Геологічна наукова мультианімація. Теорія і практика мультианімаційного зображення геологічних об’єктів
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12614 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Геологічна наукова мультианімація. Теорія і практика мультианімаційного зображення геологічних об’єктів / В.Є. Гончаров, А.В. Пупов // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2008. — С. 189-197. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12614 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гончаров, В.Є. Пупов, А.В. 2010-10-14T19:15:57Z 2010-10-14T19:15:57Z 2008 Геологічна наукова мультианімація. Теорія і практика мультианімаційного зображення геологічних об’єктів / В.Є. Гончаров, А.В. Пупов // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2008. — С. 189-197. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0017 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12614 551:(001.891:004) uk Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України Геологічні об’єкти: теоретичні та прикладні аспекти Геологічна наукова мультианімація. Теорія і практика мультианімаційного зображення геологічних об’єктів Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Геологічна наукова мультианімація. Теорія і практика мультианімаційного зображення геологічних об’єктів |
| spellingShingle |
Геологічна наукова мультианімація. Теорія і практика мультианімаційного зображення геологічних об’єктів Гончаров, В.Є. Пупов, А.В. Геологічні об’єкти: теоретичні та прикладні аспекти |
| title_short |
Геологічна наукова мультианімація. Теорія і практика мультианімаційного зображення геологічних об’єктів |
| title_full |
Геологічна наукова мультианімація. Теорія і практика мультианімаційного зображення геологічних об’єктів |
| title_fullStr |
Геологічна наукова мультианімація. Теорія і практика мультианімаційного зображення геологічних об’єктів |
| title_full_unstemmed |
Геологічна наукова мультианімація. Теорія і практика мультианімаційного зображення геологічних об’єктів |
| title_sort |
геологічна наукова мультианімація. теорія і практика мультианімаційного зображення геологічних об’єктів |
| author |
Гончаров, В.Є. Пупов, А.В. |
| author_facet |
Гончаров, В.Є. Пупов, А.В. |
| topic |
Геологічні об’єкти: теоретичні та прикладні аспекти |
| topic_facet |
Геологічні об’єкти: теоретичні та прикладні аспекти |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0017 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12614 |
| citation_txt |
Геологічна наукова мультианімація. Теорія і практика мультианімаційного зображення геологічних об’єктів / В.Є. Гончаров, А.В. Пупов // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2008. — С. 189-197. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gončarovvê geologíčnanaukovamulʹtianímacíâteoríâípraktikamulʹtianímacíinogozobražennâgeologíčnihobêktív AT pupovav geologíčnanaukovamulʹtianímacíâteoríâípraktikamulʹtianímacíinogozobražennâgeologíčnihobêktív |
| first_indexed |
2025-11-24T04:27:03Z |
| last_indexed |
2025-11-24T04:27:03Z |
| _version_ |
1850842098769592320 |
| fulltext |
189
© Â.ª. Ãîí÷àðîâ, À.Â. Ïóïîâ, 2008
ÓÄÊ 551:(001.891:004)
Óêðà¿íñüêèé äåðæàâíèé ãåîëîãîðîçâ³äóâàëüíèé ³íñòèòóò,
×åðí³ã³âñüêå â³ää³ëåííÿ, ì. ×åðí³ã³â
ÃÅÎËÎò×ÍÀ ÍÀÓÊÎÂÀ ÌÓËÜÒÈÀͲÌÀÖ²ß.
