту. Показано, що здатність до адгезії кандид у пацієнтів із інвазією грибів у слизову оболонку значно вища, ніж у хворих із орофарингеальним і поверхневим кандидозом, і пов'язана із параметрами вродженого й адаптивного імунітету. Изучены адгезивные свойства буккальных эпителиоцитов относительно референтного штамма Candida albicans у пациентов с кандидозом слизистой оболочки верхнего отдела пищеварительного тракта. Показано, что способность к адгезии кандид у пациентов с инвазией грибов в слизистую оболочку значительно выше, чем у больных с орофарингеальным и поверхностным кандидозом, и связана с параметрами врожденного и адаптивного иммунитета. The adhesive properties of buccal epithelial cells to adhere to the reference strain of Candida albicans in patients with candidiasis of the upper digestive tract mucosa were investigated. It was shown that this ability in patients with fungal invasion of the mucous membrane was significantly higher compared with the patients with oropharyngeal and superficial candidiasis and is associated with the indices of adaptive and innate immunity. 2016 Article Здатність букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans у хворих гастроентерологічного профілю із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту / І.В. Кушніренко // Международный медицинский журнал. — 2016. — Т. 22, № 4. — С. 18-23. — Бібліогр.: 17 назв. — рос. 2308-5274 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125624 616.3+616-022+616-092.19 ru Международный медицинский журнал application/pdf Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Russian |
| topic |
Терапия Терапия |
| spellingShingle |
Терапия Терапия Кушніренко, І.В. Здатність букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans у хворих гастроентерологічного профілю із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту Международный медицинский журнал |
| description |
Досліджено адгезивні властивості букальних епітеліоцитів до референтного штаму Candida albicans у хворих із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту. Показано, що здатність до адгезії кандид у пацієнтів із інвазією грибів у слизову оболонку значно вища, ніж у хворих із орофарингеальним і поверхневим кандидозом, і пов'язана із параметрами вродженого й адаптивного імунітету. |
| format |
Article |
| author |
Кушніренко, І.В. |
| author_facet |
Кушніренко, І.В. |
| author_sort |
Кушніренко, І.В. |
| title |
Здатність букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans у хворих гастроентерологічного профілю із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту |
| title_short |
Здатність букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans у хворих гастроентерологічного профілю із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту |
| title_full |
Здатність букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans у хворих гастроентерологічного профілю із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту |
| title_fullStr |
Здатність букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans у хворих гастроентерологічного профілю із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту |
| title_full_unstemmed |
Здатність букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans у хворих гастроентерологічного профілю із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту |
| title_sort |
здатність букальних епітеліоцитів до адгезії candida albicans у хворих гастроентерологічного профілю із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Терапия |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125624 |
| citation_txt |
Здатність букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans у хворих гастроентерологічного профілю із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту / І.В. Кушніренко // Международный медицинский журнал. — 2016. — Т. 22, № 4. — С. 18-23. — Бібліогр.: 17 назв. — рос. |
| series |
Международный медицинский журнал |
| work_keys_str_mv |
AT kušnírenkoív zdatnístʹbukalʹnihepítelíocitívdoadgezíícandidaalbicansuhvorihgastroenterologíčnogoprofílûízkandidozomslizovoíobolonkiverhnʹogovíddílutravnogotraktu AT kušnírenkoív sposobnostʹbukkalʹnyhépiteliocitovkadgeziicandidaalbicansubolʹnyhgastroénterologičeskogoprofilâskandidozomslizistojoboločkiverhnegootdelapiŝevaritelʹnogotrakta AT kušnírenkoív theabilityofbuccalepithelialcellstoadhesionofcandidaalbicansingastroenterologicalpatientswithcandidiasisoftheupperdigestivetractmucosa |
| first_indexed |
2025-11-26T15:21:24Z |
| last_indexed |
2025-11-26T15:21:24Z |
| _version_ |
1849866833974263808 |
| fulltext |
18
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2016, № 4
© І. В. КушнІренКо, 2016
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
уДК 616.3+616-022+616-092.19
ЗДАТНІСТЬ БУКАЛЬНИХ ЕПІТЕЛІОЦИТІВ ДО АДГЕЗІЇ
CANDIDA ALBICANS У ХВОРИХ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНОГО
ПРОФІЛЮ ІЗ КАНДИДОЗОМ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ
ВЕРХНЬОГО ВІДДІЛУ ТРАВНОГО ТРАКТУ
Канд. мед. наук І. В. КУШНІРЕНКО
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», Дніпро, Україна
Досліджено адгезивні властивості букальних епітеліоцитів до референтного штаму Candida
albicans у хворих із кандидозом слизової оболонки верхнього відділу травного тракту. Пока-
зано, що здатність до адгезії кандид у пацієнтів із інвазією грибів у слизову оболонку значно
вища, ніж у хворих із орофарингеальним і поверхневим кандидозом, і пов’язана із параметрами
вродженого й адаптивного імунітету.
