Дослідження геохімічних особливостей титаноносних інтрузій засобами інформаційно-комп’ютерних технологій обробки і стиснення вимірювальної інформації (на прикладі Федорівської інтрузії Коростенського плутону)

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2008
Main Authors:	Лисенко, А.В., Подчашинський, Ю.О., Скиба, Г.В., Ремезова, О.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України 2008
Subjects:	Геологічні об’єкти: теоретичні та прикладні аспекти
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12615
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Дослідження геохімічних особливостей титаноносних інтрузій засобами інформаційно-комп’ютерних технологій обробки і стиснення вимірювальної інформації (на прикладі Федорівської інтрузії Коростенського плутону) / А.В. Лисенко, Ю.О. Подчашинський, Г.В. Скиба, О.О. Ремезова // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2008. — С. 198-206. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12615
record_format	dspace
spelling	Лисенко, А.В. Подчашинський, Ю.О. Скиба, Г.В. Ремезова, О.О. 2010-10-14T19:18:01Z 2010-10-14T19:18:01Z 2008 Дослідження геохімічних особливостей титаноносних інтрузій засобами інформаційно-комп’ютерних технологій обробки і стиснення вимірювальної інформації (на прикладі Федорівської інтрузії Коростенського плутону) / А.В. Лисенко, Ю.О. Подчашинський, Г.В. Скиба, О.О. Ремезова // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2008. — С. 198-206. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0017 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12615 550.428:553.494:004.43 uk Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України Геологічні об’єкти: теоретичні та прикладні аспекти Дослідження геохімічних особливостей титаноносних інтрузій засобами інформаційно-комп’ютерних технологій обробки і стиснення вимірювальної інформації (на прикладі Федорівської інтрузії Коростенського плутону) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Дослідження геохімічних особливостей титаноносних інтрузій засобами інформаційно-комп’ютерних технологій обробки і стиснення вимірювальної інформації (на прикладі Федорівської інтрузії Коростенського плутону)
spellingShingle	Дослідження геохімічних особливостей титаноносних інтрузій засобами інформаційно-комп’ютерних технологій обробки і стиснення вимірювальної інформації (на прикладі Федорівської інтрузії Коростенського плутону) Лисенко, А.В. Подчашинський, Ю.О. Скиба, Г.В. Ремезова, О.О. Геологічні об’єкти: теоретичні та прикладні аспекти
title_short	Дослідження геохімічних особливостей титаноносних інтрузій засобами інформаційно-комп’ютерних технологій обробки і стиснення вимірювальної інформації (на прикладі Федорівської інтрузії Коростенського плутону)
title_full	Дослідження геохімічних особливостей титаноносних інтрузій засобами інформаційно-комп’ютерних технологій обробки і стиснення вимірювальної інформації (на прикладі Федорівської інтрузії Коростенського плутону)
title_fullStr	Дослідження геохімічних особливостей титаноносних інтрузій засобами інформаційно-комп’ютерних технологій обробки і стиснення вимірювальної інформації (на прикладі Федорівської інтрузії Коростенського плутону)
title_full_unstemmed	Дослідження геохімічних особливостей титаноносних інтрузій засобами інформаційно-комп’ютерних технологій обробки і стиснення вимірювальної інформації (на прикладі Федорівської інтрузії Коростенського плутону)
title_sort	дослідження геохімічних особливостей титаноносних інтрузій засобами інформаційно-комп’ютерних технологій обробки і стиснення вимірювальної інформації (на прикладі федорівської інтрузії коростенського плутону)
author	Лисенко, А.В. Подчашинський, Ю.О. Скиба, Г.В. Ремезова, О.О.
author_facet	Лисенко, А.В. Подчашинський, Ю.О. Скиба, Г.В. Ремезова, О.О.
