Форми участі промислових холдингів у соціально-економічному розвитку території
Статтю присвячено проблемам участі великих підприємств і об'єднань, у тому числі промислових холдингів, у забезпеченні соціально-економічного розвитку території. Охарактеризовано функціональну роль великого бізнесу у структурі національної економіки, включаючи сприяння вирішенню завдань розвитк...
Saved in:
| Published in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125842 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Форми участі промислових холдингів у соціально-економічному розвитку території / М.В. Мельникова, К.В. Косицький // Економіка промисловості. — 2017. — № 3 (79). — С. 130–144. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-125842 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мельникова, М.В. Косицький, К.В. 2017-11-05T20:34:55Z 2017-11-05T20:34:55Z 2017 Форми участі промислових холдингів у соціально-економічному розвитку території / М.В. Мельникова, К.В. Косицький // Економіка промисловості. — 2017. — № 3 (79). — С. 130–144. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2017.03.130 JEL: D64, R58. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125842 334.758.4:332.12 Статтю присвячено проблемам участі великих підприємств і об'єднань, у тому числі промислових холдингів, у забезпеченні соціально-економічного розвитку території. Охарактеризовано функціональну роль великого бізнесу у структурі національної економіки, включаючи сприяння вирішенню завдань розвитку території. Визначено форми прямої та непрямої участі великого бізнесу згідно з принципами соціальної відповідальності та соціального партнерства. Взаємодія влади і бізнесу для вирішення соціально-економічних завдань розвитку території здійснюється із застосуванням механізму, який включає організаційні форми, методи й інструменти. Обґрунтовано доцільність комплексного використання форм участі промислових холдингів у забезпеченні соціально-економічного розвитку території. Статья посвящена проблемам участия крупных предприятий и объединений, в том числе промышленных холдингов, в обеспечении социально-экономического развития территории. Охарактеризована функциональная роль крупного бизнеса в структуре национальной экономики, включая содействие решению задач развития территории. Определены формы прямого и косвенного участия крупного бизнеса согласно принципам социальной ответственности и социального партнерства. Взаимодействие власти и бизнеса для решения социально-экономических задач развития территории осуществляется с применением механизма, включающего организационные формы, методы и инструменты. Обоснована целесообразность комплексного использования форм участия промышленных холдингов в обеспечении социально-экономического развития территории. The paper covers the problems of participation of large enterprises and associations, including industrial holdings, in ensuring socio-economic development of the territory. The functional role of large enterprises and associations in the structure of the national economy is characterized, which is to contribute to the solution of economic, social and strategic tasks, as well as the tasks of the territory development. It has been determined that to implement the tasks of the territory development the large business is involved in the form of direct and indirect participation. Indirect participation is realized in the corporate social responsibility system by providing personnel with adequate working and living conditions, including the creation of jobs, salaries payment, fulfillment of tax obligations, prevention of diseases, and housing construction. An important aspect of the indirect participation of business in the development of the territory is its implementation of the budget-forming function due to tax sources. This is achieved through the formation and implementation of the system of corporate tax culture of an industrial holding. The direct involvement of business implies the social investment in the implementation of projects on the territory development on the principles of cofinancing or charity. The experience of the participation of industrial holdings in the implementation of social partnership projects in 2013-2015 is analyzed. An engagement of business to solving social and economic problems of the territory development is carried out by local authorities through the use of an appropriate mechanism. This mechanism includes such organizational forms as the financial, tax, non-financial cooperation, as well as the contractual relations and municipal order. The tools of the mechanism are: the negotiation process between the representatives of local authorities and business, technologies of identifying and coordinating the interests of the partners. It has been proved that it is expedient to use the forms of direct and indirect participation of industrial holdings in ensuring socio-economic development of the territory comprehensively. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості Форми участі промислових холдингів у соціально-економічному розвитку території Формы участия промышленных холдингов в социально-экономическом развитии территории Forms of participation of industrial holdings in the socio-economic development of the territory Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Форми участі промислових холдингів у соціально-економічному розвитку території |
| spellingShingle |
Форми участі промислових холдингів у соціально-економічному розвитку території Мельникова, М.В. Косицький, К.В. Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості |
| title_short |
Форми участі промислових холдингів у соціально-економічному розвитку території |
| title_full |
Форми участі промислових холдингів у соціально-економічному розвитку території |
| title_fullStr |
Форми участі промислових холдингів у соціально-економічному розвитку території |
| title_full_unstemmed |
Форми участі промислових холдингів у соціально-економічному розвитку території |
| title_sort |
форми участі промислових холдингів у соціально-економічному розвитку території |
| author |
Мельникова, М.В. Косицький, К.В. |
| author_facet |
Мельникова, М.В. Косицький, К.В. |
| topic |
Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості |
| topic_facet |
Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка промисловості |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Формы участия промышленных холдингов в социально-экономическом развитии территории Forms of participation of industrial holdings in the socio-economic development of the territory |
| description |
Статтю присвячено проблемам участі великих підприємств і об'єднань, у тому числі промислових холдингів, у забезпеченні соціально-економічного розвитку території. Охарактеризовано функціональну роль великого бізнесу у структурі національної економіки, включаючи сприяння вирішенню завдань розвитку території. Визначено форми прямої та непрямої участі великого бізнесу згідно з принципами соціальної відповідальності та соціального партнерства. Взаємодія влади і бізнесу для вирішення соціально-економічних завдань розвитку території здійснюється із застосуванням механізму, який включає організаційні форми, методи й інструменти. Обґрунтовано доцільність комплексного використання форм участі промислових холдингів у забезпеченні соціально-економічного розвитку території.
Статья посвящена проблемам участия крупных предприятий и объединений, в том числе промышленных холдингов, в обеспечении социально-экономического развития территории. Охарактеризована функциональная роль крупного бизнеса в структуре национальной экономики, включая содействие решению задач развития территории. Определены формы прямого и косвенного участия крупного бизнеса согласно принципам социальной ответственности и социального партнерства. Взаимодействие власти и бизнеса для решения социально-экономических задач развития территории осуществляется с применением механизма, включающего организационные формы, методы и инструменты. Обоснована целесообразность комплексного использования форм участия промышленных холдингов в обеспечении социально-экономического развития территории.
The paper covers the problems of participation of large enterprises and associations, including industrial holdings, in ensuring socio-economic development of the territory. The functional role of large enterprises and associations in the structure of the national economy is characterized, which is to contribute to the solution of economic, social and strategic tasks, as well as the tasks of the territory development. It has been determined that to implement the tasks of the territory development the large business is involved in the form of direct and indirect participation. Indirect participation is realized in the corporate social responsibility system by providing personnel with adequate working and living conditions, including the creation of jobs, salaries payment, fulfillment of tax obligations, prevention of diseases, and housing construction. An important aspect of the indirect participation of business in the development of the territory is its implementation of the budget-forming function due to tax sources. This is achieved through the formation and implementation of the system of corporate tax culture of an industrial holding. The direct involvement of business implies the social investment in the implementation of projects on the territory development on the principles of cofinancing or charity. The experience of the participation of industrial holdings in the implementation of social partnership projects in 2013-2015 is analyzed. An engagement of business to solving social and economic problems of the territory development is carried out by local authorities through the use of an appropriate mechanism. This mechanism includes such organizational forms as the financial, tax, non-financial cooperation, as well as the contractual relations and municipal order. The tools of the mechanism are: the negotiation process between the representatives of local authorities and business, technologies of identifying and coordinating the interests of the partners. It has been proved that it is expedient to use the forms of direct and indirect participation of industrial holdings in ensuring socio-economic development of the territory comprehensively.
