З історії дослідження забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.

В статье рассматриваются научное изучение киевской городской застройки конца ХІХ – начала ХХ века. Автор определил цели и методы проведения натурных исследований киевского городского интерьера конца ХІХ – начала ХХ века. С целью организации программного обеспечения работы с памятниками архитектуры а...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2009
Main Author:	Сердюк, О.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр пам'яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури 2009
Subjects:	Пам’ятки історії та культури
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12640
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	З історії дослідження забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст. / О.М. Сердюк // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 3. — С. 43-48. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859741042456133632
author	Сердюк, О.М.
author_facet	Сердюк, О.М.
citation_txt	З історії дослідження забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст. / О.М. Сердюк // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 3. — С. 43-48. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	В статье рассматриваются научное изучение киевской городской застройки конца ХІХ – начала ХХ века. Автор определил цели и методы проведения натурных исследований киевского городского интерьера конца ХІХ – начала ХХ века. С целью организации программного обеспечения работы с памятниками архитектуры автором была разработана инвентарная карточка объекта (элементов исторической среды). In clause are considered scientific studying the Kiev city building from the end of ХІХ and to the begin of XX century. The author has defined the purposes and methods of carrying out of natural researches of the Kiev city interior from the end of ХІХ and to the begin of XX century. With the purpose of the organization of the software of work with monuments of architecture the author had been developed an inventory card of object (elements of the historical environment).
first_indexed	2025-12-01T18:08:49Z
format	Article
fulltext	ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 3 43 З ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАБУДОВИ КИЄВА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ Сердюк О.М., директор (Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень) В статье рассматриваются научное изучение киевской городской застройки конца ХІХ – начала ХХ века. Автор определил цели и методы проведения натурных исследова- ний киевского городского интерьера конца ХІХ – начала ХХ века. С целью организации программного обеспечения работы с памятниками архитектуры автором была разра- ботана инвентарная карточка объекта (элементов исторической среды). In clause are considered scientific studying the Kiev city building of end X? X? Begin- nings XX of a century. The author has defined the purposes and methods of carrying out of natural researches of the Kiev city interior of end X? X? Beginnings XX of a century. With the purpose of the organization of the software of work with monuments of architecture the author had been developed an inventory card of object (elements of the historical environment). Наукові дослідження київської жи- тлової забудови кінця ХІХ – початку ХХ століття були розпочаті в другій половині ХХ століття і були пов’язані з підготовкою Зводу пам’яток історії та культури. Одним із перших результатів досліджень став до- відник-каталог по Києву та Київській області, виданий ін- ститутом “Укрпроек- треставрація” в 1983 році [1]. У виданні вперше були введенні в науковий обіг матеріали досліджень київської житло- вої забудови доби еклектики та модер- ну, в тому числі інтер’єрів будівель, хо- ча в каталозі і представлено досить не- значну частину об’єктів цього періоду. В підготовці матеріалів довідника бра- ли участь архітектори, історики, мисте- цтвознавці, серед яких слід назвати В. Єжова, І. Ігнаткіна, С. Кілессо, Е. Тимановича, Т. Трєгубову, Л. Рилко- ву. Група фахівців Науково-дослідного інституту історії та теорії архітектури на чолі з В. Ясієвичєм здійснювала ар- хівний пошук та натурні обстеження забудови Києва ХІХ – початку ХХ сто- ліття. Дослідження були ґрунтовні та системні, з ретельно опрацьованою дже- рельною базою; їх фактичним теоретич- ним узагальненням стало фундаменталь- не видання в 1988 ро- ці монографії В. Ясіє- вича “Архитектура Украины на рубеже ХІХ-ХХ веков” [2]. Учений вперше в Україні визначив ти- пологічні та об’ємно-планувальні особ- ливості житлової забудови Києва, її ар- хітектурно-художню стилістику. Дослі- дження не тільки ввели до наукового обігу колосальний пласт творчого до- робку архітекторів київської школи, а й привернули увагу до проблеми тради- ційного міського середовища, житлової забудови доби еклектики та модерну. Монографія була та залишається єди- ним базовим теоретичним науковим узагальненням зазначеного періоду, во- на стимулювала дослідників і дала по- штовх до наступних робіт. ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 3 44 Історією розвитку київського жит- лової забудови кінця ХІХ – початку ХХ століття розпочав займатися цілий ряд молодих дослідників: Т. Скібіцька, О. Сідорова, Б. Єрофалов, О. Сердюк. Сформувався новий підхід до вивчення архівних документів, обстеження та фік- сації об’єктів. Увага до архітектури цієї доби сприяла створенню цілого ряду на- укових колективів та реставраційних майстерень в науково-дослідних інсти- тутах, заповідниках і музеях. Дослідни- ки не тільки вивчали окремі будівлі, во- ни почали розглядати забудову як місто- будівний комплекс, що має свої рядові та визначні споруди, домінанти, уніка- льні архітектурні та мистецькі якості. Результатом досліджень стала якіс- на переоцінка, ставлення науковців, ар- хітекторів та громадськості до питань охорони та збереження київської жит- лової архітектури кінця ХІХ – початку ХХ ст., будівлі починають брати на державний облік, як пам’ятки архітек- тури. З метою вивчення та реставрації пам’яток в місті Києві на базі інституту “Укрпроектреставрація” створюють спеціалізовану архітектурну майстер- ню. В цей період починають проводи- тися історико-архітектурні інвентари- зації забудови, здійснюється наукова атрибуція житлових будівель, їх обміри та фіксації, з небуття повертаються прі- звища архітекторів київської школи, го- тується багатотомне видання Зводу пам’яток історії та культури України по місту Києву [3]. Національній своєрідності архітек- тури України і Києва зокрема, доби мо- дерну присвячує свої наукові дослі- дження В. Чепелик [4]. В роботі над до- слідженнями забудови цієї доби беруть участь архітектори: В. Шевченко, В. Отченашко, В. Смірнов, В. Хром- ченков, В. Шкляр, Н. Кондель- Пермінова, Т. Товстенко, Б. Єрофалов, Т. Доценко, історики та мистецтвознав- ці М. Віноградова, Н. Перунова, А. Шамраєва, Т. Маніфасова, М. Кадо- мська, Т. Скібіцька, історики: В. Кова- линський [5], О. Друг, О. Анісімов [6, 7], краєзнавці Л. Понамаренко, В. Гала- йба [8], М. Кальницький, Д. Малаков, В. Кіркевич. В 90-х роках ХХ ст. формуються групи дослідників, що займаються пе- реважно житловою забудовою і певним чином спеціалізуються на вивченні ар- хівних джерел, натурних дослідженнях особняків, прибуткового житла, особ- ливостях планувально-просторової ор- ганізації та архітектурно-художнього оздоблення інтер’єрів. З’являються пу- блікації М. Кадомської, М. Кальниць- кого, О. Друг, Д. Малакова, Т. Скібі- цької [9], О. Сідорової, О. Мокроусової [10], О. Сердюк [11], І. Шулешко. На підставі проведених досліджень в 1991 році на тему “Методика формирования новой жилой застройки в условиях ре- конструкции центров крупнейших горо- дов (на примере г. Киева)” [12] захищає дисертацію Т. Доценко, а в 1995 році на тему “Особенности организации пред- метно-пространственной среды интерь- еров доходных домов в конце ХІХ – на- чале ХХ века” архітектор О. Роздо- рожнюк [13]. В 1995 році проводиться велика міжнародна конференція «Образ епохи – культурне середовище Києва кі- нця ХІХ – початку ХХ століття», вида- ються тези доповідей [14]. На початку ХХІ століття дослі- дження активізуються, готуються до друку колективна монографія присвя- чена історії київської архітектури ХІХ – початку ХХ століття: Н. Кондель- Пермінової, М. Кальницького, В. Ієв- левої, Т. Скібіцької, О. Сідорової, мо- нографія Т. Скібіцької, присвячена сти- лю модерн в київській архітектурі. З 2001 року починає видаватися науково- популярний часопис “Київський аль- бом” [15]. В 2004 році з’явилося науко- во-популярне видання О. Друг та Д. Малакова «Особняки Києва». В нау- ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 3 45 кових виданнях з’являються публікації Н. Новосельчук присвячені стильовим напрямкам в архітектурі України, А. Пергаменщик – київським прибутко- вим будинкам початку ХХ століття. Де- які особливості технічного оснащення житлових будівель знайшли відобра- ження в монографії В. Ієвлевої «Пам’ятки індустріального розвитку Києва кінця ХІХ – першої третини ХХ століття» [16]. Однак до цього часу вивчення київ- ської житлової архітектури кінця ХІХ – початку ХХ ст. особливостей її об’ємно-планувальної структури та ар- хітектурно-художнього оздоблення за- лишаються не висвітленими і не вивче- ними в повній мірі. Серед майже