ÒÅÎÐ²ß ² ÏÐÀÊÒÈÊÀ ÌÓËÜÒÈÀͲÌÀÖ²ÉÍÎÃÎ
ÇÎÁÐÀÆÅÍÍß ÃÅÎËÎò×ÍÈÕ ÎÁ’ªÊÒ²Â
Сучасний розвиток і використання в геологічних дослідженнях інфор-
маційних методів і систем у поєднанні зі значним обсягом накопиченої
геолого-геофізичної інформації в різноманітних базах даних начебто має
сприяти інтенсивній розробці нових принципів прийняття рішень, які б
допомагали у вирішенні різноманітних проблем геології. Разом з тим інфор-
маційні технології в геології ще не стали технологіями “прориву”, тому що
не забезпечують передусім головного – масового виконання зображень гео-
логічних об’єктів, подібних зображенням геооб’єктів у географічних інфор-
маційних системах. Більше того, існуючі моделі геологічних об’єктів уже
не відображають тих реалій, які б, здавалося, за усіма ознаками і науковими
прогнозами мали б виявлятися моделюванням і суттєво впливати на роз-
робку нових напрямів проведення геологорозвідувальних робіт (ГРР). Су-
часне моделювання об’єктів у геології швидше спрямовано на фіксацію та
ілюстрацію певного факту (етапу) проведення робіт, за результатами якого
і виконують побудови, в кращому випадку аналогічні побудовам, які вико-
нували класики вітчизняної геології [1, с. 617–624].
Для виходу з такої ситуації пропонувалось використання здобутків гео-
інформаційного картографування об’єктів у прогнозних дослідженнях на
нафту і газ [2]. Безсумнівно, що подальший розвиток геології пов’язувати-
меться з побудовою і вдосконаленням геологічних зображень і з викорис-
танням здобутків іконіки – науки, яка “изучает и математически формали-
зует законы зрительного восприятия, разрабатывает критерии оценки иска-
жений и качества изображений, полученных при различных внешних усло-
виях и прошедших ту или иную обработку и коррекцию” [3, с. 38]. Проте
таке визначення не дуже допомагає розробці конкретних кроків, спрямова-
них на розв’язання зазначених вище проблем. Простий перелік видів зобра-
жень – від фотографічних до кінематографічних, які використовують у кар-
тографії (понад 12), дає змогу зрозуміти, що в нафтогазовій геології при-
датна для використання лише незначна їх частина. І справа не лише у тому,
що фото-, теле-, стерео- та іншу інформацію про захоронені геологічні
190
об’єкти практично неможливо отримати. Основні труднощі пов’язані з
відсутністю інформації, достатньої для однозначного виділення геологіч-
них об’єктів й побудови їх зображень за правилами, розробленими в кар-
тографії. Тому й при впровадженні іконіки в геологію слід розуміти, що
вивчення загальних властивостей зображень, визначення мети і задач їх пе-
ретворення, обробки і відтворення мають бути пристосованими до зобра-
жень, які або вже існують, або мають існувати в масовому порядку [3]. Та й
саме поняття геозображення, як “любая пространственно-временная, мас-
штабная, генерализованная модель земных (планетных) объектов или про-
цессов, представленная в графической образной форме” [3, с. 5], також не
зовсім характеризує геологічні моделі і потребує свого пристосування.
Нагадаємо, що сучасні нафтогазова геологія й інформатика, особливо
на етапах пошуку і розвідки нафти і газу, для побудови зображень геологіч-
них об’єктів, практично на всіх етапах і стадіях проведення ГРР використо-
вують інформацію, отриману за результатами проведення геофізичних робіт.
Інших, достатньо технологічно відпрацьованих методів масового зображення
геологічних об’єктів нині не існує. Це вказує не лише на існування моно-
польної ситуації на ринку підготовки об’єктів до глибокого буріння, що не
дуже важливо за умови їх високої якості, а й на те, що практично не розви-
ваються альтернативні методи, які здатні це робити на рівні геофізичних.
Попередніми дослідженнями доведено, що геофізичні побудови вже не зав-
жди забезпечують потрібну якість зображень геологічних об’єктів, особли-
во за тенденції постійного зменшення їх розмірів. Ураховуючи те, що геоло-
гічними методами практично неможливо виділяти, зображувати і готувати
геологічні об’єкти до глибокого буріння в масовому порядку, й було запро-
поновано започаткувати геологічний напрям розвитку інформаційних тех-
нологій, в основу якого покладено представлення і зображення геологічних
об’єктів за допомогою “візуальних фреймів” [4]. Структура й принципи
виконання запропонованих зображень дають змогу наголосити, що на цей
час уже розроблено геолого-інформаційну технологію масового зображен-
ня геологічних об’єктів та явищ за допомогою ЄОМ на основі використан-
ня елементів сучасних інформаційних систем. Залишились питання її впро-
вадження і технологічного використання в практиці проведення різноманіт-
них досліджень і ГРР.
