Кролевецька крамниця «Торгсин» у персоналіях
В даній статті автор, використовуючи широке коло
 архівних документів, розглядає невідомі раніше сторінки з історії
 функціонування крамниці «Торгсин» у Кролевці. Особлива увага
 приділена поновленню імен працівників крамниці «Торгсин». В данной статье автор, используя широки...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128368 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Кролевецька крамниця «Торгсин» у персоналіях / М.В. Горох // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 515-518. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860260098902851584 |
|---|---|
| author | Горох, М.В. |
| author_facet | Горох, М.В. |
| citation_txt | Кролевецька крамниця «Торгсин» у персоналіях / М.В. Горох // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 515-518. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | В даній статті автор, використовуючи широке коло
архівних документів, розглядає невідомі раніше сторінки з історії
функціонування крамниці «Торгсин» у Кролевці. Особлива увага
приділена поновленню імен працівників крамниці «Торгсин».
В данной статье автор, используя широкий круг архивных
документов, рассматривает неизвестные ранее страницы из
истории функционирования магазина «Торгсин» в Кролевце.
Особое внимание уделено восстановлению имен работников
магазина «Торгсин».
In this article the author using the wide circle of archive
documents examines previously unknown pages of «Torgsin» history
in Krolevets. The special attention is spared to renewal of workers’
names of Torgsin’s shop.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:54:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
515
УДК 94(477.52):64.051«1933/1935»
М.В. Горох
КРОЛЕВЕЦЬКА КРАМНИЦЯ «ТОРГСИН»
У ПЕРСОНАЛІЯХ
В даній статті автор, використовуючи широке коло
архівних документів, розглядає невідомі раніше сторінки з історії
функціонування крамниці «Торгсин» у Кролевці. Особлива увага
приділена поновленню імен працівників крамниці «Торгсин».
Ключові слова: система «Торгсин», Кролевець, крамниця,
біографія.
Події першої половини 1930-х рр. обіймають
в історії України особливе місце. Насамперед це
пов’язано з Голодомором 1932–1933 рр., який забрав
життя мільйонів наших співвітчизників. Саме в цей
період на історичній арені з’явилася і досить швидко
зникла організація під дивною назвою «Торгсин».
Походила вона від російського словосполучення
«торговля с иностранцами», хоча у пам’яті десятків
тисяч громадян СРСР залишилася місцем, де в обмін
на золоті та срібні монети, побутові вироби з цих
металів, коштовне каміння, іноземну валюту можна
було придбати буханець хліба чи мішок борошна.
Десятиліттями радянська влада приховувала
інформацію про систему. Поодинокі згадки
Торгсину в працях радянських економістів давали
винятково поверхові знання про сутність системи.
Систематичне вивчення ж історії об’єднання
розпочалося на початку 1990-х рр. Першими
даною проблематикою зацікавилися О.О. Осокіна
та В.І. Марочко. На сьогодні у їхньому доробку з
два десятки статей, присвячених Торгсину, і одна
монографія [1]. Останнім часом дедалі більшої
популярності набуває регіональний напрямок
досліджень, який започаткував В.І. Марочко [2].
Окремим облконторам і крамницям свої статті
присвячували І.В. Павлова [3], О.Ю. Орєшкін [4],
О.Ю. Мельничук [5], І.В Шуйський [6],
О.Д. Попов [7]. Попри збільшення кількості
публікацій, які прямо чи опосередковано стосуються
Торгсину, поза увагою дослідників залишаються
люди, які там працювали.
Отже, актуальність пропонованої розвідки зу-
мовлена необхідністю пошуку та поновлення імен
співробітників об’єднання в Україні. Стосується
це як великих універмагів у великих містах, так
і осередків у районних центрах, як, наприклад, у
Кролевці. Місцевій крамниці автор вже присвячу-
вав статтю [8], проте в ній не акцентувалася увага
на персоналіях. Натомість саме директор та його
підлеглі були своєрідним обличчям Торгсину. Від
їхньої компетентності та вмінь залежав успіх як одно-
го торговельного пункту, так і усієї системи загалом.