Ключові слова: кандидоз, букальні епітеліоцити, адгезія, імунітет.
Слизова оболонка є основною складовою си-
стеми антифунгальної резистентності людини,
яку слід розглядати як першого учасника фор-
мування захисної відповіді на зовнішні впливи
і функція якої складається із комплексу механіз-
мів, що забезпечують блокування адгезії грибів
до клітин епітелію. Як механічне ушкодження
цілісності слизової оболонки, так і надмірна ко-
лонізація є факторами, що можуть призвести до
розвитку вісцерального або системного кандидозу
[1–3]. Порушення колонізаційної резистентності
є підґрунтям для розвитку мікроекологічних по-
рушень у порожнині рота, наслідком чого є роз-
виток захворювань слизової оболонки порожнини
рота [4]. У свою чергу, статистичні дані свідчать,
що загрозливі для життя гастроінтестинальні за-
хворювання високо асоціюються із розвитком
системного кандидозу, що вказує на важливість
шлунково-кишкового тракту як джерела інвазії
Candida spp. C. Falgier et al. [5] вивчали взаємодію
ентероцитів із різними формами Candida spp., яка
продемонструвала більшу здатність до адгезії на
них грибів виду Candida albicans [5]. На сьогодні
відомо, що низка факторів кандид поряд із факто-
рами хазяїна детермінують здатність їх адгезії до
клітин епітеліального шару, формують комплексну
взаємодію у системі «Candida albicans — епітеліо-
цит», яка і визначає характер подальшого інфек-
ційного процесу [6, 7]. На теперішній час серед
факторів патогенності Candida albicans визначено
манопротеїни клітинної стінки, протеїнази, фос-
фоліпази, а здатність Candida albicans утворювати
біоплівку на слизовій оболонці є важливим факто-
ром персистенції патогену [5, 8, 9]. З іншого боку,
у дослідженні М. А. Свиридова [10] показано, що
на адгезію у системі «Candida albicans — епіте-
ліоцит» впливає вид епітелію, причому адгезивні
властивості Candida albicans вищі до букального
епітелію, ніж до вагінального, що є підтверджен-
ням залежності адгезії від органної належності
епітеліоцитів. Автор продемонстрував, що при
збільшенні співвідношення кандида/епітеліоцити
відбувається підвищення показників адгезії. Такі
дані свідчать, що букальний епітелій є невід’ємною
частиною системи антифунгальної резистентності,
який відіграє важливу роль в ініціації захисної
відповіді при взаємодії із грибковим патогеном.
