Марґінальні записи як джерело дослідження історії читацтва Західної України XVIII-XIX ст.
Здійснено аналіз марґінальних записів на стародруках, що побутували в Західній Україні у XVIII–XIX ст. Залежно від типу записів — інформаційні чи оціночні — марґіналії надають різноманітні відомості про особливості читацьких смаків різних читацьких груп, про інтенсивність, якість та характер читання...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12849 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Марґінальні записи як джерело дослідження історії читацтва Західної України XVIII-XIX ст. / І. Качур // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 3-25. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12849 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128492025-02-23T19:55:55Z Марґінальні записи як джерело дослідження історії читацтва Західної України XVIII-XIX ст. Маргинальные записи как источник исследования истории читательства Западной Украины XVIII–XIX вв. Marginal records as research source of history of readership in Western Ukraine in 18th – 19th cc. Качур, І. Книгознавство. Історія видавничої справи Здійснено аналіз марґінальних записів на стародруках, що побутували в Західній Україні у XVIII–XIX ст. Залежно від типу записів — інформаційні чи оціночні — марґіналії надають різноманітні відомості про особливості читацьких смаків різних читацьких груп, про інтенсивність, якість та характер читання. Осуществлен анализ маргинальных записей на старопечатных книгах, бывших в обиходе в Западной Украине в XVIII–XIX вв. В зависимости от типа записей — информационные либо оценочные — маргиналии служат источником разнообразных сведений об особенностях вкусов читателей разных читательских групп, об интенсивности, качестве и характере чтения. The analysis of marginal records of old printed books which existed in Western Ukraine in 18th – 19th cc. is carried out. Informative and evaluative marginalia give information about the taste features of various readers’ groups, about intensity, quality and character of reading. 2008 Article Марґінальні записи як джерело дослідження історії читацтва Західної України XVIII-XIX ст. / І. Качур // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 3-25. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1561-6223 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12849 028(477.8)“17/18”(091) uk application/pdf Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Книгознавство. Історія видавничої справи Книгознавство. Історія видавничої справи |
| spellingShingle |
Книгознавство. Історія видавничої справи Книгознавство. Історія видавничої справи Качур, І. Марґінальні записи як джерело дослідження історії читацтва Західної України XVIII-XIX ст. |
| description |
Здійснено аналіз марґінальних записів на стародруках, що побутували в Західній Україні у XVIII–XIX ст. Залежно від типу записів — інформаційні чи оціночні — марґіналії надають різноманітні відомості про особливості читацьких смаків різних читацьких груп, про інтенсивність, якість та характер читання. |
| format |
Article |
| author |
Качур, І. |
| author_facet |
Качур, І. |
| author_sort |
Качур, І. |
| title |
Марґінальні записи як джерело дослідження історії читацтва Західної України XVIII-XIX ст. |
| title_short |
Марґінальні записи як джерело дослідження історії читацтва Західної України XVIII-XIX ст. |
| title_full |
Марґінальні записи як джерело дослідження історії читацтва Західної України XVIII-XIX ст. |
| title_fullStr |
Марґінальні записи як джерело дослідження історії читацтва Західної України XVIII-XIX ст. |
| title_full_unstemmed |
Марґінальні записи як джерело дослідження історії читацтва Західної України XVIII-XIX ст. |
| title_sort |
марґінальні записи як джерело дослідження історії читацтва західної україни xviii-xix ст. |
| publisher |
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Книгознавство. Історія видавничої справи |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12849 |
| citation_txt |
Марґінальні записи як джерело дослідження історії читацтва Західної України XVIII-XIX ст. / І. Качур // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 3-25. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT kačurí margínalʹnízapisiâkdžerelodoslídžennâístorííčitactvazahídnoíukraínixviiixixst AT kačurí marginalʹnyezapisikakistočnikissledovaniâistoriičitatelʹstvazapadnojukrainyxviiixixvv AT kačurí marginalrecordsasresearchsourceofhistoryofreadershipinwesternukrainein18th19thcc |
| first_indexed |
2025-11-24T20:24:27Z |
| last_indexed |
2025-11-24T20:24:27Z |
| _version_ |
1849704702196842496 |
| fulltext |
3
КНИГОЗНАВСТВО. ІСТОРІЯ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ
УДК 028(477.8)“17/18”(091)
МАРҐІНАЛЬНІ ЗАПИСИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ
ІСТОРІЇ ЧИТАЦТВА ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ XVIII–XIX ст.
Ірина Качур
науковий співробітник відділу рідкісної книги
відділення “Наукова бібліографія і книгознавство”
ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України
Дослідження історії читацтва включає, як правило, три базові ас-
пекти: аналіз видавничого репертуару, вивчення змістової структури
книгозбірень і дослідження безпосередніх слідів читання. Результати
проведених дотепер досліджень надають в основному інформацію про
діяльність книгозбірень та розповсюдження книги. Читацтво у вузь-
кому значенні цього слова досліджується у більшості випадків фраг-
ментарно чи принагідно. Основною причиною такого становища є від-
сутність достатньої джерельної бази.
Сам факт присутності книги у приватній бібліотеці представників
різних верств населення, хоча й значущий сам по собі, можемо роз-
цінювати тільки як вияв напряму зацікавлень власника, а не гарантію
прочитання твору. Найбільш достовірною інформацією щодо цього є
безпосередні сліди читання, до яких належать щоденники, мемуари,
кореспонденція, висловлювання критики та читацькі коментарі, зали-
шені на сторінках прочитаного твору. Окремі відомості щодо читацтва
можна знайти в дослідженнях з галузі бібліографії та історії книгарства,
а також тогочасних літературних творах. Однак випадкові оцінки рівня
читацтва сучасниками та висловлювання друкарів і накладників зазвичай
надають суперечливу інформацію. Одні писали про тотальну темноту,
© Качур І., 2008
4
про високий рівень анальфабетизму у XVIII ст. у шляхетських і міщан-
ських колах Західної України. З другого боку, існують діаметрально
протилежні висловлювання на цю тему, які свідчать про високий рівень
читацтва нашого суспільства попередніх століть. Так, львівський теолог,
священик Флоріан Ярошевич у книзі “Старі помилки світової мудрості”
у 1771 р. писав: “Тепер у кожного можна знайти книжку в кишені, бо
навіть під час прогулянки в каретах, бачив, що забавляються книгою.
Знаю і те, що найбільше французькі книжки читають. А які? Встидно
мені про те і говорити ... Це книги про амури, вигадані історії про
коханців, досить докладно описані, які я сам бачив у однієї розпусниці
у кількох томиках. ... Бачу і те, що часом на богослужінні у церкві
читають книжки, але які — невідомо. Я зауважив деяких, коли сидів
поблизу, що читали Фігляцького, дехто — французькі романси, інші —
газети.” [пер. тут і далі — І. К.]1.
У нашому дослідженні на перший план винесено вивчення безпосе-
редніх доказів читання, у першу чергу, марґінальних записів на книгах,
що побутували на Західній Україні у XVIII–XIX ст. Ця група матеріалів,
яка, на жаль, не має поширеного характеру, є унікальним джерелом
дослідження і беззаперечним свідченням факту сприйняття тексту
читачем та його реакції на прочитане. Потрібно зауважити, що ми за-
лишаємо поза увагою ті марґінальні записи, які безпосередньо не сто-
суються читацтва, а саме: наративні, дедикаційні, суто бібліографічні,
пов’язані з місцем та способом придбання книги тощо.
Найменше інформаційне навантаження несуть лаконічні записи про
сам факт читання того чи іншого твору, без оцінки якості прочитаного.
До таких можемо віднести, наприклад, констатацію прочитання “Ви-
браних творів” французького драматурга і поета Алексіса Пірона2 га-
лицьким меценатом, бібліофілом і літератором Яном Бонковським (1760–
1826), який залишив на форзаці книги коротке французьке “lu” (про-
читав). Дату купівлі та ціну цього тритомника він занотовував у влас-
ницькому записі, як завжди французькою мовою: “Appartient à Jean
C[om]te Bąkowski, ach[eté] en 1791, coute 5 zp 10 gr” (Належить Янові
Бонковському, куплено в 1791 р., коштує 5 зл. п. 10 гр.).