Вони контактували з клієнтами, від них залежали при-
бутки об’єднання, санітарний стан магазину, якість
продуктів, що продавалися відвідувачам. Інформація
2. Книга для записи пожертвованных предметов на
Путивльский Преображенский собор, с объяснением
причин приношения и другие сведения относящиеся до
Собора с 8 февраля 1898 года» (велась соборным старостой
И.М. Рябининым с момента поступления его на указанную
должность и до самой его смерти). – Фонды ГИКЗ в г. Путивле,
л. 5–об.–6.
3. Папка, содержащая переписку по поводу реставрации
иконы, отдельного инвентарного номера пока не имеет, описана
вместе с делом ПКМ, 121216, вещ. 1734, состоит из 13 листов.
Нижеследующие ссылки на документы из указанной папки
будут указываться как «Переписка» и номер листа.
4. Григорий Осипович (Иосифович) Чириков (1882,
с. Мстёра Вязниковского уезда Владимирской губернии –
5 мая 1936, Москва) – реставратор, иконописец, коллекционер.
Репрессирован по обвинению в участии в контрреволюционной
организации, реабилитирован в 1959 году. Происходил из семьи
потомственных крестьян-иконописцев. Обучался живописи
у своего отца иконописца Осипа Чирикова и с 1897 г. начал
самостоятельную работу. После смерти отца вместе с братом
Григорием унаследовал иконописную мастерскую в Москве.
Мастерская поставляла иконы для великого князя Сергея
Александровича и Русского музея. С 1918 г. Григорий
Чириков стал сотрудником Комиссии по сохранению и
раскрытию памятников древнерусской живописи. В 1918 г.
в Успенском соборе на Городке в Звенигороде обнаружил
«Звенигородский чин» Андрея Рублёва. В 1918–1919 гг. по
заданию Комиссии по раскрытию древней живописи в России
вместе с И.И. Сусловым и В.А. Тюлиным раскрыл икону
«Троица» преподобного Андрея Рублёва. В 1928 г. Григория
Чиркова арестовали, но вскоре он был отпущен. Был условно
лишен на 3 года права проживать в шести крупнейших городах
страны. 17 марта 1931 г. был повторно арестован по обвинению
в участии в контрреволюционной организации с участием
сотрудников ЦГРМ и вредительстве. Постановлением ОГПУ от
2 августа 1931 г. осужден на три года исправительно-трудовых
лагерей. Был этапирован в Котлас. Сведения об освобождении
и месте жительства Г.О. Чирикова в 1934–1936 гг. неизвестны.
Из записок И.Э. Грабаря известна дата смерти Григория
Чирикова – 5 мая 1936 г. Место захоронения неизвестно.
Реабилитирован в 1959 г. – [Электронный ресурс]. – Режим
доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/Чириков Г.О.
Протоієрей Олександр Чурочкін. Чудотворна ікона
«Знамення-Новгородська» з путивльського Преобра-
женського собору
Стаття розповідає про одну з втрачених святинь
путивльского Преображенського собору – чудотворну ікону
Знамення. Вперше публікуються цікаві дані, що стосуються
реставрації ікони в 191 році, зроблена спроба простежити
долю ікони після закриття собору на початку 30-х рр. ХХ ст.
Ключові слова: путивльський Преображенський собор,
ікона Знамення, Чириков, Рябінін.
Protopriest Alexander Churochkin. The miraculous icon of
the Sign (Znamenie) from Putivl Transfi guration Cathedral
The article tells about one of the losted relics of Putivl
Transfi guration Cathedral – the miraculous icon of the Sign
(Znamenie). For the fi rst time published interesting data concerning
the restoration of the icon in 1911, an attempt to trace the fate of
the icon after the closure of the cathedral in the early 30-ies of the
twentieth century.
Key words: Putivl Transfi guration Cathedral, the icon of the
Sign, Chirikov, Ryabinin.
05.04.2016 р.
Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016
516
Конкурсної комісії Чернігівської обласної контори
«Торгсин»» повідомляв, що М.Є. Абрамченка
зарахували до переліку працівників, які «ганебно
відстають в боротьбі за виконання плану» [15,
арк. 2]. Це означало, що крамниця не виконувала
плану мобілізації валютних цінностей, а це могло
коштувати директору посади. Крім того, осередок
міг потрапити до категорії нерентабельних, тобто
його могли ліквідувати.
