Типологія стильових похідних Ар Деко (на матеріалі оформлення українських книжкових видань Львова 20–30-х рр. XX ст.)
Здійснено спробу систематизації наукових поглядів на сукупність ідей української книжкової графіки Львова міжвоєнного двадцятиліття, коли була налагоджена сприятлива та ефективна співпраця видавців і художників у розбудові національної моделі книговидавничої справи. Особливого інтересу цьому явищу д...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12859 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Typology of stylish derivatives of Art Déco (on material of decoration of Ukrainian books in L’viv in 1920–30-s) |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859674708509720576 |
|---|---|
| author | Яців, Р. |
| author_facet | Яців, Р. |
| citation_txt | Typology of stylish derivatives of Art Déco (on material of decoration of Ukrainian books in L’viv in 1920–30-s) |
| collection | DSpace DC |
| description | Здійснено спробу систематизації наукових поглядів на сукупність ідей української книжкової графіки Львова міжвоєнного двадцятиліття, коли була налагоджена сприятлива та ефективна співпраця видавців і художників у розбудові національної моделі книговидавничої справи. Особливого інтересу цьому явищу додає та обставина, що у Львові зіставилися різні стратегії розвитку української та модерної графіки в широкому діапазоні неостилів (неовізантинізм, необароко, неопримітивізм) та деяких радикальних течій європейського модернізму (футуризм, експресіонізм, кубізм, сюрреалізм та ін.). На рівні виробленої формально-пластичної мови відбулося зближення національної та загальноєвропейської парадигм мистецтва.
Осуществлена попытка систематизации научных взглядов на совокупность идей украинской книжной графики Львова междувоенного двадцатилетия, когда налаживалось благоприятное и эффективное сотрудничество издателей и художников в построении национальной модели книгоиздательского дела. Особый интерес этому явлению добавляет то обстоятельство, что во Львове сосуществовали разные стратегии развития украинской и модерной графики в широком диапазоне неостилей (неовизантивизм, необарокко, неопривитивизм) и некоторых радикальных течений европейского модернизма (футуризм, експрессионизм, кубизм, сюрреализм и др.). На уровне созданного формально-пластического языка произошло сближение национальной и общеевропейской парадигм искусства.
The article deals with an attempt of systematization of scientific ideas of Ukrainian book graphic arts in L’viv in interwar twenty-year period, when the favourable and effective collaboration of publishers and artists was organized in order to develop national model of publishing business. This phenomenon attracts special interest due to the circumstances, that different strategies of development of Ukrainian and modern graphic arts in L’viv collided in the wide range of Neostyles (Neo-Byzantine art, Neo-Baroque, Neo-Primitivism) and some radical flows of European Modernism (Futurism, Expressionism, Cubism, Surrealism etc.). Approachment of national and European paradigms of art took place at the level of the elaborated formal and plastic language.
|
| first_indexed | 2025-11-30T15:26:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
178
УДК 655.533:7.038.17](477.83-25)“192/193”
ТИПОЛОГІЯ СТИЛЬОВИХ ПОХІДНИХ АР ДЕКО
(на матеріалі оформлення українських книжкових видань Львова
20–30-х рр. XX ст.)
Роман Яців
проректор з наукової роботи Львівської академії мистецтва,
канд. мистецтвознавства, заслужений діяч культури України
22 березня 2000 р. на засіданні Комісії образотворчого та ужитко-
вого мистецтва НТШ було здійснено спробу означити проблему укра-
їнської специфіки Ар Деко
1
. Розкрити питання типології стильових по-
хідних Ар Деко в досвіді української книжкової графіки допоможуть дві
узагальнюючі тези. Теза перша: Силові поля українського Ар Деко мають
превалюючу етнокультурну сутність і тяжіння. Разом з тим контекст
українського модернізму мав низку чинників, через які транснаціональна
естетика Ар Деко знайшла розуміння в українських практиків мистецтва.
Теза друга: Вироблення українськими митцями 1920–1930 рр. універ-
сальних формальних вартостей у широкому стильово-стилістичному
ареалі стало підставою включення українського національного досвіду
в загальноєвропейський. У цій проекції Ар Деко становить лише частку
тих духовних пропозицій, на які був багатий український творчий геній
при вивільненні з-під насильницьких культурних контекстів.
