Взаємовідносини Ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ)

Взаємовідносини Ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ)

В роботі показано характер взаємовідносин Ніжинського міського магістрату з Ніжинською полковою канцелярію та сотенною канцелярією у земельному питанні. Описано методи боротьби за майно, що знаходилося на цих землях....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2016
1. Verfasser: Лесик, Л.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2016
Schriftenreihe:Сіверщина в історії України
Schlagworte:
Польсько-литовська доба та Гетьманщина
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128307
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Взаємовідносини Ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ) / Л.В. Лесик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 272-274. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128307
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1283072025-02-23T18:09:14Z Взаємовідносини Ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ) Взаимоотношения Нежинского магистрата с местной казацкой администрацией: земельный вопрос (на примере нескольких дел) Mutual relations between Nizhyns city council and Cossack institutions of local governing: lands question (on example some files) Лесик, Л.В. Польсько-литовська доба та Гетьманщина В роботі показано характер взаємовідносин Ніжинського міського магістрату з Ніжинською полковою канцелярію та сотенною канцелярією у земельному питанні. Описано методи боротьби за майно, що знаходилося на цих землях. В работе показан характер взаимоотношений Нежинского городского магистрата с Нежинской полковой канцелярией и сотенной канцелярией в земельном вопросе. Также показаны методы борьбы за имущество, которое находилось на этих землях. In the article nature mutual relations between Nizhyns city council and Nizhyns regiment office and company office in the lands question are described. The procedures of struggle from property that are situated on the lands are presented in the article. 2016 Article Взаємовідносини Ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ) / Л.В. Лесик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 272-274. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128307 94(477):347.962«16» uk Сіверщина в історії України application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Польсько-литовська доба та Гетьманщина
Польсько-литовська доба та Гетьманщина
spellingShingle Польсько-литовська доба та Гетьманщина
Польсько-литовська доба та Гетьманщина
Лесик, Л.В.
Взаємовідносини Ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ)
Сіверщина в історії України
description В роботі показано характер взаємовідносин Ніжинського міського магістрату з Ніжинською полковою канцелярію та сотенною канцелярією у земельному питанні. Описано методи боротьби за майно, що знаходилося на цих землях.
format Article
author Лесик, Л.В.
author_facet Лесик, Л.В.
author_sort Лесик, Л.В.
title Взаємовідносини Ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ)
title_short Взаємовідносини Ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ)
title_full Взаємовідносини Ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ)
title_fullStr Взаємовідносини Ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ)
title_full_unstemmed Взаємовідносини Ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ)
title_sort взаємовідносини ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ)
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2016
topic_facet Польсько-литовська доба та Гетьманщина
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128307
citation_txt Взаємовідносини Ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ) / Л.В. Лесик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 272-274. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv AT lesiklv vzaêmovídnosininížinsʹkogomagístratuzmíscevoûkozacʹkoûadmínístracíêûzemelʹnepitannânaprikladíkílʹkohsprav
AT lesiklv vzaimootnošeniânežinskogomagistratasmestnojkazackojadministraciejzemelʹnyjvoprosnaprimereneskolʹkihdel