|
| issn |
1562-109Х |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/125842 |
| citation_txt |
Форми участі промислових холдингів у соціально-економічному розвитку території / М.В. Мельникова, К.В. Косицький // Економіка промисловості. — 2017. — № 3 (79). — С. 130–144. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT melʹnikovamv formiučastípromislovihholdingívusocíalʹnoekonomíčnomurozvitkuteritoríí AT kosicʹkiikv formiučastípromislovihholdingívusocíalʹnoekonomíčnomurozvitkuteritoríí AT melʹnikovamv formyučastiâpromyšlennyhholdingovvsocialʹnoékonomičeskomrazvitiiterritorii AT kosicʹkiikv formyučastiâpromyšlennyhholdingovvsocialʹnoékonomičeskomrazvitiiterritorii AT melʹnikovamv formsofparticipationofindustrialholdingsinthesocioeconomicdevelopmentoftheterritory AT kosicʹkiikv formsofparticipationofindustrialholdingsinthesocioeconomicdevelopmentoftheterritory |
| first_indexed |
2025-11-25T23:52:50Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:52:50Z |
| _version_ |
1850588928558497792 |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
130 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
УДК 334.758.4:332.12 doi: 10.15407/econindustry2017.03.130
Марина Віталіївна Мельникова,
д-р екон. наук, доцент
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
03057, Україна, м. Київ, вул. Желябова, 2
E-mail: marvit1511@gmail.com;
Костянтин Васильович Косицький
Інститут економіки промисловості НАН України
03057, Україна, м. Київ, вул. Желябова, 2
E-mail: kvkositsskiy@gmail.com
ФОРМИ УЧАСТІ ПРОМИСЛОВИХ ХОЛДИНГІВ
У СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЇ
Статтю присвячено проблемам участі великих підприємств і об'єднань, у тому чи-
слі промислових холдингів, у забезпеченні соціально-економічного розвитку території.
Охарактеризовано функціональну роль великого бізнесу у структурі національної еко-
номіки, включаючи сприяння вирішенню завдань розвитку території. Визначено форми
прямої та непрямої участі великого бізнесу згідно з принципами соціальної відповіда-
льності та соціального партнерства. Взаємодія влади і бізнесу для вирішення соціально-
економічних завдань розвитку території здійснюється із застосуванням механізму, який
включає організаційні форми, методи й інструменти. Обґрунтовано доцільність комп-
лексного використання форм участі промислових холдингів у забезпеченні соціально-
економічного розвитку території.
Ключові слова: промисловий холдинг, соціально-економічний розвиток території,
форми участі в розвитку території.
JEL: D64, R58.
Великий бізнес є невід'ємним атри-
бутом економічного розвитку. Він пред-
ставлений підприємствами та об’єднан-
нями в різних галузях економіки, однак
переважна частина з них здійснює діяль-
ність у промисловому секторі. За даними
Державної служби статистики України,
на частку великих підприємств та об’єд-
нань у промисловому секторі припадає
близько трьох чвертей виробленої проду-
кції, більш ніж половина працюючих і дві
третини валових капітальних інвестицій
у розвиток виробництва [1, с. 179-183].
Великими промисловими підприємства-
ми та об’єднаннями Київської, Дніпропе-
тровської, Полтавської, Харківської, До-
нецької та Луганської областей виробля-
ється більше половини реалізованої про-
дукції та на них зайнято від третини до
половини від загальної кількості працю-
ючих, а також припадає від 40 до 65%
валових капітальних інвестицій [1, с. 195-
197]. За даними Державної фіскальної
служби, у 2016 р. перша сотня великих
платників податків включала: 33 підпри-
ємства енергетичної галузі, 9 під-
приємств гірничо-металургійного ком-
плексу, чотири хімічних, три харчових та
два машинобудівних підприємства. Прак-
тично всі зазначені підприємства входять
до об’єднань холдингового типу (промис-
лових холдингів), зокрема НАК «Нафто-
газ України», ДТЕК, Метінвест, ПАТ
«Оболонь», ПАТ «Укрстальконструкція».
Це свідчить про їх значну роль у форму-
ванні основних економічних показників
національної економіки та окремих регі-
онів, що, у свою чергу, впливає на соціа-
льно-економічний розвиток території їх
розташування (присутності), зокрема за
рахунок реалізації політики корпоратив-
ної соціальної відповідальності та вико-
© М.В. Мельникова, К.В. Косицький, 2017
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
131
ристання механізмів соціального парт-
нерства. Тому доцільною є оцінка вказа-
ного впливу бізнесу на розвиток терито-
рії присутності та пошук інструментів
управління для досягнення максимально-
го позитивного ефекту в період стабіль-
ності та зростання, а також мінімізації
негативних наслідків у кризовий період.
Особливо актуальним є вивчення можли-
востей залучення великого бізнесу, зок-
рема об’єднань холдингового типу про-
мислового сектору (промислових холди-
нгів), до вирішення проблем сталого роз-
витку території присутності в економіч-
ному, соціальному й екологічному аспек-
тах.
Проблематика впливу великого біз-
несу на розвиток території, включаючи
питання, пов'язані з соціальною відпові-
дальністю бізнесу та соціальним парт-
нерством, є предметом дослідження віт-
чизняних та зарубіжних фахівців, зокре-
ма [2-11].
Так, С.А. Квітка [2] розглядає осно-
вні підходи до взаємодії держави та біз-
несу і стверджує, що в українських реалі-
ях найбільш прийнятним є компаративі-
стський підхід, який дозволяє розглядати
державу як окрему корпорацію, що має
відмінності від бізнес-структур, але бу-
дує з ними партнерські відносини.
Н.В. Сментина [3] визначає, що мі-
сцевий соціальний розвиток, який вклю-
чає зміцнення конкурентної позиції тери-
торії, активізацію економічного зростан-
ня та підвищення добробуту населення,
нерозривно пов’язаний із здійсненням
стратегічного партнерства трьох суб’-
єктів національної економіки: влади, біз-
несу та громади. Це партнерство здійс-
нюється за допомогою утворення агенцій
регіонального розвитку, які є посередни-
ками між приватним і громадським сек-
торами певної території та намірами вла-
ди до соціально-економічного розвитку
цієї території.
Л.Є Мошкова [4] розробила меха-
нізм управління розвитком партнерських
відносин бізнесу та влади на території
присутності, що базується на виявленні й
урахуванні територіальних особливостей,
партнерської взаємодії учасників, розвит-
ку інституційного середовища, забезпе-
ченні взаємовигідного співробітництва
стратегічних партнерів. Сформовано
квадромодель ефективних партнерських
відносин бізнесу та влади, засновану на
визначенні вигід учасників, фокусуванні
зусиль на залученні інвестицій, форму-
ванні інститутів розвитку, впровадженні
інновацій для активізації процесів взає-
модії учасників проектів, спрямованих на
забезпечення стійкого та гармонійного
розвитку території.
І.Ю. Беляєва, О.В. Данилова [5]
пропонують за результатами оцінки
плюралістичної та неокорпоративської
моделі впливу влади на діяльність бізне-
су формувати спеціальні комісії з пред-
ставників влади, бізнесу та громади на
державному, регіональному та місцевому
рівнях, які забезпечуватимуть плануван-
ня і реалізацію заходів щодо розвитку
території на засадах соціальної відпові-
дальності бізнесу.
К.Д. Копитова [6] підкреслює, що
участь великого бізнесу в розвитку соці-
альної сфери території супроводжується
зростанням як бюджетів соціальних про-
грам, так і взаємних очікувань органів
регіональної та місцевої влади й бізнесу.
При цьому потрібне запобігання поси-
ленню тиску на підприємницький сектор
з боку органів влади, що дозволить під-
тримувати ефективність соціальних про-
грам бізнесу.