Подібний запис зробив львівський комірник Ян Янушовський, який
на форзаці книги занотував латиною, що прочитав у жовтні 1820 р.
1 Jaroszewicz F. Stare błędy swiatowey mądrosci przeciw powsciągliwości panieńskiey,
wdowiey, kapłańskiey, y zakonney. Przez wolnowiercow odnowione ... prawo-
wiernym katolikom z fałszem swoim oczywistym pokazane.— W Lwowie: w
druk. Swiętey Troycy, 1771.— S. 88.
2 Piron Alexis (1689–1773). Oeuvres choisies: En 3 vol.— Londres, 1782.— ЛНБ,
СТ-I 58861.
5
конволют із двох видань Симона Старовольського3, набутий ним, як
випливає із попереднього запису, за рік до цього (“Joannes de Janu-
szowski. Leopoli, 1819; Legi mense 8bri [1]820”).
Докладну інформацію про час та термін прочитання книг можемо по-
черпнути із запису анонімного читача на виданні польського перекладу
твору англійського письменника Г. Філдінга “Історія Том-Джона”4. Як
бачимо із записів на примірнику невстановленого власника, у січні 1797 р. у
Львові він перечитав 1-й і 2-й том цього видання (зауважмо, кожен із них
до 400 сторінок), у перших днях лютого — 3-й том, і тоді ж, на початку
лютого — останній, четвертий том, приблизно такого ж обсягу (“1797 w
styczniu w Lwowie czytałem [t. 1, 2]; W Lwowie d. pierwszych lutego w
Lwowie czytałem [t. 3]; [1]797 na początku lutego w Lwowie czytałem [t. 4]”).
На початку XIX ст. у с. Коростятині Бучацького повіту до рук не-
встановленої особи потрапило “Ессе про жінок” Луї де Буссанеля,
французького літератора, капітана кавалерії і військового стратега5.
Автор у цьому творі подає свої рефлексії щодо чеснот та недоліків
жіночої статі, проводить паралелі між великими філософами і видатними
жінками та відкрито стає на захист прав жінок, які, на його думку, в усі
часи зазнавали несправедливого ставлення з боку чоловічої половини
людства. Прочитавши книгу, анонімний власник максимально коротко
занотував на титульному аркуші місце купівлі, ціну та, що для нас
важливо, одночасно дав оцінку творові: “W sklepie Dotoskiego w Koro-
sciatynie. Dość rozumu za 40 graycarów” (В склепі Дотоського в Коро-
стятині. Достатньо розуму, як на 40 грайцарів).
Примітивною формою марґіналій, які не дають оцінки, але вказують
на зацікавлення читача книгою, є власноручно проставлені номери сто-
рінок навпроти назв розділів у змісті твору, додаткові посилання на
окремі місця в тексті, або й створення свого змісту чи індексу, якщо
видання було надруковане без нього. Таким чином, власник удоскона-
лював відповідно до своїх потреб друкований текст, і готував зручний
для себе довідковий апарат для подальшого використання твору.
Як приклад можемо навести видання ґрунтовного сільськогоспо-
дарського твору “Шляхтич господар”, перекладеного з англійської мови
3 Konv.: 1) Starowolski Szymon (1588–1656). Simonis Starovolsci penu historicum
seu de dextra & fructuosa ratione historias legendi commentarius...— Venetiis,
1620; 2) Ibid. Eques Polonus.— Venetiis, 1628.— ЛНБ, СТ-I 93647/k.1-2.
4 Fielding Henry (1707–1754). Podrzutek czyli historya Tom-DŜona / Tłum. z dzieł
angielskich: W 4 t.— Warszawa, 1793.— T. 1.— 394 s.; T. 2.— 384 s.; T. 3.—
338 s.; T. 4.— 390 s.— ЛНБ, СТ-I 92169.
5 Boussanelle Louis, de. Essai sur les femmes.— Amsterdam; Paris, 1765.— xxv,
139 p.— ЛНБ, CT-I 41015.
6
французьким літератором Ж.-Б. Дюпюї-Демпортем і надруковане в Па-
рижі в 1761 р.6 Його власник, доктор математичних наук Валеріан Дзє-
душицький (1754–1832), старший брат засновника родинної бібліотеки в
Поторицях Юзефа Каласанти Дзєдушицького, жваво цікавився і займався
господарством у власних маєтках у Коломийському циркулі на Стані-
славівщині, впроваджував інновації, а у 1785 р. здійснив подорож Дні-
стром для вивчення можливостей сплаву по ріках. На сторінках усіх
восьми томів цього видання він залишив рясні марґінальні записи,
які вказують на широкий діапазон зацікавлень користувача сільсько-
господарською проблематикою. Це — виписки щодо розміру та опти-
мальних пропорцій будови воза, обрахунки річного прибутку з розве-
дення кролів, про правильну організацію рибного промислу в ставках,
про наукові методи в галузі садівництва і рільництва. Деякі розділи
змісту виділені підкресленням, наприклад, “Про способи відлучення
жеребців”, “Практичний метод визначення глибини засіву зерна залежно
від якості грунту”, “Про хворобу баранів, відому під назвою хвороби
Св. Роха”. Усі записи зроблені мовою видання твору — французькою,
але біля багатьох спеціальних термінів і назв рослин автор записів подав
польські відповідники. Слід зауважити, що Валеріан Дзєдушицький
опрацьовував примірник цього видання у неоправленому вигляді і за-
писував свої нотатки на широких, необрізаних берегах книги. Пізніше
він подарував цю книгу на день іменин своєму зятеві Євгенію, як про
це свідчить дарчий напис на титульному аркуші першого тому видання
(“Te osiem tomów dzieła powyŜey wyraŜonego darowałem na dzień 18 9bra
imienin P. Eugeniusza. W[alerian] Dzieduszy[cki]”). Новий власник оправив
томи у півшкіру, і, як це належиться, рівно обрізав усі береги книг, але
при цьому поставився шанобливо до численних покрайних записів свого
тестя Валеріана Дзєдушицького. Щоб запобігти їх пошкодженню чи
втраті, аркуші з наявними рукописними записами були загнуті, і таким
чином зберегли свої первісні розміри та нотатки на них.
Пристрасть Валеріана Дзєдушицького до математичних наук про-
явилася в його обширних записах на виданні твору французького хі-
рурга і фізика, професора Сіго де Ляфона “Опис і використання кабі-
нета експериментальної фізики”7, у якому власник, окрім численних
нотаток на берегах книги, зазначає на форзаці ціну “живого срібла”
(ртуті) та вартість закупленої кількості для заповнення свого барометра:
6 Dupuy-Demportes J.-B. Le gentilhomme cultivateur, ou Cours complet d’agricul-
ture / tiré de l’anglois de Hill, & de tous les auteurs qui ont le mieux écrit sur cet
art: En 8 t.— Paris, 1761–1762.— ЛНБ, CT-III 83582.
7 Sigaud-Lafond, de J.-A. Description et usage d’un cabinet de physique experimen-
tale: En 4 t.— Paris, 1784.— ЛНБ, CT-II 55949.
7
“... une livre d’argent vive coute 1 Flor. d’Allemagne et 15 xr. Pour remplir
mon Baromètre j’ai acheté 1 ½, fait 7 Flor. ½ de Pologne ...”.
