Атрибути ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.
У статті проаналізовано символіку та функції клейнодів
 ремісничих корпорацій на території Північного Лівобережжя
 у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст. В статье проанализирована символика и функции
 клейнодов ремесленных корпораций на територии Северного
 Левобережья во...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/127329 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Атрибути ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. / С.В. Щербина // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2014. — Вип. 7. — С. 114-116. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860103294338203648 |
|---|---|
| author | Щербина, С.В. |
| author_facet | Щербина, С.В. |
| citation_txt | Атрибути ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. / С.В. Щербина // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2014. — Вип. 7. — С. 114-116. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті проаналізовано символіку та функції клейнодів
ремісничих корпорацій на території Північного Лівобережжя
у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.
В статье проанализирована символика и функции
клейнодов ремесленных корпораций на територии Северного
Левобережья во второй половине ХVІІ – ХVІІІ вв.
The paper explores the symbolism and functions of handicraft
corporations’ kleinods on the territory of the North Left Bank
Ukraine in the second half of the XVII - XVIII centuries.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:29:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 7, 2014
114
позолочена корогва – «значик» Ніжинського
золотарського цеху. Вона була виготовлена у
формі прапора з двома косицями, прикрашеними
металевими підвісками, схожими на китички або
дзвіночки, з овальними накладними карбованими
медальйонами з обох боків. На срібному медальйоні
овальної форми викарбовано церковний престол із
дарохранительницею, келихом і Євангелієм. Ліворуч
від престолу зображено святого з хрестом у руці,
нижче – годинник і напис «Преподобный отец наш
Андроник златар Александрийский». Другий напис
– дата створення корогви – «1786 года месяца іюня 6
числа» [4, 27]. З іншого боку знаходилось зображення
євангеліста Луки біля мольберта, ліворуч – рука
з терезами, під якими в’язка ключів і скринька.
Уздовж вузького боку прапора, який прилягав до
деревка, розміщувався напис: «Сооружен сей значик
от управы сребренической нежинской за управного
старшины Федора Стефанова Шнурчевского
и товарищей его Петра Карсакевича, Ивана
Паливоды також и гласного Иосифа Конвисарева
и всею управною братиею коштом и старанем ихъ
1786 году июня 6 числа» [5, 55]. Крім того, зверху на
медальйоні викарбувана царська корона та велика
літера «Н», яка означає «Ніжинський» [4, 28].
Цеховий прапор Ніжинського музицького цеху
був малинового кольору «на середине написан с
одной стороны образ святого Георгія, а с другой
– Ея Императорского Величества Государыни
Екатерины Алексеевны Вторыя и над оным
нынешній городской герб. Около образа и вензеля
подписано, за которой Императрицы и за какого
цехмистра и ключника строено, и 1779 год, Сентября
20 дня. Края обшиты золотым позументом и по
углам пришиты золотые кисти. На древке железная
позолочення гелебарда» [6, 483].
Ніжинський перепечайський цех мав прапор
малинового кольору, з одного боку якого «написан
образ святых Бориса и Глеба», з іншого – «святый
Георгій, на белом коне попирающий копіем змея. У
80-х рр. ХVІІІ ст. різницький цех Ніжина мав «знамя
штофное малиновое, по краям голубым штофом и
золотым позументам обшитое. На середине написаны
образа: с одной стороны Покрова Богородицы, с
другой евангелиста Луки». На малиновому тлі було
зображено «топор сребряной, а топорище золотое»,
а на голубому – ім’я цехмістра [6, 481].
Прапор Чернігівського об’єднаного цеху кравців,
кушнірів і шапкарів було виготовлено з червоного
штофу, «золотым позументом обложенное»,
посередині на блактитному штофі зображення – з
одного боку – «Распятіе Христово, а по сторонам
онаго Пресвятая Богородица, святый великомученик
Евстафій, святый Іоанн Богослов и великомученик
Прокопій», з іншого – «Пресвятая же Богородица
Троицкая Ильинская Черниговская, да на одной
стороне ножницы, имя цехмістра, при котором
УДК 94(477.51) «16/17»
С.В. Щербина
атриБУти реМіСниЧиХ ЦеХів
ПівніЧноГо ЛівоБереЖЖЯ
ДрУГої ПоЛовини ХVіі – ХVііі Ст.