Досвід картографії свідчить, що “максимально наглядное и возможно
более точное отображение объекта или процесса, конечно же, способствует
наилучшему пониманию его морфологии и генезиса, а следовательно, зна-
чительно повышает эвристический потенциал исследования” [5, с.12]. За
досягнутими рівнями комп’ютеризованого зображення об’єктів у геології і
картографії очевидно, що геологія порівняно з картографією продовжує за-
191
лишатися практично нерозвиненою – описовою наукою. Досягнення п’ято-
го етапу комп’ютеризації картографії дає можливість створювати продук-
ти, які суттєво відрізняються від звичних карт та атласів і, фактично, зна-
менують перехід до етапу віртуального моделювання та картографування.
Геологія порівняно з комп’ютеризованою картографією лише підходить до
третього етапу – інтеграції досвіду, на якому тільки починали розуміти, що
“прогресс не исчерпывается одной технологией. Необходимо максимально
использовать достижения традиционного картосоставления, включая ме-
тоды географической локализации, правила генерализации, приемы взаим-
ного согласования информационных слоев – одним словом, весь опыт про-
ектирования и составления карт, накопленный вековым развитием карто-
графии. Парадокс состоит в том, что быстрый прогресс технологий и кажу-
щаяся их доступность без основательной опоры на содержательные геогра-
фо-картографические представления не улучшают, а даже ухудшают дело.
Порой кажется, что карты создают некие акселераты, вооруженные мощ-
ными техническими средствами, но не обладающие развитым интеллектом
и необходимыми знаниями” [5, с.5].
Разом з тим не дуже весела перспектива плестися позаду більш розви-
неної науки. Більше приваблює мета – здійснити швидкий перехід на п’я-
тий рівень комп’ютеризації геології на основі і з використанням досвіду
комп’ютеризованої картографії. Для цього є все необхідне. Єдина основа
зображень об’єктів картографії і геології – карта та методи працювання з
нею, мета – побудова за допомогою ЕОМ віртуального зображення, як особ-
ливої просторово-часової моделі “реальных или абстрактных объектов и
ситуаций, формируемая и существующая в программно-управляемой среде
и создающая возможность для интерактивного взаимодействия с наблюда-
телем” [5, с. 12]. Зрозуміло, що миттєвого виконання таких зображень у
геології очікувати неможливо, оскільки не існує ні розроблених принципів
їх виконання, ні відповідних математичних засобів, ні масових зображень
об’єктів.
Проте можна розробити стратегію поступового досягнення поставле-
ної мети. Слід лише постійно пам’ятати, враховуючи досвід комп’ютери-
зації картографії, що “при новых компьютерных технологиях картографи-
рования ничего не изменилось, хотя изменилось все... Это еще раз подтвер-
ждает мысль о том, что в наступившем третьем тысячелетии перспективы
картографической науки и производства будут определяться не только гря-
дущими техническими новациями, но и тем, насколько полно будет освоен
и востребован опыт традиционной картографии” [5, с.16].
Процес моделювання, який пропонується сучасною комп’ютеризова-
ною картографією, показує його чітке спрямування на створення цифрової
192
моделі рельєфу і виконання певних операцій з цією моделлю за допомогою
різноманітних програмних продуктів і модулів, з яких вони складаються [5,
с.17]. Сучасні розвинені програмні засоби “геоинформационного карто-
графирования позволяют визуализировать виртуальное изображение, при-
меняя прежде всего эффекты трехмерности и анимации. Именно они со-
здают иллюзию присутствия в реальном пространстве и интерактивного
взаимодействия с ним” [5, с.11]. Без усякого сумніву, це ще раз підкреслює
можливість сучасних засобів виконувати практично все, але тільки за умо-
ви наявності цифрової моделі рельєфу. На вирішення комплексу таких різно-
манітних завдань якраз і спрямовані відомі технології “Virtual Frontier”,
“Mapinfo”, “ArcView” та ін. Проте програмних продуктів, які б дали змогу
працювати і зображувати геологічні об’єкті на подібному рівні, поки що не
існує, тому що не існують і не відпрацьовані принципи масового зображен-
ня геологічних об’єктів у цифровому вигляді. Тому, очевидно, геологія ще
не увійшла у перелік сфер, в яких віртуальні моделі і, відповідно, інфор-
маційні технології отримали широке розповсюдження [5, с.13].
