Українські керамологічні студії давнього гончарства Дніпровського Лісостепового Лівобережжя (1954–1990 роки)
У статті подано історіографію праць, присвячених вивченню давнього гончарства, кераміки на пам’ятках Дніпровського Лісостепового Лівобережжя, які було опубліковано упродовж 1954–1990 років. Особливу увагу звернено на видання, в яких порушено проблемні питання дослідження давньої кераміки з викор...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128374 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Українські керамологічні студії давнього гончарства Дніпровського Лісостепового Лівобережжя (1954–1990 роки) / В.І. Троцька // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 537-542. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128374 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Троцька, В.І. 2018-01-08T12:46:28Z 2018-01-08T12:46:28Z 2016 Українські керамологічні студії давнього гончарства Дніпровського Лісостепового Лівобережжя (1954–1990 роки) / В.І. Троцька // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 537-542. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128374 738.3(477)(909) «1954/1990» У статті подано історіографію праць, присвячених вивченню давнього гончарства, кераміки на пам’ятках Дніпровського Лісостепового Лівобережжя, які було опубліковано упродовж 1954–1990 років. Особливу увагу звернено на видання, в яких порушено проблемні питання дослідження давньої кераміки з використанням наукових методів. В статье подана историография работ, посвященных изучению древнего гончарства, керамики на памятниках Днепровского Лесостепного Левобережья, опубликованных на протяжении 1954–1990 годов. Особое внимание обращено на издания, в которых затронуты проблемные вопросы исследования древней керамики с использованием научных методов. The article is sanctifi ed to historiography of labours to the study of ancient pottery of Dnipro Left-Bank Forest-Steppe Reqion, which was published during 1954-1990 years. Аttention strained on publication, research of ceramics by scientific methods. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Українські керамологічні студії давнього гончарства Дніпровського Лісостепового Лівобережжя (1954–1990 роки) Украинские керамологические студии древнего гончарства Днепровского Лесостепного Левобережжя (1954 –1990 гг.) Ukrainian ceramological ancient pottery studio of Dnieper steppe of Left Bank (1954–1990 years) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Українські керамологічні студії давнього гончарства Дніпровського Лісостепового Лівобережжя (1954–1990 роки) |
| spellingShingle |
Українські керамологічні студії давнього гончарства Дніпровського Лісостепового Лівобережжя (1954–1990 роки) Троцька, В.І. Нова історія |
| title_short |
Українські керамологічні студії давнього гончарства Дніпровського Лісостепового Лівобережжя (1954–1990 роки) |
| title_full |
Українські керамологічні студії давнього гончарства Дніпровського Лісостепового Лівобережжя (1954–1990 роки) |
| title_fullStr |
Українські керамологічні студії давнього гончарства Дніпровського Лісостепового Лівобережжя (1954–1990 роки) |
| title_full_unstemmed |
Українські керамологічні студії давнього гончарства Дніпровського Лісостепового Лівобережжя (1954–1990 роки) |
| title_sort |
українські керамологічні студії давнього гончарства дніпровського лісостепового лівобережжя (1954–1990 роки) |
| author |
Троцька, В.І. |
| author_facet |
Троцька, В.І. |
| topic |
Нова історія |
| topic_facet |
Нова історія |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Украинские керамологические студии древнего гончарства Днепровского Лесостепного Левобережжя (1954 –1990 гг.) Ukrainian ceramological ancient pottery studio of Dnieper steppe of Left Bank (1954–1990 years) |
| description |
У статті подано історіографію праць, присвячених вивченню давнього гончарства, кераміки на пам’ятках Дніпровського
Лісостепового Лівобережжя, які було опубліковано упродовж
1954–1990 років. Особливу увагу звернено на видання, в яких
порушено проблемні питання дослідження давньої кераміки з
використанням наукових методів.
В статье подана историография работ, посвященных
изучению древнего гончарства, керамики на памятниках Днепровского Лесостепного Левобережья, опубликованных на протяжении 1954–1990 годов. Особое внимание обращено на издания, в которых затронуты проблемные вопросы исследования древней керамики с использованием научных методов.
The article is sanctifi ed to historiography of labours to the
study of ancient pottery of Dnipro Left-Bank Forest-Steppe Reqion,
which was published during 1954-1990 years. Аttention strained on
publication, research of ceramics by scientific methods.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128374 |
| citation_txt |
Українські керамологічні студії давнього гончарства Дніпровського Лісостепового Лівобережжя (1954–1990 роки) / В.І. Троцька // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 537-542. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT trocʹkaví ukraínsʹkíkeramologíčnístudíídavnʹogogončarstvadníprovsʹkogolísostepovogolívoberežžâ19541990roki AT trocʹkaví ukrainskiekeramologičeskiestudiidrevnegogončarstvadneprovskogolesostepnogolevoberežžâ19541990gg AT trocʹkaví ukrainianceramologicalancientpotterystudioofdniepersteppeofleftbank19541990years |
| first_indexed |
2025-11-27T01:31:38Z |
| last_indexed |
2025-11-27T01:31:38Z |
| _version_ |
1850791096040292352 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
537
5. Готовить рабочую смену / А. Булгаков // Труд. –1979. – 12 мая.
6. Молодой рабочий:становление социально активной
личности. – М.:Советская Россия, 1986. – 176 с.
7. Ковригин М.А. Подготовка рабочих кадров в условиях
научно-технической революции / М.А. Ковригин. – М.: Про-
физдат, 1981. – 128 с.
8. Приглашают ПТУ: Передовая // Правда Украины. – 1985.
– 21 июня.
9. Кислий П. Освітньо-наукова політика Верховної Ради і
розвиток українознавства / П. Кислий // Українознавство: стан,
проблеми, перспективи розвитку. – К.: Видавничо-поліграфічний
центр «Київський університет», 1993. – С. 13–14.
