Скіфсько-античні торговельні відносини у Північному Причорномор'ї в архаїчний час

У статті дано порівняльну характеристику бронзоливарного
 ремесла на скіфських і античних пам’ятках Північного Причорномор’я, яке було показником для визначення провідної ролі грецької
 культури в регіоні. Нові матеріали свідчать, що ремесло на скіфських пам’ятках було більш розвинут...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Сіверщина в історії України
Datum:2017
1. Verfasser: Ольговський, С.Я.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2017
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128608
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Скіфсько-античні торговельні відносини у Північному Причорномор'ї в архаїчний час / С.Я. Ольговський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 92-95. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860073770941677568
author Ольговський, С.Я.
author_facet Ольговський, С.Я.
citation_txt Скіфсько-античні торговельні відносини у Північному Причорномор'ї в архаїчний час / С.Я. Ольговський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 92-95. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сіверщина в історії України
description У статті дано порівняльну характеристику бронзоливарного
 ремесла на скіфських і античних пам’ятках Північного Причорномор’я, яке було показником для визначення провідної ролі грецької
 культури в регіоні. Нові матеріали свідчать, що ремесло на скіфських пам’ятках було більш розвинуте і саме скіфські ремісники забезпечували населення грецьких колоній своєю продукцією. В статье дана сравнительная характеристика бронзолитейного ремесла на скифских и античных памятниках Северного Причерноморья, которое было показателем для определения ведущей
 роли греческой культуры в регионе. Новые материалы свидетельствуют, что ремесло на скифских памятниках было более развито и именно скифские ремесленники обеспечивали население греческих колоний своей продукцией. The article presents comparative characteristics of bronze casting
 craft of Scythian and ancient monuments of the northern Black Sea region,
 which was an indicators of a leading role of the Greek culture in the
 region. New date indicates that the crafting of Scythian monuments was
 more developed and that were Scythian artisans who provided the population
 of the Greek colonies with their products.
first_indexed 2025-12-07T17:12:48Z
format Article
fulltext Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017 92 УДК 94 (477): 902.2:351.853 С.Я. Ольговський СКІФО-АНТИЧНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї В АРХАЇЧНИЙ ЧАС У статті дано порівняльну характеристику бронзоливарного ремесла на скіфських і античних пам’ятках Північного Причорно- мор’я, яке було показником для визначення провідної ролі грецької культури в регіоні. Нові матеріали свідчать, що ремесло на скіф- ських пам’ятках було більш розвинуте і саме скіфські ремісники за- безпечували населення грецьких колоній своєю продукцією. Ключові слова: кольорова металообробка, бронзоливарне ре- месло, майстерні, ливарні форми, бродячі майстри. Питання про характер відносин між греками-коло- ністами і місцевим населенням у Північному Причорно- мор’ї лишається краєугольним у вітчизняній археології, і у його вирішенні чи не найважливішу роль відіграє ви- вчення бронзоливарного ремесла, адже пріоритет грець- ких колоній в регіоні аргументувався саме більш висо- ким рівнем бронзоливарного ремесла, що дозволяло колоністам забезпечувати місцевий ринок речами, ви- конаними у варварському стилі, буцімто на замовлен- ня місцевої аристократії. В ряді праць було проаналізовано металообробне ре- месло в античних колоніях, зокрема в Ольвії, на Березан- ському і Ягорлицькому поселеннях, а також на поселен- нях Ольвійської хори і в деяких містах Боспору з одного боку і на скіфських городищах Середнього Подніпров’я з другого. Це дало можливість заперечити