Вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят на біохімічні показники сироватки крові щурів після інфаркту міокарда
Досліджено вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят, отриманої методом ультрафільтрації, на процес регенерації серцевого м’яза після моделювання катехоламінового інфаркту міокарда щурів у порівнянні з препаратом “Актовегін”. Хроматографічні і біохімічні досліджен...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2016
|
| Назва видання: | Доповіді НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125834 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят на біохімічні показники сироватки крові щурів після інфаркту міокарда / О.К. Гулевський, О.С. Абакумова, Н.М. Моісєєва, О.Л. Горіна, А.І. Моісєєв // Доповіді Національної академії наук України. — 2016. — № 8. — С. 116-124. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-125834 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1258342025-02-23T18:37:31Z Вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят на біохімічні показники сироватки крові щурів після інфаркту міокарда Влияние низкомолекулярной (до 5 кДа) фракции из сердец новорожденных поросят на биохимические показатели сыворотки крови крыс после инфаркта миокарда The influence of a low-molecular (below 5 kD) fraction from newborn piglet hearts on biochemical parameters of rat blood serum after myocardial infarction Гулевський, О.К. Абакумова, О.С. Моісєєва, Н.М. Горіна, О.Л. Моісєєв, А.І. Біохімія Досліджено вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят, отриманої методом ультрафільтрації, на процес регенерації серцевого м’яза після моделювання катехоламінового інфаркту міокарда щурів у порівнянні з препаратом “Актовегін”. Хроматографічні і біохімічні дослідження показали, що склад низькомолекулярних речовин фракції і препарату “Актовегін” відрізняється кількісно і якісно. В дослідженнях in vivo також виявлені істотні відмінності в ефективності дії “Актовегіну” і низькомолекулярної фракції на процеси відновлення міокарда після експериментального інфаркту. Зокрема, встановлено, що введення фракції до 5 кДа експериментальним тваринам значно прискорювало зниження і нормалізацію активності ензимів-маркерів інфаркту міокарда порівняно з контролем (фізіологічний розчин) і препаратом “Актовегін”. Исследовано влияние низкомолекулярной (до 5 кДа) фракции из сердец новорожденных поросят, выделенной методом ультрафильтрации, на процесс регенерации сердечной мышцы после моделирования катехоламинового инфаркта миокарда крыс в сравнении с препаратом “Актовегин”. Хроматографические и биохимические исследования показали, что состав низкомолекулярных компонентов фракции и препарата “Актовегин” отличается количественно и качественно. В исследованиях in vivo выявлены также значительные отличия в эффективности действия препарата “Актовегин” и низкомолекулярной фракции на процессы восстановления миокарда после экспериментального инфаркта. В частности, установлено, что введение фракции до 5 кДа экспериментальным животным значительно ускоряло снижение и нормализацию активности энзимов-маркеров инфаркта миокарда в сравнении с контролем (физиологический раствор) и препаратом “Актовегин”. The influence of a low-molecular fraction (below 5 kD) isolated from newborn piglet hearts by the method of ultrafiltration on the cardiac muscle regeneration in rats with the model of catecholamine myocardial infarction in comparison with the reference drug Actovegin is investigated. Chromatographic and biochemical studies show that the compositions of low-molecular substances from the fraction and reference preparation Actovegin differ quantitatively and qualitatively. In in vivo studies, the significant differences in the effectivenesses of the action of drug Actovegin and the low-molecular fraction on the regenerative processes in myocardium after experimental infarction are revealed. In particular, it is established that the administration of the fraction below 5 kD to experimental animals causes a decrease and a normalization in the activity of marker enzymes of myocardial infarction in comparison with the control (saline) and preparation Actovegin. 2016 Article Вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят на біохімічні показники сироватки крові щурів після інфаркту міокарда / О.К. Гулевський, О.С. Абакумова, Н.М. Моісєєва, О.Л. Горіна, А.І. Моісєєв // Доповіді Національної академії наук України. — 2016. — № 8. — С. 116-124. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2016.08.116 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125834 577.151:616.12-055.8-092.4:611.018.5.013.8.088.3 uk Доповіді НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Біохімія Біохімія |
| spellingShingle |
Біохімія Біохімія Гулевський, О.К. Абакумова, О.С. Моісєєва, Н.М. Горіна, О.Л. Моісєєв, А.І. Вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят на біохімічні показники сироватки крові щурів після інфаркту міокарда Доповіді НАН України |
| description |
Досліджено вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят, отриманої методом ультрафільтрації, на процес регенерації серцевого м’яза після моделювання катехоламінового інфаркту міокарда щурів у порівнянні з препаратом
“Актовегін”. Хроматографічні і біохімічні дослідження показали, що склад низькомолекулярних речовин фракції і препарату “Актовегін” відрізняється кількісно і якісно. В дослідженнях in vivo також виявлені істотні відмінності в ефективності дії “Актовегіну” і низькомолекулярної фракції на процеси відновлення міокарда після експериментального інфаркту. Зокрема, встановлено, що введення фракції до 5 кДа експериментальним