10. Семенов А. Посттейлоризм и теория человеческого
капитала / А. Семенов // Международная экономика и
международные отношения. – 1995. – № 9. – С. 56–59.
11. Лисовский В. Постигая мастерство / В. Лисовский,
В. Василец // Правда. – 1984. –20 мая.
12. Державний архів Київської області, ф. 1, оп. 32,
од. збер. 20.
13. Облінська Л. У світі професій / Л. Облінська // Прапор
комунізму. –1987. – 18 серпня.
14. Державний архів Харківської області, ф. 87, оп. 9, спр. 1.
15. Производство и школа: Передовая // Правда Украины.
– 1985. – 22 августа.
16. Державний архів Дніпропетровської області, ф. 19,
оп. 84, од. збер. 172.
17. Ждановский машиностроитель: орган парткома, про-
фкома, комитета комсомола и дирекции Ждановского производ-
ственного объединения «Ждановтяжмаш». – 1987. – 15 декабря.
18. Что мешает Ньютонам? // Рабочая газета. – 1987.
–15 декабря.
19. Углублять реформу школы, воспитывать активную
творческую личность: V съездучителей УССР 16 мая 1987 года
// Правда Украины. –1987. – 17 мая.
20. Кадры для ПТУ // Правда Украины. –1987. –
11 октября.
21. Стариков И. Платить за качество / И. Стариков // Правда
Украины. –1986. – 4 апреля.
22. Назимов И. Истоки кадрового дефицита / И. Назимов //
Труд. –1986. –1З февраля.
23. Тютюнников А. Коэффициент трудовой пассивности
А. Тютюнников // Экономическая газета. – 1989. – № 14. –С. 19.
24. Стукало С.Н. Молодежь и рабочие профессии /
С.Н.Стукало, В.С.Небоженко. – К.: Наук. думка, 1989. – 124 с.
Бесов Л.М. Профессионально-техническое образование
робочих кадров массовых профессий в Украине: историко-
методологические аспекты. 1960 –1980 годы
В статье освещается опыт и проблемы подготовки рабочих
кадров в Украине в 1960–1980 годы. Предлагается подход к этой
проблеме в условиях реформирования системы профессионально-
технического образования как одной из составляющих повыше-
ния общей культуры, социальной активности специалистов.
Ключевые слова: профессионально-техническое училище,
рабочие кадры, квалификация, материально-техническая база,
научно-педагогический работник, производство.
Biesov L.M. Vocational training of personnel of mass trades in
Ukraine: historical and methodological aspects 1960 -1990 years
The article highlights the experience and problems of per-
sonnel training in Ukraine in 1960-1980 years. An approach
to this problem in terms of reforming the vocational education
system as one of the components to improve the overall culture,
social activity specialists.
Key words: vocational school, working staff, qualifi cation,
material and technical resources, scientifi c and pedagogical
worker, production.
24.03.2016 р.
УДК 738.3(477)(909) «1954/1990»
В.І. Троцька
УКРАЇНСЬКІ КЕРАМОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
ДАВНЬОГО ГОНЧАРСТВА ДНІПРОВСЬКОГО
ЛІСОСТЕПОВОГО ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
(1954–1990 РОКИ)
У статті подано історіографію праць, присвячених вивчен-
ню давнього гончарства, кераміки на пам’ятках Дніпровського
Лісостепового Лівобережжя, які було опубліковано упродовж
1954–1990 років. Особливу увагу звернено на видання, в яких
порушено проблемні питання дослідження давньої кераміки з
використанням наукових методів.
Ключові слова: давня кераміка, дослідження, технологія
виготовлення, наукові методи, Дніпровське Лісостепове
Лівобережжя.
Друга половина ХХ ст. характерна вагомими до-
сягненнями у розвитку археологічної керамології, яка
вивчає гончарство від найдавніших часів до ХVІІІ ст.
У цей період однією з провідних ідей стало вдоскона-
лення методів вивчення давньої кераміки.
Актуальність даного дослідження полягає в
тому, що на сьогодні немає жодного наукового ви-
дання, присвяченого історії вивчення української
археологічної керамології 1954–1990-х років.
Цей період цікавий тим, що в Україні, починаю-
чи з другої половини ХХ ст., відбувається науково-
технічна революція. З другої половини 1950-х років
активізувались дослідження давнього гончарства за
допомогою різних наукових методів. З’являються
праці з різнноманітними підходами до їх вивчення.
Упродовж 1954–1990 років на пам’ятках різних
археологічних культур Дніпровського Лісостепового
Лівобережжя було здобуто величезний масив
знахідок, у тому числі пов’язаних з гончарством.
Зокрема, у 1954 р. розпочалися археологічні роз-
копки Більського городища та його округи на
Полтавщині, які очолював професор Харківського
університету Борис Шрамко. У дослідженні цієї
унікальної пам’ятки з 1958 по 1960 рр. брали участь
учені Московського університету під керівництвом
Бориса Гракова [45; 47, с. 73–82]. В 1954 р.
Середньодніпровська експедиція, очолювана Вар-
варою Ільїнською, провела польові дослідження в
басейні річки Псел та на Книшівському городищі [14,
с. 241–249; 10, с. 22]. У 1957 та 1959 рр. вона продо-
вжила роботи на Басівському городищі [9, с. 15].