У статті проаналізовано символіку та функції клейнодів
ремісничих корпорацій на території Північного Лівобережжя
у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.
Ключові слова: Північне Лівобережжя, ремесло, цех,
атрибут.
Ремісничі корпорації являли собою своєрідне
явище у соціально-економічному житті Північного
Лівобережжя ранньомодерної доби. Їхня структура
загалом відповідала внутрішній організації цехів,
які функціонували у містах Західної Європи на
підставі магдебурзького права. Цехи являли собою
спільноти, що мали чітку ієрархічну структуру,
відносно самостійний характер і поширювали
вплив на всі сторони життя своїх членів.
Користуючись правами і привілеями, закріпленими
у цехових статутах, корпорації створювали
необхідні умови для професійної діяльності своїх
членів, забезпечували особисту свободу, права й
збереження майна ремісників [1, 16].
Переважна більшість об’єднань ремісників мала
свої цехові подвір’я. Сюди сходились на цехові
збори, відзначали свята, тут відбувалась церемонія
прийому нових майстрів і обряд поховання. Тут
знаходилась цехова світлиця, в якій зберігалися
основні клейноди корпорації: ікони, емблеми,
прапор (хоругва, корогва), цехова печатка, статути і
привілеї на заснування цеху, скринька з документами
й грошима та нагайка, що використовувалась при
посвяченні у майстри.
До цехових атрибутів належали спеціально
написані на замовлення ремісничих корпорацій
ікони. Так, у Вознесенській церкві м. Коропа
зберігалась унікальна композиція «Явлення ікони
Богоматері рибалкам», пов’язана з місцевим
рибальським цехом. На ній були зображені рибалки
у звичайному селянському одязі. Найстарший з них
тримав риболовецьку сітку, другий – навколішки
молився, третій стояв позад нього, а четвертий
у човні тримав весло і хрестився. Погляди усіх
були спрямовані на зображену у лівому куті ікону
Божої Матері [2, 4].
Всі ремісничі корпорації регіону мали прапори,
на яких зазвичай зображувались знаряддя праці, лики
святих, зокрема покровителів об’єднання та міста,
розміщували відповідні написи. О. Ковалевський
вважав, що ця традиція була запозичена у німецьких
містах, де міщани складали «свое городовое войско
для защиты города от неприятелей» [3, 1].
В експозиції Чернігівського історичного музею
імені В.В. Тарновського нині знаходиться срібна
ISSN 2218-4805
115
знамя строено, и 1781 год декабря 30 дня. На деревке
точеная шишка, и в оной медній крест» [6, 298].
У калачницькому цеху м. Чернігова було «знамя
гродетуровое желтое», виготовлене 1 травня 1752 р.
за цехмістра Ігната Буглука, й містило «на одной
стороне – образ Богоявления Господня, а около его
калач, булка и четыре пасхи, или куличи, на другой
стороне – образ Богоматери» [6, 301–302].
За свідченням О. Шафонського, Чернігівський
«цех мясницкій» мав прапор зеленого кольору, на
якому з одного боку розміщувався «образ Николая
Чудотворца, Иліи пророка, по середине между
разрезом бык; в подножіи образов подписано:
1787 месяца Марта 17 дня сооружися прапор сей
цеху резницкаго за стараніем пана цехмистра
тогож цеху Алексея Речицкаго и підскарбія Мирона
Зенченка с братіею: Андрея Бочка, Василія Лопатня,
Степана Молчановского, Исака Коломейченка,
Степана Наболонского, Федора Семенова, Герасима
Яковлева и молодшій Семена Стадника». З іншого
боку – зображення Богоявленя Господнього, знизу
між розрізами – баран [6, 300–301].
Калачницький цех Березного мав прапор
«треугольный китайчатый темнозеленый, с
железным копьем на одной стороне написано
Богоявленіе Господне, а на другой образ Святых
Жен Мироносиц; по краям кайма золотая писання
и надпись: которым цехмістром и когда сооружена»
та сукна «синего суконного с красною кумачною
каймою; на середине нашит крест красный
кумачный, белою тесьмою обложенный» [6, 385].
Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. ремісничі
цехи мали власні печатки, які після ліквідації
цехового устрою у 1902 р. були передані до
Чернігівської губернської вченої архівної комісії.
Так, ніжинський міський голова І.Л. Дейкун
передав до музею печатки тамтешніх ліквідованих
ремісничих управ. У такий спосіб у зібранні
Чернігівської архівної комісії опинилась, зокрема,
кругла мідна печатка з написом «Печ[ать]
Нежин[ской] Столярной Ремесл[енной] Управы» із
зображенням циркуля і трикутника. На переданій
до комісії печатці ковальської ремісничої управи
м. Ніжина було зображено молоток і містився
напис «Печ[ать] Нежин[ской] Кузнецкой Управы».
Печатка Ніжинської гончарної ремісничої управи
містила зображення гончарного виробу – глечика.
Крім того, комісія отримала печатку «Нежин[ской]
Портняжеской Управы» із зображенням праски і
ножиць [7, 32–33].
Емблема із зображенням знаряддя праці
мала назву ціха або цешка. Наприклад, емблема
Ніжинського цеху музик являла собою невеличку
скрипку з міді, Березнянського різницького цеху –
мідну сокиру, Чернігівського ковальського цеху –
мідний молоточок і т.д. [8, 96–97]. Цешка Ніжинського
золотарського цеху являла собою бронзову
фігурку, схожу на дзвоник з рукояткою [5, 55].
У гончарському цеху Ніжина ціхою слугувала
«свинцовая дощечка, на которой по одной стороне
вылит святый Георгий на коне, на другой вырезаны:
кувшин, горшок и печной изразец» [6, 483]. За
цешку у калачницьких цехах Ніжина і Березного
правив мідний хрест [6, 385, 482]. У Чернігівському
перепечайському цеху за цешку для скликання
ремісників у цеху правила дерев’яна дощечка
«с изображеніем образов Успенія Богородицы и
Распятія Христова, а внизу написан гроб, 1782 год и
имя цехмистра Евдокима Мороговскаго и подскарбія
Федора Антоненка» [6, 302]. У Борзенському
ткацькому цеху роль цешки виконував «деревянний
маленкий челнок, выкрашенный красною
краскою», у кравецькому – дерев’яна трикутна
дощечка із зображенням з одного боку св. Миколи
Чудотворця, а з іншого – «аршина, швайки, ножниц
и утюга» [6, 423]. Чернігівський ткацький цех
мав дві цешки: одну у вигляді мідної дощечки «с
изображением Распятия, Богоматери и Иоанна
Богослова», а іншу у вигляді дерев’яного ткацького
човника [6, 299]. Ціха зазвичай знаходилася у
цехмістра і використовувалась для скликання
ремісників до цехового дому. О. Шафонський звернув
увагу на факт існування двох цешок – одна являла
собою зменшену копію знаряддя праці й слугувала
сигналом до скликання цехової сходки, а інша мала
вигляд маленького мідного або дерев’яного хреста,
виконувала ритуальну функцію і сигналізувала про
потребу з’явитись на похорон [6, 296]. Шляхом
передачі майстрами із рук у руки цешки, членів
цеху повідомляли про необхідність прийти на збори.
Затримання і несвоєчасна передача ціхи суворо
каралась штрафом.
Кожний ремісничий цех мав дерев’яні ноші,
які використовувались при похованні, – так звані
мари. На мари становили труну померлого, а над
нею встановлювали покліт (круглу дерев’яну
решітку) і накривали сукном [3, 1–2]. Покривало
відігравало значну роль у поховальній обрядовості
й вирізнялося особливою вишуканістю. Зазвичай,
у центрі вишивали великий хрест (Голгофа), ім’я
цехмістра та рік створення, по краях прикрашали
галуном, бахромою.
Покривало Конотопського різницького і
калачницького цеху було виготовлене з «сукна
красного, с вырезками, придающими ему
крестообразную форму». У центральній частині було
розміщено текст: «Сіе сукно сооружено 1778 года
месяца іюля 15 дня. Цеху рязацкого, и калачницкого,
в городе Канотопе за цехмистра Феодора Корноуха,
ключника Семена Резника, старшого брата Якова
Булисги со всею братиею» [9, № 86].
