Кілька документів до історії глухівського Свято-Троїцького собору
У статті поданий огляд документів із фондів Центрального державного історичного архіву України у м. Києві, які стосуються будівництва глухівського Свято-Троїцького собору. В статье представлен обзор документов из фондов Центрального государственного исторического архива Украины в Киеве, касающие...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/127332 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Кілька документів до історії глухівського Свято-Троїцького собору / І.Ю. Тарасенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2014. — Вип. 7. — С. 120-122. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-127332 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Тарасенко, І.Ю. 2017-12-18T16:34:09Z 2017-12-18T16:34:09Z 2014 Кілька документів до історії глухівського Свято-Троїцького собору / І.Ю. Тарасенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2014. — Вип. 7. — С. 120-122. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/127332 94 (477): (093.2): 726: 27-523. 41 У статті поданий огляд документів із фондів Центрального державного історичного архіву України у м. Києві, які стосуються будівництва глухівського Свято-Троїцького собору. В статье представлен обзор документов из фондов Центрального государственного исторического архива Украины в Киеве, касающиеся строительства глуховского Свято-Троицкого собора. The article presents an overview of documents from the Central State Historical Archives of Ukraine in Kiev regarding construction of Hlukhiv Holy Trinity Cathedral. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Польсько-литовська доба та Гетьманщина Кілька документів до історії глухівського Свято-Троїцького собору Несколько документов из истории глуховского Свято-Троицкого собора Some documents from the history of Hlukhiv Holy Trinity Cathedral Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Кілька документів до історії глухівського Свято-Троїцького собору |
| spellingShingle |
Кілька документів до історії глухівського Свято-Троїцького собору Тарасенко, І.Ю. Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| title_short |
Кілька документів до історії глухівського Свято-Троїцького собору |
| title_full |
Кілька документів до історії глухівського Свято-Троїцького собору |
| title_fullStr |
Кілька документів до історії глухівського Свято-Троїцького собору |
| title_full_unstemmed |
Кілька документів до історії глухівського Свято-Троїцького собору |
| title_sort |
кілька документів до історії глухівського свято-троїцького собору |
| author |
Тарасенко, І.Ю. |
| author_facet |
Тарасенко, І.Ю. |
| topic |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| topic_facet |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Несколько документов из истории глуховского Свято-Троицкого собора Some documents from the history of Hlukhiv Holy Trinity Cathedral |
| description |
У статті поданий огляд документів із фондів
Центрального державного історичного архіву України у
м. Києві, які стосуються будівництва глухівського Свято-Троїцького собору.
В статье представлен обзор документов из фондов
Центрального государственного исторического архива
Украины в Киеве, касающиеся строительства глуховского
Свято-Троицкого собора.
The article presents an overview of documents from the Central
State Historical Archives of Ukraine in Kiev regarding construction
of Hlukhiv Holy Trinity Cathedral.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/127332 |
| citation_txt |
Кілька документів до історії глухівського Свято-Троїцького собору / І.Ю. Тарасенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2014. — Вип. 7. — С. 120-122. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT tarasenkoíû kílʹkadokumentívdoístoríígluhívsʹkogosvâtotroícʹkogosoboru AT tarasenkoíû neskolʹkodokumentovizistoriigluhovskogosvâtotroickogosobora AT tarasenkoíû somedocumentsfromthehistoryofhlukhivholytrinitycathedral |
| first_indexed |
2025-11-24T16:07:12Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:07:12Z |
| _version_ |
1850482535415414784 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 7, 2014
120
Товариства ім. Шевченка. Львів, 1996. – Т. 231. – С. 455–472.
13. Замура О. Смерть у церковних приписах та
повсякденному житті Гетьманщини XVIII ст. / О. Замура //
Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2–х
томах. Т. 2: Світ речей і повсякденних уявлень / Відповідальний
редактор Віктор Горобець. – К.: Інститут історії України НАН
України, 2013. – 358 с.
14. Іванова О. Полтавський килим гетьмана Данила Апостола
з колекції Національного музею історії України / О. Іванова //
Вісник Львівського університету. Серія «Мистецтво». – 2002. –
Вип. 2. – С. 143–147.
15. Історія Русів / Пер. І. Драч – К.: Веселка, 1991. – 181 c.