О.С. Галушко [7] пропонує форму-
вання та використання законодавчої бази
в ролі важеля, який спонукає власників
підприємств реалізувати соціально спря-
мовані програми з відповідним фінансу-
ванням. Автор вважає, що Податковий
кодекс України має положення, які сти-
мулюють підприємства здійснювати бла-
годійну діяльність, розвивати соціальну
сферу. Крім того, в роботі пропонується
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
132 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
використовувати локальні показники со-
ціальної відповідальності, що дозволить
достовірно оцінювати відповідність дія-
льності підприємств соціальним стандар-
там.
М. Кітмюллер [8] визначає еконо-
мічні перспективи соціальної відповіда-
льності для безпосередніх учасників цьо-
го процесу. Б. Хостед [9] розглядає кор-
поративну соціальну відповідальність
багатонаціональних підприємств у стра-
тегічному й інституційному аспектах.
В.А. Євтушенко [10] досліджує ін-
ституційні форми корпоративної соціа-
льної відповідальності по відношенню до
груп зацікавлених осіб і пропонує показ-
ники оцінки використання відповідних
технологій на підставі дотримання між-
народних стандартів, розробки стратегій,
формування організаційних структур.
Д.С. Ліфінцев [11] на підставі уза-
гальнення вітчизняного та зарубіжного
досвіду констатує, що дотримання прин-
ципів корпоративної соціальної відпові-
дальності впливає на формування та роз-
виток зовнішнього і внутрішнього сере-
довища організації та є невід’ємною час-
тиною її корпоративної культури, яка
сприяє стабільному розвитку компанії,
формуванню позитивного іміджу та дові-
ри споживачів.
Таким чином, фахівцями підкрес-
люється необхідність вивчення впливу
великого бізнесу на сталий розвиток те-
риторії присутності, механізмів управ-
ління соціально-економічним розвитком
із використанням можливостей великого
бізнесу, визначення шляхів забезпечення
ефективного впливу великого бізнесу на
соціально-економічний розвиток терито-
рії присутності в умовах регіоналізації,
розширення методичних засад розробки
та реалізації політики корпоративної со-
ціальної відповідальності та використан-
ня механізмів соціального партнерства в
контексті сталого розвитку території
присутності. Тому питання, пов’язані з
вивченням форм участі вітчизняного ве-
ликого бізнесу в розвитку території при-
сутності, потребують подальшого опра-
цювання та визначають мету і завдання
дослідження.
Метою статті є аналіз й узагальнен-
ня форм участі великого бізнесу взагалі та
об’єднань холдингового типу промисло-
вого сектору (промислових холдингів) зо-
крема в забезпеченні соціально-еконо-
мічного розвитку території присутності.
Функціональна роль великих під-
приємств та об’єднань, включаючи про-
мислові холдинги, у системі національної
економіки України визначається вирі-
шенням економічних, стратегічних, соці-
альних і територіальних завдань сталого
розвитку та зростання [12, с. 34]. Вирі-
шення економічних завдань забезпечу-
ється за рахунок виробництва товарів,
послуг, робіт (виробнича функція), залу-
чення та використання матеріальних,
трудових, фінансових, інтелектуальних
ресурсів (споживча функція), вивчення
ринку та забезпечення реалізації вироб-
леної продукції (реалізаційно-маркетин-
гова функція), генерації фінансових по-
токів (фінансово-інвестиційна функція),
визначення попиту на трудові, матеріа-
льні, фінансові, інформаційні й інтелек-
туальні ресурси, технології та способи
організації виробництва (ресурсно-попи-
това функція).
Участь у вирішенні стратегічних
завдань передбачає розробку й упрова-
дження інновацій серед підприємств, по-
в'язаних партнерами і конкурентними
відносинами (інноваційна функція), фор-
мування та підтримку соціально-еконо-
мічних інститутів (інституційна функція),
поширення інформації про особливості
тих або інших секторів і фрагментів рин-
ку (інформаційно-сигнальна функція),
забезпечення єдності економіки шляхом
проведення міжгалузевих трансакцій, ор-
ганізації товарно-фінансових потоків, які
пов'язують економічних агентів у різних
секторах ринку та на різних територіях
(консолідуюча функція).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
133
Вирішення соціальних завдань
включає забезпечення роботою відповід-
но до освіти і схильностей та отримання
працівниками та непрацездатними чле-
нами їх сімей засобів до існування, вихо-
вання навичок колективної роботи і реа-
лізація потреби у приналежності до коле-
ктиву, до соціальної оцінки особи (функ-
ція працевлаштування), визначення особ-
ливостей ринків товарів і ресурсів, тех-
нологій, технічних систем, способів ор-
ганізації виробництва і взаємодії з робіт-
никами, акціонерами (пізнавальна функ-
ція), навчання, закріплення, накопичення
і передачу новим і молодим робітникам
відповідних технічних й економічних
знань, правил, культури, досвіду колек-
тивної роботи і відпочинку (навчальна
функція), здобуття окремими робітника-
ми і колективами виробничих, техніко-
технологічних, організаційно-економіч-
них знань, навичок, досвіду роботи,
управління (освітня функція), формуван-
ня, закріплення і розвиток корпоративної
культури, культури регіону, загально-
людських цінностей (виховна функція).
Участь у вирішенні завдань соціа-
льно-економічного розвитку території
здійснюється за рахунок надходжень по-
датків і зборів до місцевого, регіонально-
го та державного бюджетів, сприяння
розвитку місцевої економіки та відповід-
ної інфраструктури шляхом організації
взаємодії влади та бізнесу, розробки і ре-
алізації політики корпоративної соціаль-
ної відповідальності та механізмів соціа-
льного партнерства.
Інтерес великого бізнесу до участі в
розвитку території, як відзначають фахів-
ці, має подвійний характер [3, с. 260; 4, с.
71]. З одного боку, позначається його за-
цікавленість у розвитку місцевої інфра-
структури, поліпшенні умов життя пра-
цівників та їх сімей, суспільного клімату
для підприємницької діяльності. Усе це
скорочує витрати бізнесу на самостійне
вирішення даних питань і забезпечує від-
творення необхідних економічних ресур-
сів (кваліфікованих кадрів, прийнятного
стану інфраструктури). З іншого − бізне-
су необхідно долати певні перешкоди,
пов'язані зі скороченням витрат придбан-
ня ресурсів (доступ до ділянок землі, ко-
мунального майна), з отриманням інфор-
мації, різних преференцій.
Розвиток території присутності за
участю великого бізнесу здійснюється у
прямій (соціальне партнерство) та не-
прямій (соціальна відповідальність) фор-
мах. Пряма форма − соціальне партнерс-
тво являє собою оптимально організова-
ну й ефективну модель взаємодії та узго-
дження інтересів органів державної вла-
ди, місцевого самоврядування та бізнесу
з метою створення умов для розвитку су-
спільства, основними критеріями якого є
поліпшення якості життя населення, ін-
новаційне зростання й екологічне благо-
получчя [2, с. 170; 4, c. 82]. Діяльність
соціально відповідального бізнесу надає
можливість місцевим органам влади ви-
користовувати відповідний механізм.
Обмін взаємними зобов'язаннями бізнесу
та влади дозволяє регіональним і місце-
вим органам влади розширити джерела
виконання своїх соціально-економічних
функцій та подолати бюджетні обмежен-
ня.
Організаційно систему взаємовід-
носин влади та бізнесу щодо розвитку
території присутності можна класифіку-
вати за видами, рівнями та формами [13,
с. 68]. Форми взаємодії включають: фі-
нансову, нефінансову та податкову взає-
модію, договірні відносини та муніципа-
льне замовлення. У таблиці наведено ха-
рактеристику форм взаємодії між владою
та бізнесом щодо участі в соціально-
економічному розвитку території, які
можуть використовуватися як локально,
так і комплексно.
