Проблеми та результати створення петрофізичних моделей нетрадиційних колекторів родовищ ДДЗ
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12598 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Проблеми та результати створення петрофізичних моделей нетрадиційних колекторів родовищ ДДЗ / А.В. Полівцев, Л.А. Рибак, Н.А. Кондратьєва, Т.І. Філатова, С.П. Сахарук, В.В. Рябуха // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2008. — С. 49-59. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12598 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Полівцев, А.В. Рибак, Л.А. Кондратьєва, Н.А. Філатова, Т.І. Сахарук, С.П. Рябуха, В.В. 2010-10-14T18:41:02Z 2010-10-14T18:41:02Z 2008 Проблеми та результати створення петрофізичних моделей нетрадиційних колекторів родовищ ДДЗ / А.В. Полівцев, Л.А. Рибак, Н.А. Кондратьєва, Т.І. Філатова, С.П. Сахарук, В.В. Рябуха // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2008. — С. 49-59. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0017 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12598 550.83 uk Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України Нові результати нафтогазопошукових досліджень Проблеми та результати створення петрофізичних моделей нетрадиційних колекторів родовищ ДДЗ Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Проблеми та результати створення петрофізичних моделей нетрадиційних колекторів родовищ ДДЗ |
| spellingShingle |
Проблеми та результати створення петрофізичних моделей нетрадиційних колекторів родовищ ДДЗ Полівцев, А.В. Рибак, Л.А. Кондратьєва, Н.А. Філатова, Т.І. Сахарук, С.П. Рябуха, В.В. Нові результати нафтогазопошукових досліджень |
| title_short |
Проблеми та результати створення петрофізичних моделей нетрадиційних колекторів родовищ ДДЗ |
| title_full |
Проблеми та результати створення петрофізичних моделей нетрадиційних колекторів родовищ ДДЗ |
| title_fullStr |
Проблеми та результати створення петрофізичних моделей нетрадиційних колекторів родовищ ДДЗ |
| title_full_unstemmed |
Проблеми та результати створення петрофізичних моделей нетрадиційних колекторів родовищ ДДЗ |
| title_sort |
проблеми та результати створення петрофізичних моделей нетрадиційних колекторів родовищ ддз |
| author |
Полівцев, А.В. Рибак, Л.А. Кондратьєва, Н.А. Філатова, Т.І. Сахарук, С.П. Рябуха, В.В. |
| author_facet |
Полівцев, А.В. Рибак, Л.А. Кондратьєва, Н.А. Філатова, Т.І. Сахарук, С.П. Рябуха, В.В. |
| topic |
Нові результати нафтогазопошукових досліджень |
| topic_facet |
Нові результати нафтогазопошукових досліджень |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0017 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12598 |
| citation_txt |
Проблеми та результати створення петрофізичних моделей нетрадиційних колекторів родовищ ДДЗ / А.В. Полівцев, Л.А. Рибак, Н.А. Кондратьєва, Т.І. Філатова, С.П. Сахарук, В.В. Рябуха // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2008. — С. 49-59. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT polívcevav problemitarezulʹtatistvorennâpetrofízičnihmodeleinetradicíinihkolektorívrodoviŝddz AT ribakla problemitarezulʹtatistvorennâpetrofízičnihmodeleinetradicíinihkolektorívrodoviŝddz AT kondratʹêvana problemitarezulʹtatistvorennâpetrofízičnihmodeleinetradicíinihkolektorívrodoviŝddz AT fílatovatí problemitarezulʹtatistvorennâpetrofízičnihmodeleinetradicíinihkolektorívrodoviŝddz AT saharuksp problemitarezulʹtatistvorennâpetrofízičnihmodeleinetradicíinihkolektorívrodoviŝddz AT râbuhavv problemitarezulʹtatistvorennâpetrofízičnihmodeleinetradicíinihkolektorívrodoviŝddz |
