Геотектонічна природа аномальних гравімагнітних полів Бориславсько-Покутського покриву Українських Карпат
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12623 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Геотектонічна природа аномальних гравімагнітних полів Бориславсько-Покутського покриву Українських Карпат / С.Г. Анікеєв, В.П. Степанюк, Л.С. Мончак // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2008. — С. 281-293. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12623 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Анікеєв, С.Г. Степанюк, В.П. Мончак, Л.С. 2010-10-14T19:36:45Z 2010-10-14T19:36:45Z 2008 Геотектонічна природа аномальних гравімагнітних полів Бориславсько-Покутського покриву Українських Карпат / С.Г. Анікеєв, В.П. Степанюк, Л.С. Мончак // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2008. — С. 281-293. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. XXXX-0017 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12623 550.8.05 uk Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України Моніторинг геодинамічних процесів та екологічного стану середовища Геотектонічна природа аномальних гравімагнітних полів Бориславсько-Покутського покриву Українських Карпат Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Геотектонічна природа аномальних гравімагнітних полів Бориславсько-Покутського покриву Українських Карпат |
| spellingShingle |
Геотектонічна природа аномальних гравімагнітних полів Бориславсько-Покутського покриву Українських Карпат Анікеєв, С.Г. Степанюк, В.П. Мончак, Л.С. Моніторинг геодинамічних процесів та екологічного стану середовища |
| title_short |
Геотектонічна природа аномальних гравімагнітних полів Бориславсько-Покутського покриву Українських Карпат |
| title_full |
Геотектонічна природа аномальних гравімагнітних полів Бориславсько-Покутського покриву Українських Карпат |
| title_fullStr |
Геотектонічна природа аномальних гравімагнітних полів Бориславсько-Покутського покриву Українських Карпат |
| title_full_unstemmed |
Геотектонічна природа аномальних гравімагнітних полів Бориславсько-Покутського покриву Українських Карпат |
| title_sort |
геотектонічна природа аномальних гравімагнітних полів бориславсько-покутського покриву українських карпат |
| author |
Анікеєв, С.Г. Степанюк, В.П. Мончак, Л.С. |
| author_facet |
Анікеєв, С.Г. Степанюк, В.П. Мончак, Л.С. |
| topic |
Моніторинг геодинамічних процесів та екологічного стану середовища |
| topic_facet |
Моніторинг геодинамічних процесів та екологічного стану середовища |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0017 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12623 |
| citation_txt |
Геотектонічна природа аномальних гравімагнітних полів Бориславсько-Покутського покриву Українських Карпат / С.Г. Анікеєв, В.П. Степанюк, Л.С. Мончак // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2008. — С. 281-293. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT aníkeêvsg geotektoníčnaprirodaanomalʹnihgravímagnítnihpolívborislavsʹkopokutsʹkogopokrivuukraínsʹkihkarpat AT stepanûkvp geotektoníčnaprirodaanomalʹnihgravímagnítnihpolívborislavsʹkopokutsʹkogopokrivuukraínsʹkihkarpat AT mončakls geotektoníčnaprirodaanomalʹnihgravímagnítnihpolívborislavsʹkopokutsʹkogopokrivuukraínsʹkihkarpat |
| first_indexed |
2025-11-27T05:45:42Z |
| last_indexed |
2025-11-27T05:45:42Z |
| _version_ |
1850799837065248768 |
| fulltext |
281
© Ñ.Ã. Àí³êåºâ, Â.Ï. Ñòåïàíþê, Ë.Ñ. Ìîí÷àê, 2008
ÓÄÊ 550.8.05
²âàíî-Ôðàíê³âñüêèé íàö³îíàëüíèé òåõí³÷íèé óí³âåðñèòåò
íàôòè ³ ãàçó ì. ²âàíî-Ôðàíê³âñüê
ÃÅÎÒÅÊÒÎͲ×ÍÀ ÏÐÈÐÎÄÀ
ÀÍÎÌÀËÜÍÈÕ ÃÐÀ²ÌÀÃͲÒÍÈÕ ÏÎ˲Â
ÁÎÐÈÑËÀÂÑÜÊÎ-ÏÎÊÓÒÑÜÊÎÃÎ ÏÎÊÐÈÂÓ
ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈÕ ÊÀÐÏÀÒ
Актуальність. Важливу роль у формуванні Карпатського регіону
відіграють глибинні розломи. Ці розломи та підняття, що їх розділяють,
перекриті насувами з амплітудами горизонтального переміщення до сотень
кілометрів [1, 2]. Проте Бориславсько-Покутський покрив (БПП) і його ос-
нову (внутрішню зону ложа Передкарпатського прогину [2, 3]) є підстави
розглядати у співвідношенні з Передкарпатським розломом, Сколівським
та Славським глибинними розломами (рис. 1).