На думку авторів [11, 12] стан клітин букального
епітелію відображає характер дестабілізаційних
процесів як на місцевому, так і на системному
рівнях, що дає змогу використовувати його для
вивчення фізіології та реактивності слизової обо-
лонки в цілому. Проте адгезивні властивості епіте-
ліоцитів не є константою для організму людини,
а здатні змінюватися під впливом низки факторів
і, як показано у дослідженнях in vitro, підвищу-
ються на тлі хіміотерапії злоякісних новоутворень
у хворих із ВІЛ [11]. У роботі О. А. Лукової [13]
показано також зміни реактивності букальних
епітеліоцитів (БЕ) здорових осіб під впливом
статевих гормонів — прогестерону, фолікулости-
мулюючого, лютеїнізуючого гормонів, естрадіолу,
тестостерону, хоріонічного гонадотропіну. Ретельні
дослідження адгезивних властивостей БЕ прове-
дено Т. Махровою [14], яка встановила, що вони
активно взаємодіють із Candida albicans, а адгезія
останніх залежить від метаболізму, синтезу білка
та реакцій у цитоскелетній системі букальних клі-
тин. Причому, за висновками дослідниці, антитіла
слини відіграють важливу роль (40,0 %) в антиад-
гезивному ефекті слини проти адгезії кандид, але
близько 60,0 % цього ефекту має неспецифічну
основу, тобто не пов’язано із активністю анти-
тіл. Доведено, що епітеліальні клітини не тільки
забезпечують фізичний бар’єр, але й реагують,
синтезуючи цитокіни та хемокіни, серед яких
ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-18, γ-ІФН тощо, характер експре-
сії яких формує імунну відповідь макроорганізму
при контакті із Candida albicans [15–17]. Зважаю-
чи на існуючі дані, цікавим є питання наявності
ТЕРАПІЯ
19
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
особливостей адгезивних властивостей БЕ у хво-
рих із кандидозом слизової оболонки верхнього
відділу шлунково-кишкового тракту залежно від
характеру її ураження.
Мета нашого дослідження — вивчити здат-
ність БЕ хворих гастроентерологічного профілю
із кандидозом слизової оболонки верхнього відді-
лу травного тракту до адгезії референтного штаму
Candida albicans як залежно від глибини ураження,
так і у взаємозв’язку із основними складовими
системи антифунгальної резистентності слизової
оболонки.
Проведено вивчення БЕ, отриманих від 66 па-
цієнтів, яких за результатами мікробіологічного
дослідження зішкрібка з язика та біоптатів сли-
зової оболонки стравоходу та шлунка було розді-
лено на три групи. Перша група складалася із 31
пацієнта із масивністю засівання грибами Candida
albicans IV ст. у зішкрібку з язика, тобто з оро-
фарингеальним кандидозом (ОФК) та поверх-
невим ростом грибів у біоптатах, до другої було
включено 25 хворих, у яких при мікробіологічно-
му дослідженні виявлено інвазивний ріст грибів
у біоптатах. Ці групи визначено як основні. Третя
(контрольна) група — 10 осіб без виявлення гри-
бів у зішкрібку з язика та біопсійному матеріалі.
Середній вік обстежених у першій групі становив
(47,00±12,22) року, у другій — (50,62±15,24) року,
у третій — (46,33±13,34) року. Адгезію референт-
ного штаму Candida albicans (АТСС 10231 = ССМ
885 – 653 = IMI 973, родослів’я штаму ГІСК,
1985 = ССМ, 1980) на БЕ пацієнтів вивчали за
стандартною методикою під світловим мікроско-
пом за допомогою таких показників: середнього
показника адгезії мікроорганізмів референтного
штаму на БЕ (СПАБЕ), тобто середньої кількості
мікробів, що прикріпилися до одного епітеліоцита
при підрахунку не менш як 25 епітеліоцитів; кое-
фіцієнта участі БЕ в адгезивному процесі (КБЕ) —
відсотка епітеліоцитів, що мають на своїй поверхні
адгезовані мікроби; індексу адгезивності мікро-
організму референтного штаму до БЕ (ІАМБЕ),
який є середньою кількістю мікробних клітин на
одному епітеліоциті, що бере участь в адгезивному
процесі, та обчислювали за формулою:
ІАМБЕ = СПАБЕ × 100/КБЕ.
Властивість епітеліоцитів до адгезування Can-
dida albicans оцінювали як відсутню при ІАМ-
БЕ < 1,75; низьку — від 1,76 — 2,5; середню — від
2,51–4,0 та високу — понад 4,0. Ступінь адгезивних
властивостей при значеннях СПАБЕ до 1,0 роз-
цінювався як нульова адгезивність, від 1,01–2,0 —
як низька, від 2,01 до 4,0 — середня та вищих за
4,0 — як висока. Нормальні значення КБЕ — до
30,0 % залучених до процесу адгезії БЕ. У сиро-
ватці крові обстежених хворих визначали рівень
антиоксидантної активності сироватки крові, сір-
комукоїдів, церулоплазміну, а у слині та шлунко-
вому соку — концентрацію лактоферину та секре-
торного IgA. Субпопуляційний склад лімфоцитів
визначали за допомогою моноклональних антитіл
фірми «Сорбент ТМ» до маркерів СD3, СD4, СD8,
СD16, СD22 за допомогою лімфоцитотоксичного
тесту (стандартний метод NIH, США). Функціо-
нальну активність гранулоцитів оцінювали у спон-
танному НСТ-тесті за реакцією відновлення ні-
тросинього тетразолію. Визначали цитохімічний
показник активності (ЦПА) в умовних одиницях
за формулою:
ЦПА = (0 × а + 1 × б + 2 × в + 3 × г + 4 × д) : 100,
де а — 0-й ступінь (без гранул); б — 1-й ступінь
(за наявності 1–10 гранул); в — 2-й ступінь (за
наявності до 30 % цитоплазми з гранулами); г —
3-й ступінь (за наявності 31–50 % цитоплазми
з гранулами); д — 4-й ступінь (більше 50 % ци-
топлазми з гранулами).