| first_indexed |
2025-11-25T23:28:36Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:28:36Z |
| _version_ |
1850581204148944896 |
| fulltext |
49
© À.Â. Ïîë³âöåâ, Ë.À. Ðèáàê, Í.À. Êîíäðàòüºâà,
Ò.². Ô³ëàòîâà, Ñ.Ï. Ñàõàðóê, Â.Â. Ðÿáóõà, 2008
ÓÄÊ 550.83
Óêðà¿íñüêèé äåðæàâíèé ãåîëîãîðîçâ³äóâàëüíèé ³íñòèòóò,
ì. Êè¿â
ÏÐÎÁËÅÌÈ ÒÀ ÐÅÇÓËÜÒÀÒÈ
ÑÒÂÎÐÅÍÍß ÏÅÒÐÎÔ²ÇÈ×ÍÈÕ ÌÎÄÅËÅÉ
ÍÅÒÐÀÄÈÖ²ÉÍÈÕ ÊÎËÅÊÒÎв ÐÎÄÎÂÈÙ
ÄͲÏÐÎÂÑÜÊÎ-ÄÎÍÅÖÜÊί ÇÀÏÀÄÈÍÈ
Вступ. До нетрадиційних колекторів дослідники відносять низькопо-
ристі, низькопроникні, низькоомні, тонкошаруваті (теригенні породи), гра-
нітоїдні колектори кристалічного фундаменту та колектори кори вивітрю-
вання. Це колектори зі складними літолого-петрофізичними, структурно-
текстурними, геофізичними та геохімічними характеристиками. За матері-
алами ГДС їх виділяють умовно і неоднозначно [1].
Низькопористі (щільні) колектори. У світовій практиці до низькопо-
ристих (щільних) колекторів віднесено колектори з відкритою пористістю
нижчою за 10 %, які можуть містити і фільтрувати флюїди, а також за існую-
чих на сучасному етапі технологій розкриття і освоєння продуктивних гори-
зонтів із них можуть бути отримані кондиційні припливи флюїдів. За дани-
ми досліджень лабораторії петрофізики УкрДГРІ, щільні колектори у розрі-
зах продуктивних пластів серпуховського, візейського та турнейського ярусів
нижнього карбону Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) займають об’єм
від 10 до 90 % і більше [2]. За сучасними методами інтерпретації матеріалів
ГДС, низькопористі колектори з об’єму продуктивних колекторів виключа-
ли, тому що загальноприйняті якісні та кількісні критерії промислових ко-
лекторів за ГДС характеризують їх як “щільні” практично непроникні. Так,
через відсутність підвищеного проникнення фільтрату промивальної рідини
в пласти щільних порід, тришарові криві БКЗ не відображають їх як колекто-
ри. За результатами мікробокового каротажу тонкі гравійні пропластки з підви-
щеним електричним опором на фоні високопроникних порід виглядають, як
щільні непроникні породи, їх також виключають з ефективних товщ. На кри-
вих акустичного каротажу ущільнені породи-колектори здебільшого характе-
ризуються різким зменшенням інтервального часу. А найбільш авторитетний
на цей час промисловий критерій, що ґрунтується на величині припливів на-
фти та газу у свердловинах під час розкриття та випробовування пластів, че-
рез недосконалість технологій не визначає реальної потенційної промисло-
50
вої спроможності низькопористих колекторів. Наведені вище аномалії фізич-
них полів низькопористих колекторів призводять до повної непридатності
існуючих штампів і критеріїв для їх виділення та прогнозування за сучасни-
ми методами інтерпретації матеріалів геофізичних і промислових досліджень.
Назріла необхідність розробки принципово нових геологічних моделей для
настройки інтерпретації матеріалів ГДС у складнопобудованих розрізах ниж-
нього карбону ДДЗ, достовірність яких має бути обґрунтована петрофізич-
ними моделями. Петрофізичні дослідження низькопористих колекторів у ла-
бораторії проведені по Семиреньківській, Харківцівській, Валюхівській,
Опошнянській, Солохівській, Яблунівській площах.
Семиреньківське газоконденсатне родовище розміщується у півден-
но-східній частині Лохвицької зони на північно-західному продовженні
Солохівсько-Диканського структурного валу. Характерною особливістю гео-
логічної будови Семиреньківського підняття є наявність у розрізі карбону
великої кількості стратиграфічних неузгоджень.
