Комплексне вивчення антарктичної біоти
Стаття присвячена результатам п'ятирічного комплексного вивчення антарктичної біоти в районі Аргентинських островів. У результаті проведених досліджень систематичний список наземних водоростей біогеографічного полігону на острові Галіндез поповнився на 41 таксон видового рангу і включає 57 вид...
Saved in:
| Published in: | Український антарктичний журнал |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національний антарктичний науковий центр МОН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128570 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Комплексне вивчення антарктичної біоти / В.П. Поліщук, І.Ю. Костіков, Н.Ю. Таран, В.М. Войцицький, І.Г. Будзанівська, С.В. Хижняк, В.М. Трохимець // Український антарктичний журнал. — 2009. — № 8. — С. 284-292. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859656028799369216 |
|---|---|
| author | Поліщук, В.П. Костіков, І.Ю. Таран, Н.Ю. Войцицький, В.М. Будзанівська, І.Г. Хижняк, С.В. Трохимець, В.М. |
| author_facet | Поліщук, В.П. Костіков, І.Ю. Таран, Н.Ю. Войцицький, В.М. Будзанівська, І.Г. Хижняк, С.В. Трохимець, В.М. |
| citation_txt | Комплексне вивчення антарктичної біоти / В.П. Поліщук, І.Ю. Костіков, Н.Ю. Таран, В.М. Войцицький, І.Г. Будзанівська, С.В. Хижняк, В.М. Трохимець // Український антарктичний журнал. — 2009. — № 8. — С. 284-292. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український антарктичний журнал |
| description | Стаття присвячена результатам п'ятирічного комплексного вивчення антарктичної біоти в районі Аргентинських островів. У результаті проведених досліджень систематичний список наземних водоростей біогеографічного полігону на острові Галіндез поповнився на 41 таксон видового рангу і включає 57 видів з трьох відділів.
Results of five year period of Argentina islands region Antarctic biota complex investigations are described. There were described 41 algae new for the Galindez island biogeografical polygon territory. Check-list of terrestrial algae now consists of 57 species belongs to 3 phyla.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:39:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
284
ÊÎÌÏËÅÊÑÍÅ ÂÈÂ×ÅÍÍß ÀÍÒÀÐÊÒÈ×Íί Á²ÎÒÈ
Ïîë³ùóê Â.Ï., Êîñò³êîâ ².Þ., Òàðàí Í.Þ., Âîéöèöüêèé Â.Ì., Áóäçàí³âñüêà ².Ã.,
Õèæíÿê Ñ.Â., Òðîõèìåöü Â.Ì.
Êè¿âñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò ³ìåí³ Òàðàñà Øåâ÷åíêà, virus@biocc.univ.kiev.ua
Abstract. Results of five year period of Argentina islands region Antarctic biota complex investigations are
described. There were described 41 algae new for the Galindez island biogeografical polygon territory. Check-list
of terrestrial algae now consists of 57 species belongs to 3 phyla. 12 species from Chlorophytà and
Bacillariophyta were described for snow and cryophilic communities from Uruguay and Galindez islands. The
preliminary analysis of different chord animals' groups' phenological peculiarities were carry-out. 9 fish, 14 birds
and 8 mammals' species were analyzed. Complex phenological investigations of terrestrial animals from
bryophytic and soil substrata were carry-out for the first time. Virus antigens were detected in samples of
Deschampcia àntarctica and bryophytes from Barbilophozia and Polytrichum genera. This viruses belongs to
different taxonomical groups such as Tobacco mosaic virus (Tobamovirus), Cucumber green mottle mosaic virus
(Tobamovirus), Cucumber mosaic virus (Bromoviridae, Cucumovirus), Tomato spotted wilt virus (Bunyaviridae,
Tospovirus). Deschampsia àntarctica photosynthetic tissues samples investigations revealed high level of
antioxidant systems on example of superoxide dismutase. Such activity shows Deschampsia àntarcticà high
plasticity. Such peculiar properties of photosynthetic membranes of lipid-protein-pigment complexes structural
and functional components are demonstration of active adaptive strategies to Antarctic limitative factors.
Identified similarities lipid metabolism of various species may be indicative of the existence of a common
ancestral form, but some differences in levels of lipid metabolism – on the next stages of evolutionary divergence
in relation to the formation of a unique set of adaptations to the harsh Antarctic conditions. These data, together
with the data of morphological, anatomical, physiological, molecular studies may be useful in assessing the
evolutionary relationship of various species of Antarctic fish.
Key words: biocenosis, phenology, soil algae, plant viruses, adaptive strategies, lipid metabolism
Ðåôåðàò. Ñòàòòÿ ïðèñâÿ÷åíà ðåçóëüòàòàì ï'ÿòèð³÷íîãî êîìïëåêñíîãî âèâ÷åííÿ àíòàðêòè÷íî¿ á³îòè â
ðàéîí³ Àðãåíòèíñüêèõ îñòðîâ³â. Ó ðåçóëüòàò³ ïðîâåäåíèõ äîñë³äæåíü ñèñòåìàòè÷íèé ñïèñîê íàçåìíèõ
âîäîðîñòåé á³îãåîãðàô³÷íîãî ïîë³ãîíó íà îñòðîâ³ Ãàë³íäåç ïîïîâíèâñÿ íà 41 òàêñîí âèäîâîãî ðàíãó ³
âêëþ÷ຠ57 âèä³â ç òðüîõ â³ää³ë³â. Ó ãðóïóâàííÿõ ñí³ãó òà ëüîäó íà îñòðîâ³ Ãàë³íäåç òà îñòðîâ³ Óðóãâàé
âèÿâëåíî 12 âèä³â âîäîðîñòåé ç äâîõ â³ää³ë³â: Chlorophytà òà Bacillariophyta. Ïðîâåäåíî ïåðâèííèé àíàë³ç
ôåíîëîã³÷íèõ îñîáëèâîñòåé ð³çíèõ ãðóï õîðäîâèõ òâàðèí: 9 âèä³â ðèá, 14 âèä³â ïòàõ³â ³ 8 âèä³â ññàâö³â.
Óïåðøå ïðîâåäåíî êîìïëåêñíå ôåíîëîã³÷íå äîñë³äæåííÿ ãðóíòîâèõ òâàðèí ³ç ìîõó, ãðóíò-ñóáñòðàòó òà
ãðóíòó. Ó çðàçêàõ ðîñëèí Deschampcia àntarctica òà ìîõàõ ðîä³â Barbilophozia òà Polytrichum áóëè
äåòåêòîâàí³ àíòèãåíè â³ðóñ³â, ÿê³ íàëåæàòü äî ð³çíèõ òàêñîíîì³÷íèõ ãðóï, à ñàìå â³ðóñ òþòþíîâî¿ ìîçà¿êè
(Tobamovirus), â³ðóñ çåëåíî¿ êðàï÷àñòî¿ ìîçà¿êè îã³ðêà (Tobamovirus), â³ðóñ îã³ðêîâî¿ ìîçà¿êè
(Bromoviridae, Cucumovirus), â³ðóñ ïëÿìèñòîãî ç³â'ÿíåííÿ òîìàò³â (Bunyaviridae, Tospovirus).
Äîñë³äæåííÿ ôîòîñèíòåòè÷íèõ òêàíèí çðàçê³â Deschampsia àntarctica çàñâ³ä÷óþòü âèñîêèé ð³âåíü
àíòèîêñèäàíòíèõ ñèñòåì (íà ïðèêëàä³ ñóïåð-îêñèääèñìóòàçè), ùî ãîâîðèòü ïðî äîñòàòíüî âèñîêó
ïëàñòè÷í³ñòü (á³ëüøà íîðìà ðåàêö³¿) ðîñëèí âèäó Deschampsia àntarcticà. Âèÿâëåí³ îñîáëèâîñò³
ñòðóêòóðíî-ôóíêö³îíàëüíèõ êîìïîíåíò³â ë³ï³ä-á³ëêîâî-ï³ãìåíòíîãî êîìïëåêñó ôîòîñèíòåòè÷íèõ
ìåìáðàí Deschampsia àntarcticà º ïðîÿâîì àêòèâíèõ àäàïòèâíèõ ñòðàòåã³é äàíîãî âèäó ðîñëèí äî
ë³ì³òóþ÷èõ ôàêòîð³â Àíòàðêòèêè. Âèÿâëåí³ ïîä³áíîñò³ ë³ï³äíîãî îáì³íó ð³çíèõ âèä³â ðèá ìîæóòü
ñâ³ä÷èòè ïðî íàÿâí³ñòü ó íèõ ñï³ëüíî¿ ïðåäêîâî¿ ôîðìè, à íàÿâí³ñòü â³äì³ííîñòåé ó äåÿêèõ ëàíêàõ
ë³ï³äíîãî ìåòàáîë³çìó – ïðî íàñòóïí³ åòàïè åâîëþö³éíî¿ äèâåðãåíö³¿ ó çâ'ÿçêó ç ôîðìóâàííÿì
óí³êàëüíîãî íàáîðó àäàïòàö³é äî ñóâîðèõ óìîâ Àíòàðêòèêè. Îäåðæàí³ äàí³ íàðÿäó ³ç äàíèìè
ìîðôîëîã³÷íèõ, àíàòîìî-ô³ç³îëîã³÷íèõ, ìîëåêóëÿðíèõ äîñë³äæåíü ìîæóòü áóòè êîðèñíèìè ïðè îö³íö³
åâîëþö³éíî¿ ñïîð³äíåíîñò³ ð³çíèõ âèä³â àíòàðêòè÷íèõ ðèá.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: á³îöåíîç, íàçåìí³ âîäîðîñò³, ôåíîëîã³ÿ, â³ðóñè ðîñëèí, àäàïòèâí³ ñòðàòå㳿, ë³ï³äíèé
ìåòàáîë³çì.
ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈÉ ÀÍÒÀÐÊÒÈ×ÍÈÉ
ÆÓÐÍÀË
ÓÀÆ ¹ 8, 284-292 (2009)
ÓÄÊ 574.23
285
Ðåôåðàò. Ñòàòüÿ ïîñâÿùåíà ðåçóëüòàòàì ïÿòèëåòíåãî êîìïëåêñíîãî èçó÷åíèÿ àíòàðêòè÷åñêîé áèîòû â
ðàéîíå Àðãåíòèíñêèõ îñòðîâîâ.  ðåçóëüòàòå ïðîâåäåííûõ èññëåäîâàíèé ñèñòåìàòè÷åñêèé ñïèñîê
íàçåìíûõ âîäîðîñëåé áèîãåîãðàôè÷åñêîãî ïîëèãîíà íà îñòðîâå Ãàëèíäåç ïîïîëíèëñÿ íà 41 òàêñîí
âèäîâîãî ðàíãà è âêëþ÷àåò 57 âèäîâ èç òð¸õ îòäåëîâ.  ãðóïïèðîâêàõ ñíåãà è ëüäà íà îñòðîâå Ãàëèíäåç è
îñòðîâå Óðóãâàé âûÿâëåíî 12 âèäîâ âîäîðîñëåé èç äâóõ îòäåëîâ: Chlorophytà è Bacillariophyta. Ïðîâåäåí
ïåðâè÷íûé àíàëèç ôåíîëîãè÷åñêèõ îñîáåííîñòåé ðàçëè÷íûõ ãðóïï õîðäîâûõ æèâîòíûõ: 9 âèäîâ ðûá, 14
âèäîâ ïòèö è 8 âèäîâ ìëåêîïèòàþùèõ Âïåðâûå ïðîâåäåíû êîìïëåêñíûå ôåíîëîãè÷åñêèå èññëåäîâàíèÿ
ïî÷âåííûõ æèâîòíûõ èç ìõà, ãðóíò-ñóáñòðàòà è ãðóíòà.  îáðàçöàõ ðàñòåíèé Deschampcia àntarctica è
ìõàõ ðîäîâ Barbilophozia è Polytrichum áûëè äåòåêòèðîâàíû àíòèãåíû âèðóñîâ, ïðèíàäëåæàùèõ ê
ðàçíûì òàêñîíîìè÷åñêèì ãðóïïàì, à èìåííî âèðóñ òàáà÷íîé ìîçàèêè (Tobamovirus), âèðóñ çåëåíîé
êðàï÷àòîé ìîçàèêè îãóðöà (Tobamovirus), âèðóñ îãóðå÷íîé ìîçàèêè (Bromoviridae, Cucumovirus), âèðóñ
ïÿòíèñòîãî óâÿäàíèÿ òîìàòîâ (Bunyaviridae, Tospovirus). Èññëåäîâàíèå ôîòîñèíòåòè÷åñêèõ òêàíåé
îáðàçöîâ Deschampsia àntarctica ïîäòâåðæäàåò âûñîêèé óðîâåíü àíòèîêñèäàíòíûõ ñèñòåì (íà ïðèìåðå
ñóïåðîêñèääèñìóòàçû), ÷òî ñâèäåòåëüñòâóåò î äîñòàòî÷íî âûñîêîé ïëàñòè÷íîñòè (áîëüøàÿ íîðìà
ðåàêöèè) ðàñòåíèé âèäà Deschampsia àntarcticà. Âûÿâëåíû îñîáåííîñòè ñòðóêòóðíî-ôóíêöèîíàëüíûõ
êîìïîíåíòîâ ëèïèä-áåëêîâî-ïèãìåíòíîãî êîìïëåêñà ôîòî-
ñèíòåòè÷åñêèõ ìåìáðàí Deschampsia àntarcticà, ÷òî î÷åâèäíî ÿâëÿåòñÿ ïðîÿâëåíèåì àêòèâíûõ
àäàïòèâíûõ ñòðàòåãèé äàííîãî âèäà ðàñòåíèé ê ëèìèòèðóþùèì ôàêòîðàì Àíòàðêòèêè. Âûÿâëåííûå
ñõîäñòâà ëèïèäíîãî îáìåíà ðàçëè÷íûõ âèäîâ ðûá ìîãóò ñâèäåòåëüñòâîâàòü î íàëè÷èè ó íèõ îáùåé
ïðåäêîâîé ôîðìû, à ðàçëè÷èÿ â íåêîòîðûõ çâåíüÿõ ëèïèäíîãî ìåòàáîëèçìà – î ñëåäóþùèõ ýòàïàõ
ýâîëþöèîííîé äèâåðãåíöèè â ñâÿçè ñ ôîðìèðîâàíèåì óíèêàëüíîãî íàáîðà àäàïòàöèé ê ñóðîâûì
óñëîâèÿì Àíòàðêòèêè. Ïîëó÷åííûå äàííûå íàðÿäó ñ äàííûìè ìîðôîëîãè÷åñêèõ, àíàòîìî-
ôèçèîëîãè÷åñêèõ, ìîëåêóëÿðíûõ èññëåäîâàíèé ìîãóò áûòü ïîëåçíû ïðè îöåíêå ýâîëþöèîííîé ðîäñòâà
ðàçëè÷íûõ âèäîâ àíòàðêòè÷åñêèõ ðûá.
Êëþ÷åâûå ñëîâà: áèîöåíîç, íàçåìíûå âîäîðîñëè, ôåíîëîãèÿ, âèðóñû ðàñòåíèé, àäàïòèâíûå ñòðàòåãèè,
ëèïèäíûé ìåòàáîëèçì.
Âcòóï. Àíòàðêòè÷íèé ðåã³îí ÿâëÿº ñîáîþ óí³êàëüíó çà ñâî¿ìè êë³ìàòè÷íèìè òà
åêîëîã³÷íèìè õàðàêòåðèñòèêàìè ä³ëÿíêó äèêî¿ ïðèðîäè, ÿêà õàðàêòåðèçóºòüñÿ íåïîâòîðíèì
á³îð³çíîìàí³òòÿì. Òîìó êîìïëåêñíå âèâ÷åííÿ òà ïîñò³éíèé ìîí³òîðèíã îñòàííüîãî ìàº
ïð³îðèòåòíå çíà÷åííÿ ïðè äîñë³äæåíí³ òàêèõ åòàëîííèõ ä³ëÿíîê íåçàéìàíî¿ ïðèðîäè, ÿê
Àíòàðêòèêà. ϳä ÷àñ êîìïëåêñíîãî âèâ÷åííÿ á³îð³çíîìàí³òòÿ âàæëèâèì åòàïîì º àíàë³ç óñ³õ
éîãî åëåìåíò³â: êîìïëåêñ³â â³ðóñ³â, ì³êðîîðãàí³çì³â, áîòàí³÷íèõ ³ çîîëîã³÷íèõ îá'ºêò³â. Îäíèì
³ç íèõ º çîîöåíîçè, ùî âõîäÿòü äî ñêëàäó ð³çíîìàí³òíèõ åêîñèñòåì. Òâàðèíè â íèõ
âèêîðèñòîâóþòü ïåðâèííó ïðîäóêö³þ ÷è çàéìàþòüñÿ õèæàöòâîì – êîíñóìåíòè ïåðøîãî òà
âèùèõ ïîðÿäê³â. Òàê, íàçåìíèì ñóáñòðàòîì (íà ïðèêëàä³ Àðãåíòèíñüêèõ îñòðîâ³â) äëÿ
ðîçâèòêó á³îòè º ñêåë³, íà ÿêèõ ðîñòóòü ëèøàéíèêè, òà ùåáåíèñòèé åëþâ³é. Ñåðåä ðîñëèííîñò³
äîì³íóþòü ìîõè, õî÷à íà îáìåæåíèõ ä³ëÿíêàõ ðîñòóòü äâà âèäè âèùèõ ñóäèííèõ ðîñëèí –
Deschampsia antarctica òà Colobanthus quitensis. Ó ðåçóëüòàò³ â³äìèðàííÿ ðîñëèííîñò³, à òàêîæ
â³òðîâîãî çàíîñó ôîðìóþòüñÿ ä³ëÿíêè ïåðâèííîãî ´ðóíòó. Îñîáëèâî âîíè ïîì³òí³ ïîáëèçó
êîëîí³é ïòàõ³â, äå óòâîðþþòüñÿ ñêóï÷åííÿ âåëèêî¿ ê³ëüêîñò³ îðãàí³÷íîãî äîáðèâà ãóàíî. Ó
äåðíèíàõ ìîõ³â, ´ðóíò-ñóáñòðàòó, ëèøàéíèê³â òà D.antarctica çóñòð³÷àþòüñÿ ïðåäñòàâíèêè
áàãàòüîõ ãðóï áåçõðåáåòíèõ òâàðèí (â³ëüíîæèâó÷³ ´ðóíòîâ³ íåìàòîäè, òàðä³ãðàäè, êë³ù³,
êîëåìáîëè, õ³ðîíîì³äè òîùî), ùî æèâëÿòüñÿ ðîñëèíàìè ÷è ïîëþþòü íà ³íøèõ áåçõðåáåòíèõ
òâàðèí öèõ åêîñèñòåì. Òàêèì ÷èíîì, çàâäÿêè æèòòºä³ÿëüíîñò³ âèùèõ õîðäîâèõ òâàðèí (ïòàõ³â ³
ññàâö³â) ñòâîðþþòüñÿ óìîâè äëÿ çðîñòàííÿ ïðîäóöåíò³â, à ¿õíþ ïåðâèííó ïðîäóêö³þ
âèêîðèñòîâóþòü âæå áåçõðåáåòí³ òâàðèíè, ÿê³ ïåðåäàþòü åíåðã³þ ëàíöþãàìè æèâëåííÿ. Òîìó é
äîñë³äæóâàòè ïîä³áí³ åêîñèñòåìè òðåáà êîìïëåêñíî ÿê äëÿ îêðåìèõ åëåìåíò³â çîîëîã³÷íî¿
ëàíêè, òàê ³ äëÿ á³îð³çíîìàí³òòÿ â ö³ëîìó.
