Особистість Миколи Миколайовича Неплюєва зі спогадів його сучасників
У статті досліджуються думки, оцінки та ставлення до діяльності М.М. Неплюєва його сучасників. Зокрема висвітлюються коментарі відомого історика, академіка М. Василенка, священика М. Побединського, етнографа І. Абрамова, публіциста М. Меньшикова та інших. В статье исследуются мнения, оценки и от...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128341 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особистість Миколи Миколайовича Неплюєва зі спогадів його сучасників / Н.О. Мірошниченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 361-364. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128341 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мірошниченко, Н.О. 2018-01-08T12:36:30Z 2018-01-08T12:36:30Z 2016 Особистість Миколи Миколайовича Неплюєва зі спогадів його сучасників / Н.О. Мірошниченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 361-364. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128341 94(477):317(283) М.Неплюєв У статті досліджуються думки, оцінки та ставлення до діяльності М.М. Неплюєва його сучасників. Зокрема висвітлюються коментарі відомого історика, академіка М. Василенка, священика М. Побединського, етнографа І. Абрамова, публіциста М. Меньшикова та інших. В статье исследуются мнения, оценки и отношения к деятельности Н.Н. Неплюева его современников. В частности освещаются комментарии известного историка, академика Н. Василенко, священника М. Побединского, этнографа И. Абрамова, публициста М. Меньшикова и других. In the article opinions, estimates and the relations to M.M. Nepluiev’s activity of his contemporaries are investigated. In particular comments of the famous historian, academician – M. Vasylenko, priest – M. Pobedynskyi, ethnographer – I. Abramov, publicist – M. Menshikov and others are highlighted. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Особистість Миколи Миколайовича Неплюєва зі спогадів його сучасників Личность Николая Николаевича Неплюева в воспоминаниях его современников Personality of Mykola Mykolaiovych Nepluiev from memories of his contemporaries Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Особистість Миколи Миколайовича Неплюєва зі спогадів його сучасників |
| spellingShingle |
Особистість Миколи Миколайовича Неплюєва зі спогадів його сучасників Мірошниченко, Н.О. Нова історія |
| title_short |
Особистість Миколи Миколайовича Неплюєва зі спогадів його сучасників |
| title_full |
Особистість Миколи Миколайовича Неплюєва зі спогадів його сучасників |
| title_fullStr |
Особистість Миколи Миколайовича Неплюєва зі спогадів його сучасників |
| title_full_unstemmed |
Особистість Миколи Миколайовича Неплюєва зі спогадів його сучасників |
| title_sort |
особистість миколи миколайовича неплюєва зі спогадів його сучасників |
| author |
Мірошниченко, Н.О. |
| author_facet |
Мірошниченко, Н.О. |
| topic |
Нова історія |
| topic_facet |
Нова історія |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Личность Николая Николаевича Неплюева в воспоминаниях его современников Personality of Mykola Mykolaiovych Nepluiev from memories of his contemporaries |
| description |
У статті досліджуються думки, оцінки та ставлення
до діяльності М.М. Неплюєва його сучасників. Зокрема
висвітлюються коментарі відомого історика, академіка
М. Василенка, священика М. Побединського, етнографа
І. Абрамова, публіциста М. Меньшикова та інших.
В статье исследуются мнения, оценки и отношения к
деятельности Н.Н. Неплюева его современников. В частности
освещаются комментарии известного историка, академика
Н. Василенко, священника М. Побединского, этнографа
И. Абрамова, публициста М. Меньшикова и других.
In the article opinions, estimates and the relations to M.M.