З кінця 1960-х років у зонах затоплення Кре-
менчуцького і Дніпродзержинського водосховищ
київськими археологами розгорнулися охоронні
дослідження, в яких були задіяні Василь Довже-
нок, Роман Юра, Дмитро Телегін, Михайло Кучера
та ін. [8; 37; 38; 39]. На початку 1970-х років в зоні
прокладання каналу «Дніпро – Донбас» в Пооріллі
проводили дослідження археологи Дмитро Телегін,
Світлана Юренко [40, с. 44–53], розвідки та розкопки
Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016
538
приклад, 1954 р. відбулася вже сьома археологічна
конференція [43, с. 160]). У науково-практичних
конференціях, що проходили і в інших містах
Лівобережжя [18, с. 7–9; 28; 20, с. 39–41], брали
участь учені Інституту археології, працівники музеїв,
археологічних товариств, шкіл, вузів України, пред-
ставники громадськості тощо.
У 1985 р. в Полтаві було відновлено друк
спеціалізованої літератури. Збірник наукових праць
«Археологические исследования на Полтавщине»
було визнано кращим місцевим археологічним ви-
данням України 1990 р. [31, с. 68].
З другої половини ХХ ст., а саме з середини 1950
років, українські вчені при дослідженні глиняного
посуду широко розпочали застосовувати методи
математичної статистики, яка використовувалася
при обробці масової категорії глиняних виробів.
Бурхливе зростання джерелознавчої бази в 1960-х
– 1980-х роках викликало необхідність застосу-
вання формалізованих методів, передусім опису і
збереження керамологічного матеріалу, створен-
ня пошукових систем за допомогою електронно-
обчислювальної техніки.
Своєрідним підсумком вивчення кераміки неоліту
і бронзового віку на цьому етапі можна розгляда-
ти видання Дмитра Телегіна, в яких учений надав
«перші узагальнюючі дані про неолітичну ямково-
гребінцеву кераміку на території України, зокрема на
Лівобережній її частині, головним чином як проти-
ставлення дніпро-донецькій неолітичній культурі «як
у культурному» [34, с. 145–146; 37, с. 51–52], «так і в
етнічному відношенні» [35, с. 39]. Він зробив першу
спробу хронологічного «розчленування» пам’яток
України цього типу, датуючи глиняні вироби на них
кінцем ІV – другою половиною ІІІ тис. до н. е. [36,
с. 28–36]. При дослідженні цієї категорії знахідок
описували їх орнаментальні композиції. Лише для
окремих виробів археологічних культур упродовж
другої половини ХХ ст. було створено класифікації
орнаментальних елементів. Для глиняного посуду
скіфського часу одним з перших формальний ме-
тод дослідження орнаментів застосовував Борис
Шрамко у своїй докторській дисертації (1965) та
низці наступних публікацій [49; 44; 45]. На початку
1970-х років найдетальніше оздоблення неолітичної
й енеолітичної кераміки описав Дмитро Телегін.
Дослідник застосовував для визначення ступеню
подібності неолітичних пам’яток України метод
«складання загальних ознак» [41, с. 44–53]. Вивчаю-
чи глиняні вироби доби неоліту, методи статистично-
го аналізу широко застосувала у своїх дослідженнях
Олена Титова [42, с. 37–39]. Це дозволило вченим де-
тально описати декор глиняних виробів неолітичної
доби з території Подніпров’я, показати ступінь
їх подібності та відмінності, виокремити окремі
археологічні культури.
роменсько-давньоруських городищ – Олег Сухобо-
ков, Василь Довженок, Володимир Гончаров, Роман
Юра та інші вчені [8; с. 33; 50, с. 167–169]. Окрім того
давньоруські старожитності Посулля вивчала По-
сульська комплексна експедиція Інститутів археології
АН СРСР, АН УРСР та Полтавського краєзнавчого
музею, яку очолював Юрій Моргунов [24, с. 246–250;
25, с. 73–82; 26, с. 9–11]. Археологічні дослідження
пам’яток Дніпровського Лісостепового Лівобережжя
у зонах меліоративних робіт та на місцях їх руй-
нування здійснювала експедиція Полтавського
краєзнавчого музею у складі Любові Лугової, Ірини
Кулатової, Олександра Супруненка та ін. [19; 20,
с. 39–41; 21, с. 275; 32]. Співробітниками музею було
обстежено десятки поселень та могильників.
Результати досліджень 1954–1990 рр. були
опубліковані у низці видань, в яких головна увага
була зосереджена на узагальненні матеріалів, здобу-
тих під час розвідок та розкопок. В них здійснений і
опис знахідок, пов’язаних з гончарством [2, с. 43–44;
18; 19; 20, с. 39–41; 21, с. 275]. Хоча археологи до-
сить активно зосереджували увагу на класифікації
та визначені хронології глиняного посуду, відчувався
брак праць, присвячених вивченню технології їх ви-
готовлення з використанням наукових методів.
Цей період відзначається активним вивченням
давнього гончарства російськими археологами. Ре-
зультати досліджень вони публікують в статтях та
монографіях, в яких студіюють глиняні вироби з
території України з використанням методів природ-
ничих наук [23, с. 249–250; 51, с. 29–36]. За матеріала-
ми досліджень розробляється типологія глиняного
посуду, основана на морфологічних відмінностях
різних його частин [22, с. 47–60]. На світ з’являються
методичні рекомендації, в яких розроблено схему
дослідження давньої кераміки за морфологічними
особливостями, технологічними властивостями,
обробкою поверхні та функціональним призначен-
ням [1, с. 149–156]. За цією методикою більшість
українських вчених й досліджували глиняний посуд.
Мета даної статті – охарактеризувати публікації,
присвячені українським керамологічним студіям
давнього гончарства, кераміки з території
Дніпровського Лісостепового Лівобережжя,
опубліковані упродовж 1954–1990 років.