Поміж Передкарпатським та Славським розломами за даними регіо-
нальних сейсмічних досліджень слідкується максимальне занурення зем-
ної кори. Поверхня поділу Мохоровичича тут досягає глибини 55–60 км,
утворюючи коромантійну суміш (В.Б. Соллогуб). Глибинна будова Карпат
Ðèñ. 1. Åëåìåíòè òåêòîí³êè îñíîâè Áîðèñëàâñüêî-Ïîêóòñüêîãî ïîêðèâó ³ ïðèëåãëèõ
çîí: ² – ôðîíòè ïîêðèâ³â; ²² – ãëèáèíí³ ðîçëîìè 1–5: 1 – Êàëóñüêèé, 2 – Øåï³ò-
ñüêèé, 3 – Ñòðèéñüêèé, 4 – Ñêîë³âñüêèé, 5 – Ñëàâñüêèé; ²²² – ãëèáèíà ï³äîøâè
Ñêèáîâîãî ïîêðèâó çà ³çîã³ïñîþ – 5000 ì (åëåìåíòè ç òåêòîí³÷íî¿ êàðòè ï³ä ðåä.
Ãëóøêà Â.Â., Êðóãëîâà Ñ.Ñ.); ²V – Âèãîäñüêèé ðîçëîì; V – Ïåðåäêàðïàòñüêèé
ðîçëîì (Ïåðåäêàðïàòñüêèé ãðàáåí çà êàðòîþ ðåëüºôó äîàëüï³éñüêîãî ï³äëîæà Óê-
ðà¿íñüêèõ Êàðïàò (Á³ë³÷åíêî Â.ß.)); V² – òðàñóâàííÿ ðîçëîì³â çà ãðàâ³ìåòðè÷íèìè
ìàòåð³àëàìè: 4 – Ñêîë³âñüêèé, 5 – Ñëàâñüêèé
282
і система розломів земної кори в їх межах відповідають [4] виявленому
Г.Ю. Бойком Підкарпатському рифтогену [5, 1], з яким пов’язують глибинні
(абіогермні) джерела вуглеводнів.
Такі позиції та факт, що глибинні розломи та їх перетини слугують
каналами припливу глибинних вуглеводнів і контролюють площове розмі-
щення родовищ, зумовлюють потребу вивчення характеру відображення гли-
бинних розломів у гравімагнітних полях для можливості прогнозування цих
родовищ у складних сейсмогеологічних умовах.
Перспективи відкриття нових родовищ вуглеводнів пов’язують також з
глибинними складками у зонах піднасуву з боку Складчастих Карпат, з гли-
бинними структурами в мезозойських відкладах автохтона Більче-Волицької
зони під насувом флішових відкладів БПП і в основі власне БПП [1, 3 та ін.].
Ця робота є дослідженням прояву БПП і структурно-тектонічних еле-
ментів його автохтонної основи в гравімагнітних полях та спробою спрог-
нозувати контури цих елементів у глиб Карпат і, в усякому разі, сформулю-
вати низку геологічних питань.
Достовірність. Усі глибинні розломи є розломами піднасувної плат-
формної частини [1], але суттєво вплинули на формування флішових і мо-
ласових утворень Карпатського регіону, та структур, перспективних на ро-
довища вуглеводнів. Ми виходимо з того, що загальні риси покриву відобра-
жають регіональну тектоніку; їх вплив на потенціальні поля часто одного
знаку (яскравий приклад – Передкарпатський гравітаційний мінімум [6, 7]).
Інакше кажучи, є підґрунтя достовірності прогнозу елементів глибинної
тектонічної будови регіону за потенціальними полями і їх трансформанта-
ми, згідно з загальноприйнятими ознаками з теорії тектонічного району-
вання, а також за сформульованими нами у публікації [6] і нижче наведе-
ними доповненнями.
Карти розподілу локальних аномалій гравітаційного і магнітного поля,
що використані в статті, отримані за різницею спостереженого поля і осе-
редненого з радіусами 2500, 5000 і 10000 м. Радіуси трансформацій
співрозмірні з глибиною залягання основних структурних одиниць БПП:
гравіактивних горизонтів, поверхні занурення покриву під Скиби, які у статті
[1] закономірно називають Сколівським покривом, і доальпійської основи
Складчастих Карпат. Рельєфно-тіньове зображення трансформант поля сили
тяжіння аналізовано лише у варіантах “нормального” освітлювання (по нор-
малі до площини) і “у негативі” (або “оберненого”).
Ознаки прояву розломів і локальних структур у трансформантах полів
у рельєфно-тіньовому зображенні (shaded relief map) викладено нижче.
1. Протяжні поздовжні глибинні розломи, насуви із значною і субверти-
кальною амплітудою фронту відображені протяжними затемненими
283
смугами (градієнтними зонами), ланцюгом темних видовжених діля-
нок (“у негативі” – світлих смуг, ділянок). Смуги поперечного спряму-
вання відображають поперечні розломи будь-якої природи.
