Аналіз облікової документації на об'єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області
У статті розглядається та аналізується питання сучасного
 стану облікової документації на об’єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області. В статье расматривается и анализируется вопрос современного
 состояния учетной документации на объекты культурн...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128607 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Аналіз облікової документації на об'єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області / Р.В. Харковенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 15-18. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860263817571729408 |
|---|---|
| author | Харковенко, Р.В. |
| author_facet | Харковенко, Р.В. |
| citation_txt | Аналіз облікової документації на об'єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області / Р.В. Харковенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 15-18. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті розглядається та аналізується питання сучасного
стану облікової документації на об’єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області.
В статье расматривается и анализируется вопрос современного
состояния учетной документации на объекты культурного наследия
города Глухова и Глуховского района Сумской области.
The article discusses and analyzes the issue of the current state of records
on objects of cultural heritage of the city of Hlukhiv and Hlukhiv
district, Sumy region.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:58:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
15
пки, що проводилися В. Приймаком та В. Бєлашовим на
початку 90-х рр. ХХ ст., велися частково на власні кошти
та за рахунок допомоги небайдужих ентузіастів.
У 60–80-х роках ХХ ст. починається будівництво типо-
вих багатоповерхових будинків, де відсутність археоло-
гічних досліджень привела до втрати частини культурно-
го шару літописного Глухова. Лише самовіддана робота
вчених-археологів, архітекторів, майстрів-реставраторів
заклали підвалини для створення історико-культурного
заповідника в історичному центрі міста.
ПОСИЛАННЯ
1. Державний архів Сумської області, ф. 1731, оп. 1, спр. 18.
2. Коваленко Ю.О. Меценати і колекціонери історії Глухівсько-
го музейництва / Ю.О. Коваленко // Археологічний літопис Ліво-
бережної України. – Полтава: Вид. ЦОДПА, 2002. – № 1. – С. 42–43.
3. Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии. Материалы
для истории заселения, землевладения и управления. Т. 2. Полк
Нежинский. – К.: Типография К.Н. Милевского, 1893. – 550 с.
4. Морачевський Я.М. Щоденник археологічної експедиції по
р. Клевеню, Свісі, Локні, Івоту в 1929 р./ Я.М. Морачевський [під-
готовка до публікації та коментар В. Звагельського та Л. Бєлін-
ської] // Сумська старовина. – Суми: Вид. Сумського державного
університету, 1998. – № ІІІ–IV. – С. 42–48.
5. Мошик І.В. Історичні віхи Глухівського краєзнавчого музею
/ І.В. Мошик // Питання історії науки і техніки. – К.: вид ЦП НПН
України та УТОПІК. – 2015. – № 2. – С. 56–60.
6. Кучера М.П. Древнерусские поселения Среднего Поднепро-
вья (археологическая карта) / М.П. Кучера, О.В.Сухобоков, С.А. Бе-
ляева, Н.В. Блажевич, П.А. Горишний, А.Т. Смиленко, Р.С. Орлов,
О.В. Иченская – К.: Наукова думка, 1984. – 195 с.
7. Побожій С. З історії охорони пам’яток Північного Ліво-
бережжя 20–30-х рр. // Північне Лівобережжя та його культура
ХVІІІ – початку ХХ століття. Тези доповідей та повідомлень на-
укової конференції, присвяченої 100-річчю від дня народжен-
ня історика мистецтва Федора Людвіговича Ернста /1891–1949/.
– Суми, 1991. – С. 53.
8. Принь М.О. Олександр Володимирович Маліношевський –
завідувач соціального музею Донбасу (1925–1927 рр.) / М.О. Принь
// Сіверщина в історії України. – К., Глухів: Вид. ЦП НАН України
та УТОПІК, 2012. – Вип. 5. – С. 367–370.
9. Самоквасов, Д. Северянская земля и северяне по городи-
щам и могилам / Д. Самоквасов. – М.: Синодальная типография,
1908. – 120 с., карта.
10. Филарет. Историко-статистическое описание Черниговской
епархии. Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский
и Нежинский уезды / Архиепископ Филарет. – Чернигов: Губерн-
ская типография, 1873. – Т. VII. – 439 с.
