Дослідження городищ на території Путивльського та Кролевецького районів у 2012–2014 рр.

У статті стисло викладені результати археологічних досліджень городищ раннього залізного віку на території Путивльського та Кролевецького районів. У результаті досліджень отримано нові матеріали раннього залізного віку, виявлено два різні типи кераміки І тис. до н...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Сіверщина в історії України
Datum:	2016
Hauptverfasser:	Каравайко, Д.В., Плаксіна, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2016
Schlagworte:	Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128199
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Дослідження городищ на території Путивльського та Кролевецького районів у 2012–2014 рр. / Д.В. Каравайко, О.В. Плаксіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 58-65. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860208113673568256
author	Каравайко, Д.В. Плаксіна, О.В.
author_facet	Каравайко, Д.В. Плаксіна, О.В.
citation_txt	Дослідження городищ на території Путивльського та Кролевецького районів у 2012–2014 рр. / Д.В. Каравайко, О.В. Плаксіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 58-65. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Сіверщина в історії України
description	У статті стисло викладені результати археологічних досліджень городищ раннього залізного віку на території Путивльського та Кролевецького районів. У результаті досліджень отримано нові матеріали раннього залізного віку, виявлено два різні типи кераміки І тис. до н. е., що дозволяє ставити питання про співіснування або асинхронність двох культур – юхнівської лісної та скіфоїдної лісостепової. В статье кратко изложены результаты археологических исследований городищ раннего железного века на территории Путивльского и Кролевецкого районов. В результате исследований получены новые материалы раннего железного века, выявлены два разных типа керамики I тыс. до н. э., что позволяет ставить вопрос о сосуществовании или асинхронности двух культур – юхновской лесной и скифской лесостепной. The article presents the results of the sites of ancient settlements dating back to the early iron age on the territory of Putivl and Krolevets regions. The new artifacts of the Early Iron Age have been found, two different types of ceramics of the Ith B.C. have been discovered. The results of the research rise the question coexistence or asynchrony of the two cultures – forest yuhnivska and foreststeppe scythian cultures.
first_indexed	2025-12-07T18:13:10Z
format	Article
fulltext	Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016 58 УДК 904(477):-047.37 «2012/2014» Д.В. Каравайко О.В. Плаксіна ДОСЛІДЖЕННЯ ГОРОДИЩ НА ТЕРИТОРІЇ ПУТИВЛЬСЬКОГО ТА КРОЛЕВЕЦЬКОГО РАЙОНІВ У 2012–2014 РР. В статті стисло викладені результати археологічних досліджень городищ раннього залізного віку на території Путивльського та Кролевецького районів. У результаті досліджень отримано нові матеріали раннього залізного віку, виявлено два різні типи кераміки І тис. до н. е., що дозволяє ставити питання про співіснування або асинхронність двох культур – юхнівської лісної та скіфоїдної лісостепової. Ключові слова: археологічні дослідження, ранній залізний вік, городища. Путивльщина насичена археологічними пам’ятками різних періодів і культур, серед них значна кількість пам’яток скіфського часу. З 2012 р. у зв’язку з активною руйнацією значної кількості археологічних пам’яток сумісними зусиллями співробітників Дер- жавного історико-культурного заповідника у м. Пу- тивль та Інституту археології НАН України прово- дяться розвідувальні археологічні роботи на кількох городищах раннього залізного віку Путивльського та Кролевецького районів Сумської області. Підставою для обстежень став слабкий ступінь вивченості вка- заних пам’яток. Розвідки городищ проводилися лише кількома дослідниками: Д.Я. Самоквасовим, Д.Т. Бе- резовцем, І.І. Ляпушкіним, Ю.Ю. Моргуновим, О.