На родовищі промислова продуктивність установлена в межах гори-
зонтів В-16 – В-20. Ми досліджували ці горизонти по св. № 1, 2, 4, 5, 9 в
інтервалі глибин від 3 000 до 5 400 м). Піщано-алевролітові породи відкла-
дались переважно в умовах мілководдя, прибережних зон, морського шель-
фу, рідше авандельт, відкритих заток, а на ранньому етапі формування верх-
ньовізейських відкладів – в умовах глибокого моря.
Пісковики передусім дрібнозернисті алевритисті, рідше (в базальних
пластах) дрібно-середньозернисті та крупнозернисті темно-сірого, сірого і
світло-сірого кольору з численними бурими плямами, зумовленими вмістом
у породах великої кількості оксидів заліза. В деяких пластах буре забарв-
лення розосереджено по усій масі зразків у вигляді тонкодисперсної гомо-
генної маси. В окремих пластах дрібнозернисті пісковики тонко перешаро-
вані із крупнозернистими алевролітами з вуглистим детритом та численни-
ми вуглефікованими рослинними рештками по нашаруванню.
Під мікроскопом структура пісковиків псамітова, алевропсамітова.
Форма зерен напівобкатана. Теригенний матеріал слабко- і середньовід-
сортований. Текстура безладна. Спостерігаються короткі тонкі стилолітові
шви, заповнені слюдами, карбонатами і вуглистими рештками. Склад тери-
генної частини піщаних порід здебільше кварцовий, в нижніх горизонтах
олігоміктовий та олігоміктово-кварцовий. В теригенній складовій порід в
невеликій кількості присутні уламки кварцитів, польових шпатів, лусочки
слюди. Акцесорні мінерали представлені цирконом, рутилом, турмаліном;
серед рудних – лейкоксен, пірит. Цемент карбонатно-каолінітовий, рідше
гідрослюдистий з домішками кварцового регенераційного, в нижніх гори-
зонтах переважає карбонатний.
51
Поровий простір сформований вторинними порами-мікрокаверна-
ми, які за розмірами нерідко відповідають розмірам зерен. Породи в ос-
новному гідрофільні. Коричневі примазки бітуму спостерігаються в по-
родах дуже рідко. Продуктивні горизонти, за рідкісним винятком, скла-
дені низькопористими щільними колекторами, які у загальному об’ємі
порід займають понад 90 %. Пористість цих порід нижча за 10 %, зде-
більшого змінюється в межах 2 – 5 %, граничне значення пористості 2,5 %.
Проникність основної маси порід-колекторів нижча за 1мД. В породах
розвинена густа сітка макро- і мікротріщин, які формують надзвичайно
складну систему фільтрації в колекторах. На рис. 1 чітко виділені три типи
колекторів за системами фільтрації. Вміст залишкової води, змодельова-
ної в лабораторних умовах, змінюється у низькопористих породах-колек-
торах з пористістю 3 – 6 % у дуже широкому діапазоні – від 10 до 80 %.
Модальне значення залишкової води 20 – 50 % (рис. 2), її граничне зна-
чення – близько 80 %. Це підтверджує виключно вторинний тип порового
простору цих колекторів, а також переважну роль тріщин у фільтрації
флюїдів.
Акустична петрофізична модель ∆t = f(Кп), яка розроблена на досить
великій виборці зразків n = 90 із продуктивних пластів (рис.3), засвідчує ви-
сокий ступінь кореляції інтервального часу пробігу пружних хвиль з коефіцієн-
том пористості у породах верхньовізейського під’ярусу. Низький степінь при
коефіцієнті пористості в моделі електропровідності верхньовізейських ко-
лекторів Рп = 7,79 · Кп
–1,02, розроблений за результатами лабораторних дос-
Ðèñ. 1. Ñåìèðåíüê³âñüêå ðîäîâèùå. Êîðåëÿö³éí³ çàëåæíîñò³ êîåô³ö³ºíòà ïðîíèê-
íîñò³ Êïð ïîð³ä â³ä êîåô³ö³ºíòà ïîðèñòîñò³ Êï äëÿ âåðõíüîâ³çåéñüêèõ êîëåêòîð³â
(ïðîäóêòèâí³ ãîðèçîíòè Â-16 – Â-20). Òèïè êîëåêòîðó: ² – ïîðîâî-òð³ùèíóâàòèé;
²² – âòîðèííî-ïîðîâèé; ²²² – ïåðâèííî-ïîðîâèé
52
ліджень в атмосферних умовах (рис. 4), підтверджує наявність електронної
електропровідності цих порід, яка зумовлена високим вмістом у їх складі
оксидів заліза, а також сульфідних мінералів. Низький степінь при коефіцієнті
насиченості (1,23) підтверджує високу газонасиченість верхньовізейських
продуктивних горизонтів Семиреньківської площі.