У зазначений період академічними інституціями
досліджено десятки тисяч пам’яток, виявлено ве-
личезну кількість знахідок від часів неоліту до
пізнього середньовіччя, пов’язаних з гончарством,
які склали основу колекцій музеїв України. Осо-
блива увага приділялась асортименту, декору та
технології виготовлення глиняних виробів. Підсумки
археологічних досліджень, проблемні питання об-
говорювалися на всесоюзних та республіканських
наукових конференціях. В Інституті археології УРСР
такі наукові форуми скликалися кожні два роки (на-
ISSN 2218-4805
539
глиняних виробів, декорування (подано табли-
цю орнаментів), технологію виготовлення. Її ав-
тор зазначав, що у скіфський час місцеві гончарі
вміли підібрати потрібну глину і вносити домішки,
указував на знахідки шматків підготовленої до
роботи пластичної гончарної глини, яку видобу-
вали на поселенні. Зразки глини і петрографічні
шліфи давньої кераміки були піддані хімічному і
петрографічному аналізу, який підтвердив вико-
ристання місцевих глин при виготовленні давньої
кераміки [45, с. 103–107]. На Східному укріпленні
Більського городища учений дослідив будову
гончарної печі зі зводом, який було виліплено на
каркасі з товстих прутів. Піч мала форму непра-
вильного овалу розмірами 1,55 х 1,7 м. Загальна
висота реконструйованої споруди становила по-
над 1 м. За твердженням науковця в такій печі
могли випалювати близько 10–12 горщиків одно-
часно, проте не вказано, яких саме розмірів [45,
с. 113]. Також Шрамко згадує про дві гончарні
печі, розкопані на селищі скіфського часу біля
станції Липовий Гай (басейн Сіверського Дінця).
Печі, вирізані в материковому ґрунті, мали стінки
й склепіння, обмазані глиною, дно овальної форми.
Діаметр першої печі складав 1,70 х 185 м, другої
– 1,32 м. Висота реконструйованої центральної ча-
стини першої печі становила 0,85–0,90 м, другої –
0,80 м. Їх датовано V – початком ІІ ст. до н. е. [45,
с. 116]. Петрографічний аналіз фрагментів по-
суду, знайдених у печі, установив, що їх випа-
лювання відбувалося при температурі 800–850
градусів. Вище сказане підтверджене дослідником
експериментально [45, с. 113]. Вчений також вив-
чив конструкцію гончарної печі на Донецькому
городищі з глиняним посудом роменської культури.
Піч мала форму неправильного овалу діаметром
1,20 х 1,10 м. Побудована на поверхні, від звичай-
них побутових печей вона відрізнялася лише вели-
ким розміром. На думку дослідника, над піччю міг
знаходитися навіс, що оберігав її від атмосферних
опадів. Уціліла нижня частина печі, врізана в мате-
рик на висоті 15–20 см. За його твердженням, по-
суд в таку піч завантажували в два ряди, причому
нижній ряд був поставлений верх дном. Вогонь
розкладався навколо посуду [48, с. 108].
У розробку класифікації та хронології глиняного
посуду Лісостепової зони значний доробок внесла Га-
лина Ковпаненко. В монографії «Племена скіфського
часу басейну р. Ворскла» (1967) дослідницею
виділено основні види і варіанти глиняного посу-
ду [16, с. 79–92]. Під час його вивчення було вико-
ристано результати бінокулярної мікроскопії [17,
с. 56–57]. До питання походження, формування та
культурної належності в Дніпровському Лівобережжі
зверталася Варвара Ільїнська. Вона ввела до науко-
вого обігу нові матеріали, пов’язані з гончарством.
В цей період археологи для вивчення технології
виготовлення глиняного посуду майже не прово-
дили лабораторних хімічно-фізичних досліджень, а
домішки в формувальній масі (не виділяючи, штучні
вони чи природні), температуру випалювання вив-
чали за візуальними спостереженнями. Лише Борис
Шрамко одним із перших при дослідженні глиняно-
го посуду з території Дніпровського Лісостепового
Лівобережжя використав методи природничих наук.
Зокрема, в докторській дисертації «Хозяйство ле-
состепных племен Восточной Европы в скифскую
эпоху», захищеній у 1965 р., він порушив питан-
ня формування, обробки поверхні, кольору зламу,
відбитків глиняних виробів, використання місцевої
глини, яка залягала на Більському городищі. Її зраз-
ки та петрографічні шліфи давньої кераміки з цього
городища були піддані хімічному і петрографічному
аналізу, на основі чого учений визначив температу-
ру випалювання посуду [49], застосування місцевих
покладів каоліну для його декорування. Борису
Шрамку також вдалося установити технологію на-
несення декору на глиняні вироби [49, с. 81–82]. У
монографії «Древности Северского Донца» (1962)
учений приділив увагу систематизації глиняного по-
суду, розробив типологію кераміки скіфського часу,
визначив тенденції хронологічних змін у гончарному
виробництві, за візуальними спостереженнями вив-
чив окремі технологічні прийоми [46, с. 216–222]. У
статті «Нові дані про господарство скіфської епохи»
Б. Шрамко за допомогою петрографічного і хімічного
аналізу визначив домішки (штучні вони чи природні)
у глині, стверджував про формування глиняного по-
суду з використанням поворотного столика, дослідив
нанесення орнаменту різними способами: пальцями
(защипами, пальцево-нігтьовими вдавленнями, капе-
ляри), паличкою (наскрізні проколи, наколи, насічки
по вінцю, валиках, прокреслювали геометричні узо-
ри), указав на узори, нанесені штампом та з різними
наліплюваннями, окрім валиків. Спеціальними
дослідженнями Борису Шрамку вдалося встановити
техніку нанесення на вироби червоної охри та при-
крашання геометричним орнаментом, який заповню-
вали білою пастою: по сирій глині прокреслювали
геометричний узор, після чого посуд ставили для
випалювання в піч, а після охолодження заглиблен-
ня малюнка заповнювали чистою білою глиною і
піддавали повторному випалюванню [49, с. 110–113].
