Медико−соціальні проблемні аспекти способу життя студентів медичного університету
Досліджено спосіб життя студентів першого курсу медичного університету за критеріями дотримання режиму дня, режиму відпочинку та сну, фізичної активності, наявності шкідливих звичок. Виявлено проблему недотриманості режиму дня та відпочинку, нерегулярність харчування, незадовільний рівень фізичної а...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Международный медицинский журнал |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125638 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Медико−соціальні проблемні аспекти способу життя студентів медичного університету / В.А. Огнєв, Н.О. Галічева, Л.І. Чумак, О.А. Веретельник, А.А. Подпрядова // Международный медицинский журнал. — 2016. — Т. 22, № 4. — С. 87-90. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-125638 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Огнєв, В.А. Галічева, Н.О. Чумак, Л.І. Веретельник, О.А. Подпрядова, А.А. 2017-10-29T19:04:13Z 2017-10-29T19:04:13Z 2016 Медико−соціальні проблемні аспекти способу життя студентів медичного університету / В.А. Огнєв, Н.О. Галічева, Л.І. Чумак, О.А. Веретельник, А.А. Подпрядова // Международный медицинский журнал. — 2016. — Т. 22, № 4. — С. 87-90. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2308-5274 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125638 613/614-057.87:378.4:61 Досліджено спосіб життя студентів першого курсу медичного університету за критеріями дотримання режиму дня, режиму відпочинку та сну, фізичної активності, наявності шкідливих звичок. Виявлено проблему недотриманості режиму дня та відпочинку, нерегулярність харчування, незадовільний рівень фізичної активності та значний відсоток студентів, які мають шкідливі звички. На основі отриманих даних буде побудована модель моніторингу стану здоров'я студентів−медиків. Исследован образ жизни студентов первого курса медицинского университета по критериям соблюдения режима дня, режима отдыха и сна, физической активности, наличия вредных привычек. Обнаружена проблема несоблюдения режима дня и отдыха, нерегулярность питания, неудовлетворительный уровень физической активности и значительный процент студентов, имеющих вредные привычки. На основе полученных данных будет построена модель мониторинга состояния здоровья студентов−медиков. The lifestyle of the first−year students of medical university was investigated using the criteria of compliance to day regimen, that of rest and sleep, physical activity, the presence of bad habits. The problem of non−compliance with day regimen and that of rest, irregular meals and insufficient levels of physical activity as well as high percentage of the students having bad habits were detected. These findings can be used to build a model of health monitoring of medical students. uk Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України Международный медицинский журнал Медико-социальные проблемы Медико−соціальні проблемні аспекти способу життя студентів медичного університету Медико−социальные проблемные аспекты образа жизни студентов медицинского университета Lifestyle medical and social problems in students of a medical university Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Медико−соціальні проблемні аспекти способу життя студентів медичного університету |
| spellingShingle |
Медико−соціальні проблемні аспекти способу життя студентів медичного університету Огнєв, В.А. Галічева, Н.О. Чумак, Л.І. Веретельник, О.А. Подпрядова, А.А. Медико-социальные проблемы |
| title_short |
Медико−соціальні проблемні аспекти способу життя студентів медичного університету |
| title_full |
Медико−соціальні проблемні аспекти способу життя студентів медичного університету |
| title_fullStr |
Медико−соціальні проблемні аспекти способу життя студентів медичного університету |
| title_full_unstemmed |
Медико−соціальні проблемні аспекти способу життя студентів медичного університету |
| title_sort |
медико−соціальні проблемні аспекти способу життя студентів медичного університету |
| author |
Огнєв, В.А. Галічева, Н.О. Чумак, Л.І. Веретельник, О.А. Подпрядова, А.А. |
| author_facet |
Огнєв, В.А. Галічева, Н.О. Чумак, Л.І. Веретельник, О.А. Подпрядова, А.А. |
| topic |
Медико-социальные проблемы |
| topic_facet |
Медико-социальные проблемы |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Международный медицинский журнал |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Медико−социальные проблемные аспекты образа жизни студентов медицинского университета Lifestyle medical and social problems in students of a medical university |
| description |
Досліджено спосіб життя студентів першого курсу медичного університету за критеріями дотримання режиму дня, режиму відпочинку та сну, фізичної активності, наявності шкідливих звичок. Виявлено проблему недотриманості режиму дня та відпочинку, нерегулярність харчування, незадовільний рівень фізичної активності та значний відсоток студентів, які мають шкідливі звички. На основі отриманих даних буде побудована модель моніторингу стану здоров'я студентів−медиків.