11. Цапенко М.П. По равнинам Десны и Сейма / М.П. Цапен-
ко. – М.: Искусство, 1970. – 143 с.
Савицкий А.Д. История исследования памятников
культурного наследия города Глухов (середина ХІХ –
начало ХХ ст.)
Статья посвящена анализу вопросов, связанных с изучением куль-
турного наследия города Глухова. Обобщаются материалы работ
первых исследователей истории Глухова Д.Я. Самоквасова и А.М. Ла-
заревского, освещается деятельность коллектива учёных и музей-
щиков времён украинизации и изучения отдельных видов памятни-
ков в послевоенный час.
Ключевые слова: Глухов, археология, музей, памятник древ-
ности, исследователь.
Savytskyi O.D. History of studies of cultural heritage of
town Hlukhiv (middle XIX – beginning XX centuries).
The work deals with the analysis of issues related to the study of the
cultural heritage of the town Hlukhiv. Materials of fi rst research papers of
Hlukhiv D.Ya. Samokvasov and O.M. Lazarevskyi are generalized, activity
of group of scientists and art dealers of times of an Ukrainization and
studying of separate types of monuments in post-war time is lit.
Key words: Hlukhiv, archeology, museum, antique, researcher.
22.03.2017 р.
УДК 002.1:008:725.94:351.853(477.52)
Р.В. Харковенко
АНАЛІЗ ОБЛІКОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА ОБ’ЄКТИ
КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ МІСТА ГЛУХОВА ТА
ГЛУХІВСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті розглядається та аналізується питання сучасного
стану облікової документації на об’єкти культурної спадщини мі-
ста Глухова та Глухівського району Сумської області.
Ключові слова: облікова документація, об’єкт культурної
спадщини, Державний реєстр нерухомих пам’яток України.
Державний облік об’єктів культурної спадщини є од-
ним з пріоритетів політики української держави у сфе-
рі охорони культурної спадщини, оскільки це є переду-
мовою збереження вказаних об’єктів. На рівні держави
і регіонів необхідно конкретно знати, що і де необхідно
охороняти. Облікова документація на об’єкти культур-
ної спадщини має бути належним чином підготовле-
на, узагальнена, систематизована і збережена. Це є за-
порукою охорони і збереження для майбутніх поколінь
кожної пам’ятки культурної спадщини окремо і куль-
турної спадщини загалом.
З набуттям державної незалежності й ствердженням
курсу на відродження національних культурних тради-
цій та інтеграції в європейське співтовариство, в Україні
гостро постало питання про перегляд засад державної
пам’яткоохоронної політики. Перше десятиріччя не-
залежності було пов’язане з підготовкою та прийнят-
тям Верховною Радою України у 2000 р. Закону Украї-
ни «Про охорону культурної спадщини», формуванням
державної системи управління пам’яткоохоронною
сферою, розробкою нормативних документів, а також
загостренням питання необхідності перегляду раніше
напрацьованої облікової документації на пам’ятки, ко-
ригування списків пам’яток та наповнення державно-
го реєстру культурної спадщини об’єктами, що не були
раніше віднесені до пам’яток за ідеологічними ознака-
ми радянської доби, але за своїм історико-культурним
змістом поглиблюють об’єктивне висвітлення історії та
культури українського народу, його давніх національ-
них традицій [1, с. 8].
Новими підходами позначилася в 1990-ті роки й ро-
бота над Зводом пам’яток історії та культури України.
Незважаючи на економічну скруту в країні, вдалося
видати в цей час кілька книг першого Зводу пам’яток
м. Києва, де, чи не вперше, комплексно представлені
усі види нерухомих пам’яток.
Отже, виходячи з вище сказаного, на зламі століть в
Україні за результатами тотальних обстежень терито-
рій і населених місць, наукових розвідок, багаторічної
пошукової діяльності не одного покоління пам’ятко-
охоронців був зібраний величезний пласт інформації
про об’єкти нерухомої культурної спадщини, напра-
цьована облікова документація на численні пам’ятки.