Êð³ì òîãî, íà ïðèêëàä³ Àíòàðêòèêè îñîáëèâî äîáðå ïîì³òí³ ãëîáàëüí³ çì³íè êë³ìàòó, ÿê³,
ó ñâîþ ÷åðãó, áåçïîñåðåäíüî âïëèâàþòü íà çì³íè á³îòè÷íî¿ ÷àñòèíè ¿¿ åêîñèñòåì.
Ðîñëèíè, ìîõè é âîäîðîñò³. ßê â³äîìî, ïðîäóöåíòè íàçåìíèõ àíòàðêòè÷íèõ åêîñèñòåì
ïðåäñòàâëåí³ âîäîðîñòÿìè (â³ëüíî³ñíóþ÷èìè òà ôîòîá³îíòèàìè ëèøàéíèê³â), ìîõîïîä³áíèìè
(ìîõàìè òà ïå÷³íî÷íèêàìè) ³ ñóäèííèìè ðîñëèíàìè.  ðàéîí³ Àðãåíòèíñüêèõ îñòðîâ³â ó
íàçåìíèõ á³îòîïàõ âèÿâëåíî: âîäîðîñòåé – 78 âèä³â òà âíóòð³øíüîâèäîâèõ òàêñîí³â,
Ïîë³ùóê Â.Ï.: ÊÎÌÏËÅÊÑÍÅ ÂÈÂ×ÅÍÍß ÀÍÒÀÐÊÒÈ×Íί Á²ÎÒÈ
286
ìîõîïîä³áíèõ – 34 âèäè, âèùèõ ðîñëèí – 2 âèäè (Deschampsia antarctica òà Colobanthus
quitensis). Ðàçîì – 114 âèä³â òà âíóòð³øüîâèäîâèõ òàêñîí³â ïðîäóöåíò³â.
Âîäîðîñò³ óòâîðþþòü ÷îòèðè òèïè òà 8 âàð³àíò³â ãðóïóâàíü:
1. ˳òîô³ëüí³ (åï³ë³òí³, åíäîë³òí³, ã³ïîë³òí³)
2. Åäàô³÷í³ (ë³òîãðóíò³â, îðí³òîãåííèõ ãðóíò³â, ñïðàâæí³õ áóðèõ ãðóíò³â)
3. Åï³ô³òí³ ãðóïóâàííÿ áð³îöåíîç³â
4. Êð³îô³ëüí³ (ãðóïóâàííÿ ñí³ãó òà ëüîäó).
Çà ðåçóëüòàòàìè ³íâåíòàðèçàö³éíèõ äîñë³äæåíü ôëîðè íàçåìíèõ âîäîðîñòåé
Àðãåíòèíñüêèõ îñòðîâ³â çàðåºñòðîâàíî ó íàçåìíèõ ô³òîöåíîçàõ Àíòàðêòèêè: 267 âèä³â (2, 14 ),
ç íèõ ó Ïðèìîðñüê³é Àíòàðêòèö³ – áëèçüêî 150 âèä³â.
Âèÿâëåíî â ðàéîí³ Àðãåíòèíñüêèõ îñòðîâ³â: 78 âèä³â òà âíóòð³øíüîâèäîâèõ òàêñîí³â
(10) (áëèçüêî 30% â³ä çàãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³ âèä³â íàçåìíî¿ àëüãîôëîðè Àíòàðêòèêè),
ç íèõ ö³àíîïðîêàð³îò³â (Cyanoprokaryota) 7 âèä³â, ä³àòîìîâèõ âîäîðîñòåé
(Bacillariophyta) 41 âèä, çåëåíèõ âîäîðîñòåé (Chlorophyta) – 30 âèä³â.
Âèÿâëåíî 3 âèäè, íîâ³ äëÿ ôëîðè Àíòàêòèêè â ö³ëîìó:
Komvophoron groenlandicum (Cyanoprokaryota) – ð³äê³ñíèé âèä, ùî áóâ ðàí³ø â³äîìèé
ëèøå ç Ãðåíëàí䳿. Âèÿâëåíèé ó ë³òîãðóíòàõ î-âà Ãàë³íäåç;
Pseudococcomyxa subellipsoidea (Chlorophyta) – îäèí ç íàéïîøèðåí³øèõ âèä³â
åï³áð³îô³òíèõ òà ãðóíòîâèõ ãðóïóâàíü ðàéîíó Àðãåíòèíñüêèõ îñòðîâ³â;
Elliptochloris bilobata (Chlorophyta) – ð³äê³ñíèé äëÿ Àíòàðêòèêè âèä, ùî âõîäèòü äî
ñêëàäó åï³áð³îô³òíèõ óãðóïîâàíü. ³äîìèé ïåðåâàæíî ç ã³ðñüêèõ ðåã³îí³â ϳâí³÷íî¿ ï³âêóë³.
Âèÿâëåíî 6 òàêñîí³â, ìîðôîòèïè ÿêèõ íå â³äïîâ³äàþòü æîäíîìó ä³àãíîçîâ³ æîäíîãî ç â³äîìèõ
âèä³â, òîáòî âîíè º íîâèìè äëÿ íàóêè.
×îòèðè íîâèõ âèäè ïðåäñòàâëÿþòü ðîäè, ÿê³ â íàçåìíèõ á³îòîïàõ Àíòàðêòèêè ðàí³øå íå
âèÿâëÿëèñÿ (Spirulina sp., Avernensia sp., Parietochloris sp.1, Parietochloris sp.2), òà äâà íîâèõ
âèäè íàëåæàòü äî ðîä³â, ÿê³ âæå áóëè âèÿâëåí³ â Àíòàðêòèö³ (Coleochlamys sp. òà Koliella sp.)
Âèÿâëåíî êîìïëåêñè äîì³íàíò³â åäàô³÷íèõ, åï³áð³îô³òíèõ òà êð³îô³ëüíèõ ãðóïóâàíü
ðàéîíó Àðãåíòèíñüêèõ îñòðîâ³â: ãðóíòîâ³ âîäîðîñò³ (57 âèä³â), êð³îô³ëüí³ âîäîðîñò³ (12 âèä³â)
òà åï³áð³îô³ëüí³ âîäîðîñò³ (39 âèä³â).
Çà ðåçóëüòàòàìè ³íâåíòàðèçàö³éíèõ äîñë³äæåíü ìîõîïîä³áíèõ Àðãåíòèíñüêèõ îñòðîâ³â
âèÿâëåíî 34 âèäè ìîõîïîä³áíèõ, ç íèõ 29 âèä³â ìîõ³â òà 5 âèä³â ïå÷³íî÷íèê³â.
Íà ñüîãîäí³øí³é äåíü áàãàòî àñïåêò³â ³ñíóâàííÿ ð³çíèõ ãðóï àíòàðêòè÷íèõ òâàðèí, à
ãîëîâíå çì³í, ùî â³äáóâàþòüñÿ ï³ä ïðÿìèì ÷è îïîñåðåäêîâàíèì âïëèâîì ëþäèíè, äîñë³äæåíî
íåäîñòàòíüî (20).
Íàçåìí³ åêîñèñòåìè. Äîñë³äæåííÿ áåçõðåáåòíèõ íàçåìíèõ åêîñèñòåì (26) ïðîâîäèëè ç
ìåòîþ âñòàíîâëåííÿ âèäîâîãî ð³çíîìàí³òòÿ öèõ òâàðèí ó ðåã³îí³ Àðãåíòèíñüêèõ îñòðîâ³â òà
âèâ÷åííÿ îñîáëèâîñòåé ¿õ ôåíîëî㳿 â åêñòðåìàëüíèõ óìîâàõ îòî÷óþ÷îãî ñåðåäîâèùà, ùî
çì³íþºòüñÿ.
Áóëî ³äåíòèô³êîâàíî ïðåäñòàâíèê³â äâîõ ïðîáëåìíèõ ðàí³øå ãðóï òâàðèí (êîëåìáîëè òà
êë³ù³) ïî ÷àñòèí³ ïðîá çà 2007–2008 ðð. (22). Òàê, êîëåìáîëè ïðåäñòàâëåí³ 3-ìà âèäàìè
(Cryptopygus antarctica, Friesea grisea ³ Isotoma octooculata), à êë³ù³ 5-ìà (Alaskozetes
antarcticus, Gamasellus racovitzai, Protereunetes minutus, Stereotydus villosus, Ixodes uriae).
Ïîä³áí³ êîìïëåêñí³ äàí³ (âåëèêà ê³ëüê³ñòü òî÷îê, âåëè÷åçíà òåðèòîð³ÿ, ñåçîíí³ ïðîáè,
êóëüòèâóâàííÿ) äëÿ ð³çíèõ òî÷îê ç âåëèêî¿ çà ïëîùåþ òåðèòî𳿠ïîáëèçó ÓÀÑ «Àêàäåì³ê
Âåðíàäñüêèé» ç³áðàíî âïåðøå çà âñþ ³ñòîð³þ óêðà¿íñüêèõ àíòàðêòè÷íèõ äîñë³äæåíü, à òàêîæ
âïåðøå äëÿ äîñë³äæåíü öüîãî ðåã³îíó. Êð³ì òîãî, äëÿ âñ³õ òî÷îê öèõ ñòàíö³é áóëè âæå âèçíà÷åí³
ïðîáè ç õ³ðîíîì³äàìè ç ºäèíèì âèäîì Belgica àntarctica.