Зазначені форми взаємодії влади та
бізнесу в розвитку території присутності
є підґрунтям для формування в системі
управління великими підприємствами та
об’єднаннями підсистеми корпоративної
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
134 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
Таблиця
Характеристика форм взаємодії між владою та бізнесом
щодо участі в соціально-економічному розвитку території
1
Форма
взаємодії
Інструменти
здійснення взаємодії
Особливості здійснення взаємодії
Фінансова
взаємодія
Пільгові інвестиції
(кредити)
Суб'єктом інвестицій (кредиту) виступають поте-
нційні інвестори за опосередкованої участі орга-
нів місцевого самоврядування, що передбачає їх
фінансову участь у прибутку підприємств та
об’єднань
Податкова
взаємодія
Пільги з оподаткуван-
ня прибутку
підприємств
Стимулювання фінансування витрат у розширен-
ня: виробництва; невиробничої інфраструктури;
малого підприємництва; зайнятості інвалідів та
пенсіонерів; благодійної діяльності в соціально-
культурній та природоохоронній сферах
Нефінансова
взаємодія
Адміністративні
обмеження і штрафи
Впливають на фінансовий результат
Договірні
відносини
Угода між органами
місцевого самовряду-
вання та приватними
підприємствами
Спільне утримання та фінансування об'єктів соці-
ально-культурного та побутового призначення і
співпраця при вирішенні завдань соціально-
економічного розвитку території
Муніци-
пальне за-
мовлення
Доручення органу міс-
цевого самоврядуван-
ня приватному підпри-
ємству виконати робо-
ту (надати послугу)
Результати виконання замовлення призначені для
задоволення потреб міста, пов'язаних із реалізаці-
єю законодавчо встановлених предметів ведення
місцевого самоврядування, і фінансуються за кош-
ти місцевого бюджету та позабюджетних фондів
1
Складено за даними джерел [4; 6; 13].
соціальної відповідальності, яка передба-
чає забезпечення персоналу адекватними
умовами роботи та життя, соціальні інве-
стиції в реалізацію відповідних проектів
за принципами спільного фінансування
або благодійності. С.В. Коваленко дета-
льно аналізує розвиток корпоративної
соціальної відповідальності бізнесу в
Україні на мезо- і макрорівні протягом
2010-2014 рр. за такими показниками:
витрати на персонал, витрати на вико-
нання науково-технічних робіт, екологіч-
ні платежі, витрати на благодійність, по-
даток на прибуток [14]. Науковець конс-
татує, що витрати підприємств на соціа-
льну відповідальність за останні п’ять
років зросли на 30%. У межах загальної
суми таких витрат окремі складові мають
доволі різні темпи зростання. Так, обсяг
податку на прибуток хоча і мав хорошу
тенденцію до зростання у 2010-2013 рр.,
у 2014 р. знизився до рівня 2010 р. Ви-
трати на науково-технічні роботи зросли
на 14%, витрати на персонал – на 34, ви-
трати на благодійність – на 56%. Найви-
щі темпи зростання мали місце в обсягах
екологічних платежів – більш ніж удвічі
порівняно з 2010 р.
Однак структура витрат суб’єктів
господарювання на корпоративну соці-
альну відповідальність протягом 2010-
2014 рр. залишилась майже без змін: бі-
льше 80% складають витрати на персо-
нал, близько 10% – податок на прибуток,
близько 5% − інші види витрат. У ре-
зультаті С.В. Коваленко робить висновок
про те, що концепція корпоративної соці-
альної відповідальності поступово розви-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
135
вається та стає важливою частиною дія-
льності суб’єктів господарювання в
Україні [14]. Слід погодитися з автором
та зазначити, що корпоративна соціальна
відповідальність нерозривно пов’язана із
проблемою виконання податкових зо-
бов’язань суб’єктами господарювання та
наповненням місцевих бюджетів. Розпо-
діл податкових доходів між рівнями бю-
джету відбувається таким чином, що фо-
рмування місцевого бюджету значною
мірою залежить від обсягу фонду заро-
бітної плати бюджетоутворюючих суб’-
єктів господарювання Так, зокрема у
2016 р. податок на доходи фізичних осіб
склав 46,3% у структурі місцевого бю-
джету.
Відповідно до Податкового кодексу
України податок на доходи фізичних осіб
(ПДФО) має сплачуватися за місцем фі-
зичного знаходження працівника, надхо-
дити у місцевий бюджет та використову-
ватися на розвиток території, однак для
об’єднань холдингового типу промисло-
вого сектору (промислових холдингів)
цього не завжди можливо досягти. Про-
мисловий холдинг – це оперативний хол-
динг, який має особливості організації
управління фінансовими потоками, що
полягають у наявності єдиного фінансо-
вого центру, який координує внутрішні
та зовнішні потоки. Саме цей фінансовий
центр, зареєстрований на відповідній те-
риторії, вимушений сплачувати ПДФО
працівників, які працюють на його під-
приємствах, розташованих на інших те-
риторіях. В іншому разі у нього виникає
заборгованість за особистим рахунком. У
свою чергу, податкові органи на терито-
ріях, де розташовані підприємства хол-
дингу, не очікують від них надходжень.
Однак зазначені підприємства є переваж-
но бюджетоутворюючими, особливо у
мономістах, де ПДФО є найважливішим
джерелом наповнення дохідної бази міс-
цевого бюджету. У результаті у мономіс-
тах має місце незбалансованість між ви-
датками та доходами бюджету. Тому до-
цільно вдосконалити процес адміністру-
вання ПДФО, що дозволить підвищити
соціальну відповідальність бізнесу за ра-
хунок наповнення бюджетів мономіст, на
території яких проживають працівники
підприємств холдингу, а також сприяти-
ме дотриманню принципів корпоративної
податкової культури.
Звичайно соціально відповідальна
практика ведення бізнесу приводить до
зміцнення репутації та іміджу компанії,
оскільки відбувається: розширення зв'яз-
ків із місцевим співтовариством, підви-
щення лояльності співробітників, поліп-
шення фінансових показників, отримання
переваг перед конкурентами, вихід на
нові ринки ресурсів та збуту, розвиток
нових навичок й умінь співробітників,
зниження ризиків, підвищення стійкості,
додаткові можливості для залучення но-
вих партнерів [8; 9]. Саме тому менедж-
мент великих підприємств та об’єднань,
зокрема промислових холдингів, вибудо-
вує свої пріоритети в інтересах стійкості
отримання високих доходів і, відповідно,
соціально-економічної стійкості тієї те-
риторії, ресурси якої він використовує.
Найбільш поширеними є такі на-
прями соціальних програм, які реалізу-
ються в рамках корпоративної соціальної
відповідальності:
розвиток персоналу з метою залу-
чення й утримання талановитих співро-
бітників (передбачає навчання та профе-
сійний розвиток, застосування мотива-
ційних схем оплати праці, надання спів-
робітникам соціального пакету, створен-
ня умов для відпочинку, підтримка внут-
рішніх комунікацій в організації, участь
співробітників у прийнятті управлінських
рішень);
охорона здоров'я забезпечує ство-
рення і підтримку додаткових, по відно-
шенню до законодавчо закріплених, норм
охорони здоров'я і умов безпеки на робо-
чих місцях;
природоохоронна діяльність та ре-
сурсозбереження – заходи, які здійсню-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
136 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
ються з метою скорочення шкідливого
впливу на навколишнє середовище;
розвиток місцевої громади – здійс-
нення внесків у розвиток місцевої грома-
ди шляхом розробки та реалізації соціа-
льних програм і акцій підтримки соціа-
льно незахищених верств населення, ди-
тинства та юнацтва, збереження та роз-
витку житлово-комунального господарс-
тва та об'єктів культурно-історичного
значення, підтримки соціально значущих
досліджень і кампаній.