AT lesiklv mutualrelationsbetweennizhynscitycouncilandcossackinstitutionsoflocalgoverninglandsquestiononexamplesomefiles
first_indexed 2025-11-24T06:20:37Z
last_indexed 2025-11-24T06:20:37Z
_version_ 1849651612855828480
fulltext Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016 272 Оскільки м. Ніжин в царині урбаністичних процесів вивчений недостатньо, автор у даній роботі ставить за мету на прикладі аналізу двох справ показати взаємини міського уряду та козацької старшини у земельних питаннях. Ніжин у XVIII ст. був полковим містом, в якому розташовувалася крім міського магістрату і полкова канцелярія. Полкова старшина всіляко втручалася у процес управління містом, чим порушувала норми самоврядування за магдебурзьким правом. Земля була тим питанням, яке призводило до великих непорозумінь між козацькою адміністрацією та міським магістратом. Спірною для полкової канцелярії та Ніжинського магістрату виявився шмат землі у центральній частині міста. Так, 13 серпня 1762 р. міський магістрат надіслав до Генеральної військової канцелярії донесення, в якому повідомив, що Ніжинська полкова канцелярія віддала на відкуп землі, що завжди були магістратськими. Детальніше в донесенні було пояснено, що полкова канцелярія прислала до магістрату 15 березня листа, в якому повідомила, що місце, яке називалося Канцелярським і на якому до пожежі 1754 року знаходилася полкова канцелярія, соляні лавки та шинок, а нині пусте і називається Горбом і тільки з 1761 року там різні приїжджі люди та міщани торгують горілкою, віддали на відкуп канцеляристам Філіпу Щегловському та Семену Полешку. Також полкова канцелярія просила чи то вимагала не чинити відкупщикам перепон, «а от магистрата нежинского и состоящих под командою оного людей и не с кого другого самовольным образом… канцелярского места для шинкования и ни для какой торговли не занимано» [4, арк. 1]. Магістрат наголошував, що це вчинено «в крайнее магистрату обиду и разорение несправедливо в отмену имеющихся в магистрате высочайших грамот» [4, арк. 1 зв.]. Причину такого свавілля міський уряд вбачав у самовільному захопленні різних ґрунтів як ніжинськими полковниками, так і комендантом та іншими «великороссийскими служивыми людьми живущими в замку» [4, арк. 1 зв.]. На захоплених землях канцеляристи Щегловський і Полешко всупереч заборонним наказам запровадили свій збір: з бочки по рублю. Вони ввели свої міри (відерце та кварту), які на думку магістрату були незаконними. Міський уряд зробив спробу направити шафаря для спостереження, але канцеляристи його не пустили та ще й прислали до магістрату козаків з повідомленням про те, якщо «кто будет смотреть их меры и забирать оные в магистрат, то словивши шафаря или кого-нибудь з магистратовых бить батожем без пощады» [4, арк. 3]. Все це, зазначав далі міський уряд, суперечить указам, малоросійським правам та міським порядкам. УДК 94(477):347.962«16» Л.В. Лесик ВЗАЄМОВІДНОСИНИ НІЖИНСЬКОГО МАГІСТРАТУ З МІСЦЕВОЮ КОЗАЦЬКОЮ АДМІНІСТРАЦІЄЮ: ЗЕМЕЛЬНЕ ПИТАННЯ (НА ПРИКЛАДІ КІЛЬКОХ СПРАВ) В роботі показано характер взаємовідносин Ніжинського міського магістрату з Ніжинською полковою канцелярію та сотенною канцелярією у земельному питанні. Описано методи боротьби за майно, що знаходилося на цих землях. Ключові слова: Ніжин, магістрат, полкова канцелярія, магістратські землі. …Нехай міщане дечим і поживилися од козаків у польську заверюху, та вже ж і козаки почали тепер нагинати їм шиї справді по-шляхетськи. Засівши в їх магістрати, в ратуші, старшина козацька орудує їх війтами, бурмистрами і райцями, як чортяка грішними душами. Пантелеймон Куліш, «Чорна рада» Статус Ніжинського міського магістрату був визначений низкою конфірмаційних грамот та гетьманськими універсалами. Але вища цивільна судова і військова влада на Лівобережній Україні належала гетьманові та генеральній військовій старшині. На місцях цю владу втілювала в життя козацька адміністрація – полкові та сотенні канцелярії. Наявність таких козацьких адміністрацій у містах з магдебурзьким правом супроводжувалося втручанням у справи один одного. Зазвичай козаки втручалися в міське господарство, захоплювали міські землі, сіножаті, млини, шинки, а