Таким чином, у верхньовізейських продуктивних розрізах Семиреньків-
ського родовища з глибиною залягання збільшується в об’ємі порід кількість
щільних колекторів, які не були виділені за даними ГДС як продуктивні,
Ðèñ. 2. Ñåìèðåíüê³âñüêå ðîäîâèùå. Êîðåëÿö³éí³ çàëåæíîñò³ êîåô³ö³ºíòà çàëèøêîâî-
ãî âîäîíàñè÷åííÿ Êçâ â³ä êîåô³ö³ºíòà ïîðèñòîñò³ Êï äëÿ âåðõíüîâ³çåéñüêèõ êîëåêòîð³â
(ïðîäóêòèâí³ ãîðèçîíòè Â-16 – Â-20). ² – çàãàëüíà ïåòðîô³çè÷íà ìîäåëü; ²² – ïåòðî-
ô³çè÷íà ìîäåëü äëÿ ù³ëüíèõ êîëåêòîð³â
Ðèñ. 3. Ñåìèðåíüê³âñüêå ðîäîâèùå. Àêóñòè÷íà ïåòðîô³çè÷íà ìîäåëü äëÿ âåðõíüî-
â³çåéñüêèõ êîëåêòîð³â (ïðîäóêòèâí³ ãîðèçîíòè Â-16 – Â-20)
53
тому фактична їх продуктивність з глибиною не зменшується. За результа-
тами аналізу зіставлень граничних значень головного підрахункового пара-
метра – коефіцієнта пористості встановлено, що необґрунтовано завищені
границі цього параметра. За результатами ГДС до випробування рекомен-
дували лише пласти-колектори із пористістю > 6,5 %, за даними комплекс-
них петрофізичних досліджень граничне значення для пористості дорів-
нює 2,5 %. Можливості приросту запасів без затрат на буріння лише за ра-
хунок освоєння низькопористих колекторів, які можна виділити за даними
ГДС, використовуючи розроблені петрофізичні моделі, корисної ємності,
акустичні моделі пористості та електричні моделі насичення, вказують на
користь постановки робіт з детального вивчення низькопористих колекторів
родовища [3].
Низькоомні колектори. Поняття “низькоомні колектори” неодноз-
начне. Одні автори (Гаунттом, Мерфі, Оуенсом та ін.) відносять до них по-
роди з питомим опором 1–3 Ом·м інші – з питомим опором менше 0,5 Ом·м
(Земанек, Бойд та ін.). Наявні на цей час результати доводять, що немає
універсально прийнятих меж питомого опору продуктивних пластів з ано-
мальною відносно звичайних колекторів високою провідністю [4]. За вив-
ченими геолого-геофізичними матеріалами у ДДЗ виділено 63 родовища та
перспективні площі, в розрізах яких під час випробування підтверджено
продуктивність низькоомних за ГДС пластів. У поліфаціальному розрізі
московського ярусу середнього карбону Північного борту ДДЗ та північної
крайової частини Дніпровського грабену на Дружелюбівській, Сахалінській,
Південнограківській та інших площах, за рекомендацією геофізичної служ-
би ДГП “Укргеофізика”, були випробувані низькоомні пласти-колектори, з
яких отримали припливи нафти з дебітом від 4,5 до 197 м3/добу та газу
дебітом від 190 тис. до 2 млн. м3/добу. Питомі опори цих горизонтів рівноз-
Ðèñ. 4. Ñåìèðåíüê³âñüêå ðîäîâèùå. Êîðåëÿö³éíà çàëåæí³ñòü ïàðàìåòðà ïîðèñòîñò³
â³ä êîåô³ö³ºíòà ïîðèñòîñò³ Êï äëÿ âåðõíüîâ³çåéñüêèõ êîëåêòîð³â (ïðîäóêòèâí³ ãîðè-
çîíòè Â-16 – Â-20).