2. Блоки фундаменту, групи складок або їхніх крил, зі спокійним субго-
ризонтальним заляганням товщ гірських порід відрізняються освітле-
ними (у негативі – затемненими) ізометричними, неправильної фор-
ми ділянками відносно спокійного поля.
3. Осі склепінь складок, брахіантиклінальних чи синклінальних струк-
тур та палеодолин у полі проявляються досить вузькими світлими (у
негативі – темними) лініями (по осі додатних або від’ємних аномалій)
на фоні темних (світлих) смужок. Яскраві малі за розмірами ділянки
(до точки) – центри ізометричних додатних або від’ємних аномалій
(структур).
4. Скидо-насуви в осадовому комплексі можуть відображуватися склад-
ними формами розгалужень вузьких смужок (зон розмежування ано-
малій одного знаку). Слід очікувати, що групи складок покриву, які
виходять на поверхню під великим кутом, мають чітке відображення в
аномальному полі у вигляді складного сполучення (лусок) градієнт-
них зон і осьових ліній.
5. Глибинні яруси покриву, структури автохтона, виступи фундаменту,
глибинні розломи впливають на формування покривних структур.
Отже, можуть проявлятися у полях прямо та опосередковано, тобто і
через вплив (того ж знаку) певного сполучення приповерхневих оди-
ниць, які їх облямовують.
Для підвищення достовірності прогноз структур, тектонічних пору-
шень будь-якої глибинності виконується на основі порівняння різних транс-
формант гравімагнітних полів і на основі передбачень, сформованих із за-
лученням геолого-геофізичних матеріалів.
Користь від використання різних трансформант очевидна. Наприклад,
зміна радіуса трансформації з 10 000 до 5000 м спричинює такі зміни у
полі локальних аномалій у рельєфно-тіньовому зображенні:
1) певні форми ускладнюються, регіональні елементи розкладаються на
декілька;
2) деякі градієнтні зони стають чіткішими;
3) у межах деяких “плям” чіткіше промальовується (поліпшується “фо-
кус”) вплив локальних структур.
Бориславсько-Покутський покрив і глибинні поздовжні розломи.
Фронт покриву (від Доброміля до Надвірної) пов’язують з північно-східною
межею його автохтонної основи, якою є, очевидно, Передкарпатський роз-
лом. На північний схід від розлому поширені мезозойські відклади чохла
284
Східно- і Західноєвропейської платформи; на південний захід до зони
Славського (Ужоцького) розлому – автохтонні відклади флішу, тобто цей
розлом є південно-західним закінченням так званої внутрішньої зони Пе-
редкарпатського прогину [2, 3].
Славський і Сколівський розломи обмежують блок фундаменту, де
очікуються потужні товщі автохтонного мезозой-палеозойського флішу БПП
[2]. За О.С. Вяловим, глибинні розломи є межами серединних внутрішньо-
флішових піднять басейну. За останніми даними регіональних профілів
МСГТ доальпійська поверхня Карпат занурюється від Передкарпатського
до Славського розломів на глибину 5–8 до 10–15 км. Крім того, за цими
даними у глибинній будові покривів Карпат найяскравіше вирисовується
занурений на максимальні глибини автохтонної основи параавтохтонний
структурний елемент, який, очевидно, утворився внаслідок заповнення про-
гнутої доальпійської основи на першому етапі формування покривів
(Х.Б. Заєць, 2002 р). За відбиттями поверхня цього похованого (Ясенсько-
го) останця (крейдяно-палеогенового комплексу) є опуклою і простягаєть-
ся вздовж Славського розлому [1]. В Покутському січенні (розріз Гринява–
Давидени) породи параавтохтонного елемента відсутні, що узгоджується із
закінченням тут Передкарпатського грабена [8].
За результатами аналізу аномального поля сили тяжіння у рельєфно-
тіньовому зображенні БПП, зірваний зі своєї основи, починається переваж-
но із зони Сколівського розлому і простягається через грабен до Передкар-
патського, облямовуючи тектонічні вузли. Дані дослідження у комплексі з
аналізом аномалій магнітного поля, наведені нижче у відповідному
підрозділі. Усі ці матеріали, на наш погляд, є узгодженими і, наприклад,
дають змогу спрогнозувати межу між Ясенським тілом і південно-західним
простяганням Делятинського резервуара [1] у зоні Сколівського розлому.
Поздовжній глибинний Передкарпатський розлом. Величезний
вплив на картування розломів за потенціальними полями мають передба-
чення щодо їх геотектонічного значення. Отже, у подібних дослідженнях
надають перевагу одному з перелічених нижче варіантів, якщо відомі нам
погляди на природу Славського і Сколівського розломів практично не
різняться.