topic	Геологічні об’єкти: теоретичні та прикладні аспекти
topic_facet	Геологічні об’єкти: теоретичні та прикладні аспекти
publishDate	2008
language	Ukrainian
publisher	Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
format	Article
issn	XXXX-0017
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12615
citation_txt	Дослідження геохімічних особливостей титаноносних інтрузій засобами інформаційно-комп’ютерних технологій обробки і стиснення вимірювальної інформації (на прикладі Федорівської інтрузії Коростенського плутону) / А.В. Лисенко, Ю.О. Подчашинський, Г.В. Скиба, О.О. Ремезова // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2008. — С. 198-206. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT lisenkoav doslídžennâgeohímíčnihosoblivosteititanonosnihíntruzíizasobamiínformacíinokompûternihtehnologíiobrobkiístisnennâvimírûvalʹnoíínformacíínaprikladífedorívsʹkoííntruzííkorostensʹkogoplutonu AT podčašinsʹkiiûo doslídžennâgeohímíčnihosoblivosteititanonosnihíntruzíizasobamiínformacíinokompûternihtehnologíiobrobkiístisnennâvimírûvalʹnoíínformacíínaprikladífedorívsʹkoííntruzííkorostensʹkogoplutonu AT skibagv doslídžennâgeohímíčnihosoblivosteititanonosnihíntruzíizasobamiínformacíinokompûternihtehnologíiobrobkiístisnennâvimírûvalʹnoíínformacíínaprikladífedorívsʹkoííntruzííkorostensʹkogoplutonu AT remezovaoo doslídžennâgeohímíčnihosoblivosteititanonosnihíntruzíizasobamiínformacíinokompûternihtehnologíiobrobkiístisnennâvimírûvalʹnoíínformacíínaprikladífedorívsʹkoííntruzííkorostensʹkogoplutonu
first_indexed	2025-11-25T22:43:40Z
last_indexed	2025-11-25T22:43:40Z
_version_	1850570138339770368
fulltext	198 © À.Â. Ëèñåíêî1, Þ.Î. Ïîä÷àøèíñüêèé1, Ã.Â. Ñêèáà1, Î.Î. Ðåìåçîâà2, 2008 ÓÄÊ 550.428:553.494:004.43 1Æèòîìèðñüêèé äåðæàâíèé òåõíîëîã³÷íèé óí³âåðñèòåò, ì. Æèòîìèð 2²íñòèòóò ãåîëîã³÷íèõ íàóê ÍÀÍ Óêðà¿íè, ì. Êè¿â ÄÎÑË²ÄÆÅÍÍß ÃÅÎÕ²Ì²×ÍÈÕ ÎÑÎÁËÈÂÎÑÒÅÉ ÒÈÒÀÍÎÍÎÑÍÈÕ ²ÍÒÐÓÇ²É ÇÀÑÎÁÀÌÈ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉÍÎ- ÊÎÌÏ’ÞÒÅÐÍÈÕ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÎÁÐÎÁÊÈ ² ÑÒÈÑÍÅÍÍß ÂÈÌ²ÐÞÂÀËÜÍÎ¯ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²¯ (ÍÀ ÏÐÈÊËÀÄ² ÔÅÄÎÐ²ÂÑÜÊÎ¯ ²ÍÒÐÓÇ²¯ ÊÎÐÎÑÒÅÍÑÜÊÎÃÎ ÏËÓÒÎÍÓ) Федорівська інтрузія, з якою пов’язане однойменне апатит-титаномаг- нетит-ільменітове родовище, розміщується в межах Коростенського плуто- ну, в північно-західній частині Українського щита. Федорівське родовище було опошуковано і попередньо розвідано в 1985–2002 рр. Воно приуроче- не до розшарованої інтрузії, в межах якої розрізняють три пачки порід (вер- хню, середню і нижню), що вирізняються за структурно-текстурними, міне- ралогічними та іншими ознаками. Верхній горизонт (максимальна по- тужність 110 м) складений масивним дрібно-середньозернистим олівіно- вим габро. Виділяють два підгоризонти: нижній – своєрідна перехідна зона, яка містить шліроподібні відокремлення габро-перидотитів потужністю 20– 30 см, та верхній, який складається з олівінового більш-менш однорідного за складом і структурно-текстурними особливостями габро. Середній го- ризонт підстеляє олівінові габро на глибині близько 100 м. Представлений цей горизонт дрібно-середньозернистими, інколи порфіроподібними габ- ро-перидотитами з підлеглими ділянками дрібно-середньозернистого олі- вінового габро. В межах середнього та верхнього горизонтів описані ділян- ки смугастої будови з чергуванням прошарків, збагачених на темноколірні мінерали. Нижній горизонт підстеляє габро-перидотити середнього гори- зонту на глибині 120–140 м. Цей горизонт є перехідним до вміщуючих