В. Сухобоковим та В.В. Приймаком. Археологічні розкопки, за винятком м. Путивль, здійснювались на городищах поблизу с. Ширяєве В.А. Іллінською (1953) та с. Воргол Д.Т. Березовцем (1955). У підсумку інформація про більшість городищ обмежується за- гальними даними. Датування деяких пам’яток взагалі Рис. 1. Карта городищ раннього залізного віку Путивльського та Кролевецького районів: 1 – Линове, 2 – Нова Слобода І, 3 – Нова Слобода ІІ, 4 – Воргол Східне, 5 – Воргол Західне, 6 – Гірки І, 7 – Бунякине І, 8 – Бунякине ІІ, 9 – Ховзівка, 10 – Ротівка ISSN 2218-4805 59 не з’ясовано або визначено доволі умовно. Все це і обумовлює актуальність та необхідність проведення археологічних робіт. Метою експедиції було визначення культурно- хронологічної приналежності пам’яток, їх датування (по можливості), потужності культурного шару, стратиграфії пам’ятки. Чи не найголовнішим завданням було здійснення топографічної зйомки городищ за допомогою сучасних методів фіксації (глобальна система позиціонування) та створення просторової моделі пам’ятки археології з метою включення її у сферу історичного туризму1. 1. Автори висловлюють щиру подяку О.В. Короті та Є.М. Осадчому, які є незмінними та незамінними працівниками експедиції, за їх внесок в справі дослідження пам’яток регіону. Загалом було обстежено 20 археологічних об’єктів раннього залізного віку (Рис. 1), знято їх топографічні плани (Рис. 2). На 11 городищах закладено розвідувальні шурфи (загальна площа – 62 кв. м). Оглянуті три городища на території міста Путивль в урочищах Городок, Микільська гірка та Коптєва гора, поселення «Молокозавод», а також городища біля с. Ширяєве та с. Гірки (ІІ). Городище біля с. Линове Путивльського району. Виявлене І.І. Ляпушкіним у 1947 р. [1, с. 141]. Неодноразово оглядалося багатьма дослідниками. Пам’ятка займає західну підвищену стрілку мису правого корінного берега р. Сейм (Рис. 2, 1). Городище трапецієподібної форми, розмірами 120 х 70 м (0,8 га). Топографія мису складна. Від Рис. 2. Плани городищ (за: О.В. Коротя, Є.М. Осадчий): 1 – Линове, 2 – Воргол Західне та Східне, 3 – Гірки , 4 – Ховзівка Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016 60 плато він відділений улоговиною, що утворилася у результаті ерозійних процесів. Поверхня мису нерівна, максимальне підвищення знаходиться у північно-західному куті, тоді як укріплення розташовані нижче на 2–2,5 м. З півдня та півночі обмежене ярами з крутими схилами, із заходу – схилом надзаплавної тераси. Зі східної, напільної, сторони відрізане ескарпом висотою 3 м та валом висотою 2 м і шириною 6–8 м. Висота над рівнем заплави становить 32 м. На площі пам’ятки було закладено два шурфи. Перший знаходився в центральній підвищеній частині. Потужність культурного шару – 0,3–0,4 м. Виявлено поодинокі фрагменти кераміки доби раннього заліза з орнаментом у вигляді проколу під краєм вінець, уламки посуду пізнього середньовіччя і фрагменти необробленого кременю. Другий шурф закладено в низині, неподалік валу. Тут була розчищена зернова яма глибиною 1,3 м та діаметром 1,2 м (Рис. 4, 1). По дну простежено залишки деревини (викладка підлоги), а на стінках сліди підмазки глиною. Зверху ями знаходилося дерев’яне перекриття, про що свідчать залишки глиняної обмазки зі слідами прутів (Рис. 3, 3). Знахід- ки концентрувалися переважно над заповненням ями і в самій верхній її частині. Вони всі відносяться до епохи раннього заліза. Вінчики прикрашені проколами і насічками по краю (Рис. 3, 1). Знайдено пряслице біконічної форми (Рис. 3, 2). Городища біля с. Нова Слобода Путивльсь- кого району. Городище І в урочищі Скиток. Розташоване в лісі за 1,47 км на південний схід від південної околиці села та за 0,6 км на північний схід від будівель Софроніївського монастиря. Відоме за розвідками Д.