тваринам значно прискорювало зниження і нормалізацію активності ензимів-маркерів
інфаркту міокарда порівняно з контролем (фізіологічний розчин) і препаратом “Актовегін”. |
| format |
Article |
| author |
Гулевський, О.К. Абакумова, О.С. Моісєєва, Н.М. Горіна, О.Л. Моісєєв, А.І. |
| author_facet |
Гулевський, О.К. Абакумова, О.С. Моісєєва, Н.М. Горіна, О.Л. Моісєєв, А.І. |
| author_sort |
Гулевський, О.К. |
| title |
Вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят на біохімічні показники сироватки крові щурів після інфаркту міокарда |
| title_short |
Вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят на біохімічні показники сироватки крові щурів після інфаркту міокарда |
| title_full |
Вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят на біохімічні показники сироватки крові щурів після інфаркту міокарда |
| title_fullStr |
Вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят на біохімічні показники сироватки крові щурів після інфаркту міокарда |
| title_full_unstemmed |
Вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят на біохімічні показники сироватки крові щурів після інфаркту міокарда |
| title_sort |
вплив низькомолекулярної (до 5 кда) фракції з сердець новонароджених поросят на біохімічні показники сироватки крові щурів після інфаркту міокарда |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Біохімія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125834 |
| citation_txt |
Вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят на біохімічні показники сироватки крові щурів після інфаркту міокарда / О.К. Гулевський, О.С. Абакумова, Н.М. Моісєєва, О.Л. Горіна, А.І. Моісєєв // Доповіді Національної академії наук України. — 2016. — № 8. — С. 116-124. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT gulevsʹkijok vplivnizʹkomolekulârnoído5kdafrakcíízserdecʹnovonarodženihporosâtnabíohímíčnípokaznikisirovatkikrovíŝurívpíslâínfarktumíokarda AT abakumovaos vplivnizʹkomolekulârnoído5kdafrakcíízserdecʹnovonarodženihporosâtnabíohímíčnípokaznikisirovatkikrovíŝurívpíslâínfarktumíokarda AT moísêêvanm vplivnizʹkomolekulârnoído5kdafrakcíízserdecʹnovonarodženihporosâtnabíohímíčnípokaznikisirovatkikrovíŝurívpíslâínfarktumíokarda AT gorínaol vplivnizʹkomolekulârnoído5kdafrakcíízserdecʹnovonarodženihporosâtnabíohímíčnípokaznikisirovatkikrovíŝurívpíslâínfarktumíokarda AT moísêêvaí vplivnizʹkomolekulârnoído5kdafrakcíízserdecʹnovonarodženihporosâtnabíohímíčnípokaznikisirovatkikrovíŝurívpíslâínfarktumíokarda AT gulevsʹkijok vliânienizkomolekulârnojdo5kdafrakciiizserdecnovoroždennyhporosâtnabiohimičeskiepokazatelisyvorotkikrovikrysposleinfarktamiokarda AT abakumovaos vliânienizkomolekulârnojdo5kdafrakciiizserdecnovoroždennyhporosâtnabiohimičeskiepokazatelisyvorotkikrovikrysposleinfarktamiokarda AT moísêêvanm vliânienizkomolekulârnojdo5kdafrakciiizserdecnovoroždennyhporosâtnabiohimičeskiepokazatelisyvorotkikrovikrysposleinfarktamiokarda AT gorínaol vliânienizkomolekulârnojdo5kdafrakciiizserdecnovoroždennyhporosâtnabiohimičeskiepokazatelisyvorotkikrovikrysposleinfarktamiokarda AT moísêêvaí vliânienizkomolekulârnojdo5kdafrakciiizserdecnovoroždennyhporosâtnabiohimičeskiepokazatelisyvorotkikrovikrysposleinfarktamiokarda AT gulevsʹkijok theinfluenceofalowmolecularbelow5kdfractionfromnewbornpigletheartsonbiochemicalparametersofratbloodserumaftermyocardialinfarction AT abakumovaos theinfluenceofalowmolecularbelow5kdfractionfromnewbornpigletheartsonbiochemicalparametersofratbloodserumaftermyocardialinfarction AT moísêêvanm theinfluenceofalowmolecularbelow5kdfractionfromnewbornpigletheartsonbiochemicalparametersofratbloodserumaftermyocardialinfarction AT gorínaol theinfluenceofalowmolecularbelow5kdfractionfromnewbornpigletheartsonbiochemicalparametersofratbloodserumaftermyocardialinfarction AT moísêêvaí theinfluenceofalowmolecularbelow5kdfractionfromnewbornpigletheartsonbiochemicalparametersofratbloodserumaftermyocardialinfarction |
| first_indexed |
2025-11-24T10:58:52Z |
| last_indexed |
2025-11-24T10:58:52Z |
| _version_ |
1849669119000969216 |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
8 • 2016
БIОХIМIЯ
http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2016.08.116
УДК 577.151:616.12-055.8-092.4:611.018.5.013.8.088.3
О.К. Гулевський, О.С. Абакумова, Н.М. Моiсєєва, О. Л. Горiна,
А. I. Моiсєєв
Iнститут проблем крiобiологiї i крiомедицини НАН України, Харкiв
E-mail: ukrainanataliy@gmail.com
Вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракцiї з сердець
новонароджених поросят на бiохiмiчнi показники
сироватки кровi щурiв пiсля iнфаркту мiокарда
(Представлено академiком НАН України А.М. Гольцевим)
Дослiджено вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракцiї з сердець новонароджених по-
росят, отриманої методом ультрафiльтрацiї, на процес регенерацiї серцевого м’яза пi-
сля моделювання катехоламiнового iнфаркту мiокарда щурiв у порiвняннi з препаратом
“Актовегiн”. Хроматографiчнi i бiохiмiчнi дослiдження показали, що склад низькомоле-
кулярних речовин фракцiї i препарату “Актовегiн” вiдрiзняється кiлькiсно i якiсно. В до-
слiдженнях in vivo також виявленi iстотнi вiдмiнностi в ефективностi дiї “Актовегi-
ну” i низькомолекулярної фракцiї на процеси вiдновлення мiокарда пiсля експерименталь-
ного iнфаркту. Зокрема, встановлено, що введення фракцiї до 5 кДа експериментальним
тваринам значно прискорювало зниження i нормалiзацiю активностi ензимiв-маркерiв
iнфаркту мiокарда порiвняно з контролем (фiзiологiчний розчин) i препаратом “Акто-
вегiн”.