Ïîë³ùóê Â.Ï.: ÊÎÌÏËÅÊÑÍÅ ÂÈÂ×ÅÍÍß ÀÍÒÀÐÊÒÈ×Íί Á²ÎÒÈ
287
Ïð³ñíîâîäí³ åêîñèñòåìè. Ó âåëèêèõ ïð³ñíîâîäíèõ êàëþæàõ áóëî çíàéäåíî æàáðîíîãèõ
ðàêîïîä³áíèõ, íàïðèêëàä, Brachinecta granulosa (îñòðîâè Ãàë³íäåç, Ñêóà, Áàðõàíè òîùî). Àëå
îñîáëèâî çíà÷óùèì º òå, ùî ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³¿ 2007–2008 ðð. íà êðàéîâîìó îñòðîâ³ ãðóïè Ðîêà
ëèøå â îäíîìó íåâåëè÷êîìó ïð³ñíîâîäíîìó îçåðö³ áóëî âïåðøå çíàéäåíî, à òåïåð
³äåíòèô³êîâàíî â êàìåðàëüíèõ óìîâàõ, ïîáëèçó ÓÀÑ «Àêàäåì³ê Âåðíàäñüêèé», âåñëîíîãî
ðà÷êà – Pseudoboeckella poppe³ (6).
Ðèáè. Ïðîâåäåíî àíàë³ç ôåíîëî㳿 òà ìîðôîìåòðè÷íèõ îñîáëèâîñòåé 9-òè âèä³â ðèá
(12). Óïåðøå ïðîâåäåíî ìîðôîìåòðè÷íèé ³ ñòàòèñòè÷íèé àíàë³ç äëÿ ìàéæå 500 ðèá, ùî äàñòü
ìîæëèâ³ñòü, çà óìîâè ïîäàëüøèõ äîñë³äæåíü ³ â³äáîðó ïðîá ³ç ³íøèõ òî÷îê, îö³íèòè íàÿâí³ñòü
àáî â³äñóòí³ñòü ìîðôîëîã³÷íèõ ïðèñòîñóâàíü ó ðèá ó çâ'ÿçêó ³ç âïëèâîì óìîâ ñåðåäîâèùà
³ñíóâàííÿ, ùî çì³íþºòüñÿ. Àëå é íà äàíèé ìîìåíò ïðîâåäåíèé àíàë³ç ïîêàçàâ: óïåðøå çà âñ³
ðîêè äîñë³äæåíü çì³íèâñÿ ñóáäîì³íàíò, ùî ïîâ'ÿçàíî ñêîð³ø çà âñå ç ïîñòóïîâîþ çì³íîþ
êë³ìàòè÷íèõ óìîâ. Òàê, çà ÷èñåëüí³ñòþ ó â³äëîâàõ àáñîëþòíèì äîì³íàíòîì ëèøàºòüñÿ
àíòàðêòè÷íà ãîëîëîáà íîòîòåí³ÿ N.coriiceps (72,4%), àëå ñóáäîì³íàíòîì áóëà âæå ìàðìóðîâà
íîòîòåí³ÿ N. rosii (12%). Ö³êàâî, ùî çà âñ³ ïîïåðåäí³ ðîêè äîñë³äæåíü áóëî âèëîâëåíî ò³ëüêè
îäíó îñîáèíó, à â 2007–2008 ðð. – 57 åêç. Ó òîé æå ÷àñ ñòðîêàòèé òðåìàòîìóñ Tr.bernacchii, ÿêèé
çàâæäè áóâ ñóáäîì³íàíòîì, ó 2007–2008 ðð. áóâ ï³éìàíèé ò³ëüêè 4 ðàçè òà îäíîãî ðàçó
çíàéäåíèé ó øëóíêó õèæî¿ ðèáè, ùî ñêëàäຠâñüîãî 1,1% â³ä ¿¿ çàãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³.
Ïòàõè. Îáë³ê îðí³òîôàóíè â ðàéîí³ îñòðîâ³â Àðãåíòèíñüêîãî àðõ³ïåëàãó (23) òà
ïîäàëüøèé àíàë³ç îòðèìàíèõ ðåçóëüòàò³â äàëè ö³êàâó ³íôîðìàö³þ ïî ôåíîëî㳿 14 âèä³â ïòàõ³â.
Ñïðàâà â òîìó, ùî öåé ìîí³òîðèíã ðîçïî÷àòî ùå ï³ä ÷àñ ïåðøèõ óêðà¿íñüêèõ åêñïåäèö³é â
Àíòàðêòèêó, òîìó íàø³ äîñë³äæåííÿ áóëè ïðîäîâæåííÿì áàãàòîð³÷íîãî ìîí³òîðèíãó.
Àíàë³çóþ÷è çì³íè ôåíîëî㳿 ïòàõ³â ³ ññàâö³â, ìîæíà âèÿâèòè ïåâí³ â³äõèëåííÿ â³ä íîðìè òà
ç'ÿñóâàòè ïðè÷èíè, ùî ¿õ âèêëèêàëè. Òàê, íàïðèêëàä, ï³íãâ³íè Äæ³íòó âïåðøå óòâîðèëè íîâ³
êîëîí³¿, äå óñï³øíî âèâåëè ïòàøåíÿò, íà îñòðîâ³ Ãàë³íäåç ³ ìèñ³ Òóêñåí. Öå äóæå âàæëèâèé
ôàêò, îñê³ëüêè íà äàíèé ìîìåíò öå ïåðøà ðåºñòðàö³ÿ íîâèõ íàéï³âäåíí³øèõ ì³ñöü ãí³çäóâàííÿ
Äæ³íòó â ìåæàõ öüîãî ðåã³îíó Àíòàðêòèêè. Îñòàííº ïîâ'ÿçàíå, íà íàøó äóìêó, ç³ çì³íîþ
ãëîáàëüíîãî êë³ìàòó íàøî¿ ïëàíåòè, à â³äïîâ³äíî ç ïåðåôîðìàòóâàííÿì ñåðåäîâèùà ³ñíóâàííÿ
öèõ ïòàõ³â.
Ññàâö³. Îïèñàí³ âèùå òåíäåíö³¿ âèâ÷åííÿ ôåíîëîã³÷íèõ îñîáëèâîñòåé ïðèòàìàíí³ ³
ññàâöÿì, ÿêèõ áóëî çàðåºñòðîâàíî 8 âèä³â. Òàê, ç êîæíèì ðîêîì ïîñòóïîâî çá³ëüøóþòüñÿ
êîëîí³¿ ï³âäåííîãî ìîðñüêîãî êîòèêà â ðàéîí³ ÓÀÑ «Àêàäåì³ê Âåðíàäñüêèé», ùî òàêîæ
ñâ³ä÷èòü ïðî ñòâîðåííÿ îïòèìàëüí³øèõ óìîâ äëÿ ïðåäñòàâíèê³â öüîãî âèäó âíàñë³äîê çì³íè
óìîâ ñåðåäîâèùà ³ñíóâàííÿ.
³ðóñè. Ïðîâåäåíî ìîëåêóëÿðíî-á³îëîã³÷íèé àíàë³ç òîòàëüíî¿ ÐÍÊ ðîñëèí Deschampsia
antarctica òà Colobanthus quitensis, çà äîïîìîãîþ çâîðîòíîòðàíñêðèïö³éíî¿ ïîë³ìåðàçíî¿
ëàíöþãîâî¿ ðåàêö³¿, íà íàÿâí³ñòü ïîñë³äîâíîñòåé ãåíó á³ëêà îáîëîíêè â³ðóñ³â ÂÒÌ, ÕÂÊ òà
ÂÇÊÌÎ. Ïåðåâ³ðêà òåñòîâàíèõ â ÇÒ-ÏËÐ çðàçê³â â ³ìóíîôåðìåíòíîìó àíàë³ç³ ç âèêîðèñòàííÿì
àíòèò³ë äî ÂÎÌ, ÂÇÊÌÎ, ÂÏÇÒ, ÂÒÌ, ÂÌË, ÂÑÌÏ, ÂÌÁ, ÂØÌß, ÂÆÊß, ÂÌÒ, ÕÂÊ òà ÓÂÊ
ïîêàçóº ìîæëèâó ïðèñóòí³ñòü â ñîö³ äàíèõ ðîñëèí àíòèãåí³â äî â³ðóñ³â ÂÌË òà ÂÇÊÌÎ (13).
Ïîïðè òå, ùî ìè ï³ä³áðàëè îïòèìàëüíèé ìåòîä äëÿ âèä³ëåííÿ òîòàëüíî¿ ÐÍÊ ç ðîñëèí
Deschampsia antarctica òà Colobanthus quitensis, ïðè ïîñòàíîâö³ çâîðîòíîòðàíñêðèïòàçíî¿
ïîë³ìåðàçíî¿ ëàíöþãîâî¿ ðåàêö³¿ îòðèìàíî íåãàòèâíèé ðåçóëüòàò ó âñ³õ âèïàäêàõ (3).
