Матеріали фонду 149 ЦДІА України у Києві як джерело з історії Успенського (Преображенського) жіночого монастиря у Глухові ХVІІ–ХVІІІ ст.
У статті подається огляд матеріалів фонду 149 Центрального державного історичного архіву України у Києві, який містить документи Успенського (Преображенського) жіночого монастиря ХVІІ–ХVІІІ ст., визначаються найцінніші з джерел фонду, розкривається їх значення не тільки з історії монастиря, але...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/127580 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Матеріали фонду 149 ЦДІА України у Києві як джерело з історії Успенського (Преображенського) жіночого монастиря у Глухові ХVІІ–ХVІІІ ст. / Ю.А. Мицик, І.Ю. Тарасенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2015. — Вип. 8. — С. 148-151. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-127580 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мицик, Ю.А. Тарасенко, І.Ю. 2017-12-24T09:49:27Z 2017-12-24T09:49:27Z 2015 Матеріали фонду 149 ЦДІА України у Києві як джерело з історії Успенського (Преображенського) жіночого монастиря у Глухові ХVІІ–ХVІІІ ст. / Ю.А. Мицик, І.Ю. Тарасенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2015. — Вип. 8. — С. 148-151. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/127580 94(477):726:27-523.41 «16/17» У статті подається огляд матеріалів фонду 149 Центрального державного історичного архіву України у Києві, який містить документи Успенського (Преображенського) жіночого монастиря ХVІІ–ХVІІІ ст., визначаються найцінніші з джерел фонду, розкривається їх значення не тільки з історії монастиря, але й Глухова та Глухівщини ХVІІ–ХVІІІ ст. В статье подается обзор материалов фонда 149 Центрального государственного исторического архива Украины в Киеве, который содержит документы Успенского (Преображенского) женского монастыря ХVІІ–ХVІІІ ст., выделяются наиболее ценные источники фонда, раскрывается их значение не только для истории монастыря, но и Глухова и Глуховщины ХVІІ–ХVІІІ ст. This article provides an overview of materials fund 149 Central State Historical Archives of Ukraine in Kiev, which contains documents Assumption (Transfiguration) convent of ХVІІ-ХVІІІ centuries, determined the most valuable sources of fund, revealed their importance not only of the history of the monastery, but Нlukhiv and Нluhivschina in the seventeenth and eighteenth centuries. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Польсько-литовська доба та Гетьманщина Матеріали фонду 149 ЦДІА України у Києві як джерело з історії Успенського (Преображенського) жіночого монастиря у Глухові ХVІІ–ХVІІІ ст. Материалы фонда 149 ЦГИА в Киеве как источник по истории Успенского (Преображенского) женского монастыря в Глухове ХVІІ–ХVІІІ ст. Materials of Fund 149 Central State Historical Archives in Kiev as a source for the history of the Dormition (Transfiguration) nunnery in Hlukhiv XVII–XVIII art. Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Матеріали фонду 149 ЦДІА України у Києві як джерело з історії Успенського (Преображенського) жіночого монастиря у Глухові ХVІІ–ХVІІІ ст. |
| spellingShingle |
Матеріали фонду 149 ЦДІА України у Києві як джерело з історії Успенського (Преображенського) жіночого монастиря у Глухові ХVІІ–ХVІІІ ст. Мицик, Ю.А. Тарасенко, І.Ю. Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| title_short |
Матеріали фонду 149 ЦДІА України у Києві як джерело з історії Успенського (Преображенського) жіночого монастиря у Глухові ХVІІ–ХVІІІ ст. |
| title_full |
Матеріали фонду 149 ЦДІА України у Києві як джерело з історії Успенського (Преображенського) жіночого монастиря у Глухові ХVІІ–ХVІІІ ст. |
| title_fullStr |
Матеріали фонду 149 ЦДІА України у Києві як джерело з історії Успенського (Преображенського) жіночого монастиря у Глухові ХVІІ–ХVІІІ ст. |
| title_full_unstemmed |
Матеріали фонду 149 ЦДІА України у Києві як джерело з історії Успенського (Преображенського) жіночого монастиря у Глухові ХVІІ–ХVІІІ ст. |
| title_sort |
матеріали фонду 149 цдіа україни у києві як джерело з історії успенського (преображенського) жіночого монастиря у глухові хvіі–хvііі ст. |
| author |
Мицик, Ю.А. Тарасенко, І.Ю. |
| author_facet |
Мицик, Ю.А. Тарасенко, І.Ю. |
| topic |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| topic_facet |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Материалы фонда 149 ЦГИА в Киеве как источник по истории Успенского (Преображенского) женского монастыря в Глухове ХVІІ–ХVІІІ ст. Materials of Fund 149 Central State Historical Archives in Kiev as a source for the history of the Dormition (Transfiguration) nunnery in Hlukhiv XVII–XVIII art. |
| description |
У статті подається огляд матеріалів фонду 149
Центрального державного історичного архіву України у Києві,
який містить документи Успенського (Преображенського)
жіночого монастиря ХVІІ–ХVІІІ ст., визначаються найцінніші
з джерел фонду, розкривається їх значення не тільки з історії
монастиря, але й Глухова та Глухівщини ХVІІ–ХVІІІ ст.