Попри своєрідний ідеологічний підхід щодо оцінки j
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
16
та визначення пам’яток у минулому і які, безумовно, по-
требують перегляду, можна впевнено стверджувати, що на
цей період викристалізувався пам’ятковий ресурс україн-
ської держави. Щоправда, постає низка запитань, зокрема
– де знаходяться матеріали натурних обстежень та дослі-
джень пам’яток, де зберігається первинна облікова доку-
ментація, чи належним чином забезпечена її схоронність
як важливого джерела пам’яткової інформації? За деяки-
ми даними понад 46 тис. одиниць облікової документації
(паспортів і облікових карток старого зразка) знаходяться
у фондах Науково-дослідного інституту пам’яткоохорон-
них досліджень; інша розпорошена в організаціях різних
відомств, окремі з яких перестали існувати [1, с. 9].
У незалежній демократичній Україні, здавалося, маємо
широкі можливості для розгортання дискусійних пам’ят-
кознавчих проблем сьогодення. Втім, критичні традиції
у цій культурологічній сфері якщо не втрачені, то розви-
ваються надто кволо і повільно.
Стимулом замовлення цього мало б бути суспільне се-
редовище, яке, на жаль, суттєво деформоване в умовах
здичавілого капіталізму, а його духовно моральний стан
бажає значно кращої гуманітарної кондиції [2, с. 270].
Необхідно зазначити, що важливою складовою збере-
ження об’єктів культурної спадщини є законодавча база
та відповідні номативно-правові акти.
Законодавство України у сфері охорони культурної спад-
щини підготовлене професіоналами, висококваліфіковани-
ми фахівцями та експертами вказаної сфери на належному
високому рівні. Безумовно, долучалися до цього процесу
на рівні обговорення й представники громадськості, які
представляють безпосередньо громади сільських, селищ-
них і міських рад, на території яких розташовані об’єкти
культурної спадщини. Демократія є дієвою тоді, коли ви-
конуються її закони. У нашій державі закони прописані
добре, але стадія їх виконання і впровадження на прак-
тиці, на жаль, перекреслює всі попередні напрацювання.
Подібна ситуація спостерігається і в інших сферах життя
українців. На нашу думку, потрібно відпрацювати такий
механізм реалізації законів, щоб їх виконання не могло
дискредитувати суть і змістовність самих законів. Це над-
звичайно важливий момент, оскільки, за великим рахун-
ком, це якість нашого життя, це збереження нашої куль-
турної спадщини, це наше сьогодення і майбутнє наших
дітей, це престиж нашої держави на міжнародній арені.
Україна має надзвичайно велику культурну спадщину,
яка формувалася віками і тисячоліттями. Це тисячі сто-
рінок облікової документації різних історичних періо-
дів. Для опрацювання такого величезного пласту мате-
ріалу однієї статті замало.
Саме тому в статті розглянемо один з осередків збере-
ження культурної спадщини нашої держави. Мова йтиме
про славетний й історично багатий край України – Глухів-
щину Сумської області. Про культурну спадщину цього ре-
гіону дуже багато сказано і написано. Проте, щоб осмис-
лити всю велич, красу, могутність та історичну цінність
вказаного краю, цього замало, там треба побувати і по-
бачити все на власні очі.
Перша письмова згадка про стародавнє місто на річці
Есмань, на Сіверщині України, м. Глухів Сумської облас-
ті зустрічаємо в Іпатіївському літописі за 1152 рік, проте
дані археологічних розкопок і непрямі письмові джере-
ла дають можливість припустити, що місто Глухів існу-
вало вже в X ст., зокрема в 992 році, коли була створена
Чернігівська єпархія.
Першими поселенцями в цих місцях були сіверяни, що
в VI–VII ст. заснували тут Глухівське городище.
Глухів може похвалитися дійсно цікавою історією. У
складі Київської Русі місту відводилася важлива роль
у захисті земель від нальотів кочівників: він служив
форпостом на східному кордоні держави. У період по-
літичної роздробленості Глухів був центром окремого
удільного князівства.
В середині XIV ст. на землі Чернігово-Сіверського кня-
зівства, у складі якого тоді перебував Глухів, прийшла епі-
демія чуми, яка призвела до спустошення міста.