Исследован образ жизни студентов первого курса медицинского университета по критериям соблюдения режима дня, режима отдыха и сна, физической активности, наличия вредных привычек. Обнаружена проблема несоблюдения режима дня и отдыха, нерегулярность питания, неудовлетворительный уровень физической активности и значительный процент студентов, имеющих вредные привычки. На основе полученных данных будет построена модель мониторинга состояния здоровья студентов−медиков.
The lifestyle of the first−year students of medical university was investigated using the criteria of compliance to day regimen, that of rest and sleep, physical activity, the presence of bad habits. The problem of non−compliance with day regimen and that of rest, irregular meals and insufficient levels of physical activity as well as high percentage of the students having bad habits were detected. These findings can be used to build a model of health monitoring of medical students.
|
| issn |
2308-5274 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125638 |
| citation_txt |
Медико−соціальні проблемні аспекти способу життя студентів медичного університету / В.А. Огнєв, Н.О. Галічева, Л.І. Чумак, О.А. Веретельник, А.А. Подпрядова // Международный медицинский журнал. — 2016. — Т. 22, № 4. — С. 87-90. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ognêvva medikosocíalʹníproblemníaspektisposobužittâstudentívmedičnogouníversitetu AT galíčevano medikosocíalʹníproblemníaspektisposobužittâstudentívmedičnogouníversitetu AT čumaklí medikosocíalʹníproblemníaspektisposobužittâstudentívmedičnogouníversitetu AT veretelʹnikoa medikosocíalʹníproblemníaspektisposobužittâstudentívmedičnogouníversitetu AT podprâdovaaa medikosocíalʹníproblemníaspektisposobužittâstudentívmedičnogouníversitetu AT ognêvva medikosocialʹnyeproblemnyeaspektyobrazažiznistudentovmedicinskogouniversiteta AT galíčevano medikosocialʹnyeproblemnyeaspektyobrazažiznistudentovmedicinskogouniversiteta AT čumaklí medikosocialʹnyeproblemnyeaspektyobrazažiznistudentovmedicinskogouniversiteta AT veretelʹnikoa medikosocialʹnyeproblemnyeaspektyobrazažiznistudentovmedicinskogouniversiteta AT podprâdovaaa medikosocialʹnyeproblemnyeaspektyobrazažiznistudentovmedicinskogouniversiteta AT ognêvva lifestylemedicalandsocialproblemsinstudentsofamedicaluniversity AT galíčevano lifestylemedicalandsocialproblemsinstudentsofamedicaluniversity AT čumaklí lifestylemedicalandsocialproblemsinstudentsofamedicaluniversity AT veretelʹnikoa lifestylemedicalandsocialproblemsinstudentsofamedicaluniversity AT podprâdovaaa lifestylemedicalandsocialproblemsinstudentsofamedicaluniversity |
| first_indexed |
2025-11-25T22:33:26Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:33:26Z |
| _version_ |
1850566906586595328 |
| fulltext |
87
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2016, № 4
© В. А. ОГНЄВ, Н. О. ГАЛІЧЕВА, Л. І. ЧумАк, О. А. ВЕрЕтЕЛьНик, А. А. ПОдПрядОВА , 2016
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
удк 613/614-057.87:378.4:61
МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ СПОСОБУ ЖИТТЯ
СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Проф. В. А. ОГНЄВ, проф. Н. О. ГАЛІЧЕВА, доц. Л. І. ЧУМАК,
О. А. ВЕРЕТЕЛЬНИК, А. А. ПОДПРЯДОВА
Харківський національний медичний університет, Україна
Досліджено спосіб життя студентів першого курсу медичного університету за критеріями дотри-
мання режиму дня, режиму відпочинку та сну, фізичної активності, наявності шкідливих звичок.