В статье подается обзор материалов фонда 149 Центрального государственного исторического архива Украины
в Киеве, который содержит документы Успенского (Преображенского) женского монастыря ХVІІ–ХVІІІ ст., выделяются наиболее ценные источники фонда, раскрывается их
значение не только для истории монастыря, но и Глухова и Глуховщины ХVІІ–ХVІІІ ст.
This article provides an overview of materials fund 149 Central
State Historical Archives of Ukraine in Kiev, which contains
documents Assumption (Transfiguration) convent of ХVІІ-ХVІІІ
centuries, determined the most valuable sources of fund, revealed
their importance not only of the history of the monastery, but Нlukhiv
and Нluhivschina in the seventeenth and eighteenth centuries.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/127580 |
| citation_txt |
Матеріали фонду 149 ЦДІА України у Києві як джерело з історії Успенського (Преображенського) жіночого монастиря у Глухові ХVІІ–ХVІІІ ст. / Ю.А. Мицик, І.Ю. Тарасенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2015. — Вип. 8. — С. 148-151. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT micikûa materíalifondu149cdíaukraíniukiêvíâkdžerelozístorííuspensʹkogopreobražensʹkogožínočogomonastirâugluhovíhvííhvíííst AT tarasenkoíû materíalifondu149cdíaukraíniukiêvíâkdžerelozístorííuspensʹkogopreobražensʹkogožínočogomonastirâugluhovíhvííhvíííst AT micikûa materialyfonda149cgiavkievekakistočnikpoistoriiuspenskogopreobraženskogoženskogomonastyrâvgluhovehvííhvíííst AT tarasenkoíû materialyfonda149cgiavkievekakistočnikpoistoriiuspenskogopreobraženskogoženskogomonastyrâvgluhovehvííhvíííst AT micikûa materialsoffund149centralstatehistoricalarchivesinkievasasourceforthehistoryofthedormitiontransfigurationnunneryinhlukhivxviixviiiart AT tarasenkoíû materialsoffund149centralstatehistoricalarchivesinkievasasourceforthehistoryofthedormitiontransfigurationnunneryinhlukhivxviixviiiart |
| first_indexed |
2025-11-25T22:43:41Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:43:41Z |
| _version_ |
1850570177021739008 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 8, 2015
148
дослідження у означеному напрямі дадуть змогу
висвітлення у фаховій періодиці джерелознавчого
та фактологічного матеріалу із культурно-
мистецького життя Чернігово-Сіверського
регіону за доби Гетьманщини, збагачення змісту
мистецької підготовки фахівців галузі новими
цінними матеріалами і фактами та ознайомлення з
ними широких кіл громадськості.
Посилання
1. Адруг А.К. Художня культура Чернігова другої половини
XVII – початку XVIII ст.: зб. наук. пр. // А.К. Адруг ; ред.
О.Б. Коваленко. – Чернігів: Сіверянська думка, 1998. – С. 84–90.
2. Баранівська Л.І. Гетьмансько-старшинське середовище
і культурно-музичне життя в Україні другої половини XVII–
XVIII ст. : дис. … канд. мистецтвознавства / Баранівська Л.І.
