Электропроводность металлических наночастиц сплюснутой или вытянутой формы

В рамках кинетического метода исследована электропроводность металлической частицы
 нанометрового размера, имеющей форму сплюснутого или вытянутого эллипсоида вращения в
 области частот как превышающих, так и меньших характерной частоты свободного пробега
 электрона между сте...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Физика низких температур
Date:2007
Main Authors: Григорчук, Н.И., Томчук, П.М.
Format: Article
Language:Russian
Published: Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України 2007
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/127752
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Электропроводность металлических наночастиц сплюснутой или вытянутой формы / Н.И. Григорчук, П.М. Томчук // Физика низких температур. — 2007. — Т. 33, № 4. — С. 461-472. — Бібліогр.: 34 назв. — рос.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:В рамках кинетического метода исследована электропроводность металлической частицы
 нанометрового размера, имеющей форму сплюснутого или вытянутого эллипсоида вращения в
 области частот как превышающих, так и меньших характерной частоты свободного пробега
 электрона между стенками частицы. Граничным условием задачи выбрано диффузное отражение электрона от внутренней поверхности частицы. Для случая, когда длина падающей волны
 велика по сравнению с характерными размерами частицы, получены аналитические выражения, позволяющие определить зависимость электропроводности от степени сплюснутости или
 вытянутости частицы и ее ориентации по отношению к направлению падающего излучения. Исследована зависимость поперечной и продольной компонент электропроводимости от размеров
 частицы и частоты электромагнитного излучения. В случае больших эксцентриситетов частицы
 для этих компонент достигнуто соответствие с известными результатами для тонких плeнок и
 тонких проволок. В межах кінетичного методу досліджено електропровідність металевої частинки нанометрового розміру, що має форму сплюснутого або витягнутого еліпсоїда обертання в області частот,
 що як перевищують, так і менших від характерної частоти вільного пробігу електрона між
 стінками частинки. Граничною умовою задачі обрано дифузійне відбиття електрона від
 внутрішньої поверхні частинки. Для випадку, коли довжина падаючої хвилі велика у
 порівнянні з характерними розмірами частинки, отримано аналітичні вирази, що дозволяють
 визначити залежність електропровідності від ступеня сплюснутості або витягнутості частинки
 та її орієнтації по відношенню до напрямку падаючого випромінювання. Досліджено залежність поперечної та поздовжньої компонент електропровідності від розмірів частинки та
 частоти електромагнітного випромінювання. У випадку великих ексцентриситетів частинки
 для цих компонент досягнуто відповідність з відомими результатами для тонких плівок та тонких дротів. The kinetic method is used to study the conductivity
 of a metallic nanoparticle having the
 shape of oblate or oblong ellipsoid of revolution
 at frequencies, both higher, and lower than the
 frequency of the electron free path between the
 particle walls. The diffuse reflection of an electron
 from the intrinsic surface of the particle
 was chosen as the boundary conditions. For the
 case where the electromagnetic wave length is
 large compared to the typical sizes of the particle,
 analytical expressions are derived to determine
 the dependence of conductivity of the particle
 on the degree of its oblateness or
 oblongness as well as on its orientation with respect
 to the direction of incident radiation. The
 dependence of longitudinal and transverse conductance
 components on the particle size and
 electromagnetic radiation frequency is investigated.
 In the case of large eccentricities of particle
 the agreement with the known results for
 thin films and thin wires are obtained for those
 components.
ISSN:0132-6414