Виходячи з таких зауваг, багатий досвід графічного оформлення ук-
раїнської книги варто розглядати в усій повноті концептуальних зв’язків
національного і транснаціонального мистецького модернізму. Для цього
є більш ніж достатньо підстав. Повертаючись до найбільш ранньої хро-
нології виявів української мистецької самобутності (орієнтовно — два
останні десятиліття XIX ст.), можна зафіксувати суголосність пошуків
українськими художниками (О. Сластьон, О. Мурашко, С. Васильківський,
М. Самокиш) нової формально-образної мови з тенденціями в онов-
ленні всієї класичної системи мистецтв (“рух віднови” в Англії, збли-
ження художньої освіти з прикладними спеціалізаціями мистецтва та
ремеслами, а також суб’єктами промисловості). На цій історичній стадії
українські митці активно працювали на імперському (російському)
© Яців Р., 2008
1 Яців Р. Силові поля українського ар-деко // Мистецтвознавство’2000.— Львів.—
2001.— С. 65-70.
179
книжковому і газетно-журнальному ринку, суттєво впливаючи на по-
зитивні естетичні зрушення у цій галузі. Чимало відомих петербурзьких
видань (“Всемирная иллюстрация”, “Нива” та ін.) містили ілюстрації
на “малоросійську” тематику, а їх автори — здебільшого випускники
Імператорської академії мистецтв, українці за походженням, — на рівні
стильових рішень доволі швидко еволюціонували від академічного реа-
лізму до синтетичного, модерністичного трактування форми зі щораз
виразнішою орієнтацією на етнічні художньо-естетичні джерела. Нове
покоління митців (В. Кричевський, Г. Нарбут, Ю. Михайлів, П. Холодний,
М. Бойчук) закріпило цю тенденцію виробленням неостильових кон-
цепцій мистецтва на українській національній основі. Ідеологія “куль-
турного сепарування” щодо “русского искусства” в імперському розу-
мінні (цей рух найбільш виразно проявився у 1900–1910 рр. синхронно
з виробленням політичної доктрини державної незалежності України)
жодною мірою не позначилася на відкритості української художньої
культури до усієї сукупності світових мистецьких досвідів. Саме ця
риса національного модернізму додала йому міжнародної опінії, а самі
смисли національного мистецтва стали зрозумілими в полікультурних
колах європейських мегаполісів.
Ця коротка ретроспекція дасть змогу більш предметно системати-
зувати практику українських графіків книги у наступних, 1920–1930 рр.
Слід звернути увагу, що репрезентантами цієї творчої галузі у Львові
на той час були художники, які тою чи іншою мірою були заангажова-
ними національною формою мистецтва, вважали себе послідовниками
Г. Нарбута, який був знаковою постаттю для кількох поколінь вітчиз-
няних графіків. Так, Павло Ковжун, один з лідерів молодшої генерації
митців, писав: “Нарбут нас графічно “українізував” — українська гра-
фіка Нарбута рішучо одмежувала нас від чужих графічних впливів, ви-
робила смак і оцінку та точне означення того, що ми називаємо сучасною
українською графікою”
2
. Розмірковуючи про значення книги в сучас-
ному світі та роль у цьому професії митця, він зауважував: “...І ще зовсім
недавно, який десяток-два років тому назад, коли графічна думка шу-
кала ґрунту під свою діяльність у сучасних обставинах, шукати довго
не довелося. Розвиток друкарської техніки так змеханізував кожну дру-
ковану річ, що все те, що виходило з-під друкарського станка, було ра-
зючо сухе й безвиразне. Не можна було одрізнити каталогу від книжки,
що надихана і створена людською думкою, мала бути нашим безмовним
товаришем і другом, а не тільки послугачем у міру потреб.
2 Ковжун П. Неопубліковані праці Г. Нарбута // Нові шляхи.— Львів.— 1929.—
№ 1.— С. 79.
180
Така книжка і прийшла назустріч графіці, — такого поля діяльності
шукала і графіка. Графіка іменно й омолодила таку “думаючу” книжку.
Графіка дала їй не тільки одяг, — але ще дещо більше. Графіка дала їй
вираз — очі, дала їй вражіння, яким вона представляється своїм читачам,
дала їй індивідуальні риси, які і створили в свою чергу тип національної
книги. Сьогодні дуже легко відрізнити книги окремих національностей —
німецькі від французьких, польські від українських, українські від ро-
сійських і т. д.”
3
.