16. Картины церковной жизни Черниговской Епархии из IX
вековой ее истории: всеподданнейше посвящ. Черниг. Епархии /
[предисл.: Василий, епископ Черниг. и Нежин.]. – Киев : Фото–
лито–тип. «С. В. Кульженко», 1911. – 206 с.
17. Кривошея О.В. Трансформації маєткових господарств
козацької старшини (за матеріалами духовних тестаментів)
/ О.В. Кривошея // Наукові праці історичного факультету
Запорізького державного університету. – Запоріжжя, 2008. –
Вип. XXIV: Соціальні та національні чинники революцій і
реформ в Україні: проблеми взаємовпливів. – С. 36–40.
18. Ксензенко А. Гетманская усыпальница / А. Ксензенко //
Киевская старина. – 1887. – № 2. – С. 353–358.
19. Лупів В. Гетьман Іван Мазепа / В. Лупів. – Торонто,
1954. – 125 с.
20. Максимович М.О. Записки о первых временах
Киевского Богоявленского братства / О.М. Максимович // Киев
явился градом великим … (вибрані українознавчі твори). – К.:
Либідь, 1994. – 448 c.
21. Міленіна М.М. Поховальний текст в гуманітарному
та природничо-науковому осмисленні // Междисциплинарные
исследования в науке и образовании. – 2012. – № 1 K. /
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: www.es.rae.ru/
mino/158-1083.
22. Оглоблін О. Гетьман Іван Мазепа та його доба /
О. Оглоблін. – Нью–Йорк – Київ – Львів – Париж – Торонто,
2001. – 464 с.
23. Рендюк Т.Г. Гетьман Іван Мазепа – відомий і невідомий
/ Т.Г. Рендюк. – К.: АДЕФ–Україна, 2010. – 480 с.
24. Ричка В. У пошуках поховання гетьмана: встановлення
місця поховання Івана Мазепи / В. Ричка // Київська старовина.
– 1995. – № 3. – С.54–55.
25. Ситий І. Тестамент Якова Лизогуба / І. Ситий // Пам’ять
століть. – 1996. – № 3. – С. 10–14.
26. Сегеда С.П. Гетьманські могили / С.П. Сегеда. – К.: Наш
час, 2010. – 440 c.
27. Старік О. До питання поховальної обрядовості
запорозького козацтва / О. Старік // Нові дослідження пам’яток
козацької доби в Україні. – К., 2006. – Вип. 15. – 336 с.
28. Україна. Антологія пам’яток державотворення Х–ХХ ст.:
У 10 т. – Т. 3: Битва за козацьку державу (ХVI–XVII ст.). – К.:
Основи, 2008. – 496 c.
29. Федорук Я. Писемне джерело 1651 року про
поховальний обряд українського козацтва / Я. Федорук //
Український археографічний щорічник. – Випуск 16/17. – Київ,
2012. – 780 с.
30 Халебський П. Україна – земля козаків: Подорожній
щоденник / Упоряд. М. Рябий. – К.: Ярославів Вал, 2009.
– 293 c.
31. Широцький К. Дещо про давні портрети / К. Широцький
// Сяйво. – 1914. – Ч. 7 – 9. – С. 198–202.
Попружная а.в. «При великой публике и церемониях»:
похороны казацких гетьманов в контексте похоронной
культуры второй половины XVII–XVIII вв.
В статье рассматриваются особенности траурных
церемоний, которые сопровождали похороны казацких
гетманов, в контексте похоронной культуры представителей
социальной элиты XVII–XVIII вв.
Ключевые слова: похоронная культура, траурная
церемония, гетьман, казацкая старшина.
Popruzhna A.V. «With great public and ceremonies»:
funeral of Cossacks’ hetmans as funeral culture of the second
half of the XVII–XVIII centuries
The article analyses the peculiarities of funeral ceremonies
which accompanied Cossacks’ hetmans funerals as funeral culture
of the social elite representatives in the XVII–XVIII centuries.
Key words: funeral culture, funeral ceremony, hetman, Cossack’
authorities.
17.03.2014 р.
УДК 94 (477): (093.2): 726: 27-523. 41
І.Ю. Тарасенко
кіЛЬка ДокУМентів
До іСторії ГЛУХівСЬкоГо
СвЯто-троїЦЬкоГо СоБорУ
У статті поданий огляд документів із фондів
Центрального державного історичного архіву України у
м. Києві, які стосуються будівництва глухівського Свято-
Троїцького собору.