міські урядники намагалися поширити свою владу на козацьке населення міст. Початок дослідження самоврядування українських міст поклали М. Владимирський- Буданов, О. Кістяківський, В. Антонович. Продовжили та поглибили цю тему Д. Багалій, М. Василенко, О. Лазаревський, Д. Міллер, П. Клименко, В. Дядиченко, О. Компан, Г. Швидько та інші [1]. Різні аспекти урбаністики виявилися досить популярною тематикою в сучасній історичні науці. Питання взаємин між міськими магістратами та козацькою адміністрацією маловивчене. Стосунки цих двох владних інституцій побічно досліджували у своїх кандидатських дисертаціях В. Лоха, В. Галушко, Г. Доманова. Так черкаський науковець В. Лоха обґрунтував концепцію взаємовідносин переяславського магістрату, сотенної та полкової канцелярій, визначив низку причин, які призвели до втрати Переяславом магдебурзького права [3]. В. Галушко і Г. Доманова розглянули взаємовідносини полкової та сотенної адміністрацій з органами міського самоврядування на прикладі міста Чернігова [2]. ISSN 2218-4805 273 Також полкові канцеляристи намагалися оподатковувати і магістратську комору, яку тримав в оренді райця Спудин. Щегловський наказав порубати магістратські куфи, якщо з кожної горілки не буде сплачено по 2 руб. грошей, через що магістратській коморі були нанесені матеріальні збитки [4, арк. 3 зв.]. В результаті таких дій міський уряд на чолі з війтом та бурмістрами (підписалися лише три бурмістри) просив Генеральну військову канцелярію заборонити полковим канцеляристам продавати горілку, магістратську землю відібрати у полкової канцелярії та повернути під юрисдикцію міського Ніжинського магістрату, а винних у неправомірному захопленні землі та передачі її в оренду покарати штрафом, щоб «другие смотря на тое чинить таковых продерзостей смелости не имели» [4, арк. 4 зв.]. Під час суперечок за міські землі у 1762– 1763 рр. між магістратом та Ніжинською полковою канцелярією були наведені факти самовільного захоплення комендантом Божичем та полковником І. Хрущовим міських земель навколо замку та будівництва там торговельних лавок і шинку [4, арк. 1 зв.–2]. У власність магістрату активно втручалася і со- тенна старшина. Так, у 1761 р., заньківський сотник Григорій Левицький та отаман заньковської сотні Романовський самовільно, не маючи власності у магістратському селі Кагарлика, поставили шинок та шинкували горілкою. З часом сотенна старшина заборонила шинкувати спиртне у магістратському шинку, а потім з гуртом козаків напала на нього, забрала куфи та горілку. Кагарлицького війта та магістратського шинкаря побили, відвели до сот- ника і тримали під арештом три дні [5, арк. 2–2 зв.]. Сотенна старшина навіть підкупила нагляда- ча (нарочного) Прокопа Адасовського, щоб той заборонив продавати спиртне у магістратському шинку [5, арк. 2 зв.]. Вплинути на П. Адасовського не зміг навіть Ніжинський магістрат, який нака- зував нарочному зняти заборону та повернути за- брану горілку та куфи. У зверненні до Генеральної військової канцелярії магістрат скаржився на те, що цілий рік магістратські шинки стоять порожні та не мають грошового доходу, а сотенна старшина отримує вигоду від продажу спиртного [5, арк. 3]. Генеральна військова канцелярія, у свою чергу, надіслала ордер Ніжинському полковнику П. Розу- мовському, в якому наголошувалося, що магістрат має право у своїх володіннях шинкувати горілку, а сотенна та полкова старшина не має чинити пере- пон магістрату у будь-яких його справах [14, 3]. Дві самостійні владні інституції (міський магістрат та полкова канцелярія) досить важко вживалися у полковому Ніжині XVIII ст. Та й сотенні канцелярії у магістратських селах також намагалися поширити свою владу на магістратську власність. Ключовим та суперечливим питанням була магістратська земля. Саме за володіння землею та розташованими на ній шинками сперечалися міський Ніжинський магістрат та місцева козацька адміністрація. Посилання 1. Владимирский-Буданов М. Німецьке право в Польщі й Литві / М. Владимирський-Буданов // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV–XVIII в. – Львів: Друкарня Наукового товариства імені Шевченка, 1904. – Ч. 2. – С. 3–308; Кистяковский А. К вопросу о Магдебургском праве / А. Кистяковский // Права, по которым судится малороссийский народ 1743 г. – К.: Университетская типография, 1879. – С. 83–110; Його ж. О законах, действовавших в Малороссии / А. Кистяковский // Чтения в Историческом обществе Нестора летописца. – К., 1888. – Кн. 2. – С. 6–11; Антонович В. Українські міста / В. Антонович // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV–XVIII в. – Львів: Друкарня Наукового товариства імені Шевченка, 1904. – Ч. 2. – С. 309– 385; Багалій Д.