Nepluiev’s activity of his contemporaries are investigated. In
particular comments of the famous historian, academician –
M. Vasylenko, priest – M. Pobedynskyi, ethnographer – I. Abramov,
publicist – M. Menshikov and others are highlighted.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128341 |
| citation_txt |
Особистість Миколи Миколайовича Неплюєва зі спогадів його сучасників / Н.О. Мірошниченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 361-364. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT mírošničenkono osobistístʹmikolimikolaiovičaneplûêvazíspogadíviogosučasnikív AT mírošničenkono ličnostʹnikolaânikolaevičaneplûevavvospominaniâhegosovremennikov AT mírošničenkono personalityofmykolamykolaiovychnepluievfrommemoriesofhiscontemporaries |
| first_indexed |
2025-11-24T11:38:27Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:38:27Z |
| _version_ |
1850845646316109824 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
361
УДК 94(477):317(283) М.Неплюєв
Н.О. Мірошниченко
ОСОБИСТІСТЬ МИКОЛИ
МИКОЛАЙОВИЧА НЕПЛЮЄВА
ЗІ СПОГАДІВ ЙОГО СУЧАСНИКІВ
В статті досліджуються думки, оцінки та ставлення
до діяльності М.М. Неплюєва його сучасників. Зокрема
висвітлюються коментарі відомого історика, академіка
М. Василенка, священика М. Побединського, етнографа
І. Абрамова, публіциста М. Меньшикова та інших.
Ключові слова: Трудове братство, община, організатор,
Глухівський повіт, виховання.
Микола Миколайович Неплюєв (1851–1908)
– представник респектабельної аристократичної
родини, талановитий педагог і композитор,
оригінальний мислитель і витончений
естет, соціальний практик. Він присвятив
своє життя реалізації місії реформування
суспільства шляхом створення нової генерації
людей на засадах християнської педагогіки
і продуктивної праці. Його ідеї та діяльність
дуже часто піддавали нищівній критиці, разом
з тим визнавали соціально-економічні успіхи
Хрестовоздвиженського трудового братства.
Унікальність особистості Миколи Миколайовича
полягає в тому, що з плином часу його ідеї, які
були успішно втілені в сільськогосподарських
школах і общині, викликають зацікавлення та
залишаються актуальними і сьогодні.
Дослідженню діяльності М.М. Неплюєва
в різний час присвячували свої праці
І.С. Абрамов, В.М. Авдасьов, В. Бірюкович,
М. Богун, В. Глушко, І. Гордеєва,А. Грас’є,
В.І. Екземплярський, М. Жевахов, І. Куліш-
Лукашевич, О.О. Лютецький, О. Малишевський,
Л.Г. Мельник, М. Побединський, А. Сикорський,
В. Соловйов, Н.С. Солодовник, П.М. Солонина,
М.В Сомін, В. Ткаченко, П.К. Федоренко,
Г. Фурсей, В. Шейко та інші.
Метою статті є аналіз думок та оцінок
діяльності Миколи Миколайовича Неплюєва його
сучасниками.
Постать М.М. Неплюєва мало кого залишала
байдужим. Її не оминув своєю увагою відомий
історик, вихованець Глухівського учительського
інституту, один із засновників Української
Академії наук Микола Василенко. Особисто
історик жодного разу не відвідував Братство і
не був знайомим з його організатором, але він
наводив цікаві факти стосовно розмов і чуток про
життя Братства і Миколу Миколайовича.
Заочне знайомство з подвижницькою
діяльністю М. Неплюєва розпочалося із зустрічі
Миколи Василенка з професором М. Вагнером,
який був добрим другом Трудового братства та
ru/person/pers-05/pers05-002.htm
6. Зіборова І.В. Шлях становлення і розширення наукових
поглядів аграрія і громадського діяча П.А. Кочубея (1825–1892).
– [Електронний ресурс]. – http://inb.dnsgb.com.ua/2015-4/9.pdf
7. Илличевский О. Памяти П.М. Дубровского // Хуторянин.
– 1916. – № 36–37.
8. Котельников В. Павел Михайлович Дубровский //
Вестник сельского хозяйства – 1916 – № 51–52 – С. 4.
9. Лохвиця на зламі ХІХ–ХХ століть: передмістя,
вулиці, провулки, кутки, урядники та визначні мешканці. –
[Електронний ресурс]. – http://gromada-lv.at.ua/index/0-11
10. Отчет о деятельности приглашеннаго министерством
государственного имущества в качестве губернского агроно-
ма Полтавськой губернии П. Дубровскаго, за время с 5 ноября
1889 по 31 декабря 1890 г. // Земледельческая газета. – 1891.
