Наукові та освітні установи Одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945-1991 рр.)

Рассмотрена история исследования научными и образовательными учреждениями Одесщины памятников археологии региона. Исследование музеями Одесщины памятников истории и их формирования. Проанализировано взаимодействие между научными и образовательными учреждениями. The research history scientific and ed...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Присяжнюк, О.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Центр пам'яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури 2009
Теми:	Пам’ятки історії та культури
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12650
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Наукові та освітні установи Одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945-1991 рр.) / О.М. Присяжнюк // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 4. — С. 56-68. — Бібліогр.: 88 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859846690078457856
author	Присяжнюк, О.М.
author_facet	Присяжнюк, О.М.
citation_txt	Наукові та освітні установи Одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945-1991 рр.) / О.М. Присяжнюк // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 4. — С. 56-68. — Бібліогр.: 88 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Рассмотрена история исследования научными и образовательными учреждениями Одесщины памятников археологии региона. Исследование музеями Одесщины памятников истории и их формирования. Проанализировано взаимодействие между научными и образовательными учреждениями. The research history scientific and educational institutions of Odessa district of monuments of archeology of region is considered. Research by museums of Odessa district of monuments of history and their formation. Interaction between scientific and educational institutions is analyzed.
first_indexed	2025-12-07T15:39:51Z
format	Article
fulltext	ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ І КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 №4 56 УДК 94(477.74):351.853“1945/1991” НАУКОВІ ТА ОСВІТНІ УСТАНОВИ ОДЕЩИНИ У СПРАВІ ВИВЧЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ РЕГІОНУ (1945-1991 РР.). Присяжнюк О.М., головний спеціаліст (Управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації) Рассмотрена история исследования научными и образовательными учреждениями Одесщины памятников археологии региона. Исследование музеями Одесщины памят- ников истории и их формирования. Проанализировано взаимодействие между научны- ми и образовательными учреждениями. The research history scientific and educational institutions of Odessa district of monu- ments of archeology of region is considered. Research by museums of Odessa district of monuments of history and their formation. Interaction between scientific and educational in- stitutions is analyzed. Охорона пам’яток історії та куль- тури Одещини має багаторічну істо- рію. В контексті заявленої теми нас зацікавив процес побудови радянської системи охорони пам’яток історії та культури, який відбувався на протязі 1945-1991 рр., а саме діяльність наукових та освітніх установ Одещини у справі вивчення та дослі- дження нерухомих пам’яток історії та культу- ри. У грудні 1948 р. уряд ре- спубліки прийняв постанову «Про заходи до поліпшення охорони пам'яток культури на території УРСР», за якою функції охорони пам'яток культури, нагляду за їх утриманням та збереженням покладалися на місцеві органи влади: виконавчі комітети обла- сних, міських, районних, селищних та сільських рад депутатів трудящих. Але поряд з діяльністю місцевих органів влади з охорони пам’яток історії та культури проходило вивчення та дослі- дження пам’яток регіону освіт-німи та науковими закладами та установами. Пам'ятки культури, які підлягали дер- жавній охороні, поділялися на архітек- турні, мистецькі, археологічні та істо- ричні [1]. Вивчення пам’яток Одесь- кого регіону почалося з пам’яток археології ще в кінці XIX ст., але воно носило неси- стематичний та епізодичний характер. Так, наприклад, у зводі археологічних пам'яток Поділля Є. Сецинським були опубліковані деякі знахідки давніх речей, поховань та ска- рбів, зроблених в той час, а та- кож описані кургани біля ряду сіл [2]. Розвиток науково-дослід-ної робо- ти одеських археологів був перерваний подіями Другої світової війни. Під час окупації було завдано значної шкоди археологічній науці в університеті та матеріально-науковій базі – Одеському археологічному музею. Окупанти по- грабували цінні пам'ятники культури і ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ І КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 №4 57 колекції музею. Але вже після закін- чення війни були вжиті заходи щодо повернення музейних колекцій та від- новлення музею і археологічних розко- пок. Так, у 1945 - 1947 рр. історики та археологи Одеського державного уні- верситету ім. І.Мечникова М.Болте-нко, М.Синицин, спільно з науковими спів- робітниками Одеського археоло-гічного музею та археологами Москви, Києва, Ленінграда проводили архео-логічні розкопки в с. Ільїнка та біля с. Усатове під Одесою. Систематичне дослідження терито- рії сучасної Одеської області фахівця- ми-археологами розпочалося в середині XX ст. Так, у 1949 р. почалися розкоп- ки виявленого випадково при будівниц- тві дамби біля с. Кирилівка Кодимсько- го району трипільського поселення Олександрівка Одеським археологіч- ним музеєм [3,4]. У цьому ж році О. Ф. Лагодовською було відкрите трипільське поселення у с. Стримба Кодимського району [5]. У 1952 р. біля с. Шершенці Кодимського району також при будівництві дамби бу- ло знайдене поховання з посудинами, яке належить до балтської групи пам'я- ток епохи пізньої бронзи [6]. У перші повоєнні роки у великих містах України, зокрема у Львові, Ха- ркові створювалися відділення Інсти- туту археології АН УРСР. Такий нау- ковий відділ було створено і в Одесі, основне завдання якого полягало у ар- хеологічному дослідженню території північно-західного Причорно-мор'я, а також території між Бугом і Дністром. З перших днів існування цієї наукової організації, його керівники відомі вче- ні археологи – М.Болтенко, М.