Поховальне покривало перепечайського цеху
Чернігова було синього кольору з нашитим хрестом,
під яким містився напис «1759 год Марта 12 числа и
Сіверщина в історії України, випуск 7, 2014
116
имя цехмистра Дениса Лампія и подскарбия Савки
Мовчана [6, 302]. Багатством декору і вишуканістю
відзначалось сукно Чернігівського кравецького
цеху, що збереглося у зібранні Чернігівського
історичного музею імені В.В. Тарновського [10, 49–
50]. Воно являло собою покривало синього кольору
«с нашитым на середине золотой парчи крестом,
серебряным кружевом обложенным; края его
обшиты в два ряда каймою голевою разного цвета,
а третій ряд зеленою китайкою; на самом крае
пришита вокруг золотая бахрома» [6, 298]. На
ньому було розміщено напис: «Це сукно старанням
цеху кравецького чернігівського за цехмістра Івана
Лазаревського за порадою всієї братії зроблене
... Блажени яж вибраний приняв єси їх гді у вічні
селища» [10, 49–50].
У Ніжинського цеху музик у ХVІІІ ст. було
поховальне покривало зеленого кольору «с
нашытим крестом зеленого плису, узеньким
позументиком обложенным; на краю малиновая
шелковая бахрома» [6, 483]. Сукно Ніжинського
різницького цеху було виготовлене з тканини
червоного кольору «с штофными желтыми полами,
золотым позументом обложенными, и на средине
крест того же штофу» [6, 481]. Використання мар і
прапорів під час похоронної процесії було звичним
явищем. Якщо помирав «почетный майстер», усі
міські ремісничі корпорації брали участь у процесії
– виносили мари й цехові прапори, утворюючи
великий кортеж. Заможні люди могли замовити такі
почесті, сплативши кошти на користь цеху [3, 2].
Отже, атрибути ремісничих цехів Північного
Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.
вирізнялись вишуканістю і розмаїттям декору, який
виконував не лише естетичну роль, але й засвідчував
специфіку ремісничих спеціальностей регіону.
Посилання
1. Балушок В.Г. Світ середньовіччя в обрядовості
українських цехових ремісників / В.Г. Балушок. – К.: Наукова
думка, 1993. – 117 с.
2. Реліквія рибальського цеху // Літературна Україна. –
1970. – № 47 (2744). – 16 червня. – С. 4.
3. Ковалевский А. Цехи в г. Чернигове в конце прошлого
столетия / А. Ковалевский // Черниговские губернские
ведомости. – 1896. – № 726. – Часть неофициальная. – 2 марта.
– С. 1–2.
4. Петренко М.З. Українське золотарство ХVІ–ХVІІІ ст. /
М.З. Петренко. – К.: Наукова думка, 1970. – 208 с.
5. Спаський І.Г. Дукати і дукачі України: історико-
нумізматичне дослідження / І.Г. Спаський. – К.: Наукова думка,
1970. – 168 с.
6. Шафонский А. Черниговского наместничества
топографическое описание / А. Шафонский. – К.:
Университетская типография, 1851. – 697 с.
7. Журналы заседаний Черниговской губернской архивной
комиссии // Труды Черниговской губернской архивной комиссии
(1900–1902). – Чернигов, 1902. – Отд. 1. – С. 1–46.
8. Пляшко Л. А. Подорож до міста ХVIIІ століття /
Л. А. Пляшко. – К.: Наукова думка, 1980. – 152 с.
9. Каталог выставки XIV Археологического съезда в
г. Чернигове / [под редакцией П.М. Добровольского]. – Чернигов:
Типография Губернского правления, 1908. – 556 с.
10. Зайченко В. Цехові сукна у збірці Чернігівського
історичного музею імені В.В. Тарновського / В. Зайченко //
Скарбниця української культури. – Чернігів, 2007–2008. –
Вип. 10. – С. 48–52.
щербина С.в. атрибуты ремесленных цехов Северного
Левобережья второй половины ХVіі – ХVііі вв.