Передкарпатський розлом вирізняється за низкою ґрунтовних визна-
чень (можливо тому, що до складної зони його розвитку приурочено
більшість розвіданих нафтових родовищ), відповідно до яких він є:
1) межею Внутрішньою і Зовнішньою зон ложа Передкарпатського про-
гину, яка одночасно є північно-східною межею поширення автохтон-
ного флішу і яка пов’язана з Передкарпатським гравітаційним мініму-
мом [3];
285
2) межею між крутим схилом платформи та глибоко зануреною геосинк-
лінальною основою; у частині Українських Карпат – це північно-
східний край Передкарпатського грабена [8];
3) північною бортовою частиною Підкарпатського рифтогену [1, 5], при-
наймні поміж Бориславським і Верховинським перетинами;
4) відносно широкою лінійно-ламаною тектонічною структурою, уздовж
якої спостерігаються відгалуження меншого порядку і різного спря-
мування та окремі ускладнені ділянки тектонічних вузлів [6].
Визначенням Передкарпатського розлому, за В.Я. Біліченко, поясню-
ються особливості руху покривів флішових відкладів алохтона: “... в Україн-
ських Карпатах їх насуви повинні були спочатку підніматися, щоб перетнути
підняття, а потім занурюватися в Передкарпатський грабен, що сприяло ут-
воренню декількох ярусів насуву та структурних поверхів типу Бориславсько-
Долинських” [8]. Південно-західний контур грабена добре картується зчле-
нуванням смуг додатних і від’ємних аномалій (Вигодський розлом, рис. 2).
На південний схід від Покутських складок є так званий Буковинський
профіль параметричних свердловин: Давиденівська-1 – Плоска-1. Свердло-
вина Шепот-1, що по профілю у декількох кілометрах від південно-західного
закінчення БПП, під покривом Скиб розкрила породи БПП, а св. Сергії-1,
розташована посередині вузької смуги Скиб, не зустріла такі породи, але
увійшла в мезозойські відклади Більче-Волицької зони (автохтона) [9], які
простягаються, можливо, через усі Скиби до Чорногорського покриву [10].
Це принципово відповідає замиканню Передкарпатського грабена на півден-
ному сході, за побудовами В.Я.Біліченко. Замикання грабена, на нашу дум-
ку, має відбуватися на перетині з глибинним поперечним розломом, на
південний схід від якого уже не було перешкод до насуву і тому ярусність
Ðèñ. 2. Äîäàòí³ ëîêàëüí³ àíîìà볿 ïîëÿ ñèëè òÿæ³ííÿ (ðàä³óñ îñåðåäíåííÿ – 10000 ì):
² – äîäàòí³ àíîìà볿 ïîëÿ ñèëè òÿæ³ííÿ; ²² – ãðà䳺íò³ çîíè íà ä³ëÿíö³ ï³âäåííî-
ñõ³äíîãî çàìèêàííÿ Ïåðåäêàðïàòñüêîãî ãðàáåíà. Óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ ùîäî åëåìåíò³â
òåêòîí³êè äèâ. íà ðèñ. 1
286
складок у цій частини Покут відсутня. Тут за різних радіусів трансформацій
в аномальному полі сили тяжіння простежуються субпаралельні градієнтні
зони майже південного простягання, але для узгодженості з позицією
В.Я.Біліченка південно-східною межею розвитку грабена має бути поперечний
розлом, відображений другою, більш східнішою градієнтною зоною (рис. 3).
Слід зауважити, що за П.Ю. Лозиняком [1], Передкарпатський розлом про-
довжується на південний схід саме там, де виділяється на тектонічній карті
[11] Стрийський розлом. Ю.З. Крупський за його продовження приймає
Верховинський розлом [3], а на структурно-тектонічній карті [12] це півден-
но-східне продовження Калуського розлому. Вочевидь упевнено визначати
Передкарпатський розлом як межу Зовнішньої і Внутрішньої зон можна у
частині глибокозануреної геосинклінальної основи і саме у межах розвитку
грабена. Останнє, на нашу думку, узгоджується з позицією П.Ю. Лозиняка:
“...пограничний розлом, що передбачався між Зовнішньою і Внутрішньою
зонами, не знаходить свого підтвердження. Адже породи платформи розкриті
рядом свердловин у піднасуві Карпат на віддалі 20–60 км від його північної
межі” (перетин Покутських складок).
За умов достовірного визначення північно-східної частини Передкар-
патського грабена і Передкарпатського розлому аналіз співвідношення у
плані цього розлому і фронту БПП дає нам змогу передбачити потужності
моласових відкладів під БПП у різних перетинах.