54
начні опорам водоносних пластів, і змінюються у межах від 1–2 до 4,5 Ом·м
[5]. Після отримання безводних промислових припливів вуглеводнів (ВВ) із
низькоомних колекторів виникли питання про природу колекторів та при-
чини цього явища. Із вивчених матеріалів створена узагальнена схема го-
ловних причин прояву низькоомних продуктивних горизонтів, яка охоплює:
тип породи; мінералізацію пластової води (залишкової, вільної та ін.); елек-
тропровідність мінералів (зменшення кварцового каркасу в скелеті;
збільшення темноколірних мінералів (сульфідовміщуючі); перевищення
вмісту Na2O над вмістом K2O; кількісне співвідношення вмісту оксидів –
Fe2O3, FeO, Nа2O, K2O, MgO, Al2O3, цеолітів; вміст глауконіту, вплив проми-
вального глинистого розчину на зону проникнення пласта, склад флюїду
(газ, нафта, конденсат), гідрогеологічну інверсію, гідрофільність колектору
(ступінь змочуваності порід) [6].
За результатами досліджень установлено, що низькоомні горизонти пред-
ставлені тонкорозшарованими пісковиками від крупно- і середньо- до дрібно-
зернистих. Шаруватість підкреслена скупченням тонкодисперсного вуглис-
того детриту, зміною гранулометричного складу пісковиків, часто тонкими
присипками крупних та гравійних зерен, що зумовлює збільшену проникність
цих порід по нашаруванню. Низькоомні продуктивні колектори є складною
слабоорганізованою дифузною системою. Таку систему описують великою
чи дуже великою кількістю характеристик. Останні мають різну фізичну при-
роду і складні взаємозв’язки одна з одною. Для вивчення низькоомних, склад-
них систем не підходить методологія однофакторного експерименту, створе-
на для дослідження простих систем, необхідно застосовувати методологію
багатофакторного експерименту. Петрофізична модель низькоомних колек-
торів має враховувати всі причини прояву низькоомності. Вона може стати
основою для якісної і кількісної інтерпретації ГДС. У лабораторії петрофізи-
ки були досліджені та створені петрофізичні моделі низькоомних колекторів
по таких родовищах: Сахалінське, Борисівське, Південнограківське, Гракі-
вське, Матвіївське, Яблунівське, Максальське.
Максальське газоконденсатне родовище в тектонічному відношенні
розміщується у південно-східній частині північної прибортової зони ДДЗ
(Волохівсько-Ведмежанська структурно-тектонічна зона). Продуктивними
є відклади серпуховського та московського ярусів. Газоконденсатні покла-
ди пластові, тектонічно екрановані та літологічно обмежені. За даними ГДС
та випробувань, у відкладах московського ярусу на Максальській площі (го-
ризонти М-1 – М-2) виділені низькоомні продуктивні колектори. За резуль-
татами досліджень, проведених у лабораторії петрофізики, були підібрані
вибірки низькоомних зразків по цих площах та побудовані основні петро-
фізичні залежності. Вони ілюструють відмінності параметрів, які харак-
55
терні для колекторів з аномально низькою провідністю загалом та між низь-
коомними колекторами окремих речовин зокрема.
Пласти-колектори середнього карбону, з якими пов’язана промислова
продуктивність, залягають у верхній частині світи (горизонти М-1, М-2) і
представлені чергуванням дрібнозернистих і середньо-дрібнозернистих
пісковиків із алевролітами та глинами. В підошві горизонту залягає вапняк.
Алевроліт нерівномірнозернистий поліміктовий, структура алеврито-
ва з елементами псамітової та пелітової. Текстура шарувата лінзо-мульдо-
подібна, зумовлена зміною гранулометричного складу від крупнозернисто-
го піщаного до крупно- та дрібнозернистого глинистого. Склад уламків полі-
міктовий з домішками слюд. Польові шпати різною мірою пелітизовані.
Слюда представлена біотитом, рідше мусковітом і хлоритом. Їх загальний
вміст коливається від 2 до 15 % в окремих прошарках. Цемент від контакто-
во-порового до згусткового з дуже нерівномірним розподілом компонентів:
карбонату в середньому 4–5 %, є гідрослюди типу серициту.