І. Магдебурзьке право на Лівобережній Україні / Д. Багалій // Розвідки про міста та міщанство на України-Руси в XV–XVIII в. Частина 2. – Львів: Друкарня Наукового Товариства імені Шевченка, 1904. – С. 386–442; Василенко Н.П. Право магдебургское / Н. Василенко // Энциклопедический словарь. Издатели Ф.А. Брокгауз и И.А. Ефрон. – СПб.: Типография Акционерного общества Брокгауз-Ефрон, 1898. – Т. 24. – С. 890–896; Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. Материалы для истории зеселения, землевладения и управления / А. Лазеревский. – К., 1893. – Т. 2 Полк Нежинский. – 512 с.; Миллер Д. П. Очерки из истории юридического быта Старой Малороссии. Суды земские, гродские и подкоморские в XVIII в. / Д. Миллер // Сборник Харьковского историко-филологического общества. – Харьков, 1896. – Т. 8. – С. 63–244; Клименко П. Місто і територія на Україні за Гетьманщини 1654–1765 рр. // Записки історично-філологічного відділу Всеукраїнської академії наук. – К., 1926. – Кн. 7–8. – С. 1–36; Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. / В.А. Дядиченко. – К.: Видавництво АН УРСР, 1959. – 532 с. Компан О.С. Міста України в другій половині XVII ст. / О. Компан. – К.: вид-во АН УРСР, 1963. – 387 с.; Швидько Г.К. Універсали гетьманів як джерело з історії українських міст / Г. Швидько // Сіверянський літопис. – 1997. – № 3. – С. 42–46; Її ж Органи міського самоуправління Гетьманщини та особливості документації їх канцелярій / Г. Швидько // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя, 1999. – Вип. 7. – С. 19–23. 2. Галушко О. Є. Чернігівський полк у другій половині XVII–XVIII ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук спец. 00.07.01 «історія України» – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // irbis-nbuv.gov.ua/.../ cgiirbis_64.exe?... ;Доманова Г.С. Чернігівський магістрат: статус, структура та осовні напрямки діяльності (друга половина XVII–XVIII ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук спец. 00.07.01 «історія України» / Г.С. Доманова. – Чернігів, 2006. – 17 с. 3. Лоха В.А. Еволюція соціальної структури та майновий стан населення Переяслава (1648–1785 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук спец. 00.07.01 «історія України». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // awdiss.org.ua/2011-01-15-11-45-49.html?... 4. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі ЦДІАК), ф. 51, оп. 3, спр. 17559, 14 арк. 5. ЦДІАК, ф. 51, оп. 3, спр. 17424, 3 арк. Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016 274 Лесик Л.В. Взаимоотношения Нежинского магистрата с местной казацкой администрацией: земельный вопрос (на примере нескольких дел) В работе показан характер взаимоотношений Нежинского городского магистрата с Нежинской полковой канцелярией и сотенной канцелярией в земельном вопросе. Также показаны методы борьбы за имущество, которое находилось на этих землях. Ключевые слова: Нежин, магистрат, полковая канцелярия, магистратские земли. Lesyk L.V. Mutual relations between Nizhyns city council and Cossack institutions of local governing: lands question (on example some fi les) In the article nature mutual relations between Nizhyns city council and Nizhyns regiment offi ce and company offi ce in the lands question are described. The procedures of struggle from property that are situated on the lands are presented in the article. Key words: Nizhyn, city council, regiment offi ce, city councils lands. 25.02.2016 р. У Центральному державному історичному архіві України в м. Києві (далі ЦДІАК) у фонді Канцелярії гетьмана К.