Ключовi слова: iнфаркт мiокарда, низькомолекулярна фракцiя до 5 кДа iз сердець
новонароджених поросят, “Актовегiн”.
На сьогоднi як в експериментальних дослiдженнях, так i клiнiчнiй терапiї iнфаркту мiо-
карда (IМ) одним iз пiдходiв для вiдновлення функцiональної дiяльностi органа є викори-
стання природної сумiшi низькомолекулярних бiоактивних сполук, дiя яких спрямована на
пiдтримку оптимального режиму бiоенергетичних процесiв в умовах гiпоксiї та iшемiї.
Зокрема, в клiнiчнiй терапiї IМ вже давно знайшов широке застосування лiкарський
препарат “Актовегiн” на основi депротеїнiзованого дiалiзату з кровi молочних телят, який
мiстить речовини з молекулярною масою до 5 кДа [1]. Водночас в роботi [2] було показано,
© О.К. Гулевський, О.С. Абакумова, Н. М. Моiсєєва, О.Л. Горiна, А. I. Моiсєєв, 2016
116 ISSN 1025-6415 Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., 2016, №8
що кордова кров великої рогатої худоби, з якої отримували низькомолекулярну фракцiю
до 5 кДа, мiстить значно бiльший спектр та кiлькiсть бiологiчно активних сполук i виявляє
ефективнiшу ранозагоювальну дiю порiвняно з препаратом “Актовегiн”. Вiдомо також, що
бiологiчно активнi сполуки, видiленi безпосередньо iз неонатальної тканини гомологiчного
органа, мають специфiку бiомолекул, яку неможливо створити штучним шляхом, i, таким
чином, можуть ефективнiше впливати на регенерацiю ушкодженої тканини [3].
У зв’язку з вищевикладеним ми ставили за мету оцiнити склад низькомолекулярної (до
5 кДа) фракцiї, отриманої iз сердець новонароджених поросят (ФСНП), i дослiдити її вплив
на процес регенерацiї мiокарда пiсля експериментального катехоламiнового IМ за змiною
активностi бiохiмiчних маркерiв IМ у порiвняннi з препаратом “Актовегiн”.
Матерiали i методи. Низькомолекулярна (до 5 кДа) ФСНП пiсля крiодеструкцiї та го-
могенiзацiї тканини була отримана методом ультрафiльтрацiї з використанням мембранного
модуля фiрми “Sartorius” (Нiмеччина) [2, 4]. Фракцiю зберiгали в лiофiлiзованому станi при
–80 ◦С. Перед використанням розводили у фiзiологiчному розчинi до концентрацiї 2 мг/мл.
Спектр низькомолекулярних речовин, якi мiстяться у ФСНП i препаратi “Актовегiн”,
оцiнювали за допомогою рiдинної гель-хроматографiї [5] на пластиковiй колонцi (1,6 ×
× 40 см), яка була заповнена полiвiнiловим гелем TSKGel Toyopearl 1HW-40 Fine (“Toyo
Soda”, Японiя). Як елюент використовували фосфатно-сольовий буфер (Na2HPO4 30 мМ,
NaСl 200 мМ, pH 7,6). У колонку вводився зразок фракцiї в кiлькостi 4 мг (сухої речо-
вини). Вiдносний кiлькiсний вмiст низькомолекулярних компонентiв визначали за площею
пiд пiками (ha, де h — висота пiка, a — ширина на пiввисотi), вiднесеною до суми площ
пiд всiма пiками.
Кiлькiсну оцiнку вмiсту в ФСНП i препаратi “Актовегiн” гормонiв (естрадiолу, трийод-
тиронiну вiльного, кортизолу, прогестерону), макро- i мiкроелементiв (кальцiю загального
та iонiзованого, магнiю, фосфору, цинку), а також глюкози, креатинiну та уронових кислот
проводили методом електрохемiлюмiнесцентного iмуноаналiзу “ECLIA” на автоматичних
аналiзаторах фiрми “F. Hoffmann-La Roche LTD” (Швейцарiя): Elecsys 1010/2010, Modular
Е 170 i Сobas 311, з використанням тест-системи Elecsys® Systems. Вмiст глiкопротеїнiв
визначали за методом [6]; хондроiтинсульфатiв — за методом [6].