Відродження Глухова пов’язане з приходом на укра-
їнські землі влади Речі Посполитої. Починаючи з першої
половини XVI ст. в місті проводяться роботи з його укрі-
плення. На стародавньому городищі з’являються бастіони
і різні фортифікаційні укріплення. В цей час місто отри-
мує Магдебурзьке право. Польська влада всіляко прагнула
до збільшення як чисельності населення міста, так і рівня
його економічного розвитку. Глухів навіть був на якийсь
час перейменований в «Новий Острог».
Найбільш важливою віхою в історії Глухова можна вва-
жати період з 1708 по 1763 роки, коли місто служило столи-
цею українських гетьманів. Після відомого всім повстання
гетьмана Івана Мазепи гетьманська столиця Батурин була
зруйнована російськими військами. У 1708 році резиден-
ція гетьманів перенесена до Глухова. Саме тут гетьманом
Лівобережної України було обрано Івана Скоропадського.
Пізніше в Глухові розміщувалися резиденції гетьманів Да-
нила Апостола й Кирила Розумовського.
На честь святкової церемонії призначення К. Розу-
мовського гетьманом в Глухові проведено роботи з ре-
конструкції під керівництвом архітекторів І. Мергасова і
А. Квасова. Пізніше тут побудовано новий гетьманський
палац. Саме з цими зодчими пов’язано і будівництво в
Глухові Спасо-Преображенської і Вознесенської церков,
що збереглися до наших днів.
Період правління гетьмана К. Розумовського став для
Глухова епохою значного культурного розвитку. В цей
час тут працювала найвідоміша і найпрестижніша у Ро-
сійській імперії школа вокалу, яка готувала придворних
співаків. Серед випускників школи були Д. Бортнянський
і М. Березовський, українські музиканти, що вважаються
засновниками російського хорового співу.
У цей період була значно розширена й укріплена Глу-
хівська фортеця. Київські та Московські ворота фортеці
грали роль своєрідних контрольних пунктів на шляху із
ISSN 2218-4805
17
Києва до Москви.
З 1722 року, після тимчасової ліквідації інституту геть-
манства, в Глухові знаходиться орган, що виконує функ-
ції уряду управління Україною – Малоросійська колегія.
Після остаточної ліквідації гетьманства Катериною II в
1764 році перед Малоросійською колегією була постав-
лена задача поступового скорочення громадських прав і
вольностей, що з успіхом реалізовував її президент Пе-
тро Румянцев-Задунайський.
У 1782 році на українських землях скасовано адміністра-
тивний поділ на полки і сотні, внаслідок чого Глухів стає
повітовим містом, а з 20-х рр. XX ст. – районним центром.
До наших днів в Глухові зберігся ряд старовинних куль-
тових споруд. Найбільш відомі з них – церква св. Мико-
лая (1695 р.) і Спасо-Преображенський храм (1765 р.),
які знаходяться на території історичного центру Глухо-
ва, а також Вознесенська церква з дзвіницею (1767 р.),
розташована в північній частині міста посеред Возне-
сенського кладовища.
Серед культових споруд сучасного Глухова варто також
відзначити Трьоханастасіївську церкву, побудовану на-
прикінці XIX ст. за проектом петербурзького академіка
А. Гунна. Завдяки яскраво вираженим рисам російсько-ві-
зантійського стилю церква нагадує ранні християнські
храми. Фінансову підтримку будівництва храму нада-
вали відомі меценати –Терещенки. Трьоханастасіївська
церква є сімейною усипальницею родини Терещенків.
Практично в самому центрі Глухова зустрічаємо ще
одну старовинну пам’ятку архітектури, зведену в XVIII ст.,
– Київську браму Глухівської фортеці. Побудована вона
на земляному валу фортеці з боку Києва, завдяки чому і
отримала свою офіційну назву.
Є в Глухові і своя «Ейфелева вежа» – водонапірна баш-
та, побудована в 20-х рр. XX ст. на найвищій точці міста.
Будову висотою 41 м видно з відстані понад 10 км, а схо-
ди, що ведуть на оглядовий майданчик, дуже схожі з мі-
фічними «сходами в небо». Водонапірна вежа у Глухові є
гордістю міста, притягаючи сюди любителів помилуватися
навколишньою місцевістю з висоти пташиного польоту.