Виявлено проблему недотриманості режиму дня та відпочинку, нерегулярність харчування, неза-
довільний рівень фізичної активності та значний відсоток студентів, які мають шкідливі звички.
На основі отриманих даних буде побудована модель моніторингу стану здоров’я студентів-медиків.
Ключові слова: студенти-медики, спосіб життя, соціологічне дослідження.
Здоров’я людини відіграє визначальну роль
на різних етапах життя, а особливо у молодому
віці, коли формуються основи професійного ста-
новлення, відбувається залучення до суспільної,
сімейної та репродуктивної сфер [1].
Стан здоров’я студентської молоді — один із
важливих узагальнюючих параметрів здоров’я на-
ції. Це особлива соціальна група віком 16–25 ро-
ків, здоров’я якої формується під впливом соці-
альних, біологічних та психологічних факторів.
У соціальному плані її представники займаються
напруженою розумовою роботою, мають значну
кількість стресів, адаптуються до дорослого са-
мостійного життя через зміну місця проживання
та відокремлення від родини. Студентське життя
припадає переважно на період пізньої юності або
ранньої дорослості, який характеризується здо-
буттям вищої освіти та опануванням професією,
отриманням права вибору, набуттям певної юри-
дичної та економічної відповідальності, можливіс-
тю включення в усі види соціальної активності,
оволодінням різноманітними соціальними ролями
дорослої людини, формуванням способу життя [2].
Пріоритетними соціальними цінностями є висо-
кий дохід, освіта, професійна кар’єра. Прагнення
за будь-яку ціну досягти матеріального благопо-
луччя і життєвого успіху витісняє важливі природ-
но-життєві цінності, в тому числі й здоров’я [3].
Хоча для більшості студентів здоров’я є гло-
бальною і важливою цінністю, свідома побудова
свого стилю життя з метою його збереження та
зміцнення досягається далеко не всіма. Усе час-
тіше виявляються так звані «хвороби поведінки»,
і студенти мають ризикований спосіб життя, не-
раціонально використовують свої життєві ресур-
си. Стан здоров’я людини залежить не тільки від
умов її життя та спадковості, але й і її власного
ставлення до здоров’я, що ґрунтується на таких
поняттях, як мотивація здоров’я, фактори ризику,
хвороби поведінки. Однак вирішальним чинником
є зусилля самої людини щодо збереження й зміц-
нення свого здоров’я [4, 5].
За даними літератури, серед загальної кількості
студентства до моменту набуття вищої освіти здо-
ровими залишаються лише 6 %, близько 45–50 %
випускників мають морфофункціональні відхи-
лення, а 40–60 % — хронічні захворювання, тре-
тя ж частина випускників має обмеження у виборі
професії. Від 20 до 80 % студентів набувають за
роки навчання в університеті вади двох — п’яти
систем організму [6]. Молодь стає дедалі менш
здоровою та втрачає спроможність бути рушій-
ною силою економічного відродження країни,
тому вивчення цієї проблеми завжди є актуаль-
ним. Для вирішення питання здорового способу
життя молоді насамперед слід усвідомити зна-
чущість самого цього поняття, що визначається
як спосіб життєдіяльності, який спрямований на
збереження та покращання здоров’я людей та роз-
виток різних його аспектів. В основі формування
здорового способу життя — особистість людини,
її мотивація втілювати свої соціальні, фізичні, ін-
телектуальні здібності [7].