Інтерлейкіни ІL-1β, ІL-4, ІL-6, ІL-8 та фактор
нерозу пухлин-альфа (ФНП-α) визначали методом
кількісного імуноферментного аналізу за допомо-
гою діагностичних тест-систем ЗАТ «Вектор-Бест»
(Росія) відповідно до інструкції виробника. Вміст
імуноглобулінів IgА, М, G, Е у сироватці крові
визначали імуноферментним методом за допомо-
гою тест-систем ТОВ НВЛ «Гранум» (Україна) за
рекомендаціями виробника.
Статистична обробка даних здійснювалася
з використанням програм Excel Microsoft Office
2010 та ліцензійної версії Statistica 12 із застосу-
ванням методів варіаційної статистики. Достовір-
ність відмінностей якісних ознак у групах оцінюва-
ли із використанням критерію χ2. При відхиленні
вихідних характеристик від параметрів нормаль-
ного розподілу використовували непараметричний
критерій Манна — Уїтні. Статистична значущість
різниці оцінювалася на рівні, не нижчому 95,0 %
(ризик помилки р < 0,05). Кореляційний аналіз
проводили за Пірсоном та Спірменом (залежно
від того, в яких шкалах виражені дані).
Розподіл значень СПАБЕ, що відображає се-
редню кількість мікроорганізмів, яку адгезує на
собі БЕ, подано на рис. 1.
Частота БЕ з характеристиками середньої та
високої здатності до адгезії у першій групі стано-
вила 58,06 % (n = 18); у другій — 72,00 % (n = 18),
а у третій — 60,00 % (n = 6). СПАБЕ у першій
групі становив (2,65±0,27), у другій — (3,13±0,38),
у третій — (2,97±0,69), тобто у всіх пацієнтів із
гастроентерологічною патологією здатність БЕ
адгезувати на собі гриби Candida albicans — у ме-
жах середнього ступеня. СПАБЕ перебуває у пря-
мому кореляційному зв’язку із мікробіологічни-
ми параметрами росту Candida albicans та його
кількісною характеристикою при дослідженні
біоптату антрального відділу шлунка (r = 0,284;
р = 0,021) і (r = 0,297; р = 0,015) відповідно та із
наявністю росту Candida albicans на поверхні сли-
зової оболонки стравоходу (r = 0,460; р = 0,009).
Підвищення цього показника асоціюється також
зі збільшенням висоти сосочків за морфометрич-
ним дослідженням біоптату стравоходу, яка була
20
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
значно вищою у пацієнтів другої групи порівняно
з хворими першої (r = 0,500; р = 0,006). Подальший
кореляційний аналіз продемонстрував залежність
СПАБЕ від цілої низки імунологічних показників
як системи вродженого, так і адаптивного імуні-
тету (рис. 2).
Як випливає з аналізу отриманих даних, по-
казник СПАБЕ зростає за умов зниження кон-
центрації лактоферину в слині, що ми і спосте-
рігали у пацієнтів першої та другої основних
груп, на відміну від осіб третьої групи контролю.