В статье проанализирована символика и функции
клейнодов ремесленных корпораций на територии Северного
Левобережья во второй половине ХVІІ – ХVІІІ вв.
Ключевые слова: Северное Левобережье, ремесло, цех,
атрибут.
Shcherbyna S.V. Guilds attributes of the North Left-Bank
Ukraine in the XVII – XVIII centuries
The paper explores the symbolism and functions of handicraft
corporations’ kleinods on the territory of the North Left Bank
Ukraine in the second half of the XVII - XVIII centuries.
Key words: North Left-Bank Ukraine, trade, guild, attribute.
19.03.2014 р.
УДК 314.14 (477.53) «165/17»
А.В. Попружна
«При веЛикіЙ ПУБЛіЦі і ЦереМоніЯХ»:
ПоХованнЯ коЗаЦЬкиХ ГетЬМанів в
контекСті ПоХоваЛЬної кУЛЬтУри
ДрУГої ПоЛовини XVII–XVIII Ст.
У статті розглядаються особливості жалобних
церемоній, які супроводжували поховання козацьких гетьманів,
в контексті поховальної культури представників соціальної
еліти XVII–XVIII ст.
Ключові слова: поховальна культура, жалобна церемонія,
гетьман, козацька старшина.
Самобутня поховальна культура козацької
старшини Лівобережної України сформувалася в
другій половині XVII–XVIII ст. Описи жалобних
церемоній, які супроводжували поховання гетьманів,
дозволяють виявити цілий комплекс традиційних
елементів, вироблених представниками соціальної
еліти під час «зустрічі зі смертю».
Поховальна культура загалом охоплює
уявлення про смерть, «стереотипи поведінкових
реакцій при зустрічі з нею» [21], підготовку
до неї та забезпечення увічнення пам’яті ще за
життя, форми поводження з померлими, офіційну
процедуру поховань, релігійні практики, прояв
скорботи близькими та іншими членами соціуму,
організацію і утримання місць захоронення.
У науковій літературі відсутнє комплексне
дослідження поховальної культури, зокрема,
жалобних церемоній, які супроводжували поховання
козацьких гетьманів. Виняток становлять хіба що
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-127329 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:29:50Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Щербина, С.В. 2017-12-18T16:33:31Z 2017-12-18T16:33:31Z 2014 Атрибути ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. / С.В. Щербина // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2014. — Вип. 7. — С. 114-116. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/127329 94(477.51) «16/17» У статті проаналізовано символіку та функції клейнодів
 ремісничих корпорацій на території Північного Лівобережжя
 у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст. В статье проанализирована символика и функции
 клейнодов ремесленных корпораций на територии Северного
 Левобережья во второй половине ХVІІ – ХVІІІ вв. The paper explores the symbolism and functions of handicraft
 corporations’ kleinods on the territory of the North Left Bank
 Ukraine in the second half of the XVII - XVIII centuries. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Польсько-литовська доба та Гетьманщина Атрибути ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. Атрибуты ремесленных цехов Северного Левобережья второй половины ХVІІ – ХVІІІ вв. Guilds attributes of the North Left-Bank Ukraine in the XVII – XVIII centuries Article published earlier |
| spellingShingle | Атрибути ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. Щербина, С.В. Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| title | Атрибути ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. |
| title_alt | Атрибуты ремесленных цехов Северного Левобережья второй половины ХVІІ – ХVІІІ вв. Guilds attributes of the North Left-Bank Ukraine in the XVII – XVIII centuries |
| title_full | Атрибути ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. |
| title_fullStr | Атрибути ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. |
| title_full_unstemmed | Атрибути ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. |
| title_short | Атрибути ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. |
| title_sort | атрибути ремісничих цехів північного лівобережжя другої половини хvіі – хvііі ст. |
| topic | Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| topic_facet | Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/127329 |
| work_keys_str_mv | AT ŝerbinasv atributiremísničihcehívpívníčnogolívoberežžâdrugoípolovinihvííhvíííst AT ŝerbinasv atributyremeslennyhcehovsevernogolevoberežʹâvtoroipolovinyhvííhvííívv AT ŝerbinasv guildsattributesofthenorthleftbankukraineinthexviixviiicenturies |