Поступове усвідомлення на державному рівні
значущості профілактики, збереження, підтримки
та відновлення здоров’я нації передбачає знахо-
дження шляхів підвищення у молодого поколін-
ня усвідомлення цінності здоров’я. Пріоритетним
завданням системи освіти є формування в осо-
бистості відповідального ставлення до власного
здоров’я і здоров’я свого оточення як найвищих
суспільних та індивідуальних цінностей [6, 8–10].
Метою нашого дослідження стало вивчення
способу життя студентів першого курсу Харків-
ського національного медичного університету.
Для дослідження способу життя студентів нами
було складено карту-анкету, за якою проведено
соціологічне дослідження першокурсників ХНМУ
в 2014–2015 рр. В анкету включено такі розділи:
медико-демографічна характеристика студентів;
спосіб життя та його характеристика; особиста
характеристика здоров’я та ставлення до нього.
Було опитано 275 першокурсників, серед
яких — 68 хлопців і 207 дівчат. До вступу до ВНЗ
МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
88
МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
у Харкові та області проживало 65,1 % респонден-
тів, в інших містах України — 34,9 %. Безпосередньо
перед вступом до університету закінчили середню
школу 88,0 % опитаних, медичне училище — 12,0 %.
Із сімей робітників було 40,4 % респондентів, служ-
бовців — 36,4 %, підприємців — 23,2 %. Під час на-
вчання в університеті місце проживання студен-
тів розподілялось таким чином: вдома — 44,7 %
опитаних, у гуртожитку — 42,6 %, в орендованій
квартирі — 17,7 %. Проживали в повних сім’ях
76,4 % респондентів, у неповних — 23,6 %. Під час
навчання працюють 4,0 % студентів. На питання,
що є джерелом їхніх щоденних витрат, студенти
відповіли так: тільки стипендія — 11,6 %, тільки
допомога батьків — 32,4 %, стипендія та допомога
батьків — 50,2 %, заробітна плата та інші джере-
ла — 5,8 %. Більше половини (63,3 %) опитаних
мали змішану успішність (3, 4, 5); 34,9 % вчились
на 4 та 5, а тільки задовільно — 1,8 %. У 56,0 % рес-
пондентів відносини з іншими студентами в гру-
пі були доброзичливими, стриманими — у 31,6 %,
напруженими — у 9,8 %, конфліктними — у 2,6 %.
Таким чином, на першому етапі нами було
дано загальну характеристику досліджуваній групі
стосовно соціальних аспектів життя студентської
молоді. Наступним стало вивчення способу життя,
за основу чого було взято деякі загальноприйняті
у світі його характеристики, які найповніше можна
розкрити під час проведення соціологічних дослі-
джень (режим дня, харчування, тривалість нічного
сну, фізична активність, відпочинок, стресові си-
туації, паління, вживання алкоголю).
Режим навчання з гігієнічної точки зору є на-
пруженим і часто не відповідає нормам (відсутність
чергування складних предметів, неадекватний від-
починок між заняттями, що зумовлено необхідніс-
тю пересування в різні лікувально-профілактичні
заклади міста, нераціональне харчування протягом
дня). Це, у свою чергу, є причиною суб’єктивного
відчуття втоми. Через особливості навчального
процесу, його комп’ютеризацію відбувається на-
пруження основних психічних функцій: пам’яті,
концентрації та стійкості уваги [1, 11].
Упорядкований режим дня мали тільки 44,4 %
опитаних, як хлопців, так і дівчат. Що стосується
нічного сну, то майже третина опитаних (27,3 %)
сплять до 6 год, більшість студентів (70,2 %) — 6–7
год, решта (2,5 %) — 8 год і більше. Цей показник
серед хлопців і дівчат був майже однаковим.