На захисних аркушах іншого видання, твору французького матема-
тика Ґійома Леблона “Елементи фортифікації”8, Валеріан Дзєдушицький
переписав з “Енциклопедичного журналу” складники, пропорції та процес
виготовлення з них вогняної суміші та кольорової води: “Du Journal
Enciclopedique. Prends: 1 once de Chaux vive, 1 once de salpetre, 1 once de
Tulie d’Angleterre, 1 once du Storax Calamite, 2 once de Camphre [...] on les
laisse refroidir avant que de les deluter quand on jette de l’eau sur ce Piri-
phore il donne du feu” [форзац]; “La Couleur d’eau. 1-mo — 4 lots de verd
de gris pulverisé, 2-do — 1 lots de Tartre de Montpelier pulverisé, 3-tio —
Gomme Arabique blanche. Un pot vernis de la contenence de 3 chopinnés.
Un grand entonois de verre. Une boutelle blanche d’un demie pôt”.
Вихованець Львівського монастиря св. Онуфрія, пізніше суперіор
Гошівського монастиря, василіанин Софроній Опуський використовував
примірник “Варшавського журнала наук і мистецтв” за 1784 р.9 як дже-
рело інформації для практичного вжитку, а потім кілька років упродовж
як записник. На титульному аркуші та на форзаці він робив для себе
посилання на окремі сторінки журналу із зазначенням предмета заці-
кавлення, наприклад, “Барометр”, яке відсилає на розділ про викори-
стання барометра в господарстві для передбачування погоди. У тексті
на цій сторінці С. Опуський на берегах книги зробив виписку з № 85
“Газети Варшавської” за 1802 р., де було надруковане спостереження
француза Кольта щодо залежності показників барометра від фаз місяця.
Судячи із записів, у С. Опуського викликала зацікавлення публікація
алхіміка з Лондона про винахід виготовлення золота з живого срібла
(“Золото — 223”); а також “Виготовлення меду” (с. 183). На сторінці 183
на берегах навколо тексту про “Спосіб виготовлення доброго меду” є
багато покрайніх записів Опуського із рецептами і детальним описом
приготування цього напою, а збоку — заключний запис про його го-
товність: “Gotow. [1]804 17 Febr.”.
Розлогий дарчий напис на паризькому виданні 1691 р. “Нової до-
сконалої французької граматики” єзуїта Лорана Шіфле10 інформує нас
не тільки про особу адресата дедикації — єзуїта Середкевича з Львівського
8 Leblond Guillaume. Elemens de fortification.— Paris, 1764.— lxij, 391 p.— ЛНБ,
СТ-II 55207.
9 Magazyn warszawski pięknych nauk, kunsztów, i róŜnych wiadomości dawnych, i
nowych, dla zabawy, i poŜytku osób oboiey Płci, wszelkiego stanu, i smaku.–
Warszawa, 1784.— R. 1.— Cz. 1.— ЛНБ, CT-I 93387/2np.
10 Chifflet Laurent. Nouvelle et parfaite grammaire françoise.— Paris, 1691.— [5] f.,
312 p.— ЛНБ, CT-I 94528.
8
колегіуму, — але й про мотиви вибору книги для подарунка. Як пише
авторка запису (слід зауважити, з багатьма помилками) якось п. К. Сма-
жевська, вона сама користувалась цим підручником і рекомендує цю
чудову книгу для тих, хто вже трохи знає французьку мову і хоче до-
датково вдосконалюватися, бо в ній можна знайти багато корисного
(“Monsieur, J’ai l’honneur de vous offrir ce livre qui a le titre Nouvelle et
parfaite Grammaire Françoise, et je vous le recommende en mème tems
enfin que vous le lisiez souvent et avec attention, pour en tirer beaucoup de
fruit car je pratiquer et je puis vous assurer que c’est un livre excelent pour
ceux qui savent quelque chose en Françoise, et qui veulent se perfectioner
devantage parce qu’ils en tirerons encore un grand avantage. En vous
l’offrant je suis avec tout l’honneur due mr. votre K. Smarzewska”).
Читання французьких книг для аристократичних верств населення
було не тільки даниною загальнопоширеній моді, а стало органічною
складовою внутрішньої культури її представників. Французька мова
перейшла межі суспільного спілкування і стала вживатися у такій ін-
тимній сфері, як релігія та віра. Підтвердженням цього є запис нуміз-
матика й археолога з Волині Генрика Стецького (1825–1859) на надру-
кованому французькою мовою у Відні в 1769 р. примірнику молитовника
бельгійського теолога П’єра Коре11. Із запису випливає, що ця оправ-
лена в шкіру з позолотою книга належала його бабці Теклі з Вільгів
Стецькій, яка завжди з нею молилася, а за кілька днів до смерті під час
Святого молебня, що відправлявся в її кімнаті, Генрик стояв навколішки
біля крісла, на якому вона сиділа, і тримав цю книгу перед бабцею.
(“KsięŜka ta naleŜala do Babki mojej Tekli z Wilgow Steckiej. Na niej się
zawsze modliła, a na kilka dni przed śmiercią podczas mszy Stej w jej
pokoju odprawionej, ja klęcząc obok krzesła na którym siedziała tę księzkę
przed nią trzymałem. Henryk Stecki”). Про цінність цього молитовника
та його присутність у щоденному житті власників свідчать різнома-
нітні дорогі для серця дріб’язки, вкладені у книжку: приватні родинні
листи французькою мовою, вирізка про заупокійну службу за Софією з
Ходкевичів гр. Осолінською; малюнок для вишивки; засушені квіти
братчиків, листки з переписаними або складеними по-французьки різ-
ними особами молитвами (“бабцею мого чоловіка графинею Беатою
Чацькою з Потоцьких”, “моєю бабцею Бєжинською” (“par la Grande
Mère de mon mari la Comtesse Beata Czacka née C-sse Potocka”, “de ma
Grande Mère Bierzynska”). Виявлені відомості про власницю книги,
Теклю Стецьку, вказують на те, що у цієї високоосвіченої шляхтянки
11 Coret Pierre. L’ange conducteur.— Vienne, 1769.– 809, [8] p.— ЛНБ, CT-III 15961.
9
були серйозні підстави для довгих щоденних молитов. За словами одного
з потомків родини Стецьких12, маршалок рівненського повіту Юзеф
Стецький (1767–1832) разом з дружиною Теклею у своєму розлогому
маєтку в Межиріччі на Волині провадили бурхливе світське життя,
завжди гостинно приймали у палаці, організовували полювання, бали,
утримували свою музичну капелу, займалися доброчинністю. Біда при-
йшла до подружжя в той день, коли їх єдиний син Людвік, у дуже мо-
лодому віці, зібрав сотню батьківських слуг і двірських людей та став
на чолі збройного волинського повстання. Його вислали з краю, а батьки
з горя померли майже одночасно і були поховані в один день. Залаго-
дження родинних справ, повернення конфіскованих у батька маєтків
припало на долю їх онука Генрика, старшого сина Людвіка, який і за-
лишив вищезгаданий запис на книжковій пам’ятці по бабці Теклі.
Запальними колекціонерами і тонкими знавцями книги відзначався
рід Батовських, власників маєтків Однів, Дорошів та Куликів Жовків-
ського повіту на Львівщині та Устіянова в Сяноцькому циркулі. Вияв-
лені примірники із зібрання коронного стражника Галичини і Лодо-
мерії, комісара Галицького сейму Яна Батовського (1753–1830) свідчать
про активне читання книг з домашньої бібліотеки, яка складалася го-
ловно з французької літератури. Численні підкреслення і позначки на
полях, зауваження стосовно тексту збереглись на “Ессеї про секту ілю-
мінатів”, виданому в Парижі у 1789 р.13, який, судячи з власницького
запису (“J. Batow[ski]. [1]789. L.8.”), у тому ж році був придбаний
Яном Батовським. Численні виділення в тексті і “NB” на полях залишив
колекціонер на творі знаменитого філософа й історика, графа Вольнея
“Руїни, або роздуми про революції імперій”14, а на сторінці 223, на-
впроти абзацу, де автор подає нібито цитату слів Соломона зі Святого
Письма, Ян Батовський її спростовує: “NB. Bayka, niema tego w Biblji”.