– К., 2001. – 247 с.
3. Васюта О.П. Кобзарство та лірництво на Чернігівщині /
О.П. Васюта. – Чернігів, 2001. – 64 с.
4. Васюта О.П. Музичне життя на Чернігівщині у XVIII–
IX ст.: історико-культурологічне дослідження / О.П. Васюта;
за ред. О.Б. Коваленка. – Чернігів: РВК «Деснянська правда»,
1997. – 212 с.
5. Герасимова-Персидська Н.О. Хоровий концерт на
Україні в XVII–XVIII ст. / Н.О. Герасимова-Персидська; передм.
Д.С. Лихачова. – К.: Музична Україна, 1978. – 180 c.
6. Гнидь Б.П. Історія вокального мистецтва / Борис
Петрович Гнидь. – К.: НМАУ, 1997. – 320 с.
7. Горенко-Баранівська Л.І. Гетьмани та козацька старшина
як культурно-освітні діячі другої половини XVII–XVIII ст.
в Україні / Л.І. Горенко-Баранівська // Народна творчість та
етнографія. – К.: Наук. думка, 2000. – № 2–3. – С. 16–23.
8. Грінченко М. Історія української музики / Микола
Грінченко. – К.: Спілка, 1922. – 278 с.
9. Дорошенко Д. Коротенька історія Чернігівщини /
Дмитро Дорошенко; вступна стаття О.Б. Коваленка. – Чернігів:
Сіверянська думка, 2003. – 70 с.
10. Заїка В.В. Глухівська співацька школа в контексті
боротьби за українську культуру у XVIII ст. / В. Заїка // Розвиток
освіти і культури України в XVIII–XIX ст.: матеріали наук.-
практичної конференції. – Глухів, 1999. – С. 60–61.
11. Звігальський Я., Іванов М. Професійна освіта на Україні.
– Х., 1927. – 410 с.
12. Іванов В.Ф. Нове про Глухівську школу / В.Ф. Іванов //
Музика. – 1988. – № 6. – С. 21–23.
13. Копержинський К. З історії театру на Чернігівщині
(1750–1930) / Кость Копержинський // Чернігів і Північне
Лівобережжя / за ред. М. Грушевського. – К.: Держвидав, 1928.
– С. 402–430.
14. Масол Л.М. До питання про розвиток музичної культури
та освіти / Л.М. Масол // Сіверянський літопис. – 1995. – № 1.
– С. 28–34.
15. Масол Л.М. Музичне виховання у Чернігівському колегіумі
та Чернігівській духовній семінарії / Л.М. Масол // Три століття
гуманітарної та педагогічної освіти в Чернігові: від колегіуму до
університету. – Чернігів : Сіверянська думка, 2001. – С. 51–55.
16. Сірополко С. Історія освіти в Україні / Степан Сірополко.
– К.: Наукова думка, 2001. – 912 с.
17. ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, од. зб. 6718, арк. 8.
18. Шеффер Т.В. Музика в поміщицькій садибі / Т.В. Шеффер
/ Історія української музики : в 6 т. – Т. 1. Від найдавніших часів
до середини XIX ст. / АН УРСР. Ін-т мист-ва, фолькл. та етногр.
імені М.Т. Рильського; редкол.: М.М. Гордійчук (голова) та ін. –
К.: Наукова думка, 1989. – 448 с.
19. Штелин Я.Я. Известия о музыке в России / Пер.
Б.И. Загурского // Штелин Я. Музыка и балет в России
XVIII века. – Л. : Муз. издат., 1935. – С. 49–143.
Беличенко В. Состояние и развитие музыкального
образования на Северщине в эпоху Гетманщины
В статье на основании архивных материалов и перво-
источников в области культурного образования и искусства
поднимается и раскрывается вопрос творческого расцвета
музыкального потенциала одного из наиболее развитых реги-
онов Украины в эпоху Гетманщины – Чернигово-Северщины.