порід Федорівської інтрузії, тобто є своєрідною “нижньою крайовою групою”. Горизонт являє собою пачку різновидів олівінових габроїдів від лейкокра- тових до мезократових та габро-перидотитів, невитриманої структури та мінерального складу, що плавно переходять один в одний. В кожній із зон існують свої закономірності розподілу рудних мінералів залежно від умов 199 кристалізації. Знання цих закономірностей важливе для створення геоло- го-генетичних та геолого-економічних моделей родовища. Геохімічні особливості цієї інтрузії в цілому підпорядковуються тим самим закономірностям, що й інших подібних тіл, розміщених у межах Ко- ростенського плутону, однак існують і певні відміни, пов’язані з особливо- стями динаміки магми у магматичній камері. Під час геолого-пошукових робіт були намічені групи елементів, пов’язаних із фосфором і титаном, однак ці зв’язки детально досліджені не були. У публікаціях [1, 2] описані процеси формування інтрузії та основні особливості її з позиції петрохімії. Особливості хімічного складу рудних мінералів інтрузії висвітлені в статті [3]. Проте Федорівська інтрузія залишається дослідженою з погляду геохімії лише в загальних рисах. Потрібно виявити взаємозв’язки і зональність різних хімічних елементів у родовищі, що сприятиме його оцінці як комплексного об’єкта, з яким пов’язані не лише фосфор-титанові руди, й ванадій, ніобій, тантал, скандій. У праці [4] зазначено, що Федорівське родовище є одним з найцінніших об’єктів, що містять ванадій. Метою нашого дослідження було вивчення геохімічної специфіки роз- поділу між головними елементами та мікроелементами в межах Федорі- вського родовища ільменіту та встановити характер розшарування в інтрузії у зв’язку із змінами концентрацій цих елементів з глибиною. Для досягнення поставленої мети нами застосовано методику кореля- ційного та вейвлет аналізу. Хоча поняття “вейвлету” та “вейвлет-розкла- дання” є порівняно новими, однак їх уже широко застосовують в обробці сигналів, зокрема у фізиці, медицині та інших галузях [5–7]. В геоінформа- тиці їх застосовують для обробки даних у геоінформаційних системах, зок- рема графічної інформації, для розв’язання задач апроксимації потенці- альних геофізичних полів [8, 9]. Для досягнення поставленої мети нами був проведений кореляційний аналіз геохімічного складу цього родовища на основі даних спектрального ана- лізу порід шести свердловин (три свердловини А, В, С розташовані посередині Федорівського інтрузивного тіла, а три інші – D, E, F – на його периферії) (рис. 1, а). Кореляційний аналіз виконано за традиційною методикою, описа- ною у праці [10] за допомогою комп’ютерної програми EXCEL, спектральний аналіз порід здійснено лабораторією Житомирської геологорозвідувальної екс- педиції. Статистика, що розрахована по алгоритму коефіцієнта кореляції номі- нально тотожна косинусу кута між градієнтами функцій апроксимації гео- хімічних полів [11]. Отже, не має підстав для протиставлення статистичних методів обробки геохімічної інформації геометричним методам. Пошук кореляційних залежностей здійснювали між вмістом головно- го елемента Р та мікроелементів, а також між вмістом головного елемента 200 Ti та мікроелементів. Кореляційні зв’язки були встановлені між такими еле- ментами: Р – з Mn, Cu, Zr, Zn; Ti – з V, Cr, Ga, Ni (табл. 1). Опис закономірностей згідно з кореляційним аналізом даних. Аналіз отриманих результатів показав, що тісна кореляційна залежність між вмістом Ті та мікроелементів V, Cr, Ga, Ni (склад яких найбільш мінливий по глибині) спостерігається на периферії