Збільшення властивостей БЕ до адгезії мікроор-
ганізмів зростає при формуванні нейтрофільно-
лімфоцитарної реакції на патоген та наявності
імунодефіциту за співвідношенням лейкоци-
ти/CD3+, що було характерним для пацієнтів із
кандидозом слизової оболонки верхнього відді-
лу травного тракту. Протективним фактором для
зниження рівня СПАБЕ є збільшення співвідно-
шення Т-лімфоцити/В-лімфоцити при розвитку
імунологічної відповіді. Дуже цікавим виявився
вплив цитокінової регуляції на стан СПАБЕ. Так,
IL-8, вміст якого був значно підвищеним у всіх
обстежених хворих, асоціюється із підвищенням
здатності БЕ до адгезії значно більшої кількості
Candida albicans на своїй поверхні. Підвищення
IL-6 також прямо пов’язане із цією властивістю
БЕ, хоча збільшення його активності ми спосте-
рігали лише у пацієнтів з ОФК та поверхневим
кандидозом, на відміну від пацієнтів з інвазією,
у яких він залишався незмінним на тлі контакту
з патогеном. Можливо, саме збільшення кількості
Candida albicans на поверхні епітеліоциту здатне
ініціювати активацію IL-6 для запуску подальшого
каскаду імунологічного захисту у хворих першої
групи. Збільшення СПАБЕ також асоціюється
з підвищенням рівня IgM, хоча у цілому його рі-
вень був знижений у пацієнтів гастроентероло-
гічного профілю.
Розрахунок коефіцієнта КБЕ надав можли-
вість оцінити відсоток епітеліоцитів, що задіяні
в процесі адгезії Candida albicans. Нормальну
кількість здатних до адгезії епітеліоцитів реє-
стрували у 5 (16,13 %) пацієнтів першої групи,
у 10 (40,00 %) — другої, що достовірно вище по-
рівняно з першою групою (χ2 = 4,021; р < 0,05),
та в 1 (10,00 %) — із третьої групи обстежених.
При такому рівні нормальних значень показника
КБЕ у другій групі слід шукати інші пояснення
розвитку патологічного процесу, але під час по-
рівняння перевищених значень виявилося, що
у пацієнтів другої групи цей показник був зна-
чно вищий порівняно із хворими першої групи
та особами групи контролю (рис. 3).
%
60
50
40
30
20
10
0
Нульовий Середній Високий
Ступінь
Низький
3,23
38,71
45,16
4,00
10,00
24,00
30,00
52,00
40,00
20,00
12,9
20,00
Рис. 1. Характер адгезивних властивостей букальних епітеліоцитів за середнім показником адгезії:
— перша група; — друга група; — третя група
Лейкоцити/CD3+
(r = 0,594; р = 0,004)
Ступінь імунодефіциту
(r = 0,587; р = 0,005)
CD3+/CD19+
(r = –0,319; р = 0,031)
Лактоферин у слині
(r = –0,543; р = 0,024)
СПАБЕ
IgM
(r = 0,417; р = 0,043)
IL-8
(r = 0,596; р = 0,003)
IL-6
(r = 0,907; р < 0,001)
ФНП-α
(r = –0,675; р = 0,007)
Рис. 2. Характер взаємозв’язків показників вродженого та адаптивного імунітету в обстежених хворих із адгезив-
ними властивостями букальних епітеліоцитів за середнім показником адгезії мікроорганізмів референтного
штаму на букальних епітеліоцитах (СПАБЕ)
21
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
Кореляційний аналіз показав, що КБЕ зменшу-
ється при достатньому рівні лактоферину в слині
(r = –0,829; р = 0,006) та IgA у крові (r = –0,593;
р = 0,042) та слині (r = –0,555; р = 0,009). Підви-
щення цього показника асоціюється із кількісним
ростом грибів Candida у біоптаті антрального від-
ділу шлунка (r = 0,491; р = 0,038), очевидно, що
надмірна адгезія мікроорганізмів повинна стиму-
лювати фагоцитарну ланку вродженого імунітету,
на що вказує прямий кореляційний зв’язок між
КБЕ та НСТ (r = 0,318; р = 0,011), рівень якого
був значно вище у хворих із кандидозом слизової
оболонки верхнього відділу шлунково-кишкового
тракту, та ЦПА нейтрофілів (r = 0,355; р = 0,004),
хоча його підвищення у хворих не спостерігалося.
ІАМБЕ є інтегральною оцінкою здатності БЕ
до адгезії, розподіл характеристик якої у групах
подано на рис. 4.