виготовлення в ольвійських майстернях цілого ряду виробів, зокрема дзеркал так званого «ольвійського» типу, хрестоподібних блях з елементами скіфського звіриного стилю, і спросту- вати застарілі твердження про особливу ольвійську школу художньої обробки металу. Не витримало критики і твер- дження про караванний шлях із Ольвії в землі анан’їн- ської культури в Поволжі. Але заміна пріоритетів не озна- чає остаточного вирішення проблеми. Питань лишилось доволі багато. Насамперед, це – як потрапляли на Бере- занське та Ягорлицьке поселення і в Ольвію речі варвар- ського типу, хто на цих пам’ятках працював з кольорови- ми металами і які речі тут виготовлялись, як виглядали торговельні відносини між місцевим населенням Північ- ного Причорномор’я та грецькими колоністами. Традиційно такі відносини пояснювались доставкою в Ольвію місцевого хліба, рабів тощо і одержанням грець- ких товарів з метрополії та продукції ольвійських реміс- ників, які з початку колонізаційного процесу були чудово обізнані із смаком місцевого населення і налагодили ви- робництво металевих прикрас у варварському стилі. Іноді, щоб урізноманітнити уявлення про скіфо-античну тор- гівлю, наводили приклади потрапляння грецьких него- ціантів у віддалені райони Скіфії, адже греки чудово орі- єнтувались на місцевих торговельних шляхах, доходячи аж до Уралу і Поволжя. Це було небезпечно, про що свід- чила трагедія володаря пісчанського скарбу, знайденого у торф’янику в басейні р. Супой, але, на думку прихиль- ників пріоритету античної культури, саме грецькі тор- говці познайомили жителів Поволжя з хрестоподібними бляхами і дзеркалами «ольвійського» типу. Б.М. Граков, картографуючи знахідки саме цих виробів, намалював шляхи, які з’єднували Ольвію з далекими східними ра- йонами. При цьому чомусь не зверталась увага на те, що крім «ольвійських» дзеркал на пам’ятках анан’їнської культури у Поволжі немає жодної речі античного імпор- ту, а вироби, характерні лісостеповим культурам Под- ніпров’я, зустрічаються досить часто. Але уявлення про зверхнє становище Ольвії стали до певної міри стерео- типними і, щоб порушити їх, потрібні дуже переконливі матеріали. Натомість дослідники не звертають увагу на вже відомі, але недостатньо висвітлені факти, які у сукуп- ності дають можливість по-новому подивитись на про- блему і об’єктивно оцінити рівень ремісничого виробни- цтва в ранньому залізному віці. Так публікація матеріалів Більського городища поча- лась ще у 60-ті рр. ХХ ст., а за останній час з’явилось багато праць, у яких висвітлено найрізноманітніші галузі госпо- дарської діяльності мешканців цієї пам’ятки, в тому чис- лі яскраво описане бронзоливарне ремесло, торгівля, але, не дивлячись на це, думка про залежність місцевого насе- лення від античної культури не змінилась. Проте автори публікацій, описуючи результати досліджень скіфських пам’яток, не акцентують увагу на цікавих подробицях. На- приклад, заслуговує уваги той факт, що на кожній пам’ят- ці, де зафіксовані рештки бронзоливарного ремесла, дуже багато античної кераміки, а на Східному укріпленні Біль- ського городища антична кераміка присутня в кожному приміщенні і доля її відносно ліпного посуду досить ви- сока. І це не тільки амфорна тара, а й високохудожній роз- писний іонійський посуд, чорнолакова кераміка. Також в кожному об’єкті зафіксовані рештки бронзоливарного ви- робництва. Це зливки міді, мідні шлаки, сплески, точиль- не каміння, інструменти, браковані вироби і напівфабри- кати тощо. А беручи до уваги, що на Східному укріпленні досліджено дві стаціонарні майстерні ливарників, то чи не більшість мешканців городища була причетна до металур- гійного ремесла. Окрім того, всі вони були респондентами античної торгівлі. Про те, що тут відбувались торговельні операції, свідчить цілий склад античних амфор біля с. Ку- земин, а Куземинське укріплення, на думку Б.