Определена роль гетманско-старшинской элиты и духовенства
в поддержке развития музыкального образования в Чернигово-
Северском крае. Освещена деятельность центров музыкально-
педагогической мысли Северщины – Глуховской музыкальной
школы и Черниговского коллегиума. Описано становление и
развитие в крае музыкальных цехов, частных центров музы-
кального образования, деятельность высокопрофессиональных
крепостных хоровых капелл и инструментальных оркестров.
Ключевые слова: музыкальное образование, гетманская
эпоха, музыкально-педагогическая мысль, музыкальные цехи,
хоровые капеллы, инструментальные оркестры.
Bilichenko V.P. Conditions and development of musical
education in the region of Siverschyna during the Hetmanship
Based on archives and primary sources this article raises and
exposes the question of musical potential of one of the most developed
regions of Ukraine during the Hetmanship – the region of Chernihiv
and Siverschyna. The role of hetman and senior representative elite
as to the support of musical education in the region of Chernihiv
and Siverschyna is especially stressed. The article also describes
the creativity of main musical educational centers of Siverschyna
– Hlukhiv musical school and Chernihiv collegium. Formation and
development of musical corporations, private centers of musical
education, creativity of estate highly-qualified serf choir chapels as
well as instrumental orchestras are also depicted in the article.
Key words: musical education, Hetmanship, musical-
educational thought, musical corporations, choir chapels,
instrumental orchestras.
06.03.2015 р.
УДК 94(477):726:27-523.41 «16/17»
Ю.А. Мицик
І.Ю. Тарасенко
МАТЕРІАЛИ ФОНДУ 149 ЦДІА
УКРАЇНИ У КИЄВІ ЯК ДЖЕРЕЛО
З ІСТОРІЇ УСПЕНСЬКОГО
(ПРЕБРАЖЕНСЬКОГО) ЖІНОЧОГО
МОНАСТИРЯ У ГЛУХОВІ ХVІІ–ХVІІІ СТ.
У статті подається огляд матеріалів фонду 149
Центрального державного історичного архіву України у Києві,
який містить документи Успенського (Преображенського)
жіночого монастиря ХVІІ–ХVІІІ ст., визначаються найцінніші
з джерел фонду, розкривається їх значення не тільки з історії
монастиря, але й Глухова та Глухівщини ХVІІ–ХVІІІ ст.
Ключові слова: Глухів, архів, джерела, жіночий монастир.
Фонд 149 (Глухівський Успенський жіночій
монастир) є одним з невеликих фондів ЦДІА
України у Києві (далі – ЦДІАУК). У ньому міститься
ISSN 2218-4805
149
таку практику і підкреслював необхідність сплачувати
монастиреві належний податок (№ 9; див. додаток)*.
Другий і останній за хронологією універсал був
виданий гетьманом Данилом Апостолом 15.09.1730 р.
(з Глухова) і скерований до ніжинських полковника
та сотника. Він був виданий у відповідь на
прохання ігумені Марії Магдалини, яка представила
гетьманські універсали і грамоту Петра І від
03.07.1709 р. на монастирські землі, а також купчу на
половину млина у верхів’ях р. Есмань від жительки
Есмані Меланії Кирилихи та її синів Данила й Петра,
і просила, щоб козаки с. Берези не брали у свої
підсусідки монастирських підданих, на що гетьман
дав згоду (№ 11). Сама купча Меланії Кирилихи від
06.03.1730 р. свідчить, що цю половину (інша вже
належала монастирю) вона продала за 80 рублів.
Цей документ був підписаний глухівським сотником
Федором Омеляновичем, отаманом Стефаном
Уманцем, бурмистром Яковом Павловичем і писарем
глухівської ратуші Костянтином Яновським (№ 12).
За О.М. Лазаревським ця «Кирилиха» – удова Кирила
Грушинського, яка у 1699 р. була вже черницею
Успенського, а потім Гамаліївського монастирів.