Досвід комп’ютеризованої картографії і сучасної геології доводить,
що зображення об’єктів у цих науках суттєво різниться. Визначально, на
перших етапах проведення ГРР геологічний об’єкт не може мати цифрової
характеристики, оскільки наявність його тільки прогнозується. Тому про-
цес побудови такого зображення носить науковий і прогнозний характер і
більше відтворює процес пізнання геологом природного середовища (об’єкта)
з використанням різноманітних прямих і непрямих ознак, які здебільшого
неможливо подати у цифровому вигляді. І лише на останніх етапах вивчен-
ня можна отримати таку кількість необхідної геологічної інформації, яка
дає змогу побудувати його реальне зображення. Якраз цей період геологіч-
ного вивчення природного середовища не реалізовано в комп’ютеризованій
картографії, що й стримує її впровадження в геологію.
Разом з тим комп’ютеризована картографія широко використовує муль-
типлікацію і анімацію для зображення своїх об’єктів. У цих засобах уже
реалізовано більшість тих підходів, які потрібні і можуть бути використані
для зображення геологічних об’єктів. Мова йде про те, що в мультиплікації
та анімації вже реалізовано зображення систем, відтворення і перетворен-
ня зображень, кодування, декодування та виконання інших побудов [5].
Більше того, мультиплікація і анімація, в тому числі так звана класична
целулоїдна технологія Діснея, використовують планування для створення
фільмів. Простий перелік п’яти перших умов: “выдвижение “плодотвор-
ной” идеи, замысла будущего фильма; сбор материала, погружение в “ат-
мосферу” будущего фильма, создание вдохновляющих набросков, предва-
рительных линий сюжета, выработка версии сценария, формирование сю-
193
жетной доски; перевод литературного сценария в режиссерский, разбивка
на сцены, разработка изобразительной стилистики; раскадровка, эскиз
фильма; визуализация персонажей” [6], нагадують планування і виконання
наукової роботи, що доводить необхідність проведення наукової оцінки мож-
ливостей використання сучасної мультиплікації та анімації під час прове-
дення геологічних досліджень.
Зрозуміло, що виконання таких зображень – це підсумок багаторічної
наполегливої праці не одного покоління, але, на жаль, на цей час вони та-
кож не можуть бути повністю реалізовані для зображення геологічних
об’єктів. Разом з тим це реальне втілення злету людської думки, до якого
слід постійно й наполегливо прямувати.
З погляду процесу пізнання людиною навколишнього середовища од-
разу привертає увагу те, що мультиплікація і анімація не лише дають змогу
адекватно сприймати навіть не існуючі сьогодні об’єкти, а й відтворювати
та розуміти суть представлених дій і явищ. Цим пояснюється виключно
широке її використання для формування знань і світогляду людей (особли-
во дітей). Нині мультиплікація та анімація досягли такого розвитку, що прак-
тично мають можливість поєднувати зображення телевізійних і мультипліка-
ційних об’єктів. Давно створені і плідно працюють школи мультиплікації
та анімації, в яких достатньо детально розроблено правила їх виконання.
Наука, в тому числі геологія, уперто не звертає увагу на існування такої
величезної сфери діяльності людини і практично не робить спроб викорис-
тати можливості графічної, об’ємної чи комп’ютерної мультиплікації для
зображення і вивчення своїх об’єктів. Можна вважати, що наука продовжує
розглядати мультиплікацію та анімацію як засоби розважальної індустрії,
тобто з позиції завдань, на які вона була попередньо спрямована і де отри-
мала найбільший розвиток. Людство практично забуло, що принцип “муль-
типликации был найден задолго до изобретения братьями Люмьер кинема-
тографа. Бельгийский физик Жозеф Плато, австрийский профессор-геометр
С. фон Штампфер и другие ученые и изобретатели использовали для вос-
произведения на экране движущихся изображений вращающийся диск или
ленту с рисунками, систему зеркал и источник света – фонарь” [7].