Т. Березовця 1950 року [2, с. 13–14]. Розміри го- родища становлять 124 х 111 х 52 м. Загальна площа становить 0,9 га. Воно має трапецієподібну форму, майданчик рівний, з невеликим ухилом у південний бік. З північного напільного боку укріплене валом шириною 5–6 м та висотою 2 м. Північний схил мису відділений від плато широкою улоговиною та додат- ково посилений ескарпуванням на висоту 5 м. По периметру схили городища ескарповані на висоту від 5 до 7 м. Ширина майданчика ескарпу становить 2–2,5 м. У південно-східній та південно-західних ку- тах городища стрілки мису були додатково укріплені ровами. Їх ширина становить 4 м, глибина – 1,5 м. Похила стрілка мису у північно-західному куті го- родища посилена трьома ескарпами підковоподібної форми розмірами 3 х 2 м. Аналогічний ескарп зна- ходиться у північно-східному куті. Їх висота стано- вить 1,2 м. На території городища у 1891 р. було за- кладено скит на честь Іоанна Предтечі. Рештки його будівель розташовані по периметру майданчика, а найбільша споруда – по центру. Культурний шар потужністю 1,4 м місцями сильно пошкоджений. Майданчик городища вкритий лісом. Вперше мис було заселено за доби бронзи. Культурний шар цього часу стратиграфічно не виділяється. Було знайдено лише одну стінку від горщика культури багатопружкової кераміки першої чверті ІІ тис. до н. е. (Рис. 3, 4). Виявлено і невиразні фрагменти ліпної та гончарної кераміки слов’янської доби, які, вірогідно, належать до зарубинецької культури. Крім того, трапляється посуд часу існування скиту. Основний шар городища і переважна більшість знахідок відносяться до скіфського часу. Типологіч- но кераміка не однотипна. В верхньому шарі, до глибини 0,4 м, траплялися фрагменти горщиків з плавно відігнутим вінцем, «глибокою» шийкою та відносно низько опущеними плечиками. Горщики прикрашені проколами попід вінцем (Рис. 3, 5). Знайдено і типові глиняні пряслиця (Рис. 3, 7–8). В сірому попелястому шарі, що залягає нижче, кераміка дещо інша. Вінця ледь відігнуті, шийка коротка і виразна, плечики розташовані високо. Відрізняється й орнаментація. Разом з проколами на плечиках є насічки, зроблені косо поставленою паличкою (Рис. 3, 6). Край вінця прикрашався різноманітними насічками та вдавленнями. Звертає на себе увагу знахідка фрагменту стінки амфори з ангобом. Дві грані мають сліди затертості, що вказує на використання цього уламку в якості знаряддя праці (лощило?). На кінець відзначимо, що кераміка з верхнього шару доволі типова для лісостепових пам’яток Сейму та Посульсько-Донецької групи загалом. Горщики ж з нижнього шару більш нагадують посуд лісової юхнівської культури. Городище ІІ. Розташоване за 2,7 км на південь від південної околиці села та за 1 км на південь від будівель Софроніївського монастиря, у лісі. Займає найвищу ділянку довгого мису, утвореного долиною р. Сейм і «Мокрого» яру. Поверхня мису нерівна, має ухил у південному напрямку. Рельєф складний, має природне пониження в місці з’єднання його з плато корінного берега. Пам’ятка виявлена В.В. Приймаком [3, с. 17]. Розміри городища становлять 80 х 25–70 м (0,4 га). З напільного боку городище укріплене валом, висота якого близько 2 м, східний схил ескарпований. Південна частина майданчика городища має природне пониження в бік стрілки мису. У цій частині городище укріплене валом шириною 3 м та висотою 0,6–0,8 м. Ескарпом зрізана похила стрілка мису у північно-західному куті городища на 6 м нижче рівня майданчика. Ширина ескарпу становить 2–3 м. Під час шурфування у верхньому шарі виявлено фрагменти ліпного посуду червоного кольору доби раннього заліза (Рис. 3, 10). Серед інших знахідок – вотивний глиняний виріб, схожий на гральну фішку (Рис. 3, 9). Характер культурного шару потужністю 0,2–0,4 м, слабка його насиченість та відсутність ISSN 2218-4805 61 об’єктів вказують на те, що городище не було за- селеним і являло собою так зване сховище (загін для худоби, тощо). Городища біля с. Воргол Кролевецького району, в урочищі Вишнева Гора (Рис. 2, 2). Городище І (Східне) розташоване за 1,8 км на схід від північної околиці села. Займає мис трапецієподібної форми правого берега р. Клевень, Рис. 3. Матеріали з городищ Посейм’я: 1–3 Линове, 4–8 Нова Слобода І, Скиток, 9–10 Нова Слобода ІІ, 11–13 Воргол Східне, 14–16 Воргол Західне, 17–20 Гірки І, 21 Бунякине І, 22–23 Бунякине ІІ, 24 Ротівка, 25–26 Ховзівка Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016 62 який утворився двома довгими ярами. Висота над рівнем заплави 42 м. Роботи на городищах проводилися Д.