Глухівський міщанин Марко Самойлович
Гончар 26.05.1674 р. продав свій «пляц» у Глухові
глухівському ж міщанину Івану Цибульському, і
який також, очевидно, перейшов потім у власність
монастиря. Цей «пляц» межував із володіннями
Мартина Крамара та Матвія Шедури (?). Під
цією купчею підписалися отаман Сава Яковлевич
(це ім’я вперше з’являється у джерелах), війт
Омелян Якимович та бурмистри Дем’ян і Федір
(№ 6). 22.08.1678 р. перед глухівською міською
верхівкою (отаманом Симеоном Тарасовичем,
війтом Костянтином Феодосійовичем, бурмистрами
Яковом Борисевичем та Пархомом Ігнатієвичом)
стала Агафія Кузьмиха, жителька Глухова, щоб
засвідчити продаж частини млина, яка належала
її покійному сину на р. Шостці, та займища на
старій греблі Омелянові Феодосієвичу Крамару
«гражданинови глуховскому» (№ 6). Вірогідно, що
ця частина млина потім перейшла до монастиря,
який зберігав документи на свої маєтності та
їх попередніх власників на випадок можливих
судових розглядів. У документі від 21.08.1681 р.
міститься міновий запис між монастирем (уже
Преображенським) в особі його ігумені Анастасії
Михайлівни Бобирчанки (тітки гетьмана Мазепи)
та жителем с. Берези Андрієм Бахмацьким,
підданим монастиря, щодо сіножаті, яку монастир
вимінював у Андрія за 20 возів сіна. Згадуються
тут шляхи Орлувський та Княжицький (№ 7). У
1721 р. ієромонах Макарій з Новгорода-Сіверського
подарував двір своїх покійних батьків Симеона і
Параскевії (з городом) у селі Есмані Успенському
монастиреві «на поминовение» їхніх душ (№ 10).
1747 роком датований декрет глухівського сотенного
19 справ за 1663–1771 рр., а фактично 16, бо три
справи (універсали гетьманів Івана Брюховецького
та Дем’яна Многогрішного) вибули в інший фонд.
В принципі це невелика прикрість, оскільки ці
універсали були опубліковані за оригіналами
І.Л. Бутичем [1]. З цього видання варто й розпочинати
розповідь про початки монастиря. Слід відзначити,
що коротенький нарис історії обителі на 1 стор. дав
свого часу О.М. Лазаревський [2], ґрунтуючись саме
на гетьманських універсалах. Отже, 21.09.1663 р.
Брюховецький взяв під оборону військового товариша
Ніжинського полку, глухівського жителя Марка
Кимбаровича, а 13.01.1666 р. він же підтвердив його
права село Березу (нині село, що в 10 км від Глухова).
Як вище говорилось, ці два універсали вибули в
інший фонд. Цей же гетьман ще 01.08.1665 р. за
«вірні и щирие услуги» Кимбаровича надав йому
дві мірки у побудованому ним же млині на р. Березі
і той таким чином був звільнений від обов’язкових
млинових податків на користь Війська Запорізького.
Однак у 1668 р. під час повстання Брюховецького
проти Московської держави Кимбарович загинув.
Тоді його удова Агафія «Евхимовна» (Юхимівна)
отримала 09.03.1669 р. універсал від нового гетьмана,
який було видано у Глухові. Ним підтверджувалися
її права на с. Березу, млин, ставки, сіножаті тощо
(цей універсал, як вище говорилося, був переданий
в інший фонд). Смерть чоловіка стала для Агафії
переломним моментом у житті. Вона постриглася в
черниці, вирішила заснувати на своїх землях жіночій
монастир Преображення Господнього і добилася
дозволу на це від чернігівського архієпископа Лазаря
Барановича, який призначив її ігуменею монастиря.
Цікаво, що в цьому універсалі від 23(13).01.1671 р.