Ключові слова: Глухів, Свято-Троїцька церква, джерела.
Глухів заслужено вважається перлиною України.
На жаль, архітектурний ансамбль міста постраждав і
змінився з часів Гетьманщини. Те, що не зруйнували
пожежі та війни, знищила радянська влада. Така
доля спіткала і Свято-Троїцький собор у Глухові,
заснований у 1657 р., який почали перебудовувати
як кам’яний у 1720 р.
У Центральному державному історичному
архіві (м. Київ) у фонді № 51 (Генеральна військова
канцелярія) зберігається кілька справ, що стосуються
історії саме цього собору. Так, справа № 3949 «Дело
по доношению полковника полтавского Василя
Кочубея с представлением о несобирании ни от
кого ничого в полку в Полтавском гетманшою
Скоропадскою на реставрацию Свято Троецкой
глуховской церкви 1731 году» [1] проливає світло
на фінансовий стан будівництва собору. Очевидно
після укладення угоди про зведення нової кам’яної
церкви у 1720 р. постало питання про пошук
грошей. Тільки після смерті Д. Апостола в 1734 р.
імператриця Анна Іоанівна дозволила витратити на
будівництво собору у Глухові 1000 рублів.
Незважаючи на це, фінансові проблеми
постійно і не один рік в подальшому заважали
будівництву храму. Так, справа № 10799 «По
доношению майстеров кирпичных, работающих
ISSN 2218-4805
121
на Соборной церкві о видаче им 5» [2] за 1751 рік
розкриває конфлікт між військовим товаришем
Іваном Пуховичем та цегляними майстрами
Михайлом Григор’євим і Михайлом Білецьким,
що за контрактом протягом шести років виробляли
«кирпич по своему искуству … безостановочно самой
доброй» для будівництва собору, але не отримували
плату за свою роботу. Майстри працювали за
контрактом, але плату отримали не повністю «…
закакой кирпич денги и получили, точию неполним
числом за прошлие года и не на малую суму денег
на них определени за показаний кирпич иміется.
Да й нине налице зділаного и випаленого кирпича
з перевезением в церковь иміется сто двадцят една
тисяча…». У справі наведено і ціни за вироблену
цеглу − по 1 руб. 20 коп. за тисячу штук. Тобто на
рік випалювалось близько 20 167 цеглин і за шість
років їм належало сплатити близько 145 рублів.
Майстри скаржилися до Генеральної канцелярії на
Пуховича, який неодноразово відмовлявся сплатити
зароблені гроші, що призодило до великих збитків:
«…а работники живут напрасно на нашем коште,
харчуются з кошту нашего нам с немалою обидою и
убитком и неотступно требуют денег за работу, також
и подушное окладные денги нам подлежит заплатить
в казну, и чрез неотдачу денег нине помираем
голодом и на долг набрали не на малую суму на
харчи в здешних обивателей, а отдачи требуют же
денег». Майстри вимагали, щоб Пуховичу було
наказано видати 100 карбованців для розрахунку з
робітниками і сплати подушного окладу і за всі «…
года сколко зделано кирпича и принято нами денег
росчет учинит и осталние денги доводячиеся, отдать
нам и об отпуске в дом видать нам пашпорт, понеже
при договоре обявляли денги давать наперед, а
нине и чрез годов два проволокивая, не отдают нам
с обидою и о вишеписаном определения просим».
У справу також підшита і чернетка відповіді з
Генеральної канцелярії до І. Пуховича.
Наступна справа з цього ж фонду № 11755 «Діло
№ 17439 по доношению войскового товарища
Пуховича с прошением о висилке з новгородских
магистратових людей вапенного майстра»
1753 р., на 9 аркушах [3]. Справа починається
«доношением» від 9 червня того ж військового
товариша Івана Пуховича (очевидно, він був
відповідальним за будівництво церкви і не один
рік), що вапняний майстер, який мав робити «…по
уговору за заплату вапно на глуховскую Троецкую
церковь ныне отлучился в другие места…», а через
це в будівництві церкви «немалая остановка».