Îñê³ëüêè ðåçóëüòàòè ÏËÐ íåñïîä³âàíî âèÿâèëèñü ïîâí³ñòþ íåãàòèâíèìè, â
ïîäàëüøîìó îòðèìàí³ äàí³ ïåðåâ³ðÿëèñÿ çà äîïîìîãîþ ²ÔÀ. Ðîñëèíè ïåðåâ³ðÿëè çà äîïîìîãîþ
²ÔÀ íà íàÿâí³ñòü ÂÎÌ, ÂÇÊÌÎ, ÂÏÇÒ, ÂÒÌ, ÂÌË, ÂÑÌÏ, ÂÌÁ, ÂØÌß, ÂÆÊß, ÂÌÒ
(â³ðóñó ìîçà¿êè òóðíåïñó), ÕÂÊ (õ â³ðóñ êàðòîïë³) òà ÓÂÊ (ó â³ðóñ êàðòîïë³) (ðèñ.). Ìîæíà
ïðèïóñòèòè íàÿâí³ñòü â³ðóñíèõ Àà äî ÂÌË, ÂÇÊÌÎ ó ê³ëüêîõ çðàçêàõ D. àntarctica ç îñòðîâ³â
Ãàë³íäåç, Äàðáîêñ, Ëèïìàí òà ìèñó Ðàñìóññåí, îñê³ëüêè ðåçóëüòàòè ²ÔÀ íàáëèæåí³ äî
Ïîë³ùóê Â.Ï.: ÊÎÌÏËÅÊÑÍÅ ÂÈÂ×ÅÍÍß ÀÍÒÀÐÊÒÈ×Íί Á²ÎÒÈ
288
ïîçèòèâíèõ. Îòðèìàí³ äàí³ ìîæíà ïîÿñíèòè íèçüêîþ ê³ëüê³ñòþ ÀÃ, íàÿâí³ñòþ
áëèçüêîñïîð³äíåíèõ øòàì³â àáî æ òåìïåðàòóðíèìè ðåæèìàìè ï³ä ÷àñ â³äáîðó çðàçê³â, ÿê³ â
äàíèé ïåð³îä º íåñïðèéíÿòëèâèìè äëÿ ðåïðîäóêö³¿ â³ðóñ³â. Óñå öå äຠíàì çìîãó ãîâîðèòè ïðî
íàáëèæåí³ äî ïîçèòèâíèõ ðåçóëüòàòè çðàçê³â ðîñëèí Deschampcia òà Colobanthus.
Ðèñóíîê. Äåòåêö³ÿ â³ðóñ³â â ðîñëèíàõ Deschampcia àntarctica çà äîïîìîãîþ ñåíäâ³÷ ²ÔÀ.
Ô³ç³îëîã³ÿ ðîñëèí. Äîñë³äæåííÿ àäàïòàö³¿ âèùèõ ñóäèííèõ ðîñëèí (D. antarctica òà C.
quitensis) Àíòàðêòèêè äî àá³îòè÷íèõ ôàêòîð³â äàíîãî ðåã³îíó äîçâîëèëè êîíñòàòóâàòè
íàÿâí³ñòü ñïåöèô³÷íèõ ñòðàòåã³é ïðèñòîñóâàííÿ äî ¿õ ïåðåá³ãó, à ñàìå ôîðìóâàííÿ
ìàêñèìàëüíî ñêîðî÷åíîãî îíòîãåíåçó, ùî â ÷àñîâîìó âèì³ð³ ñï³âïàäຠç òðèâàë³ñòþ
àíòàðêòè÷íîãî ë³òà ³ çàáåçïå÷óº øâèäêå ïðîõîäæåííÿ ôàç îíòîãåíåçó (ïîä³áíî äî ðîñëèí-
åôåìåð³â), íåîáõ³äíå äëÿ ôîðìóâàííÿ âåãåòàòèâíî¿ ìàñè òà âèçð³âàííÿ ãåíåðàòèâíîãî àïàðàòó
ðîñëèí.
Ïîðÿä ç ïàñèâíîþ àäàïòàö³ºþ ðîñëèíè D. antarctica âèêîðèñòîâóþòü é àêòèâí³ øëÿõè
àäàïòàö³¿, ÿê³ ìè äîñë³äæóâàëè íà ð³âí³ ñâ³òëîçàëåæíèõ ïðîöåñ³â òà çàä³ÿíèõ ó ¿õí³é ðåãóëÿö³¿
êîìïîíåíò³â ìàëîäîñë³äæåíîãî ë³ï³ä-ï³ãìåíòíîãî êîìïëåêñó ôîòîñèíòåòè÷íèõ ìåìáðàí
ðîñëèí. Âñòàíîâëåíî ïðåâàëþâàííÿ ÿê âì³ñòó ôîòîñèíòåòè÷íèõ ï³ãìåíò³â, òàê ³ ñïåöèô³÷íèõ
ë³ï³äíèõ ñòðóêòóð (ãë³êîë³ï³ä³â òà ñóëüôîõ³íîâîçèëä³àöèëãë³öåðîëó), çàä³ÿíèõ ó ñòàá³ë³çàö³¿
ðîáîòè ôîòîñèñòåì ðîñëèí çà 䳿 åêñòðåìàëüíèõ ôàêòîð³â (17, 19). Ïîð³âíÿííÿ ïðîâîäèëîñü ó
âèäîâîìó àñïåêò³ ç ðîñëèíàìè àáîðèãåííîãî âèäó Deschampsia caespitosa òà çà óìîâ
åêñïåðèìåíòàëüíîãî îêñèäíîãî ñòðåñó (2, 15).
Äîñë³äæåííÿ ï³ãìåíò-á³ëêîâèõ êîìïëåêñ³â òèëàêî¿äíèõ ìåìáðàí ðîñëèí D. antarctica
âèÿâèëî ê³ëüê³ñí³ â³äì³ííîñò³ ó çàãàëüíîìó âì³ñò³ ñâ³òëîçáèðàëüíîãî êîìïëåêñó 2 (ÑÇʲ²) –
1 3éîãî îë³ãîìåðí³é (LHCP ) òà ìîíîìåðí³é (LHCP ) ôîðìàõ, âì³ñò³ õëîðîô³ëó â çîí³ ÑÐà, ùî
â³äïîâ³äຠï³ãìåíò-á³ëêîâèì êîìïëåêñàì áëèæíüî¿ àíòåíè. Ðåçóëüòàòè ãëîáàëüíîãî
âèð³âíþâàííÿ òà äîìåííî¿ àðõ³òåêòóðè ïîêàçàëè, ùî ôðàãìåíò àì³íîêèñëîòíî¿ ïîñë³äîâíîñò³
á³ëêîâî¿ ôðàêö³¿ ÔѲ² D. antarctica ìຠâèñîêó ïîä³áí³ñòü äî ïîñë³äîâíîñòåé A. thaliana òà O.
sativa, ÿê³ íàëåæàòü äî ðîäèíè á³ëê³â PcbÑ, à îòæå º ôðàãìåíòîì ïðîäóêòó ãåíà ðîäèíè ðsbÑ.
³äçíà÷åíî òàêîæ, ùî â äàíîìó ôðàãìåíò³ â³äñóòíÿ Ñ-ê³íöåâà ÷àñòèíà ïîñë³äîâíîñò³, ÿêà çà
ðîçì³ðîì â³äïîâ³äຠîäíîìó ÷è ê³ëüêîì åêçîíàì (18).
Äîñë³äæåííÿ ôîòîñèíòåòè÷íèõ òêàíèí çðàçê³â Deschampsia àntarctica, â³ä³áðàíèõ â
Àíòàðêòèö³, çàñâ³ä÷óþòü òàêîæ âèñîêèé ð³âåíü àíòèîêñèäàíòíèõ ñèñòåì (íà ïðèêëàä³
Ïîë³ùóê Â.Ï.: ÊÎÌÏËÅÊÑÍÅ ÂÈÂ×ÅÍÍß ÀÍÒÀÐÊÒÈ×Íί Á²ÎÒÈ
289
ñóïåðîêñèääèñìóòàçè), ùî ñâ³ä÷èòü ïðî äîñòàòíüî âèñîêó ïëàñòè÷í³ñòü (á³ëüøà íîðìà ðåàêö³¿)
ðîñëèí âèäó Deschampsia àntarcticà (16).
Âèÿâëåí³ îñîáëèâîñò³ ñòðóêòóðíî-ôóíêö³îíàëüíèõ êîìïîíåíò³â ë³ï³ä-á³ëêîâî-
ï³ãìåíòíîãî êîìïëåêñó ôîòîñèíòåòè÷íèõ ìåìáðàí Deschampsia àntarcticà º ïðîÿâîì àêòèâíèõ
àäàïòèâíèõ ñòðàòåã³é äàíîãî âèäó ðîñëèí äî ë³ì³òóþ÷èõ ôàêòîð³â Àíòàðêòèêè (1).
Á³îõ³ì³ÿ. Óïðîäîâæ áàãàòüîõ äåñÿòèð³÷ Àíòàðêòèêà çàëèøàºòüñÿ óí³âåðñàëüíèì
ïîë³ãîíîì äëÿ äîñë³äæåííÿ ìîðôîëîã³÷íèõ, ô³ç³îëîã³÷íèõ òà á³îõ³ì³÷íî-ìîëåêóëÿðíèõ
îñîáëèâîñòåé åíäåì³÷íî¿ ôëîðè òà ôàóíè. Àíòàðêòèêà º öàðñòâîì íîòîòåí³ºâèõ ðèá, îñê³ëüêè
áëèçüêî 75% ïðåäñòàâíèê³â äîííî¿ ôàóíè Àíòàðêòèêè íàëåæàòü äî íàäðîäèíè Notothenioidàå
(4, 7).