А. Шрамко, з кінця V ст. до н. е. виконувало роль заслону пристані та тор- говельних складів на березі р. Ворскла [23, с. 116, 118, 128]. Про жваву торгівлю на Більському городищі і про пе- ребування тут грецьких купців свідчать знахідки грець- РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА ДАВНІХ ЧАСІВ І СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ISSN 2218-4805 93 ких монет із Ольвії і Пантикапея. На сьогоднішній день їх відомо п’ять на Східному укріпленні і три на Захід- ному [19, с. 152–153]. То чи не звідси бронзові прикра- си варварського типу потрапляли в античні центри вза- мін на грецькі товари і чи не звідси вирушив на північ із коштовним сервізом грецький купець, що загинув на р. Супой? Адже годі думати, що дістався він туди по Дні- пру з Ольвії на маленькому дубовому човнику, який було знайдено разом із пісчанським скарбом. Наймовірніше, Більське городище було центром ці- лого регіону з населенням, що займалось металургій- ним ремеслом, оскільки на багатьох пам’ятках басейну Ворскли виявлені виразні сліди бронзоливарного ви- робництва, щоправда у меншому обсязі. Ще наприкін- ці ХІХ ст. були опубліковані матеріали з селища Лихачів- ка Богодухівського повіту Харківської губ., де виявлені рештки бронзоливарного ремесла [3, с. 229–246]. У 70- ті рр. ХХ ст. А.О. Моруженко, досліджуючи це поселення, виявила чисельні шматки мідного шлаку з корольками, товарні зливки міді і олова [9, с. 375]. Там же у Богоду- хівському районі біля с. Полкова Микитівка О.О. Мору- женко дослідила на скіфському городищі архаїчної доби рештки ливарної печі, біля якої зафіксовані шлаки, улам- ки ливарних форм, зливки бронзи. На цьому поселен- ні також виявлено велику кількість античної кераміки VI–V ст. до н. е. [7, с. 316; 8, с. 315–316]. Цікавим є Коломацьке городище, де В.Є. Радзієвська виявила уламки сиродутного горну, а поруч з ним ливар- ні форми, тиглі, бронзові зливки, зливок свинцю із слі- дами рубки, лучковий бурав, пробійники. Неподалік від городища уздовж Лозового Яру виявлено ще три селища, на яких знайдено бронзові шлаки [15, с. 393; 16, с. 327]. На Люботинському городищі також виявлені значні слі- ди ливарного ремесла, зокрема металургійний горн для цементації залізних виробів, ливарні форми і зливки бронзи, уламки стінок бронзового казана, тиглі, сопло від печі, незагострені вістря стріл [24, с. 96]. На Правобережжі Дніпра ливарні форми, тиглі, шлаки виявлені на Жаботинському поселенні у пониззі Тясми- ну [14, с. 55], Шарпівському городищі [20, с. 92]. На посе- ленні Грищенці біля Канева відкрито виробниче примі- щення і велику кількість мідних шлаків, уламки бронзових стрижнів і брусків, незаточені шпильки, фрагмент ли- варної форми для наконечників стріл, залізний пробій- ник і бронзове зубильце для ювелірних робіт [13, с. 14]. Як бачимо, обсяг бронзоливарного ремесла в Серед- ньому Подніпров’ї в архаїчний час був досить високим і при порівнянні лісостепових та античних майстерень ви- являються цікаві подробиці. Всі майстерні мають логіч- но завершений вигляд. Це, як правило, металургійна піч у спеціальному приміщенні з характерним культурним на- шаруванням і чисельними рештками активної діяльності майстрів професіоналів. Наприклад, в майстерні VI ст. на Східному укріпленні Більського городища було дослідже- но плавильну піч, в завалі якої знаходилось деревне ву- гілля, шлаки та невеликі зливки міді. У другій майстерні VI–V ст. до н. е. (з цього ж городища) біля плавильної печі було виявлено 87 уламків ливарних форм [23, с. 118–119]. Були виявлені на городищі і чисельні спеціальні інстру- менти для обробки металів, але Б.