Для об’єднань холдингового типу
промислового сектору (промислових хол-
дингів), до складу яких входять підпри-
ємства, розташовані у мономістах, особ-
ливої уваги потребує напрям розвитку
місцевої громади. Досвід реалізації про-
ектів корпоративної соціальної відпові-
дальності свідчить, що представниками
великого бізнесу в Україні у 2013-
2015 рр. дві третини від загальної кілько-
сті проектів виконувалося за напрямом
розвитку громад [15]. Особливо слід від-
значити проекти об’єднань холдингового
типу промислового сектору (промисло-
вих холдингів) Метінвест та ДТЕК. Об-
сяг соціальних інвестицій Метінвест у
2014 р. склав 133 млн грн. Метінвест у
відповідь на економічну та політичну не-
стабільність, зокрема, на конфлікт на
сході України, перерозподілив частину
коштів, щоб допомогти людям, які опи-
нилися в зоні конфлікту. Метінвест інве-
стував понад 40 млн грн у відновлення
соціальної інфраструктури на територіях,
які постраждали внаслідок збройного
конфлікту. У Маріуполі, Авдіївці, Крас-
нодоні, Єнакієвому відбудовувалися
школи, лікарні, дитячі садки та житлові
будинки. У 2015 р. у рамках програми
«Відновлення Авдіївки» Метінвестом ін-
вестовано 18 млн грн на відновлення со-
ціальних об’єктів та житлових будинків,
які постраждали від обстрілів [15, c. 85-
86]. ДТЕК реалізує проекти Програми
соціального партнерства з органами міс-
цевого самоврядування на 35 територіях
присутності. У 2013-2015 рр. інвестовано
245 млн грн у більш ніж 400 соціальних
проектів за такими напрямами: енерго-
ефективність у комунальному секторі,
охорона здоров’я, розвиток соціально
значущої інфраструктури, розвиток біз-
нес-середовища та підвищення активнос-
ті громад [15, c. 60].
Слід погодитися з думкою фахівців,
що з точки зору економічної підтримки
програм розвитку території корпоративна
соціальна відповідальність включає:
пряму участь бізнесу в розвитку соціаль-
них об'єктів на підставі капітальних
вкладень; фінансове спонсорування захо-
дів соціального характеру; повну або па-
йову участь у реалізації соціальних про-
ектів коротко-, середньо- або довгостро-
кового значення; міжтериторіальну інтег-
рацію дій і об'єднання ресурсів для вирі-
шення завдань розвитку території; мож-
ливість захисту бізнесу в умовах конку-
ренції [10, с. 42; 11]. Для об’єднань хол-
дингового типу промислового сектору
(промислових холдингів) найбільш хара-
ктерними є пряма участь бізнесу в роз-
витку соціальних об'єктів на підставі від-
повідних капітальних вкладень і міжте-
риторіальної інтеграції дій та об'єднання
ресурсів для вирішення завдань розвитку
території. Це пояснюється як технологіч-
ними можливостями промислових під-
приємств, що входять до складу холдин-
гу, брати участь у забезпеченні діяльності
комунальної інфраструктури (зокрема,
водо- та теплопостачанні), так і організа-
ційними, пов’язаними з розташуванням
підприємств холдингу в суміжних тери-
торіях регіону або міської агломерації.
При цьому, як визначає С.В. Бога-
чов, «взаємодія органів місцевого само-
врядування і бізнес-структур повинна
мати системний та комплексний харак-
тер, бути орієнтованою на довгострокову
перспективу, організовуватися відповід-
но до пріоритетів економічного і соціа-
льного розвитку території. Забезпеченню
ефективної взаємодії органів місцевого
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
137
самоврядування та бізнес-структур у ви-
рішенні питань місцевого значення спри-
яють розробка і реалізація комплексних
програм, які інтегрують у собі кілька ви-
дів і напрямів співробітництва» [16,
с. 160]. На підставі узагальнення пропо-
зицій С.В. Богачова [16], Н.В. Сментиної
[3], І.Ю. Беляєвої, О.В. Данилової [5] та
власного досвіду авторів сформовано за-
гальнометодичний підхід до розробки та
реалізації комплексних програм взаємодії
органів місцевого самоврядування і біз-
нес-структур щодо соціально-економічн-
ого розвитку території (див. рисунок).
При використанні загальномето-
дичного підходу до розробки комплекс-
ної програми розвитку території присут-
ності об’єднань холдингового типу про-
мислового сектору (промислових холди-
нгів) доцільно врахувати додаткові кри-
терії отримання вигід за рахунок техно-
логічних особливостей підприємств, які
складають холдинг, та їх можливостей
щодо міжтериторіальної кооперації.
Як визначено на рисунку, основним
інструментом механізму взаємодії орга-
нів місцевого самоврядування та бізнесу
є процес переговорів між партнерами.
Результат переговорів – укладання дого-
вору або угоди про принципи взаємодії.
Інший інструмент механізму взаємодії
влади та бізнесу – технології визначення
та узгодження існуючих позицій і думок
партнерів. Предметом переговорів є ви-
значення балансу бізнес-цілей і соціаль-
них завдань. Для узгодження позицій
взаємодії влади та бізнесу організується
спеціальна комісія, до якої включаються
представники як бізнесу, так і місцевого
самоврядування, для аналізу й оцінки рі-
вня та ступеня узгодженості пропонова-
них проектів угод.
Найважливішим завданням комісії є
визначення форм фінансової участі в роз-
витку території присутності. Т.В. Крав-
цова [17] виконала розгорнуту оцінку
трьох форм фінансової участі бізнесу в
розвитку території присутності: тради-
ційна благодійність, стратегічна благо-
дійність та соціальне інвестування за до-
помогою системи показників. Ця система
включає такі критерії: мотивація, ініціа-
тива, визначення отримувачів благ,
зв’язок з основною діяльністю, управлін-
ська структура, ресурси, термін реаліза-
ції, механізм фінансування, вигоди для
компанії. На думку Т.В. Кравцової, соці-
альні програми бізнесу щодо розвитку
території присутності більш ефективни-
ми може зробити орієнтація на досягнен-
ня соціальних результатів при урахуванні
бізнес-інтересів. Це може бути досягнуто
шляхом розробки узгодженої стратегії
органів влади та бізнесу щодо вирішення
соціально-економічних проблем терито-
рії на підставі врахування інтересів учас-
ників, підтримки новітніх соціальних
технологій і використання сучасних ме-
ханізмів управління, включаючи кон-
курсний розподіл коштів, часткову
участь, упровадження моніторингу й оці-
нку соціально-економічних результатів
[17, с. 127].
Соціальне інвестування передбачає
прямі приватні та державні вкладення в
галузі економіки, які істотно впливають
на процеси відтворення, а чиста приведе-
на вартість, прямий дохід у часі та його
надходження в довгостроковому періоді
сприяють сталому економічному зрос-
танню. Зарубіжній досвід свідчить, що
внутрішні соціальні інвестиції здійсню-
ються в розвиток персоналу (підвищення
кваліфікації); охорону здоров'я (створен-
ня сприятливих умов праці, медичні
огляди, програми оздоровлення); ділову
практику компанії (підвищення іміджу та
репутації); ресурсозбереження. Що сто-
сується інвестицій, які здійснюються в
рамках соціального партнерства, то за їх
рахунок фінансуються інноваційні про-
екти; проекти екологічної безпеки; під-
тримка незахищених верств населення,
утримання та будівництво об'єктів інфра-
структури, культурного та соціального
призначення [8, с. 54; 9, с. 861].