Щоб уникнути довгої затримки, Пухович просив
Генеральну військову канцелярію розшукати і
вислати іншого майстра з Новгорода-Сіверського.
Як виявилося, влітку, у сприятливий для будівництва
час, нелегко було знайти таку людину. У відповіді з
новгород-сіверського магістрату читаємо: «…точию
о такових майстеров искусних людей відомства
магистратова о свободних незанятих в работі нигде
не сискалось,а другие, хотя к такому діланию люде в
відомстві магістратовом прежде сего и были точию
иние з них по найму своему до сего за заплату
на майданах разного звания людей з Новгородка
отбыли,а инние не от тепер уже взяв тих в многих
города Новгородка жителей заплату на майданах,
несвободние при той работи…» і без необхідного
дозволу військової канцелярії магістрат «никак
дерзостен» і не може забрати найнятого майстра
з роботи. Очевидно такий дозвіл було терміново
надіслано і вже у рапорті новгород-сіверського
магістрату від 28.06.1753 р. читаємо: «…взятий от
работи з майдана міщанина новгородского Фоми
Гойского майстер вапенний, прозиваемий Иван
Кондратов сын Банников, при сем в генералную
войсковую канцелярию посылается».
Деякі деталі з історії собору знаходимо в
несподіваних архівних справах. Так, в ЦДІАУ в
Києві у фонді № 959 (Глухівський міський магістрат)
знаходиться справа № 33 17881789 рр. «О колоднике
Савицком за воровство из церквей сосудов», що
пограбував сім храмів [4]. Отже, 16 липня 1789 р.
після пограбування Свято-Микільської церкви
у Глухові Савицький пішов до Свято-Троїцької,
прагнучи і її пограбувати. Він вломився у приділ
св. великомучениці Варвари, де ще «служения не
имеется», і украв срібну горілу (очевидно внаслідок
пожежі 1784 р., яка серйозно понищила собор)
«шату» (ризу) 1784 р. і 20 копійок. «Шату» та речі,
украдені у Свято-Микільському храмі, Савицький
приніс додому і сховав на подвір’ї (закопав у гній).
Тут свідчення злодія про пограбування Свято-
Троїцької церкви уриваються (арк. 73), тим більше,
що порівняно з іншими храмами його здобич була
дуже маленькою. З цього видно, що, принаймні, один
приділ церкви ще не діяв після пожежі, а пожертви
на храм, очевидно, були ще незначними.
Отже, наведені вище факти дозволяють повніше
уявити історичне минуле Свято-Троїцької церкви
у Глухові і доводить перспективність подальших
архівних пошуків у цьому напрямку.
Додатки
1731, серпня 8 (липня 28). − Лист
полтавського полковника василя кочубея
до гетьмана Данила апостола незбирання у
Полтавському полку колишньою гетьманшею
а. Скоропадською грошей на реставрацію
Свято-троїцької церкви у Глухові.
«Ясневелможний мсці пне гетман и кавалер, мой
милостивійший пне добродію.
Листовний вашой ясневелможности указ,
по супліці глуховского протопопа отца Алексія
Галиховского и ктиторей соборной Свто Троецкой
Сіверщина в історії України, випуск 7, 2014
122
церкви, о собиранних якобы покойною гетмановою
Скоропадскою з Малой России в прошлом 720 м году
на реставрацию показанной упалой Свто Троецкой
церкви денгах, сего июля от 6 числа ко мні пущений,
д. 20 я получил, в котором предложено: абым полку
моего к полковой старшині, так же к бунчуковим и
значковим товариству, к сотникам и протчим от себе
писал, чтоб оние, кто в прошлом 720 м или другом
годех з денег или чого другого, на реставрацию
высше показанной церкви давал, кому именно и
имiются ли в них от приемщиков росписки; при
поданной от себе відомости тие росписки прислали
ко мні, а мні оние отсилат к вашой ясневелможности в
Глухов. На что покорнійше вашой ясневелможности
доношу: же по извістию от старшины полковой и
сотников, также бунчукових и значкових товаришей,
на реставрацию высше означенной Свто Троецкой
глуховской церкви в 1720 м и в инших годех покойная
гетманова Скоропадская денег и другого нічего
в полку здішном не собирала; и никто у здішних
полчан на возобновление помянутой церкви,
нічого никому не отдавали; для чего и росписок
приемщиковых ні у кого не иміется; о сем покорне
обявив, пребываю вашой ясневелможности моего
милостивійшаго пна и добродія, нижайший слуга,
ея императорского вличства Войска Запорожского
полковник полтавский Василий Кочубей
1731 году июля 28 дня Полтава».