Я. Само- квасовим [4, с. 7], П.В. Голубовським [5, с. 50], Д.Т. Березовцем [6, с. 58], І.І. Ляпушкіним [1, с. 59] та О.В. Сухобоковим [7, с. 17]. Східне та Західне укріплення у науковій літературі подекуди подава- лися як одне городище. Проте детальний огляд та топографічна зйомка фортифікаційних елементів археологічного об’єкта свідчать про те, що це два окремих городища, що мають власні автономні си- стеми укріплень. Розміри східного городища становлять 200 х 100 х 40 м. Загальна площа – 1 га. З напільного (північного) боку укріплене валом шириною 15 м і висотою 2 м. По периметру знаходиться ескарп шириною 2 м, який розташований на 6 м нижче майданчика. Перед напільними укріпленнями городища знаходиться пониження, ймовірно, природного походження. Південний його схил було ескарповано, а на вершині розташований вал. Стрілка мису укріплена трьома лініями ескарпів. Їх ширина коливається від 2 до 4 м. У південній та західній частині збереглися сильно розорані валоподібні насипи, що знаходяться по краях мису. Майданчик городища рівний, засаджений багаторічними деревами. На території городища зафіксовані численні ямки, які залишаються при роботі з металодетектором. Потужність культурного шару становить 0,45–0,65 м. В закладеному шурфі виявлено дві господарські ями дзвоноподібної форми та незначні заглиблення, які можуть бути інтерпретовані як залишки споруди або споруд скіфського часу (Рис. 4, 2). Матеріал у заповненні не численний – фрагменти кераміки та уламки кісток (Рис. 3, 13). Знайдено і матеріали більш пізнього часу – фрагмент вінця гончарного горщика, виготовленого зі світло-сірої, майже білої, глини (Х ст.) (Рис. 3, 12), уламки бортика від ліпленої пательні та гончарного денця. До найбільш ранніх знахідок відноситься фрагмент стінки ліпленого горщика доби бронзи (Рис. 3, 11). Городище ІІ (Західне) розташоване за 1,7 км на схід від північної околиці села. Займає мис правого берега р. Клевень, Між городищами знаходиться довгий яр з майже прямовисними стінками. З напільного, північного, боку від плато городище відділене улоговиною. Південна стінка була перетворена на систему укріплень, що складаються з ескарпу і валу. Південно-західна частина, вузька стрілка мису, має природне пониження відносно майданчика зі стрімкими схилами. Городище трикутної форми, розмірами 204 х 154 х 94 м. Загальна площа становить 1,1 га. З напільного, північного, боку укріплене баштоподібним валом висотою 4–5 м та шириною 12–15 м. У його західній частині зроблений проїзд. Вершина валу пошкоджена кількома ямами скарбошукачів. По периметру городища простежується невисокий валоподібний насип. У південній частині схил ескарпований на висоту від 4 до 6 м. У місцях, де ескарп перерізає стрілку мису, він переходить у рів шириною 4 м і глибиною 1,5 м. Майданчик городища рівний, у південно- західній частині стрілка мису дещо підвищена, її схил укріплений ескарпом висотою 6 м та ровом шириною 3 м і глибиною 1,5 м. На території городища зафіксовано чисельні сліди грабіжницьких розкопок. Розміри ям коливаються від 0,4 х 0,4 м до 2 х 1 м, їх глибина – від 0,1 до 1 м. На майданчику закладено два шурфи. В одному з них розчищено частину заглибленої до 1 м від рівня материку споруди роменської культури (Рис. 4, 3). Основний матеріал також відноситься до слов’янського часу. Зокрема, це вінця від ліплених горщиків з типовим гусеничним орнаментом (Рис. 3, 14). В тісті є домішки крупного шамоту. Черепок доволі грубий, з горохуватою поверхнею. Знайдено лише один фрагмент вінця ранньогончарного горщика. Особливо слід відмітити велику