В глинистих прошарках темного кольору завтовшки до 1мм зменшуєть-
ся зернистість і переважають дрібні алевролітові фракції, значно зростає
кількість слюди та глинистого цементу (до 30 % в окремих прошарках), в
них також наявний дрібний піритизований вуглистий детрит, тут більше
дрібнорозсіяного піриту, ніж у крупнозернистих прошарках. Акцесорні міне-
рали представлені лейкоксенізованим титановміщуючим мінералом, піри-
том, інколи цирконом.
Пісковики дрібнозернисті, середньо-дрібнозернисті, рідше дрібно-
середньозернисті та різнозернисті, шаруваті. Товщина шарів змінюється
від кількох міліметрів до 3–4 см. і більше. Шаруватість підкреслена зміною
гранулометричного складу, великим вмістом слюди і тонкого вуглистого
детриту. З останнім нерідко асоціюють сульфідні мінерали та оксиди за-
ліза. Структура пісковиків псамітова, рідше алевро-псамітова, переважа-
ють зерна розміром 0,1–0,3 мм, гострокутні, напівобкатаної і обкатаної
форми. Відсортованість кластичного матеріалу середня і низька. Склад
поліміктовий з перевагою кварцу (70–75 %). Польові шпати в окремих
різновидах пелітизовані, внаслідок чого порівняно високопористі (10–
14 %); у них різко знижається проникність та збільшується кількість зв’я-
заної води. Цемент (15–35 %) глинистий, карбонатно-глинистий та кар-
бонатний, переважає в низах горизонту. Тип цементації поровий, контак-
тово-поровий, контактний та плівковий. Трапляються поодинокі зерна
(0,03–0,05 мм) лейкоксенізованих рудних мінералів. Акцесорні мінерали –
рутил, циркон, лейкоксен, турмалін. Сульфідні мінерали частіше утво-
рюють окремі кристали та стяжіння, що розсіяні по всій масі породи, а
також тонкодисперсні по цементу та по нашаруванню в асоціації з орга-
56
нічною речовиною. Останні сприяють значному пониженню питомого
електричного опору (ПЕО).
По нашаруванню в окремих випадках відзначається підвищений вміст
оксидів заліза, які за незначного вмісту флюїду, що проводить, здатні різко
підвищити електропровідність порід. Зокрема, підтверджено, що для оцін-
ки особливостей речовинного складу, структури порового простору та
літофаціальної діагностики недостатньо лише загальноприйнятих пет-
рографічних досліджень і рентгеноструктурного аналізу у поєднанні з ком-
плексом ГДС.
Діагностика та систематизація причин зниження питомого опору про-
дуктивних горизонтів має ґрунтуватися на детальній літолого-мінералогічній
основі. Для цього доцільно застосовувати високоточні методи аналізу речо-
винного складу, наприклад, растрову електронну мікроскопію, мікрозондо-
вий аналіз, літогеохімічні дослідження тонких фракцій, детальну рентге-
нометричну діагностику змішаношаруватих утворень, вивчення мінералів
важкої фракції, збільшувати обсяги вивчення аншліфів тощо. В результаті
це дасть змогу обґрунтувати раціональні методичні способи подальших пет-
рофізичних досліджень, сприятиме отриманню достовірних моделей і в де-
яких випадках коригуванню комплексу ГДС.
Для отримання основних петрофізичних залежностей для низькоом-
них колекторів (для горизонтів М-1 – М-3) була зроблена вибірка із
36 зразків. Для цих горизонтів пористість (Кп) змінюється в діапазоні від 4,04
до 23,76 %, проникність (Кпр) – від 0,011·10–3 до 393,8·10–3 мкм2, коефіцієнт
залишкового водонасичення (Кзв) – від 23,18 до 88,17 %. За результатами
петрофізичних досліджень керна для горизонтів М-1 – М-3 побудовані пет-
рофізичні залежності між основними ємнісно-фільтраційними параметра-
ми Кп еф = f(Кп), Кзв = f(Кп), Кпр = f(Кп) (рис. 5–7), які описують рівняннями
регресії. За кожним видом рівнянь будували три типи кривих; Ом·м: при
1 < ρп < 10 (1), 10 < ρп < max (2), 1 < ρп < max (3). Кореляційні залежності
Кп еф = f(Кп) описують рівняннями Кп еф = 1,047Кп – 9,25 (1) з коефіцієнтом
кореляції 0,93; Кп еф = 0,950Кп – 5,0558 (2) з коефіцієнтом кореляції 0,99;
Кп еф = 1,098Кп – 8,98 (3) з коефіцієнтом кореляції 0,94.