Катехоламiновий (дрiбноосередковий) iнфаркт мiокарда у щурiв моделювали внутрi-
шньом’язовим введенням епiнефрину в дозi 0,2 мг/100 г [7]. IМ пiсля введення епiнефрину
iдентифiкували за елевацiєю SТ-сегмента та Т-зубця на ЕКГ за методом [8]. ЕКГ реєстру-
вали за допомогою кардiоаналiзатора “Polyspektr” у трьох стандартних та трьох посиле-
них вiдведеннях. Експерименти були проведенi на безпородних бiлих щурах вiдповiдно до
“Загальних принципiв експериментiв на тваринах”, схвалених I Нацiональним конгресом
з бiоетики (20.09.04, Київ, Україна), а також положень “Европейской Конвенции о защите
позвоночных животных, используемых для экспериментальных и других научных целей”.
Експериментальнi тварини були роздiленi на чотири групи. Двом групам тварин пi-
сля моделювання IМ внутрiшньом’язово вводили ФСНП i препарат порiвняння “Актовегiн”
у дозi 1,7 мг (з розрахунку сухої речовини) на 150 г маси тварини з першої доби i про-
тягом 7 дiб. Третiй групi (контроль) пiсля моделювання IМ вводили фiзiологiчний розчин
в еквiвалентному об’ємi за тими ж умовами. Четверта група складалася з iнтактних щурiв.
Для оцiнки ступеня iшемiчного ушкодження мiокарда на 1-шу, 2-гу та 7-му добу до-
слiджували бiохiмiчнi маркери IМ в сироватцi кровi за допомогою стандартних комер-
цiйних наборiв: активнiсть загальної креатинкiнази (КФ 2.7.3.2) (КК) визначали за до-
помогою набору “Liquick Cor-CK” (PZ Cormay S. A., Польща) кiнетичним оптимiзованим
ISSN 1025-6415 Доп. НАН України, 2016, №8 117
Рис. 1. Типовi хроматограми препарату “Актовегiн” (а) i ФСНП (б ) за даними рiдинної гель-хроматорафiї
(полiвiнiловий гель TSKGel Toyopearl 1HW-40 Fine, pH 7,6). 1–9 — зiбранi фракцiї низькомолекулярних
компонентiв
методом IFCC; aспартатамiнотрансферази (КФ 2.6.1.1) (АсАТ) — за допомогою набору
фiрми “Фiлiсiт-Дiагностика” (Україна) методом Райтмана–Френкеля; лактатдегiдрогенази
(КФ 1.1.1.27) (ЛДГ) — за допомогою набору фiрми “Фiлiсiт-Дiагностика” (Україна) кiне-
тичним УФ-методом; вмiст ТБК-реагуючих продуктiв — за допомогою набору “ТБК-Агат”
(“Агат-МЕД”, Росiя).
Статистичний аналiз експериментальних даних проводили за допомогою комп’ютерної
обробки з використанням програмного пакета “STATGRAPHIC plus for Windows” версiї 2.1
за непараметричним критерiєм Манна–Уiтнi. Кiлькiсть повторiв у кожнiй серiї експери-
ментiв була не менш 5–6.
Експериментальнi данi наведенi як середнє арифметичне ± середнє квадратичне вiдхи-
лення. Ступiнь вiрогiдностi становив 0,05.
Результати та їх обговорення. Для з’ясування вiдмiнностей та ймовiрного механiзму
дiї отриманої ФСНП було проведено дослiдження щодо вивчення її складу в порiвняльному
аспектi з препаратом “Актовегiн”.
За результатами аналiзу хроматографiчних профiлiв ФСНП i “Актовегiну” встановлено
вiдмiни в локалiзацiї виявлених пiкiв i кiлькiсному вмiстi наявних у них речовин бiлко-
во-пептидної природи. Згiдно з одержаними даними (рис. 1), для обох препаратiв три пiки
iз десяти виявлених є спiльними: 1, 2, 6. Однак вмiст речовин у цих пiках у ФСНП i препара-
тi порiвняння дещо вiдрiзняється. Хроматографiчний профiль “Актовегiну” (див. рис. 1, а)
має дев’ять основних пiкiв, тодi як для ФСНП (див. рис. 1, б ) характернi чотири основнi
пiки. Основна частина компонентiв “Актовегiну” мiститься в пiку 3 (34,92 %), що вiдповiдає
середнiй молекулярнiй масi 4064 Да, i пiку 6 (24,67%) — 1346 Да. Найбiльшу частину низь-
комолекулярних компонентiв ФСНП мiстять спiльний з препаратом “Актовегiн” пiк 6, але
кiлькiсть речовин у ньому значно вища (63,21%), а також пiк 2 (21,09%), що в препаратi
“Актовегiн” становить 15,71% речовин, середня молекулярна маса яких 5540 Да. Ще одна
особливiсть складу ФСНП — поява нового пiка 8 (вiдповiдає 853 Да), вмiст низькомолеку-
лярних компонентiв в якому становить 13,42%.
