Пічні кахлі XVII–XVIII ст. з розкопок на Печерську
Стаття вводить до наукового обігу знахідки пічних
 кахлів XVII–XVIII ст., здобутих під час археологічних
 досліджень по вул. Цитадельній. Ці матеріали доповнюють
 колекцію кахлів, сформовану в результаті багаторічних
 досліджень Києво-Печерської лаври та сусіднього&am...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128227 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пічні кахлі XVII–XVIII ст. з розкопок на Печерську / Д.В. Фінадоріна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 210-213. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860254132392165376 |
|---|---|
| author | Фінадоріна, Д.В. |
| author_facet | Фінадоріна, Д.В. |
| citation_txt | Пічні кахлі XVII–XVIII ст. з розкопок на Печерську / Д.В. Фінадоріна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 210-213. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | Стаття вводить до наукового обігу знахідки пічних
кахлів XVII–XVIII ст., здобутих під час археологічних
досліджень по вул. Цитадельній. Ці матеріали доповнюють
колекцію кахлів, сформовану в результаті багаторічних
досліджень Києво-Печерської лаври та сусіднього
Вознесенського монастиря XVI–XVII ст.
Статья вводит в научное обращение печные изразцы
XVII–XVIII в., найденные во время археологических исследований по ул. Цитадельной. Эти материалы дополняют коллекцию изразцов, сформированную в результате многолетних исследований Киево-Печерской лавры и соседнего Вознесенского монастыря XVI–XVII ст.
The article is devoted to the publication of the fi nds of the stove
tiles of XVII–XVIII centuries, obtained during archaeological researches
for the Citadelna street. These materials complement collection
of tiles, formed as a result of long-term researches of the Keiv-
Pechersk Lavra and nearby Voznesenski monastery of XVI–XVII.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:47:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016
210
34. Мусієнко П.Н. Кераміка // Історія українського
мистецтва. – Т. 3. – К., 1968. – С. 331.
35. Виногродська Л. Архітектурно-декоративна кераміка
// Національний заповідник «Софія Київська». – К., 2004. –
С. 413–414.
36. Mossakowski S. Tworczosc Tylmana z Gameren w Polsce
na tle sztuki europejskiej // Tylman z Gameren – architct Warszawy.
Holender z pochodzenia, Polak z wyboru. – Warszawa, 2003. –
S. 26–27.
37. Див. посилання 11.
38. Шедеври українського іконопису XII–XIX ст. – Іл. 64.
39. Мезенцев В. Мощення підлог палацу І. Мазепи у
Батурині. – С. 140–141, посилання 39–42.
40. Ситий Ю., Мироненко Л., Декоративні кахлі з
оздоблення нововиявленої споруди палацового комплексу Івана
Мазепи на Гончарівці // Сіверянський літопис. – 2010. – № 4–5.
– С. 13–15. Щиро дякую археологу Юрію Ситому (ЧНПУ) за
детальні консультації по матеріалам розкопок садиби І. Мазепи
на Гончарівці.
41. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. –
Вид. 2 / Ред. Л. Винар. – Нью-Йорк – Київ – Львів – Париж –
Торонто, 2001. – С. 61; Ковалевська О. та ін. Гетьман. Шляхи.
– Т. І. – К., 2009. – С. 37.
42. Ситий Ю., Мироненко Л., Декоративні кахлі з
оздоблення нововиявленої споруди палацового комплексу Івана
Мазепи на Гончарівці. – С. 15.
43. Вечерський В. Гетьманські столиці України. – С. 185.
Див. також посилання 1.
Мезенцев В.И. Западные аналогии конструкций полов
Мазепиного дворца в Батурине
В статье впервые проводится сравнение способов
мощения и декора полов резиденции гетмана И. Мазепы в
Батурине и зданий Польши и Италии Нового времени. В
основном использованы авторские натурные обследования и
фото полов этих архитектурных памятников. Выявляются
аналогии конструкций и орнаментации, а также отличия
строительных материалов полов, итальянские и польские
влияния на оформление интерьеров Мазепиного дворца и других
построек раннемодерной Украины.
Ключевые слова: полы зданий Польши, Италии, Украины
Нового времени, аналогии конструкций полов дворца И. Мазепы
в Батурине, заимствование и адаптация итальянских и
польских образцов.