Синицин здійснювали низку важли- вих заходів щодо вивчення історії краю. Відділом інституту археології АН УРСР систематично проводилися роботи, які були пов'язані з розкопка- ми стародавнього культурного центру періоду освоєння каменю і заліза по- близу с. Усатове і Великого Куяльни- ку, а також дослідження умов розпо- всюдження цієї культури по берегам лиманів та річок. В організації архео- логічних досліджень, які здійснював одеський відділ, постійно брали участь вчені Інституту археології АН УРСР, такі як Е.Лагодовська, Т. Пассек, Е.Черниш та ін. [7]. До активної участі у роботі ОАМ залучали молодь – школярів та студен- тів. Так, при Одеському археологічно- му музеї був створений гурток юних археологів, в якому учні Одеських шкіл займалися вивченням давньої історії краю та долучалися до роботи над ори- гіналами пам'яток старовини [8]. На початку 1950-х років активні розвідувальні роботи працівників Оде- ського археологічного музею на півночі області привели до відкриття десятків різночасових поселень. Так, у 1952 р. Кодимо-Дністровською експе-дицією ОАМ під керівництвом О.Л. Єсипенко була проведена розвідка за маршрутом Кодима-Котовськ-Рибниця та обстеже- на долина р. Ягорлик від північного ко- рдону Кодимського району до Котовсь- ка, наслідком якої стало відкриття 16 поселень [9-15]. У 1954 р. розвідками співробітників ОАМ А.А.Кравченко та Л.Г. Гаркуші, які досліджували верхів'я р. Тростянець і частково долину р. Яго- рлик, а також балки рік Бєлочі та Мо- локіш, був відкритий ряд поселень та курганів [16-19]. У 1955 р. співробітни- ками ОАМ Е. Ф. Патоковою і Г. О. По- дмогильною було проведено розвідку за маршрутом Кодима - Піщаная - Сав- рань - Криве Озеро, якою за 2 км від Кодими було виявлене поселення з ліп- ною та гончарною керамікою [20-22]. У 1956 р. співробітниками ОАМ А.Н. Єр- мо-лаєвою та І.І. Козиренко проводили- ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ І КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 №4 58 ся розвідка і розкопки поселень Кали- нівка І і II у Кодимському районі [23, 24]. В цей же час у Кодимському районі тривали розкопки трипільських посе- лень Олександрівка (1950 - 1957 рр.), Кирилівка (1950 - 1951 рр. і 1955 р.) і Черкасів сад І (1957 р.) під керівницт- вом О. Л. Єсипенко [25-39]. Наукові співробітники Одеського археологічного музею спільно з вчени- ми історичного факультету Одеського державного університету ім. І.Меч- никова, науковцями Інститутів історії та археології АН СРСР та УРСР, архео- логами Києва, Москви постійно прово- дили роботи з вивчення історії народів Північно-Західного Причорномор'я на матеріалах пам’яток Одещини. Велика заслуга цієї групи вчених у створенні наукового археологічного товариства, яке об'єднало багато археологів та істо- риків Одеси, Києва, Москви, Ленінграда та інших міст, які займалися археологі- єю Північного Причорномор'я, а також археологів-аматорів. Вони знайшли під- тримку громадськості міста, Міністерст- ва культури УРСР, Інституту археології АН СРСР, Інституту археології АН УРСР та інших археологічних установ. Організаційний комітет Одеського архе- ологічного товариства одержав 25 листів від видатних археологів країни, які під- тримали ідею створення Товариства та виявили бажання взяти активну участь в його роботі [40]. У травні 1959 року в Одесі відбу- лися організаційні збори Одеського ар- хеологічного товариства, на яких були присутніми 86 чоловік – археологи, іс- торики, краєзнавці, студенти Одеси, були запрошені вчені різних наукових установ, вузів, працівники музеїв з Мо- скви, Києва, Кишинева, Севастополя, Білгород-Дністровського, Ізмаїла, Ми- колаєва, Херсона та інших міст країни. В організаційних зборах взяли участь: член-корспондент АН УРСР Л.Славін, доктори історичних наук В.Гайдукевич, Т.Пассек, О.Тереножкін, Д.Шелов та ін. Збори прийняли статут Товариства, який 16 жовтня 1959 р. було затвер- джено виконкомом Одеської обласної ради депутатів трудящих. У статуті вказувалось, що товариство є громадсь- кою добровільною науково-освітньою організацією, що об'єднує спеціалістів у галузі археології та історії Північного Причорномор'я – працівників наукових установ, викла-дачів навчальних закла- дів і середніх шкіл, працівників музеїв і краєзнавців, які ставлять своїм завдан- ням виявляти та вивчати археологічні пам'ятки Північного Причорномор'я, популяризувати наукові знання з пи- тань стародавньої історії Причорно- морського краю [41]. Головою товариства було обрано відомого вченого археолога, директора Одеського археологічного музею М.Синицина, а заступниками голови – члена-кореспондента АН УРСР Л.Славіна та заступника директора Одеського державного археологічного музею О.Сальникова. До складу редак- ційної колегії увійшли: П.Каришковський, Т.Пассек, М.Сини- цин, А.Тереножкін та ін. На першому засіданні Товариства було заслухано і обговорено доповіді науковців Одесь- кого державного університету ім. І.Мечникова, співробітників Одеського археологічного музею, які висвіт- лювали дослідницьку роботу одеських археологів і нумізматів. Було вирішено, що в процесі нагромадження матеріалів Товариство буде видавати «Записки Одеського археологічного товариства», так як вважало себе спадкоємницею Одеського товариства історії та старо- житностей [42]. Протягом своєї діяльності Одеське археологічне товариство проводило збори, до яких залучали велику кіль- кість учасників. Цінність зборів поля- ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ І КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 №4 59 гала в тому, що вони проводилися не тільки в Одесі, але й в містах Північ- ного Причорномор'я, що дозволяло безпосередньо ознайомитися з різно- манітними пам'ятками півдня України. У жовтні 1961 в Одесі відбулися збори Одеського археологічного товариства, у роботі якого брали участь понад ста членів товариства – представників Мо- скви, Ленінграда, Києва, Харкова, Сім- ферополя, Керчі, Білгород-Дніст- ровського, інших міст країни. Доповіді учасників зборів мали різноманітну те- матику, стосувалися різних територі- альних та хронологічних меж дослі- джень. Так, підсумкам польових дослі- джень Прутсько-Дністровської архео- лого-етнографічної експедиції АН СРСР і АН Молдавської РСР була при- свячена доповідь відомого вченого Г.