Наприкінці грудня 1934 р. над М.Є. Абрамчен-
ком нависла загроза звільнення. Йому оголосили
догану з попередженням і зобов’язали виправити
численні «неподобства» у роботі торговельного
пункту. Так, під час інвентаризації комісією був
зафіксований факт привласнення директором ди-
тячих валянок, сукні та годинника (ходики). Їхню
відсутність Михайло Єфимович спробував по-
яснити тим, що валянки він узяв у рахунок пайка,
хоча це було прямим порушенням розпоряджень
об’єднання, сукню відвіз у Конотоп на продаж, де
передав приватній особі, а годинник відніс додому.
Членів комісії це не переконало. Для них дії директо-
ра були ні що інше, як крадіжка державного майна.
Крім того, М.Є. Абрамченко проігнорував більшість
зауважень, які йому висловили під час попередньої
перевірки. Мова йде про неприпустимість викори-
стання неклеймованих ваг, необхідність оформлен-
ня вітрин, дотримання товарного сусідства під час
зберігання продуктів. У доповідній записці на ім’я
обласного уповноваженого Наркомзовнішторгу
М.Н. Полонського зауважувалося, що гас в осе-
редку продовжують зберігати разом з борошном, а
оселедці з рисом [16, арк. 159–160].
«Злочинне, безвідповідальне, халатне»
відношення Михайла Єфимовича до своїх обов’язків
призвело до псування 75 кг пшона, яке з незрозумілих
причин зберігалося у вологому місці. На думку
керуючого Чернігівською обласною конторою
«Торгсин» Е.М. Рудаєва, таке ставлення директора
Кролевецької крамниці до роботи заслуговувало
на покарання – зняття з посади з направленням
справи до суду. Мабуть, М.Є. Абрамченко відчув
небезпеку, адже на найближчій нараді керівників
торгсинівських осередків області (проходила
13 січня 1935 р.) визнав свою провину та пообіцяв
стати «зразковим директором». Привселюдне каяття
Михайла Єфимовича справило належне враження
на керуючого облконторою. Присутні вирішили
пом’якшити покарання, замінивши його на сувору
догану з попередженням [17, арк. 178; 18, арк. 15].
Належних висновків з цього зроблено не було. У
липні 1935 р. особлива інспекція знову перевірила
стан справ у Кролевецькій крамниці «Торгсин» і
констатувала – М.Є. Абрамченко не виконав своїх
обіцянок. Були зафіксовані випадки отримання на
залізниці вантажів з явною нестачею (6 кг), про що
не було складено жодного акту. Подібна халатність
про персонал Кролевецької крамниці «Торгсин» роз-
порошена по архівним справам архівних установ
Чернігова, Сум та Києва, до того ж вона досить фраг-
ментарна. Не менш важливим джерелом є спогади
очевидців тих подій, передусім людей, які особисто
відвідували місцевий осередок системи.
На початку січня 1933 р. керівником філії
у Кролевці призначали члена КП(б)У Михайла
Єфимовича Абрамченка [9, арк. 20]. Про його по-
ходження відомостей обмаль. Народився він 1901 р.
у родині робітників, освіту здобув нижчу, за фа-
хом – продавець [10, арк. 6]. На залагодження усіх
організаційних моментів та відкриття восьмої за
рахунком крамниці об’єднання в області (вже пра-
цювали магазини у Чернігові, Ромнах, Конотопі,
Ніжині, Новгороді-Сіверському, Глухові, Прилу-
ках) Чернігівська обласна контора «Торгсин» дала
йому дві декади. Сама ідея про представництво си-
стеми в райцентрі визріла наприкінці осені 1932 р.
18 листопада в Кролевець завітав керівник Коно-
топського відділення «Торгсин» Я.К. Долгозвяг,
який спробував підшукати зручне місце для облаш-
тування пункту скуповування золота [8, с. 311].
Михайло Єфимович не вклався у відведені йому
строки, хоча затримка виявилася не надто великою.