Федорівського інтрузивного тіла (св. E, F, D, табл. 1) порівняно з серединою (св. А, В, С, табл. 1). Стосовно фосфору і його взаємозв’язків з мікроелементами спостерігається тісна ко- реляційна залежність між вмістом Р і Mn, Cu, Zr, Zn майже для всіх сверд- ловин інтрузивного тіла (св. А, В, С, Е, F, табл. 2). Виняток становить св. D, яка знаходиться на периферії тіла. Кореляційні зв’язки між елементами по цій свердловині досить слабкі (низькі коефіцієнти кореляції), що можна пояснити впливом порід ложа каркасу фосфор-титанового зруденіння під час укорінення магми на мінерали-концентратори елементів. Аналіз одержаних залежностей між головними елементами та мікроелементами попарно дає можливість стверджувати, що найтісніші кореляційні зв’язки існують між такими парами хімічних елементів: Ті і V (рис. 2), Р і Cu та Р і Zn (рис. 3) майже по всіх свердловинах. Ðèñ. 1. Ãåîëîã³÷íà êàðòà (à) òà ãåîëîã³÷íèé ðîçð³ç ïî ë³í³¿ 57+100 (á). Ôåäîð³âñüêà ³íòðóç³ÿ. Ìàñøòàá 1:10 000: 1 – ãàáðî-ïåðèäîòèò ðóäíèé; 2 – ãàáðî ëåéêîìåëàíî- êðàòîâå ðóäíå; 3 – ãàáðî-àíîðòîçèò áåçðóäíèé; 4 – îñàäîâ³ â³äêëàäè; 5 – êîðà âè- â³òðþâàííÿ; 6 – ñâåðäëîâèíà òà ¿¿ íîìåð; 7 – íîìåð ë³í³¿ ñâåðäëîâèíè; 8 – òåêòîí³÷í³ ïîðóøåííÿ; 9 – ãëèáèíà ñâåðäëîâèíè 201 Опис закономірностей згідно з вейвлет-аналізом даних. Для вста- новлення характеру розшарування в інтрузивному тілі виконано вейвлет- перетворення сигналу, тобто функції зміни вмісту титану і фосфору за да- ними спектральних та хімічних аналізів. Спектральні проби відбирали че- рез 4–5 м, хімічні проби – через 2–2,5 м на Федорівському родовищі. Для порівняння якості випробування проаналізовано також дані спектральних аналізів для Каменського масиву габроїдів, де проби відбирали через 0,5– 1,0 м. Попередньо для перевірки гіпотези про існування кореляційного зв’яз- ку між вмістом титану та фосфору, побудовано кореляційну матрицю. На основі її аналізу можна стверджувати, що цей зв’язок існує і є значущим. У результаті використання вейвлет-функцій Хаара отримано спектральні ха- рактеристики залежностей вейвлет-коефіцієнтів від номеру рядка аналізу в базі даних (глибини відбору проб), що вказують на закономірності розподі- лу зруденіння титану та фосфору у свердловинах (рис. 4). Для всіх свердловин Федорівського родовища виявлена наявність чітких трьох темніших смуг, які визначають поділ родовища на три пачки. Ці смуги характерні для спектрів, отриманих на основі вейвлет-функцій Хаара і До- беші. Використання обох варіантів методики дає змогу уточнити тип сигналу. Свердловина V Cr Ga Ni А 0,29412 0,07449 0,327488 0,238612 В 0,30093 0,394073 0,275668 0,328037 С 0,682865 0,20266 0,012533 0,04561 D 0,863837 0,771127 0,556596 0,301877 E 0,686677 0,443374 0,463635 0,728361 F 0,852087 0,662022 0,728325 0,665077 Òàáëèöÿ 1. Êîåô³ö³ºíòè êîðåëÿö³¿ ì³æ ãîëîâíèì åëåìåíòîì Ti òà ì³êðîåëåìåí- òàìè Свердловина Mn Cu Zr Zn А 0,572907 0,690618 0,118574 0,663062 В 0,502637 0,75066 0,77568 0,636033 С 0,661762 0,712751 0,620434 0,576526 D 0,162167 0,172452 0,130389 0,295497 E 0,711316 0,72798 0,166778 0,734027 F 0,474278 0,806169 0,64257 0,607356 Òàáëèöÿ 2. Êîåô³ö³ºíòè êîðåëÿö³¿ ì³æ ãîëîâíèì åëåìåíòîì Ð òà ì³êðîåëåìåí- òàìè Ïðèì³òêà. Ë³òåðîþ À ïîçíà÷åíî ñâ. 584, Â – ñâ. 588, Ñ – ñâ. 594, D – ñâ. 601, E – ñâ. 608, F – ñâ. 609. Ðèñ. 2. Êîðåëÿö³éí³ çâ’ÿçêè ì³æ âì³ñòîì Ò³ ³ V ïî ñâ. À: 1 – äîñë³äí³ çíà÷åííÿ âì³ñòó Ò³; 2 – ðîçðàõîâàí³ 202 á Ðèñ. 3. Êîðåëÿö³éí³ çâ’ÿçêè ì³æ âì³ñòîì Ð ³ Cu (à) òà P ³ Zn (á) ïî ñâ. À: 1 – äîñë³äí³ çíà÷åííÿ âì³ñòó Ð; 2 – ðîçðàõîâàí³ à В останньому випадку