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
138 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
Дотримання прин-
ципів при розробці
комплексної
програми
Пріоритетності інтересів
територіальної громади
Соціально-інвестиційного
характеру вкладень
Прозорості здійснення взаємодії
Спрямованості на довгострокову
стратегію розвитку території
Створення системи преференцій для
учасників соціальних проектів території
Узгодженості дій із громадськістю
Форма 1. Укладання угоди про спільне виконання
функцій з надання соціальних (житлово-комунальних)
послуг, передачу частини функцій приватним
організаціям, що спеціалізуються у відповідній сфері
Форма 2. Спільна реалізація проектів, спрямованих на
створення об'єктів для надання соціальних (житлово-
комунальних) послуг, включаючи укладання угоди
про концесію
Корисності для територіальної
громади за рахунок зниження
навантаження на місцевий
бюджет і підвищення якості
та доступності послуг
Вигоди для бізнесу за рахунок
зв’язку зі стратегією його розвитку,
отримання соціального ефекту,
підвищення позитивного іміджу та
репутації
Вибір форми
реалізації
комплексної
програми
Визначення
форм реалізації
комплексної
програми
Наявність та можливості залучення ресурсів
Оцінка критеріїв корисності та вигід
Урахування термінів виконання
Складено за даними джерел [3; 5; 16]
Рисунок. Загальнометодичний підхід до розробки та реалізації
комплексної програми розвитку території на засадах
взаємодії органів місцевого самоврядування та бізнесу
Рішення про формування
комплексної програми
розвитку території на засадах
взаємодії органів місцевого
самоврядування та бізнес-
структур
Переговори між органами місцевого самоврядування та бізнесу.
Визначення балансу бізнес-цілей і соціальних завдань
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
139
У даний час в Україні достатньо ак-
туальними є соціальні інвестиції в розви-
ток інфраструктурних об’єктів, зокрема
міської житлово-комунальної інфрастру-
ктури. Це пояснюється взаємним інте-
ресами за критеріями: корисності для те-
риторіальної громади та вигідності для
об’єднань холдингового типу промисло-
вого сектору (промислових холдингів), а
також можливостями отримання ефектів
за рахунок технологічних особливостей
підприємств і можливостей їх міжтери-
торіальної кооперації в рамках холдингу.
Проекти розвитку житлово-кому-
нальної комунальної інфраструктури на
засадах соціального інвестування зви-
чайно реалізуються шляхом використан-
ня механізмів державно-приватного пар-
тнерства (ДПП). У роботі «Модернізація
комунальної інфраструктури міських аг-
ломерацій» відзначається, що «Залучен-
ню коштів приватних інвесторів на заса-
дах ДПП сприяє заінтересованість бізне-
су в забезпеченні умов життєдіяльності
власного персоналу на території присут-
ності. Перевагами використання ДПП
слід визнати можливість отримання си-
нергетичного ефекту за рахунок поєд-
нання державних економічних підойм
(використання механізмів стимулювання
та підтримки) і можливостей приватного
бізнесу (новітніх технологій та іннова-
цій), а недоліками – розподіл витрат, по-
тенціальних ризиків, досягнення збалан-
сованості економічних інтересів і відпо-
відальності між учасниками інвестицій-
ного співробітництва» [18, с. 88]. З ура-
хуванням того, що підприємства у складі
об’єднань холдингового типу промисло-
вого сектору (промислових холдингів)
мають можливості сприяння міжтерито-
ріальної кооперації, це є позитивним
чинником при реалізації проектів розвит-
ку комунальної інфраструктури в рамках
міських агломерацій на засадах співро-
бітництва територіальних громад із вико-
ристанням механізмів ДПП.
У процесі управління проектами на
засадах ДПП необхідне дотримання від-
повідних принципів, використання нор-
мативно-правових, економічних та орга-
нізаційних методів, визначення ефекту
(корисності та вигоди) для кожного учас-
ника, оцінювання ризиків і можливостей
управління ними. При цьому слід урахо-
вувати те, що потребують гармонізації
законодавчі акти, які регламентують від-
носини партнерів у процесі реалізації
проектів ДПП, зокрема в Законі України
«Про державно-приватне партнерство»
від 01.07.2010 р. № 2404-VI необхідно
«конкретизувати форми здійснення парт-
нерства, визначити процедури прийняття
рішень та правила поєднання і викорис-
тання ресурсів учасниками проекту» [18,
с. 89].
Для реалізації проектів із викорис-
танням механізмів ДПП приватному пар-
тнеру, зокрема об’єднанню холдингового
типу промислового сектору (промисло-
вому холдингу), потрібно забезпечити:
розробку концепції фінансування, орієн-
тованої на тривалий термін; аналіз чут-
ливості грошових потоків до ризиків; ви-
явлення ризиків, їх оцінку і розподіл між
учасниками проекту; укладання угоди,
яка забезпечить безперешкодну реаліза-
цію проекту за рахунок зацікавленості
учасників; створення проектної компанії,
що дозволить головній компанії манев-
рувати ресурсами для виконання зобов'я-
зань та сприятиме визначенню меж від-
повідальності партнерів. Органам місце-
вого самоврядування, які виступають
державним партнером у механізмі ДПП,
потрібно організувати: розробку проектів
і проведення конкурсу на вибір дієздат-
ного приватного партнера; формування
контрактних моделей, інструментів га-
рантій і страхування для зниження ризи-
ків приватних інвестицій у суспільну ін-
фраструктуру; підвищення кваліфікації
службовців, залучених до управління ка-
піталовкладеннями, та використання ре-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
140 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
сурсів професійних учасників ринку. За-
значені заходи мають здійснюватися
комплексно, що сприятиме забезпеченню
відповідного рівня соціального інвесту-
вання в розвиток інфраструктурних
об’єктів, зокрема проекти модернізації
житлово-комунальної інфраструктури, з
використанням механізмів ДПП.
Висновки
1. Активізація участі великого біз-
несу, зокрема об’єднань холдингового
типу промислового сектору (промисло-
вих холдингів), в забезпеченні соціально-
економічного розвитку території є доці-
льною, оскільки вона включає реалізацію
соціально значущих проектів щодо роз-
витку трудового потенціалу, охорони
здоров'я працівників, створення безпеч-
них умов праці, сприяння природоохо-
ронній діяльності та ресурсозбереженню,
урахування інтересів місцевої громади.
При цьому слід ураховувати, що
об’єднання холдингового типу промис-
лового сектору (промислові холдинги)
мають особливості організаційного та
технологічного характеру, які мають по-
зитивний і негативний вплив на забезпе-
чення участі в соціально-економічному
розвитку території присутності.
2. Функціональна роль великих під-
приємств і об'єднань у структурі націо-
нальної економіки полягає у вирішенні
економічних, соціальних і стратегічних
завдань, а також завдань розвитку тери-
торії. Виконання завдань розвитку тери-
торії здійснюється у формі прямої та не-
прямої участі великого бізнесу, зокрема
об’єднань холдингового типу промисло-
вого сектору (промислових холдингів).
Важливим аспектом непрямої участі біз-
несу в розвитку території виступає вико-
нання ним бюджетоутворюючої функції
за рахунок податкових джерел. У даний
час потребують удосконалення окремі
статті Податкового кодексу України що-
до адміністрування податку на доходи
фізичних осіб за територією отримання
доходу для об’єднань холдингового типу
промислового сектору (промислових хо-
лдингів), пов’язані з наявністю єдиного
фінансового центру, який контролює
внутрішні та зовнішні потоки суб’єктів
господарювання, що входять до складу
холдингу.