Mezentsev V.I. Western analogies of the fl oor designs at
Mazepa’s palace in Baturyn
The article for the fi rst time provides comparisons of the
methods of fl oor pavements and decorations at Hetman Ivan
Mazepa’s residence in Baturyn and those in the early modern Polish
and Italian structures. Mainly the author’s own investigations and
photos of the fl oors at these architectural monuments have been used.
The essay examines analogies of the fl oor patterns and its different
construction materials as well as the Italian and Polish infl uences
on the interior designs at Mazepa’s palace and other early modern
Ukrainian edifi ces.
Key words: fl oors at the early modern Polish, Italian, and
Ukrainian structures, analogies of the fl oor designs at Ivan Mazepa’s
palace in Baturyn, borrowing and adaptation of the Italian and
Polish patterns.
18.04.2016 р.
УДК 902.738.81(477)«16/17»
Д.В. Фінадоріна
ПІЧНІ КАХЛІ XVII–XVIII СТ.
З РОЗКОПОК НА ПЕЧЕРСЬКУ
Стаття вводить до наукового обігу знахідки пічних
кахлів XVII–XVIII ст., здобутих під час археологічних
досліджень по вул. Цитадельній. Ці матеріали доповнюють
колекцію кахлів, сформовану в результаті багаторічних
досліджень Києво-Печерської лаври та сусіднього
Вознесенського монастиря XVI–XVII ст.
Ключові слова: археологічні знахідки Печерська, пічна кахля.
Актуальність дослідження полягає у
необхідності введення до наукового обігу
археологічних матеріалів з території колишнього
Печерського містечка Києва. Ця робота є елементом
створення повної Археологічної карти Печерського
району Києва та окремою джерельною складовою
у підготовці зведеного каталогу пічної кахлі XIV–
XIX ст. Києво-Печерської лаври.
Ділянка Печерська західніше Києво-Печерської
лаври становить неабиякий археологічний та
історико-топографічний інтерес. За письмовими
джерелами тут з давнього часу розміщувалися
садиби парафіяльної церкви Феодосія
Печерського та споруди жіночого Вознесенського
монастиря, відокремлені одна від одної т. зв.
Васильківським шляхом, який, як вважається,
майже повністю співпадав з трасою сучасної
вулиці Цитадельної [1, с. 59–70].
Археологічні дослідження всередині Феодосіївсь-
кої церкви були проведені у 1986 р., коли тут вдалося
виявити рештки конструкцій попередньої дерев’яної
церкви XVII ст. та дослідити декілька різночасових
ґрунтових поховань [2, с. 102–106]. Протягом 2005–
2010 років Архітектурно-археологічною експедицією
ІА НАН України практично повністю було розкопано
садибу Вознесенського монастиря, який у XVII ст.
розташовувався на місці сучасного Київського
арсеналу [3, с. 9–23]. На фоні цих досліджень
своєрідною «білою плямою» виглядає ділянка між
двома зазначеними об’єктами (тобто траса вулиці
Цитадельної), хоча археологічні розкопки свого
часу тут також проводилися. Йдеться про земляні
роботи, пов’язані з прокладкою мережі водогону у
1987 р., траса якої проходила уздовж центральної осі
вулиці. У межах траншеї було зафіксовано близько
15 об’єктів, 12 з яких (житло та господарські ями)
датуються XVII–XVIII ст. Майже всі виявлені об’єкти
супроводжувалися чисельними і доволі показовими
археологічними матеріалами, які, на жаль, досі
належним чином не опрацьовані та не оприлюднені.
Повна публікація зазначеної колекції ще чекає свого
часу. У даному разі ми обмежимося лише розглядом
зразків пічної кахлі.
Знахідки, про які йде мова (приблизно
ISSN 2218-4805
211
1.1 1.2
1.61.5
1.3
1.4
Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016
212
120 фрагментів), походять з 8-ми об’єктів, більша ча-
стина яких була сконцентрована в ямі біля південного
кута корпусу Арсенала. В результаті камеральної
обробки було отримано майже 12 повних форм.