Наведені вище досить зрозумілі вихідні положення в цілому підтверд-
жують можливість розробки наукових принципів використання мультипліка-
ційно-анімаційних побудов для зображення і вивчення геологічних об’єктів
та явищ. Тому досить доречною буде оцінка сучасних можливостей викори-
стання мультиплікації та анімації в наукових дослідженнях, а розпочати таку
оцінку потрібно з оприлюднення існуючих понять, які показують, що
“мультипликация (от лат. multiplicatio – умножение), анимация (англ.
animation – одушевление) – вид киноискусства, произведения которого со-
194
здаются путем покадровой съемки отдельных рисунков (в том числе со-
ставных) – для рисованных фильмов, или покадровой съёмки отдельных
театральных сцен – для кукольных фильмов” [7]. Крім того, термін “аніму-
вати” дослівно означає “пожвавити” зображення і останнім часом значно
частіше використовується за термін “мультиплікація”. Це дає змогу зрозумі-
ти, що сучасна геологія при використанні мультиплікаційно-анімаційних
побудов має уважно оцінити їх можливості, які склалися в період їх станов-
лення та розвитку. Виходячи з цього й пропонується назва “геологічна муль-
ти-анімація”. На наш погляд, вона має складатися з фрагментів обох назв і
відтворювати можливість використання усього переліку методів виконання
мультиплікаційних й анімаційних зображень об’єктів та різко відрізнятись
у назві від інших видів мультиплікаційно-анімаційних зображень.
Основні вимоги виконання наукової геологічної мультианімації роз-
роблено з урахуванням того, що вона повинна, на наш погляд, мати як суттєві
відмінності від звичайної і картографічної мультианімації і використовува-
ти для зображення об’єктів уже виявлені властивості людського ока збері-
гати на сітчастій оболонці слід побаченого та можливості поєднання швид-
козмінних зображень в єдиний зоровий ряд, що дає змогу створювати ілю-
зію безперервного руху. Безумовно, її дуже важливими властивостями є по-
кадрове зображення об’єктів, їх вихід на об’ємне зображення, можливість
відображення внутрішніх і зовнішніх змін, руху в просторі і часі та інтерак-
тивна робота з об’єктами.
В чому ж полягатимуть відмінності між науковою і звичайною муль-
тианімацією?
З попереднього зрозуміло, що планування мультианімаційного фільму
і наукового дослідження дуже близький процес. Тому в питаннях плануван-
ня і виконання наукових мультианімаційних зображень суттєвих відміннос-
тей не очікується. Також зрозуміло, що не буде протиріч і у використанні
принципів та засобів мультианімаційного зображення, розроблених в муль-
типлікації та анімації, які планується застосовувати для зображення і вив-
чення об’єктів досліджень геології – менш розвинутої у цьому аспекті на-
уки. Лише спершу відчуватиметься деяка обмеженість та умовність у вико-
ристанні засобів мультианімації, яка з підвищенням рівня їх застосування
поступово зменшуватиметься.
На нашу думку, найбільші відмінності наукової і звичайної мультиані-
мації стосуватимуться питань використання і зображення будь-якої, в тому
числі наукової, інформації. Природно, що така суб’єктивна думка потребує
додаткового висвітлення.