вона вперше названа Афанасією (поза сумнівом
таким стало її чернече ім’я [3]. Але справа чомусь
затяглась, і вже гетьман Іван Самойлович універсалом
від 28(18).11.1677 р. по суті повторив універсал
Многогрішного і закріпив за цим монастирем
с. Березу з «приналежностями», серед яких бачимо і
хутір на р. Гремячці (притока р. Стечної, що є лівою
притокою р. Судості). Але чомусь монастир було
перейменовано, і тут він названий на честь Успіння
Пресвятої Богородиці. 22(12).02.1688 р. гетьман Іван
Мазепа підтвердив права монастиря на с. Березу, але
його ігуменею названа Магдалина Марія, тобто мати
І. Мазепи [4]. Далі йдуть два універсали, які були
зовсім невідомі О.М. Лазаревському. Це універсал
від 04.05.1720 р., який І. Скоропадський дав ігумені
Мелетії (Сосірзі). Вона скаржилась, що на церковні
свята, особливо на Успіння, в Березу прибувають
люди з навколишніх сіл і за прикладом місцевих
козаків торгують горілкою «не тилко кухвою,
носаткою, відерком, але й квартою» без жодного
належного податку монастиреві, через що чиниться
велика шкода, тим більше що монастир будує велику
кам’яну церкву Успіння. Гетьман вимагав заборонити
Сіверщина в історії України, випуск 8, 2015
150
правління щодо двору у с. Береза Тишка Грішного
– підданого монастиря (№ 13), 1763 р. – постанова
глухівської комісії щодо відведення місця для
монастирської лавки після пожежі 1748 р. Це місце
знайшли у соляному ряду (№ 14). Відносно великі
за обсягом (до 10 аркушів) виписи з протоколів
цього ж правління щодо прав монастиря на землю
1765 р. (№ 15) та декрет підкоморського суду щодо
спірної справи на володіння сінокосом та гаєм
над р. Шосткою між козаками Мартином і Петром
Турами та монастирем 1766 р. (№ 16). Завершують
матеріали фонду три справи 1768–1771 рр.:
декрет підкоморського суду щодо конфлікту між
монастирем і козаком Шепелем за сіножать біля
х. Рогізної (№ 17); випис із рішення глухівського
земського суду щодо конфлікту монастиря з
бунчуковим товаришем Дем’яном Туранським
за гай біля того ж хутора (№ 18); квит про сплату
Д. Туранським монастиреві 1050 руб. (№ 19).
На жаль, цими документами вичерпується фонд
№ 149. Однак крім них є ще документи інших фондів
ЦДІАУК. Особливо це стосується величезного
фонду 51 (Генеральна військова канцелярія). Так,
у справі № 4227 (оп. 3) міститься скарга козаків
Глухівської сотні жителів с. Берези на ігуменю
Успенського монастиря Марію-Магдалину (1732 р.);
у справі № 12447 (оп. 3) йдеться про виділення у
1754 р. на клопотання ігумені Єлизавети грошей
(300 руб.) для реставрації храмів Успенського
монастиря, який у 1748 р. постраждав від пожежі.
Очевидно ця справа затяглася, бо у 1754–1756 рр.
знову розглядалося це питання (оп. 3, № 12447). У
1749 р. черниця Олена Заруцька хотіла отримати від
свого зятя (Марка Петрункевича) речі своєї покійної
дочки (оп. 3, № 9808), а у 1753 р. вона ж скаржилася
про порушення сином Семеном її заповіту (оп. 3,
№ 11572). 1750 роком датована чолобитна священика
Успенського монастиря Костянтина Петрова про
виділення йому землі для двору, оскільки його
землю в Глухові було вилучено при переплануванні
міста (оп. 3. № 10524). Поза сумнівом ґрунтовне
опрацювання цього фонду принесе нові дані з
історії Успенського (Преображенського) монастиря
ХVІІ–ХVІІІ ст.
Додаток № 1
«Его црского пресвітлого влчства Войск
Запорожских обоих сторон Дніпра гетман Иоанн
Скоропадский.