А. Шрамко не вказує міс- ця їх знахідки. Якщо вони походять з інших приміщень, то можна говорити про певний розподіл праці між майстрами цього ремісничого центру, бо крім ливарників тут жили і працювали майстри по доробці виробів із ливарних форм. Таким чином, зрозуміло, що на городищі постійно мешкали місцеві майстри і можна говорити про асорти- мент їхньої продукції та технологічні прийоми. Так се- ред уламків ливарних форм багато фрагментів, в яких відливались речі по восковій моделі. І така картина спо- стерігається на всіх скіфських поселеннях і городищах, де були досліджені ливарні майстерні. На відміну від скіфських городищ на Березанському і Ягорлицькому поселеннях майстерні невідомі. Ливар- ні форми, а на Ягорлицькому поселенні їх взагалі не ви- явлено, уламки тиглів та браковані вироби знайдені не- залежно від приміщень. Ольвійські майстерні, а їх для VI–V ст. до н. е. відомо принаймні чотири, представле- ні плавильними печами, в яких оброблялось і залізо, і мідь, що вказує, можливо, на другорядність ливарного ремесла у порівнянні з ковальством. Майстерні не ма- ють характерного нашарування з відходами виробни- цтва, натомість зафіксовані льох і ями, у які тривалий час скидали відходи ливарного ремесла [18, с. 10–11; 10, с. 112]. На відміну від скіфських ремісничих центрів, в Ольвії навіть у майстернях не було виявлено жодно- го інструменту ливарника або коваля. Єдині ковальські обценьки датуються більш пізнім часом. Ливарні фор- ми архаїчної доби, а їх відомо близько десяти і це, як правило, уламки, в яких відливались дрібні прикраси та вістря стріл. Крім того виявлені вони в своїй більшо- сті поза майстернями. У свій час саме відсутність форм та інструментів ста- ла одним із критеріїв, який дав змогу трактувати май- стерні Кам’янського городища IV ст. до н. е. як тимча- сові [11, с. 122]. По аналогії з Кам’янським городищем сезонним торжищем названо і Ягорлицьке поселен- ня [12, с. 169], адже майстри, відпрацювавши на такому торжищі, їхали додому або в інший центр і забирали з собою реманент, який являв неабияку цінність. Але якщо на Ягорлицькому поселенні та Кам’янському городищі не відомі довготривалі житла і стаціонарні майстерні, то цього не можна сказати про Ольвію. Принаймні, три плавильні печі архаїчного періоду були у приміщеннях, які розташовувались у житлових кварталах у централь- ній частині міста на агорі. В центрі ж міста були вияв- лені і ями, заповнені металургійним брудом. Означені риси ольвійських майстерень – розташуван- ня в центральній частині міста, сумісне виробництво за- лізних і бронзових виробів, відсутність у майстернях ха- рактерного культурного шару, ливарних форм та інших Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017 94 інструментів при взагалі невеликій кількості ливарних форм цього часу – дозволяють припустити, що це були стаціонарні майстерні, в яких працювали заїжджі майс- три. Можливо майстерні влаштовувались в приміщен- нях, які здавались в оренду. Бажаючих працювати в таких майстернях повинно було бути багато. Майстри, скажі- мо, з лісостепових ремісничих центрів внаслідок перена- сиченості ринку або в сезон, коли до них не могли при- їхати грецькі негоціанти, самі їхали в грецькі міста, де виготовляли свою продукцію і нею торгували. Бруд же при від’їзді скидався в спеціальні ями. Існування тим- часових майстерень на Ягорлицькому та Березанському поселеннях та на Кам’янському городищі підтверджу- ється наявністю решток металургійного виробництва без стаціонарних майстерень, а на Кам’янському горо- дищі Б.М. Граков виявив рештки спеціальних заслонів від вітру для майстерень відкритого типу [2, с. 122–123]. Саме роботою заїжджих майстрів – вихідців із варвар- ського оточення – можна пояснити велику кількість бро- нзових виробів на Березанському та Ягорлицькому посе- леннях, які знаходять собі яскраві аналогії у Фракійському басейні, на Північному Кавказі, в лісостеповій Скіфії. Чи- сельні рештки бронзоливарного виробництва, не пов’язані ні з житловими комплексами, ні з майстернями, свідчать про їх виготовлення саме в майстернях відкритого типу. Для скіфо-античної доби можна назвати ще декілька цікавих знахідок, які свідчать про діяльність майстрів-ме- талургів на виїзді, наприклад, на початку ХХ ст. у Ниж- ньому Побужжі в одному з курганів Марицинського мо- гильника