Розгляд принципів побудов звичайних і геологічних мультианімацій-
них об’єктів одразу показує, що перші – створені уявою колективу мульти-
195
плікаторів, не мають строго визначених характеристик. Тому основна
відмінність наукової мультианімації від звичайної полягатиме в тому, що
наукове зображень об’єктів здійснюватиметься на основі зібраної наукової
інформації, а не за фантазією виконавців. Наукова інформація про об’єкти
дослідження чи їх частини має забезпечувати зображення характерних рис,
розмірів, обмежень, внутрішньої і зовнішньої характеристик, конкретного
місцеположення в просторі та інші складових, які сприяють їх однозначно-
му виділенню. Сам процес мультиплікації (візуалізації) повинен змушува-
ти дослідників зображати об’єкти за правилами, які сприяють їх однознач-
ному виділенню на основі зібраної і певним чином представленої інфор-
мації. Це й обумовлює суттєві розбіжності та, відповідно, визначає сучас-
ний рівень використання мультианімаційних засобів для зображення гео-
логічних об’єктів.
Ще одна відмінність, яку обов’язково слід врахувати, стосується зоб-
раження мультианімаційних персонажів (об’єктів) їх конструюванням з
простих форм. Для звичайної мультианімації створення таких форм не по-
требує дотримання конкретних правил. У науковій анімації навпаки – вияв-
лені характеристики природних об’єктів мають бути незмінною основою
проведення процесу їх зображення і виділення з оточуючого середовища.
Виділення і зображення однаково вивчених характеристик геологічних
об’єктів за допомогою візуальних фреймів якраз і дають змогу перейти до
їх геологічного мультианімаційного зображення. І взагалі, якби не було роз-
роблено і запропоновано до використання цей принцип зображення геоло-
гічних об’єктів, питання застосування мультианімаційних зображень для
виділення геологічних об’єктів взагалі б не порушувалось. Чим, як не роз-
робкою принципів мультиплікаційного зображення об’єкта в комп’ютері,
було відстеження М. Мінським образа куба та вивчення принципів бачення
кімнати [8]? Зрозуміло, що побудова таких зображень не досить захоплює
дослідників, оскільки для сучасної геології дуже важливою є проблема по-
дання різноманітних тіл і об’єктів неправильної форми, принципи зобра-
ження яких раніше навіть не розглядали. Тому й необхідно було спершу роз-
робити принципи зображення геологічних об’єктів за допомогою візуаль-
них фреймів, а потім уже пропонувати використання можливостей мульти-
анімаційних зображень для вирішення проблеми їх масового зображення.
Практична реалізація наукового мультианімаційного зображення.
Зрозуміло, що відсутність відповідного досвіду не дає змоги спланувати
здійснення зображень на високому рівні за правилами їх виконання муль-
типлікації і анімації. Проте перший сценарій наукового геологічного муль-
тианімаційного фільму, присвяченого принципам виділення нафтогазопер-
спективних об’єктів, пропонується приблизно таким.
196
1. Ідея та задум наукового мультианімаційного фільму допомагають про-
цесу виділення і зображення геологічних об’єктів за допомогою візу-
альних фреймів.
2. Зобразити межу візуального фрейму вивченої частини візейських кар-
бонатних відкладів на структурній геолого-геофізичній карті покрівлі
карбонатних відкладів Талалаївського виступу осадового чохла
північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ)
(І.М.Єрко, В.М.Хтема, 1998 р.).
3. Представити повне зображення візуального фрейму (площинної і вер-
тикальної складової) карбонатних відкладів.
4. Виконати розподілення фрейму на блоки і їх переміщення.
5. Виділити об“єми нафтогазонасичених порід у межах перспективної
ділянки.
Зрозуміло, що при цьому будуть використані деякі елементи мульти-
анімації, які відобразять плавність і послідовність виконання зображень.
Для відтворення зображень використано таку послідовність операцій:
- вибір траєкторії руху та обертання моделі;
- вибір вузлових точок і кадрів (загальна кількість кадрів – 165) виок-
ремленням дослідницької зони;
- оцифровування наявної картографічної інформації;
- нанесення знакового навантаження і написів щодо свердловинах зони
досліджень;
- складання бази знань (баз даних “координати”, “свердловини”, “стра-
тиграфія”, “літологія відкладів”, “нафтогазоносність”) для цифрового
зображення поверхні горизонту дослідження;
- плавне перетікання двовимірної структурної карти по покрівлі візейсь-
ких карбонатних відкладів Талалаївського виступу ДДЗ у тривимірну,
а потім у повне зображення візуального фрейму їх вивченої часини за
методом морфування зображень;
- розрив об’ємного зображення візуального фрейму на 3 частини;
- виділення Губського прогнозного об’єкта, та збільшення його масш-
табу.