2 лютого 1933 р. керівника адмінвідділу обласної
міліції проінформували, що у Кролевці на Площі
Свободи (раніше – Базарна площа) відкривається
магазин «Торгсин». Наступного дня крамниця
почала обслуговувати зголоднілих місцевих жителів
та селян з навколишніх сіл, які понесли до неї свої
родинні скарби. Обласне керівництво схоже не мало
суттєвих претензій до М.Є. Абрамченка, тому без
зайвих зволікань затвердило його кандидатуру на
посаді директора торговельного пункту у Кролевці.
Той розміщувався у «великому, одноповерховому,
цегляному будинку, майже в самому південно-
східному кінці майдану... Від вулиці двоє або
троє вікон від майдану були затулені зсередини
віконницями або тільки забиті дошками. Вітрина
крамниці, яка на ніч зачинялась згортаючою
залізною занавіскою і потім замикалась зсередини
замком, була майже вся заставлена буханцями хліба,
консервами та пакунками різних виробів і харчів.
У верхній частині вікна, на нитках та мотузках,
звисали ковбаси та пакунки сиру» [11, с. 137].
До середини 1934 р. постать М.Є. Абрамченка
особливо не фігурує на сторінках торгсинівських
документів, хіба що згадаймо попередження про
неприпустимість відпуску товарів за радянські знаки
(липень 1933 р.), схвальні відгуки («задовільно»,
«ініціативний») на його адресу, датовані травнем
1934 р., та отриману ним премію «за перевиконання
травневого плану та чітку роботу» [12, арк. 100;
13, арк. 48; 14, арк. 28]. Надалі ж переважають
негативні відгуки на роботу Михайла Єфимовича.
Так, 10 вересня 1934 р. «Конкурсний листок
ISSN 2218-4805
517
відкриття осередку системи. Ймовірно, що саме про
нього згадував Григорій Сірик у своїх споминах: «...
біля загратованого віконця сидів чоловік в окулярах.
Коли я наблизився до віконця, чоловік в окулярах
поспішно підхопився з-над столу, над яким він щось
розглядав крізь лінзу, і станув з боку віконця» [11,
с. 138]. У лютому 1934 р. комісія з перевірки апарату
Кролевецької крамниці «Торгсин» поінформувала,
що Й.Г. Виноградов неуважно ставився до своїх
обов’язків, а працівники ДПУ повідомляли про факти
зловживань. У підсумковому протоколі засідання
комісії зазначалося, що оцінювача цінностей у
Кролевці необхідно звільнити з роботи [20, арк. 19].
Ймовірно так і сталося.
Отже, поєднання архівних документів зі
спогадами очевидців дозволило поновити імена
чотирьох працівників Кролевецької крамниці
«Торгсин». На своїх посадах вони пропрацювали
достатньо довго, що не є типовим в порівнянні з
іншими осередками системи в області. Незважаючи
на це, персонал не зміг підтримувати роботу
торговельного пункту на належному рівні або
утриматися від можливості збагатитися за рахунок
об’єднання та покупців. Дана проблематика потребує
подальшого вивчення, адже саме працівники на
місцях були обличчям Торгсину, визначали як його
успішність, так і невдачі.
Посилання
1. Осокина Е.А. За зеркальной дверью Торгсина /
Е.А. Осокина // Отечественная история. – 1995. – № 2. –
С. 86–104; Її ж: Золото для индустриализации: «Торгсин» /
Е.А. Осокина. – М.: РОССПЭН, 2009. – 592 с.; Її ж: Торгсин в
советской экономической системе 1930-х годов / Е.А. Осокина //
Труды Института российской истории РАН. – 2013. – № 11.
– С. 206–226; Марочко В.І. «Торгсин»: золота ціна життя
українських селян у роки голоду (1932–1933) / В. Марочко //
Український історичний журнал. – 2003. – № 3. – С. 90–103;
Його ж: Обмін побутового золота на хліб в Україні періоду
Голодомору 1932–1933 років / В. Марочко // Український
історик. – 2008. – № 3–4. – С. 194–209.
2. Марочко В. Торгсини Києва в роки голодомору /
В. Марочко // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. –
К., 2009. – Вип. 15: У 2-х ч. – Ч. 2. – С. 63–77; Його ж: Голодомор
1932–1933 років на Донбасі. – К., 2015. – 96 с.