– № 36–39.
11. До 150-річчя Полтавського Товариства Сільського го-
сподарства. – [Електронний ресурс]. – http://apk.adm-pl.gov.ua/
ogoloshennya/do-150-richchya-poltavskogo-tovaristva-silskogo-
gospodarstva
12. Самородов, В.М., Кигим С.Л. Полтавське
сільськогосподарське товариство (1865–1920): історія, звитяги,
першопостаті / наук. ред В.М. Самородов. – Полтава : Дивосвіт,
2015. – 160 с. + 16 с. вкл.
13. Самородов В.М. Дубровський Павло Михайлович /
В.М. Самородов // Енциклопедія сучасної України. – Т. 8 : Дл.
– Дя. Додаток: А–Г. – К., 2008. – 49 с.
14. Хуторянин – 1900. –5 октября.
15. Хуторянин – 1900. – № 30.
16. Хуторянин –1900.– № 28.
17. Хуторянин –1916. –№ 36–37.
18. Чикаленко Є. Спогади (1861–1907). – К.: Темпора. –
2003. – 415 с.
Иванченко Л.А. Неизвестные имена Северщины: Павел
Михайлович Дубровский (1857–1916) – уродженец Чернигов-
ской губернии и первый Полтавский губернский агроном
В статье освещены жизненный путь, условия становле-
ния, формирования научного мировоззрения и общественно-
государственной деятельности первого Полтавского губерн-
ского агронома Павла Михайловича Дубровского, его научный
вклад в развитие сельского хозяйства и сельскохозяйственной
науки во второй половине XIX – начале ХХ в. Его исследова-
тельские работы по многим направлениям не потеряли своей
актуальности и сегодня, а широкий спектр деятельности на
ниве просвещения с устойчивым национальным направлением
является примером для подражания.
Ключевые слова: первый Полтавский губернский агроном,
просвещение, сельское хозяйство.
Ivanchenko L.A. Unknown names of Sivershchyna: Pavel
Dubrovsky (1857–1916) from Chernihiv province the first
agronomist of Poltava
In the article describes the way of life, the conditions of
foundation, the formation of a scientifi c outlook and social work
of the fi rst provincial agriculturist of Poltava Pavel Mikhailovich
Dubrovsky. His scientifi c contribution to the development of
agriculture and agricultural (the XIX- early ХХ th centuries) still is
actual nowadays. Also he gave us a good example of activities in the
fi eld of education with sustainable national aspirations.
Key words: fi rst Poltava provincial agriculturist, education
and agriculture.
09.03.2016 р.
Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016
362
його фундатора. Варто зазначити, що професор
М. Вагнер одним із перших написав позитивний
відгук про Миколу Неплюєва і його починання
під назвою «Оазис у пустелі». Водночас сам
Микола Миколайович у «Звіті блюстителя про
релігійно-моральне життя Братства» пояснював,
що він «ніколи не займався спіритизмом», хоча
«багато представників спіритизму і окультизму
заслужили з мого боку почуття поваги, любові
і вдячності за їх сердечне, чуйне ставлення і
до мене і, що для мене найцінніше, до справи
Братства... Вони подарували мені свою любов...,
вони обирали мене почесним президентом своїх
конгресів, почесним членом своїх товариств...
тому не беруся засуджувати їх у тому, що їх
діяльність відрізняється від моїх особистих
поглядів і почуттів» [1, с. 177].
Микола Василенко цікавився життям
Трудового братства і вважав його досвід
достойним вивчення та дослідження. Історик
зазначав, що в 1880–1890 рр. в Глухівському
повіті багато говорили про общину М. Неплюєва.