Ïðîáëåìîþ á³îëîã³÷íîãî ìîí³òîðèíãó º ïîøóê á³îõ³ì³÷íèõ ³íäèêàòîð³â – ÿê äëÿ îö³íêè
ñòàíó ïðèðîäíèõ ïîïóëÿö³é, òàê ³ äëÿ âèÿâëåííÿ ñòóïåíÿ âèäîâîãî ð³çíîìàí³òòÿ.
ϳä âïëèâîì óìîâ ñåðåäîâèùà âïðîäîâæ òðèâàëîãî åâîëþö³éíîãî ïðîöåñó ó ð³çíèõ
âèä³â àíòàðêòè÷íèõ ðèá ñôîðìóâàëàñÿ íèçêà ìîðôîôóíêö³îíàëüíèõ îçíàê àäàïòèâíîãî
õàðàêòåðó, ùî íàäàëî ìîæëèâîñò³ ïðèñòîñóâàòè â³äïîâ³äíî ÿê ïåðåá³ã îêðåìèõ á³îõ³ì³÷íèõ
ðåàêö³é, òàê ³ ôóíêö³îíóâàííÿ ö³ëèõ ìåòàáîë³÷íèõ ñèñòåì äî æîðñòêèõ óìîâ äîâê³ëëÿ (5).
Îäíèìè ç íàéâàæëèâ³øèõ îðãàí³÷íèõ ñïîëóê ó ñêëàä³ æèâèõ îðãàí³çì³â º ë³ï³äè, ÿê³
õàðàêòåðèçóþòüñÿ çíà÷íèì ñòðóêòóðíèì ð³çíîìàí³òòÿì òà øèðîêèì ñïåêòðîì ôóíêö³îíàëüíî¿
àêòèâíîñò³ (11).
Öå çóìîâèëî íåîáõ³äí³ñòü äîñë³äæåííÿ îñîáëèâîñòåé ë³ï³äíîãî îáì³íó â îðãàí³çì³
ð³çíèõ âèä³â àíòàðêòè÷íèõ ðèá äëÿ îö³íêè øëÿõ³â ï³äòðèìàííÿ ãîìåîñòàçó ïðè àäàïòàö³¿ äî
íèçüêèõ òåìïåðàòóð. Ñèðîâàòêà êðîâ³ â³äíîñèòüñÿ äî íàéâàæëèâ³øèõ ïóë³â ë³ï³äíèõ ñïîëóê,
òîìó ê³ëüê³ñí³ ïîêàçíèêè âì³ñòó ñïîëóê ë³ï³äíî¿ ïðèðîäè ó ñèðîâàòö³ êðîâ³ º ³íôîðìàòèâíèì
ïîêàçíèêîì ïðè îö³íö³ çàãàëüíîãî ð³âíÿ ë³ï³äíîãî îáì³íó.
 ðåçóëüòàò³ ïðîâåäåíî¿ ðîáîòè äëÿ òðüîõ âèä³â àíòàðêòè÷íèõ ðèá – T.bernacchii,
á³ëîêðîâêè êðîêîäèëîâî¿ (Ch.aceratus) òà N. coriiceps âèÿâëåíî â³äì³ííîñò³ ó âì³ñò³ îñíîâíèõ
ë³ï³äíèõ êîìïîíåíò³â êðîâ³ – òðèàöèëãë³öåðèä³â, ôîñôîë³ï³ä³â òà õîëåñòåðîëó (9).
Òàê, ï³äâèùåíèé ð³âåíü Òà ó ñèðîâàòö³ êðîâ³ á³ëîêðîâíî¿ ðèáè, ïîð³âíÿíî ç ³íøèìè
âèäàìè, ìîæå ñâ³ä÷èòè ïðî éìîâ³ðí³ñòü âèêîðèñòàííÿ ¿õ ÿê äîäàòêîâîãî äæåðåëà åíåð㳿 (21).
Âì³ñò õîëåñòåðîëó, ÿêîìó âëàñòèâà ñòðóêòóðíà òà ðåãóëÿòîðíà ôóíêö³¿, äëÿ äàíèõ âèä³â
ðèá ñòàíîâèòü ó ñåðåäíüîìó 5,8±0,7 ììîëü/ë. Îäíàê, çã³äíî ç äàíèìè ë³òåðàòóðè, âì³ñò
õîëåñòåðîëó ó ïðåäñòàâíèê³â ïîì³ðíèõ, à îñîáëèâî òðîï³÷íèõ øèðîò ÿê ó ñêëàä³ ìåìáðàí, òàê ³
â ñèðîâàòö³ êðîâ³ ïîð³âíÿíî âèùèé. Òîìó îäíèì ³ç ìåõàí³çì³â àäàïòàö³¿ ðèá äî 䳿 íèçüêèõ
òåìïåðàòóð º çàïîá³ãàííÿ çíèæåííþ ïëèííîñò³ ìåìáðàí, ùî äîñÿãàºòüñÿ çàâäÿêè çìåíøåííþ
ïóëó õîëåñòåðîëó.
Âèÿâëåíî ïîíèæåíèé ð³âåíü âì³ñòó ÔË, îñíîâíîãî êîìïîíåíòà êë³òèííèõ ìåìáðàí, ó
ñèðîâàòö³ êðîâ³ T.bernacchii (1,95±0,10 ììîëü/ë) ïîð³âíÿíî ç C.àceratus òà N.ñoriiceps, äëÿ ÿêèõ
öåé ïîêàçíèê ñòàíîâèòü 2,77±0,16 òà 2,64±0,11 ììîëü/ë â³äïîâ³äíî. Âì³ñò îñíîâíèõ
ôîñôîë³ï³ä³â (ôîñôàòèäèëõîë³íó òà ôîñôàòèäèëåòàíîëàì³íó) äëÿ C.àceratus òà T.bernacchii
ïîä³áíèé òà ñêëàäຠâ ñåðåäíüîìó 36 òà 19% â³ä çàãàëüíîãî âì³ñòó ÔË â³äïîâ³äíî. Îäíàê äëÿ
îñîáèí âèäó N.ñoriiceps òåíäåíö³ÿ ïðîòèëåæíà (25 òà 36% â³äïîâ³äíî). Âì³ñò ì³íîðíî¿
êîìïîíåíòè ôîñôîë³ï³ä³â (ñô³íãî쳺ë³í, ôîñôàòèäèëñåðèí òà ôîñôàòèäèë³íîçèòîë) ó êðîâ³
âñ³õ âèä³â ðèá ñóòòºâî íå â³äð³çíÿºòüñÿ. Âèÿâëåí³ â³äì³ííîñò³ ó âì³ñò³ ÔË òà ïåðåðîçïîä³ë³
³íäèâ³äóàëüíèõ ôîñôîë³ï³ä³â ñâ³ä÷àòü ïðî îñîáëèâîñò³ ïðîò³êàííÿ ìåìáðàíîçàëåæíèõ
ïðîöåñ³â äëÿ ð³çíèõ âèä³â àíòàðêòè÷íèõ ðèá (8, 24, 25).
˳ï³äè ñèðîâàòêè êðîâ³ çíàõîäÿòüñÿ ïåðåâàæíî ó ñêëàä³ ë³ïîïðîòå¿í³â (ËÏ), ãîëîâíà
ôóíêö³ÿ ÿêèõ ïîëÿãຠâ ì³æîðãàííîìó òðàíñïîðò³ ë³ï³ä³â òà ðåãóëÿö³¿ ë³ï³äíîãî îáì³íó.
Âèÿâëåíî â³äì³ííîñò³ ó âì³ñò³ ð³çíèõ êëàñ³â ë³ïîïðîòå¿í³â òà ó âåëè÷èíàõ ñï³ââ³äíîøåííÿ ì³æ
Ïîë³ùóê Â.Ï.: ÊÎÌÏËÅÊÑÍÅ ÂÈÂ×ÅÍÍß ÀÍÒÀÐÊÒÈ×Íί Á²ÎÒÈ
290
îêðåìèìè êëàñàìè ËÏ ó ñèðîâàòö³ êðîâ³ àíòàðêòè÷íèõ ðèá, ùî âêàçóº íà â³äì³ííîñò³ â
ìåòàáîë³÷íèõ öèêëàõ, ôóíêö³îíóâàííÿ ÿêèõ çàáåçïå÷óº ë³ï³äíèé ãîìåîñòàç.
Îòðèìàí³ ðåçóëüòàòè äîñë³äæåííÿ âì³ñòó ë³ï³ä³â òà ë³ïîïðîòå¿í³â ð³çíèõ âèä³â
àíòàðêòè÷íèõ ðèá âêàçóþòü íà ³ñíóâàííÿ ó íèõ îñîáëèâîñòåé ïðîò³êàííÿ åíåðãåòè÷íèõ òà
ìåòàáîë³÷íèõ ïðîöåñ³â, ïîâ'ÿçàíèõ ³ç ïðèñòîñóâàííÿì äî óìîâ Àíòàðêòèäè. Îòðèìàí³ äàí³
ñâ³ä÷àòü, ùî C.àceratus òà T.bernacchii õàðàêòåðèçóþòüñÿ ïîä³áí³ñòþ çà ðÿäîì ïîêàçíèê³â
ë³ï³äíîãî îáì³íó. Âîäíî÷àñ N.ñoriiceps äåìîíñòðóº çà öèìè ïîêàçíèêàìè âèðàæåí³ â³äì³ííîñò³
â³ä öèõ äîñë³äæóâàíèõ âèä³â. Íåîáõ³äíî â³äçíàòèòè, ùî N. ñoriiceps õàðàêòåðèçóºòüñÿ á³ëüø
øèðîêèì àðåàëîì ïðîæèâàííÿ (ïðåäñòàâíèêè çóñòð³÷àþòüñÿ â ìîðÿõ, â³ääàëåíèõ â³ä
Àíòàðêòèêè, à ³íêîëè é ó âîäàõ ïîì³ðíèõ øèðîò) ó ïîð³âíÿíí³ ç T.bernacchii òà Ch.àceratus, ÿê³ º
âèêëþ÷íî àíòàðêòè÷íèìè. Öå ìîæå ñâ³ä÷èòè, ùî ³ñíóâàííÿ ñïåöèô³÷íèõ îñîáëèâîñòåé
ë³ï³äíîãî îáì³íó ó N.ñoriiceps º îäíèì ³ç ôàêòîð³â, ùî îáóìîâëþþòü øèðèíó ñïåêòðà
ïðèñòîñóâàíü äî ð³çíîìàí³òíèõ óìîâ ñåðåäîâèùà.