Передкарпатський розлом і фронт Бориславсько-Покутського по-
криву. За варіантом статті [2], породи верхніх молас поширюються до Ско-
лівського розлому, з яким автори пов’язують визначення південно-західної
межі зовнішньої зони Передкарпатського прогину. На нашу думку, маси
Ðèñ. 3. Ëîêàëüí³ àíîìà볿 ïîëÿ ñèëè òÿæ³ííÿ (ðàä³óñ îñåðåäíåííÿ – 5000 ì) ó
ðåëüºôíî-ò³íüîâîìó çîáðàæåíí³ (“ï³äñâ³òêà ïî íîðìàë³”): ² – äîäàòí³ àíîìà볿 ïîëÿ
ñèëè òÿæ³ííÿ; ²² – ãðà䳺íò³ çîíè íà ä³ëÿíö³ ï³âäåííî-ñõ³äíîãî çàìèêàííÿ Ïåðåä-
êàðïàòñüêîãî ãðàáåíà. Óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ ùîäî åëåìåíò³â òåêòîí³êè äèâ. íà ðèñ. 1
287
моласових товщ Самбірського покриву практично повністю зняті зі своєї
основи в зоні перепони насуву, яка має починатися зі Сколівського (О.С. Вя-
лов) та по Верховинському розлому межує з Передкарпатським грабеном і
простежується у вигляді лінійного ланцюга згладжених піднять (за В.Я. Бі-
ліченко). І якщо занурення грабена відбувалося синхронно до насуву, то у
межах інтенсивного розвитку грабену слід очікувати автохтонні моласи.
Також очікуємо, що уздовж інтенсивного занурення грабена по Передкар-
патському розлому, де фронт Бориславсько-Покутського покриву в плані
практично збігається з цим розломом (Долинський перетин), під фронтом
мають бути незначні алохтонні відклади молас з виклинюванням. В інших
варіантах (Бориславський перетин, зона Покутсько-Буковинських складок)
вони мають бути потужнішими.
Відображення у полях поздовжніх Сколівського і Славського роз-
ломів. Ці глибинні розломи перекриті потужним флішовим покривом
(> 5000–7000 м) і вочевидь можуть проявлятися у полях опосередковано
через їх вплив на формування структур флішових відкладів та, можливо
меншою мірою, за амплітудою самих розломів. Слід очікувати уздовж роз-
ломів (точніше, уздовж простягання ймовірної прирозломної зони) наявність
градієнтної зони, пов’язаної з ланцюгом досить протяжних локальних до-
датних (коли на шляху насуву блоки фундаменту підняті) або від’ємних ано-
малій магнітного і гравітаційного полів. На основі аналізу морфології транс-
формант поля сили тяжіння нами запропонований варіант Сколівського роз-
лому [6]. Зауважимо, що за простяганням він близький до положення роз-
лому поданого у статті [2], ніж на тектонічній карті [11]. Для вірогідного
картування другого розлому розглянемо поведінку дофлішової поверхні [11]
і так званої різновікової домезозойської поверхні Карпат [8] уздовж розло-
му. Блок фундаменту з боку Сколівського розлому (так званий Турківський
блок, за визначенням В.В. Глушка [2]) поступово занурюється з північного
заходу до Долинського перетину і потім піднімається до Космач-Покутсь-
кого. Амплітуда дофлішової основи приблизно становить 9000 – 10 500 –
8000 м; різновікової домезозойської поверхні: 6500 – 7500 – 6000 м, тобто
амплітуди подібні. З боку внутрішньої зони Українських Карпат (у тому ж
напрямку): 14000 – 11000 – 7000 м та 6000 – 5500 (Тухолька) – 6200 – 8000
(Майданський напрямок) – 6250 м відповідно. Інакше кажучи, на фоні піднят-
тя кристалічного фундаменту (особливо значного на північному сході) різно-
вікова поверхня (за В.Я.Біліченко) має різнознакові амплітуди. Амплітуда
підняття (у напрямку насуву) по поверхні дофлішової основи змінюється від
+4500 до 0 м (у Майданському перетині) і скиду від 0 до –1000 м (Космач-
Покутському); по різновіковій домезозойській поверхні це скид до –1000 м
(Майданський перетин), а далі підняття по розлому на +1000 м.
288
Отже, прирозломна зона (з боку Турківського блоку) має слідкуватися
градієнтною зоною (можливо не чітко вираженою) і ланцюгом протяжних
переважно додатних аномалій, лише у районі Долинського і частково Май-
данського перетину відображення розлому має бути складнішим. Певна
нелінійність аномалій зумовлена формою лусок насуву [13], на яку крім
геодинамічних факторів вплинула і змінна амплітуда розлому. Також, на
нашу думку, перепони на шляху насуву приводили і до скорочення ширини
лусок. В основу картування Славського розлому за трансформантами поля
сили тяжіння були покладені саме ці ознаки (рис. 4). На картах локальних
аномалій, отриманих за більших радіусів осереднення, Славський розлом
на північному заході, навпаки, проходить майже по осі протяжної від’ємної
аномалії (рис. 3), тим самим обмежуючи з північного сходу зону додатних
аномалій, яка може бути спричинена ущільненням флішових відкладів бар’є-
ром перед насувом (глибина понад 5000 м), або і ущільненими породами
(рифею [2]) кристалічного фундаменту.