В основних групах виявлено переважно БЕ
з високою здатністю до адгезії Candida albicans, при
цьому середнє значення ІАМБЕ було у 1,3 разу ви-
щим у другій групі порівняно з першою (р < 0,05)
та у 1,2 разу вищим порівняно з контрольною
групою (р > 0,05) (рис. 5).
Кореляційний аналіз продемонстрував наяв-
ність взаємозвязків підвищення ІАМБЕ із високим
рівнем сіркомукоїдів у крові обстежених хворих
(r = 0,593; р = 0,002) та з антиоксидантною ак-
тивністю сироватки крові (r = 0,460; р = 0,024),
рівень якої був збережений в обстежених першої
та третьої груп, а у другій — знижений. Підви-
щення ІАМБЕ асоціюється зі збільшенням висоти
сосочків при морфометричному аналізі біоптатів
стравоходу (r = 0,568; р = 0,004). Регуляторні ме-
ханізми здатності БЕ до адгезії Candida albicans
подано на рис. 6.
Отже, результати проведеного аналізу пока-
зують важливість повноцінного функціонування
системи вродженого імунітету для попередження
збільшення адгезії мікроорганізмів на БЕ, які
є основною ланкою системи бар’єрного захисту
макроорганізму при контакті з інфектантом. Так,
при збереженому рівні лактоферину у рідких се-
редовищах верхнього відділу травного тракту —
59,8
6,84*50,22*
5,47
%
Рис. 3. Коефіцієнт букальних епітеліоцитів при
перевищенні його нормальних значень за групами
обстежених (М±m, %): * р < 0,05 — достовірність
різниці порівняно з другою групою
Рис. 5. Індекс адгезивності мікроорганізму референт-
ного штаму до букальних епітеліоцитів у групах
обстежених (М±m): * р < 0,05 — достовірність різниці
порівняно з першою групою
60
50
40
30
20
10
0
8
6
4
2
0
Перша група Перша групаТретя група Третя групаДруга група Друга група
48,54*
5,16
%
80
70
60
50
40
30
20
10
0
Перша група Друга група Третя група
6,45
70,97
24,00
9,68 12,90
4,00 4,00
68,00
10,00
30,00
20,00 20,00
Рис. 4. Характеристика здатності букальних епітеліоцитів до адгезії Candida albicans за індексом адгезивності
мікроорганізму референтного штаму до букальних епітеліоцитів у групах обстежених хворих: — нульова;
— низька; — середня; — висока
22
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
у слині та шлунковом соку — здатність БЕ до ад-
гезії Candida albicans не збільшується, але у паці-
єнтів із ОФК і поверхневим ростом та з інвазією
грибів у слизову оболонку рівень лактоферину
був значно знижений порівняно з пацієнтами га-
строентерологічного профілю без кандидозу. Для
зменшення адгезивних властивостей БЕ важливим
є підвищення церулоплазміну, що ми і спостерігали
в обстежених хворих, але, очевидно, лише цього
недостатньо для зменшення ІАМБЕ. У разі збіль-
шення антигенного навантаження на епітеліальні
клітини ініціюється система адаптивного імуніте-
ту, але формування нейтрофільно-лімфоцитарного
типу відповіді клітинної ланки, що виникає на тлі
імунодефіциту, зумовлює підвищення здатності БЕ
до адгезії патогену та є несприятливим фактором
для подальшого розвитку інфекційного процесу.
Антигенне навантаження також ініціює актива-
цію фагоцитарної ланки вродженого імунітету, що
підтверджується прямим кореляційним зв’язком
ІАМБЕ та НСТ, але підвищення НСТ, яке ми
спостерігали в обстежених, не супроводжувалося
підвищенням ЦПА нейрофілів, що свідчить про
функціональну неповноцінність цієї ланки імун-
ного захисту. Активація Т-клітинної ланки адап-
тивного імунітету приводить до зниження ІАМБЕ,
а здійснення імунної відповіді за Th-2-типом із
підвищенням В-лімфоцитів і активацією синтезу
імуноглобулінів підвищує здатність БЕ до адгезії
патогену на своїй поверхні.