У праці «Архаическая керамика Восточного укрепле-
ния Бельского городища и проблема происхождения
его обитателей» (1983) дослідник систематизував
знахідки і використав статистичні методи для їх вив-
чення, зокрема метод кодування декору. Він розробив
класифікацію глиняного посуду за формою, розміром
та призначенням [44, с. 79–99].
У праці Б. Шрамка «Бельское городище скиф-
ской эпохи (город Гелон)» (1987) описано типи
Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016
540
Лівобережжя вивчав Олег Сухобоков. Значну ува-
гу він приділив технології виготовлення глиняних
виробів. Зокрема, у монографії «Славяне Днепров-
ского Левобережья (роменская культура и её пред-
шественники)» (1975) учений класифікує посуд,
виділяє «ліплений» та формований на гончарному
крузі, описує технологію його виготовлення, де-
кор, візуально визначає домішки у формувальній
масі у вигляді піску, шамоту, жорстви, вказує на
способи обробки посуду за допомогою загладжу-
вання та лощення поверхні [33].
У другій половині ХХ ст. розпочинається
вивчення середньовічних пам’яток, пов’язаних
з українським гончарством. На території
Дніпровського Лісостепового Лівобережжя були
виявлені двокамерні гончарні горни та глиняні ви-
роби ХV–ХVІІІ ст. Так на Полтавщині (Свиридівка,
розкопки Світлани Юренко 1977 р.) та в м. Полтаві
(розкопки Олександра Супруненка 1979 р.) в запо-
вненнях гончарних горнів ХVІІ–ХVІІІ ст. знайдено
теракотовий, розмальований та покритий поливою
посуд – миски, тарелі, макітри, сковорідки. Лариса
Виногродська, описуючи знахідки глиняного посу-
ду з горнів, подала їх будову, вказала на аналогічні
конструкції, виявлені М. Сікорським, М. Буйлуком та
іншими дослідниками [7, с. 182–186].
1971 року виходить збірник «Середні віки
в Україні», присвячений історії українського
середньовіччя, в якому вперше в вітчизняній
історіографії робиться спроба визначити зміст і
хронологічні рамки зазначеного періоду, окрес-
люються перспективи і завдання археологічного
дослідження пізньосередньовічних пам’яток
України [6, с. 20–31].
Отже, у 1954–1990-х роках теоретично
опрацьовується виявлений масив керамологічного
матеріалу зі спробами виділення характерних осо-
бливостей у морфології та технології їх виготовлен-
ня. Проблема систематизації величезної кількості
кераміки обумовила більш докладно виділити окремі
культурно-хронологічні сукупності артефактів. При
цьому дослідники починають акцентувати увагу на
кольорі поверхні виробів, домішках у формувальній
масі, конфігурації орнаменту на глиняних виробах,
хоча і в цей час більшість археологів свої висновки
робила на підставі візуального спостереження.
Посилання
1. Августинник А.И. К вопросу о методике исследования
древней керамики // Краткие сообщения о докладах и полевых
исследованиях Института археологии АН ССР / Аркадий
Иванович Августинник. – 1956. – Вып. 64. – С. 149–156.
2. Андриенко В.П. Курганы раннескифского времени
у с. Пожарная Балка // Проблемы археологии, древней и
средневековой истории Украины / В.П. Андриенко – Харьков,
1995. – С. 43–44.
3. Березовець Д.Т. Черняховская культура и культура
славянских племен VI–VIII вв / Дмитрий Тарасович Березовец
Дослідницею вперше була розроблена узагальнюю-
ча систематизація для «ліпленого» посуду з пам’яток
Посулля [13, с. 168–185; 9; с. 48–75; 10; 12, с. 66–70;
14, с. 232–249; 15, с. 59–63]. У своїй докторській
дисертації «Скифский период в Днепровском Ле-
состепном Левобережье» (1971) вона доводить, що
кераміка посульсько-донецької групи відрізняється
рідкісною одноманітною формою: кухонні горщики
з опуклим корпусом, з орнаментом у вигляді защипів
та проколюванням по краю, миски й глекоподібний
посуд – найпростіших форм. Кераміка стала і зберігає
свої основні особливості протягом усього скіфського
періоду без особливих змін [11].
Слід згадати і авторські розробки системи
кодування форм посуду та їх окремих елементів,
опис технологічних ознак, що заносяться в
бланк обліку. Так Аллою Моруженко зроблено
спробу систематизації матеріалу, виявленого на
пам’ятках Лівобережжя, класифікації глиняного
посуду [27, с. 45–48].
Одним із досягнень археологічної науки в 1950–
1960 рр. стало відкриття і вивчення слов’янських
пам’яток V–VII ст., які заповнили широку
хронологічну прогалину в системі культур I тис. н. е.
на території Східної Європи, відкриваючи тим са-
мим нові можливості ретроспективного вивчення
витоків матеріальної культури ранньосередньовічних
слов’ян. В цей час з’являються публікації українських
археологів Дмитра Березовеця, Алли Сміленко та
ін. [3, с. 15–17; 4, с. 47–67; 5, с. 84–99; 30, с. 76–81].
Зокрема, фахівець зі старожитностей черняхівської
культури і східних слов’ян другої половини I тис.
н. е. Дмитро Березовець, який відкрив волинцевську
і пеньківську культури, описав глиняний посуд цих
культур, поклав початок історичному поясненню «в
той час найбільш темних для радянських археологів
відрізків розвитку Лівобережного регіону, в тому
числі і Курського Посейм’я в VII–VIII століттях».