Окремої уваги заслуговують марґінальні записи політика і дипло-
мата, рідного брата Яна Батовського, Олександра Бенедикта Батовсь-
кого (1750–1841), які відзначаються надзвичайною ерудицією, глибиною
думки та літературним хистом. Зібрана ним за час дипломатичних місій
у Європі добірна бібліотека зразка доби Просвітництва та особистий
архів були передані дочкою з Франції до Львова його племінникові,
12 Stecki Tadeusz Jerzy. Steccy Olechnowicze herbu Radwan.— Poznań.— 1888.—
S. 20-22.— Odbitka z X Rocznika “Złotey księgi” Teodora śychlińskiego.
13 [La Roche du Maine, de, Marquis de Luchet]. Essai sur la secte des illuminés.—
Paris, 1789.— ЛНБ, CT-II 75477.
14 Volney C. F., comte, de (1757–1820). Les ruines, ou méditation sur les revolutions
des empires.— S. l., 1792.— 235 p., [2] f.— ЛНБ, CT-II 57899/3np.
10
Олександрові Константину Батовському, і разом з його колекцією до-
лучені до збірок Фундації ім. Баворовських у Львові у 1860–1862 рр.
Всі книги з його бібліотеки позначені гербовим екслібрисом із фран-
цузьким написом “Bibliotheque de M-r Le C-te Alex. Batowski” (“Бібліо-
тека графа Олександра Батовського”), який через спільне ім’я часто
помилково приписують вищезгаданому його племінникові, історикові і
бібліофілу з Однова, Олександрові Константину Батовському. Про активне
читання книг, велику ерудицію та інтелектуальну працю власника ко-
лекції виразно промовляють залишені на них марґіналії.
На 5-томному виданні творів знаменитого французького письмен-
ника, родоначальника європейського лібералізму Шарля Монтеск’є,
Олександр Бенедикт Батовський залишив аргументовану оцінку його
шедевра “Про дух законів”15, який став класичним твором політичної
філософії з ідеєю поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову:
“Malgré quelques défauts, l’ouvrage de Montesquieu doit etre toujours cher
aux hommes, parce que l’auteur a dit sincerement ce qu’il pense, au lieu que
la pluspart des écrivains de son paÿs, a commencer par Bossuet, ont dit
souvent ce qu’ils ne pensaient pas. Il a partout fait souvenir les hommes de
leur dignité. Il presente a la nature humaine ses titres qu’elle a perdus dans
la plus grande partie de la terre. Il combat la superstition et inspire la mo-
rale. Les ouvrages tels qu’est le sien rendent la vertu aimable et les hommes
meilleurs”. (“Незважаючи на деякі недоліки, цей твір Монтеск’є повинен
завжди бути дорогим для людей, тому що автор щиро сказав те, що він
думає; в той час як більшість письменників його країни, починаючи з
Боссюе, часто говорили не те, що вони думають. Він спонукає людей
завжди пам’ятати про гідність. Він вказує людській натурі на її права,
які вона втратила на більшій частині земної кулі. Він переборює забо-
бони і надихає на моральність. Такі твори, як цей, роблять доброчесність
приємною, а людей кращими”).
Критичність і незаангажованість поглядів О. Б. Батовського про-
явилися в письмовому зауваженні на форзаці примірника “Історії Лю-
довіка XI”16 письменника-мораліста, історіографа Франції Шарля Дюкло,
де він ділиться своїми думками з приводу моральності “благочестивих”
дій французького короля: “Louis XI donna par contrat le Comté de Bu-
logne à la Sainte-Vièrge. La piété ne consiste pas a faire la Vièrge comtesse,
mais a s’abstenir des actions que la conscience reproche, que Dieu doit punir,
15 Montesquieu Charles de Secondat (1689–1755). Esprit des lois // Oeuvres: En 5 vol.—
Paris, an IV (1796).— T. 1.— CLXIII, 516 p.— ЛНБ, CT-II 70982.
16 Duclos Charles Pinot (1704–1772). Histoire de Louis XI: En 2 vol.— Paris, 1745.—
ЛНБ, CT-I 73690.
11
et que la Vièrge ne protege point.” (“Людовік XI надав по контракту
Булонське графство Святій Непорочній Діві. Але побожність полягає
не в тому, щоб зробити Непорочну Діву графинею, а в тому, щоб утри-
муватися від дій, супротивних совісті, які мають бути покарані Богом і
які залишає без свого покровительства Непорочна Діва”. Свої погляди
підкріплює латинською цитатою Ціцерона з відповідними посиланнями
на джерело: “Impiis ne audeto placare donis viam deorum. Cicero, Lib. II
de Legib. Chap. 9. Donis impii ne audeunt placare Deos. Ibidem”.
Високоосвічений, вихований на класичних зразках античної літера-
тури, О. Б. Батовський красномовно висловлював своє захоплення її
авторами. “Який чудовий автор Таціт! — писав він на форзаці “ки-
шенькового” томика творів цього автора17. — Він завжди належатиме
до числа тих людей, щаслива доля яких полягала, як гарно висловився
Пліній Молодший, у прославленні їх життєвого шляху творами, гідними
бути прочитаними, та діями, гідними бути описаними” (“Quel admirable
auteur que Tacite! Il apparetra toujours au rang de ces hommes dont l’heu-
reuse destinée a été, suivant la belle expression de Pline le Jeune, d’illustrer
leur carriere par des écrits dignes d’etre lus, et par des actions dignes d’etre
écrites”). На додаток дописав вище витлумачену ним французькою мовою
сентенцію Плінія в мові оригіналу: “Beatos puto quibus Deorum munere
datum est aut facere scribenda, aut scribere legenda: beatissimos vero quibus
utrum que”. / Episto. I. 6-16”.
Свої міркування про найбільш улюбленого з класиків латинського
поета Горація Батовський записав на своєму “подорожньому” примір-
нику видань його творів: “Horace est un poête qu’on aime le plus à lire et
à traduire. Il est l’ami de tous les âges, de tous les rangs et de toutes les si-
tuations. Voulez-vous apprendre à user de la fortune? Voulez-vous apprendre
à vous en passer? Voulez-vous savoir ce que vaut la sagesse? Ce que vaut le
plaisir? Voulez-vous savoir souffrir et jouir? Lisez Horace. — Les stoiciens
et les epicuriens y retrouvent leurs dogmes embellis, et dans ce melange de
leur morales qui se modifient respectivement, l’honnete homme trouve la
morale qui lui est propre. Jamais la raison ne s’est exprimé avec autant de
grace, jamais l’esprit n’a parlé avec autant de sagesse. Pour bien comprendre
Horace il faut être homme de classa, il faut être homme du monde — pour
bien sentir sa pensée et pour la bien traduire il faut être poëte et homme
familiarisé avec l’étude de la société. Peut-être songe-t-il aux vicissitudes de
la fortune le traducteur qui dit dans ce moment:
17 Tacitus C. Cornelius. Opera quae extant omnia.— Amsterdam, 1734.— 616 p.—
ЛНБ, CT-I 74656.
12
La fortune est une Deesse
qui donne et reprend sans raison
d’humeur elle change sans cesse
son plaisir est la trahison
Eh bien avec reconnaissance
Il faut jouir de sa bonté
La voir fuire sans impatience ...”18
(“Горацій є поетом, якого найбільше люблять читати і перекладати.
Він є другом людей будь-якого віку, будь-якого стану і в будь-якій си-
туації. Хочете навчитися отримувати подарунки долі? Хочете навчитися
обходитися без них? Хочете знати ціну мудрості? А скільки вартує
задоволення? Хочете вміти страждати і тішитись? Читайте Горація. —
Стоїки й епікурійці черпають у нього свої прикрашені догми, і у цій
суміші їх моральних устоїв, які взаємно модифікуються, порядна лю-
дина знаходить мораль, яка їй найбільше підходить. Ніколи раніше ін-
телект не проявлявся з такою вишуканістю, ніколи раніше розум не ви-
словлювався з такою мудрістю. Щоб добре зрозуміти Горація, треба
бути першокласною людиною, треба бути світською людиною — щоб
добре відчувати його думку і правильно її перекласти, потрібно бути
поетом і добре знати закони суспільства. Можливо, він роздумує про
мінливість долі, коли говорить у цих рядках:
Фортуна — це богиня,
яка дає і забирає без пояснень;
без кінця мінливий в неї настрій
і у зраді має втіху й щастя.