118 ISSN 1025-6415 Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., 2016, №8
Данi гель-хроматографiї пiдтверджуються результатами з визначення окремих хiмiчних
речовин, що мiстяться в складi ФСНП i препаратi “Актовегiн” (табл. 1). Як видно з таблицi,
низка з цих компонентiв виявлена як у ФСНП, так i в препаратi “Актовегiн”. Однак є якi-
снi i значнi кiлькiснi вiдмiнностi в їх вмiстi, що цiлком зрозумiло, враховуючи той факт,
що джерела отримання ФСНП i “Актовегiну” вiдрiзняються. Бiльш високий рiвень гормо-
нiв, а також креатинiну, кальцiю, магнiю i цинку зареєстровано у ФСНП, в “Актовегiнi”
мiститься бiльше фосфору, глюкози та глiкопротеїнiв. Крiм того, у ФСНП наявнi хондро-
iтинсульфати, яких немає в “Актовегiнi”, що мiстить уроновi кислоти на вiдмiну вiд ФСНП.
Отже, маючи рiзний склад i вмiст компонентiв, ФСНП i “Актовегiн” можуть по-рiзному
впливати на вiдновлення серцевого м’яза пiсля експериментального IМ.
З усiх допомiжних методiв обстеження, що застосовуються для уточнення дiагнозу IМ,
найбiльш важливе мiсце належить електрокардiографiї (ЕКГ), яка дає змогу судити про
локалiзацiю iнфаркту, його обсяг i тривалiсть. Пiсля введення епiнефрину для моделювання
IМ було встановлено на ЕКГ елевацiю SТ-сегмента та Т-зубця вище iзоелектричної лiнiї,
що свiдчить про наявнiсть дрiбноосередкового ураження серцевого м’яза [8].
Вiдомо, що процес некротизацїi серцевого м’яза є динамiчним, i у 80% хворих на IМ
поширення зони iнфаркту вiдбувається в першi 3–5 дiб захворювання. Тому практично
важливим завданням є можливiсть визначення динамiки процесу некротизацїi мiокарда або
його припинення. Як маркер розвитку запалювальних процесiв у серцевому м’язi пiд час
IМ оцiнюють активнiсть АсАТ, аланiнамiнотрансферази та їх спiввiдношення — коефiцiєнт
де Рiтiса; активнiсть креатинкiнази (КК) i МВ-iзоензима КК (КК-МВ); ЛДГ та iзоензимiв
ЛДГ [9, 10] i визначають також вмiст продуктiв, що реагують з тiобарбiтуровою кислотою
(ТБК) [9].
При IМ надходження КК iз серцевого м’яза в сироватку випереджає iншi ферменти,
тому її визначення знайшло найбiльш широке застосування в раннiй дiагностицi IМ [9, 11].
За даними рiзних дослiдникiв, активнiсть КК починає пiдвищуватися через 2–6 год вiд
початку iнфаркту, досягає максимального значення через 12–24 год i на 3-тю–5-ту добу
захворювання нормалiзується, тобто даний ензим швидко видаляється з кровотоку [11].
У рядi експериментальних дослiджень показано дуже високу кореляцiю мiж пiковими зна-
ченнями активностi КК i розмiром iнфаркту, тобто доведено, що змiна активностi ензиму
є показником розвитку некротичного процесу в мiокардi [12, 13].
Таблиця 1. Виявленi компоненти у складi низькомолекулярної фракцiї (до 5 кДа) iз сердець новонародже-
них поросят i препарату “Актовегiн”
Компоненти ФСНП (2 мг/мл) “Актовегiн” (2 мг/мл)
Естрадiол, пг/мл < 5,00 2,13
Трийодтиронiн вiльний, пмоль/л 0,80 0,05
Кортизон, нмоль/л 2,21 0,68
Прогестерон, пг/мл < 30,00 < 1,00
Кальцiй загальний, ммоль/л 0,08 0,01
Магнiй, ммоль/л 0,10 0,01
Фосфор, ммоль/л 0,06 0,20
Цинк, мкмоль/л 6,57 < 0,01
Глюкоза, ммоль/л 0,01 0,61
Креатинiн, мкмоль/л 25,00 16,45
Уроновi кислоти, мг/л – 2,59
Хондроiтинсульфати загальнi, мг/л 0,50 –
Глiкопротеїни, мг/л 13,80 60,00
ISSN 1025-6415 Доп. НАН України, 2016, №8 119
Рис. 2. Бiохiмiчнi показники в сироватцi периферичної кровi щурiв при катехоламiновому iнфарктi мiокарда
та пiсля використання низькомолекулярної ФСНП i “Актовегiну”.
* — вiдмiнностi достовiрнi (p < 0,05) порiвняно з контролем; # — вiдмiнностi достовiрнi (p < 0,05) порiвняно
з показниками експериментальної групи, якiй вводили “Актовегiн”
Зокрема, на 1-шу добу пiсля створення IМ нами спостерiгалося пiдвищення активностi
КК в усiх експериментальних групах вiдносно норму, що свiдчило про розвиток некроти-
чного процесу в мiокардi (рис. 2, а). На 2-гу добу в групах тварин, яким вводили ФСНП
i “Актовегiн”, активнiсть КК була вже в 1,3 раза меншою порiвняно з контролем, що, ймо-
вiрно, вiдображало менш iнтенсивний розвиток некротизацiї серцевого м’яза пiд дiєю даних
препаратiв. На 7-му добу вiдзначалася нормалiзацiя активностi КК в усiх експерименталь-
них групах (рис. 2, а).