оди- надцяти тисяч споруд, що сформували традиційну забудову Києва кінця XIX – початку XX ст., переважну більшість складали житлові будівлі. З середини 80-х років минулого ХХ століття, впро- довж 20 років, автор очолював групу фахівців, що здійснювали натурні до- слідження, архівні пошуки та інвента- ризацію історичної забудови Києва. Проведені дослідження дозволили зі- брати великий матеріал про особливос- ті формування типів житлових буді- вель, організацію їх об’ємно- планувальної структури, стилістичні та художні особливості. Було обстежено близько п’ятиста об’єктів, що зберегли елементи первісного оздоблення не тільки на фасадах, а й в інтер’єрах: різьблення, ліпний декор, кахляні печі, живопис, художній метал. Аналіз та си- стематизація натурних досліджень були здійснені автором з метою виявлення характерних особливостей архітектури київського міського житла, наприкінці XIX – на початку XX ст. [17]. З середини 80-х років ХХ ст. автор очолювала групу істориків та мистецт- вознавців, що здійснювала історико- архітектурні інвентаризації київської житлової архітектури доби еклектики та модерну. До 1992 року в центральній частині міста Києва було обстежено 407 житлових будинків, досліджено всі ти- пи житла ХІХ – початку ХХ ст.; в пода- льшому роботи продовжувались протя- гом десяти років. Автором вперше в іс- торії наукових досліджень київської житлової забудови цього періоду було проведено таку масштабну наукову ро- боту, зібрано унікальні матеріали, ат- рибутовано архітектурну кераміку, мо- нументальний живопис, художній ме- тал в житлових інтер’єрах. Практичним результатом роботи стало створення унікальної колекції ке- раміки печей та камінів другої полови- ни ХІХ – початку ХХ століття з київсь- ких житлових інтер’єрів. Архітектурна кераміка була вивчена, зафіксована, демонтована з відповідною маркіров- кою, описана та передана до музею в другій половині 80-х – на початку 90-х років. В фондах Національного запові- дника “Софія Київська” знаходиться близько 60 тисяч одиниць збереження, колекція, що складається: з лицьових кахель, карнизів, фронтонів, рельєфних вставок, цегли з клеймами заводів- виробників, чавунними дверцятами пе- чей, камінними решітками, декоратив- ними плитками підлоги. Автором було встановлено походження керамічних виробів, виявлено та вивчено діяльність центрів виробництва, кахель і цегли в Україні та Білорусії [18]. Колекція була зібрана колективом музею архітектур- ної кераміки разом з допомогою робо- чих заповідника; незначна її частина – чотири керамічні печі ХІХ – початку ХХ ст. експонуються в інтер’єрах від- реставрованої пам’ятки української ар- хітектури ХVІІІ ст. – Будинку митропо- лита Софійського монастиря. За результатами наукових дослі- джень О. Сердюк в співавторстві з І. Шулешко було опубліковано матері- али в часописах, Зводі пам’яток; у від- реставрованому приміщенні музею ар- хітектурної кераміки по вул. Ярославів Вал, 1 створено виставку “Архітектурна ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 3 46 кераміка Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст. з фондової збірки Софійського запо- відника”, видано каталог «З історії ки- ївських кахель» [19]. Зібраний матеріал важко переоцінити за обсягами та зна- чущістю, він фактично став новим ета- пом в науковому дослідженні та атри- буції київського житла тієї доби. Під час дослідження житлової за- будови Києва кінця XIX – початку XX ст. автором були означені питання стосовно роботи з інтер’єрами, перед- усім щодо їх виявлення, вивчення об- ліку та реставрації. Це необхідно було зробити через методологічну невизна- ченість системного підходу до аналізу історичної, архітектурної та мистецької значущості житлового інтер’єру доби еклектики та модерну в цілому, відсу- тність методологічних засад визначен- ня предмета охорони інтер’єрів об’єктів культурної спадщини; загаль- ного системного підходу до виявлення, вивчення, фіксації, взяття на держав- ний облік та під охорону інтер’єрів жи- тлових будівель певної історичної до- би і, нарешті, відсутність інформації всіх рівнів, від наукової до науково- популярної, про художню і мистецьку цінність ансамблю збереженого автен- тичного інтер’єру в пам’ятках архітек- тури Києва кінця XIX – початку XX ст.; відсутність комплексного підходу до об’єкта реставрації (під час проведення робіт в інтер'єрі будівлі), де архітектуру інтер’єру потрібно розглядати як ан- самбль, що складається з окремих еле- ментів, серед яких немає другорядних. З цією проблемою пов'язана відсут- ність науково-обґрунтованого підходу до комплексної реставрації інтер’єрів житлових будівель доби еклектики та модерну з використанням історико- архітектурних