Г. Розумовського зберігається корпус джерел 1760–1764 рр., пов’язаних із діяльністю комісії з надання маєтностей у Полтавському полку графу Р.Л. Воронцову. Особливо цікавим для нашого дослідження стали матеріали «Описания местечек Кобеляки, Беликово, Новые Сенжары, принадлежащих графу Воронцову» (назва винесена в опис фонду) [1, 449 арк.]. Гетьманським універсалом від 31 серпня 1760 р. вільні селяни цих трьох містечок з майном та угіддями віддавалися графу у «вічне та спадкоємне володіння» [2, арк. 4], самі ж містечка отримували статус маєтностей [3, арк. 2]. Для передачі маєтностей були призначені хорунжий Миргородського полку Марко Козиненко та військовий канцелярист Іван Каневський. Приймав маєтності у володіння графа значковий товариш Лубенського полку Іван Кодинець [3, арк. 2]. До 1762 р. ними було укладено звід попередніх ревізій із необхідними доповненнями1, який і складає «Описание местечек…» (рис. 1). Матеріали опису, а саме посилання на них в «Донесенні…» отамана Федора Криси, були використані В.О. Мякотіним у праці «Нариси соціальної історії УРСР в XVII– XVIII ст.» [4, c. 234–235], а згодом перенесені І.Ю. Легеньким та А.І. Дубиною в полтавський том «Історії міст і сіл України» [5, c. 391]. Окрім історико-демографічної інформації Опис, першочергово стосуючись господарських зацікавлень власника та обліку посполитого населення у фіскальних потребах, надає вичерпні відомості про володіння селянства: розміри дворів та їх забудову, городи, садки, поля, луки, ліси, млини, хутори, поголів’я худоби. Опис містечка Кобеляки оперує 147 топонімами та власними назвами, 92 топоніми згадуються для містечка Білики, в описі Нових Санжарів їх вжито 186. Частина назв дублюється через суміжні володіння селян. Також, ревізуючи селянські маєтності, чиновники використовують як топографічні орієнтири елементи рельєфу та забудови населених пунктів і їх околиць. Ці дані становлять об’єкт нашого дослідження. У першу чергу, в Описі виокремлюємо відомості про наступні найстабільніші формоутворюючі чин- ники: оточуючий природний ландшафт, особливості рельєфу, гідрографічну сітку. У регіоні називаються: річки Боброва, Вовча, Ворскла, Кобелячок Великий, Кобелячок Малий, Кобелячок Сухий, Кустолова, Полузір’я, Тагамлик; озера Білоконеве, Боданове, Братське Горячівське, Грушки, Гужвине, Даценкове, Дурицьке, Інбірино, Кишине, Криве, Кривулевське, 1. Опис Кобеляк та Нових Санжарів спирається на Ревізії 1731 та 1756 рр., Опис Біликів – на Ревізії 1726 та 1756 рр. Крім того у 1760-1762 рр. були укладені описи передмість та реєстри вибувших посполитих (через смерть, відхід, вписування у коза- ки або підданство грузинських князів, а для Біликів також через загибель та полон під час татарського набігу 1737 р.). УДК 94(477.53)«1762»:351.853 Є.С. Калашник СОТЕННІ МІСТЕЧКА ПОЛТАВСЬКОГО ПОЛКУ В ОПИСІ МАЄТНОСТЕЙ Р.Л. ВОРОНЦОВА 1762 Р. У статті на підставі відомостей опису маєтностей графа Р.Л. Воронцова 1762 р. в містечках Полтавського полку Білики, Кобеляки та Нові Санжари аналізуються внутрішня забудова сотенних містечок, їхні околиці та господарська округа. Ключові слова: Полтавський полк, сотенні містечка, Білики, Кобеляки, Нові Санжари, ревізія 1756 р. Переважна кількість досліджень адміністративно-територіального устрою сотень козацьких полків, як правило, базується на аналізі компутів, реєстрів та слідств. Однак ці джерела фіксують лише великі структурні одиниці на тлі кількісної характеристики полку (склад сотень та старшини) та якісних показників містечка (села в складі сотні; кількість населення, дворів, цехів, відомості про худобу, іноді відомості про торги та церкви). Таким чином, дрібні господарські одиниці містечок та їх околиць, межі сотень залишаються поза увагою. Такий підхід не можна вважати об’єктивним у світлі сучасної тенденції до вивчення регіональної специфіки загальноісторичних процесів, що спонукає до порівняльного аналізу кількох джерел, яким послуговувалися ще дослідники кінця ХІХ – початку ХХ ст. Мета дослідження полягає у характеристиці рис міського простору сотенних центрів та реконструкції округи козацьких сотень на основі співставлення письмових та картографічних джерел.

Ähnliche Einträge