Ознаймуем сим ншим універсалом всім,
кому о том відати надлежатимет, особливе пну
сотникові глуховскому з урядом тутешним, також
пном державцом духовним и свіцким в уезді
Глуховском около села Берези свої маетности
иміючим, иж пречестная гспжа Мелетия, игумения
Свто-Успенского мнстира дівочого, супліковала до
нас, прекладаючи жалобу, что многие з околичних
сел люде, приежджаючи в село Березу, маетност
мнстирскую, во время торгов и зборов, там
одправуючихся, барзій под час успенского празника,
а засмотруючися на козаков березовских, не тилко
кухвою, носаткою, відерком, але и квартами по
господах горілку в том селі шинкуючих, продают
и свою горілку без жадного належитого мнстиреві
од шинкованя датку. В чом она, гспжа игумения,
немалую обители свтой узнаючи кривду, просила
ншего на тое разсмотрения и респекту. Теди мы,
гетман, тое гспжи игумениї, яко державци того села,
прошение узнавши быти слушное, респектуючи
зас, же тая обител дівичая для справи великой
своей церкви каменной Успения Пресвтой Бци нині
требует вспоможеня як од козаков березовских,
так и од приежджаючих в Березу з сел околичних
людей, горілку там шинкуючих, тепер и в далшие
часи позволяем сим ншим з канцелярії войсковой
виданним універсалом помянутой гспжи игумениї
належних од шинков отримати даток, а противящимся
сему указу ншому возбранити шинковой, албо
за неотдане належитости оних грабит. Зачим аби
ніхто з пнов державцов духовних и свіцких, також
з уряду здешнего глуховского, відаючи о таковой
волі ншой, не важдилъся ей, гспжи игумениї, или
определенному на тое з обители приставнику в
обыраню датку горілчаного чинити трудности
и препятия, пилно міти хочем и рейментарско
приказуем под утраченем маетности.
Дан в Глухові августа 8 д. року 1720.
Звишменованний гетман рукою власною».
(ЦДІАУК, ф. 149, оп. 1, № 9. Оригінал, завірений
особистим підписом І. Скоропадського і печаткою).
Додаток № 2
1730, вересня 26(15).- Глухів. - Універсал
гетьмана Данила Апостола
«Ея императорского величества Войска Запорож-
ского обоїх сторон Дніпра гетман Даниїл Апостол.
Ознаймуем си нашим універсалом пну
полковникові ніжинскому, п. п. старшині полковой, а
особливе пну сотникові глуховскому з урадом и кому
відати надлежатимет, иж всечестная в Бгу гспжа
Мария Магдалена, игумения, з сестрами монастира
дівичого глуховского, презентовала нам при супплиці
своей премощнійшую блженние и вічнодостойния
памяти его императорского величества Петра
первого, самодержца всероссийского, грамоту в року
1709 в юлі мсці 3 числі жалованную, и універсали
антецессоров наших, гетманов Бруховецкого и
Мазепи на свободное тому их монастирев владіние
села Берези, в сотні Глуховской найдуючуся, с
мелницами, с поселенними людми и со всіми к
тому селу принадлежащими угодиї, на которое
село с мелницами и с угодиями к оному селу
принадлежащими, а особливе на млин от Меланиї
Кирилихи, жителки и мелнички ясманской, з снами
ISSN 2218-4805
151
еї Данилом и Петром, Кириловими дітми, в селі
Ясмані в вершині річки Ясмані ж з рибними ловлями
купленних, просила нашей гетманской конфирмациї
и дабы подданних их посполитих жителей села Берези
тамошние козаки в підсусідки к себе не принимали,
оборонного універсалу. Мы прето, гетман, иміючи
власт по силі високомонаршой ея императорского
величества грамоти всякие воинские и гражданские
в Малой Россиї устроивати порядки по означенним
кріпостям, велели сей наш всечестной гспжи
Мариї Магдалені глуховского дівичого монастира
игумениї, з сестрами видати універсал, которий
яко означенное село Березу, в сотні Глуховской
найдуючоеся с мелницами, с поселенними людми,
и со всіми к нему принадлежащими угодиї по
силі висшенаміненной жалованной монаршой
грамоти и універсалов антецессоров наших,
також висшеозначенний млин, стоячий в вершині
на річці Ясмані, посеред села Ясмань ж, о двох
колах мучних, з которих едно их монастирское
было, а другое от Меланиї Кирилихи, жителки и
мелнички ясманской, купленное подлуг купчої, у
них иміючойся, в спокойное тому ж монастиреві
и безпрепятственное владіние, ствержаем так,
абы пн. полковник ніжинський, пирве старшина
полковая и особливе пн. сотник глуховский з
урадом и нихто в том владіниї означенного села
Берези с мелнцами, с поселенними людми, и со
всіми к нему принадлежащими угодиї и млина
ясманского жадного и найменшого оному дівичому
глуховскому монастиру не чинили трудности и
препятия, а войт с посполитими того села, кромі
козаков, которие при своих волностях заховани, был
повинен ненарушне всякое бы и оному ж монастиру
отдавали подданическое повиновение и послушание
без противности, а тие бы козаки подданих их
монастирских себі в подсусідки не принимали и их
от послушенства монастирского не охороняли, міти
хочем и рейментарско приказуем.