3. Павлова И. В. Торгсины в Западно-Сибирском крае /
И.В. Павлова // Экономика и организация. – 2003. – № 3. –
С. 162–169.
4. Орешкин О.Ю. Организационно-правовые мероприятия
по противодействию хищениям и злоупотреблениям в работе
торговой сети Ивановской областной конторы Торгсин в
1933–1935 гг. / О.Ю. Орешкин // Вестник Владимирского
юридического института. – 2012. – № 4. – С. 162–165; Його ж:
Некоторые особенности правового регулирования реализации
карточной системы по линии внутренней торговли СССР в
первой половине 1930-х гг. (на примере работы торговой сети
Владимирской межрайонной базы Торгсина) / О.Ю. Орешкин
// Вестник Владимирского юридического института. – 2013. –
№ 3. – С. 164–168.
5. Мельничук О. Система ВУК »Торгсину» на Київщині:
організаційна структура / О. Мельничук // Питання історії
України: зб. наук. ст. – Чернівці, 2009. – Т. 12. – С. 264–267;
Її ж: Київська обласна контора «Торгсину» (1931–1936 рр.):
директора завдала збитків об’єднанню на 23 крб.
Вибачити її обласне керівництво вже не побажало.
Михайла Єфимовича звільнили з роботи, а справу
вирішили передати до суду [19, арк. 219]. Подальша
доля М.Є. Абрамченка залишається невідомою.
Штат торгсинівської крамниці у Кролевці був
невеликий – 5–6 осіб. Український письменник
Григорій Сірик у своїх споминах розповідав, що за
прилавком працювало чотири продавці «з мокрими,
від поту, спинами і спітнілими обличчями», вони
«вертілися справно і швидко»; ще один «молодий,
високий і плечистий» співробітник перебував у залі
з клієнтами, він же зустрічав тих біля дверей магази-
ну; «поважний і вгодований чоловік» обіймав поса-
ду рахівника (оформлював товарні ордери Торгсину,
які виконували роль внутрішніх грошей); «чоловік в
окулярах» займався оцінкою коштовностей у пункті
скуповування цінностей [11, с. 137–139].
Посаду старшого продавця та одночасно
помічника директора крамниці з 28 січня 1933 р.
обіймав Іван Андрійович Бережний [14, арк. 14 зв.].
Народився він 1893 р., освіту здобув початкову,
в лавах комуністичної партії не перебував. У
1929 р. під час роботи у Кролевецькому міському
споживчому товаристві І.А. Бережний не
пройшов перевірку та був «вичищеним». Йому
інкримінували «безвідповідальність у роботі». З
таким рішенням Іван Андрійович категорично не
погодився і спробував його оскаржити. Справу
переглянули, після чого покарання замінили
на сувору догану. В лютому 1934 р. комісія
з перевірки апарату вже Кролевецької філії
«Торгсин» підтвердила, що недоліків у роботі
І.А. Бережного вона не помітила [20, арк. 19].
Проблеми у Івана Андрійовича почалися одночасно
з його керівником, тобто на початку 1935 р. За
недбалість та халатне відношення до проведення
інвентаризації йому оголосили сувору догану з
попередженням [18, арк. 15]. Як далі склалася його
доля, прослідкувати не вдалося.
Відтворити ім’я ще одного продавця крамниці
у Кролевеці вдається завдяки розлогим спогадам
згаданого вище Григорія Сірика. Звали його Пилип
Іванович Бабак і він був колишнім сусідом оповідача.
Продавець порадив Г. Сірику віднести коштовності
до приймального пункту, а потім повернутися до
крамниці. Додамо, що Пилип Іванович з розумінням
поставився до свого колишнього сусіда, порадивши
тому придбати борошно замість печеного хліба [11,
с. 138–140]. Ім’я П. І. Бабака не зустрічалося нам
на сторінках архівних документів. Невідомими
залишаються й прізвища інших продавців
Кролевецької крамниці «Торгсин».