неподалік від Ольвії М. Еберт виявив ливарну форму для відливання бляшок у вигляді голівки кошачого хижака. Бляшку позитив, аналогічну цій формі, було знай- дено на поселенні Широка Балка, яке входило до складу ольвійської хори, а це дало нагоду деяким дослідникам пов’язувати це поховання ливарника з ольвійським брон- золиварним ремеслом і говорити про особливу ольвійську школу торевтики і звіриного стилю. Але 14 близьких по формі бляшок, які були накладками на ремені кінської вузди, виявлені в курганах № 499 біля с. Басівка, № 505 біля с. Броварки, № 522 біля с. Сміла. Найкращі ж за ху- дожніми властивостями зразки блях такого типу похо- дять з Криворуківських курганів біля с. Журавка [25, с. 29]. Невідомі обставини, за яких було виявлено ливар- ні форми з колекцій В.Б. Ханенка та О.О. Бобринського. Вони вважаються випадковими знахідками, але цілком ймовірно, що походять із зруйнованого або пограбова- ного поховання, аналогічного марицинському, або ж зі скарбу. Звичай супроводжувати поховання ливарника ак- сесуарами виробництва властивий добі ранньої бронзи. Тобто між останніми знахідками доби бронзи та формою з поховання Марицинського могильника майже тисячо- ліття, і тому остання випадає з логіки розвитку бронзоли- варного виробництва та вимагає спеціального пояснення. Супроводжуючи поховання ливарника формами, близь- кі похованого намагались наголосити на його причет- ність до ремесла, бо він, ймовірно, помер в дорозі, далеко від домівки, можливо був старшим в колективі май- стрів, які працювали на виїзді. Либонь чи не такі майс- три були авторами варварських прикрас і речей з анти- чних пам’яток, виконаних у звіриному стилі, адже якщо майстер помирав вдома, то його поховання не виділя- лось серед поховань одноплемінників. Принаймні жод- не поховання в некрополях ремісничих центрів не має вказівки, що похований був ливарником. Ще декілька знахідок можуть підтвердити діяльність в Нижньому Побужжі заїжджих майстрів. Йдеться про поодинокі ливарні форми, тиглі, шлаки на приольвій- ських поселеннях, населення яких займалось виключ- но сільським господарством. Такі уламки ливарних форм для відливання прясел та намистин були ви- явлені на поселеннях Козирка ІХ та ХV, Стара Богда- нівка ІІ, Чортовате VII [5, с. 79]. На поселенні Чорно- морка ІІ були знайдені уламки тиглів, у яких плавили свинець [1, с. 79], а на поселенні Петухівка були виявле- ні мідні шлаки [17, с. 136]. Ніяких слідів майстерень або інших решток бронзоливарного виробництва на озна- чених поселеннях виявлено не було, що свідчить про відсутність місцевого ремесла, а описані знахідки тре- ба пов’язувати з роботою заїжджих майстрів. Таким чином, торговельні контакти між Ольвією та лісо- степовими центрами здійснювались не тільки грецькими негоціантами, присутність яких на скіфських городищах підтверджується античними товарами, складами амфор і колоніальними монетами. Активними учасниками тор- говельних операцій були самі скіфські ремісники, які не тільки продавали свою продукцію на місці, а й виїздили на сезонну роботу на тимчасові торжища та у великі міста, де виготовляли замовлені вироби і тут же їх продавали. Треба сказати, що традиція виїзної роботи металур- гів має досить глибоке коріння. Відомі знахідки ливар- них форм доби бронзи на землеробських поселеннях, де немає слідів місцевої металообробки. Це поселення схід- нотшинецької культури біля с. Зазим’я на Чернігівщи- ні [4, с. 117]. Дослідники стверджують, що у племен схід- нотшинецької культури бронзоливарне ремесло було взагалі відсутнє. Принаймні на жодному дослідженому поселенні його наявність не зафіксована і на поселенні Зазим’я крім означеної форми ніяких слідів металургій- ного виробництва не виявлено. А враховуючи, що в цій формі відливались речі, властиві суміжній культурі, по- яснити цю знахідку можна лише роботою майстра, який займався виїзним промислом. Цікавою є також знахідка двох ливарних форм на поселенні Бондариха одноймен- ної культури, що характеризують діяльність ливарників завадово-лобойківського осередку кольорової металоо- бробки [22, с. 81, 115]. Є.