За режимом харчування першокурсники роз-
поділились таким чином: тільки їх п’ята частина
(20,0 %) регулярно харчується, а нерегулярно —
74,2 %, важко було відповісти 5,8 % опитуваним.
Отже, більшість студентів нерегулярно дотриму-
вались режиму харчування. Достовірної різниці
між цими показниками не виявлено.
Переважна більшість респондентів (64,0 %)
приймали їжу двічі на день, серед хлопців та-
ких було дещо більше (69,1 %), ніж серед дівчат
(63,3 %); тільки третина респондентів (30,2 %)
харчувалися тричі на день, серед них переважали
дівчата — 35,3 %, хлопців було 14,7 %. Майже всі
респонденти (92,4 %) вживали гарячу їжу. Серед
тих, хто не вживав гарячої їжі, було 19,1 % хлоп-
ців і 3,9 % дівчат.
Нами було з’ясовано, що респонденти прак-
тично не займаються ранковою гімнастикою. Тіль-
ки 20 (7,3 %) із 275 студентів відповіли, що вони
регулярно щоранку роблять гімнастику, решта —
тільки на заняттях фізкультури в університеті.
На тяжкі душевні переживання у своєму житті
вказали 60,4 % опитаних, серед дівчат таких було
достовірно більше — 70,5 %, ніж серед хлопців —
29,1 % (р < 0,01).
Слід констатувати, що переважна більшість
хвороб та патологічних станів сучасної людини
обумовлена низьким рівнем культури здоров’я,
оскільки, знаючи про негативний вплив тютюно-
паління та алкоголю, суспільство продовжує роз-
повсюджувати, купувати та вживати ці продукти.
Тому культура здоров’я — це не тільки інформова-
ність про його збереження, що досягається в проце-
сі навчання, а й практичне втілення потреби вести
здоровий спосіб життя, піклуватися про власний
стан здоров’я і здоров’я оточуючих [12–16]. Нас
цікавило питання наявності шкідливих звичок
в обстежених. Було виявлено, що на першому
році навчання в університеті палила третя частина
респондентів, а саме — 33,5 %. Серед хлопців тих,
що палять, було достовірно більше — 55,8 %, серед
дівчат — 25,6 % (р < 0,01). Більшість респонден-
тів почали палити в 14–17 років. Мотиви початку
паління були такі: за компанію — 54,3 %, хотілось
спробувати — 32,6 %, сімейні обставини — 13,1 %.
Із тих, хто палить, хотіли б кинути цю шкідливу
звичку 57,0 % опитаних: серед хлопців їх було до-
стовірно менше — 32,5 %, дівчат — 75,5 %. З ме-
тою виявлення потенційних курців ми з’ясували
ставлення усіх опитаних респондентів до паління.
Відповіді розподілились таким чином: засуджують
паління 51,0 % опитаних (серед хлопців їх було
29,4 %, дівчат — 58,0 %); вважають нормальним
явищем — 19,1 % респондентів, майже однаково
як хлопців, так і дівчат (відповідно 8,8 та 9,2 %),
ставляться байдуже — 29,1 % (серед юнаків —
39,7 %, дівчат — 29,6 %); схвалюють паління 10,1 %
опитаних (серед хлопців — 22,0 %, дівчат — 7,2 %).
Під час проведення опитування було з’ясо ва-
но, чи вживали респонденти спиртні напої. Із 275
опитаних 109 (39,4 %) осіб відповіли «так». Серед
юнаків їх було 58,8 %, дівчат — 33,3 %. Основна
кількість респондентів почали вживати спиртні
напої з 15 років — 82,6 %. Основна причина — «за
компанію». Ставлення до здоров’я характеризує та-
кож і те, як студенти організовують свій щоденний
відпочинок, включаючи нічний сон і проведення
денного відпочинку. Як уже відзначалося, майже
третина респондентів сплять менше ніж 6 год, що
негативно впливає на їхню нервову систему, при-
зводить до перевтоми.