Граничні значення коефіцієнта пористості при 1 < ρп < max дорівню-
ють 8, а при 1 < ρп < 10 – 9 %. Кореляційні залежності Кзв = f(Кп) опису-
ються рівняннями Кзв = 130,5 – 4,56Кп (1) з коефіцієнтом кореляції 0,85,
Кзв = 101,04 – 3,43Кп (2) з коефіцієнтом кореляції 0,96; Кзв= 117,31 – 4,07Кп (3)
з коефіцієнтом кореляції 0,89 (див. рис. 6). Кореляційні залежності
Кпр = f(Кп) описуються рівняннями lgКпр = 0,19 Кп (–2.26) (1) з коефіцієнтом коре-
ляції 0,86; lgКпр = 0,2Кп (–2,26) (2) з коефіцієнтом кореляції 0,96; lgКпр = 0,2Кп (2,39)
(3) з коефіцієнтом кореляції 0,93 (див. рис. 7).
57
Ðèñ. 5. Ìàêñàëüñüêå ðîäîâèùå. Êîðåëÿö³éí³ çàëåæíîñò³ êîåô³ö³ºíòà ïðîíèêíîñò³ â³ä
êîåô³ö³ºíòà ïîðèñòîñò³ ïîð³ä-êîëåêòîð³â ð³çíîãî îïîðó äëÿ ñåðåäíüîãî êàðáîíó (ãî-
ðèçîíòè Ì-1 – Ì-3): 1 – 1<ρï< 10; 2 – 10< ρï <max; 3 – 1< ρï <max
Ðèñ. 6. Ìàêñàëüñüêå ðîäîâèùå. Êîðåëÿö³éí³ çàëåæíîñò³ êîåô³ö³ºíòà çàëèøêîâî¿
âîäîíàñè÷åíîñò³ â³ä êîåô³ö³ºíòà ïîðèñòîñò³ ïîð³ä-êîëåêòîð³â ð³çíîãî îïîðó äëÿ
ñåðåäíüîãî êàðáîíó (ãîðèçîíòè Ì-1 – Ì-3): 1– 1<ρï< 10 ; 2 – 10 < ρï <max; 3 –
1< ρï <max
Ðèñ. 7. Ìàêñàëüñüêå ðîäîâèùå. Êîðåëÿö³éí³ çàëåæíîñò³ êîåô³ö³ºíòà ïðîíèêíîñò³
â³ä êîåô³ö³ºíòà ïîðèñòîñò³ ïîð³ä-êîëåêòîð³â ð³çíîãî îïîðó äëÿ ñåðåäíüîãî êàðáîíó
(ãîðèçîíòè Ì-1 – Ì-3): 1 – 1<ρï< 10; 2 – 10< ρï <max; 3 – 1< ρï <max
58
Питомий електричний опір водонасиченої породи на 100 % (ρвп)
змінюється в діапазоні від 0,85 до 25,29 Ом·м; питомий електричний опір
породи (ρп) – від 3,44 до 53,88 Ом·м; параметр пористості (Рп) – від 1,09 до
447,72, а параметр насичення – від 1,34 до 27,52. Електричні петрофізичні
моделі розроблені в атмосферних умовах і описують рівняннями Рп = 1,369·Кп
–1,68
(1) з коефіцієнтом кореляції 0,95; Рп = 0,59·Кп
–2,06 (2) з коефіцієнтом коре-
ляції 0,81; Рп = 0,699·Кп
–2,01 (3) з коефіцієнтом кореляції 0,83 (рис. 8). Пара-
метр насиченості (Рн) змінюється від 1,67 до 17,75. Побудовані кореляційні
залежності Рн = f(Кв) описують рівняннями регресії Рн = 1,02·Кв
–2,09 (1) з
коефіцієнтом кореляції 0,93; Рн = 1,14·Кв
–1,99 (2) з коефіцієнтом кореляції
0,97; Рн = 1,06·Кв
–2,05 (3) з коефіцієнтом кореляції 0,97 (рис. 9).