За його словами вона була своєрідним втіленням
християнського комунізму, але з самого початку
приречена на загибель, адже свій життєвий уклад
братчики будували виключно на особистому
самовдосконаленні, а не на докорінній реформації
економічних основ всього людства [2, с. 268]. Слід
зазначити, що це зауваження М. Василенка цілком
правильне, хоча М. Неплюєв все життя працював
над тим, щоб розповсюдити мережу братств на
зразок Воздвиженського по всьому світу, з метою
удосконалення соціально-економічної системи.
Микола Васильович писав, що община жила
достатньо відособлено, щоб слугувати зразком для
інших селян. Її релігійне життя було незвичним:
вона відрізнялася від звичайної церкви, створю-
вала особливу дисципліну та світогляд, на якому
залишали відбиток особисті погляди та забобони
Миколи Неплюєва. Цим Братство значно насто-
рожувало оточуюче населення. М. Василенко за-
значав: «В Глухівському повіті братство зустріло
безперечно негативне до себе відношення. Я
жодного разу не зустрів нічого в його захист.
Особистість М.М. Неплюєва викликала до себе
таке ставлення: це самодур, який пустує. Цю
думку підтримував і Г.Я. Дорошенко, який був у
нього головноуправляючим. Про М.М. Неплюєва
в Глухівському повіті розповідали лише анекдо-
ти, прагнучи підкреслити негативні сторони його
діяльності в братстві, на зразок обов’язкового чи-
тання родоводу Неплюєвих, намагались висміяти
братство або накинути на нього тінь… Але
позитивні сторони братства, економічна роль
колективізму в ньому не звертали на себе уваги,
нею завжди зневажали. Вона не давала приводу
для глузувань» [2, с. 268]. Далі Микола Васильо-
вич зауважував, що Микола Неплюєв, заснувавши
Братство, присвятив йому все життя. Він не був
світською людиною і тільки один раз виступив в
ролі громадського діяча, коли на короткий термін
був обраний почесним попечителем Глухівської
гімназії. Студентам він запам’ятався як вишука-
ний джентльмен у циліндрі, який, на їх подив,
завжди ставив на підлогу [2, с. 269].
Після смерті Миколи Миколайовича, продо-
вжував розповідати Микола Василенко, почи-
нання його не завершилися. Економіка Братства
розвивалася успішно до революції 1917 року.
Історик згадував, що напередодні війни братчики
придбали значний земельний наділ у Туркестані,
щоб влаштувати там своє колективне господар-
ство для вирощування бавовни [2, с. 269].
Зацікавлення діяльністю закладів М. Неплюєва
виходило далеко за межі Глухівського повіту.
Так, інспектор сільського господарства та
сільськогосподарської освіти М. Москальський і
професор Харківського університету, фахівець із
аграрних відносин І. Миклашевський відзначали
високий рівень організації педагогічного процесу
шкіл М. Неплюєва, що були прикладом для інших
сільськогосподарських навчальних закладів.
М. Москальський, який протягом багатьох років
екзаменував випускників Воздвиженської школи,
присвятив їй окрему брошуру [3].
П. Солонина у 1893 році написав статтю
«Воздвиженська сільськогосподарська школа.
(Із особистих вражень)», опубліковану в
«Земському збірнику Чернігівської губернії».
Відвідавши цей навчальний заклад за дорученням
губернської земської управи, П. Солонина
відзначив міцну матеріальну базу, сприятливі
умови для побуту вчителів і учнів, впорядковану
пришкільну територію, яку назвав як «поетичний
куточок…для тихої вдумливості та душевної
рівноваги» [4, с. 84]. Автор зауважував, що за
браком часу він детально не вивчив результати
виховної системи школи, але підкреслив
працьовитість учнів, відсутність сварок, дбайливе
ставлення до особистих і шкільних речей, щирі
взаємини учнів із наставниками.