кількість уламків від ліплених пателень. Крім того, виявлено фрагменти глиняної обмазки з відбитками прутів. Інші знахідки представлені двома кістяними шилами (Рис. 3, 15–16). Робочий кінець обох шил сформовано за допомогою абразивної обробки та стругання. Одне з них виконане з фрагменту діафізу променевої кістки, вірогідно, дрібної рогатої худоби, інше – з нижньої ості лопатки домашнього бика2. На особливу увагу заслуговує знахідка уламку мергелевої формочки для лиття скроневого кільця із зображенням птаха (Рис. 5). В іншому шурфі, закладеному на місці грабіжницької ями, розчищено два об’єкти: частину споруди, заглибленої у материк (досліджена частина мала ширину 0,2–0,4 м) і господарську яму овальної форми глибиною 1,3 м від денної поверхні. Стінки та підлога ями мали сліди обпалу у придонній частині. Об’єкт датується слов’янським часом. В обох шурфах знайдено і матеріали скіфського часу. Уламки посуду мають основні домішки в верхній частині жорстви та шамоту, а на рівні денця – піску. Вінця або орнаментовані проколами, вдавленнями, або нігтьовими насічками по краю вінця, або не прикрашені взагалі. Знайдено і уламок мініатюрної мисочки, що є рідкістю для цього регіону. Особливо слід відмітити знахідку фрагменту глиняного грузила, яка є характерною для городищ юхнівської культури Подесення. Кераміка раннього залізного віку зі Східного та Західного городищ дещо відрізняється і за профіліровкою вінець, і за орнаментацією. Це дає підставу вважати обидва укріплення асинхронними. Важливо відмітити, що під час розкопок обох городищ 2. Визначення В.Б. Панковського. ISSN 2218-4805 63 І.І. Ляпушкіним зібраний підйомний матеріал та за- кладений шурф [9, с. 6, уч. карт. № XXVI; 10, с. 53; 1, с. 65]. Пізніше було обстежене Д.Т. Березев- цем [2, с. 7–8] та експедицією І.І. Артеменка [11, с. 24 – 26]. Розташоване городище за 0,7 км на південний захід від західної околиці села. Займає високий мис (30 м) третьої надзаплавної тераси. З південно-східного напільного боку влаштований вал заввишки 2–3 м. Залишки невеличкого валу поблизу с. Воргол Д.Т. Березовцем матеріал раннього залізного віку було виявлено лише на Східному. Так само різночасовим є і роменський матеріал з обох городищ. Виходячи з профілів гончарних горщиків, Воргол Західне в слов’янський час було заселене дещо раніше. Городище І біля с. Гірки Путивльського району (Рис. 2, 3). Вперше пам’ятка згадується Д.Я. Самоквасовим [8, с. 229]. У 1947 р. Рис. 4. Плани шурфів: 1. Линове, 2. Воргол Східне, 3. Воргол Західне, 4. Гірки І, 5. Бунякине ІІ, 6. Ховзівка Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016 64 давньоруського періоду. Серед випадкових знахідок з цього городища відома скіфська сокира VI до н. е. Під час шурфування нами виявлено залишки пода печі та дві ями, які являли собою частину заглибленого об’єкта періоду Київської Русі (Рис. 4, 5). Уламки посуду епохи раннього заліза нечисленні, прикрашені проколами і пальцево- нігтьовими вдавленнями (Рис. 3, 22). Звертає на себе увагу фрагмент лощеного кубка (Рис. 3, 23). Подібні знахідки вельми рідкісні в басейні Сейму. Вони можуть бути віднесені до раннього етапу заселення. З огляду на знахідки залізної сокири і лощеного кубка, існування городища в ранньому залізному віці можна обмежити VI ст. до н. е. Решта кераміки представлена вінцем роменської культури, знайденим на поверхні городища. Городище біля с. Ротівка. Розташоване за 2 км на південний схід від південної околиці села на мису правого корінного берега р. Клевень, в урочищі «Городок». Неодноразово оглядалося багатьма дослідниками [8, прил. с. 8; 14, с. 113; 3, с. 29–30]. Майданчик городища має майже квадратну форму розмірами 115 х 115 м. З північного боку укріплений валом шириною 8 м і висотою до 3 м. Висота над рівнем заплави становить 20 м. Закладено два шурфи, а також зроблена зачистка валу на місці ями скарбошукачів. Потужність куль- турного шару на городищі незначна – 0,25–0,35 м. Знахідки кераміки