Дослідник розділив глиняний посуд на «ліплений»
та «гончарний». До «ліпленого» він відніс по-
суд з грубо загладженою поверхнею, на якій при
візуальному огляді виділив крупний шамот, розгля-
нув орнаментацію у вигляді пальцево-нігтьових вдав-
лень та насічок, до «гончарного» відніс посуд з добре
загладженою поверхнею та орнаментом у вигляді
хвиль та паралельних ліній [5].
Значну увагу вивченню пам’яток скіфського часу,
зарубинецької, черняхівської культур та доби Русі
приділяв археолог Віктор Петров. Він класифікував
посуд за типологічною групою, досліджував будову
випалювальних споруд, гончарних кругів, технологію
виготовлення глиняного посуду [29, с. 148–156]. На
жаль, більшість його праць з давнього гончарства за-
лишаються неопублікованими.
Упродовж досліджуваного періоду словяно-
давньоруські пам’ятки на території Дніпровського
ISSN 2218-4805
541
/ Любовь Николаевна Луговая // АО 1979 г. – Москва: Наука,
1981. – С. 275.
22. Либеров П.Д. Памятники скифского времени басейна
Северского Донца / П.Д. Либеров // Материалы и исследования
по археологии. – 1962. – № 113. – С. 7–112.
23. Макарова Т.И. О происхождении поливной посуды на
Руси / Татьяна Ивановна Макарова // Советская археология,
1963. – Вып. 2. – С. 246–250.
24. Моргунов Ю.Ю. Древнерусские городища течения
р. Ромен / Юрий Юрьевич Моргунов // KСИА. – Москва: Наука,
1983. – Вып. 175. – С. 73–82.
25. Моргунов Ю.Ю. Древнерусские городища в
окрестностях летописного города Лохвицы / Юрий Юрьевич
Моргунов // СА. – Москва: Наука, 1988. – № 2. – С. 194–206.
26. Моргунов Ю.Ю. Лубенский участок Посульской грани-
цы в XI–XIII вв / Юрий Юрьевич Моргунов // 1000-летие города
Лубны: Обл. науч.-практ. конф. (26–28 мая 1988 г.). Тезисы до-
кладов. – Лубны: изд. Луб. гор. орг. УООПИK, 1988. – С. 9–11.
27. Моруженко А.А. К вопросу о памятниках раннего
железного века в бассейне р. Ворсклы / Алла Алексеевна
Моруженко // Советская археология. – 1988. – № 1. – С. 33–52.
28. Охорона і дослідження пам’яток археології Полтавщини:
Третій Обласний науково-практичний семінар. Тези доповідей.
Редколегія: Білоус Г.П., Журавель Г.Г. Кулатова І.М та ін. –
Полтава: Видавництво «Полтава», 1990. – 200 с.
29. Петров В.П. Гончарный круг в керамическом
производстве Черняховского времени / Віктор Платонович Петров
// Черняхівська культура: матеріали досліджень. – Київ – Луцьк:
ІА НАН України; ІІО НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. –
№ 1. – С. 148–156.
30. Смиленко А.Т. К хронологии гончарной керамики
черняховского типа / Алла Трофимовна Смиленко // КСИА. –
1970. – Вып. 121. – С. 76–81.
31. Супруненко О.Б. З історії археологічних досліджень
на Полтавщині: Короткий нарис / Олександр Борисович
Супруненко. – Київ – Полтава: Видавництво ПП «Гротеск», ВЦ
«Археологія», 2007. – 124 с.: іл.
32. Супруненко А.Б. Исследования на Полтавщине /
Александр Борисович Супруненко // АО 1983 г. – М.: Наука,
1985. – С. 361–362.
33. Сухобоков О.В. Славяне Днепровского Левобережья
(роменская культура и ее предшественники) / Олег Васильевич
Сухобоков. – К.: Наукова думка, 1975. – 168 с.
34. Телегин Д.Я. Исследование неолитических памятников
в окрестностях г. Путивля на р. Сейме / Дмитрий Яковлевич
Телегин // КСИА. – К., 1955. – Вып. 4. – С. 145–146.
35. Телегин Д.Я. К вопросу о днепродонецкой неолитической
культуре / Дмитрий Яковлевич Телегин // Советская археология.
– 1961. – № 4. – С. 39.
36. Телегин Д.Я. О хронологии поселений ямочно-
гребенчатой керамики Украины / Дмитрий Яковлевич Телегин
// Советская археология. – 1962. – № 4.– С. 28–36.
37. Телегін Д.Я. Деякі підсумки дослідження неоліту
України / Дмитро Якович Телегін // Вісник Академії Наук УРСР.
– К., 1958. – № 8. – С. 51–52.
38. Телегин Д.Я., Махно Е.В., Шарафундинова И.Н. Отчет о
разведке в зоне Днепроджерджинского водохранилища в 1960–
1961 гг. / Д.Я. Телегин, Е.В. Махно, И.Н. Шарафундинова. – К.,
1961. – (Машинопис) // Науковий архів Інституту археології
Національної академії наук України, ф. а. – 1960–61/4. – 86 арк.
39. Телегин Д.Я., Юра Р.А., Кучера М.П. и др.. Отчет о
разведках археологических памятников в зоне затопления
Кременчугского водохранилища в 1958 г. (Полтавская и
Черкаская области) / Д.Я. Телегин, Р.А. Юра, М.П. Кучера. –
К., 1958. – (Машинопис) // Науковий архів Інституту археології
Національної академії наук України, ф. а. – 1958/1е. – 45 арк.