Педагогічній діяльності М. Неплюєва було
присвячено статтю В. Бірюковича «Із виховно-
го досвіду», опубліковану в 1895 році в журналі
«Російська школа». Автор зробив аналіз морально-
релігійного виховання в «неплюєвських»
сільськогосподарських школах, піддаючи критиці
деякі нюанси системи учнівського самовряду-
вання, розробленої організатором. В. Бірюкович
висловлював критичну думку щодо результатів
взаємовпливу вихованців. Розглядаючи роботу
братських гуртків, спрямованих на самовдоско-
налення, взаємовдосконалення та духовне «пере-
родження» вихованців, автор наголошував на
ISSN 2218-4805
363
досягається, за його словами, «нещадним
вигнанням тих, хто не хотів коритися прийнятим у
ньому порядкам». На його думку, лише з першого
погляду може здатися, що законом життя тут
слугує взаємна любов, але згодом стає помітним
завуальований «залізний механізм особистої волі
Неплюєва», найсуворіша, деспотична дисципліна.
М. Меньшиков стверджував, що М. Неплюєв
створив общину, «виховав для себе новий клас
наймитів, слухняних, чесних, працелюбних, щоб
емансипуватися від грубої, неосвіченої мужви».
Публіцист листувався з відомим письменником
А. Чеховим, який поділяв його критичне
ставлення до Трудового братства та особистості
М. Неплюєва – письменник уважав незрозумілим
дивацтвом фанатичну відданість подвижника
своїй справі.
Цікаво, що В. Гайдебуров – головний редактор
часопису «Тиждень» («Неделя») – у коментарі
до статті М. Меньшикова заявив, що справу
М. Неплюєва доцільно співставляти з діяльністю
Дж. Рескіна і У. Моріса, яких однак шанують на
батьківщині [7, с. 5].
Іван Спиридонович Абрамов – відомий
літературознавець, етнограф, випускник
Глухівського учительського інституту – досить
жорстко піддавав критиці виховну систему у
школах Миколи Неплюєва. І. Абрамов здобув
освіту в Воздвиженській сільськогосподарській
школі та певний час учителював у навчальних
закладах Миколи Неплюєва. У низці публікацій
у періодичних виданнях, а також у двох книгах
– «В культурному скиту (Серед неплюєвців)»
(1902 р.) та «В культурному скиту. Про одну
процвітаючу комуністичну общину» (1914 р.)
– Іван Абрамов звинувачував М. Неплюєва в
нещирості його «благих намірів». Водночас він
відзначав високий рівень знань, що здобувалися
у школах М. Неплюєва та економічні успіхи у
веденні зразкового господарства [8].
Тож діяльність М.М. Неплюєва викликала не-
абияке зацікавлення, адже Трудове братство було
непересічним явищем, як і сама особистість його
фундатора, і мала полярні оцінки, на які нерідко
впливав людський фактор. Миколу Неплюєва
часто звинувачували в нав’язуванні власного
світогляду та волі, надмірному контролі осо-
бистого життя братчиків і сектантстві. З іншого
боку відвідувачі Воздвиженських шкіл стверджу-
вали, що учні мали гарні навики спілкування, гра-
мотно та впевнено висловлювали власні думки.
Вихованці мали широкі можливості для розвитку
своїх талантів (гуртки за інтересами: драматич-
ний, художній, музичний та ін.). На нашу думку,
в атмосфері тотального контролю, моральної за-
духи неможливо виховати успішних, талановитих
особистостей, якими славилися Воздвиженські
моральному тиску на учнів з боку фундатора,
вчителів і старших товаришів, що іноді призводи-
ло до імітації змін характеру та поведінки. Таким
чином, духовне оновлення вихованців могло мати
вимушено-показовий характер, зумовлений праг-
ненням учнів уникнути зауважень і доган. Не по-
годжувався В. Бірюкович і з наданням права мо-
лодим, розумово і морально незрілим учням, су-
дити про вчинки та думки своїх товаришів. У цьо-
му він убачив згубну дію шкільного колективу на
характер юнаків, що було причиною «пристрасті
до нетерпимості і резонерства» [5, с. 116].