Тому із вдячністю приймайте
її ласкаве ставлення до вас
та без жалю очима проводжайте,
коли щезає в певний час ...)
Зацікавлення читачем тією чи іншою книгою не завжди остаточно
вичерпувалося після її прочитання. Як свідчать марґінальні записи,
книга могла залишатися в полі зору власника ще десятки років після
першого контакту з нею. Це можна проілюструвати на прикладі при-
мірника видання “Подорожі до витоків Нілу, в Нубію і Абісинію, у
1768, 1769, 1770, 1771 і 1772 рр.” англійського мандрівника Джеймса
18 Alex. Batowskiego Notaty o ksiąŜkach &. urywki, luźne zapiski.— ЛНБ. Відділ
рукописів.— Ф. 4: Baworowski, оп. 1, спр. 1554/ІІІ (44 k.).— Арк. 100.
13
Брюса19, в якому автор описав своє сенсаційне відкриття, прийнявши
одну із приток Нілу за справжні витоки цієї річки. 24 червня 1804 р. це
видання придбав у Львові Мартин Бєльський і залишив на ньому свій
власницький запис: “Martin Bielski c’est le 24 Juin 1804, Leopol”. Оче-
видно, після прочитання книги він залишився заінтригованим описаним,
бо через чотири десятки років, у 1845 р., залишає на форзаці книги свій
критичний відгук, озброївшись новими відомостями про цю справу:
“Note: L’an 1845. Le Chevalier Bruce se vantait d’avoir fait une decouverte
si longtems et si vainement attendue, c.a.d. celle des Sources du Nil — mais
il fut demontré bientôt — qu’il s’était trompé, comme les jésuites, et tout
[sic] ses devanciers; et que son annonce fastueuses, n’était qu’un mensonge
de plus. Voy: Corres. en Orient au mois de Mars 1831, tome V, pag. 225 —
p. M. Michaud et M. Poujoulat edit. de Bruxelles, 1835.” (“Примітка: 1845 р.
Шевальє Брюс хвалився, що здійснив так довго і даремно очікуване
відкриття, тобто відкриття витоків Нілу — але незабаром був викритий
у тому, що він помилився так само, як єзуїти і всі їхні попередники; а
його марнославне повідомлення було тільки брехнею. Див.: Correspon-
dance en Orient au mois de Mars 1831, t. V, p. 225. — p. M. Michaud et
M. Poujoulat edit. de Bruxelles, 1835”).
Неоціненного значення для дослідників історії читацтва минулих
століть набувають такі рідкісні, якщо не унікальні, марґіналії на старо-
друках, як, наприклад, записаний невказаною особою перелік прочитаних
книг на форзацах літературного збірничка для дітей та підлітків Арно
Беркена20. Цей перелік складається з двох частин: на верхньому форзаці
книги під заголовком “Реєстр речей, які я читала” (Reiestr rzeczy które
czytałam) вписано чорнилом 36 позицій і на нижньому форзаці з майже
таким самим заголовком (Reiestr KsiąŜek które czytałam) ще 22 позиції
олівцем. Частина записів із другого списку збігається з попередніми,
додалося 7 нових позицій, причому у більшості випадків тут, на відміну
від першого переліку, вже зазначено кількість томів. Співставлення
цих двох переліків дало нам можливість укласти загальний список усіх
42 зареєстрованих у книзі видань (записи подаються у первісному ви-
гляді, без змін і виправлень помилок):
19 Bruce James (1730–1794). Voyage aux sources du Nil, en Nubie et en Abyssynie,
pendant les années 1768, 1769, 1770, 1771 & 1772 / Traduit de l’anglois par
J. H. Castera: En 5 t.— Londres, 1790–1791.— in-4.— ЛНБ, CT-II 28290/2np.
20 Berquin Arnaud (1749–1791). Le livre de famille ou journal des enfans ... Pour
servir de suite à l’Ami des Enfans & des Adolescens.— Lausanne, 1793.—
P. 2.— in-18; 221 p.— CT-I 91684/2.
Р
ук
оп
ис
ни
й
пе
ре
лі
к
пр
оч
ит
ан
их
к
ни
г
на
ф
ор
за
ці
п
ри
м
ір
ни
ка
т
во
рі
в
Б
ер
ке
на
16
Reiestr rzeczy ktore czytałam.
[1] Kamila ou la pinture de la jeunesse — t. 5
[2] Kenilwort – t. 4
[3] Jwanhoe – [t.] 4
[4] Malwina de Sorsit — t. 3
[5] Ewelina ou l’entré d’une jenne personn au Monde – t. 2
[6] l’Etrangért – t. 2
[7] Renegat – t. 2
[8] Amanda ou le enfane de l’Abét – [t.] 6
[9] Améli Mansilf
[10] Waleri ou letre d Gustaw de Linar – t. 2
[11] le Foret de Montalbano – t. 4
[12] Epréve de santiman – tomow 1
[13] Conseille a ma Fille
[14] Sainte-Claire
[15] Ruszczyc
[16] Nałęcz
[17] Tarło
[18] Władysław Łokietek
[19] Charl et Emma – t. 2
[20] Adelle et Teodor ou lettre sur l’Eduka. – tomuw 5
[21] Conte Moreaux par Madam Ganlis – tomuw kilka
[22] Rychard Caire de Lion au Palestin
[23] Kamizardy (Camizardy) – t. 4
[24] le Conetabl de Chesteure
[25] Wieczory zamkowe
[26] Władysław Jagieło i Jadwiga
[27] Płaszcz zielone w Weneci
[28] Wilhelm Tell
[29] Eugenio i Wirginia
[30] le Barbie de Paris
[31] Letre a Emili sur la mitologie
[32] les Etrenne au śenne gene
[33] Karton poema Osiana
[34] Konrad Walenrod Mickiewicza
[35] Powietrze w Barcelonie
[36] Kwentyn Durward – tomow 4
[37] Gui manyring – [t.] 4
[38] Robrua – [t.] 4
17
[39] le souverins de l’Europe – [t.] 1
[40] Alexander C. Ro. – [t.] 1
[41] Koryna – [t.] 3
[42] Matylda – [t.] 4
Як видно з цього реєстру, більшість записів подано без автора, місця
і року видання, є тільки назва (здебільшого скорочена або довільно
сформульована) та інколи кількість томів. Такий мінімальний опис сер-
йозно ускладнює ідентифікацію видання, і навіть самого твору. На підставі
бібліографічних, літературних, різних довідкових джерел та збережених
у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України (далі —
ЛНБ) видань вдалося здійснити найбільш вірогідну бібліографічну ре-
конструкцію списку.
[1] Arblay Francisca Burney (d’) (1756–1840). Camilla, ou la peinture
de la jeunesse / Trad. de l’anglais de Miss Burney: En 5 t.— 2-ième éd.—
Paris, an VI (1798).— in-12; 297, 281, 361, 273, 364 p.— (Oeuvres de Miss
Burney.— T. 8-12). У відділі рідкісної книги ЛНБ зберігається примірник
цього видання (CT-I 91946/1-5) із записами власників на ньому: 1) Udalric
Nicolas Cieński; 2) Ludgarda Cieńska 16 styczna 1842 (т. 5)
[2] Scott Walter (1771–1832). Kenilworth: romans historyczny: W 4 t. /
przełoŜony przez E. Rykaczewskiego.— Warszawa, 1828.— in-12; 267, 280,
270, 297 ss. (Estr. IV, 269)
[3] Scott Walter (1771–1832). Iwanhoe czyli powieść krzyŜowca: W 4 t. /
Romans przełoŜony ... wydany przez F. S. Dmochowskiego.— Warszawa,
1829.— in-8; 261, 259, 272, 284 ss. (Estr. IV, 269)
[4] Cottin Marie Risteau (1770–1807). Malvina: En 3 vol. // Oeuvres.—
2-ième éd.— Paris: Giguet et Michaud, an XIII (1805).— T. 3-5.— in-12.