Всі кахлі датуються XVII–XVIII ст., мають розміри
пластини від 18,5 х 18,5 см до 22,5 х 22,5 см, висоту
румпи у 9,0–10,0 см, світло-сірий та світло-вохристий
колір черепка. Вони виконані як в теракотовому, так
і в полив’яному вигляді. Поверхню пластини кахлів
декоровано переважно орнаментом рослинного,
рослинно-геометричного типів, за виключенням
одиничного екземпляра з зооморфним зображенням.
Більшу частину знайдених кахлів свого часу було
відреставровано та передано до фондів Києво-
Печерського заповідника.
Серед збірки пічної кахлі з вул. Цитадельної
передусім розглянемо зразки з орнаментами, які
найчастіше трапляються серед археологічних
знахідок Печерська. Це дві лицьові виповнюючі
кахлі з елементами «акантового» та ковано-
го орнаменту. Декор цих виробів, виконаний в
однаковій стилістиці, має певні відмінності. Один
з екземплярів (інв. № Арх–1122) полив’яний, з
розмірами пластини 22,4 х 22,4 см, висотою румпи
11,0 см, походить з ями, виявленої біля центральної
частини корпусу Арсенала (рис. 1.1). Кахля має
неполив’яні аналоги з території Воскресенської
церкви та Киево-Печерського монастиря. Також
знайдено частину лицьової виповнюючої кахлі
з полив’яною поверхнею, декоровану килимо-
вим орнаментом рослинно-геометричного типу,
складеним з хрестоподібних фігур, рослинних
елементів (інв. № Арх–1176). Пластина виробу пря-
мокутна, розмірами 21,0 х 20,0 см, висота румпи –
8,0 см (рис. 1.2). Аналоги таких кахлів присутні се-
ред археологічного матеріалу Києво-Печерського
та Вознесенського монастирів; зустрічаються ви-
роби як з теракотовою, так і з полив’яною поверх-
нею (зелена, брунатна та поліхромна полива).
Серед збірки пічної кахлі є декілька фрагментів
лицьових виповнюючих виробів з орнаментом у
вигляді 8-ми переплетених кілець. Повні розміри
реконструйованого виробу становлять 18,5 х 18,5 см,
висота румпи – 9,0 см (за аналогами знахідок з
відомих археологічних об’єктів Печерська). В
колекції пічної кахлі КПЛ вироби з декором даного
типу присутні в різних морфологічних варіаціях
(лицьові, кутові, пояскові). Є форми неполив’яні
та вкриті поливою (зеленого, брунатного кольору).
Серед матеріалу розкопок трапляються й кахлі з
декором у вигляді S-подібних фігур та елементів
«кованого орнаменту». Це майже повна форма
лицьової виповнюючої кахлі, знайденої у
фрагментованому стані, та частина кута подібного
виробу. Розміри кахлів становлять 22,8 х 22,0 см,
висота румпи складає 9,0 см (рис. 1.3). Їх аналоги
в теракотовому виконанні також відомі серед
археологічного матеріалу Печерська.
Далі виділимо кахлі з більш вираженим
рослинним орнаментом (рис. 1.4, 5, 6): майже
повна форма кутової виповнюючої неполив’яної
кахлі, декорованої рельєфним орнаментом у
вигляді стилізованих квітів, з розмірами пластин
22,0 х 22,0 см та 22,0 х 11,0 см; дві лицьові
виповнюючі кахлі з неполив’яними пластинами,
у яких розміри однієї становлять 18,5 х 18,5 см
з висотою румпи 9,0 см (інв. № Арх.–1178),
розміри іншої – 22,5 х 22,0 см з висотою румпи
9,8 см. Кахлі декоровані рельєфним орнаментом,
складеним з рослинних стилізованих елементів, з
симетричною побудовою композиції.
На окрему увагу заслуговує кахля із зооморфним
Рис. 1. 1–7. Пічні кахлі XVII–XVIII ст. Київ, Печерськ, вул. Цитадельна, розкопки 1986 р.
1.7
ISSN 2218-4805
213
зображенням. Мова йде про лицьову виповнюючу
кахлю, вкриту зеленою поливою, з увігнутою пря-
мокутною пластиною, декорованою зображенням
стилізованого лева та рослинно-геометричними еле-
ментами (інв. № Арх–1177). Розміри пластини скла-
дають 21,5 х 15,3 см, висота румпи – 10,0 см (рис. 1.7).