Після закінчення семестру відпочивали вдо-
ма — 74,5 % респондентів, у санаторії — 4,4 %,
89
МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
у будинках відпочинку — 8,0 %, працювали —
13,1 %. У вільний час студенти займаються інши-
ми видами діяльності, що також можна визначити
як відпочинок: читають книги, газети, журнали —
34,0 %, гуляють з друзями — 30,2 %, дивляться те-
лепередачі — 18,1 %, ходять на дискотеки — 6,6 %,
займаються спортом, у спортивних секціях — 9,1 %,
нічим не займаються — 2,0 %.
Реалізація принципів здорового способу жит-
тя дуже складна, часто має суперечливий харак-
тер і не завжди приводить до бажаного резуль-
тату, що зумовлено насамперед тим, що в нашій
державі поки що не виражена достатньою мірою
позитивна мотивація здоров’я. У суспільстві
здоров’я не стало на перше місце в ієрархії людсь-
ких потреб. Тому нами досліджувалась особиста
характеристика здоров’я студентів та їх ставлення
до нього. Студентам було запропоновано самим
дати характеристику власного здоров’я за таки-
ми градаціями: добре, задовільне, незадовільне.
На добре здоров’я вказали 24,7 % респондентів,
серед юнаків значно більше — 41,2 %, ніж се-
ред дівчат — 19,1 (р < 0,01). Задовільно оцінили
своє здоров’я 65,5 % опитаних (хлопців — 54,4 %,
дівчат — 69,1 %), а незадовільно — 9,8 %. Разом
із цим досліджувалася наявність хронічних за-
хворювань у студентів. Із 275 респондентів 92
(33,4 %) — тобто третя частина — відзначили, що
вони мають хронічні захворювання, виникнення
яких пов’язують з ускладненням гострого захво-
рювання, спадковістю, шкідливими умовами ото-
чуючого середовища, умовами життя та навчання.
Ставлення респондентів до свого здоров’я ми
оцінювали за такими градаціями: «Чи завжди
з приводу захворювання ви звертаєтесь до ліка-
ря?», «Чи виконуєте всі його рекомендації, пора-
ди?», «Чи є для вас авторитетною думка вашого
лікаря?», «Чи регулярно ви проходите медичне
обстеження?». На ці запитання студенти дали такі
відповіді: у разі захворювання завжди звертались
до лікаря 66 (24,0 %) осіб, лікувались самостійно
або їх лікували родичі, знайомі — 209 (76,0 %). Не-
залежно від того, хто лікував респондента (сімей-
ний лікар чи інші лікарі), вони виконували поради
спеціалістів. Профілактичні огляди студенти про-
ходять регулярно згідно з графіком університету.
Відхилення маси тіла від норми мали 46
(16,7 %) із 275 опитаних. Серед дівчат таких було
в 2 рази більше (34 особи), чоловіків — 12. Біль-
шість із них мали перевищення ваги до 5 кг. Над-
мірну вагу респонденти пов’язують із нерегуляр-
ним харчуванням (переїданням), станом здоров’я,
спадковістю, недостатньою фізичною активністю.
На сьогоднішній день у масовій свідомості
спостерігається паритет в оцінках того, чи буде
більшість людей в Україні через 10 років дотри-
муватися здорового способу життя чи ні. За да-
ними Т. О. Петрушиної, 46,7 % опитаних у 2009 р.
вважають це ймовірним і дуже ймовірним,
45,6 % — малоймовірним. На перше місце серед
найефективніших засобів для підтримки здоро-
вого способу життя люди ставлять оптимальний
режим праці й відпочинку (50,5 %), на друге — ак-
тивний відпочинок на природі (48,6 %) і розумні
обмеження в їжі та споживанні алкоголю (40,3 %),
на третє — народні методи оздоровлення і загар-
тування (28,4 і 21,7 % відповідно) [17].