Федорова (Москва); дослідник П. Бо- рисковський (Ленінград) „Пам'ятки ка- м'яного віку у Північно-Західному Причорномор'ї" розкрив важливість знаходження піздньопалеолітичного пам'ятника – стоянка Велика Аккаржа; підсумки археологічних досліджень одеських археологів у 1945 - 1961 рр. оголосив у доповіді А.Сальников (Оде- са) та ін. Річні збори прийняли резо- люцію, в якій були відмічені важливі заходи у справі подальшого вивчення археологічних пам'ятників Північного Причорномор'я та пам’яткоохоронних досліджень зокрема [43]. Проведення таких зборів спряло підвищенню рівня археологічних пам’яткоохоронних досліджень, обміну досвідом та друкуванню результатів польових та теоретичних досліджень. За роки існування Одеське археоло- гічного товариства вийшли друком два томи «Записок», брошури П.Борисков- ського і В.Красковського – «Памятники древнейшей человеческой культуры Северно-Западного Причерноморья» (1961), Д.Шелова «Древний город Та- наис» (1960), Г.Ангелова – «Народные музей» (1962), «Краєзнавство і громад- ськість" (1963) та інші. У 1960-ті роки почалися перші по- шуки пам'яток кам'яного віку у регіоні. У 1962 р. Одеським палеолітичним за- гоном ЛВІА АН СРСР під керів- ництвом П. Й. Борисковського були відкриті пізньопалеолітичні місцезна- ходження Куркарипа і Понора біля с. Нестоїта Котовського району [44]. У 1963 р. краєзнавцем В. І. Красковським біля с. Пиріжна Кодимського району була знайдена пізньопалеолітична сто- янка Шепетків Яр, яка досліджувалася ним же у наступному році [45]. Розвід- ками студентів ОДУ Л. М. Лисициною, В. І. Ядвичуком і С. П. Смольяніновою було відкрито ряд місцезнаходжень ка- м'яного віку і поселень черняхівської культури на околицях м. Кодима у 1968 р. [46-48]. В 1968 р. біля с. Гербіно Балтсько- го району був знайдений бронзовий меч карасукського типу [49]. На думку О. І. Тереножкіна, він є одним з найстарода- вніших кімерійських мечей, який попав у Північне Причорномор'я в X—IX ст. до н. є. [50]. З 60-х рр. стало традицією прове- дення в Одесі щорічних наукових кон- ференцій, які були присвячені підсум- кам польових археологічних дослі- джень. Ці конференції пізніше отрима- ли назву «об'єднані наукові сесії», ор- ганізатором яких виступав Одеський археологічний музей спільно з істо- ричним факультетом Одеського держа- вного університету ім. І.Мечникова та Одеським археологічним товариством. Тільки за 1963 - 1985 рр. було організо- вано 33 експедиційні археоло-гічні за- гони та одна археологічна експедиція [51,52]. У роботі сесій брали участь представники науково-дослідних уста- нов, вищих навчальних закладів, музе- їв, а також вчителя і краєзнавці м. Оде- ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ І КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 №4 60 си, Болграда, Миколаєва, Херсона, Сімферополя, Москви. Тематика допо- відей у наукових сесіях була дуже ши- рокою, в основу яких було покладено результати археологічних польових ро- біт. Саме повідомлення та доповіді цих конференцій лягли в основу випусків збірки «Краткие сообщения о полевых археологических исследованиях» [53]. Наймасовіші відкриття пам'яток археології, а також їх дослідження по- чалися з 1970-х років, коли стали про- водитися систематичні порайонні роз- відкові роботи, пов'язані з складанням Зводу пам'яток археології Одеської об- ласті. Так, у 1972 р. загін Одеського де- ржуніверситету спільно з співробіт- никами Одеського археологічного му- зею під керівництвом В. Н. Станко про- водив обстеження Кодимського району, а в 1975 р. загін на чолі з А. Г. Загинай- ло - у Котовському районі [54]. У Ко- димському районі були розвідані 8 сто- янок кам'яного віку, 13 енеолитичних поселень, 1 – епохи бронзи, 4 – перших століть н.є. та декілька курганів [55]. У Котовському районі маршрут загону проходив від с. Романівка по долині р. Тростянець до південної околиці с. Ста- ра Кульна, околиць сіл Домниця та Ста- ніславка, а також від Ягорлицького лісу по долині Ягорлика до південної межі району, включаючи обстеження балок, які впадають у долини цих рік. Окрім повторного обстеження відкритих рані- ше поселень, було виявлено 6 нових по- селень і ряд курганів. У Кодимському районі при новому обстеженні у 1973 р. загоном під керів- ництвом В.Н. Станко були вияв-лені ще 6 місцезнаходжень кам'яного віку, що розташовані поблизу с. Івашків [56,57], і початі стаціонарні дослід-ження піз- ньопалеолітичної стоянки Івашків VI, які продовжувалися до 1976 р. включно [58-62]. У 1976 р. палеолітичним заго- ном Причорно-морської експедиції ІА АН УРСР на чолі з С. П. Смольяніно- вою були проведені невеликі розкопки пізньопалеолітичної стоянки Середин- ний Горб біля с. Івашків Кодимського району [63]. У 1970-ті роки співпрацівниками ОАМ були поновлені роботи на три- пільських поселеннях Кодимського ра- йону. З 1971 р. по 1977 р. продовжува- лося дослідження поселення Олек- сандрівка К.В. Зіньковським і Н. Б. Зі- ньковською [64]. У 1979 р. три- пільським загоном Причорноморської експедиції ОАМ на чолі з Н.Б. Бурдо були відкриті нові трипільські пам'ятки Слобідка-Західна та Слобідка- Лісництво, на першому з них проводи- лися стаціонарні дослідження у 1979— 1981 рр. [65]. У 1981 р. нею же були проведені охоронні розкопки на три- пільському поселенні Тимкове [66]. В цьому ж році до ОАМ надійшов скіф- ський меч V ст. до н. є., випадково знайдений за 4 км на північний захід від м. Котовська при оранці городу [67]. Співробітниками ОАМ В.І. Коз- ловим і С.Б. Охотниковим були дослід- жені два поховання з черняхівського могильника у с. Нестоїта Котовського району [68]. З 1983 р. по 1985 р. прово- дила розкопки на трипільському посе- ленні Черкасів сад II начальник Кодим- ського загону Причорноморської екс- педиції ОАМ Л. Ю. Поліщук [69]. В 1974 р. у с. Крижовлін на півночі Балтського району випадково була знайдена унікальна золота ваза з двома ручками, яка потрапила до експозиції «Золотої кладової» ОАМ. Крижов- лінська золота ваза, яка є найста- родавнішим золотим сосудом в Україні, поряд із Вилчетринівським скарбом (Болгарія) належить до кола небагатьох сакральних золотих виробів доби брон- зи, виготовлених, мабуть, під впливом кріто-мікенського мистецтва [70]. ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ І КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 №4 61 В 1970-х роках в регіоні були поча- ті систематичні дослідження пам'яток доби бронзи. В результаті розвідок 1972—1974 рр. під керівництвом В.Н. Станко у північних районах Одеської області було відкрито загалом понад 60 поселень доби пізньої бронзи [71]. Де- кілька нових поселень, поховань та окремих бронзових виробів було вияв- лено в 1977—1978 рр. [72]. Більша час- тина відкритих поселень по підйомно- му матеріалу аналогічна Саба- тинівському поселенню на Південному Бузі та, мабуть, складає з ним одну культурно-хронологічну групу. В 1976-1978 рр. Балтським загоном ОАМ під керівництвом В. П. Ванчугова проводились стаціонарні розкопки по- селення Балта біля с. Беліно Балтського району [73]. В результаті досліджень у регіоні відкрита нова група пам'яток доби пізньої бронзи, яка була виділена в балтський локальний варіант біло- зерської культури [74]. В 1985 р. у с. Слобідка Кодимського району на посе- ленні пізньої бронзи була знайдена рід- кісна кам'яна ливарна форма для виго- товлення бронзових черенкових вістрь до стріл [75]. У 1985 р. була виявлена пізньопа- леолітична стоянка Ліски біля с. Іваш- ків Кодимського району, яка досліджу- валася у 1985, 1987, 1989—1991 рр. Ко- димським загоном Причор-номорської експедиції ІА АН УРСР на чолі з С. П. Смольяніновою [76]. Під час робіт на стоянці Ліски загін проводив розвідки, наслідком яких стало відкриття три- пільських поселень Дякова Хата у центрі с. Івашків, Попове поле біля с. Стримба, поселень епохи пізньої брон- зи Канева балка І і II на східній околиці с. Івашків [77]. У 1980-ті роки у вказаних райо- нах проводилися розвідки по Зводу пам'яток історії та культури Одеської області О. В. Гудковою і І. В. Сапож- никовим [78]. Наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. ХХ ст. розпочався новий етап до- сліджень з археології та краєзна-вства. В цей час відбулася реорганізація Оде- ського археологічного товариства, було обрано склад нового правління (С.Охотніков – голова, І.Клейман – сек- ретар), яке зосередило увагу на створенні свого друкованого органу та організації наукових конференцій. Результатом цьо- го стало видання збірників «Краткие соо- бщения Одеского археологического об- щества» та «Древнее Причерноморье. Краткие сообщения Одесского археоло- гического музея» [79]. Аналізуючи наукові праці, збір- ники, матеріали конференцій, які про- тягом другої половини 40-х - на почат- ку 90-х рр. ХХ ст. вийшли друком за сприянням Одеського археологічного товариства та Одеського археоло- гічного музею, можна підкреслити де- які досягнення цих видань: - завдяки комплексному вивченню історичних пам'яток, їх систематизації, підготовці та друкуванню багатьох нау- кових праць з організації та проведення археологічних розкопок у науку було введено значний матеріал, який сприяв створенню повної археологічної карти міжріччя Дністра і Південного Бугу; - на основі сукупності архівних джерел та опублікованих наукових праць істориків та археологів стало можливим виявити й проаналізувати загальні та суто специфічні для півдня України явища та тенденції розвитку пам’яткоохоронної справи, а також вза- галі історичної науки; - спільна діяльність Одеського ар- хеологічного товариства та Одеського археологічного музею щодо дослід- ження пам’яток археології, широкої популяризації наукових знань, органі- зації виставок історичних пам'яток у музеях Одещини сприяла тому, що до наукового обігу було введено значні матеріали із фондів Одеського археоло- гічного музею, який вважався одним із ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ І КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 №4 62 найбільших археологічних музеїв СРСР, де вже на той час було зібрано понад 150 тисяч пам'яток стародавньої історії Північного Причорномор'я. Отже, діяльність Одеського архео- логічного товариства, яке діяло на базі Одеського археологічного музею спри- яла підвищенню рівня археоло-гічних досліджень, а це в значній мірі позна- чилося і на якості пам’ят-коохоронних досліджень. Можна погодитися з дум- кою відомого вченого В.Станко, що створення та діяльність Одеського ар- хеологічного товариства дало новий поштовх у розвитку археології, воно мало на меті продовжувати традиції Одеського товариства історії і старожи- тностей, активізувати наукову та про- світницьку діяльність, займатися ви- данням результатів дос-ліджень в регі- оні та координувати діяльність архео- логів, істориків, краєзнавців. На жаль, із створенням Українського товариства охорони пам'яток історії і культури та Фонду культури Одеське археологічне товариство, яке, згідно статуту, було організовано з тими ж задачами, значно знизило свою активність у справі охо- рони, збирання та широкої популяриза- ції наукових знань відносно пам'ятни- ків старовини. Хоча Одеське археологічне товари- ство намагалося взяти на себе функцію наукового керівництва та координації досліджень з питань дослідження пам’яток археології, йому це вдалося лише частково. Слід зазначити, що зна- чна заслуга Одеського архео-логічного товариства полягала у досліджені тери- торії північно-західного Причорномо- р'я, виявленні пам'ятників на місцях, залученні пам’яткоохоронців до архео- логічних експедицій, прове-денні збо- рів, археологічних сесій, конференцій спільно з спеціалістами пам’ятко- охоронної справи. На початку 1990-х років у Кодим- ському районі в зоні будівництва газо- проводу проводилися розвідки експе- дицією «Газопровід» ІА АН УРСР під керівництвом А. С. Островерхова, які дозволили виявити кілька курганних могильників та окремих курганів в око- лицях сіл Тимкове, Кирилівка і Мала Слобідка. Тоді ж, у 1991 р., було розко- пано курган епохи енеоліта-бронзи біля с. Тимкове [80]. В цьому ж році були початі розкопки трипільського посе- лення Івашків-сад, які провадилися Івашківським загоном ОАМ на чолі з Л. Ю. Поліщук [81]. Розгалужена мережа державних іс- торичних та історико-краєзнавчих му- зеїв, а також музеїв та музейних кімнат, що діяли на громадських засадах, у на- вчальних закладах, на підприємствах, в організаціях та установах в післявоєн- ний період становиться полем діяльно- сті з охорони пам’яток історії. Вже в серпні 1944 р., невдовзі після звільнен- ня Одеси, був покладений початок створенню музею оборони міста. Спо- чатку це була виставка «Героїчна обо- рона Одеси», на основі якої було ство- рено республіканський музей «Оборони Одеси» [82]. Науково-дослідна робота музею була спрямована на збирання та наукову обробку матеріалів, які свідчи- ли про оборону міста. Велику роботу проводили наукові співробітники му- зею щодо вивчення історії міста пері- оду Другої світової війни. Так, у 1947 р. для збору експонатів, проведення фото- зйомки співробітники виїжджали на мі- сця боїв в дні оборони Одеси, на місця дій партизанських загонів періоду оку- пації, а також в м. Котовськ, на станції Вапнярка, Роздільна [82]. При музеї бу- ла створена науково-методична рада, до складу якої входили вчені-історики мі- ста С.