40. Телегин Д.Я. Памятники Поорелья в работах экспедиции
«Днепр – Донбасс» (1970–1971 гг.) / Д.Я. Телегин // АЛЛУ. –
// КСИА. – М.,1970. – Вып. 121. – С. 15–17.
4. Березовець Д.Т. Слов’яни й племена салтівської культури
/ Дмитро Тарасович Березовець // Археологія. – Київ, 1965. –
Т. XIX. – С. 47–67.
5. Березовец Д.Т., Петров В.П. Лохвицкий могильник /
Дмитрий Тарасович Березовец // МИА. – Москва – Ленинград:
Издательсво АН СССР, 1960. – № 82. – С. 84–99.
6. Брайчевський М.Ю. Перспективи дослідження
українських старожитностей ХІV–ХVІІ ст. / Михайло
Юліанович Брайчевський // Середні віки на Україні. – К.: Нау-
кова думка, 1971. – Випуск 1. – С. 20–31.
7. Виногродская Л.И. Материалы по керамическому
производству ХVІІ–ХVІІІ вв. на Полтавщине / Лариса
Ивановна Виногродская // Охорона і дослідження пам’яток
археології Полтавщини: Третій обласний науково-практичний
семінар. Тези доповідей. Редкол.: Білоус Г.П., Журавель Г.Г.,
Кулатова І.М. та ін. – Полтава, 1990. – С. 182–186.
8. Довженок В.Й., Гончаров В.K., Юра Р.О. Древньоруське
місто Воїнь / Василь Йосипович Довженок, Володимир
Костянтинович Гончаров, Роман Олександрович Юра – Kиїв:
Наукова думка, 1966. – 148 с.
9. Іллінська В.А. Басівське городище / Варвара Андріївна
Іллінська // Археологія. – 1965. – Т. 18. – С. 48–75.
10. Ильинская В.А. Скифы Днепровского Лесостепного
Левобережья / Варвара Андреевна Ильинская. – К.: Наукова
думка, 1968. – 203 с.
11. Ильинская В.А. Скифский период в Днепровском Лесо-
степном Левобережье / Варвара Андреевна Ильинская: Авторе-
ферат диссертации на соискание ученой степени доктора исто-
рических наук. – Издание Академии наук СССР, 1971. – 56 с.
12. Ильинская В.А. Из неопубликованных материалов
скифского времени на Посулье / Варвара Андреевна Ильинская
// Краткие сообщения Института археологии Академии наук
УССР. – 1954. – Вып. 3. – С. 66–70.
13. Ильинская В.А. Керамика скифского времени
// Вопросы скифо-сарматской археологии: материалы
конференции Института истории материальной культуры
Академии наук СССР 1952 г. / Варвара Андреевна Ильинская.
– М.: ИздательствоАкадемии наук СССР, Института истории
материальной культуры, 1954. – С. 168–194.
14. Ильинская В.А. Памятники скифского времени в
бассейне р. Псел / Варвара Андреевна Ильинская // Советская
археология. – 1957. – Т. 27. – С. 232–249.
15. Ильинская В.А. Позднескифский слой Басевского
городища / Варвара Андреевна Ильинская // Краткие сообщения
Института археологии Академии наук УССР. – 1961. – Вып. 11.
– С. 59–63.
16. Ковпаненко Г.Т. Племена скіфського часу на Ворсклі / Га-
лина Тихонівна Ковпаненко. – К.: Наукова думка, 1967. – 188 с.
17. Ковпаненко Г.Т., Гупало Н.Д. Погребение воина у
с. Квитки в Поросье / Г.Т. Ковпаненко, Н.Д. Гупало // Вооружение
скифов и сарматов. – К.: Наукова думка, 1984. – С. 30–58.
18. Kулатова И.Н. Памятники археологии территории
г. Лубны // 1000-летие города Лубны: Обл. науч.-практ. конф.
(26–28 мая 1988 г.). Тезисы докладов / И.Н. Кулатова. — Лубны:
издание Луб. гор. орг. УООПИK, 1988. – С. 7–9.
19. Кулатова И.Н., Луговая Л.Н., Супруненко А.Б.
Курганы скифского времени междуречья Ворсклы и Псла
/ Ирина Николаевна Ковпаненко, Александр Борисович
Супруненко. – Москва – Полтава: изд. Всерос. фонда развит.
науки и ПКМ, 1993. – 108 с.
20. Луговая Л.Н. Археологические исследования
Полтавского краеведческого музея (1977–1986 гг.) / Любовь
Николаевна Луговая // Областная научно-практическая
конференция, посвященная 100-летию со дня рождения
М.Я. Рудинского (26–28 марта 1987 г.). Тезисы докладов. –
Полтава: изд. ПКМ, 1987. – С. 39–41.
21. Луговая Л.Н. Работы Полтавского краеведческого музея
Сіверщина в історії України, випуск 9, 2016
542
Полтава: Археологія, 2001. – № 1. – С. 19–26.
41. Телегін Д.Я. Поселення дніпро-донецької культури на
півночі України / Дмитро Якович Телегін // Археологія. – 1971.
– Вип. 2 – С. 44–53.
42. Титова Е.Н. Место неолита Среднего Поднепровья в
системе памятников с гребенчасто-накольчастой орнаментацией
керамики / Е.Н. Титова // Проблемы эпохи неолита степной и
лесостепной зоны Восточной европы: (Тез. докл.). – Оренбург,
1986. – С. 37–39.
43. Шовкопляс І.Г. VІІІ наукова конференція Інституту
археології АН УРСР // Археологія / І.Г. Шовкопляс. – 1957. –
Т. ХІ. – Академія наук УРСР. – С. 160–180.
44. Шрамко Б.А. Архаическая керамика Восточного
укрепления Бельского городища и проблема происхождения
его обитателей / Борис Андреевич Шрамко // Археологический
сборник. – Л.: Искусство, 1983. – С. 73–92.
45. Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи
(город Гелон) / Борис Андреевич Шрамко. – К.: Наукова
думка, 1987. – 182 с.
46. Шрамко Б.А. Древности Северского Донца / Борис
Андреевич Шрамко. – Харьков: Издательство Харьковского
государственного университета, 1962. – 402 с.
47. Шрамко Б.А. Нові дані про господарство скіфської
епохи / Борис Андрійович Шрамко // Вісник ХДУ. – 1966. –
№ 17. – Історія. – Вип. 1. – С. 73–82
48. Шрамко Б.А. Раннеславянское поселение VIII–Х вв.
на Донецком городище / Борис Андреевич Шрамко // Древние
славяне и их соседи. – М.: Наука, 1970. – С. 105–108.
49. Шрамко Б.А. Хозяйство лесостепных племен Восточной
Европы в скифскую эпоху: диссертация на соискание ученой
степени доктора исторических наук / Борис Андреевич Шрамко.
– К., 1965. – (Машинопис) // Науковий архів Інституту археології
Національної академії наук України, оп. 2, т. 2, 401 арк.
50. Юренко С.П. К истории населения степного
Днепровского Левобережья в первом тысячелетии н. э. /
С.П. Юренко // 150 лет Одесскому археологическому музею /
Тезисы юбилейной третьей конференции. – К.: Наукова думка,
1975. – С. 167–169.
51. Филиппова С.В. Архитектурная майолика /
С.В. Филиппова. – М.: Государственное издательство
литературы по строительным материалам, 1956. – 156 с.
Троцкая В.И. Украинские керамологические студии
древнего гончарства Днепровского Лесостепного Левобе-
режжя (1954 –1990 гг.)
В статье подана историография работ, посвященных
изучению древнего гончарства, керамики на памятниках Дне-
провского Лесостепного Левобережья, опубликованных на про-
тяжении 1954–1990 годов. Особое внимание обращено на изда-
ния, в которых затронуты проблемные вопросы исследования
древней керамики с использованием научных методов.
Ключевые слова: древняя керамика, исследования,
технология изготовления, научные методы, Днепровское
Лесостепное Левобережье.
Trotska V.І. Ukrainian ceramological ancient pottery studio
of Dnieper steppe of Left Bank (1954–1990 years)
The article is sanctifi ed to historiography of labours to the
study of ancient pottery of Dnipro Left-Bank Forest-Steppe Reqion,
which was published during 1954-1990 years. Аttention strained on
publication, research of ceramics by scientifi c methods.
Key words: ancient pottery, research, manufacturing techniques,
scientifi c methods steppe, Dnipro Left-Bank Forest-Steppe Reqion.
09.03.2016 р.
УДК 930:2–9(477)«18/210»
В.М. Орлов
СУЧАСНІ ВІТЧИЗНЯНІ НАУКОВІ
ІНСТИТУЦІЇ ТА ШКОЛИ ДОСЛІДНИКІВ
ІСТОРІЇ РЕЛІГІЇ І ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ ХІХ –
ПЕРШОГО ДЕСЯТИЛІТТЯ ХХІ СТ.
Стаття присвячена дослідженню основних академічних
інститутів та вищих навчальних закладів незалежної України,
в яких здійснюється вивчення історіографії та історії релігії
та церкви в українських землях упродовж ХІХ – на початку
ХХІ ст. Запропоновано класифікацію наукових центрів за
рівнем активності у студіюванні історії релігії та церкви в
Україні ХІХ – першого десятиліття ХХІ ст.
Ключові слова: історіографія, історія релігії та церкви,
наукова школа, наукова інституція, Україна.
Актуальність та обґрунтованість дослідження
академічних центрів з історії релігії та церкви в
Україні ХІХ – початку ХХІ ст. зумовлена появою
у період незалежності України значного корпусу
наукових публікацій, присвячених релігійному
факторові та накопиченню науково-історичних
знань в українському гуманітарному просторі.
У радянській історичній науці вивчення історії
релігії та церкви в Україні означене негативним
ставленням, вважалось «неперспективним»
для академічного пошуку. Після проголошення
незалежності України ситуація значно змінилася,
що зумовлено як намаганням професійних істориків
розширити межі досліджуваного наукового поля, так
і пошуками нових методологічних засад. Починаючи
з першої половини 1990-х рр. з’являються перші
праці узагальнюючого спрямування, дотичні до
історіографії та історії релігії та церкви в Україні.
Як слушно зауважив В. Ластовський щодо вивчення
історії православної церкви в Україні, «лише з
1990-х рр. … історики змушені були розробляти
історіографічну тематику більш повно, але вона
носила … характер огляду стану тієї чи іншої
проблеми і в них не досліджувався історіографічний
процес в цілому» [1, с. 9].
Початок ХХІ ст. відкрив ряд нових публікацій з
історіографії та історії релігії й церковних інституцій
в Україні, наприклад, розвідки А. Зінченка [2],
О. Ігнатуші [3], А. Киридон [4], В. Ластовського [1;
5] та інших. Однак, лише поодинокі дослідження
описували діяльність окремих навчальних
закладів або наукових центрів щодо історичної
ретроспективи релігійних громад в Україні ХІХ
– початку ХХІ ст. До цієї когорти варто віднести
монографію Н. Шип [6], у котрій є детальний
аналіз навчально-наукової інституції, в межах якої
досліджувалися окремі проблеми історії релігії та
церкви в Україні. О. Ластовською в авторефераті
дисертації відмічено, що «… вагомими інституціями,
де інтенсивно апробувалися дослідження з історії
Церкви, стали Київський університет імені Тараса
|