Зазначені складові здорового способу життя
загальновідомі, і 93,1 % опитаних нами студентів
їх знають. Це є важливим для формування куль-
тури здоров’я майбутніх лікарів.
Дослідження, проведене нами серед студен-
тів першого курсу ХНМУ, показало, що їх спосіб
життя є напруженим, викликає втому та сприяє
ризику розвитку стресів, хворобливих станів через
недотримання режиму дня, харчування, незадо-
вільний рівень фізичної активності та наявність
шкідливих звичок. Таким чином, було визначено
проблемні аспекти способу життя студентів-пер-
шокурсників, які спрямовують увагу лікарів та
педагогів на профілактичний напрям диспансер-
ного спостереження за цією групою респонден-
тів. На основі отриманих даних буде побудовано
модель моніторингу стану здоров’я студентів-ме-
диків із метою динамічного спостереження за їх
станом здоров’я для корекції та управління ним.
Такі дослідження проводяться і висвітлюють сер-
йозні проблеми, і не лише медичного характеру.
Моніторинг стану здоров’я має контролювати
динаміку культури здоров’я, структуру життєвих
цінностей, поведінки, спрямованої на збереження
здоров’я та працездатності студентів.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Керецман А. О. Аналіз стану здоров’я студентів-меди-
ків у залежності від біологічних факторів і способу
життя протягом 2010–2012 років / А. О. Керецман,
А. І. Палко // Науковий вісник Ужгородського
національного університету. Серія: Медицина: зб.
наук. пр. / відп. ред. В. І. Русин.— Ужгород: Говерла,
2013.— Вип. 1 (46).— С. 162–166.
2. Кошманюк М. В. Особливості формування здорового
способу життя студентів в умовах вищого навчаль-
ного закладу / М. В. Кошманюк // Науковий вісник
Ужгородського національного університету. Серія:
Педагогіка. Соціальна робота: зб. наук. пр. / гол.
ред. І. В. Козубовська.— Ужгород: Говерла, 2014.—
Вип. 30.— С. 69–73.
3. Халикова С. С. Здоровье студенческой молодежи
как социальная ценность: региональный аспект
(на материалах Хабаровского края): автореф. дис.
на соискание учен. степени канд. соц. наук; спец.
22.00.04. «Социальная структура, социальные ин-
ституты и процессы» / С. С. Халикова.— Хабаровск,
2012.— 24 с.
4. Соколенко Л. Здоровий спосіб життя як умова
й передумова свідомого виховання сучасного вчи-
теля / Л. Соколенко // Зб. наук. пр. Уманського
90
МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
державного педагогічного університету.— 2014.—
Ч. 1.— С. 263–269.
5. Гуцу В. Ф. Психолого-педагогические основы форми-
рования здорового образа жизни студентов факуль-
тета физической культуры и спорта / В. Ф. Гуцу //
Наука і освіта.— 2013.— № 1–2.— С. 144–146.
6. Міхєєва Л. С. Особливості формування здорового
способу життя у молодого покоління / Л. С. Мі-
хєєва // Освіта регіону: політологія, психологія,
комунікації.— 2011.— № 3.— С. 318–321.
7. Попова А. В. Здоровый образ жизни студентов: учеб.
пособ. / А. В. Попова, О. С. Шнейдер.— Хабаровск:
Изд-во ДВГУПС, 2012.— 88 с.
8. Литвиненко О. М. Формування здорового способу
життя у студентської молоді / О. М. Литвиненко //
Видання ЧДУ імені Петра Могили. Наукові праці.—
Педагогіка, 2012.— Вип. 146, Т. 158.— С. 42–46.
9. Федько О. А. Ціннісна природа здорового спо-
собу життя для особистості, нації та держави /
О. А. Федько // Стратегічні пріоритети.— К., 2009.—
№ 4.— С. 83–88.