На відміну від звичайних виробів з рослинно-
геометричним орнаментом, кахлі такого ґатунку для
території КПЛ та Печерська в цілому можна вважати
унікальними. У фондовому зібранні Києво-Печерського
заповідника є лише один аналог зазначеної кахлі за
декоративними ознаками, виконаний в поліхромному
полив’яному варіанті. Декілька екземплярів з більш
примітивним виконанням цього тератологічного сю-
жету відомі з розкопок Верхнього Києва, Вознесенсь-
кого монастиря та нещодавніх досліджень у східній
секції корпусу № 4 Києво-Печерської лаври. Ця група
кахлів є темою окремого розгляду.
В цілому, розглянуті знахідки значно доповню-
ють колекцію пічної кахлі XVII – початку XVIII ст.
Києво-Печерської лаври [4, с. 43–46] та суміжного з
нею жіночого Вознесенського монастиря [5, с. 135–
143]. Багато її зразків з вул. Цитадельної є типовою
продукцією гончарних майстерень того часу та
мають прямі аналоги у обох згаданих пам’ятках.
Посилання
1. Алферова Г.В., Харламов В.А. Киев во второй половине
XVII в. – К., 1982. – С. 59–70.
2. Балакін С.А., Загребельний О.М. // Нові дослідження пам’-
яток козацької доби в Україні. – К., 1997. – Вип. 6. – С. 102–106.
3. Івакін Г.Ю., Балакін С.А. Розкопки на території Старого
київського арсеналу 2005–2007 років // Лаврський альманах. –
К., 2008. – № 21. – С. 9–23.
4. Фінадоріна Д. В. Археологічна колекція пічної кахлі
КПЛ XV–XIХ ст. Спроба загальної характеристики // Церква
– наука – суспільство: питання взаємодії. Матеріали Десятої
міжнародної наукової конференції. – К., 2012. – С. 43–46.
5. Фінадоріна Д. В. Художньо-декоративні різновиди
комплексу пічної кахлі XVII ст. з розкопок Київського арсеналу
// Болховітіновський щорічник. – К., 2010. – С. 135–143.
Финадорина Д.В. Печные изразцы XVII–XVIII в. с
раскопок на Печерске
Статья вводит в научное обращение печные изразцы
XVII–XVIII в., найденные во время археологических исследова-
ний по ул. Цитадельной. Эти материалы дополняют коллек-
цию изразцов, сформированную в результате многолетних ис-
следований Киево-Печерской лавры и соседнего Вознесенского
монастыря XVI–XVII ст.
Ключевые слова: археологические находки Печерска,
печной изразец.
Finadorina D.V. The stove tiles of XVII-XVIII from
excavations on Pechersk
The article is devoted to the publication of the fi nds of the stove
tiles of XVII–XVIII centuries, obtained during archaeological re-
searches for the Citadelna street. These materials complement col-
lection of tiles, formed as a result of long-term researches of the Keiv-
Pechersk Lavra and nearby Voznesenski monastery of XVI–XVII.
Key words: archaeological fi nds of Pecherske, stove tile.
15.03.2016 р.
УДК 94 (477):711.4 Ніжин «16/17»
К.А. Желєзко
ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ НІЖИНСЬКОЇ
ФОРТЕЦІ XVII–XVIII СТ.
Стаття присвячена періодизації історії Ніжинської фор-
теці XVII–XVIII ст. Відповідно до кожного періоду виокремлено
оборонні завдання фортеці та описано ворожі штурми.
Ключові слова: Ніжин, Ніжинський козацький полк,
Ніжинська фортеця, воєвода, Чернігово-Сіверщина, козаки,
період.
Актуальність дослідження історії Ніжинської
фортеці XVII–XVIII ст. зумовлена посиленням
уваги в Україні до охорони історико-архітектурної
спадщини в цілому та замкових комплексів зокрема.
Проблематика дослідження являє собою вивчення
історії фортеці м. Ніжина як складової історико-
архітектурної спадщини Чернігівщини.
На сьогодні вивченням історії фортеці займалися
такі історики, як О. Бондар, В. Вечерський, Р. Желєзко,
О. Морозов, Ю. Москаленко, Г. Самойленко та
ін. Означені дослідники в своїх працях розкрили
загальні відомості про побудову, вигляд, пізніші
реконструкції фортеці та навели окремі згадки
про пов’язані військові події. Віддаючи належне
доробку перерахованих науковців, в їх працях
не було виділено історичні періоди та оборонні
завдання фортеці.