(Або ж у складі пізніших паризьких перевидань зібрань творів М. Котен
у 1811, 1818, 1820, 1827, 1839 рр.). Героїня твору — Malvina de Sorcy.
[5] Arblay Francisca Burney (d’) (1756–1840). Evelina, ou l’entrée d’une
jeune personne dans le monde / Par Miss Burney; Trad. de l’anglais: En 2 vol.—
Paris, an VI (1797).— in-12; 376; 386 p. У відділі рідкісної книги ЛНБ
зберігається примірник цього видання (CT-I 91827) із печаткою книго-
збірні Цєнських.
[6] Arlincourt (d’) Ch. Victor Prévost (1789–1856). L’étrangère / par le
vicomte d’Arlincourt: En 2 vol.— Paris: Béchet aîné, 1825.— in-16.
[7] Arlincourt (d’) Ch. Victor Prévost (1789–1856). Le Renégat / par M. le
vicomte d’Arlincourt: En 2 t.— Paris: Béchet aîné; Rouen: Béchet, 1822.—
in-12; 277, 296 p.
[8] Desanteul E.-N.-F. Amanda: drame en 3 actes et en prose, tiré des
“Enfants de l’Abbaye”.— Paris, 1803.— in-8; 74 p.
18
[9] [Cottin Marie Risteau (1770–1807)]. Amélie Mansfield: En 4 vol.—
Paris, 1802.— in-12. Запис цієї позиції співпадає також з описом ви-
дання польського перекладу цього твору: Cottin M. R. Amelie Mansfield:
W 4 t. / Przekład Wandy Maleckiej.— Warszawa, 1827.— in-12; 171, 235,
201, 196 ss. (Estr. I, 222)
[10] [Krüdener Julie de Wietinghoff, baronne de (1764–1824)]. Valérie,
ou lettres de Gustave de Linar à Ernest de G...: En 2 vol.— Londres, s.a.—
in-18.— У бібліографіях зареєстровані також видання двотомника цього
твору у 1804 р. під іншими видавничими адресами (Paris: Henrichs, Paris:
Levrault, S. l. [Londres: Deconchy], S. l. [Mitau])
[11] [Cuthbertson Catherine]. La forêt de Montalbano, ou le fils généreux /
traduit de l’anglais de l’auteur des Visions du château des Pyrénées par
Mme P*** [Périn Julie]: en 5 vol.— Paris: J. G. Dentu, 1813.
[12] Arnaud Baculard (d’) (1718–1805). Epreuves du sentiment: En 7 vol.—
Vienne, 1787.— in-12.— Один із примірників цього видання із фондів
ЛНБ (CT-I 91544) має провенієнції Цєнських та анонімний запис, що,
ймовірно, вказує на дату прочитання книги: “10 Juillet 1829” (т. 5, с. 303).
[13] Bouilly Jean Nicolas (1763–1842). Conseils a ma fille: En 2 vol.—
Paris, 1811.— Крім цього, 1-го видання, були наступні: Париж, 1812,
1822, 1830; Брюссель, 1826.
[14] Скорочення назви книги та відсутність кількості томів не дають
можливості з певністю ідентифікувати твір чи навіть визначити мову
видання. Виявлено дві англійські повісті, назви яких містять “Saint
Claire”: 1) [Morgan, Miss S. Owerson (1783–1859)]. Saint Claire, ou l’héritière
de Desmond / Par miss S. Owerson; traduit de l’anglais par M*** [Henri
Vilmain]: En 2 vol.— Paris, 1813.— in-12. 2) [Helme Elisabeth]. Saint Claire
des Isles, ou les exilés à l’ile de Barra: roman traduit librement de l’anglais /
par M-me de Montolieu: En 4 vol.— Paris, 1808.— in-12.— Перевид.: Paris:
Bertrand, 1831.— Цей твір неодноразово видавався і у перекладі поль-
ською мовою: [Helme Elisabeth]. Saint-Claire czyli wygnańcy na wyspie
Barra: Romans historyczny: W 4 t.— Warszawa, 1825.— in-8. (Estr. III, 163);
Ibid. Saint-Claire czyli wygnańcy na wyspie Barra: romans historyczny /
tłomaczony z angielskiego przez pannę K. W...r [Katarzyną śochowską z
domu Węgier]: W 4 t.— Warszawa, 1827.— in-12; 223, 210, 213, 213 ss.—
Ibid., ed. 2.— Warszawa, 1829.— in-12; 191, 178, 188, 182 ss. (Estr. V, 324)
[15] [Skarbek Fryderyk (1792–1869)]. Damian Ruszczyc: powieść z czasów
Jana III: W 3 t.— Warszawa, 1827.— in-12. (Estr. IV, 250)
[16] [Bernatowicz Feliks (1796–1836)]. Nałęcz: romans z dziejów polskich:
W 3 t. / Przez autora Pojatry.— Warszawa, 1828.— in-8; 156, 171, 160 ss.
(Estr. I, 89)
19
[17] [Skarbek Fryderyk (1792–1869)]. Tarło: powieść z dziejów polskich:
W 3 t.— Warszawa, 1827.— in-12. (Estr. IV, 250)
[18] WęŜyk Franciszek (1785–1862). Władysław Łokietek, czyli Polska
w XIII wieku: W 3 t.— Warszawa, 1828.— in-12; 256, 263, 180 ss. (Estr. V, 47)
[19] Chazet René (de) (1775–1844). Charles et Emma ou les amis d’en-
fance / Imité de l’allemand d’Auguste Lafontaine: En 2 vol.— S. l. [Paris:
Nicole], 1810.— in-12.
[20] Genlis Stéphanie Félicité de Saint Aubin (de), la Comtesse (1746–
1830). Adèle & Théodore, ou Lettres sur l’éducation: Théâtre à l’usage des
jeunes personnes.— 2 éd.— Paris: Lambert, 1782.— Перевид.: Paris, 1785,
1787, 1804 etc.
[21] Genlis Stéphanie Félicité de Saint Aubin (de), la сomtesse (1746–
1830). Contes moraux: En 4 vol.— Paris, 1802-03.— in-8.
[22] Scott Walter (1771–1832). Richard en Palestine ou le Talisman /
Trad. de M. Defauconpret // Oeuvres.– Paris: Furne, 1830.— T. 23.— 412 p.—
Перевид. у складі зібрання творів В. Скота (Paris: Furne, 1831.— T. 23;
Paris: Furne, 1839.— T. 19 і т. д.)
[23] Найімовірніше, тут мається на увазі історична повість Е. Сю про
повстання камізарів (сamisards — гугеноти-протестанти у південній
Франції) у 1702–1710 рр. під проводом Жана Кавальє: Sue Eugène (1804–
1857). Jean Cavalier, ou les fanatiques des Cévennes: En 4 vol.— Paris,
1840.— in-8.
[24] Scott Walter (1771–1832). Les fiancés, ou le Connétable de Chester:
histoire du temps des Croisades / Trad. de A. Defauconpret // Oeuvres com-
plettes: en 22 vol.— Paris: Furne, 1830.— T. 17.— Цей пригодницький
роман входив до повного зібрання творів Вальтера Скота у численних
виданнях французькою мовою, починаючи з 1830 р., у французькій
версії відомий тільки у перекладі А. Дефоконпре (1767–1843).