М. Черних виділяє три таких осе- редки доби бронзи. Вони характеризують металообробку трьох етапів цього періоду і цікаво, що всі вони виділе- ні по знахідках скарбів ливарників, рідко пов’язаних з поселеннями або майстернями. Лише 12 % цих скарбів ISSN 2218-4805 95 походять із культурно визначених пам’яток [22, с. 12]. О.М. Лєсков за десять років до виходу праці Є.М. Чер- ниха, виділяючи північнопричорноморський осередок кольорової металообробки, писав, що на час існування зрубних племен на території України відомо 30 майсте- рень і скарбів ливарників, але лише дві з них – червоно- маяцька і волоська – пов’язані з поселеннями [6, с. 143]. А про успішний розвиток ливарної справи в степах Пів- нічного Причорномор’я на сабатинівському етапі свід- чить зростання експорту речей, які тут виготовлялись, і основним районом експорту було Подніпров’я. Виро- би південнопричорноморського осередку проникають у Західну Україну, Молдову і навіть в Угорщину. Але те, що переважна більшість скарбів не пов’язана з населеними пунктами, свідчить про роботу мандрівних майстрів на стійбищах кочовиків. Тим більше, що під осередком мета- лообробки ми розуміємо не металообробку тієї чи іншої культури або її хронологічний або географічний варіант, а в першу чергу діяльність групи майстрів. Тому не треба дивуватись розповсюдженню виробів типологічно при- таманних одній культурі на територіях культур сусідніх. Дослідники при вивченні стародавнього виробництва, оперуючи прямими або опосередкованими даними окре- мої пам’ятки або регіону, намагаються визначити обсяг та характер ремесел і знайти аналогії на суміжних пам’ят- ках. При цьому контакти між культурами і регіонами ви- значаються без врахування пересування майстрів-універ- салів. На ранніх етапах у металургійному виробництві існував розподіл праці. З майстра-універсала, який ви- конував всі операції від видобутку руди до виготовлення готової продукції, виділяються вузькі спеціалісти: гірня- ки, які видобували руду; металурги, які виплавляли ме- тал; ливарники і вузькі спеціалісти. В останній ланці цієї схеми Р. Форбес виділяє бродячого майстра-універсала. Специфіка його діяльності полягає в роботі на виїзді, що і вимагає універсалізму. Є.М. Черних відзначає, що така схема може бути властива лише рабовласницьким та ран- ньофеодальним державам, а для доплемінних суспільств при виділенні вузьких спеціалізацій місця для бродячого майстра в цій схемі не знайшлось [21, с. 190, 192]. Але на території України в скіфську добу взаємини між північними лісостеповими племенами та південними ан- тичними містами через землі кочовиків сприяли розвит- ку саме мобільного ремесла. Знаходячись на більш низь- кому рівні соціального розвитку, лісостепові землеробські племена мали більш розвинуте бронзоливарне ремесло з певними витоками і місцевими традиціями. І цілком природньо, що в пошуках ринків збуту частина майстрів виїздила в античні центри для сезонної роботи. ПОСИЛАННЯ 1. Гаврилюк Н.А., Отрешко В.М. Лепная керамика архаичес- кого поселения Черноморка ІІ / Н.А. Гаврилюк, В.М. Отрешко // Древности степной Скифии. – К., 1989. – С. 75–90. 2. Граков Б.Н. Каменское городище на Днепре / Б.Н. Граков // МИА, 1954. – № 36. – 237 с. 3. Зарецкий И.А. Заметки о древностях Харьковской губернии Богодуховского уезда слободы Лихачевка / И.А. Зарецкий // Харь- ковский сборник. – 1888. – Вып. 2. – С. 229–246. 4. Клочко В.И. Металлургическое производство в энеолите / В.И. Клочко // Ремесло эпохи энеолита – бронзы на Украине. – К., 1994. – С. 96–132. 5. Крыжицкий С.Д., Буйских С.Б., Бураков Ф.В., Отрешко В.М. Сельская округа Ольвии / С.Д. Крыжицкий, С.Б. Буйских, А.В. Бура- ков., В.М. Отрешко. – К., 1989. – 240 с. 6. Лесков А.М. О северопричерноморском очаге металлоо- бработки эпохи поздней бронзы / А.