Необхідно зазначити, що найдостовірнішими носіями
історичних подій є об’єкти культурної спадщини. І як би
людство не хотіло змінити і переписати історію, ці об’єкти
є дійсним, справжнім, правдивим і беззаперечним про-
відником в минуле. Тож дуже важливо зберегти культур-
ну спадщину, яку маємо на сьогодні, а відтак професій-
но здійснювати облік кожного її об’єкта.
Більш детально хотілося б розглянути облікову доку-
ментацію на об’єкти культурної спадщини міста Глухова
та Глухівського району Сумської області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 р.
№ 929 до Державного реєстру нерухомих пам’яток України
(далі – Реєстр) за категорією національного значення
у м. Глухові занесено 8 об’єктів культурної спадщини:
Київська брама Глухівських міських укріплень, Гуманітарно-
просвітницький комплекс, Глухівський учительський
інститут, Глухівська чоловіча гімназія, Пансіон Глухівської
чоловічої гімназії, Миколаївська церква, церква Трьох-
Анастасіївська, Спасо-Преображенська церква.
Тріумфальна брама у м. Глухові перебуває на обліку
як пам’ятка національного значення відповідно до по-
станови Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня
1963 р. № 970 «Про впорядкування справи обліку та охо-
рони пам’ятників архітектури на території Української
РСР», а відтак згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень
Закону України «Про охорону культурної спадщини» до
вирішення питання про занесення до Реєстру вважаєть-
ся пам’яткою національного значення, на яку поширю-
ються вимоги цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 р.
№ 928 до Реєстру за категорією національного значен-
ня у Глухівському районі занесено 2 об’єкти культурної
спадщини: Будинок Глухівського учительсткого інститу-
ту по вул. К. Маркса, 25 у м. Глухові та Городище і селище
у с. Ємадикине Глухівського району. Постає логічне пи-
тання стосовно Будинку Глухівського учительського ін-
ституту: чому об’єкт культурної спадщини національно-
го значення, розташований безпосередньо у м. Глухові,
занесений до Реєстру як такий, що знаходиться у Глухів-
ському районі? Вочевидь, фахівцям, які займаються вне-
сенням об’єктів культурної спадщини до Реєстру, потріб-
но це робити ретельніше.
Наказом Міністерства культури і туризму України від
15.09.2010 р. № 706/0/16-10 до Реєстру за категорією місце-
вого значення у м. Глухові занесено 27 об’єктів культурної
спадщини: Жіноча гімназія, Садибний будинок міського
голови Амосова, Корпус жіночої Земської лікарні (Комп-
лекс Земської лікарні), Корпус чоловічої Земської лікарні
(Комплекс Земської лікарні), Відділення інфекційне Зем-
ської лікарні (Комплекс Земської лікарні), Будинок Г. Білов-
ського, Будинок П. Лютого, Садиба Неплюєвих, Дитячий
притулок М. Терещенка (флігельний будинок), Триклас-
не міське училище імені Ф. Терещенка (фасадний буди-
нок), Будинок А. Бештака, Будинок повітового земства,
Будинок Шапоріних, Вознесенська церква, Поштово-теле-
графна контора (Будинок Миклашевських), Особняк, Бу-
динок житловий, Тюремний замок, Башта водогону, Бу-
динок садибний, Ремісниче училище імені М. Терещенка,
Дворянське зібрання, Будинок А.Я. Терещенка, Будинок
адміністративний, Банк М. Терещенка, Садибний буди-
нок Кочубеїв, Веригинське міське училище.
Наказом Міністерства культури і туризму України від
30.12.2008 р. № 1642/0/16-08 та наказом Міністерства куль-
тури України від 14.04.2014 р. № 212 до Реєстру за катего-
рією місцевого значення у м. Глухові занесено ще 2 об’єкти
культурної спадщини відповідно: Лікарня безплатна святої
Єфросинії та Історичний центр міста Глухова ХІІ–ХVІІІ ст.
Будинок міськкому КПУ у м. Глухові перебуває на облі-
ку як пам’ятка місцевого значення відповідно до розпо-
рядженням Представника Президента України в Сумській
області від 28.12.1992 № 349, а відтак згідно з пунктом 3
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
18
Прикінцевих положень Закону України «Про охорону куль-
турної спадщини» до вирішення питання про занесення
до Реєстру вважається пам’яткою місцевого значення, на
яку поширюються вимоги цього Закону.