Візуальні зображення виконано у такий спосіб:
- зображення стратиграфічно-літологічного фрейму Губського об’єкта –
за допомогою програми “Frame-Info”, а його мультианімаційне зобра-
ження – за допомогою покадрового обертання навколо своєї осі;
- зображення фрейму нафтогазонасиченості порід Губського об’єкта –
за допомогою програми “Frame-Info”, а його мультианімаційне зобра-
ження – за допомогою покадрового обертання навколо своєї осі;
197
- зображення площинної складової візуального фрейму – за допомогою
двовимірної структурної карти і її плавного перетікання у тривимірну
структурну карту, побудовану за допомогою програми “Surfer”;
- зображення вертикальної складової візуального фрейму – в напів-
автоматизованому режимі; за допомогою програми “Frame-Info” візу-
алізовано різноманітні характеристики у вузлах фрейму (в свердлови-
нах) (“стратиграфія”, “літологія” та “нафтогазоносність”).
Заключний крок створення кінцевого мультианімаційного фільму –
компонування і збереження усіх етапів зображення нафтогазоперспектив-
них об’єктів Талалаївського виступу ДДЗ.
У процесі створення мультианімаційних зображень не використовува-
ли дорогі програмні засоби. Візуалізацію геологічних даних та їх мульти-
анімаційне зображення виконували за допомогою елементів відомих про-
грамних пакетів: COREL DRAW, Surfer 8 фірми Golden Software, Morph Studio
фірми Ulead, KOMPAS-3D, програми VirtualDub 1.6.10.
Підсумком виконаних побудов є науковий мультианімаційний фільм.
Особливістю цих побудов є те, що вперше для геології їх здійснено на ос-
нові викладених теоретичних положень та за планом і правилами, розроб-
леними в цій статті. Звісно, що вони не повною мірою відповідають сучас-
ному розвитку мультиплікації й анімації. Проте вони значно ліпші за перші
кінокадри братів Люм’єр, а головне – не лише обґрунтовують, а й доводять
можливість використання мультианімаційних зображень об’єктів у геоло-
гічних дослідженнях.
Чотирихвилинний науковий мультианімаційний фільм демонструва-
ли на міжнародній конференції з геоінформатики в Києві у квітні 2007 р.
1. Брод И.О., Фролов Е.Ф. Поиски и разведка нефтяных и газовых месторождений. Изд. 2-е,
пер. и доп. – М.: Гостоптехиздат, 1957. – 674 с.
2. Гончаров В.Є., Поліщук М.Б., Пупов А.В., Каленська Г.М., Савельєва Л.Р. Геоінформа-
ційне картографування в прогнозних дослідженнях на нафту і газ // Зб. наук. праць 8-ї
Міжнар. наук.-практ. конф. “Нафта і газ України – 2004” (Судак, 29.09 – 01.10. 2004 р.).
У 2 т. – Львів.: Центр Європи, 2004. – Т. 1. – С. 84–85.
3. Берлянт А.М. Геоизображеня и геоиконика. – М.: Знание, 1990. – 48 с.
4. Гончаров В.Є. Геологічний напрям розвитку інформаційних технологій // Геоінформа-
тика. –2006. – № 2. – С. 92–97.
5. Берлянт А.М. Виртуальные геоизображения. – М.: Науч. мир, 2001. – 56 с.
6. Internet-адреса http://circ.mgpu.ru/works/65/OsipovaTG/title2.htm
7. Internet-адреса http://ulin.ru/whatshow.htm
8. Минский М. Фреймы для представления знаний. Пер. с англ. – М.: Энергия, 1979. –152 с.
http://circ.mgpu.ru/works/65/OsipovaTG/title2.htm
http://ulin.ru/whatshow.htm
|