Âèÿâëåí³ ïîä³áíîñò³ äëÿ äîñë³äæóâàíèõ ïîêàçíèê³â ë³ï³äíîãî îáì³íó öèõ âèä³â ìîæóòü
ñâ³ä÷èòè ïðî íàÿâí³ñòü ó íèõ ñï³ëüíî¿ ïðåäêîâî¿ ôîðìè, à íàÿâí³ñòü â³äì³ííîñòåé ó äåÿêèõ
ëàíêàõ ë³ï³äíîãî ìåòàáîë³çìó – ïðî íàñòóïí³ åòàïè åâîëþö³éíî¿ äèâåðãåíö³¿ ó çâ'ÿçêó ç
ôîðìóâàííÿì óí³êàëüíîãî íàáîðó àäàïòàö³é äî ñóâîðèõ óìîâ Àíòàðêòèêè. Îäåðæàí³ äàí³
íàðÿäó ç äàíèìè ìîðôîëîã³÷íèõ, àíàòîìî-ô³ç³îëîã³÷íèõ, ìîëåêóëÿðíèõ äîñë³äæåíü ìîæóòü
áóòè êîðèñí³ ïðè îö³íö³ åâîëþö³éíî¿ ñïîð³äíåíîñò³ ð³çíèõ âèä³â àíòàðêòè÷íèõ ðèá.
Òàêèì ÷èíîì, â ðåçóëüòàò³ ïðîâåäåíèõ äîñë³äæåíü ñèñòåìàòè÷íèé ñïèñîê íàçåìíèõ
âîäîðîñòåé á³îãåîãðàô³÷íîãî ïîë³ãîíó íà îñòðîâ³ Ãàë³íäåç ïîïîâíèâñÿ íà 41 òàêñîí âèäîâîãî
ðàíãó ³ ñòàíîì íà ÷åðâåíü 2008 ð. âêëþ÷ຠ57 âèä³â ç òðüîõ â³ää³ë³â: Cyanophyta (4 âèäè),
Bacillariophyta (30), Chlorophyta (23).
Ó ãðóïóâàííÿõ ñí³ãó òà ëüîäó ëüîäîâèê³â á³îãåîãðàô³÷íîãî ïîë³ãîíó íà îñòðîâ³ Ãàë³íäåç
òà îñòðîâ³ Óðóãâàé îêîëèöü Óêðà¿íñüêî¿ àíòàðêòè÷íî¿ ñòàíö³¿ «Àêàäåì³ê Âåðíàäñüêèé»
âèÿâëåíî 12 âèä³â âîäîðîñòåé ç äâîõ â³ää³ë³â: Chlorophyta – 11 âèä³â, Bacillariophyta – 1.
Ïðîâåäåíî ïåðâèííèé àíàë³ç ôåíîëîã³÷íèõ îñîáëèâîñòåé ð³çíèõ ãðóï õîðäîâèõ òâàðèí:
9 âèä³â ðèá, 14 âèä³â ïòàõ³â ³ 8 âèä³â ññàâö³â.
Óïåðøå ïðîâåäåíî êîìïëåêñíå ôåíîëîã³÷íå (ïðîòÿãîì ðîêó) äîñë³äæåííÿ ´ðóíòîâèõ
òâàðèí ³ç ìîõó, ãðóíò-ñóáñòðàòó òà ãðóíòó.
Ó çðàçêàõ ðîñëèí Deschampcia àntarctica òà ìîõàõ ðîä³â Barbilophozia òà Polytrichum
íàìè áóëè äåòåêòîâàí³ àíòèãåíè â³ðóñ³â, ÿê³ íàëåæàòü äî ð³çíèõ òàêñîíîì³÷íèõ ãðóï, à ñàìå
â³ðóñ òþòþíîâî¿ ìîçà¿êè (Tobamovirus), â³ðóñ çåëåíî¿ êðàï÷àñòî¿ ìîçà¿êè îã³ðêà (Tobamovirus),
â³ðóñ îã³ðêîâî¿ ìîçà¿êè (Bromoviridae, Cucumovirus), â³ðóñ ïëÿìèñòîãî ç³â'ÿíåííÿ òîìàò³â
(Bunyaviridae, Tospovirus).
Äàí³, îòðèìàí³ â ðåçóëüòàò³ íàøèõ äîñë³äæåíü, ñâ³ä÷àòü ïðî íåñïîä³âàíî âèñîêó
ð³çíîìàí³òí³ñòü àíòèãåííèõ äåòåðì³íàíò â³ðóñ³â ðîñëèí, ÿê³ äåòåêòóþòüñÿ â Àíòàðêòèä³.
Äîñë³äæåííÿ ôîòîñèíòåòè÷íèõ òêàíèí çðàçê³â Deschampsia àntarctica çàñâ³ä÷óþòü
âèñîêèé ð³âåíü àíòèîêñèäàíòíèõ ñèñòåì (íà ïðèêëàä³ ñóïåðîêñèääèñìóòàçè), ùî ñâ³ä÷èòü ïðî
äîñòàòíüî âèñîêó ïëàñòè÷í³ñòü (á³ëüøà íîðìà ðåàêö³¿) ðîñëèí âèäó Deschampsia àntarcticà.
Âèÿâëåí³ îñîáëèâîñò³ ñòðóêòóðíî-ôóíêö³îíàëüíèõ êîìïîíåíò³â ë³ï³ä-á³ëêîâî-
ï³ãìåíòíîãî êîìïëåêñó ôîòîñèíòåòè÷íèõ ìåìáðàí Deschampsia àntarcticà º ïðîÿâîì àêòèâíèõ
àäàïòèâíèõ ñòðàòåã³é äàíîãî âèäó ðîñëèí äî ë³ì³òóþ÷èõ ôàêòîð³â Àíòàðêòèêè.
Âèÿâëåí³ ïîä³áíîñò³ ë³ï³äíîãî îáì³íó ð³çíèõ âèä³â ðèá ìîæóòü ñâ³ä÷èòè ïðî íàÿâí³ñòü
ó íèõ ñï³ëüíî¿ ïðåäêîâî¿ ôîðìè, à íàÿâí³ñòü â³äì³ííîñòåé ó äåÿêèõ ëàíêàõ ë³ï³äíîãî
ìåòàáîë³çìó – ïðî íàñòóïí³ åòàïè åâîëþö³éíî¿ äèâåðãåíö³¿ ó çâ'ÿçêó ç ôîðìóâàííÿì
óí³êàëüíîãî íàáîðó àäàïòàö³é äî ñóâîðèõ óìîâ Àíòàðêòèêè. Îäåðæàí³ äàí³ íàðÿäó ³ç äàíèìè
ìîðôîëîã³÷íèõ, àíàòîìî-ô³ç³îëîã³÷íèõ, ìîëåêóëÿðíèõ äîñë³äæåíü ìîæóòü áóòè êîðèñíèìè
ïðè îö³íö³ åâîëþö³éíî¿ ñïîð³äíåíîñò³ ð³çíèõ âèä³â àíòàðêòè÷íèõ ðèá.
Ïîë³ùóê Â.Ï.: ÊÎÌÏËÅÊÑÍÅ ÂÈÂ×ÅÍÍß ÀÍÒÀÐÊÒÈ×Íί Á²ÎÒÈ
291
ÏÎÄßÊÈ. Êîëåêòèâ àâòîð³â âèñëîâëþº ãëèáîêó ïîäÿêó Íàö³îíàëüíîìó
íàóêîâîìó àíòàðêòè÷íîìó öåíòðó ̳í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè çà íàäàíó
ìîæëèâ³ñòü ïðîâåäåííÿ äîñë³äæåíü òà âñåá³÷íó ï³äòðèìêó.
Ñïèñîê ë³òåðàòóðè
1. David A. Pearce and William H. Wilson. Viruses in Antarctic ecosystems// Antarctic
Science - 2003. - ¹15. – P.319-331.
2. Broady P.A. Diversity, distribution and dispersal of Antarctic terrestrial algae //
Biodiversity and Conservation. – 1996. vol. 5. ¹ 11. – p. 1307–1335.
3. Budzanivska I, Rudneva T., Shevchenko T., Boubriak I., Polischuk V. Investigation of
Ukrainian isolates of cucumber green mottle mosaic virus Archives of Phytopathology and Plant
Protection October 2007; 40(5): 376–380.
4. Elizabeth Crockett. Cholesterol Function in Plasma Membranes from Ectotherms:
Membrane- Specific Roles in Adaptation to Temperature //Amer. Zool. – 1998.- V. 38. – P. 291-304.
5. Fields P.A., Somero G.N. Hot-spots in cold adaptation: Localized increases in
conformational flexibility in lactate degydrogenase A orthologs of Antarctic notothenioid fishes // 4
Proc. Natl. Acad. Sci. USA. - 1998.- V. 95.-P.243-282.