Із результатів проведеного дослідження ви-
пливають такі висновки. Здатність БЕ до адгезії
референтного штаму Candida albicans у пацієнтів
із інвазією грибів у слизову оболонку верхнього
відділу травного тракту значно вища порівняно
із хворими із ОФК та поверхневою формою кан-
дидозу слизової оболонки, що підтверджено під-
вищенням показника кількості задіяних у адгезії
БЕ (р < 0,05) та значно вищим індексом адгезії
Candida albicans на БЕ (р < 0,05).
Кореляційний аналіз продемонстрував наяв-
ність взаємозв’язку здатності БЕ до адгезії рефе-
рентного штаму Candida albicans із показниками
вродженого та адаптивного імунітету, ендотоксемії
і запалення, що свідчить про те, що оцінка вза-
ємодії у системі «Candida albicans — БЕ» може
бути інтегральною характеристикою повноцін-
ності функціонування системи антифунгальної
резистентності слизової оболонки.
Перспектива досліджень полягає у необхіднос-
ті подальшого вивчення ролі адгезивності БЕ до
Candida albicans у розвитку патологічних процесів.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Микотическая инфекция и антифунгальный имму-
нитет при оториноларингологической патологии
[Электронный ресурс] / Н. А. Арефьева, Г. З. Пи-
скунов, Ю. А. Медведев [и др.]: лекция.— Режим
доступа: http://www.lorcentr.com/filez/7.pdf
2. Шабашова Н. В. Местный иммунитет и микро-
биота ротовой полости (обзор) / Н. В. Шабашова,
Е. Ю. Данилова // Проблемы медицинской мико-
логии.— 2015.— Т. 17, № 4.— С. 4–13.
3. Human epithelial cells discriminate between commensal
and pathоgenic interactions with Candida albicans /
T. J. Rast, A. L. Kullas, P. J. Southern, D. A. Davis //
PLOSone.— 2016.— April 18.— doi: 10.1371/journal.
pone.0153165
4. Петрушанко Т. А. Скрининговая діагностика микро-
экологических нарушений полости рта / Т. А. Петру-
шанко, В. В. Череда, Г. А. Лобань // Клиническая
лабораторная диагностика.— 2014.— № 6.— C. 48–50.
Лактоферин у слині
(r = –0,898; р = 0,002)
Лейкоцити/CD3+
(r = 0,486; р = 0,025)
Лактоферин у шлунковому
соку (r = –0,848; р = 0,001)
Ступінь імунодефіциту
(r = 0,456; р = 0,038)
Церулоплазмін
r = –0,502; р = 0,011)
НСТ
(r = 0,380; р = 0,042)
CD3+/CD22+
(r = –0,338; р = 0,022)
IgM
(r = 0,818; р = 0,001)
CD22+
(r = 0,577; р = 0,006)
IgG
(r = 0,620; р = 0,032)
ІАМБЕ
IgA
(r = 0,776; р = 0,003)
IgA у слині
(r = 0,469; р = 0,032)
Рис. 6. Залежність здатності букальних ендотеліоцитів до адгезії Candida albicans від функціонування вродженого
та адаптивного імунітету
23
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
5. Candida species differ in their interactions with
immature human gastrointestinal epithelial cells /
C. Falgier, S. Kegley, H. Podgorski [et al.] // Pediatr.
Res.— 2011.— № 69.— Р. 384–389.
6. Jayatilake J. A. A Review of the ultrastructural features
of superficial candidiasis / J. A. Jayatilake // Myco-
pathologia.— 2011.— № 171.— Р. 235–250.
7. Innate immunity and saliva in candida albicans-
mediated oral diseases / O. Salvatori, S. Puri1, S. Tati
[et al.] // J. оf Dental Research.— 2016.— Vol. 95
(4).— Р. 365–371.
8. Сергеев А. Ю. Кандидоз / А. Ю. Сергеев, Ю. В. Сер-
геев.— М.: Триада-Х, 2000.— 471 с.
9. Interactions of Candida albicans with host epithelial
surfaces / D. W. Williams, R. P. C. Jordan, X.-Q. Wei
[et al.] // J. оf Oral Microbiology.— 2013.— № 5.—
Р. 22434–22438.
10. Свиридов М. А. Влияние различных факторов на ад-
гезивные свойства Candida albicans на поверхности
вагинальных эпителиоцитов женщин репродуктивного
возраста: дис. на соискание ученой степени канд. мед.