Священик М. Побединський у статті
«Неплюєвські братства та школи. Їх основні
тенденції, характер і значення», що вийшла у
1901 році в журналі «Віра та церква», висловив
критичне ставлення до релігійних поглядів
М. Неплюєва, зазначаючи, що той недостатньо
розуміє сутність християнства, «занадто малого
значення він надає добродійним святим засобам
Церкви, її ієрархії та авторитету, таких важливих
для православного християнина» [6, с. 132].
Водночас М. Побединський погоджувався
із зауваженнями Миколи Неплюєва щодо
невідповідності тогочасної народної школи
християнським ідеалам. Аналізуючи роботу
неплюєвських шкіл, автор зауважив, що їх
випускники дуже розумні й розвинуті молоді
люди; «серед схожих навчальних закладів
подібних їм немає» [6, с. 134]. М. Побединський
поділяв думку В. Бірюковича щодо недоліків
виховної системи М. Неплюєва, вважаючи, що
бажання учнів сподобатись організатору часто
спонукає їх до лицемірства і брехні.
Критики М. Неплюєва (І. Абрамов і
М. Меньшиков), публікації яких мали значний
суспільний резонанс, звинувачували організатора
воздвиженських шкіл і Трудового братства
в надмірній релігійності, авторитаризмі,
пригніченні особистості вихованців. Необхідно
відзначити помітний вплив політичних поглядів
цих діячів на характер оцінки подвижника. Так,
відомий російській публіцист, ідеолог російського
етнічного націоналізму М. Меньшиков, визнаючи
харизму і самовідданість Миколи Миколайовича
у прагненні створити «нову породу людей»,
зауважив, що реалізація його задумів не є
результативною, порівняно з діяльністю общин
менонітів і кавказьких духоборів, яким вдалося
досягти релігійної чистоти і добробуту.
Він стверджував, що виховання в
«неплюєвських школах» морально калічить
селянських дітей, які відриваються від простого
народу і починають ставитися до нього з
«інтелігентною зневагою» і пихою – як «нова
шляхта» [7, с. 3–5]. М. Меньшиков зазначав,
що живуть у Братстві досить дружно, але це
Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016
364
УДК 392:502.175 (477) (043.3)
А.О. Шевель
СПОГАДИ ПРО ВИДАТНОГО ПЕДАГОГА
МИКОЛУ МИКОЛАЙОВИЧА НЕПЛЮЄВА
У статті розкривається історична спадщина видатного
педагога, мецената, землевпорядкувальника Миколи
Миколайовича Неплюєва. Автор аналізує діяльність Трудового
Братства, специфіку його педагогічного процесу.
Ключові слова: братерство, трудове братство,
християнське виховання та навчання, християнські цінності.
Серед відомих людей Сіверщини є філософи-
педагоги, чия праця оточена повагою та поша-
ною. Так до кола нашої уваги потрапив Мико-
ла Миколайович Неплюєв (1851–1908) – гро-
мадський діяч, богослов, соціальний практик,
педагог і мислитель. Народився він 11 вересня
1851 року в містечку Ямпіль Глухівського повіту
Чернігівської губернії (нині м. Ямпіль Сумської
області). Він був суспільним діячем європейського
масштабу, членом англо-російської літературної
спілки, Міжнародної Молитовної спілки, голов-
ним організатором проведення Конгресу єдиного
людства (Париж 1900). За висловом дослідника
В.М. Авдасьова, біографія Миколи Миколайови-
ча Неплюєва і його досвід в організації Трудо-
вого братства – це перетин вічної проблеми до-
бра і зла із соціальною несправедливістю, сенс
людського буття, що укорінився в конкретно-
історичних подіях [1, c. 34].
Дослідженням історичної спадщини Миколи
Миколайовича Неплюєва займалися С. Абрамова,
В. Авдасьова, М. Андреєва, В. Бірюкович, М. Бо-
гун, В. Глушко, І. Гордеєва, А. Грасʼє, В. Екзем-
плярський, М. Жевахова, О. Лютецький, О. Мали-
шевський, Л. Мельник, М. Побединський, А. Си-
корський, В. Соловйов, М. Солонина, В. Тка-
ченко, П. Федоренко, В. Шейко. Актуальність
обраної теми полягає в аналізі християнських і
педагогічних поглядів М.М. Неплюєва в контексті
реалій сьогодення через діяльність в заснованому
ним Трудовому Братстві.