зафіксовано більше дрібних ритмів. Між ними проля- гають світліші смуги, які вказують на зміни типу сигналу. Як правило, вони прив’язані до контакту габро дрібнозернистого та габро-перидотиту. Саме в середньому горизонті відбувався найінтенсивніший процес кристалізації міне- ралів титану. Спектральні характеристики сигналу, отримані для фосфору, також показують цю саму закономірність, однак коливання тут більш зглад- жені в тих місцях графіку, де для титану змінюється тип сигналу (світлі сму- ги), для фосфору цей сигнал майже не змінюється (темні смуги). Зазначене пояснюється різною поведінкою фосфору в розшарованих інтрузіях, яка досі остаточно ще не з’ясована. Апатит утворюється на пізній стадії першої фази розділення магми. В нижній частині інтрузії у зв’язку з цим фіксується мало- фосфорний горизонт. Він формувався на межі з охолодженими породами фун- даменту інтрузії. Підвищення концентрації фосфору спостерігається в серед- ньому та верхньому горизонтах унаслідок його рухливості та здатності утво- рювати леткі сполуки з кальцієм – флюїди, що спрямовані угору, до верхньої частині камери. Габро-перидотити являють собою залишкові розплави, з яких 203 Ðèñ. 4. Âåéâëåò-ñïåêòîãðàìè äàíèõ ãåîõ³ì³÷íîãî àíàë³çó íà îñíîâ³ âåéâëåòó Õààðà: à – òèòàí (Ò³Î2); á – ôîñôîð (Ð2Î5) à á 204 відбувалось утворення рудних мінералів. Фосфор має тенденцію до накопи- чення в цих розплавах. Певні зміни характеристик з глибиною відображають пульсування процесу в магматичній камері, де неодноразово змінювались термодинамічні умови. Більш мінливою виявилася високочастотна частина спектрів як для фосфору, так і для титану. Такі самі висновки можна зробити і під час розгляду результатів об- робки сигналів, отриманих з більшим кроком випробування. Загальна тен- денція (поділ на три пачки, що виявляється у вигляді чіткіших смуг) прояв- ляється і тут. Однак дрібніші ритми при цьому губляться. Під час оцінки даних щодо Каменського масиву слід зазначити, що спектральні проби на цьому масиві відбирали з дуже дрібним кроком. Тому вейвлет-аналіз дає змогу отримати найдрібніші флуктуації складу титану і фосфору (рис. 5). Проте досить чітко простежується розрив на рівні 110-го відліку сигналу, що пов’язане з умовами утворення масиву. Як правило, вер- хня пачка амфіболізована, змінена. В самому масиві теж спостерігаються розшарування і зміна вмісту рудних мінералів [12]. Застосування вейвлетів також можливе для стиснення вимірювальної інформації, отриманої в результаті геохімічного аналізу. Ця інформація має значний обсяг цифрових даних, які потрібно реєструвати та зберігати три- валий інтервал часу. Зменшення ємності запам’ятовуючих пристроїв, при- значених для зберігання даних геохімічного аналізу, якраз і можливе на ос- нові застосування вейвлет-стиснення вимірювальної інформації. При цьому можливе застосування відомих методів вейвлет-стиснення одновимірної та двовимірної цифрової інформації, зокрема цифрових віде- озображень [7, 13], але параметри алгоритму стиснення треба обирати та- кими, щоб не вносити суттєвих викривлень у вимірювальну інформацію. В цьому випадку межею допустимих викривлень під час стиснення є похиб- ки початкової вимірювальної інформації, зумовлені обмеженою чутливі- стю методів геохімічного аналізу. Під час стиснення може бути використа- на як одно-, так і двовимірна інтерпретація даних геохімічного аналізу. Од- новимірну інтерпретацію використовують у разі стиснення даних стосовно одного елемента, отриманих для різних глибин однієї свердловини, двови- мірну – у разі стиснення даних щодо набору елементів з різних глибин однієї свердловини або різних глибин багатьох свердловин, розташованих у пев- ний спосіб на досліджуваній ділянці родовища. Висновки. 