Статус щойновиявленого об’єкта культурної спадщини
міста Глухова мають Садибний будиночок П. Сніжка, Федо-
рівське ремісниче училище, Північний флігель, Південний
флігель, Садиба Олександровичів, Головний будинок, Флігель.
Таким чином, у м. Глухові та Глухівському районі Сумської
області налічується об’єктів культурної спадщини національ-
ного значення за видами: «пам’ятка історії та архітектури»
– 7, «пам’ятка історії, архітектури та монументального мис-
тецтва» – 1, «пам’ятка історії» – 1, «пам’ятка археології» – 1;
об’єктів культурної спадщини місцевого значення за вида-
ми: «пам’ятка історії, архітектури та містобудування» – 15,
«пам’ятка архітектури та містобудування» – 12, «пам’ятка ар-
хеології, містобудування, історії та ландшафту» – 1, «пам’ят-
ка історії» – 1. Слід зазначити, що вказана інформація фік-
сується лише в Реєстрі, в інших документах (постановах,
наказах, розпорядженнях) вона відсутня.
Враховуючи вище викладене, можна стверджувати, що
Глухівщина – це не тільки мальовничий край, наділений
красою природи, а й місце скупчення великої кількості
об’єктів культурної спадщини, це дійсно велика історич-
на нерухома спадщина нашого народу.
Без перебільшення, треба віддати належне в питанні
охорони об’єктів культурної спадщини м. Глухова функ-
ціонуванню Національного заповідника «Глухів», створе-
ного у 1994 році з метою збереження і раціонального ви-
користання пам’яток культури м. Глухова.
Підсумовуючи, констатуємо, що за нинішніх умов збе-
реження об’єктів культурної спадщини є архіважливим,
тому що наша держава дуже багата культурною спадщи-
ною, але облікова документація як її охоронний чинник
заповнюється і систематизується не належним чином.
Також свій відбиток у вкрай непростому становищі цієї
сфери накладає й нестабільна законодавча база охорони
культурної спадщини, яка постійно і часто змінюється.
На наш погляд, потрібно провести на державному рівні
загальну, повну і всеохоплюючу інвентаризацію об’єктів
культурної спадщини України та їх облікової документа-
ції. Все має бути приведено у відповідність за одним стан-
дартом. Цілком можливо запозичити досвід інших країн,
але з урахуванням українських ментальних особливос-
тей. Необхідно зберегти велику культурну спадщину на-
шої держави для прийдешніх поколінь.
ПОСИЛАННЯ
1. Вечерський В.В. Архітектура Гетьманщини у творчості Та-
раса Шевченка // Сіверщина в істрії України. – Збірник наукових
праць. – К.– Глухів, 2014. – С.
2. Прибєга Л.В. Історія і сьогодення обліку пам’яток в Україні // Пра-
ці Центру пам’яткознавства. – Науковий збірник. – К., 2016. – С. 8–9.
3. Акуленко В.І. На дискусійних перехрестях пам’яткознав-
ства // Праці Центру пам’яткознавства. – Науковий збірник. – К.,
2016. – С. 270.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 № 929.
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
5. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 24.08.1963
№ 970. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928.
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
7. Наказ Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010
№ 706/0/16–10. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.
rada.gov.ua.
8. Наказ Міністерства культури і туризму від 30.12.2008
№ 1642/0/16–08. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.
rada.gov.ua.
9. Наказ Міністерства культури України від 14.04.2014 № 212.
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
10. Розпорядження Представника Президента України в Сум-
ській області від 28.12.1992 № 349. – [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу: www.rada.gov.ua.
11. Поточний архів Міністерства культури України.
Харковенко Р.В. Анализ учетной документации
на объекты культурного наследия города Глухова и
Глуховского района Сумской области
В статье расматривается и анализируется вопрос современного
состояния учетной документации на объекты культурного наследия
города Глухова и Глуховского района Сумской области.
Ключевые слова: учетная документация, объект культурного
наследия, Государственный реестр недвижимых памятников Украины.