Скуповуванням цінностей у Кролевці займався
Й.Г. Виноградов. Народився він у 1894 р., був
позапартійним, за фахом – годинникар. На посаді
оцінювача Й.Г. Виноградов значився з моменту
Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016
518
УДК 94(477):355.442/424«1941»
А.В. Федин
БОЙ ЗА ЭСМАНЬ
30 СЕНТЯБРЯ 1941 ГОДА
В статье на основе работы с документами
российского, американского и немецкого военных архивов,
а также иностранной литературы предпринята попытка
реконструировать один из первых боёв, который произошёл
на левом фланге Брянского фронта в районе посёлка Эсмань
между частями немецкой 4-й танковой дивизии и частью
сил Оперативной группы Ермакова (121-я танковая бригада
и 283-я стрелковая дивизия) в ходе начавшегося 30 сентября
1941 года наступления немецких войск на Москву.
Ключевые слова: операция «Тайфун», село Эсмань, 4-я
танковая дивизия, 121-я танковая бригада, танки.
Осень 1941 года – это одновременно трагические
и героические страницы в боевой летописи Второй
мировой войны. Несмотря на то, что от тех событий
нас уже отделяет более 70 лет, а по военной теме на-
писаны тысячи книг и публикаций, сняты сотни раз-
личных фильмов и передач, тем не менее, остаётся
ещё немало «белых пятен» и малоизвестных страниц.
Как правило, основное внимание историков и иссле-
дователей по-прежнему сосредоточено на наиболее
масштабных и поворотных сражениях, а менее мас-
штабные боевые действия остаются незаслуженно
забытыми. При этом всё фокусируется на описании
деятельности командного состава, а также действий
крупных войсковых объединений и соединений (ар-
мий, корпусов и дивизий), практически не опуска-
ясь до уровня батальонов, рот, отдельных подраз-
делений и экипажей боевых машин. Однако любое
масштабное сражение всегда распадается на тысячи
составляющих его малоизвестных боёв за безымян-
ную высоту, небольшой посёлок, не обозначенный
на штабных картах рубеж.
Никаких отдельных специальных исследований
и публикаций, посвящённых именно боевым дей-
ствиям на левом фланге Брянского фронта осенью
1941 года, а уж тем более конкретным боевым эпи-
зодам, к сожалению, пока нет. Лишь в последних ра-
ботах современных иностранных авторов, в частно-
сти Zetterling N., Frankson A. «The Drive on Moscow
1941» (Havertown, 2013) и Forczyk R. «Tank Warfare
on the Eastern Front 1941 – 1942» (Barnsley, 2013),
основанных на широком спектре различных истори-
ческих источников, этим вопросам уделено немного
внимания. Но в силу того, что эти работы носят пре-
жде всего общий обзорный характер, конкретики и
детализации боевых действий на левом фланге Брян-
ского фронта в них немного.
Целью данной статьи является попытка на осно-
ве работы со ставшими доступными документами из
отечественных и зарубежных архивов, иностранной
литературой и фотоматериалами составить по воз-
можности наиболее полное, детальное и достоверное
становлення та функціонування: автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня канд. іст. наук: спеціальність 07.00.01 «Історія
України» / О.Ю. Мельничук. – Київ, 2015. – 18 с.
6. Шуйський І.В. Торгова мережа «Торгсин» у столиці
Радянської України в 1932–1933 роках / І.В. Шуйський // Голод
в Україні у першій половині ХХ століття: причини та наслідки
(1921–1923, 1932–1933, 1946–1947): матеріали Міжнар. наук.
конф. – К., 2013. – С. 163–169; Його ж: Всеукраїнська контора
«Торгсин» у Харкові в 1932–1934 роках / І.В. Шуйський // Studia
Slobozhanica: Матер. міжнар. наук.-метод. конф. – Харків: ФОП
Тарасенко В.П., 2016. – С. 86–90.
7. Попов А. Деятельность в Крыму Всесоюзного
объединения по торговле с иностранцами в СССР (1931–
1936 гг.) / А. Попов // Ученые записки Таврического
национального университета им. В.И. Вернадского. Серия
«История». – 2007. – Т. 20. – № 1. – С. 66–72.
8. Горох М.В. Торгсин у Кролевці / М.В. Горох // Сіверщина
в історії України: зб. наук. праць. – К. – Глухів, 2015. – Вип. 8. –
С. 310–315.