Неплюєви – дворянський рід, що походить
від боярина Андрія Івановича Кобили, від якого
ведуть свій родовід багато знатних фамілій. Пра-
правнук Андрія Івановича на прізвисько Неплюй
став родоначальником Неплюєвих. Особливо рід
уславився у XVIII ст., коли його представники
наблизились до царського двору, досягли висо-
ких чинів і посад – таємних радників, сенаторів,
послів, були відомими церковними діячами. В
ХІХ ст. ім’я мільйонерів Неплюєвих добре знали
у Франції, Німеччині, інших західних країнах. Це
й не дивно, адже вони були вмілими господарями,
вели свої справи на сучасному рівні, з широким
використанням наукових досягнень [2, c. 50].
школи. Ці факти підтверджують і нащадки членів
Трудового братства, які з вдячністю згадують
М.М. Неплюєва за надану якісну освіту, вихо-
вання та взагалі життєвий досвід, який отримали,
перебуваючи в общині. Беззаперечним критерієм
успішної роботи закладів М. Неплюєва була до-
сконала соціально-економічна система, про яку
згадував М.П. Василенко, а також довговічність
їх існування – майже 40 років, у тому числі 23 за
життя засновника.
Посилання
1. Неплюев Н. Полное собрание сочинений: в 5 т. Отчеты
блюстителя о религиозно-нравственной жизни братства /
Н. Неплюев. – СПб., 1908. – Т. 5 – 223 с.
2. Василенко М.П. Із щоденників М.П. Василенка / М.П. Ва-
силенко // Вибрані твори : у 3 т. Т. 3: Спогади. Щоденники. Листу-
вання. – К.: Вид. Дім «Академперіодика», 2008. – 718 с.
3. Москальский Н. О сельскохозяйственных школах:
Воздвиженская [Неплюева] сельскохозяйственная школа (Из лич-
ных впечатлений) / Н. Москальский. – Чернигов, 1893. – 23 с.
4. Солонина П.Н. Воздвиженская сельскохозяйственная
школа (Из личных впечатлений) / П.Н. Солонина // Земский
сборник Черниговской губернии. – 1893. – № 8–9. – С. 81–96.
5. Бирюкович В. Из воспитательных опытов / В. Бирюкович
// Русская школа. – 1895. – № 10. – С. 110–118.
6. Побединский Н. Неплюевские братства и школы. Их
основные тенденции, характер и значение / Н. Побединский //
Вера и церковь. – 1901. – № 6. – С. 117–141.
7. Меньшиков М. О. В чем братство? / М.О. Меньшиков //
Неделя. – 1900. – № 1–3. – С. 3–5.
8. Абрамов И. В культурном скиту: об одной процветающей
коммунистической общине / И. Абрамов. – СПб.: Жизнь и
знание, 1914. – 99 с.
Мирошниченко Н.А. Личность Николая Николаевича
Неплюева в воспоминаниях его современников
В статье исследуются мнения, оценки и отношения к
деятельности Н.Н. Неплюева его современников. В частности
освещаются комментарии известного историка, академика
Н. Василенко, священника М. Побединского, этнографа
И. Абрамова, публициста М. Меньшикова и других.
Ключевые слова: Глуховский уезд, Трудовое братство,
организатор, община, воспитание.
Mуroshnichenko N.O. Personality of Mykola Mykolaiovych
Nepluiev from memories of his contemporaries
In the article opinions, estimates and the relations to M.M.
Nepluiev’s activity of his contemporaries are investigated. In
particular comments of the famous historian, academician –
M. Vasylenko, priest – M. Pobedynskyi, ethnographer – I. Abramov,
publicist – M. Menshikov and others are highlighted.
Keywords: Hlukhiv county, Labour fraternity, organizer,
community, education.
20.04.2016 р.
|