Ковбасюк, Н.Розенталь, К.Добролюб-ський, С.Боровой та ін. Рада займалася розглядом експозицій- них планів, затвердженням планів захо- дів наукової та масової роботи музею «Оборони Одеси», а також надавала науково-методичну допомогу іншим музеям області, таким як Білгород- ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ І КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 №4 63 Дністровський краєзнавчий музей, який відновив свою роботу у 1947 р., Ізма- їльський історичний музей О.Суворова (1946) та іншим [83]. Працівниками відділів оборони та партизанського руху постійно проводи- лися експедиції по районах міста та об- ласті, з метою вивчення історії краю і збору матеріалів, публікація статей в республіканській і місцевій пресі, а та- кож вони надавали практичну допомогу викладачам середніх шкіл щодо органі- зації гуртків в школах міста. Так, науко- вим співробітником Одеського музею «Оборони Одеси» А.Бужевичем у 1953 р. було розроблено приблизний план проведення занять історичних гуртків з використанням матеріалів місцевих му- зеїв [84]. У 1953 р. колектив наукових співробітників музею "Оборони Одеси» працював над складанням тексту путів- ника по музею, але у зв'язку із зміною профілю музею на історико- краєзнавчий, путівник так і не вийшов друком. Внаслідок цього працівники му- зею почали вивчати питання пов'язані з історією Одеси і краю з кінця XVIII ст. За наказом Міністерства культури України від 30 травня 1955 р. Одеський державний музей «Оборони Одеси» бу- ло об'єднано з Одеським обласним крає- знавчим музеєм та створено на їх базі Одеський державний історико- краєзнавчий музей республіканського підпорядкування [85]. У 60-х - на почат- ку 80-х рр. були створені: «Меморіал 411-й берегової батареї», «Бойовий шлях 18-й армії», який було реформова- но у «Музей військових реліквій». Значні дослідження пам’яток архе- ології у 50-х - 60-х рр. ХХ ст. проводив Одеський археологічний музей, який було створено у 1825 р. Однією з функ- цій музею у досліджуваний період ста- ла допомога місцевим краєзнавцям в створені музейних кімнат та археоло- гічних гуртків. Стало традицією у 60-х - 70-х рр. ХХ ст. систематичне прове- дення співробітниками музею семі- нарів, засідань краєзнавчого активу в районах області. Поряд із наданням ме- тодичної допомоги краєзнавцям, музей виділяв з обмінного фонду певну кіль- кість місцевого матеріалу для створен- ня музейних кімнат. Багато занять гуртків проводилися безпосередньо на місцях археологічних розкопок в Усатово, Роксоланах, Білго- род-Дністровському. Юні крає-знавці на заняттях в Одеському археологічно- му музеї знайомились з експозиціями та фондами, їм демонструвалися кінофі- льми, які висвітлювали стародавню іс- торію [86]. Тільки у 1965 р. члени клубу «Юний археолог» брали участь у семи експедиціях, які були організовані Оде- ським археологічним музеєм спільно з Інститутом археології АН УРСР. Так, внаслідок проведених в 1966 р. експе- дицій до музею надійшло понад 800 но- вих пам'яток давньої культури. Одесь- кий археологічний музей систематично залучав учнів шкіл Одеси та області до участі в археологічних розкопках, адже робота і життя в експедиції пробуджу- вали у них інтерес до минувшини. Науково-дослідна, експедиційна робота музеїв Одещини сприяли і плід- ній видавничій діяльності. У 1965 р. в Одеському археологічному музею що- річно проводилися наукові кон- ференції, які були присвячені результа- там археологічних досліджень експе- дицій, що проходили на території обла- сті. Доповіді цих конференцій регуляр- но друкувалися у наукових виданнях музею «Матеріали з археології Північ- ного Причорномор'я» та «Коротке по- відомлення про польові архео-логічні дослідження Одеського архео- логічного музею». Наукові співро- бітники музеїв Одещини брали активну участь у написанні та редагуванні ста- тей до тому «Історія міст і сіл УРСР. Одеська область». Для покращення об- слуговування відвідувачів було видано путівники з історії Одеського історико- ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ І КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 №4 64 краєзнавчого музею, з історії Білгород- Дністровської фортеці, з Одеського ар- хеологічного музею та інші. Наукові співробітники музеїв постійно публіку- вали в періодичних виданнях статті про діяльність самих музеїв, висвітлювали кращий досвід роботи, нові надходжен- ня тощо [87]. Однак з кінця 50-х – протягом 60-х років ХХ ст. у сфері культури в цілому, і музейництві зокрема, спостерігаються негативні тенденції. Реальні скорочення асигнувань на розвиток культури, нігі- лістичне ставлення до неї виходило безпосередньо від перших посадових осіб країни, керівників партії та радян- ської держави. Зокрема, після виступу першого секретаря ЦК КПРС М.