Kharkovenko R.V. A review of records on objects of cultural
heritage of the city of Hlukhiv and Hlukhiv district, Sumy region
The article discusses and analyzes the issue of the current state of re-
cords on objects of cultural heritage of the city of Hlukhiv and Hlukhiv
district, Sumy region.
Key words: records, object of cultural heritage, the State register of
immovable monuments of Ukraine.
08.02.2017 р.j
УДК 719 (477): 168.322
А.О. Горькова
Г.М. Бичковська
РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
ОХОРОНИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ У
ДОСЛІДЖЕННЯХ ЦЕНТРУ ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА
НАН УКРАЇНИ І УТОПІК
У статті висвітлено регіональні особливості охорони та збере-
ження історико-культурної спадщини України. Проаналізовано регі-
ональні програми 2016–2018 рр. у пам’яткоохоронній та культурній
сфері міст Києва, Чернігова, Полтави, Івано-Франківська, Миколає-
ва. Розкрито основні чинники впливу на пам’яткоохоронну регіональ-
ну політику в різних областях України: особливості культурно-гео-
графічного положення, геополітичні фактори, культурно-історичні
впливи, наявність та домінування певних видів пам’яток.
Ключові слова: пам’ятки, Центр пам’яткознавства НАН Укра-
їни і УТОПІК, регіональні особливості, програма охорони культур-
ної спадщини, області і міста України.
Серед домінуючих завдань Центру пам’ятознавства На-
ціональної академії наук України і Українського товари-
ства охорони пам’яток історії та культури (далі – Центр) є
розробка важливих, актуальних тем, що залишились не-
вирішеними та насущними на сьогодні у пам’яткоохо-
ронній сфері. Серед таких на особливу увагу заслуговує
науково-дослідна тема (далі – НДР) «Актуальні пробле-
ми збереження нерухомих пам’яток України з ураху-
ванням регіональних особливостей (південно-східний,
західний, північний, центральний регіони)». НДР роз-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128607 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:58:14Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Харковенко, Р.В. 2018-01-12T18:03:58Z 2018-01-12T18:03:58Z 2017 Аналіз облікової документації на об'єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області / Р.В. Харковенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 15-18. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128607 002.1:008:725.94:351.853(477.52) У статті розглядається та аналізується питання сучасного
 стану облікової документації на об’єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області. В статье расматривается и анализируется вопрос современного
 состояния учетной документации на объекты культурного наследия
 города Глухова и Глуховского района Сумской области. The article discusses and analyzes the issue of the current state of records
 on objects of cultural heritage of the city of Hlukhiv and Hlukhiv
 district, Sumy region. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Аналіз облікової документації на об'єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області Анализ учетной документации на объекты культурного наследия города Глухова и Глуховского района Сумской области A review of records on objects of cultural heritage of the city of Hlukhiv and Hlukhiv district, Sumy region Article published earlier |
| spellingShingle | Аналіз облікової документації на об'єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області Харковенко, Р.В. Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| title | Аналіз облікової документації на об'єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області |
| title_alt | Анализ учетной документации на объекты культурного наследия города Глухова и Глуховского района Сумской области A review of records on objects of cultural heritage of the city of Hlukhiv and Hlukhiv district, Sumy region |
| title_full | Аналіз облікової документації на об'єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області |
| title_fullStr | Аналіз облікової документації на об'єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області |
| title_full_unstemmed | Аналіз облікової документації на об'єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області |
| title_short | Аналіз облікової документації на об'єкти культурної спадщини міста Глухова та Глухівського району Сумської області |
| title_sort | аналіз облікової документації на об'єкти культурної спадщини міста глухова та глухівського району сумської області |
| topic | Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| topic_facet | Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128607 |
| work_keys_str_mv | AT harkovenkorv analízoblíkovoídokumentacíínaobêktikulʹturnoíspadŝinimístagluhovatagluhívsʹkogoraionusumsʹkoíoblastí AT harkovenkorv analizučetnoidokumentaciinaobʺektykulʹturnogonaslediâgorodagluhovaigluhovskogoraionasumskoioblasti AT harkovenkorv areviewofrecordsonobjectsofculturalheritageofthecityofhlukhivandhlukhivdistrictsumyregion |