Полиморфизм микросателлитных локусов в сортах нута европейского происхождения

• Veröffentlicht in: Цитология и генетика
• Datum: 2012
• ISSN: 0564-3783
• Hauptverfasser: Акинина, Г.Е., Попов, В.Н.
• Format: Artikel
• Sprache: Russisch
• Veröffentlicht: Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України 2012
• Schlagworte: Оригинальные работы
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/126452
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Полиморфизм микросателлитных локусов в сортах нута европейского происхождения / Г.Е. Акинина, В.Н. Попов // Цитология и генетика. — 2012. — Т. 46, № 1. — С. 27-36. — Бібліогр.: 23 назв. — рос.

Изучен полиморфизм 61 сорта нута европейского происхождения по 13 микросателлитным локусам. Выявлены 47 аллельных вариантов. Три локуса были мономорфными, остальные проявляли полиморфизм. Генетическое разнообразие сортов нута по всем локусам, определяемое индексом генетического разнообразия Неи, составило 0,41. Сделан вывод о незначительном разнообразии сортов нута стран Европы по микросателлитным локусам. Наиболее полиморфной группой оказались сорта нута из России (D = 0,38), а наименее полиморфной – испанские сорта (D = 0,25). Построено согласованное дерево, отражающее наиболее вероятную дивергенцию сортов европейского происхождения, обсуждаются возможные причины объединения сортов нута из разных стран в один кластер. Вивчено поліморфізм 61 сорту нута європейського походження за 13 мікросателітними локусами. Виявлено 47 алельних варіантів. Три локуси були мономорфними, інші виявляли поліморфізм. Генетичне різноманіття сортів нута за всіма локусами, що визначалось індексом генетичного різноманіття Неі (D), становило 0,41. Зроблено висновки про незначне різноманіття сортів нута країн Європи за мікросателітними локусами. Найбільш поліморфною групою сортів виявилися сорти нута з Росії (D = 0,38), а найменш поліморфною – іспанські сорти (D = 0,25). Побудовано узгоджене дерево, що відображає найвірогіднішу дивергенцію сортів європейського походження, обговорюються можливі причини об’єднання сортів нута з різних країн в один кластер. Polymorphism of 13 microsatellite loci in 61 chickpea varieties was studied. The 47 alleles were detected. Three loci were monomorphic, the other ones showed polymorphism. Genetic diversity of chickpea varieties in all loci was 0,41 according to Nei polymorphism index (D). It was concluded that chickpea varieties from Europe had insignificant microsatellite loci diversity. The most polymorphic group was chickpea varieties from Russia (D = 0,38), the least polymorphic – Spanish varieties (D = 0,25). Consensus tree representing the most credible divergence of Europe chickpea varieties was constructed. The possible causes of clustering chickpea varieties in a common cluster are discussed.