[25] Genlis Stéphanie Félicité de Saint Aubin (de), la сomtesse (1746–
1830). Wieczory zamkowe, albo ciąg nauki obyczaiów do poięcia młodzi
przystosowany / z francuzkiego dzieła ... przełoŜył X. Kajetan Skrzetuski S. P.—
Warszawa, 1786.— Cz. 1.— Переклад твору графині де Жанліс “Замкові
вечори” польською мовою зазнав численних перевидань (у Варшаві
1789–1791, 1806, 1807, 1813 рр.; у Кракові 1806 і т. д.)
[26] Choiseul-Gouffier Zofia, z hr. Tyzenhauzów. Władysław Jagiełło i
Jadwiga, czyli połączenie Litwy z Polską: Romans historyczny / przez hra-
binę ... rodem Polkę; przełoŜony z francuzkiego przez autorkę Henryka i
Floretty [Joannę Widulińską]: W 2 t.— Warszawa, 1824.— in-12; 186; 187 ss.
(Estr. I, 202)
20
[27] [Hein (Heun) Karol Bogumil Samuel (1771–1854)]. Zielony płaszczyk
z Wenecyi, prawdziwe zdarzenie z r. 1813 / przez Klaurena; przekład wolny
z niemieckiego przez K. M. [Konstantyn Majeranowski]: W 2 t.— Kraków,
1826.— in-8; 184, 202 ss. (Estr. II, 116)
[28] Florian Jean Pierre Claris (1755–1794). Wilhelm Tell, czyli Helwecya
wolna ... / z francuskiego tłomaczone przez T. Rudnickiego.— Warszawa,
1804.— in-8, 155 s. (Estr. I, 504)
[29] [Brayer de Saint-Leon, Louise (de)]. Eugenio et Virginia; orné de
figures: En 2 t.— Paris, an VIII [1800].— xxviij, 197; 210 p.
[30] Kock Paul Charles (de) (1794–1871). Le barbier de Paris: En 4 t.—
Paris, 1826.— in-18.
[31] Demoustier Charles Albert (1760–1801). Lettres a Emilie sur la
mythologie: En 6 p.— Lyon, 1794.— in-12; Ibid.— Paris, 1798.— У біб-
ліотеці Цєнських цей твір складався з окремих томів ліонського ви-
дання 1794 р. і паризького 1798 р. (ЛНБ, CT-I 92369, CT-I 92371), які
належали перед тим подільському літераторові і бібліофілу Германові
Головінському (1785–1855).
[32] Etrennes spirituelles dédiées aux Jeunes Gens en latin et en françois:
A l’usage du diocèse d’Amiens.— Amiens, 1780.— in-12; 406 p.
[33] [Macpherson James (1738–1796)]. Karton: poema / przekład Wł. hr. Ost-
rowskiego; z przekładu włoskiego Melchiora Cesarotti.— Warszawa, 1820.—
in-4; 32 s. (Estr. III, 325).— Ця поема входила до пісень легендарного
кельтського барда III ст. Осіяна, нібито зібраних і опублікованих у 1762–
1780 рр. англійським істориком і письменником Макферсоном, хоча
справжнім автором яких, як випливає з досліджень, був він сам. Над-
звичайна популярність пісень Осіяна стала приводом до неодноразових
перевидань і перекладів на інші мови.
[34] Mickiewicz Adam Bernard Poraj (1798–1855). Konrad Wallenrod:
powieść historyczna z dziejów litewskich i pruskich.— Petersburg, 1828.—
in-8; 96 s. (Estr. III, 111).
[35] Henares P. Powietrze w Barcelonie, czyli ostatnie listy dwojga ko-
chanków wydane w Madrycie ... / na polski język przełoŜone przez tłumacza
Samotnika F. D[mochowskiego].— Warszawa, 1823.— in-8; 202 s. (Estr. II, 120).
[36] Scott Walter (1771–1832). Kwentyn Durward czyli szkot na Dworze
Ludwika XI ... / przełoŜone przrez F. K. [Franciszka Kopczewskiego]: W 4 t.—
Warszawa, 1827.— in-8; 202, 269, 268, 377 ss. (Estr. IV, 269).
[37] Scott Walter (1771–1832). Guy Mannering czyli astrolog: romans /
przełoŜony przez F. S. Dmochowskiego: W 4 t.— Warszawa, 1828.— in-8;
239, 239, 236, 256 ss. (Estr. IV, 269)
21
[38] Scott Walter (1771–1832). Rob-Roy: romans ... z angielskiego prze-
łoŜony: W 4 t.— Warszawa, 1830.— in-12; 164, 154, 157, 170 ss.— (Bib-
lioteka nowych romansów) (Estr. IV, 270)
[39] Les souverains de l’Europe en 1830 et leurs héritiers présomptifs,
leurs gouvernemens, leurs cabinets, leurs ambassadeurs, leurs chargés d’affaires
dans les diverses cours.— Paris: B. Rénard, 1830.— 357 p.
[40] З огляду на величезний масив тогочасної літератури польською і
французькою мовами про життя російського імператора Олександра І
(1777–1825), дана позиція є досить складною для ідентифікації. Видається,
що найбільше відповідає записові біографічний нарис М. Ґреча: Grecz Mi-
kolaj (1787–1867). Rys biograficzny Ŝycia Aleksandra I., Ces. Wszech Rossyi
i Króla Polsk. etc. etc. / zebrany przez J. H. Kurzewskiego.— Warszawa,
1843.— in-8; XV, 150 s. (Estr. II, 80).
[41] Staël-Holstein Anne Louise, baronne (de) (1766–1817). Corinne:
En 3 vol.— Paris, 1807.— in-12.
[42] [Cottin Marie Josephe Risteau (1773–1807)]. Matylda: romans
historyczny z czasów wojen krzyŜowych / z francuzkiego przełoŜono przez
J. S. J. [Jasiński ?]: W 4 t.— Warszawa, 1831.– in-12; 175, 240, 240, 234 ss.
(Estr. I, 222).
Перш ніж перейти до аналізу складу списку, слід зупинитися на пи-
танні про його гіпотетичне авторство, оскільки, як вже було зазначено,
він не підписаний і не датований. Граматична форма заголовка цього
переліку — “Реєстр речей, які я читала” — вказує на належність автора
запису до представниць жіночої статі. Невправний почерк, численні
помилки і репертуар лектури викривають молодий вік читачки. Єдиною
провенієнцією цього видання є печатка книгозбірні Цєнських (“Księ-
gozbiór Okieński Cieńskiego”), яка знаходилася у родовому маєтку Окно
біля Коломиї (тепер Вікно, Городенківського р-ну Івано-Франківської обл.).
Колекціонерською пристрастю та любов’ю до книги відзначалися не лише
представники чоловічого роду Цєнських — полковник Маурицій-Юзеф
(помер 1817), його син Удальрик-Миколай (1790–1872), але й їхні дру-
жини: Теофіла з Бахмінських та Юлія з Дзєжковських (померла 1831). У
відділі рідкісної книги ЛНБ є багато стародрукованих видань зі збірки
Цєнських, на яких збереглися особисті власницькі записи цих жінок.
Ця родова книгозбірня, як і багато інших шляхетських бібліотек, мі-
стила велику кількість художньої літератури, історичних та морально-
дидактичних творів; були в ній і книги для дітей, наукові та практично-
ужиткові видання. На одному із збережених у ЛНБ видань, що фігурує
у списку (позиція 1), є власноручний запис Людгарди Цєнської (1825–
1913), дочки Удальрика-Миколая і Юлії, датований 16 січня 1842 р.,
22
що, очевидно, слід вважати часом прочитання книги. Хронологія виходу
в світ видань, які вдалося ідентифікувати, знаходиться в рамках 1780–
1843 рр., з чого можемо зробити висновок, що перелік був складений
бл. 1843 р., коли Людгарді було 17-18 років. Найбільш імовірно, що це
саме вона є автором переліку прочитаних видань з домашньої бібліотеки,
але, зрештою, з’ясування конкретного імені читачки — Людгарди, чи,
можливо, її на рік молодшої сестри Ольги — не є основним завданням
у даному дослідженні. Найважливіше вже вдалося визначити: соціальний
статус, вік, стать читача. Аналіз встановленого нами бібліографічного
списку лектури панни Цєнської надає інформацію щодо кількості та
якості прочитаного.