1. Застосування вейвлет-перетворення для обробки і стиснення вимірю- вальної інформації, отриманої методами геохімічного аналізу, дає змо- гу виділити дрібні флуктуації та особливості поведінки сигналів, що відповідають цій інформації. Під час стиснення можна використовува- 205 Ðèñ. 5. Âåéâëåò-ñïåêòîãðàìè äàíèõ ãåîõ³ì³÷íîãî àíàë³çó: à – âåéâëåò Õààðà, ôîñôîð (Ð); á – âåéâëåò Äîáåø³ 6-ãî ïîðÿäêó, òèòàí (Ò³) à á 206 ти як одно-, так і двовимірну інтерпретацію просторового розподілу та координат для вимірювальної інформації. До того ж можливе застосу- вання відомих методів вейвлет-стиснення одно- та двовимірної цифро- вої інформації, зокрема цифрових відеозображень. Межею допустимих викривлень під час стиснення є похибки початкової вимірювальної інфор- мації, зумовлені обмеженою чутливістю методів геохімічного аналізу. 2. За допомогою вейвлет-аналізу можливо отримати характеристику роз- поділу хімічних елементів у рудному тілі. Чітко фіксуються межі шарів з різними умовами кристалізації, які позначають як поля зміни харак- теристик сигналу. Детальність її (отримання дрібніших ритмів) зале- жить від кроку випробування. 3. У межах розшарованих масивів габро виділяють групу хімічних елементів, які корелюють з титаном (V, Cr, Ga, Ni) та фосфором (Mn, Cu, Zr, Zn). Подальшим напрямом дослідження може бути виявлення зональності еле- ментів по розрізу тіла та кореляційних зв’язків у кожній пачці інтрузиву. 1. Ремезова О.О. Проблеми дослідження розшарованих інтрузивних тіл Українського щита // Геол.-мінерал. вісн. – 2005. – № 1. – С. 61–67. 2. Ремезова О.О. До питання вивчення петрохімічних особливостей та генезису габроїдів Федорівського розшарованого тіла // Форум гірників-2005. Матеріали міжнар. конф., 12–14 жовтня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. 4. – С. 27–33. 3. Шумлянський Л.В., Дюшен Ж.-К. Рудні мінерали Федорівського родовища фосфору та тита- ну // Наукові праці інституту фундаментальних досліджень. – К.: Логос, 2005. – Вип. 9. – С. 83. 4. Металлические и неметаллические полезные ископаемые Украины. Т.1 Металлические полезные ископаемые // Д.С. Гурский, К.Е. Есипчук, В.И. Калинин и др. – Киев; Львов: Центр Европы, 2005. – 785 с. 5. Малла С. Вейвлеты в обработке сигналов: Пер. с англ. – М.: Мир, 2005. – 671 с. 6. Короновский А.А.,Храмов А.Е. Непрерывный вейвлетный анализ и его приложения. – М.: Физматлит, 2003. – 176 с. 7. Дьяконов В.П. Вейвлеты. От теории к практике: 2-е изд., пер. и доп. – М.: СОЛОН- Пресс, 2004. – 400 с. 8. Долгаль А.С., Пугин А.В. Фрактальный подход к аналитической аппроксимации потенци- альных геофизических полей // Геоінформатика. – 2006. – № 2. – С. 34–39. 9. Жизняков А.Л., Садыков С.С.Вопросы применения вейвлет-преобразований для обра- ботки данных в ГИС // Там же. – 2005. – № 1. – С. 3–6. 10. Родионов Д.А., Коган Р.И., Голубева В.А. Справочник по математическим методам в геологии. – М.: Недра, 1987. – 335 с. 11. Мягков В.Ф. Вопросы теории математической обработки геохимической информации // Ме- тоды обработки цифровой информации при геохимических поисках. – М., 1975. – С. 34–40. 12. Кононов Ю.В. Металлоносность габброидных пород Украинского щита. – Киев: Наук. думка, 1985. – 156 с. 13. Goswami J.C., Chan A.K. Fundamentals of Wavelets. Theory, Algoritms and Applications. – A Wiley-Interci. Publication, John Wiley & Sons, Inc, 2002. – 306 c.

Institution

Similar Items