9. Державний архів Чернігівської області (далі – Держархів
Чернігівської обл.), ф. Р-1369, оп. 1, спр. 49, 70 арк.
10. Центральний державний архів вищих органів влади та
управління України (далі – ЦДАВО України), ф. 4051, оп. 1,
спр. 33, 392 арк.
11. Сірик Г. Під сонцем обездолених / Г. Сірик. – Торонто,
1983. – Ч. 3. Сирітськими стежками. – 1983. – 231 с.
12. Держархів Чернігівської обл., ф. П-616, оп. 1,
спр. 379, 124 арк.
13. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-2063, оп. 1,
спр. 330, 291 арк.
14. Державний архів Сумської області, ф. Р-1615,
оп. 1, спр. 1, 40 арк.
15. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-2063, оп. 1,
спр. 543, 6 арк.
16. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-2063, оп. 1,
спр. 334, 237 арк.
17. ЦДАВО України, ф. 4051, оп. 1, спр. 150, 224 арк.
18. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-5599, оп. 1,
спр. 88, 59 арк.
19. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-2063, оп. 1,
спр. 578, 350 арк.
20. Держархів Чернігівської обл., ф. Р-1369, оп. 1,
спр. 87, 34 арк.
Горох Н. В. Кролевецкий магазин «Торгсин» в лицах
В данной статье автор, используя широкий круг архивных
документов, рассматривает неизвестные ранее страницы из
истории функционирования магазина «Торгсин» в Кролевце.
Особое внимание уделено восстановлению имен работников
магазина «Торгсин».
Ключевые слова: система «Торгсин», Кролевец, магазин,
биография.
Horokh M. V. Krolevets «Torgsin» store in personalities
In this article the author using the wide circle of archive
documents examines previously unknown pages of «Torgsin» history
in Krolevets. The special attention is spared to renewal of workers’
names of Torgsin’s shop.
Key words: system of «Torgsin», Krolevets, store, biography.
03.02.2016 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128368 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:54:03Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Горох, М.В. 2018-01-08T12:44:45Z 2018-01-08T12:44:45Z 2016 Кролевецька крамниця «Торгсин» у персоналіях / М.В. Горох // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 515-518. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128368 94(477.52):64.051«1933/1935» В даній статті автор, використовуючи широке коло
 архівних документів, розглядає невідомі раніше сторінки з історії
 функціонування крамниці «Торгсин» у Кролевці. Особлива увага
 приділена поновленню імен працівників крамниці «Торгсин». В данной статье автор, используя широкий круг архивных
 документов, рассматривает неизвестные ранее страницы из
 истории функционирования магазина «Торгсин» в Кролевце.
 Особое внимание уделено восстановлению имен работников
 магазина «Торгсин». In this article the author using the wide circle of archive
 documents examines previously unknown pages of «Torgsin» history
 in Krolevets. The special attention is spared to renewal of workers’
 names of Torgsin’s shop. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Кролевецька крамниця «Торгсин» у персоналіях Кролевецкий магазин «Торгсин» в лицах Krolevets «Torgsin» store in personalities Article published earlier |
| spellingShingle | Кролевецька крамниця «Торгсин» у персоналіях Горох, М.В. Нова історія |
| title | Кролевецька крамниця «Торгсин» у персоналіях |
| title_alt | Кролевецкий магазин «Торгсин» в лицах Krolevets «Torgsin» store in personalities |
| title_full | Кролевецька крамниця «Торгсин» у персоналіях |
| title_fullStr | Кролевецька крамниця «Торгсин» у персоналіях |
| title_full_unstemmed | Кролевецька крамниця «Торгсин» у персоналіях |
| title_short | Кролевецька крамниця «Торгсин» у персоналіях |
| title_sort | кролевецька крамниця «торгсин» у персоналіях |
| topic | Нова історія |
| topic_facet | Нова історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128368 |
| work_keys_str_mv | AT gorohmv krolevecʹkakramnicâtorgsinupersonalíâh AT gorohmv kroleveckiimagazintorgsinvlicah AT gorohmv krolevetstorgsinstoreinpersonalities |