Якщо Сколівський розлом на південному сході може мати практично
лінійне продовження (це видно по картах аномалій поля сили тяжіння, див.
рис. 2–4), то для Славського є два варіанти. Перший – продовження по роз-
лому, показаному на карті [11], що відповідає відносно інтенсивній зоні
додатних аномалій, другий – за ланцюгом локальних додатних аномалій,
який простягається східніше, ближче до фронту Дуклянського покриву
(рис. 4). Другий варіант прийнятніший, за ним розлом більш прямоліній-
ний і якнайліпше відповідає визначенню за Ю.З.Крупським [3, рис. 2.9].
Сколівський розлом у полі локальних магнітних аномалій (радіус осе-
реднення 10 000 м) від Бориславського і до Покутсько-Буковинського пере-
тинів обмежує з південного заходу зону поширення додатних аномалій (у
Ðèñ. 4. Äîäàòí³ ëîêàëüí³ àíîìà볿 ïîëÿ ñèëè òÿæ³ííÿ (ðàä³óñ îñåðåäíåííÿ – 5000 ì):
² – äîäàòí³ àíîìà볿 ïîëÿ ñèëè òÿæ³ííÿ; ²² – äîäàòí³ àíîìà볿 ìàãí³òíîãî ïîëÿ,
ïåðåð³ç ³çîë³í³é – 2 íÒë. Óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ ùîäî åëåìåíò³â òåêòîí³êè äèâ. íà ðèñ. 1
289
межах останнього перетину дещо їх перекриває), а Славський розлом є їх
межею з північного сходу в межах тих самих перетинів (крім аномалій чіткого
поперечного простягання). Такий розподіл аномалій можна пояснити швид-
ше не гіпсометрією поверхні фундаменту, а зміною петрофізичних власти-
востей порід, які його складають.
Поперечні розломи. “Северо-восточная граница зоны представляет-
ся не как единый, протягивающийся вдоль всего прогиба надвиг, а как сово-
купность фронтальных частей надвигов выделяемых групп складок. Она
неровная, скорее фестончатая, но замаскирована (особенно в местах сочле-
нения кулис) миоценовыми отложениями Самборской зоны” [14]. Така по-
зиція прийнятна, оскільки надає ключ до пошуку поперечних розломів, деякі
з яких можуть бути пов’язані з вузлами фронтальних частин БПП і певним
чином проявитися в аномальному полі сили тяжіння. Отже, це один з кри-
теріїв картування поперечних розломів [6]. Деякі з них (Долинський, Пере-
гінський, Надвірнянський, Говерлянський та ін.) тяжіють до напрямку по-
перечних розломів, сітка яких виявлена за даними дешифрування косміч-
них матеріалів [3, с. 40] і корелюють з простяганням поперечно витягнутих
локальних аномалій магнітного поля [15].
Простягання глибинних розломів розглядається у зв’язку з будовою
ложа БПП, але очевидний їх вплив і на розвиток покриву. Зазначимо, що за
результатами вивчення аномальних гравімагнітних полів нам прийнятніша
думка П.Ю. Лозиняка [1, 14], відповідно до якої внутрішня зона Передкар-
патського прогину (Більче-Волицька зона – зовнішня, Самбірська і Борис-
лаво-Покутьска – внутрішня, за В.С. Буровим, В.В. Глушком, В.О. Шакіним,
П.Ф. Шпаком, 1969) належить до Складчастих Карпат, тобто є глибинним
фронтом флішових Карпат.
Бориславсько-Покутський покрив і його південно-західне простя-
гання. Це питання розглянемо за проявом у полях Бориславського (Труска-
вецького), Майданського і Покутсько-Буковинського (Верховинський пере-
тин) вузлів. Вони нам уявляються як підняті блоки фундаменту типу попе-
речних структур. Поперечні структури пов’язані із зонами розломів у земній
корі, які не можуть бути похідними від рухів по основних поздовжніх роз-
ривах геосинклінальних зон, оскільки простежуються через ослаблені ділян-
ки в межі платформ, що оточують. Услід за В.В. Глушком і П.Ю. Лозиняком
[14] і виходячи з геодинамічних особливостей їх прояву [17] ці тектонічні
одиниці ми називаємо “вузлами” на відміну від поширеного терміна
“піввікно”, яке підкреслює форми виходу відповідних складок БПП на зем-
ну поверхню. Підняття цих блоків підтверджується контуром ізогіпс підошви
Скибового покриву у тиловій частині цих структур [11] (див. рис. 1). Також
вузли відображаються ділянками локальних максимумів на фоні від’ємних
290
аномалій у полі сили тяжіння, більш широкою є ділянка Покутсько-Буко-
винського вузла, найменшою – Бориславського. У магнітному полі вони
мають “відлуння” у вигляді чітких додатних аномалій у межах схилу плат-
форми (рис. 5), а південно-східне закінчення грабена межує із зоною по-
ширення додатних аномалій у Верховинському перетині. Інші локальні ано-
малії магнітного поля, переважно поперечного простягання, як уже вказа-
но, пов’язані з сіткою поперечних розломів.