наук; спец. 03.00.07 «Микробиология» / М. А. Сви-
ридов; ГОУВПО «Челябинская государственная
медицинская академия».— Челябинск, 2008.— 142 с.
11. Буккальные эпителиоциты как инструмент клинико-
лабораторных исследований [Электронный ресурс] /
М. А. Абаджиди, Т. В. Махрова, И. В. Маянская
[и др.].— Режим доступа: http://www.medicum.nnov.
ru/nmj/2003/3-4/23.php
12. Гасюк Н. В. Эпителиоциты ротовой полости как
маркеры молекулярно-генетических исследований
[Электронный ресурс] // Н. В. Гасюк, О. Н. Бой-
ченко, С. Б. Герасименко // Математическая мор-
фология. Электронный математический и медико-
биологический журн.— 2013.— Т. 12, вып. 2.— Режим
доступа: http://www.smolensk.ru/user/sgma/mmorph/
titl.htm
13. Лукова О. А. Факторы и условия, регулирующие
функциональную активность буккальных эпителио-
цитов и их взаимодействие с Candida albicans: дис.
на соискание ученой степенип канд. биол. наук; спец.
03.03.01 «Физиология» / О. А. Лукова.— Нижний
Новгород, 2015.— 131 с.
14. Махрова Т. В. Факторы и условия, влияющие на
адгезивную активность Candida albicans в системах
с буккальными эпителиоцитами: автореф. дис. на
соискание ученой степени канд. мед. наук; спец.
«Микробиология» 03.00.07 / Т. В. Махрова; ГОУВПО
«Челябинская государственная медицинская акаде-
мия».— Нижний Новгород, 2004.— 96 с.
15. Infections of human oral epithelial with candida species
induced cytokine expression correlated to the degree
of virulence / M. Schaller, R. Mailhammer, G. Grassl
[et al.] // Cytokines in Oral Candidiasis.— 2002.—
Vol. 118, № 4.— Р. 652–657.
16. Candida albicans-secreted aspartic proteinases modifity
the epithelial cytokine response in an in vitro model
of vaginal candidiasis / M. Schaller, H. S. Korting,
C. Borelli [et al.] // Infection and Immunity.— 2005.—
Vol. 73, № 5.— Р. 2758–2765.
17. Candida albicans morphogenesis and host defence: dis-
criminating invasion from colonization / N. A. R. Gow,
F. L. van de Veerdonk, A. J. P. Brown [et al.] // Nat.
Rev. Microbiol.— 2012.— № 10.— Р. 112–122.
СПОСОБНОСТЬ БУККАЛЬНЫХ ЭПИТЕЛИОЦИТОВ К АДГЕЗИИ CANDIDA ALBICANS
У БОЛЬНЫХ ГАСТРОЭНТЕРОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ С КАНДИДОЗОМ СЛИЗИСТОЙ
ОБОЛОЧКИ ВЕРХНЕГО ОТДЕЛА ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОГО ТРАКТА
И. В. КУШНИРЕНКО
Изучены адгезивные свойства буккальных эпителиоцитов относительно референтного штамма
Candida albicans у пациентов с кандидозом слизистой оболочки верхнего отдела пищевари-
тельного тракта. Показано, что способность к адгезии кандид у пациентов с инвазией грибов
в слизистую оболочку значительно выше, чем у больных с орофарингеальным и поверхностным
кандидозом, и связана с параметрами врожденного и адаптивного иммунитета.
Ключевые слова: кандидоз, буккальные эпителиоциты, адгезия, иммунитет.
THE ABILITY OF BUCCAL EPITHELIAL CELLS TO ADHESION OF CANDIDA ALBICANS
IN GASTROENTEROLOGICAL PATIENTS WITH CANDIDIASIS OF THE UPPER DIGESTIVE
TRACT MUCOSA
I. V. KUSHNIRENKO
The adhesive properties of buccal epithelial cells to adhere to the reference strain of Candida al-
bicans in patients with candidiasis of the upper digestive tract mucosa were investigated. It was
shown that this ability in patients with fungal invasion of the mucous membrane was significantly
higher compared with the patients with oropharyngeal and superficial candidiasis and is associated
with the indices of adaptive and innate immunity.
Key words: candidiasis, buccal epithelial cells, adhesion, immunity.
Надійшла 26.09.2016
|