М. Лесков // Памятники эпо- хи бронзы Юга Европейской части СССР. – К., 1967. – C. 143–178. 7. Моруженко А.А. Раскопки городища Полковая Никитовка / А.А. Моруженко // АО 1972 г. – М., 1973. – С. 316–317. 8. Моруженко А.А. Исследования в бассейне р. Мерлы / А.А. Мо- руженко // АО 1973 г. – М., 1974. – С. 367–368. 9. Моруженко А.А. Раскопки Лихачевского поселения / А.А. Мо- руженко // АО 1978 г. – М., 1979. – С. 375. 10. Назаров В.В. Новые данные о бронзолитейном ремесле Оль- вии / В.В. Назаров // Актуальные проблемы историко-археологи- ческих исследований. – К., 1987. – С. 112. 11. Ольговский С.Я. Социально-экономическая роль Каменс- кого городища / С.Я. Ольговский // Скифы Северного Причерно- морья. – К., 1987. – С. 48–53. 12. Ольговський С.Я. Геродотова Гілея / С.Я. Ольговський // Ки- ївська старовина, 1996. – № 4/5. – С. 166–171. 13. Петренко В.Г. Правобережье Среднего Поднепровья в V– III вв. до н. э. / В.Г. Петренко // САИ Д–4. – М., 1967. – 100 с. 14. Покровська Є.Ф. Поселення VIII–VI ст. до н. е. / Є.Ф. Покров- ська // Археологія, 1952. – Т. VII. – С. 43–65. 15. Радзиевская В.Е. Продолжение исследований Коломакс- кого городища / В.Е. Радзиевская // АО 1978 г. М., 1979. – С. 393. 16. Радзиевская В.Е. Исследования Коломакского городища / В.Е. Радзиевская // АО 1979 г. – М., 1980. – С. 327. 17. Славин Л.М. Основные итоги исследования Ольвии за по- следние годы / Л.М. Славин // VI научная конференция ИА АН УССР. – К., 1953. – С. 119–139. 18. Славін Л.М. Ольвійські квартали центральної частини мі- ста / Л.М. Славін // АП УРСР, 1962. – № ХІ. – С. 3–32. 19. Скорый С.А. К проблеме товарно-денежных отношений у населения восточноевропейской лесостепи в скифскую эпоху / С.А. Скорый // Актуальні проблеми археології та історії ранньо- го залізного віку: Наукові записки. – Вип. 21. – Кіровоград, 2014. – С. 141–156. 20. Фабріціус І.В. Тясминська експедиція / І.В. Фабріціус // АП УРСР, 1949. – № 2. – С. 80–111. 21. Черных Е.Н. Металл – человек, время / Е.Н. Черных. – М., 1972. – 210 с. 22. Черных Е.Н. Древняя металлообработка на Юго-Западе СССР / Е.Н. Черных. – 1976. – 300 с. 23. Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город Ге- лон) / Б.А. Шрамко. – К., 1987. – 181 с. 24. Шрамко Б.А. Люботинское городище / Б.А. Шрамко // Лю- ботинское городище. – Харьков, 1998. – С. 7–106. 25. Яценко И.В. Скифия VII–V вв. до н. э. / И.В. Яценко // Тр. ГИМ. – М., 1959. – Вып. 36. – 117 с. Ольговский С.Я. Скифо-античные торговые отношения в Северном Причерноморье в архаическое время В статье дана сравнительная характеристика бронзолитей- ного ремесла на скифских и античных памятниках Северного При- черноморья, которое было показателем для определения ведущей роли греческой культуры в регионе. Новые материалы свидетель- ствуют, что ремесло на скифских памятниках было более разви- то и именно скифские ремесленники обеспечивали население грече- ских колоний своей продукцией. Ключевые слова: цветная металлообработка, бронзолитейное ремесло, мастерские, литейные формы, бродячие мастера. Olhovskyi S.Ya. Ancient Scythian trade relations on the northern Sea coast in the archaic times The article presents comparative characteristics of bronze casting craft of Scythian and ancient monuments of the northern Black Sea re- gion, which was an indicators of a leading role of the Greek culture in the region. New date indicates that the crafting of Scythian monuments was more developed and that were Scythian artisans who provided the popu- lation of the Greek colonies with their products. Key words: nonferrous metalworking, Bronze casting craft, found- ry mold, vagrant masters. 10.02.2017 р. j
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128608
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2218-4805
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:12:48Z
publishDate 2017
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format dspace
spelling Ольговський, С.Я.