Аналіз морфології аномальних зон поля сили тяжіння щодо південно-
західного простягання БПП ґрунтується на умові існування і прояву у полі
облямування цих поперечних структур локальними структурами покриву.
Так, на карті локальних аномалій у рельєфно-тіньовому зображені
(рис. 6) у Бориславському перетині спостерігається облямування цієї
структури локальними аномаліями (різного знаку), чіткою межею якого
є Сколівський розлом. Облямування не лише локальними аномаліями, а
й світло-затемненими зонами досягають Майданського вузла. Можна пе-
ресвідчитися, що за Сколівським розломом подібні зони мають інше про-
стягання та іншу кривизну. Широка освітлена зона локальних аномалій,
що облямовує Майданський вузол з південного сходу, замикається на
південно-західній частині контуру Покутсько-Буковинського піввікна
(практично у межах грабена). Тут характер простягання аномалій інший,
зони аномалій перекривають його південно-східну частину, облямуван-
ня як таке відсутнє.
На картах локальних аномалій, отриманих за більших радіусів осеред-
нення (див. рис. 3), загальна картина зберігається, що засвідчує глибоке
коріння такого облямування, у якому беруть участь складки БПП, Скиб, а
Ðèñ. 5. Äîäàòí³ ëîêàëüí³ àíîìà볿 ìàãí³òíîãî ïîëÿ ³ ïîëÿ ñèëè òÿæ³ííÿ (ðàä³óñ
îñåðåäíåííÿ – 10 000 ì): ² – äîäàòí³ àíîìà볿 ïîëÿ ñèëè òÿæ³ííÿ; ²² – äîäàòí³
àíîìà볿 ìàãí³òíîãî ïîëÿ, ïåðåð³ç ³çîë³í³é – 2 íÒë. Óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ ùîäî åëå-
ìåíò³â òåêòîí³êè äèâ. íà ðèñ. 1
291
можливо і складки автохтона, ймовірно утворені під дією насуву на не-
рівному схилі поперечних структур.
Отже, виявлену морфологію аномального поля сили тяжіння пояснює-
мо так:
- поперечні підняття розвинуті через схил платформи до Сколівського
розлому;
- основні товщі БПП занурені під Скиби у південно-західному напрям-
ку від Сколівського розлому до Передкарпатського розлому-упора, але
найімовірніше виклинюються між Славським і Сколівським розлома-
ми (локальні аномалії облямування у Бориславському і Майданському
перетині дещо перекривають Сколівський розлом, що на користь цієї
тези – див. рис. 6);
- виступи поперечних структур були бар’єром для насувного процесу,
але Покутський вузол є дотичним упором з північного сходу, де відбу-
лося швидке замикання грабена по Передкарпатському і Вигодському
розломах, і тому з південного сходу грабен не був перепоною насуву,
який зупинився далеко за Передкарпатський розломом на схилі плат-
Ðèñ. 6. Ëîêàëüí³ àíîìà볿 ïîëÿ ñèëè òÿæ³ííÿ (ðàä³óñ îñåðåäíåííÿ – 2500 ì) â
ðåëüºôíî-ò³íüîâîìó çîáðàæåíí³: à – “ï³äñâ³òêà ïî íîðìàë³” äî ïëîùèíè; á – òå
ñàìå “íåãàòèâ”. Ñòð³ëêè âêàçóþòü íà çîíè îáëÿìóâàííÿ ïîïåðå÷íèõ ï³äíÿòü ëî-
êàëüíèìè ñòðóêòóðàìè. Óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ ùîäî åëåìåíò³â òåêòîí³êè äèâ. íà ðèñ. 1
292
форми; у перетині Майданського вузла фронт БПП у плані зупинений
Передкарпатським розломом; Бориславський тектонічний елемент
утворений у зоні різкої зміни напрямку Передкарпатського розлому і
досить великої його амплітуди, що, можливо, сприяло накопиченню
моласових товщ та стримало насув флішу, який не досяг Передкар-
патського розлому;
- схили поперечних структур є зонами розвитку підвищеної складчас-
тості у покриві і, можливо, в автохтоні у межах Складчастих Карпат і
на схилі платформи.