поодинокі, представлені фраг- простежуються і уздовж південно-західної ча- стини майданчика. Слідів рову не виявлено. Схи- ли ескарповані. Розміри укріплення – 130 х 88 м, потужність культурного шару – 0,3–0,4 м. На городищі було закладено два шурфи. В обох розчищено залишки дещо заглиблених в материк споруд, одна з яких, судячи по залишкам печини та вугілля, мала відкрите вогнище або піч (Рис. 4, 4). Серед знахідок – переважно фрагменти ліпної кераміки раннього залізного віку (Рис. 3, 17–18). Вінця прикрашені проколами, насічками та вдавленнями по краю. Присутній і декор у вигляді насічок косо поставленої палички, який властивий посуду юхнівської археологічної культури (Рис. 3, 18). Відмітимо і знахідку фрагменту глиняного грузила, так само притаманну означеній лісовій культурі. Особливий інтерес викликає фрагмент ліпленого денця із заточеним краєм, так звана плошка, а також цілий глиняний хлібець з округлим вдавленням (Рис. 3, 19–20). Схожий виріб був знайдений при обстеженні цієї пам’ятки І.І. Ляпушкіним. Крім того, траплялись поодинокі фрагменти кераміки роменської культури, однак шар цього періоду не фіксувався. Городище І біля с. Бунякине Путивльського району. Розташоване на північній околиці села на високому мису правого берега р. Сейм. Досліджувалося Д.Я. Самоквасовим, Ю.Ю. Моргуновим [11, с. 22] та В.В. Приймаком [12, с. 86]. Городище займає мис, утворений схилом надзаплавної тераси і довгим мокрим яром. Слідів ескарпування або інших штучних перетворень не виявлено. Розміри складають 327 х 65 м (1,8 га). З північної сторони укріплене валом шириною 4–6 м та висотою 1,2 м. Цікавим є те, що на городищі відсутні сліди роботи з металошукачем, чим ця пам’ятка відрізняється від інших. Потужність культурного шару незначна – 0,3 м. Поодинокі знахідки представлені невиразними фрагментами ліпних посудин раннього залізного віку (Рис. 3, 21). Городище ІІ біля с. Бунякине. Розташоване за 1,7 км на північний схід від села на мису правого берега р. Сейм біля Молченського болота. Висота над рівнем заплави становить 42–44 м. Пам’ятку досліджували Д.Т. Березовець [6, с. 63], пізніше М.П. Кучера та О.В. Сухобоков [13, с. 48–49] і Ю.Ю. Моргунов [11, с. 22]. З північного-сходу городище укріплене валом заввишки 4 м та довжиною 23 м. На його верхівці є чисельні ями скарбошукачів. За валом знаходиться широкий рів глибиною до 3 м. Схили ескарповані в окремих місцях. Розміри майданчика – 52 х 90 м. Виходячи з характеру укріплень можна казати, що вони були перебудовані в слав’яно-руський час. Попередніми дослідниками виявлені матеріали раннього залізного віку, роменської культури та Рис. 5. Мергелева формочка з городища Воргол Західне ISSN 2218-4805 65 – 204 с. 5. Голубовский П.В. Историческая карта Черниговской губернии до 1300 г.// Труды XIII АС. – М., 1903. – С. 1–50. 6. Березовець Д.Т. Дослідження слов’янських пам’яток на Сеймі в 1949–1950 рр. // АП УРСР. – 1955. – Т. V. – C. 49–66 7. Сухобоков О.В. Отчёт о разведках Левобережной группы Раннеславянской экспедиции за 1968 р.// Науковий архів ІА НАНУ. – Ф.е.1968/13-в. 8. Самоквасов Д.Я. Историческое значение городищ // Труды ІІІ АС. – 1878. – Т. 1. – С. 225–235. 9. Ляпушкин И.И. Памятники эпохи железа Левобережной Украины (по материалам полевых изысканий 1947 г.) // Науковий архів ІА НАНУ. – 1947/29. 10. Ляпушкин И.И. Поселения культуры скифов-пахарей // СА. – 1950. – ХII. – С. 41–65. 11. Артеменко И.И., Неприна В.И., Моргунов Ю.Ю., Загребельный А.Н. Отчет о работе Среднеднепровской экспедиции в 1977 г.// Науковий архів ІА НАНУ. – 1977/11. 12. Сухобоков О.В. Отчет о работах Левобережной славяно- русской экспедиции ИА АН УССР в 1986 г. // Науковий архів ІА НАНУ. – 1986/31. 13. Кучера М.П., Сухобоков О.В. Звіт про роботу Лівобережного розвідзагіну Інституту археології АН УРСР за 1971 р. // Науковий архів ІА НАНУ. – 1971/17а. 14. Самоквасов Д.Я. Северянская земля и Северяне по городищам и могилам – М.: Синодальная Типография, 1908. – 119 с. Каравайко Д.