Хрущова на січневому (1961) пленумі ЦК КПРС, в якому різко критикувалися всі витрати, спрямовані на розвиток му- зейних закладів та дослід-ження і ви- вчення пам’яток, в СРСР починається кампанія по скороченню мережі держа- вних музеїв. В ході її тільки в Україні було звільнено близько 400 музейних працівників, 10 державних музеїв було переведено на громадські засади. Проте, незважаючи на пожвавлення та розмах роботи з дослідження та ви- вчення пам’яток історії та культури в Одеській області, не можна стверджу- вати, що вона проводилась систематич- но і на належному науковому рівні. Відчувалася відсутність об'єднуючих результати досліджень установ та цент- рів, які б координували комплексне ви- вчення пам’яток історії та культури ре- гіону без поділу на види [88]. Освітні та наукові установи, що були невід’ємною частиною радянської систе- ми охорони пам’яток історії та культури, не тільки провадили діяль-ність з вивчен- ня та дослідження пам’яток в Одеській області, а ще й брали активну участь в розробці теоретичних підвалин та підго- товці кадрів для пам′яткоохоронної спра- ви. Вони перейняли естафету лідерства в системі органів з охорони пам’яток у державних органів десь на протязі 60-70 рр. та досить впевнено зайняли своє місце в цій системі. Характеризуючи діяльність науко- вих та освітніх установ з вивчення та до- слідження пам’яток історії та культури було б несправедливо звертати сьогодні основну увагу лише на його негативні сторони. Не можна не помічати й того, що рух з вивчення та дослідження пам’яток історії та культури став важли- вим напрямком розвитку справи охоро- ни пам’яток історії та культури в регіоні, викликав у широких верств населення зацікавлення історією і культурою рід- ного краю. Як засвід-чувала практика, найбільш активно й ефективно здійсню- валася робота з вивчення та дослідження пам’яток історії та культури там, де іс- нував органічний зв'язок між молодими краєзнавцями аматорами і співробітни- ками науково-дослідних установ, викла- дачами вищих навчальних закладів і, в першу чергу, з працівниками державних музеїв регіону. ЛІТЕРАТУРА 1. Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження і збере- ження. - К.: Інститут історії України, 1998. - 399 с. 2. Сецинский Е. Археологиче- ская карта Подольской губернии // Тру- ды XI Археологического съезда. - Т. 1. - 1901. - С. 197-353. 3. Есипенко А. Л. Памятники ран- ней поры Триполья у поселка Кириллов- ка Одесской области // Краткие сообще- ния о докладах и полевых исследованиях Института археологии АН УССР. - Киев, 1955. - Вып. 4. - С. 140-141. 4. Есипенко А. Л. Раннетриполь- ское поселение Александровка // Мате- риалы по археологии Северного При- черноморья. - Одесса, 1957. - Вып. 1 - С. 10-23. 5. Патокова Э. Ф., Петренко В. ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ І КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 №4 65 Г., Бурдо И. Б., Полищук Л. Ю. Памят- ники трипольской культуры в Северо- Западном Причерноморье. - К.: Наукова думка, 1989. - 140 с. - с.30. 6. Ванчугов В. П. Балтская груп- па памятников эпохи поздней бронзы // Материалы по археологии Северного Причерноморья. - К.: Наукова думка, 1983 - С. 94. 7. Новая научная организация в Одессе // Большевистское знамя. -1946.- 21 июня. - С. 2. 8. Цыбесков В. Научно-просвети- тельная деятельность Одесского госу- дарственного археологического музея // Краткие сообщения о полевых археоло- гических исследованиях ОГУ и ОГАМ за 1960. - Одесса. - 1961. - С. 122-125. 9. Гаркуша Л. Г. Дневник развед- ки в районах Слободки, Котовска и Рыбницы в 1952 г. // Архив Одесского археологического музея НАН Украины, инв. №69984. 10. Есипенко А. Л. Дневник раско- пок поселения Кирилловка в 1952 г. // Архив Одесского археологического му- зея НАН Украины, инв. 70132. 11. Романова Т. Г. Дневник раско- пок Александровки и разведок в 1952 г. // Архив Одесского археологического музея НАН Украины, инв. № 69985. 12. Таганова В. И. Дневники разве- док в районе с. Тимково, ст. Слободка – г. Котовск, с. Колбасное 1952 г. // Архив Одесского археологического музея НАН Украины, инв. № 69981/, 69981/2. 13. Таганова В. И. Дневник раз- ведки в районе Слободка-Гонората, Любомирка-Котовск в 1952 г. // Архив Одесского археологического музея НАН Украины, инв. №69982. 14. Таганова В. И. Разведка по маршруту Тимково-Слободка-Котовск- Колбас-ное-Андреевка и др. в 1952 г. // Архив Одесского археологического му- зея НАН Украины, инв. №69983. 15. Есипенко А. Л. Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима – Ко- товськ – Рибниця // МАПП. – 1959. – Вип. II. – С. 102-117. 16. Гаркуша Л. Г. Дневник архео- логической разведки в Кодымском рай- оне Одесской области и Рыбницком районе МССР по балкам рек Белочи и Молокиш в 1954 г. // Архив Одесского археологического музея НАН Украины, инв. №70476. 17. Кравченко А. А. Дневник ар- хеологической разведки в Кодымском районе Одесской области и Рыбницком районе МССР по балкам рек Белочи и Молокиш в 1954 г. // Архив Одесского археологического музея НАН Украины, инв. №70475. 18. Кравченко А. А. Дневник ар- хеологической разведки из с. Нестоита до р. Днестр и от р. Днестр до с. Глы- бокое в 1954 г. // Архив Одесского ар- хеологического музея НАН Украины, инв. №70913. 19. Кравченко А. А. Археологічні пам'ятки в долинах річок Тростянець і Ягорлик // Матеріали з археології Північного Причорноморь′я. – Одесса, 1959. – Вип. 3. – С. 167-169. 20. Патокова Э. Ф. Дневник раз- ведки по маршруту Кодыма— Саврань— Кривое Озеро Одесской об- ласти в 1955 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. № 70955/2. 21. Подмогильная Г. А. Дневник разведки по маршруту Кодыма- Песчаны- Саврань-Кривое Озеро Одес- ской области в 1955 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. №70955/1. 22. Патокова Е. Ф. Археологічні пам'ятки по течії р. Савранки // Матеріали з археології Північного Причорноморь′я. – Одесса, 1959.- Вип. 2.- С. 133. 23. Козыренко И. И. Дневник Ко- дымо-Днестровской археологической экспедиции о раскопках в с. Калиновка Кодымского района в 1956 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. №70958. 24. Ермолаева А. Н. Дневник Ко- дымо-Днестровской археологической экспедиции о раскопках в с. Калиновка ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ І КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 №4 66 Кодымского района в 1956 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. № 70597. 25. Есипенко А. Л. Дневник раско- пок поселения Кирилловка в 1950 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. 55730/1. 26. Есипенко А. Л. Дневник раско- пок поселения Кирилловка в 1951 г. //Архив ОАМ НАНУ, инв № 55724. 27. Есипенко А. Л. Дневник раско- пок поселения Кирилловка в 1951 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. №55727. 