2018-01-12T18:04:10Z
2018-01-12T18:04:10Z
2017
Скіфсько-античні торговельні відносини у Північному Причорномор'ї в архаїчний час / С.Я. Ольговський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 92-95. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
2218-4805
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128608
94 (477): 902.2:351.853
У статті дано порівняльну характеристику бронзоливарного
 ремесла на скіфських і античних пам’ятках Північного Причорномор’я, яке було показником для визначення провідної ролі грецької
 культури в регіоні. Нові матеріали свідчать, що ремесло на скіфських пам’ятках було більш розвинуте і саме скіфські ремісники забезпечували населення грецьких колоній своєю продукцією.
В статье дана сравнительная характеристика бронзолитейного ремесла на скифских и античных памятниках Северного Причерноморья, которое было показателем для определения ведущей
 роли греческой культуры в регионе. Новые материалы свидетельствуют, что ремесло на скифских памятниках было более развито и именно скифские ремесленники обеспечивали население греческих колоний своей продукцией.
The article presents comparative characteristics of bronze casting
 craft of Scythian and ancient monuments of the northern Black Sea region,
 which was an indicators of a leading role of the Greek culture in the
 region. New date indicates that the crafting of Scythian monuments was
 more developed and that were Scythian artisans who provided the population
 of the Greek colonies with their products.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
Сіверщина в історії України
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа
Скіфсько-античні торговельні відносини у Північному Причорномор'ї в архаїчний час
Скифо-античные торговые отношения в Северном Причерноморье в архаическое время
Ancient Scythian trade relations on the northern Sea coast in the archaic times
Article
published earlier
spellingShingle Скіфсько-античні торговельні відносини у Північному Причорномор'ї в архаїчний час
Ольговський, С.Я.
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа
title Скіфсько-античні торговельні відносини у Північному Причорномор'ї в архаїчний час
title_alt Скифо-античные торговые отношения в Северном Причерноморье в архаическое время
Ancient Scythian trade relations on the northern Sea coast in the archaic times
title_full Скіфсько-античні торговельні відносини у Північному Причорномор'ї в архаїчний час
title_fullStr Скіфсько-античні торговельні відносини у Північному Причорномор'ї в архаїчний час
title_full_unstemmed Скіфсько-античні торговельні відносини у Північному Причорномор'ї в архаїчний час
title_short Скіфсько-античні торговельні відносини у Північному Причорномор'ї в архаїчний час
title_sort скіфсько-античні торговельні відносини у північному причорномор'ї в архаїчний час
topic Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа
topic_facet Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128608
work_keys_str_mv AT olʹgovsʹkiisâ skífsʹkoantičnítorgovelʹnívídnosiniupívníčnomupričornomorívarhaíčniičas
AT olʹgovsʹkiisâ skifoantičnyetorgovyeotnošeniâvsevernompričernomorʹevarhaičeskoevremâ
AT olʹgovsʹkiisâ ancientscythiantraderelationsonthenorthernseacoastinthearchaictimes