Активнiсть ще одного з важливих маркерiв гострого IМ — АсАТ, пiдвищується через 4–
6 год пiсля початку серцевого нападу i досягає максимального значення через 24–36 год [9].
За результатами наших дослiджень, активнiсть АсАТ на 1-шу добу пiсля модулювання
IМ пiдвищувалася в 5,8 раза (до 2,9 ± 0,13 мкмоль · год/мл) порiвняно з нормою (0,48 ±
± 0,025 мкмоль · год/мл) (див. рис. 2, б ). Пiсля введення ФСНП на 7-му добу експерименту
активнiсть даного ензиму знижувалася до 1,7 ± 0,09 мкмоль · год/мл, що було достовiрно
нижче порiвняно з результатами пiсля введення “Актовегiну” (2,0± 0,07 мкмоль · год/мл),
120 ISSN 1025-6415 Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., 2016, №8
але нормалiзацiї АсАТ не встановлено. В контрольнiй групi тварин достовiрного зниження
активностi АсАТ не спостерiгалося (2,8 ± 0,06 мкмоль · год/мл).
За рiзними даними [9], пiдвищення активностi ЛДГ пiсля IМ починається в першi 5–8 год
або пiсля 12 год, досягаючи максимальних значень на 2-у добу i залишаючись на цьому
рiвнi 3–4 доби захворювання. Нормалiзується активнiсть ЛДГ через 10–15 дiб i пiзнiше
залежно вiд тяжкостi ушкодження мiокарда. Нами значне пiдвищення активностi ЛДГ
вiдносно норми спостерiгалося вже на 1-шу добу пiсля вiдтворення моделi IМ (див. рис. 2, в).
Показано, що пiсля введення як ФСНП, так i “Актовегiну” вже на 1-шу добу активнiсть
ЛДГ вiрогiдно (p < 0,05) знижувалася порiвняно з контролем, а на 7-му добу була в 1,4 раза
нижчою, нiж у контролi, що може свiдчити про зниження процесiв некротизацiї мiокарда
пiд впливом дослiджуваних препаратiв.
Вважається, що основною причиною окиснювального стресу, який виникає при iше-
мiї та наступнiй реперфузiї тканини мiокарда, є посилення генерацiї активних форм ки-
сню (АФК), змiна балансу прооксидантних i антиоксидантних реакцiй в кардiомiоцитах
(КМЦ) [14]. Вiльнi радикали, що утворюються в надмiрнiй кiлькостi, iнактивують або руй-
нують багато бiологiчно активних речовин, необхiдних для оптимального функцiонування
серцево-судинної системи. Це насамперед стосується ендогенного оксиду азоту, який є най-
важливiшим судинорозширювальним агентом. Накопичення АФК може призвести до вини-
кнення рiзних негативних наслiдкiв, у тому числi зниження серцевої функцiї та гiпертрофiї.
Активацiя ПОЛ клiтинних мембран КМЦ, ендотелiальних i гладком’язових клiтин су-
проводжується пiдвищенням їх проникностi i плинностi, що приводить до порушення транс-
мембранного обмiну iонiв i накопичення iонiв Са2+ всерединi клiтин. Наслiдком цього є пiд-
вищення збудливостi КМЦ i клiтин судин, схильнiсть до аритмiй i гiпертензивних реакцiй
судинної системи. Крiм того, пiдвищений окиснювальний стрес може привести до небажа-
них модуляцiй лiпiдiв i протеїнiв та подальшого запалення i прогресування атеросклероти-
чного захворювання коронарної артерiї [14].
У зв’язку з вищевикладеним проводили кiлькiсне визначення вмiсту вторинних проду-
ктiв ПОЛ, що реагують з ТБК у сироватцi кровi щурiв. Вiрогiдне (p < 0,05) зниження
пiдвищеного внаслiдок IМ вмiсту ТБК-реагуючих продуктiв вiдмiчалося протягом усьо-
го експерименту як пiсля використання ФСНП, так i “Актовегiну” у порiвняннi з контро-
лем (див. рис. 2, г). Однак на 7-му добу експерименту даний показник при застосуваннi
ФСНП знижувався до 16,3±0,5 мкмоль/л, що було вiрогiдно нижче, нiж у контролi (23,2±
±0,5 мкмоль/л) та групi тварин, яким вводили препарат порiвняння (20,8±0,6 мкмоль/л).
Отриманi результати свiдчать про те, що введення експериментальним тваринам з ка-
техоламiновим IМ низькомолекулярної (до 5 кДа) ФСНП сприяло бiльш швидкому вiд-
новленню бiохiмiчних порушень серцевого м’яза як порiвняно з контрольною групою, так
групою тварин, яким вводили “Актовегiн”.
Особливо треба вiдзначити бiльший ступiнь вiдновлення гемодинамiки серцевого м’я-
за на 7-му добу пiсля введення експериментальним тваринам ФСНП, а також зниження
активностi АсАТ i зменшення вмiсту ТБК-реагуючих продуктiв у бiльш стислi термiни
експерименту, нiж при застосуваннi референс-препарату.