Ðèñ. 9. Ìàêñàëüñüêå ðîäîâèùå. Ïåòðîô³çè÷íà ìîäåëü íàñè÷åííÿ ïîð³ä-êîëåêòîð³â
ð³çíîãî îïîðó äëÿ ñåðåäíüîãî êàðáîíó (ãîðèçîíòè Ì-1 – Ì-3): 1 – 1<ρï< 10; 2 –
10< ρï <max; 3 – 1< ρï <max
Ðèñ. 8. Ìàêñàëüñüêå ðîäîâèùå. Êîðåëÿö³éí³ çàëåæíîñò³ ïàðàìåòðà ïîðèñòîñò³ â³ä
êîåô³ö³ºíòà ïîðèñòîñò³ ïîð³ä-êîëåêòîð³â ð³çíîãî îïîðó äëÿ ñåðåäíüîãî êàðáîíó (ãî-
ðèçîíòè Ì-1 – Ì-3): 1 – 1 < ρï< 10; 2 – 10 < ρï < max; 3 – 1 < ρï <max
59
Отже, на прикладі Максальського родовища показано, що за однакової
відкритої пористості ефективна пористість і проникність у таких колекто-
рах менша, а кількість залишкової води більша, ніж у колекторах з ρп, ви-
щим за 10 Ом·м; їх гідрофільність сприяє значному підвищенню питомого
опору. В остаточному результаті кореляційні зв’язки між коефіцієнтами по-
ристості і водонасиченості та електричними властивостями порід у низь-
коомних колекторах суттєво залежать від мінерального складу (підвищена
фільтрація розчинів з різною геохімічною активністю по тонкодисперсній
органіці утворили по нашаруванню вторинні сульфідні мінералі та оксиди
заліза, для яких характерна електронна провідність).
1. Гуньовська О.М. Нетрадиційні колектори нафти і газу – резерв для нарощування енерге-
тичних ресурсів України // Матеріали 7-ї Міжнар. наук.-практ. конф. “Нафта і газ Украї-
ни- 2002”, Київ, 31 жовт. –1 листоп. 2002 р. – К., 2002. – Т. 1. – С. 108 – 110.
2. Рибак Л.А., Кондратьєва Н.А., Рябуха В.В. Результати петрофізичних досліджень низько-
пористих колекторів по Солохівській та Опошнянській площах // Матеріали 8-ї Міжнар.
наук.-практ. конф. “Нафта і газ України-2004”, Судак, 29 вер. –1 жовт. 2004 р. – Судак,
2004. –Т. 1. – С. 230–232.
3. Гуньовська О.М., Рибак Л.А., Кондратьєва Н.А. та ін. Комплексні петрофізичні дослід-
ження складнопобудованих колекторів нижнього карбону та верхнього девону ДДЗ на
прикладі Валюхівського родовища // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2006. –№ 2. – С. 98–103.
4. Шепель С.І., Рибак Л.А., Кондратьєва Н.А., Рябуха В.В., Сахарук С.П. Природа аномаль-
ної електропровідності деяких колекторів Дніпровсько-Донецької западини // Зб. наук.
праць Київ. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 2006. – № 4. – С. 24–29.
5. Гуньовська О.М., Лизун С.О., Чепіль П.М. Низькоомні колектори нафти і газу, умови їх
утворення, критерії виділення та характер розповсюдження у розрізах карбону Дніпровсь-
ко-Донецької западини // Матеріали 8-ї Міжнар. наук.-практ. конф.“Нафта і газ України –
2004”, Судак, 29 вер. – 1 жовт. 2004 р. – Судак, 2004. – Т. 1. – С. 89–90.
6. Кондратьева Н.А. Актуальные проблемы, причины проявления и изучения низкоомных
коллекторов // Зб. наук. праць. – К.: Укр.ДГРІ. – 2006. –№ 4. – С.131–134
|