3. Пряма участь великого бізнесу
передбачає соціальне інвестування в ре-
алізацію комплексних програм та проек-
тів розвитку території за принципами
співфінансування або благодійності. Фо-
рмування та реалізація комплексних про-
грам розвитку території на засадах взає-
модії органів місцевого самоврядування
та бізнес-структур включає: процес пере-
говорів представників органів місцевого
самоврядування та бізнесу, технології
визначення та узгодження інтересів парт-
нерів, дотримання принципів розробки
комплексної програми, визначення форм
реалізацій програми, оцінку наявності
ресурсів, термінів виконання, розрахунок
критеріїв корисності для громади та ви-
гідності для бізнесу. При цьому необхід-
но враховувати можливості отримання
додаткових ефектів, пов’язаних із техно-
логічними та організаційними особливо-
стями об’єднань холдингового типу про-
мислового сектору (промислових холди-
нгів). Зазначені ефекти передбачають ре-
зерви економії для територіальної грома-
ди, пов’язані з розвитком дорожньо-
транспортної та інженерної інфраструк-
тури при будівництві та модернізації ви-
робничих об’єктів; генерацією та переда-
чею теплової енергії для потреб населен-
ня, наданням можливостей використову-
вати засоби охорони навколишнього се-
редовища (зокрема очисні споруди), що
належать підприємствам промислового
холдингу та розташовані на території їх
присутності.
4. Реалізація проектів розвитку те-
риторії присутності великого бізнесу вза-
галі та об’єднань холдингового типу
промислового сектору (промислових хо-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
141
лдингів) зокрема на засадах соціального
інвестування здійснюється за допомогою
механізмів державно-приватного парт-
нерства. Механізми державно-приватно-
го партнерства потребують удосконален-
ня у частині як модернізації відповідного
нормативно-правового забезпечення, так
і організаційних рішень з боку органів
місцевого самоврядування та приватного
партнера − промислового холдингу,
спрямованих на маневрування ресурса-
ми, запобігання ризикам й урахування
інтересів учасників.
Подальших досліджень потребують
питання щодо розробки інструментів уз-
годження інтересів та управління ризи-
ками при реалізації проектів розвитку
території присутності на засадах соціаль-
ного інвестування об’єднаннями холдин-
гового типу промислового сектору (про-
мисловими холдингами).
Література
1. Діяльність суб’єктів великого,
середнього, малого та мікропідприємни-
цтва у 2015 р.: стат. зб.; за ред. М.С. Ку-
знєцової. К.: Державна служба статисти-
ки України, 2016. 455 с.
2. Квітка С.А. Партнерство влади та
бізнесу: європейські підходи і концепції.
Грані: Науково-теор. і громадсько-політ.
альманах. 2013. № 8. С. 169-173.
3. Сментина Н.В. Партнерство вла-
ди, бізнесу та громади як складова успіш-
ності місцевого соціально-економічного
розвитку. Вісник Хмельницького націо-
нального університету. Економічні на-
уки. 2013. Т. 3. № 2. С. 259-262.
4. Мошкова Л.Е. Развитие парт-
нерских отношений бизнеса и власти на
территории присутствия: теория и
практика: монография. Тверь: Твер. гос.
ун-т, 2014. 234 с.
5. Беляева И.Ю., Данилова О.В.
Обеспечение устойчивого развития тер-
риторий: взаимодействие бизнеса и вла-
сти. Управленческие науки. 2013. № 4.
С. 4-8.
6. Копытова Е.Д. Оценка влияния
крупнейших предприятий на социально-
экономическое развитие территорий.
Экономические и социальные перемены:
факты, тенденции, прогноз. 2014. № 3.
C. 223-234.
7. Галушко О.С. Фінансові важелі
реалізації принципу соціальної відпові-
дальності бізнесу в гірничо-металургій-
ній промисловості. Економіка промисло-
вості. 2013. № 3 (63). С. 197-204.
8. Kitzmueller M., Shimshack J. Eco-
nomic Perspectives on Corporate Social Re-
sponsibility. Journal of Economic Litera-
ture. 2012. No. 50 (1). Р. 51-84. doi:
http://dx.doi.org/10.1257/jel.50.1.51
9. Husted B., Allen D.B. Corporate
social responsibility in the multinational en-
terprise: strategic and institutional ap-
proaches. Journal of International Business
Studies. 2006. № 37. P. 838-849. doi:
http://dx.doi.org/10.1057/palgrave.jibs.8400
227
10. Євтушенко В.А. Внутрішні та
зовнішні інституційні форми корпорати-
вної соціальної відповідальності. Про-
блеми і перспективи розвитку підприєм-
ництва : зб. наук. пр. 2013. № 1 (4). С. 40-
46.
11. Ліфінцев Д.С. Корпоративна со-
ціальна відповідальність як складова ку-
льтури організації: економічне значення.
Ефективна економіка: електронне нау-
кове фахове видання. 2013. № 11. Режим
доступу: http://efektyvnaeconomika.in.ua.
(Дата звернення 01.08.2017).
12. Булеев И.П., Богачев С.В.,
Мельникова М.В. Промышленные корпо-
рации: особенности развития и приня-
тия решений. Донецк: ИЭП НАН Украи-
ны, 2003. 116 с.
13. Мельникова М.В., Сорокін Б.А.,
Косицький К.В. Проблеми організації
ефективної взаємодії влади та бізнесу в
процесі міського управління. Еконо-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
142 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
мічний простір: зб. наук. праць. Дніпро-
петровськ: ПДАБА, 2014. №88. С. 66-74.
14. Коваленко С.В. Розвиток корпо-
ративної соціальної відповідальності в
Україні. Глобальні та національні про-
блеми економіки. 2016. Вип.9. Режим до-
ступу: http://global-national.in.ua/issue-9-
2016/17-vipusk-9-lyutij-2016/1676-
kovalenko-e-v-rozvitok-korporativnoji-
sotsialnoji-vidpovidalnosti-v-ukrajini. (Дата
звернення 01.08.2017).
15. Практики КСВ в Україні 2015:
ред. М. Саприкіна. К.: Центр «Розвиток
КСВ», 2015. 148 с.
16. Богачов С.В. Про вибір форми
соціального партнерства органів місцево-
го самоврядування та бізнесу. Соціальна
відповідальність: сучасні виклики: мате-
ріали Міжнародної науково-практичної
конференції (м. Краматорськ, 21-22 квіт-
ня 2016 р.). Краматорськ: ДДМА, 2016.
С. 160-161.
17. Кравцова Т.В. Технология соци-
ального инвестирования и рост социаль-
ной ответственности регионального биз-
неса. Terra Economicus. 2010. Т. 8. № 4-3.
С. 125-129.
18. Мельникова М.В., Градобоєва
Є.С. Модернізація комунальної інфра-
структури міських агломерацій. Економі-
ка України. 2017. № 7(668). С. 83-91.
References
1. Kuznetsova, M.S. (Ed.). (2016). Ac-
tivities of large, medium, small and micro-
entrepreneurship entities in 2015: Statistical
Yearbook. Kyiv: State statistics service of
Ukraine [in Ukrainian].
2. Kvitka, S.А. (2013). Partnership be-
tween government and business: European
approaches and concepts. Hrani, 8, pp. 169-
173 [in Ukrainian].
3. Smentyna, N.V. (2013). Partnership
of government, business and society as a
component of the success of local socio-
economic development. Herald of Khmelny-
tskyi national university. Economic Scienc-
es, Vol. 3, No. 2, pp. 259-262 [in Ukra-
inian].
4. Moshkova, L.E. (2014). Develop-
ment of partnerships between business and
government in the territory of the presence:
theory and practice. Тver: Tver State Uni-
versity [in Russian].