10. Шиян О. І. Багатосекторальна співпраця в державній
освітній політиці з питань забезпечення здорового
способу життя молоді [Електронний ресурс] /
О. І. Шиян // Державне управління: теорія та прак-
тика.— 2009.— № 1 (9).— Режим доступу: http://
www.nbuv.gov.ua/ejournals/DUTP
11. Назарук В. Л. Педагогічні умови формування куль-
тури здоров’я майбутніх лікарів / В. Л. Назарук //
Науковий вісник Ужгородського національного
університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота:
зб. наук. пр. / гол. ред. І. В. Козубовська.— Ужгород:
Говерла, 2014.— Вип. 34.— С. 124–126.
12. Мартинів О. М. Аналіз стану готовності студентів
до здорового способу життя як показника культури
здоров’язбереження / О. М. Мартинів // Науковий
вісник Ужгородського національного університе-
ту. Серія: Педагогіка. Соціальна робота: зб. наук.
пр. / гол. ред. І. В. Козубовська.— Ужгород: Говерла,
2013.— Вип. 28.— С. 100–103.
13. Ефимова В. М. Формирование культуры здоровья
в индивидуализирующемся социуме / В. М. Ефимо-
ва.— Харьков: ПП Вишемирський В. С., 2006.— 274 с.
14. Мельник Ю. Б. Особливості формування культури
здоров’я: модель культури здоров’я особистості
учня / Ю. Б. Мельник // Педагогіка, психологія та
медико-біологічні проблеми фізичного виховання
і спорту.— 2004.— № 11.— С. 37–46.
15. Федоров А. А. Факторний аналіз ціннісних орієнтацій
студентів вищих навчальних закладів як духовно-
педагогічний чинник особистісно-орієнтованого
формування культури здоров’я / А. А. Федоров //
Освіта регіону: політологія, психологія, комуніка-
ції.— 2011.— № 3.— С. 312–317.
16. Мойсеюк В. П. Сучасні підходи до вивчення феноме-
ну культури здоров’я / В. П. Мойсеюк.— Тернопіль:
Богдан, 2012.— 125 с.
17. Петрушина Т. О. Зміни стану здоров’я та рекре-
аційних практик українських громадян за роки
ринкових реформ / Т. О. Петрушина, Майкл
Вайнштейн // Український соціум.— 2011.— № 4.—
С. 133–146.
МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМНЫЕ АСПЕКТЫ ОБРАЗА ЖИЗНИ СТУДЕНТОВ
МЕДИЦИНСКОГО УНИВЕРСИТЕТА
В. А. ОГНЕВ, Н. А. ГАЛИЧЕВА, Л. И. ЧУМАК,
Е. А. ВЕРЕТЕЛЬНИК, А. А. ПОДПРЯДОВА
Исследован образ жизни студентов первого курса медицинского университета по критери-
ям соблюдения режима дня, режима отдыха и сна, физической активности, наличия вредных
привычек. Обнаружена проблема несоблюдения режима дня и отдыха, нерегулярность питания,
неудовлетворительный уровень физической активности и значительный процент студентов, име-
ющих вредные привычки. На основе полученных данных будет построена модель мониторинга
состояния здоровья студентов-медиков.
Ключевые слова: студенты-медики, образ жизни, социологическое исследование.
LIFESTYLE MEDICAL AND SOCIAL PROBLEMS IN STUDENTS
OF A MEDICAL UNIVERSITY
V. A. OGNEV, N. O. GALICHEVA, L. I. CHUMAK,
O. A. VERETELNYK, A. A. PODPRIADOVA
The lifestyle of the first-year students of medical university was investigated using the criteria of
compliance to day regimen, that of rest and sleep, physical activity, the presence of bad habits. The
problem of non-compliance with day regimen and that of rest, irregular meals and insufficient lev-
els of physical activity as well as high percentage of the students having bad habits were detected.
These findings can be used to build a model of health monitoring of medical students.
Key words: medical students, lifestyle, sociological investigation.
Надійшла 06.10.2016
|