Адреса: «Ея императорского всепресвітлійшого
величества, Войск Запорожских с обоих сторон
Днепра гетману и ордена свтого Александра
Невского кавалеру ясневелможному его млсты пну
Даниилу Апостолу, моему милостивішому пану и
добродіеві».
(ЦДІА у Києві, ф. 51. оп. 3. № 3949, арк.1–2.
Пізніший запис: «1731 Августа 2. Подано».)
тарасенко и.Ю. несколько документов из истории
глуховского Свято-троицкого собора
В статье представлен обзор документов из фондов
Центрального государственного исторического архива
Украины в Киеве, касающиеся строительства глуховского
Свято-Троицкого собора.
Ключевые слова: Глухов, Свято-Троицкая церковь,
источники.
Tarasenko I.Yu. Some documents from the history of
Hlukhiv Holy Trinity Cathedral
The article presents an overview of documents from the Central
State Historical Archives of Ukraine in Kiev regarding construction
of Hlukhiv Holy Trinity Cathedral.
Key words: Hlukhiv, Holy Trinity Church, sources.
15.03.2014 р.
УДК 94 (477): (323. 3+330. 34) «1734/1750»
О.А. Любич
СоЦіаЛЬно-еконоМіЧне
Становище ГетЬМанщини в
ЧаСи тиМЧаСовоГо ПравЛіннЯ
ГетЬМанСЬкоГо УрЯДУ (1734–1750 рр.)
У статті розглядається соціально-економічне становище
Гетьманщини в період Тимчасового правління гетьманського уря-
ду (1834–1850 рр.). Розкрито структуру і функції Тимчасового
правління гетьманського уряду. Показано регіональні особливості
та вплив російського уряду на соціально-економічне становище
регіону. Звернено увагу на зміну структури суспільства Гетьман-
щини. Зроблено акцент на погіршенні умов проживання в регіоні.
Ключові слова: Гетьманщина, Росія, соціально-
економічне становище, права, вольності, малоросійські козаки,
господарство.
Історія соціально-економічного становища
Гетьманщини в умовах значного впливу з боку
Російської імперії займає одне з провідних місць
серед досліджень сучасної історичної науки,
що є достатньо обґрунтованим, зважаючи на її
вплив на подальшу долю України. Над даною
проблематикою у різний час працювали історики
В. Рубан, Д.Н. Бантиш-Каменський, М.О. Маркевич,
В.Г. Авсеєнко, І.В. Теличенко, О.М. Лазаревський,
М.Ф. Тищенко, В.О. Мякотин, Л. Окиншевич,
О.І. Гуржій, Л. Мельник, В.І. Бєлашов [1].
Актуальність даної роботи визначається особли-
востями сучасного розвитку України, теоретичними
і практичними потребами її модернізації. Соціально-
економічні відносини в суспільстві є одним із
найпотужніших факторів, що визначають розвиток
держави. Гетьманщина була державним утворен-
ням із стійкими групами-станами, що вирізнялися
соціальною і економічною самостійністю. Запро-
вадження Тимчасового правління гетьмансько-
го уряду призвело до значних змін у соціально-
економічному становищі населення Гетьманщини
та опосередковано вплинуло на розвиток самовря-
дування, обсяг зібраних податків і виконаних по-
винностей, економічні та політичні процеси. Фак-
тично через новостворену структуру, яка перебрала
на себе усі повноваження гетьмана та його уряду,
Російська імперія почала нещадно експлуатува-
ти українське населення, що призвело до глибокої
економічної кризи у регіоні. Поряд з науковою
актуальністю теми не можна не вказати на її вагоме
прикладне значення. Адже дослідження соціально-
економічних процесів, діяльності органів державної
влади відповідає потребам сучасної розбудови дер-
жави, які спрямовані на поширення та поглиблення
засад самоврядування.
Мета роботи полягає в тому, щоб на основі
аналізу документальних джерел й узагальнення
історіографічних здобутків з’ясувати роль
|