5. Belyaeva, I.Yu., & Danilova, O.V.
(2013). Ensuring sustainable development
of territories: interaction of business and
government. Management Sciences, 4,
pp. 4-8 [in Russian].
6. Kopytova, E.D. (2014). Assessment
of the impact of the largest enterprises on
the socio-economic development of the Ter-
ritory. Economic and social changes: facts,
trends, forecast, 3, pp. 223-234 [in Russian].
7. Galushko, O.S. (2013). Financial
levers for realizing the principle of social
responsibility of business in the mining and
metallurgical industry. Ekon. promіsl.,
3(63), pp. 197-204 [in Ukrainian].
8. Kitzmueller, M., & Shimshack, J.
(2012). Economic Perspectives on Corpo-
rate Social Responsibility. Journal of Eco-
nomic Literature, 50 (1), pp. 51-84. doi:
http://dx.doi.org/10.1257/jel.50.1.51
9. Husted, B., & Allen, D.B. (2006).
Corporate social responsibility in the multi-
national enterprise: strategic and institution-
al approaches. Journal of International
Business Studies, 37, pp. 838-849. doi:
http://dx.doi.org/10.1057/palgrave.jibs.8400
227
10. Evtushenko, V.A. (2013). Internal
and external institutional forms of corporate
social responsibility. Problems and pro-
spects of entrepreneurship development, 1
(4), pp. 40–46 [in Ukrainian].
11. Lifintsev, D.S. (2013). Corporate
social responsibility as a component of the
culture of the organization: economic signi-
ficance. Effective economy, 11. Retrieved
from http://efektyvnaeconomika.in.ua [in
Ukrainian].
12. Buleev, I.P., Bogachev, S.V., &
Mel’nykova, M.V. (2003). Industrial corpo-
rations: features of development and deci-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
143
sion-making. Donetsk: Institute of Industrial
Economics of NAS of Ukraine [in Russian].
13. Mel’nykova, M.V., Sorokin, B.A.,
& Kosytskii, K.V. (2014). Problems of or-
ganization of effective interaction between
government and business in the process of
city management. Economic space, 88,
pp. 66-74 [in Ukrainian].
14. Kovalenko, S.V. (2016). Devel-
opment of corporate social responsibility in
Ukraine. Global and national problems of
economy, 9. Retrieved from http://global-
national.in.ua/issue-9-2016/17-vipusk-9-
lyutij-2016/1676-kovalenko-e-v-rozvitok-
korporativnoji-sotsialnoji-vidpovidalnosti-v-
ukrajini [assessed 1 August 2017] [in
Ukrainian].
15. Saprykina, М. (Ed.). (2015). CSR
Practices in Ukraine 2015. Kyiv: Center for
Development of CSR [in Ukrainian].
16. Bogachоv, S.V. (2016, April). On
the choice of the form of social partnership
of local government and business. Proceed-
ings of the Scientific and Practical Confer-
ence Social responsibility: modern chal-
lenges: materials of the Donbass State En-
gineering Academy (pp. 160-161). Krama-
torsk: DGMA [in Ukrainian].
17. Kravtsova, Т.V. (2010). Techno-
logy of social investment and growth of so-
cial responsibility of regional business. Ter-
ra Economicus, Vol. 8, No. 4-3, pp. 125-129
[in Russian].
18. Mel’nykova, M.V., & Gradoboe-
va, E.S. (2017). Modernization of commu-
nal infrastructure of urban agglomerations.
Economy of Ukraine, 7(668), pp. 83-91 [in
Ukrainian].
Марина Витальевна Мельникова,
д-р экон. наук, доцент
Институт экономико-правовых исследований НАН Украины
03057, Украина, г. Киев, ул. Желябова, 2
E-mail: marvit1511@gmail.com;
Константин Васильевич Косицкий,
Институт экономики промышленности НАН Украины
03057, Украина, г. Киев, ул. Желябова, 2
E-mail: kvkositsskiy@gmail.com
ФОРМЫ УЧАСТИЯ ПРОМЫШЛЕННЫХ ХОЛДИНГОВ
В СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОМ РАЗВИТИИ ТЕРРИТОРИИ
Статья посвящена проблемам участия крупных предприятий и объединений, в
том числе промышленных холдингов, в обеспечении социально-экономического разви-
тия территории. Охарактеризована функциональная роль крупного бизнеса в структуре
национальной экономики, включая содействие решению задач развития территории.
Определены формы прямого и косвенного участия крупного бизнеса согласно принци-
пам социальной ответственности и социального партнерства. Взаимодействие власти и
бизнеса для решения социально-экономических задач развития территории осуществ-
ляется с применением механизма, включающего организационные формы, методы и
инструменты. Обоснована целесообразность комплексного использования форм уча-
стия промышленных холдингов в обеспечении социально-экономического развития
территории.
Ключевые слова: промышленный холдинг, социально-экономическое развитие
территории, формы участия в развитии территории.
JEL: D64, R58.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
144 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2017, № 3 (79)
Maryna V. Melnikova,
Doctor of Economics, professor
Institute of Economic and Legal Studies of the NAS of Ukraine
03057, Ukraine,Kyiv, 2 Gelabov Str.
E-mail: marvit1511@gmail.com;
Kostantin V. Kosytskyi,
Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine
03057, Ukraine,Kyiv, 2 Gelabov Str.
E-mail: kvkositsskiy@gmail.com
FORMS OF PARTICIPATION OF INDUSTRIAL HOLDINGS
IN THE SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT OF THE TERRITORY
The paper covers the problems of participation of large enterprises and associations, in-
cluding industrial holdings, in ensuring socio-economic development of the territory. The
functional role of large enterprises and associations in the structure of the national economy is
characterized, which is to contribute to the solution of economic, social and strategic tasks, as
well as the tasks of the territory development. It has been determined that to implement the
tasks of the territory development the large business is involved in the form of direct and indi-
rect participation. Indirect participation is realized in the corporate social responsibility sys-
tem by providing personnel with adequate working and living conditions, including the crea-
tion of jobs, salaries payment, fulfillment of tax obligations, prevention of diseases, and hous-
ing construction. An important aspect of the indirect participation of business in the develop-
ment of the territory is its implementation of the budget-forming function due to tax sources.
This is achieved through the formation and implementation of the system of corporate tax cul-
ture of an industrial holding. The direct involvement of business implies the social investment
in the implementation of projects on the territory development on the principles of co-
financing or charity. The experience of the participation of industrial holdings in the imple-
mentation of social partnership projects in 2013-2015 is analyzed. An engagement of business
to solving social and economic problems of the territory development is carried out by local
authorities through the use of an appropriate mechanism. This mechanism includes such or-
ganizational forms as the financial, tax, non-financial cooperation, as well as the contractual
relations and municipal order. The tools of the mechanism are: the negotiation process be-
tween the representatives of local authorities and business, technologies of identifying and
coordinating the interests of the partners. It has been proved that it is expedient to use the
forms of direct and indirect participation of industrial holdings in ensuring socio-economic
development of the territory comprehensively.
Keywords: industrial holding, socio-economic development of the territory, forms of
participation in the development of the territory.
JEL: D64, R58.
Формати цитування:
Мельникова М.В., Косицький К.В. Форми участі промислових холдингів у соціа-
льно-економічному розвитку території. Економіка промисловості. 2017. № 3 (79).
С. 130-144. doi: 10.15407/econindustry2017.03.130
Melnikova, M.V., & Kosytskyi, K.V. (2017). Forms of participation of industrial hold-
ings in the socio-economic development of the territory. Econ. promisl., 3 (79), pp. 130-144.
doi: 10.15407/econindustry2017.03.130
Надійшла до редакції 18.08.2017 р.
|