В, Плаксина Е.В. Исследование городищ на территории Путивльского и Кролевецкого районов в 2012–2014 гг. В статье кратко изложены результаты археологических исследований городищ раннего железного века на территории Путивльского и Кролевецкого районов. В результате исследо- ваний получены новые материалы раннего железного века, вы- явлены два разных типа керамики I тыс. до н. э., что позволяет ставить вопрос о сосуществовании или асинхронности двух культур – юхновской лесной и скифской лесостепной. Ключевые слова: археологические исследования, ранний железный век, городища. Karavaiko D.V, Plaksina O.V. The study of the hillforts on the territory of Putivl and Krolevets regions in 2012 – 2014. The article presents the results of the sites of ancient settlements dating back to the early iron age on the territory of Putivl and Krolevets regions. The new artifacts of the Early Iron Age have been found, two different types of ceramics of the Ith B.C. have been discovered. The results of the research rise the question coexistence or asynchrony of the two cultures – forest yuhnivska and forest- steppe scythian cultures. Key words: archaeological research, Early Iron Age, hillforts. 21.03.2016 р. ментами посудин раннього залізного віку (Рис. 3, 24). Зачистка валу на місці грабіжницької ями по- казала, що укріплення на цьому мису з’явилися за доби раннього заліза. Він являв собою земляний на- сип висотою 1,4 м. Зверху знаходилася стіна, осно- ву якої складали колоди, розміщені на відстані при- близно 1 м. Пізніше вал був досипаний на висоту 1 м. Ймовірно, це відбулося вже в козацький час. Городище біля с. Ховзівка. Розташоване за 0,5 км на північний захід від північної околиці села с. Ховзівка. Займає довгий мис правого корінного берега р. Клевень в ур. Шпиль (Рис. 2, 4). Виявлене у 1873 р. Д.Я. Самоквасовим [4, прил., с. 8; 14, с. 113]. Досліджувалося В.В. Приймаком у 1988 р. [3, с. 30]. Городище має форму витягнутої трапеції розмірами 123 м на 45–30 м. З напільної сторони воно укріплене валом шириною 17 м та висотою 3 м. Рів відсутній, схил мису городища додатково підрізаний на висоту 4 м. У північно-східній частині городища стрілка мису відрізана від майданчика улоговиною, на дні якої прокладений рів шириною 4 м та глибиною 1 м. Висота над рівнем заплави становить 45 м. З території городища походять фрагменти ліпного посуду скіфської лісостепової культури та роменської культури. В закладеному шурфі на рівні материка виявлені контури об’єкта (Рис. 4, 6). Це дві невеликі ями діаметром 1,35 м і глибиною 0,22 і 0,33 м від рівня материка. Їх слід віднести до епохи раннього заліза. Серед основних знахідок – фрагменти кераміки скіфського часу. Вінчики прикрашені насічками, зробленими косо поставленою паличкою (Рис. 3, 25–26). Край декорований пальцево-нігтьовими вдавленнями. Знайдені і невиразні фрагменти стінок ліпних посудин роменської культури. Отже, у результаті досліджень 2012–2014 рр. отримані нові матеріали раннього залізного віку; виявлено два різні типи кераміки цієї епохи, що дозволяє ставити питання про співіснування або різночасовість двох культур – юхнівської лісної та скіфоїдної лісостепової. Знято детальні топографічні плани пам’яток, з’ясовано характер оборонних споруд на городищі біля с. Ротівка, отримано датуючий матеріал з городища ІІ біля с. Бунякине. Посилання 1. Ляпушкин И.И. Днепровское лесостепное Левобережье в эпоху железа. Археологические разыскания о времени заселения Левобережья славянами // МИА. – 1961. – № 104. – 381 c. 2. Березовец Д.Т Отчет о работе славянского отряда Сеймско-Деснянской экспедиции 1950 г. // Науковий архів ІА НАНУ. – 1950/2-а. 3. Сухобоков О.В., Приймак В.В., Горбовцов А.А., Звагельский В.Б. Отчет о разведках на территории Сумской области для Свода памятников истории и культуры в 1988 г. // Науковий архів ІА НАНУ. – 1988/176. 4. Самоквасов Д.Я. Древние города России. – СПб., 1873.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128199