інвентаризацій [20]. Автору не вдалося виявити в Україні наукових праць, де архітекту- ра ансамблю житлового інтер’єру кінця XIX – початку XX ст. стала б предме- том досліджень (в її історичному, соці- ально-економічному, національному та технічному аспектах). З цією пробле- мою і пов’язана відсутність науково- обґрунтованого підходу до комплекс- ної реставрації інтер’єрів з викорис- танням історично-архітектурних інве- нтаризацій. З метою проведення натурних до- сліджень інтер’єру кінця XIX – почат- ку XX ст. необхідно: • визначити об’єкти інтер’єру, що складають архітектурний ансамбль; • окреслити межі й структуру об’єктів архітектурного ансамблю; • визначити особливості функці- онального та планувального розмі- щення об’єктів, їхні взаємозв’язки та взаємовпливи; • визначити методи і способи до- слідження; • виявити особливості формування архітектурного середовища інтер’єру. Це дозволить раціонально органі- зувати програмне забезпечення роботи з житловою забудовою історичних міст кінця XIX – початку XX ст., що є об’єктами культурної спадщини, пе- редусім з пам’ятками. Результати на- турних досліджень розраховані на дов- гострокове практичне використання у науковій організації роботи пам’ятко- охоронних структур і виявлення, ви- вчення, обліку й проведення робіт з консервації, реставрації та реабілітації як окремих об’єктів, так і цілих квар- талів, районів традиційного середо- вища, історичних ареалів міста. Системний підхід та структуру- вання житлової забудови Києва зазна- ченого періоду як об’єктів наукового вивчення на основі запропонованих ме- тодів і принципів класифікації, напев- не, дасть змогу: • структурувати наукові досліджен- ня об’єктів культурної спадщини; ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 3 47 • визначити предмет і обсяги до- сліджень, що проводяться з метою об- ліку пам’яток; • визначити реальні обсяги часо- вих і матеріально-технічних витрат під час роботи як з об’єктами традицій- ного середовища, так і з пам’ятками; • спростити стадію передпроект- них робіт в частині наявності інформа- ції про проведення наукових дослі- джень та визначення предмета охорони. Усе це сприятиме підготовці та прийняттю науково обґрунтованих рі- шень щодо проведення робіт на пам’ятці, застосуванню комплексного підходу до проблем охорони культурної спадщини, що дасть новий імпульс роз- виткові реставраційної науки-в Україні. На підставі практичного досвіду що- до проведення історико-архі-тектурних інвентаризацій з метою здійснення нау- ково-дослідних робіт на об’єктах культу- рної спадщини та підготовки необхідної документації автором статті було розроб- лено форму інвентарної картки, зразок якої подається нижче. ІНВЕНТАРНА КАРТКА ОБ'ЄКТА (ЕЛЕМЕНТА) ІСТОРИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА 1. НАЗВА 2. РОЗМІЩЕННЯ 3. ЧАС, МІСЦЕ СТВОРЕННЯ 4. АВТОР (фірма) 5. МАТЕРІАЛ. ТЕХНІКА 6. СТАН ЗБЕРЕЖЕННЯ 7. СТИЛЬ 8. ОПИС (форма, композиція, типовість, унікальність тощо) 9. ДАТА ЗАПОВНЕННЯ Рисунок 1. Інвентарна картка на пам’ятку архітектури за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 16 Рисунок 2. Інвентарна картка на пам’ятку архітектури за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 16 ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 3 48 Такі наукові відомості будуть під- ґрунтям для проведення натурних до- сліджень об’єктів та середовища. Комплекс попередньо проведених на- укових робіт сприятиме належному опрацюванню реставраційного завдан- ня, що є невід’ємною складовою рес- тавраційної науки і практики [17]. Запропоновані методи дослі- дження культурної спадщини Києва є базовими для проведення аналізу та інвентаризації пам’яток кінця XIX – початку XX ст. з метою їх внесення до Державного реєстру нерухомих об’єктів культурної спадщини та ство- рення програм і проектів містобудів- них перетворень з метою ефективного управління традиційним середовищем, здійсненням робіт з консервації, реста- врації та регенерації пам’яток. ЛІТЕРАТУРА 1. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Ил. справ.- каталог. В 4-х т. / Гл. редкол.: Н.Л.Жариков (гл. ред.) и др. – К: Будівельник, 1983. Т. 1. Киев; Киевская область / Редкол.: Ю.С.Асеев (отв.ред) и др. 1983. 160 с. 2. Ясиевич В. Архитектура Украины на рубеже ХІХ – ХХ веков. – К.: Будівель- ник, 1988. – 183 с. 3. Звід пам’яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Редкол.: Го- лов. ред.: В.Смолій та ін. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Укр. енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1999 – Київ: Енцикл. вид. Кн. 1, ч. 1. А-Л, Кн. 1, ч. 2. М-С / Редкол. тому: Відп. ред. П.Тронько та ін.; Упоряд.: В.Горбик, М.Кіпоренко, Л.Федорова. – 584 с., С. 585-1213. 