П. Ковжун доволі виразно окреслив загальний контекст, у якому
набрав динаміки процес пошуку українськими митцями національної
ідентичності в самій формальній проблематиці графіки. Фактично ці
думки були внесені в ідеологію діяльності Гуртка діячів українського
мистецтва (ГДУМ) у 1920-ті рр. та Асоціації незалежних українських
мистців (АНУМ) у 1930-ті рр. Ще перші виставки ГДУМ (1923–1924)
мали акцентовано національний характер саме завдяки цілісності мате-
ріалу книжкової, а також газетно-журнальної графіки, в межах авторських
експозицій П. Ковжуна, М. Бутовича, Р. Лісовського, П. Холодного та
деяких інших митців. Характерно, що цю ідеологію, як вектор розвитку
української графіки на перспективу, сповідувала група художників з
Наддніпрянщини, які опинилися у Львові після поразки УНР. Постнар-
бутівська проблематика стилю стала естетичною домінантою для укра-
їнських художників Львова на цілих два десятиліття, які, фактично,
“покривають” цілий історико-мистецький період, що в масштабі всієї
Європи був позначений процесами універсалізації стильових рис під
“шапкою” Ар Деко. Разом з тим, у Львові на той час зберігалося ще
одне потужне джерело впливу — Віденський Сецессіон, носієм ідей
якого була Олена Кульчицька. На концептуальному і методологічному
ґрунті сецесії ця художниця зуміла розбудувати неостильову стратегію
українського модерну, ставши, таким чином, одним із фундаторів но-
вітньої української графіки. Досвід О. Кульчицької розширював пошукове
поле образотворчого мистецтва Львова 1920–1930 рр., посилюючи у
ньому національно-ідентифікаційну лінію розвитку художньої форми.
Творчі біографії українських митців, які на той час працювали у
Львові в сфері книжкової графіки, рясніють прикладами системної ро-
боти з національними культурно-мистецькими ресурсами. Так, зокрема,
у листі до директора Національного музею у Львові І. Свєнціцького один
з найцікавіших графіків М. Бутович у 1933 р. писав: “...живу тепер на селі
в глухій околиці Карпат (в C. S. R.) і дуже мало під рукою музейного
3 Ковжун П. Неопубліковані праці Г. Нарбута // Нові шляхи.— Львів.— 1929.—
№ 1.— C. 76.
181
матеріялу, а він мені з огляду на характер моїх праць дуже буває
потрібний. Зараз роблю приміром на замовлення рис[унки] килимів,
укр[аїнської] посуди (сервіз), листівки (полтавське вбрання) і то все
лише помацки інтуїтивно...”
4
. Результатами таких студій предметів ук-
раїнської старовини ставали десятки й десятки унікальних малюнків
обкладинок, орнаментальних віньєток, стилізованих шрифтових мотивів,
які програмно несли ідею національної художньої форми. До найбільш
значущих робіт, виконаних для львівських книжкових і газетно-жур-
нальних видавництв, належали серії малюнків обкладинок Павла Ков-
жуна до видань творів І. Франка, ініційованих видавцем і громадським
діячем Ф. Федорцевим, до книг видавництв “Живі Гроби”, “Світ Дитини”,
“Нові Шляхи” та ін., серії обкладинок М. Бутовича до журналів “Нова
Хата”, “Літопис Червоної Калини” та ін., обкладинки Р. Лісовського до
книг видавництв “Світ Дитини”, “Світ” та ін., Е. Козака і Р. Чорнія до
серійних видань видавничого концерну І. Тиктора “Українська Преса”,
С. Гординського до книг видавництв “Ізмарагд”, “Варяг” та ін., малюнки
О. Кульчицької для видань популярної серії “Нашим найменшим”. Кожна
група цих творів містить певну комбінацію стилістичних рис, що ви-
ражають українську специфіку Ар Деко як стильового конгломерату.
Зважаючи на те, можна запропонувати типологію стильових похідних
Ар Деко на матеріалі оформлення українських книжкових видань Львова
1920–1930 рр.
Якщо для графіки Олени Кульчицької базовим виступає Віденський
Сецессіон, а елементом, що збагачує стильову палітру — українське
народне декоративне мистецтво, то для творчості Павла Ковжуна ви-
значальним є успадковане від Г. Нарбута необароко з елементами екс-
пресіонізму, кубофутуризму, конструктивізму. Приблизно такої ж кон-
фігурації набули формальні ідеї графіки в Миколи Бутовича та Роберта
Лісовського, лише у різних модифікованих співвідношеннях. Відчутніше
змінилася “карта” стильових рис графіки у львівських художників молод-
шого покоління. Як засвідчують твори Едварда Козака, Романа Чорнія
та Святослава Гординського, найбільш активних митців цієї творчої
галузі в 1930-х рр., базовою формою для всіх виступало універсальне
Ар Деко (можливо, більше в німецькій, аніж французькій, редакції), на-
томість елементами виступили необароко, неовізантинізм та неопримі-
тивізм, теж у різній структурній конфігурації.