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2218-4805
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:13:10Z
publishDate	2016
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format	dspace
spelling	Каравайко, Д.В. Плаксіна, О.В. 2018-01-07T12:07:06Z 2018-01-07T12:07:06Z 2016 Дослідження городищ на території Путивльського та Кролевецького районів у 2012–2014 рр. / Д.В. Каравайко, О.В. Плаксіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 58-65. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128199 904(477):-047.37 «2012/2014» У статті стисло викладені результати археологічних досліджень городищ раннього залізного віку на території Путивльського та Кролевецького районів. У результаті досліджень отримано нові матеріали раннього залізного віку, виявлено два різні типи кераміки І тис. до н. е., що дозволяє ставити питання про співіснування або асинхронність двох культур – юхнівської лісної та скіфоїдної лісостепової. В статье кратко изложены результаты археологических исследований городищ раннего железного века на территории Путивльского и Кролевецкого районов. В результате исследований получены новые материалы раннего железного века, выявлены два разных типа керамики I тыс. до н. э., что позволяет ставить вопрос о сосуществовании или асинхронности двух культур – юхновской лесной и скифской лесостепной. The article presents the results of the sites of ancient settlements dating back to the early iron age on the territory of Putivl and Krolevets regions. The new artifacts of the Early Iron Age have been found, two different types of ceramics of the Ith B.C. have been discovered. The results of the research rise the question coexistence or asynchrony of the two cultures – forest yuhnivska and foreststeppe scythian cultures. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Дослідження городищ на території Путивльського та Кролевецького районів у 2012–2014 рр. Исследование городищ на территории Путивльского и Кролевецкого районов в 2012–2014 гг. The study of the hillforts on the territory of Putivl and Krolevets regions in 2012 – 2014 Article published earlier
spellingShingle	Дослідження городищ на території Путивльського та Кролевецького районів у 2012–2014 рр. Каравайко, Д.В. Плаксіна, О.В. Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа
title	Дослідження городищ на території Путивльського та Кролевецького районів у 2012–2014 рр.
title_alt	Исследование городищ на территории Путивльского и Кролевецкого районов в 2012–2014 гг. The study of the hillforts on the territory of Putivl and Krolevets regions in 2012 – 2014
title_full	Дослідження городищ на території Путивльського та Кролевецького районів у 2012–2014 рр.
title_fullStr	Дослідження городищ на території Путивльського та Кролевецького районів у 2012–2014 рр.
title_full_unstemmed	Дослідження городищ на території Путивльського та Кролевецького районів у 2012–2014 рр.
title_short	Дослідження городищ на території Путивльського та Кролевецького районів у 2012–2014 рр.
title_sort	дослідження городищ на території путивльського та кролевецького районів у 2012–2014 рр.
topic	Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа
topic_facet	Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128199
work_keys_str_mv	AT karavaikodv doslídžennâgorodiŝnateritorííputivlʹsʹkogotakrolevecʹkogoraionívu20122014rr AT plaksínaov doslídžennâgorodiŝnateritorííputivlʹsʹkogotakrolevecʹkogoraionívu20122014rr AT karavaikodv issledovaniegorodiŝnaterritoriiputivlʹskogoikroleveckogoraionovv20122014gg AT plaksínaov issledovaniegorodiŝnaterritoriiputivlʹskogoikroleveckogoraionovv20122014gg AT karavaikodv thestudyofthehillfortsontheterritoryofputivlandkrolevetsregionsin20122014 AT plaksínaov thestudyofthehillfortsontheterritoryofputivlandkrolevetsregionsin20122014

Дослідження городищ на території Путивльського та Кролевецького районів у 2012–2014 рр.

Institution

Ähnliche Einträge