28. Есипенко А. Л. Дневник раз- ведки и раскопок в с. Александрова и Кирилловка в 1953 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. №70224. 29. Есипенко А. Л. Дневник раз- ведки и раскопок в с. Александрова и Кирилловка в 1953 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. №70225. 30. Есипенко А. Л. Дневник раско- пок поселения Кирилловка в 1955 г. // Архив ОАМ НАНУ, №844. 31. Есипенко А. Л. Дневник раско- пок поселения Александровка в 1953 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. № 70478. 32. Яровой А.З. Дневник раскопок в с. Александровка в 1950 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. № 69987. 33. Яровой А. 3. Дневник Кодымо- Днестровской археологической экспе- диции в Александровке в 1951 г. // Ар- хив ОАМ НАНУ, инв. №55722. 34. Славін Л. Створення Одеського археологічного товариства // З досвіду роботи музеїв УРСР. - 1961. - Вип. 2. - С. 101-106. 35. Записки Одесского археоло- гического общества / Под ред. М.Синицьша. Одесса: Маяк, 1960. - Т.1. - 385 с. 36. Записки Одесского археоло- гического общества / Под ред. М.Синицьша. Одесса: Маяк, 1961. - Т.2. - 216 с. 37. Гудис Л. Второе собрание Одесского археологического общества // Краткие сообщения о полевых археоло- гических исследованиях ОГАМ за 1961. - Одесса: Одесское книжное издательст- во, 1963. - С. 143 - 147. 38. Борисковский П.И. Разведка памятников каменного века в Одесской области в 1962 г. // Краткие сообщения Одесского государственного археоло- гического музея за 1962 год. – Одесса: Маяк, 1964. – С.12-17. 39. Красковский В.И. Памятники палеолита и мезолита Северо-Западного Причерноморья. – К.: Наукова думка, 1978. – 70 с. 40. Лисицина Л.Н. Архив разведки на севере Одесской области в 1968 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. № 84205. 41. Смолянинова С.П. Разведки палеолита в Одесской области // Тези пленарних і секційних доповідей ХV наукової конференції Інституту археології. – Одеса, 1972. – С.69-73. 42. Сыманович Э.А. Уникальная керамическая находка в районе г. Кодымы // Археологические откры- тия 1968 года. – М.: Наука, 1969. – С.311-312. 43. Черняков И.Т. Новые находки эпохи бронзы и раннего железа на Одесщине // Археологические исследо- вания на Украине 1968 г. – К.: Наукова думка, 1971. – Вып. 3. – С. 136 – 138. 44. Тереножкин А.И. Киммерий- цы. – К.:Наукова думка, 1976. – 224 с. 45. Сыманович Е. Пятая научная сессия по археологии в Одессе // Со- ветская археология. - 1965. - № 1. - С. 346 - 348. 46. Сорокинина Н. Шестая науч- ная сессия по археологии в Одессе // Советская археология. - 1965. - № 4. - С. 298 - 300. 47. Краткие сообщения Одесско- го археологического общества. - Одесса. - 1999. - 140 с. 48. Станко В.Н. Отчет разве- дочного отряда археологической экспедиции Одесского госуниверси- тета в 1972 – 1973 гг. // Архив ОАМ НАНУ. инв. № 85201. 49. Загинайло А.Г. Археологиче- ские разведки в Котовском районе ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ І КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 №4 67 Одесской области в 1975 г. // Архив ОАМ НАНУ. инв. № 74495. 50. Смолянинова С.П. Новые позд- непалеолитические памятники лесо- степной полосы междуречья Днестра и Южного Буга // Материалы по археоло- гии Северного Причерноморья. – Вып. 8. – 1976. – С. 144-154. 51. Смолянинова С.П. Станко В.Н. Разведки памятников каменного века на севере Одесской области. // Археологические и археографические исследования на территории Южной Украины. – К.: Одесса: Вища школа, 1976. – С.112-126. 52. Смолянинова С.П. Раскопки позднепалеолитической стоянки Иваш- ково VІ // 150 лет Одесскому архологи- ческому музею АН УССР. – К.: Науко- ва думка, 1975. – С.22-24. 53. Смолянинова С.П. Раскопки позднепалеолитической стоянки Ивашково VІ // Археологические от- крытия 1975 года. – М.: Наука, 1976. – С. 393-394. 54. Смолянинова С.П. Позднепа- леолитическая стоянка Ивашково VІ // Археологические исследования Северо- Западного Причерноморья. – К.: Нау- кова думка, 1978. – С. 120-129. 55. Смолянинова С.П. Особенности техники расщепления кремня на поздне- палеолитической стоянке Ивашково VІ // Северо-Западное Причерноморье в епоху первобытнообщинного строя. – К.: Наукова думка, 1980. – С. 21-24. 56. Смолянинова С.П. Палеолит и мезолит степного Побужья. – К.: Нау- кова думка, 1990. – 109 с. 57. Коробкова Г.Ф., Смолянинова С.П., Кизь Г.В. Позднепалеолетическая стоянка Срединный Горб // Археологи- ческие памятники Северо-Западного Причерноморья. – К.: Александровка // Тези пленарних і секційних доповідей ХV наукової конференції Інституту археології. – Одеса, 1972. – С.92- 95.Александровка в 1956 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. № 834. 58. Есипенко А. Л. Дневник раско- пок поселения Александровка в 1957 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. №835. 59. Романова Т. Г. Дневник раско- пок Александровки и разведок в 1952 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. № 69985. 60. Рудык Ф. С. Дневник раскопок в с. Александровка в 1950 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. № 69884—69885. 61. Рудык Ф. С. Дневник раскопок в с. Александровка в 1951 г. // Архив ОАМ НАНУ, инв. № 69886. 62. Рудык Ф. С. Дневник раскопок поселения Кирилловка в 1951 г. // Ар- хив ОАМ НАНУ, инв. №55725. 63. Рудык Ф. С. Дневник раскопок 64. Бурдо Н.Б. Исследование раннетрипольского поселения Сло- бодка-Западная в 1980 г. // Новые ис- следования по археологии Северного Причерноморья. – К.: Наукова думка, 1987. – С. 5-16. 65. Бурдо Н.Б., Видейко М.Ю. Ти- пы раннетрипольской керамики и ее орнаментации в междуречье Днестра и Южного Буга // Северное Причерномо- рье (материалы по археологии). – К.: Наукова думка, 1984. – С.96-104. 66. Охотников С.Б. Скифский меч из Котовска Одесской области. // Се- верное Причерноморье. – К.: Наукова думка, 1984. – С. 112-113. 67. Козлов В.И. Охранные раскоп- ки на черняховском могильнике в с. Нестоита Одесской области. // Архео- логические памятники степей Поднест- ровья и Подунавья. – К.: Наукова дум- ка, 1989. – С.88-92. 68. Полищук Л.Ю. Раскопки три- польского поселении // Археологические открытия 1983 года. – М.: Наука, 1985. – С.344-345. 