Внутриартериальная химиотерапия в лечении злокачественных опухолей головы и шеи: 65 лет применения, есть ли вердикт?

• Опубліковано в: : Международный медицинский журнал
• Дата: 2016
• Автори: Думанский, Ю.В., Ласачко, П.С., Никулин, Р.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Російська
• Опубліковано: Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2016
• Теми: Онкология
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125631
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Внутриартериальная химиотерапия в лечении злокачественных опухолей головы и шеи: 65 лет применения, есть ли вердикт? / Ю.В. Думанский, П.С. Ласачко, Р.В. Никулин // Международный медицинский журнал. — 2016. — Т. 22, № 4. — С. 51-56. — Бібліогр.: 20 назв. — рос.

Внутриартериальная химиотерапия (ВАХТ) в лечении злокачественных опухолей головы и шеи используется уже более 60 лет. В начале ВАХТ была частью паллиативного лечения, в последующем − органосохраняющего. Отмечается практически полное отсутствие рандомизированных проспективных исследований, которые бы объективно продемонстрировали преимущества данной терапии. В то же время множество публикаций позволяют считать ее эффективной и перспективной методикой, требующей дальнейшего изучения. Внутрішньоартеріальна хіміотерапія (ВАХТ) у лікуванні злоякісних пухлин голови та шиї використовується вже понад 60 років. На початку ВАХТ була частиною паліативного лікування, пізніше − органозберігаючого. Відзначено практично повну відсутність рандомізованих проспективних досліджень, які б об’єктивно продемонстрували переваги цієї терапії. Водночас багато публікацій дають змогу вважати її ефективною і перспективною методикою, що потребує подальшого вивчення. Intra−arterial chemotherapy in treatment of head and neck cancer has been used for more than 60 years. In the beginning, it was administered only with palliative purpose, later as organ−preserving therapy. Randomized prospective studies that objectively demonstrate the advantages of this therapy have been lacking. In the meantime, many allow us to consider intra−arterial chemotherapy an effective and prospective method, which requires further study.