Таким чином, естетична привабливість українських книжкових видань
Львова 1920–1930 рр. забезпечувала сукупність творчих досвідів митців,
4 Лист М. Бутовича до І. Свєнціцького зберігається в Архіві Національного музею
у Львові ім. Андрея Шептицького.
182
які в різних співвідношеннях базових систем стилю щодо елементів
розбудували цілісне мистецьке явище. Зазначимо, що питома вага цього
явища не зводилася виключно до рис національного мистецького про-
дукту, а набула резонансу по всій Європі шляхом виставок української
графіки (Брюссель, Прага, Варшава, Берлін, Рим) та публікацій у пре-
стижних фахових журналах Німеччини, Чехословаччини, Польщі, Росії.
Міжнародному успіху української книжкової графіки додавала й та об-
ставина, що при очевидних універсальних рисах Ар Деко як стильового
конгломерату вітчизняні митці знайшли дієвий спосіб маніфестації націо-
нальної ідентичності через стиль. З відстані часу естетичний еквівалент
цих пошуків стає більш ніж очевидним.
ТИПОЛОГІЯ СТИЛЬОВИХ ПОХІДНИХ АР ДЕКО (на матеріалі
оформлення українських книжкових видань Львова 20–30-х рр. XX ст.)
Роман Яців
проректор з наукової роботи Львівської академії мистецтва,
канд. мистецтвознавства, заслужений діяч культури України
Здійснено спробу систематизації наукових поглядів на сукупність ідей ук-
раїнської книжкової графіки Львова міжвоєнного двадцятиліття, коли була на-
лагоджена сприятлива та ефективна співпраця видавців і художників у розбу-
дові національної моделі книговидавничої справи. Особливого інтересу цьому
явищу додає та обставина, що у Львові зіставилися різні стратегії розвитку ук-
раїнської та модерної графіки в широкому діапазоні неостилів (неовізантинізм,
необароко, неопримітивізм) та деяких радикальних течій європейського модер-
нізму (футуризм, експресіонізм, кубізм, сюрреалізм та ін.). На рівні виробленої
формально-пластичної мови відбулося зближення національної та загальноєв-
ропейської парадигм мистецтва.
Ключові слова: Ар Деко, неостиль, модернізм, неовізантинізм, необароко,
неопримітивізм.
183
TYPOLOGY OF STYLISH DERIVATIVES OF ART DÉCO
(On material of decoration of ukrainian books in L’viv in 1920–30-s)
Roman Yatsiv
Vice-Rector for Scientific Activity, L’viv Academy of Art,
Candidate of Art Science, Honoured Worker of Culture of Ukraine
The article deals with an attempt of systematization of scientific ideas of
Ukrainian book graphic arts in L’viv in interwar twenty-year period, when the
favourable and effective collaboration of publishers and artists was organized in
order to develop national model of publishing business.
This phenomenon attracts special interest due to the circumstances, that different
strategies of development of Ukrainian and modern graphic arts in L’viv collided in
the wide range of Neostyles (Neo-Byzantine art, Neo-Baroque, Neo-Primitivism)
and some radical flows of European Modernism (Futurism, Expressionism, Cubism,
Surrealism etc.).
Approachment of national and European paradigms of art took place at the level
of the elaborated formal and plastic language.
Keywords: Art Déco, Neostyles, Modernism, Neo-Byzantine art, Neo-Baroque,
Neo-Primitivism.
ТИПОЛОГИЯ СТИЛЕВЫХ ПРОИЗВОДНЫХ АР ДЕКО (на материале
оформления украинских книжных изданий Львова 20–30-х гг. ХХ ст.)
Роман Яцив
проректор по научной работе Львовской академии искусств,
канд. искусствоведения, заслуженный деятель культуры Украины
Осуществлена попытка систематизации научных взглядов на совокупность
идей украинской книжной графики Львова междувоенного двадцатилетия, когда
налаживалось благоприятное и эффективное сотрудничество издателей и ху-
дожников в построении национальной модели книгоиздательского дела. Особый
интерес этому явлению добавляет то обстоятельство, что во Львове сосущест-
вовали разные стратегии развития украинской и модерной графики в широком
диапазоне неостилей (неовизантивизм, необарокко, неопривитивизм) и некоторых
радикальных течений европейского модернизма (футуризм, експрессионизм,
кубизм, сюрреализм и др.). На уровне созданного формально-пластического языка
произошло сближение национальной и общеевропейской парадигм искусства.