Дан в Глухові сентеврия 15 д. року 1730.
Звишменованеий гетман рукою власною».
(ЦДІАУК, ф. 149, оп. 1, № 11. Оригінал, завірений
особистим підписом І. Скоропадського і печаткою).
Посилання
1. Універсали українських гетьманів від Івана Виговського
до Івана Самойловича (1657–1687). – К.–Львів, 2004. –1086 с.
2. Лазаревский О.М. Описание старой Малороссии. –
СПб., 1893. – Т. 2 (Нежинский полк). – 450 с.
3. Там же. – С. 199, 234, 232; 330, 389.
4) Універсали Івана Мазепи. – К.–Львів, 2006. – 798 с.
Д. І № 55; К.–Львів, 2002. – 757 с. – № 67.
*) Тут і в подальшому вказуємо тільки номер справи
фонду 149.
Мыцык Ю.А., Тарасенко И.Ю. Материалы фонда 149
ЦГИА в Киеве как источник по истории Успенского (Преоб-
раженского) женского монастыря в Глухове ХVІІ–ХVІІІ ст.
В статье подается обзор материалов фонда 149 Цен-
трального государственного исторического архива Украины
в Киеве, который содержит документы Успенского (Преоб-
раженского) женского монастыря ХVІІ–ХVІІІ ст., выделя-
ются наиболее ценные источники фонда, раскрывается их
значение не только для истории монастыря, но и Глухова и
Глуховщины ХVІІ–ХVІІІ ст.
Ключевые слова: Глухов, архив, источники, универсал,
женский монастырь
Mytsyk Yu.А., Tarasenko I.Yu. Materials of Fund 149
Central State Historical Archives in Kiev as a source for the
history of the Dormition (Transfiguration) nunnery in Hlukhiv
XVII–XVIII art.
This article provides an overview of materials fund 149 Central
State Historical Archives of Ukraine in Kiev, which contains
documents Assumption (Transfiguration) convent of ХVІІ-ХVІІІ
centuries, determined the most valuable sources of fund, revealed
their importance not only of the history of the monastery, but Нlukhiv
and Нluhivschina in the seventeenth and eighteenth centuries
Key words: Нlukhiv, archive, sources, convent, nunnery.
06.03.2015 р.
УДК 94(477):929.6
Є.І. Малик
ГЕРБ ПУТИВЛЬСЬКОГО
ЛАНДМІЛІЦІЙНОГО ПОЛКУ
У статті розглядається історія створення герба Пу-
тивльського ландміліційного полку, а також його використан-
ня на полкових прапорах та предметах військової амуніції.
Ключові слова: Путивльський ландміліційний полк,
земельна символіка, гербовник, Українська ландміліція.
Історія Путивльського ландміліційного полку
належить до однієї з малодосліджених і нині
майже забутих сторінок історичної минувшини
Путивльського краю. Довгий час про цю військову
частину було відомо зовсім мало і лише останнім
часом з’явились публікації, які певною мірою
висвітлюють це питання (П.В. Пономаренко [3],
В.В. Пенской [13]). Проте, дотепер залишається ще
чимало прогалин та білих плям. Автор статті дослідив
історію створення полкового герба, який тісно
пов’язаний з виникненням путивльської геральдики.
На початку XVIII ст. почала проводитись військова
реформа, яка призвела не тільки до реорганізації
російської армії, але і до появи на ротних прапорах
земельної символіки – гербів міст та провінцій. З
1709 р. найбільш значні російські полки, які раніше
називались за прізвищами полковників, отримують
назви, утворені від міст, в яких вони формувались
або дислокувались. У 1724 р. Військовій колегії було
наказано всі полки царської армії перейменувати,
а на полкових прапорах помістити територіальні
емблеми [1, IX].
Шістнадцятого лютого 1727 р. царський наказ
|