По-перше, є деякі підстави вважати цей список неповним, оскільки
там відсутнє навіть те видання, яке дівчина використала для запису, і
видається малоймовірним, що вона його не читала. Але навіть при по-
біжному перегляді первинного списку можна зауважити, що майже по-
ловина позицій складається із кількатомних видань. За підрахунками,
42 прочитані видання складають 92 томи, кожен з яких, як правило,
має кілька сотень сторінок. Важко не погодитися з висновком, що, як
для юної особи, це досить вагомий обсяг читання, з яким не витримує
жодного порівняння рівень читацтва сучасної молоді.
За мовною ознакою видання поділяються майже порівну: 21 — фран-
цузькою і 19 — польською мовою, 2 — можуть належати як до однієї,
так і до другої мовної групи, оскільки це французькі твори, назви яких
звучать однаково, як в оригіналі, так і в перекладних виданнях.
Половина усіх видань (21) належать перу французьких авторів, 12 —
англійських, твори яких Людгарда Цєнська читала в перекладі фран-
цузькою (6 вид.) або польською мовою (6 вид.), авторство однієї по-
вісті (позиція 35) належить іспанському прозаїку, а решта зареєстро-
ваних у списку творів (8 вид.) написані польськими письменниками.
Тематичний аналіз лектури Людгарди Цєнської вказує на однорід-
ність її читацьких уподобань, типових для тогочасної молодої дівчини
шляхетського походження — це, в основному, популярна белетристика
та художньо-історичні твори з невеликим домішком морально-дидак-
тичної літератури. Наявність у списку паризького пізнавально-довідко-
вого видання про європейських монархів у 1830 р., їх спадкоємців,
уряди і т. д. (позиція 39), 4-томної історичної повісті про французькі
гугенотські війни (позиція 23) чи життєпису російського імператора
Олександра І (позиція 40) свідчить про рекомендаційний підбір літера-
тури (батьками ?) молодої читачки, спрямований на формування її світог-
ляду та ерудиції. У списку відсутні твори з релігійної тематики, тільки
23
одне видання можемо причислити до морально-релігійних — “Духовний
подарунок для молоді латинською і французькою мовами” (позиція 32).
З усього красного письменства у списку Цєнської знайшовся тільки
один поетичний твір (поема “Картон” Осіяна, позиція 33) та кілька
драматичних, решта книг — прозові романи та оповідання з кінця XVIII —
початку XIX ст. Перше місце серед них займають історичні романи, які
налічують приблизно половину всіх зареєстрованих видань. Серед ав-
торів цього жанру найчастіше трапляється (7 вид.) ім’я знаменитого
шотландського письменника, основоположника сучасного історичного
роману Вальтера Скотта, який мав великий вплив на європейський
романтизм. Польський історичний роман представлений видатними тво-
рами Адама Міцкевича (позиція 34), Фридерика Скарбка (позиція 15, 17),
Фелікса Бернатовича (позиція 16), Францішка Венжика (позиція 18). Із
французьких романістів знаходимо в переліку імена Ежена Сю (позиція 23),
Шарля-Віктора д’Арленкура (позиція 6, 7), Марі Котен (позиція 4, 9, 42)
та інших письменників, твори яких, завдяки приємному стилю, захоп-
люючим подіям і добре виписаним характерам завоювали великий успіх
у тогочасних читачів. Багато романів та повістей, зазначених у переліку
Цєнської, належать до “легкої”, розважальної лектури, що пояснюється
юним віком читачки. Серед них — поетично-прозові “Листи до Емілії
про міфологію” Ш.-А. Демустьє, “Паризький цирульник” де Кока, “Ви-
пробування почуття” Б. д’Арно та ін. Сентиментальні романи англійської
письменниці Ф. Бурней “Каміла” (позиція 1) та “Евеліна” (позиція 5)
панна Цєнська могла читати французькою мовою у складі 12-томного
видання творів цієї авторки (Париж, 1797–1798), наявного у домашній
бібліотеці Цєнських. Разом з тим, крім легкої белетристики, до рук чи-
тачки потрапляли серйозніші твори прогресивних літераторів. Зокрема,
у списку числиться 3-томний роман знаменитої французької феміністки
мадам де Сталь “Корина” (позиція 41), в якому авторка виразно вислов-
люється на захист прав жінки як жертви соціальних утисків. У читаць-
кому репертуарі молодої шляхтянки знаходимо також популярні твори
іншої представниці феміністського руху, авторки багатьох повістей і п’єс,
присвячених вихованню молодого покоління, графині С. Ф. де Жанліс
(позиція 20, 21, 25).
Отже, на підставі проведеного аналізу марґінальних записів на ста-
родруках, що побутували на Західній Україні у XVIII–XIX ст., можемо
констатувати, що вони є цінним джерелом для дослідження такого важ-
ливого аспекту духовного і культурного життя суспільства, як читацька
активність. Написані здебільшого не для стороннього ока, а для себе,
“на пам’ять”, або ж під свіжим враженням від прочитаного, марґінальні
24
записи наділені неоціненною для дослідників рисою — найбільшим
ступенем вірогідності порівняно з іншими джерельними матеріалами
для дослідження історії читацтва. Якщо факт володіння книгою можемо
розцінювати тільки як гіпотетичний вияв напряму зацікавлень власника,
то нотатки і коментарі, залишені на сторінках прочитаного твору, є без-
заперечними доказами читання і свідченням ставлення читача до змісту.
Залежно від типу записів — інформаційні чи оціночні — марґіналії
надають різноманітні відомості про особливості читацьких смаків різних
читацьких груп, про інтенсивність, якість та характер читання.
МАРҐІНАЛЬНІ ЗАПИСИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ
ЧИТАЦТВА ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ XVIII–XIX ст.
Ірина Качур
науковий співробітник відділу рідкісної книги
відділення “Наукова бібліографія і книгознавство”
ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України
Здійснено аналіз марґінальних записів на стародруках, що побутували в
Західній Україні у XVIII–XIX ст. Залежно від типу записів — інформаційні чи
оціночні — марґіналії надають різноманітні відомості про особливості читацьких
смаків різних читацьких груп, про інтенсивність, якість та характер читання.
Ключові слова: марґінальні записи, читацтво, читач, стародрукована книга.
MARGINAL RECORDS AS RESEARCH SOURCE OF HISTORY
OF READERSHIP IN WESTERN UKRAINE IN 18th – 19th cc.
Iryna Kachur
Research Fellow, Rare Book Dept.,
Division of Scientific Bibliography and Bibliology,
L’viv Stefanyk Scientific Library, National Academy of Sciences of Ukraine
The analysis of marginal records of old printed books which existed in Western
Ukraine in 18th – 19th cc. is carried out. Informative and evaluative marginalia give
information about the taste features of various readers’ groups, about intensity, qua-
lity and character of reading.
Keywords: marginal records, readeship, reader, old printed book.
25
МАРГИНАЛЬНЫЕ ЗАПИСИ КАК ИСТОЧНИК ИССЛЕДОВАНИЯ
ИСТОРИИ ЧИТАТЕЛЬСТВА ЗАПАДНОЙ УКРАИНЫ
XVIII–XIX вв.
Ирина Качур
научный сотрудник отдела редкой книги
отделения “Научная библиография и книговедение”
ЛНБ им. В. Стефаника НАН Украины
Осуществлен анализ маргинальных записей на старопечатных книгах, бывших
в обиходе в Западной Украине в XVIII–XIX вв. В зависимости от типа записей —
информационные либо оценочные — маргиналии служат источником разно-
образных сведений об особенностях вкусов читателей разных читательских групп,
об интенсивности, качестве и характере чтения.
Ключевые слова: маргинальные записи, читательство, читатель, старопе-
чатная книга.
|