Відображення основних структур БПП у полі локальних аномалій на-
лежить до теми, виголошеної у назві статті, але виходить за межі її формату.
Висновки. Підвищення детальності і достовірності прогнозу струк-
турно-тектонічних елементів Бориславсько-Покутського покриву та його
карпатського ложа відбувається за результатами новітніх даних буріння і
результатами геофізичних досліджень. Це насамперед високоінформативні
гравіметричні дослідження масштабу 1:50 000, виконані силами ЗУГРЕ під
керівництвом В.Я. Біліченка у 1980–1990-х роках. Бориславсько-Покутсь-
кий покрив відомий родовищами нафти і як перспективний нафтоносний
регіон у цілому. Аналіз трансформант граві- і магнітометричних матеріалів
дає змогу ліпше зрозуміти геодинаміку цього регіону і більш спрямовано
вести пошуки вуглеводнів у глиб Карпат та на більших глибинах, зокрема на
схилах поперечних структур.
1. Бойко Г.Ю., Лозиняк П.Ю., Заяць Х.Б., Анікеєв С.Г., Петрашкевич М.Й., Колодій В.В.,
Гайванович О.П. Глибинна геологічна будова Карпатського регіону // Геологія і гео-
хімія горючих копалин. – 2003. – № 2. – С. 52–62.
2. Глушко В. В., Самойлюк О. П., Трушкевич Р. Т. Тектоніка фундаменту Передкарпатсько-
го прогину // Геол. журн. – 1970. – 30, № 6. – С. 3–9.
3. Крупський Ю.З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та
Волино-Подільського регіонів України. – К.: УкрДГРІ, 2001. – 144 с.
4. Заяц Х. Б. Основные поверхности земной коры Карпатского региона и прилегающего
склона Украинского щита // Геофиз. журн. – 1980. – 2, № 3. – С. 29–34.
5. Бойко Г. Е., Аникеев С. Г. Структура Карпатского поднадвига (по данным решения обрат-
ной гравиметрической задачи) // Тектоника и нефтегазоносность поднадвиговых зон. –
М.: Наука, 1990. – С. 53–61.
6. Анікеєв С.Г., Бабюк С.Г., Степанюк В.П. Елементи розломної тектоніки Український
Карпат за гравітаційними матеріалами // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформати-
ки. – К., 2005. – С. 85–93. – (Зб. наук. праць)
7. Анікеєв С.Г., Бабюк С.Г., Степанюк В.П. Гравітаційне моделювання на Східно-Долинській
площі // Там само. – С.75–84.
8. Біліченко В.Я. Структурно-тектонічні особливості параавтохтона Українських Карпат
та прилеглих територій за матеріалами детальної гравіметрії // Геологія і геохімія горю-
чих копалин. – 1999. – № 3 (108). – С.131–138.
293
9. Буров В.С., Вуль М.А., Глушко В.В. и др. Буковинский профиль параметрических сква-
жин (Карпаты и Предкарпатский прогиб) // Геология и геохимия горючих ископаемых. –
1980. – № 55. – С. 3–10.
10. Будеркевич М.Н., Буров М.Н., Шакин В.А. и др. Перспективы нефтегазоносности по-
кутско-буковинской части Карпат и Предкарпатского прогиба // Геология нефти и газа. –
1973. – №3. – С. 28–34.
11. Тектоническая карта Украинских Карпат. М-б 1:200 000. / Под ред. В.В. Глушко, С.С.
Круглова. – Киев: УкрНИГРИ, 1986.
12. Структурно-тектонічна карта західних областей України. М-б 1:200 000. / За ред. Н.Д.
Будеркевича і Є.С. Дворянина. – К.: УкрГеофізика, 1991.
13. Геологическая карта Украинских Карпат и прилегающих прогибов. М-б 1:200 000. / Гл.
ред. В.А. Шакин. – Киев: УкрНИГРИ, 1976.
14. Глушко В.В., Лозыняк П.Ю., Петрашкевич М.И. Новые представления о строении и райо-
нировании Предкарпатского прогиба // Геология и геохимия горючих ископаемых. –
1982. – № 58. – С. 19–31.
15. Бабюк С.Г., Степанюк В.П., Анікеєв С.Г. Нові елементи тектоніки складчастих Карпат за
гравімагнітними даними // Розвідка та розробка нафт. і газ. родовищ. – 2003. – №3 (8). –
С. 26–31.
16. Чекунов А.В. Паноно-Волынский поперечный прогиб в Восточных Карпатах // Геофиз.
сб. / АН УССР. – 1970. – № 37. – С 3–14.
17. Бабюк С.Г., Степанюк В.П., Анікеєв С.Г. Про геологічну природу аномалій поля сили
тяжіння у районі Майданського тектонічного вузла Українських Карпат // Розвідка та
розробка нафт. і газ. родовищ. – 2004. – № 2 (11). – С. 63–69.
|