4. Чепелик В.В. Український архітек- турний модерн. – К.: КНУБА, 2000. – 378 с. 5. Ковалинський В. Меценати Києва. – К.: Кий, 1998 – 528 с. 6. Анисимов А. Киев и Киевляне. – К.: Телеграфъ, 2003. 7. Анисимов А. Киев и киевляне. – К.: Керчъ, 2002. 8. Галайба В. Фотоспомин. – К. 2000. 9. Скібіцька Т. Прибутковий буди- нок як провідний архітектурний тип у забу- дові міст України кінця ХІХ – початку ХХ ст.. // Теорія та історія архітектури. – К.: НДІТІАМ, 1995. – С. 105-117.365 с. 10. Мокроусова О., Сердюк О. Мону- ментальний живопис в інтер’єрах київських особняків та прибуткових будинків доби екле- ктики та модерну. – К.: Родовід №12, 1995. 11. О.Сердюк. Особливості форму- вання київського житла наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.. // Українська академія мис- тецтв. Дослідницькі та науково-методичні праці. – 2005. - № 12. C. 157-167. 12. Доценко Т. “Методика формиро- вания новой жилой застройки в условиях реконструкции центров крупнейших горо- дов /на примере г. Киева/“ Автореферат диссертации. – К, 1991 г. 13. Е.Роздорожнюк. Автореферат диссертации “Особенности организации предметно-пространственной среды интерь- еров доходных домов в к. ХІХ – нач. ХХ в.“. – К, 1995 р. 14. Образ Епохи. Культурне середо- вище Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1995. 15. Киевский Альбом: Исторический альманах / Випуск 1 – К.: ПРАЙМ, 2001. 16. Ієвлева В. Пам’ятки індустріаль- ного розвитку Києва кінця – першої третини ХХ століття. – К.: Прес-КІТ, 2008. – 248 с. 17. О.М.Сердюк. Роль пам’яток у мі- ському середовищі // Українська академія мистецтв. Дослідницькі та науково- методичні праці./Випуск 12. – К., 2005. – С 172-179. 18. .Ліхий Ю., Сердюк О., Шулешко І. З історії київських кахлів. – Львів.: Атлас. 19. Сердюк О., Шулешко І. Київські кахлі // Образотворче мистецтво. 1993. № 3- 4. С. 25-28. 20. О.М.Сердюк. Роль пам’яток у мі- ському середовищі // Українська академія мистецтв. Дослідницькі та науково- методичні праці./Випуск 13. – К., 2005.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12640
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2077-9496
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T18:08:49Z
publishDate	2009
publisher	Центр пам'яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури
record_format	dspace
spelling	Сердюк, О.М. 2010-10-15T09:20:19Z 2010-10-15T09:20:19Z 2009 З історії дослідження забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст. / О.М. Сердюк // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 3. — С. 43-48. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12640 В статье рассматриваются научное изучение киевской городской застройки конца ХІХ – начала ХХ века. Автор определил цели и методы проведения натурных исследований киевского городского интерьера конца ХІХ – начала ХХ века. С целью организации программного обеспечения работы с памятниками архитектуры автором была разработана инвентарная карточка объекта (элементов исторической среды). In clause are considered scientific studying the Kiev city building from the end of ХІХ and to the begin of XX century. The author has defined the purposes and methods of carrying out of natural researches of the Kiev city interior from the end of ХІХ and to the begin of XX century. With the purpose of the organization of the software of work with monuments of architecture the author had been developed an inventory card of object (elements of the historical environment). uk Центр пам'яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Пам’ятки історії та культури З історії дослідження забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст. Article published earlier
spellingShingle	З історії дослідження забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст. Сердюк, О.М. Пам’ятки історії та культури
title	З історії дослідження забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.
title_full	З історії дослідження забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.
title_fullStr	З історії дослідження забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.
title_full_unstemmed	З історії дослідження забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.
title_short	З історії дослідження забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.
title_sort	з історії дослідження забудови києва кінця хіх – початку хх ст.
topic	Пам’ятки історії та культури
topic_facet	Пам’ятки історії та культури
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12640
work_keys_str_mv	AT serdûkom zístoríídoslídžennâzabudovikiêvakíncâhíhpočatkuhhst

З історії дослідження забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Institution

Similar Items