6. Helen Butler, Angus Atkinson and Marina Gordon. Omnivory and predation impact of
the calanoid copepod Boeckella poppei in a maritime Antarctic lake // Polar Biology, 2005. – 28. –
815–821 p.
7. Hureau J.-C. Biologie compare de quelqes poisons antartiques (Nototheniidae) // Bull. Inst.
Oceanogr. Monaco. – 1970. – V. 68. – P. 1-250.
8. Khyzhnyak S., Stepanova L., Sorokina L., Voitsitsky V. The lipid and lipoprotein
contents of the blood serum of Antarctic fishes // Hydrobiological Journal. – 2009. – V.45, ¹ 1. – P. 84-
91.
9. Komatsu S.K., Miller H.T., DeVries A.L., Osuga D.T., Feeney R.E. Blood plasma proteins
of cold-adapted Antarctic fishes // Comp. Biochem. Physiol.- 1970. - V. 2.- P. 519-527.
10. Kostikov I.Yu., Kryvenda A.A., Tyshchenko O.V. Some edaphytic, epiphytic and
cryophylic algal communities from Argentinå Islands area (Antarctic) // IV International Antarctic
conference "III International Polar Year 2007-2008: results and outlooks". – K., 2009. – P. 172.
11. Logue J.A., De Vries A.L., Fodor E., Cossins A.R. Lipid compositional correlates of
temperature-adaptive interspecific differences in membrane physical structure // The Journal of
Experimental Biology. – 2000. – V. 203. – P. 2105-2115.
12. M.N.Chesalin, I.V.Dykyy, V.A. Timofeyev, V.N.Trokhymets. State of ichthyofauna and
Population-Biological Characteristic of Mass Fish Species in the Region of the Ukrainian Antarctic
Station Academic Vernadsky in 2002-2008 // IV International Antarctic Conference III International
Polar Year 2007-2008: Results and Outlooks. – Kiev, Ukraine. – May 12-14, 2009. – P. 167-168.
13. Polischuk V., Budzanivska I., Shevchenko T. & Oliynik S. Evidence for plant viruses in
the region of Argentina Islands, Antarctica //FEMS Microbiol Ecol . - 59 .- 2007.-pp. 409–417.
14. Rybalka N., Andersen R., Kostikov I., Mohr K., Massalski A., Olech M., Friedl T.
Testing for endemism, genotypic diversity and species concepts in Antarctic terrestrial microalgae of
the Tribonemataceae (Stramenopiles, Xanthophyceae) // Env. Microbiology. – 2008. vol. 11. ¹ 3. Ð.
554 – 565.
15. Skotsnicki M.L, Selkirk P.M, Kitajima E et al. The first subantarctic plant virus report:
stilbocarpa mosaic bacilliform badnavirus from Macquarie island// Polar Biology. - 2003. - P. 1-7.
16. Svietlova N.B., Storozhenko V.O., Topchiy N.M. The functional state of the
photosynthetic apparatus of two Deshampsia species with different habitat cultivation in conditions of
hard ultraviolet radiation // XVI Int. Conf. of students, PhD students, and young scientists.
Lomonosov – 2009. Section "Biology", April, 13-18, 2009. – P. 237-239. (In Ukr.)
Ïîë³ùóê Â.Ï.: ÊÎÌÏËÅÊÑÍÅ ÂÈÂ×ÅÍÍß ÀÍÒÀÐÊÒÈ×Íί Á²ÎÒÈ
17. Taran N.Yu., Okanenko O.A., Batsmanova L.M. Adaptive response of plant species
Deschampsia antarctica Desv., which grew in conditions of Antarctica, upon oxide stress effect //
Ukrainian Botanical Journal. – 2007. – 64: 2. – P. 279-289. (In Ukr.)
18. Taran N.Yu., Okanenko O.A., Batsmanova L.M., Svietlova N.B. Deschampsia
àntarctica Desv. in a changing environment // APGC Symposium. Plant Functioning in a Changing
Environment, 7-11 Dec., 2008. – Melbourne, Australia. – P. 80.
19. Taran N.Yu., Okanenko O.A., Ozheredova I.P., Kozerets'ka I.A., Svietlova N.B.
Particularity of the lipid components and pigment-protein complexes of Deschampsia antarctica
Desv. photosynthetic membranes // Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine. – 2009.
– 2. – P. 173-178. (In Ukr.)
20. Taran N.Yu., Svietlova N.B., Storozenko V.O., Okanenko O.A. Adaptive strategies of
Deschampsia àntarctica on the base of lipid-pigment transformation // ²V Intern. Antarctic Conf.
Results and Perspectives. Kyiv, Ukraine, May, 12-14, 2009. – P.169.
21. Tyshchenko O. Bryophytes of Galindez Island (Argentine Islands, Antarctica) // ²²²
International Antarctic conference „Scince Investigation in Antarctic”” (Kyiv, 29 may-2-july2006 ð.).
– Ê., 2006. – P.121.
22. Van der Oost R., Beyer J., Nico P., Vermeulen E.. Fish bioaccumulation and biomarkers in
environmental risk assessment: a review // Environmental Toxicology and Pharmacology.-2003.-V.
13.-P.57-149.
23. Vladlen Trokhymets, Caruso Tancredi. Collembolan (Collembolla) of Moss
Biocenoses from Some Point of Antarctic Island Galindez, Petermann and Great Yalour// IV
International Antarctic Conference III International Polar Year 2007-2008: Results and Outlooks. –
Kiev, Ukraine. – May 12-14, 2009. – P. 167-168.
24. Vladlen Trokhymets, Vitaliy Tymofyeyev. Phenological Features of Dentoo Penguins
(Pygoscelis papua Forster, 1781) from Region nearby Ukrainian Antarctic Station «Akademik
Vernadsky» in 2007-2008 // IV International Antarctic Conference III International Polar Year 2007-
2008: Results and Outlooks. – Kiev, Ukraine. – May 12-14, 2009. – P. 167-168.
25. Voitsitsky V., Khyzhnyak S., Pavlik A., Manilo L. The proteins and lipids of blood and
hepar of the Antarctic fishes // The Ukrainian Antarct. Journ. - 2008. – ¹ 6-7. – P.104-109
26. Voitsitsky V., Rodionova N., Khyzhnyak S., Manilo L. Hematological characteristic of
the Antarctic Fish // Hydrobiological Journal. – 2008. – V. 44, ¹3. – P.66-74
27. Wise K.A.J. New records of Collembola and Acarina in Antarctica // Pacific Insects, 1964.
– 6 (3) – P. 522-523.
292
Ïîë³ùóê Â.Ï.: ÊÎÌÏËÅÊÑÍÅ ÂÈÂ×ÅÍÍß ÀÍÒÀÐÊÒÈ×Íί Á²ÎÒÈ
Page 1
Page 2
Page 3
Page 4
Page 5
Page 6
Page 7
Page 8
Page 9
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128570 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1727-7485 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:39:25Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Національний антарктичний науковий центр МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Поліщук, В.П. Костіков, І.Ю. Таран, Н.Ю. Войцицький, В.М. Будзанівська, І.Г. Хижняк, С.В. Трохимець, В.М. 2018-01-11T19:45:58Z 2018-01-11T19:45:58Z 2009 Комплексне вивчення антарктичної біоти / В.П. Поліщук, І.Ю. Костіков, Н.Ю. Таран, В.М. Войцицький, І.Г. Будзанівська, С.В. Хижняк, В.М. Трохимець // Український антарктичний журнал. — 2009. — № 8. — С. 284-292. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1727-7485 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128570 574.23 Стаття присвячена результатам п'ятирічного комплексного вивчення антарктичної біоти в районі Аргентинських островів. У результаті проведених досліджень систематичний список наземних водоростей біогеографічного полігону на острові Галіндез поповнився на 41 таксон видового рангу і включає 57 видів з трьох відділів. Results of five year period of Argentina islands region Antarctic biota complex investigations are described. There were described 41 algae new for the Galindez island biogeografical polygon territory. Check-list of terrestrial algae now consists of 57 species belongs to 3 phyla. Колектив авторів висловлює глибоку подяку Національному науковому антарктичному центру Міністерства освіти і науки України за надану можливість проведення досліджень та всебічну підтримку. uk Національний антарктичний науковий центр МОН України Український антарктичний журнал Біологічні дослідження Комплексне вивчення антарктичної біоти Article published earlier |
| spellingShingle | Комплексне вивчення антарктичної біоти Поліщук, В.П. Костіков, І.Ю. Таран, Н.Ю. Войцицький, В.М. Будзанівська, І.Г. Хижняк, С.В. Трохимець, В.М. Біологічні дослідження |
| title | Комплексне вивчення антарктичної біоти |
| title_full | Комплексне вивчення антарктичної біоти |
| title_fullStr | Комплексне вивчення антарктичної біоти |
| title_full_unstemmed | Комплексне вивчення антарктичної біоти |
| title_short | Комплексне вивчення антарктичної біоти |
| title_sort | комплексне вивчення антарктичної біоти |
| topic | Біологічні дослідження |
| topic_facet | Біологічні дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128570 |
| work_keys_str_mv | AT políŝukvp kompleksnevivčennâantarktičnoíbíoti AT kostíkovíû kompleksnevivčennâantarktičnoíbíoti AT tarannû kompleksnevivčennâantarktičnoíbíoti AT voicicʹkiivm kompleksnevivčennâantarktičnoíbíoti AT budzanívsʹkaíg kompleksnevivčennâantarktičnoíbíoti AT hižnâksv kompleksnevivčennâantarktičnoíbíoti AT trohimecʹvm kompleksnevivčennâantarktičnoíbíoti |