Метою даної статті є періодизація історії
Ніжинської фортеці відповідно до її історичних
періодів. За весь час свого існування вона
знаходилася під владою різних держав та військово-
політичних структур. Автор статті пропонує умовно
виділити окремі історичні періоди залежно від
політичного підпорядкування міста-фортеці та
оборонних завдань, що виконувалися у той час.
І. Польський період (1618-1648 рр.)
Зважаючи не те, що досі в науковому
середовищі ведеться дискусія стосовно дати
виникнення міста Ніжина, точний час будівництва
фортеці не установлений. Ймовірною датою є
1618 р., коли польський король Сигізмунд ІІІ
Ваза під час польсько-московської війни захопив
Чернігово-Сіверські землі. Дана війна закінчилася
Деулінським перемир’ям 1618 р. За його умовами
Чернігово-Сіверщина увійшла до складу Речі
Посполитої, а Ніжин став центром Ніжинського
старостатства Київського воєводства. На
місці колишнього Ніжинського городища
Сигізмунд ІІІ заснував міцний дерев’яний
замок на рівнинному, трохи підвищеному,
лівому березі р. Остер, ймовірно, на залишках
укріплень княжої доби [12, с. 14]. В цей період,
крім спорудження замку, також було укріплено і
саме місто [4, с. 69]. Замок належав польському
магнату Миколі Потоцькому, який володів майже
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128227 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:47:04Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Фінадоріна, Д.В. 2018-01-07T12:14:15Z 2018-01-07T12:14:15Z 2016 Пічні кахлі XVII–XVIII ст. з розкопок на Печерську / Д.В. Фінадоріна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 210-213. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128227 902.738.81(477)«16/17» Стаття вводить до наукового обігу знахідки пічних
 кахлів XVII–XVIII ст., здобутих під час археологічних
 досліджень по вул. Цитадельній. Ці матеріали доповнюють
 колекцію кахлів, сформовану в результаті багаторічних
 досліджень Києво-Печерської лаври та сусіднього
 Вознесенського монастиря XVI–XVII ст. Статья вводит в научное обращение печные изразцы
 XVII–XVIII в., найденные во время археологических исследований по ул. Цитадельной. Эти материалы дополняют коллекцию изразцов, сформированную в результате многолетних исследований Киево-Печерской лавры и соседнего Вознесенского монастыря XVI–XVII ст. The article is devoted to the publication of the fi nds of the stove
 tiles of XVII–XVIII centuries, obtained during archaeological researches
 for the Citadelna street. These materials complement collection
 of tiles, formed as a result of long-term researches of the Keiv-
 Pechersk Lavra and nearby Voznesenski monastery of XVI–XVII. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Польсько-литовська доба та Гетьманщина Пічні кахлі XVII–XVIII ст. з розкопок на Печерську Печные изразцы XVII–XVIII в. с раскопок на Печерске The stove tiles of XVII-XVIII from excavations on Pechersk Article published earlier |
| spellingShingle | Пічні кахлі XVII–XVIII ст. з розкопок на Печерську Фінадоріна, Д.В. Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| title | Пічні кахлі XVII–XVIII ст. з розкопок на Печерську |
| title_alt | Печные изразцы XVII–XVIII в. с раскопок на Печерске The stove tiles of XVII-XVIII from excavations on Pechersk |
| title_full | Пічні кахлі XVII–XVIII ст. з розкопок на Печерську |
| title_fullStr | Пічні кахлі XVII–XVIII ст. з розкопок на Печерську |
| title_full_unstemmed | Пічні кахлі XVII–XVIII ст. з розкопок на Печерську |
| title_short | Пічні кахлі XVII–XVIII ст. з розкопок на Печерську |
| title_sort | пічні кахлі xvii–xviii ст. з розкопок на печерську |
| topic | Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| topic_facet | Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128227 |
| work_keys_str_mv | AT fínadorínadv píčníkahlíxviixviiistzrozkopoknapečersʹku AT fínadorínadv pečnyeizrazcyxviixviiivsraskopoknapečerske AT fínadorínadv thestovetilesofxviixviiifromexcavationsonpechersk |