Ключевые слова: Ар Деко, неостиль, модернизм, неовизантивизм, необа-
рокко, неопривитивизм.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12859 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1561-6223 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T15:26:22Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Яців, Р. 2010-10-25T11:44:01Z 2010-10-25T11:44:01Z 2008 Typology of stylish derivatives of Art Déco (on material of decoration of Ukrainian books in L’viv in 1920–30-s) 1561-6223 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12859 655.533:7.038.17](477.83-25)“192/193” Здійснено спробу систематизації наукових поглядів на сукупність ідей української книжкової графіки Львова міжвоєнного двадцятиліття, коли була налагоджена сприятлива та ефективна співпраця видавців і художників у розбудові національної моделі книговидавничої справи. Особливого інтересу цьому явищу додає та обставина, що у Львові зіставилися різні стратегії розвитку української та модерної графіки в широкому діапазоні неостилів (неовізантинізм, необароко, неопримітивізм) та деяких радикальних течій європейського модернізму (футуризм, експресіонізм, кубізм, сюрреалізм та ін.). На рівні виробленої формально-пластичної мови відбулося зближення національної та загальноєвропейської парадигм мистецтва. Осуществлена попытка систематизации научных взглядов на совокупность идей украинской книжной графики Львова междувоенного двадцатилетия, когда налаживалось благоприятное и эффективное сотрудничество издателей и художников в построении национальной модели книгоиздательского дела. Особый интерес этому явлению добавляет то обстоятельство, что во Львове сосуществовали разные стратегии развития украинской и модерной графики в широком диапазоне неостилей (неовизантивизм, необарокко, неопривитивизм) и некоторых радикальных течений европейского модернизма (футуризм, експрессионизм, кубизм, сюрреализм и др.). На уровне созданного формально-пластического языка произошло сближение национальной и общеевропейской парадигм искусства. The article deals with an attempt of systematization of scientific ideas of Ukrainian book graphic arts in L’viv in interwar twenty-year period, when the favourable and effective collaboration of publishers and artists was organized in order to develop national model of publishing business. This phenomenon attracts special interest due to the circumstances, that different strategies of development of Ukrainian and modern graphic arts in L’viv collided in the wide range of Neostyles (Neo-Byzantine art, Neo-Baroque, Neo-Primitivism) and some radical flows of European Modernism (Futurism, Expressionism, Cubism, Surrealism etc.). Approachment of national and European paradigms of art took place at the level of the elaborated formal and plastic language. uk Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України Книгознавство. Історія видавничої справи Типологія стильових похідних Ар Деко (на матеріалі оформлення українських книжкових видань Львова 20–30-х рр. XX ст.) Типология стилевых производных Ар Деко (на материале оформления украинских книжных изданий Львова 20–30-х гг. ХХ ст.) Article published earlier |
| spellingShingle | Типологія стильових похідних Ар Деко (на матеріалі оформлення українських книжкових видань Львова 20–30-х рр. XX ст.) Яців, Р. Книгознавство. Історія видавничої справи |
| title | Типологія стильових похідних Ар Деко (на матеріалі оформлення українських книжкових видань Львова 20–30-х рр. XX ст.) |
| title_alt | Типология стилевых производных Ар Деко (на материале оформления украинских книжных изданий Львова 20–30-х гг. ХХ ст.) |
| title_full | Типологія стильових похідних Ар Деко (на матеріалі оформлення українських книжкових видань Львова 20–30-х рр. XX ст.) |
| title_fullStr | Типологія стильових похідних Ар Деко (на матеріалі оформлення українських книжкових видань Львова 20–30-х рр. XX ст.) |
| title_full_unstemmed | Типологія стильових похідних Ар Деко (на матеріалі оформлення українських книжкових видань Львова 20–30-х рр. XX ст.) |
| title_short | Типологія стильових похідних Ар Деко (на матеріалі оформлення українських книжкових видань Львова 20–30-х рр. XX ст.) |
| title_sort | типологія стильових похідних ар деко (на матеріалі оформлення українських книжкових видань львова 20–30-х рр. xx ст.) |
| topic | Книгознавство. Історія видавничої справи |
| topic_facet | Книгознавство. Історія видавничої справи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12859 |
| work_keys_str_mv | AT âcívr tipologíâstilʹovihpohídnihardekonamateríalíoformlennâukraínsʹkihknižkovihvidanʹlʹvova2030hrrxxst AT âcívr tipologiâstilevyhproizvodnyhardekonamaterialeoformleniâukrainskihknižnyhizdaniilʹvova2030hgghhst |