Як вiдомо, в основi фармакологiчної дiї “Актовегiну”, як бiостимулятора, лежить по-
кращення транспорту та утилiзацiї глюкози i кисню, внаслiдок чого пiдвищується обмiн
високоенергетичних фосфатiв. Та найважливiшим етапом механiзму альтерацiї КМЦ є са-
ме розлад їх енергопостачання, причому порушення можуть розвиватися на всiх етапах
процесу енергозабезпечення: синтезу АТФ, транспорту енергiї та її використання [15]. Iмо-
ISSN 1025-6415 Доп. НАН України, 2016, №8 121
вiрно, менше пошкодження i бiльш швидке вiдновлення функцiональних порушень серця
при застосуваннi низькомолекулярної фракцiї, видiленої iз сердець новонароджених поро-
сят, порiвняно з “Актовегiном” (який є фракцiєю з кровi молочних телят) може бути по-
в’язано зi сприятливим впливом ФСНП на енергетичний обмiн у мiокардi i прискоренням
вiдновлення мiкроциркуляцiї в зонi ушкодження [2]. Отриманi результати роботи можуть
бути використанi для з’ясування механiзмiв дiї ФСНП з метою розробки на її основi кардiо-
протекторних та бiостимулювальних препаратiв, дiя яких направлена на пiдтримку опти-
мального режиму бiоенергетичних процесiв у кардiомiоцитах в умовах гiпоксiї та iшемiї
при iнфарктi мiокарда.
Цитована лiтература
1. Румянцева С.А. Фармакологическая характеристика и механизм действия актовегина // Актовегин.
Новые аспекты клинического применения. – Москва, 2002. – С. 3–9.
2. Пат. 69652 Україна, МПК А 61 К 35/14. Спосiб отримання низькомолекулярної фракцiї iз кордової
кровi великої рогатої худоби / О.К. Гулевський, Н.М. Моiсєєва, О.С. Абакумова, I. Й. Щенявський,
А.Ю. Нiкольченко, О. Л. Горiна; Заявник IПКiК НАН України – № u 201112006. – Заявл. 12.10.2011;
Опубл. 10.05.2012, Бюл. № 9.
3. Ролик И.С. Фетальные органопрепараты: клиническое применение. – Москва: РегБиоМед, 2003. –
736 с.
4. Брок Т.Д. Мембранная фильтрация. – Москва: Мир, 1987. – 464 с.
5. Белоус А.М., Мохамед А.Н., Семенченко А.Ю., Яворская В.А. Исследование уровня пептидов «сре-
дних молекул» в плазме крови больных с различными формами острых нарушений мозгового кро-
вообращения // Доп. НАН України. – 1997. – № 8. – С. 177–181.
6. Колб В. Г., Камышников В.С. Справочник по клинической химии. – Минск: Беларусь, 1982. – 366 с.
7. Доклiнiчнi дослiдження лiкарських засобiв: методичнi рекомендацiї. – Київ: Авiцена, 2001. – 528 с.
8. Мурашко В.В., Струтынский А.В. Электрокардиография. – Москва: МЕДпресс, 2007. – 320 с.
9. Назаренко Г.И., Кишкун А.А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. – Моск-
ва: Медицина, 2002. – 544.
10. Меньшиков В.В. Ферменты в диагностике: проблемы и методы // Клин. лабор. диагностика. – 1996. –
№ 6. – С. 51–52.
11. Титов В.Н., Черняева И.Ф., Коткина Т.М. Креатинкиназа сыворотки крови (обзор литературы) / /
Лаб. дело. – 1987. – № 12. – С. 883–893.
12. Tzivoni D., Koukoui D., Guetta V., Novack L., Cowing G. Comparison of Troponin T to Creatine Kinase
and to Radionuclide Cardiac Imaging Infarct Size in Patients with ST-elevation Myocardial Infarction
Undergoing Primary Angioplasty / / Am. J. Cardiol. – 2008. – 101, No 6. – P. 753–757.
13. Turer A.T., Mahaffey K.W., Gallup D., Weaver W.D., Christenson R.H., Every N.R., Ohman E.M.
Enzyme Estimates of Infarct Size Correlate with Functional and Clinical Outcomes in the Setting of
ST-segment Elevation Myocardial Infarction / / Curr. Control. Trials Cardiovasc. Med. – 2005. – 6, No 1. –
P. 12.
14. Bhimaraj A., Tang W.H. Role of Oxidative Stress in Disease Progression in Stage B, a Pre-cursor of Heart
Failure // Heart Fail. Clin. – 2012. – 8. – P. 101–111.
15. Литвицкий П.Ф. Патогенные и адаптивные изменения в сердце при его регионарной ишемии и
последующем возобновлении коронарного кровотока / / Патол. физиология и эксперим. терапия. –
2002. – 2. – С. 2–12.