69. Дзис-Райко Г.А., Черняков И.Т. Золотая чаша вылчетрыновского типа из Северо-Западного Причерноморья // Советская археология. – 1981. – №1. – С.151-161. 70. Ванчугов В.П. Памятники бронзового века в бассейне р. Кодыма // ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ І КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 №4 68 Археологические и археографические исследования на территории Южной Украины. – К.: Одесса: Вища школа, 1976. – С.197-209. 71. Ванчугов В.П., Кушнир В.Г. Новые памятники эпохи поздней брон- зы и раннего железа в междуречье Южного Буга и Днестра // Северо- Западное Причерноморье в эпоху пер- вобытнообщинного строя. – К.: Науко- ва думка, 1980. – С.119-127. 72. Ванчугов В.П. Работы Балт- ского отряда Причерноморской экс- педиции // Археологические откры- тия 1976 года. – М.: Наука, 1977. – С.275-276. 73. Ванчугов В.П. Работы Балтско- го отряда Причерноморской экспеди- ции // Археологические открытия 1977 года. – М.: Наука, 1978. – С.306. 74. Ванчугов В.П., Черняков И.Т. Металлические наконечники стрел са- батиновской и белозерской культур // Северо-Западное Причерноморье – контактная зона древних культур. – К.: Наукова думка, 1991. – С.24-37. 75. Смолянинова С.П. Раскопки позднепалеолитической стоянки Лески // Археологические открытия 1985 года. – М.: Наука, 1987. – С.415. 76. Полищук Л.Ю., Смолянинова С.П. Новые исследования трипольских памятников в Кодымском районе Одес- ской области // Краткие сообщения Одесского археологического общества. – Одесса, 1999. – С.47-51. 77. Гудкова А.В. Отчет о работе Одесской областной экспедиции по «Своду Археологических памятников» в 1986 г. // Научный архив института археологии НАНУ. - № 22735. – 21 с. 78. Щербина Н. Деякі аспекти роз- витку археології в контексті історичного краєзнавства на Одещині // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукра- їнська асоціація молодих науковців. - Науки: економіка, політологія, історія. - Одеса, 2005. - № 6 (18).- С. 136-143. 79. Островерхов А.С., Субботин Л.В., Субботин А.В. Курган эпохи бронзы-энеолита у с. Тимково // Археологічні дослідження в Україні 1991 року. – Луцьк: Надстир′я, 1993. – С. 83-84. 80. Полищук Л.Ю., Смолянинова С.П. Новые исследования трипольских памятников в Кодымском районе Одес- ской области // Краткие сообщения Одесского археологического общества. – Одесса, 1999. – С.47-51. 81. Річний звіт про роботу музею „Оборона Одеси" за 1947 р. // ДАОО, ф. 7375, оп. 1, спр. 7, арк. 2-9. 82. Наказ Міністерства культури УРСР за 1952 р. // ДАОО, ф. 7375, оп. 1, спр. 39, арк. 2-6. 83. Річний звіт про роботу музею „Оборона Одеси" за 1953 р. // ДАОО, ф. 7375, оп. 1, спр. 52, арк. 1-28. 84. Наказ Міністерства культури УРСР за 1955 р. // ДАОО, ф. 7376, оп. 1, спр. 1, арк. 1-4. 85. Про хід виконання соціа- лістичних зобов'язань музеями області у зв'язку з підготовкою до 50-річчя радянської влади // ДАОО, ф. 6712, оп. 1, спр. 142, арк. 138-153. 86. Про хід виконання соціаліс- тичних зобов'язань музеями області у зв'язку з підготовкою до 50-річчя радянської влади // ДАОО, ф. 6712, оп. 1, спр. 142, арк. 138-153. 87. Щербина Н. Громадські музеї в розвитку історичного краєзнавства Одещини (40 - 80-ті рр. XX ст.) // Нау- ковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: Історичні науки. Педагогічні науки. Філологічні науки: Збірник наукових праць. - Ізмаїл, 2005. - Вип. 19.- С. 49- 52.Наукова думка, 1982. – С. 5-18. 88. Зинковский К.В. Некоторые итоги раскопок раннетрипольского по- селения
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12650
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2077-9496
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:39:51Z
publishDate	2009
publisher	Центр пам'яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури
record_format	dspace
spelling	Присяжнюк, О.М. 2010-10-15T11:55:05Z 2010-10-15T11:55:05Z 2009 Наукові та освітні установи Одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945-1991 рр.) / О.М. Присяжнюк // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 4. — С. 56-68. — Бібліогр.: 88 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12650 94(477.74):351.853“1945/1991” Рассмотрена история исследования научными и образовательными учреждениями Одесщины памятников археологии региона. Исследование музеями Одесщины памятников истории и их формирования. Проанализировано взаимодействие между научными и образовательными учреждениями. The research history scientific and educational institutions of Odessa district of monuments of archeology of region is considered. Research by museums of Odessa district of monuments of history and their formation. Interaction between scientific and educational institutions is analyzed. uk Центр пам'яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Пам’ятки історії та культури Наукові та освітні установи Одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945-1991 рр.) Article published earlier
spellingShingle	Наукові та освітні установи Одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945-1991 рр.) Присяжнюк, О.М. Пам’ятки історії та культури
title	Наукові та освітні установи Одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945-1991 рр.)
title_full	Наукові та освітні установи Одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945-1991 рр.)
title_fullStr	Наукові та освітні установи Одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945-1991 рр.)
title_full_unstemmed	Наукові та освітні установи Одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945-1991 рр.)
title_short	Наукові та освітні установи Одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945-1991 рр.)
title_sort	наукові та освітні установи одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945-1991 рр.)
topic	Пам’ятки історії та культури
topic_facet	Пам’ятки історії та культури
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12650
work_keys_str_mv	AT prisâžnûkom naukovítaosvítníustanoviodeŝiniuspravívivčennâtadoslídžennâpamâtokístoríítakulʹturiregíonu19451991rr

Наукові та освітні установи Одещини у справі вивчення та дослідження пам’яток історії та культури регіону (1945-1991 рр.)

Репозитарії

Схожі ресурси