References
1. Rumyantseva S. А. Actovegin. New aspects of clinical application, Moscow, 2002: 3–9 (in Russian).
2. Pat. UA 69 652, А 61 К 35/14. A process for preparing low molecular weight fraction from cord blood of
cattle, O.K. Gulevs’ky’j, N.M. Moiseyeva, O. S. Abakumova, I. J. Shchenyavs’ky’j, A. Yu. Nikol’chenko,
O. L. Gorina, Applicant IPC&C, No u 201 112 006; Stated 12.10.2011, Publ. 10.05.2012, Bull. No 9 (in
Ukrainian).
122 ISSN 1025-6415 Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., 2016, №8
3. Rolik I. S. Fetal Organopreparations: Clinical Application. Guidelines for Doctors, Moscow: RegBioMed,
2003 (in Russian).
4. Brock T.D. Membrane Filtration, Moscow: Mir, 1987 (in Russian).
5. Belous А.М., Mokhamed А. N., Semenchenko A.Yu., Yavorskaya V.A. Dopov. NAN Ukraine, 1997, No 8:
177–181 (in Russian).
6. Colb V.G., Cameshnikov V. S. Directory of Clinical Chemistry, Minsk: Belarus, 1982 (in Russian).
7. Preclinical Studies of Medicines: Method. Recommendations, Kiev: Avicena, 2001 (in Ukrainian).
8. Murashko V.V., Strutynsky A.V. Electrocardiography, Moscow: MEDpress, 2007 (in Russian).
9. Nazarenko G. I., Kyshkun A.A. Clinical Evaluation of Laboratory Results, Moscow: Medicina, 2002 (in
Russian).
10. Menshikov V.V. Klin. Lab. Diagnostics, 1996, No 6: 51–52 (in Russian).
11. Titov V.N., Chernyadyeva I. F., Kotkina T. I. Lab. Delo, 1987, No 12: 883–893 (in Russian).
12. Tzivoni D., Koukoui D., Guetta V., Novack L., Cowing G. Am. J. Cardiol., 2008, 101, No 6: 753–757.
13. Turer A.T., Mahaffey K.W., Gallup D., Weaver W.D., Christenson R.H., Every N.R., Ohman E.M.
Curr. Control. Trials Cardiovasc. Med., 2005, 6, No 1: 12.
14. Bhimaraj A., Tang W.H. Heart Fail. Clin., 2012, 8: 101–111.
15. Letvickey P. P. Patol. Physiologiya i Experim. Therapiya, 2002, 2: 2–12 (in Russian).
Надiйшло до редакцiї 15.03.2016
А.К. Гулевский, Е. С. Абакумова, Н.Н. Моисеева, О.Л. Горина,
А.И. Моисеев
Институт проблем криобиологии и криомедицины НАН Украины, Харьков
E-mail: ukrainanataliy@gmail.com
Влияние низкомолекулярной (до 5 кДа) фракции из сердец
новорожденных поросят на биохимические показатели сыворотки
крови крыс после инфаркта миокарда
Исследовано влияние низкомолекулярной (до 5 кДа) фракции из сердец новорожденных по-
росят, выделенной методом ультрафильтрации, на процесс регенерации сердечной мышцы
после моделирования катехоламинового инфаркта миокарда крыс в сравнении с препаратом
“Актовегин”. Хроматографические и биохимические исследования показали, что состав низ-
комолекулярных компонентов фракции и препарата “Актовегин” отличается количествен-
но и качественно. В исследованиях in vivo выявлены также значительные отличия в эф-
фективности действия препарата “Актовегин” и низкомолекулярной фракции на процессы
восстановления миокарда после экспериментального инфаркта. В частности, установле-
но, что введение фракции до 5 кДа экспериментальным животным значительно ускоряло
снижение и нормализацию активности энзимов-маркеров инфаркта миокарда в сравнении
с контролем (физиологический раствор) и препаратом “Актовегин”.
Ключевые слова: инфаркт миокарда, низкомолекулярная фракция до 5 кДа из сердец но-
ворожденных поросят, “Актовегин”.
ISSN 1025-6415 Доп. НАН України, 2016, №8 123
O.K. Gulevsky, O. S. Abakumova, N.M. Moiseyeva, O. L. Gorina,
А. I. Moiseyev
Institute for Problems of Cryobiology and Cryomedicine of the NAS of Ukraine, Kharkiv
E-mail: ukrainanataliy@gmail.com
The influence of a low-molecular (below 5 kD) fraction from newborn
piglet hearts on biochemical parameters of rat blood serum after
myocardial infarction
The influence of a low-molecular fraction (below 5 kD) isolated from newborn piglet hearts by the
method of ultrafiltration on the cardiac muscle regeneration in rats with the model of catecholamine
myocardial infarction in comparison with the reference drug Actovegin is investigated. Chroma-
tographic and biochemical studies show that the compositions of low-molecular substances from
the fraction and reference preparation Actovegin differ quantitatively and qualitatively. In in vivo
studies, the significant differences in the effectivenesses of the action of drug Actovegin and the
low-molecular fraction on the regenerative processes in myocardium after experimental infarction
are revealed. In particular, it is established that the administration of the fraction below 5 kD to
experimental animals causes a decrease and a normalization in the activity of marker enzymes of
myocardial infarction in comparison with the control (saline) and preparation Actovegin.
Keywords: myocardial infarction, low-molecular fraction below 5 kDa from newborn pig hearts,
Actovegin.
124 ISSN 1025-6415 Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., 2016, №8
|