Регіональні особливості охорони історико-культурної спадщини у дослідженнях Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
У статті висвітлено регіональні особливості охорони та збереження історико-культурної спадщини України. Проаналізовано регіональні програми 2016–2018 рр. у пам’яткоохоронній та культурній сфері міст Києва, Чернігова, Полтави, Івано-Франківська, Миколаєва. Розкрито основні чинники впливу на пам’ятко...
Saved in:
| Date: | 2017 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2017
|
| Series: | Сіверщина в історії України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128609 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Регіональні особливості охорони історико-культурної спадщини у дослідженнях Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК / А.О. Горькова, Г.М. Бичковська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 18-23. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128609 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1286092025-02-09T14:08:26Z Регіональні особливості охорони історико-культурної спадщини у дослідженнях Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК Региональные особенности охраны историко-культурного наследия в исследованиях Центра памятниковедения НАН Украины и УООПИК Regional features of the protection of historical and cultural heritage in the studies of the Centre of Monuments Research of the NAS of Ukraine and USPHCM Горькова, А.О. Бичковська, Г.М. Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа У статті висвітлено регіональні особливості охорони та збереження історико-культурної спадщини України. Проаналізовано регіональні програми 2016–2018 рр. у пам’яткоохоронній та культурній сфері міст Києва, Чернігова, Полтави, Івано-Франківська, Миколаєва. Розкрито основні чинники впливу на пам’яткоохоронну регіональну політику в різних областях України: особливості культурно-географічного положення, геополітичні фактори, культурно-історичні впливи, наявність та домінування певних видів пам’яток. В статье освещены региональные особенности охраны и сохранения историко-культурного наследия Украины. Проанализированы региональные программы 2016–2018 гг. в памятникоохранной и культурной сфере городов Киева, Чернигова, Полтавы, Ивано-Франковска, Николаева. Раскрыты основные факторы влияния на памятникоохранную региональную политику в разных областях Украины: особенности культурно-географического положения, геополитические факторы, культурно-исторические влияния, наличие и доминирование определенных видов памятников. The article highlights the regional features of the protection and preservation of the historical and cultural heritage of Ukraine. The regional programs of 2016-2018 in the monument and cultural sphere of the city of Kyiv, Chernihiv, Poltava, Ivano-Frankivsk, Mykolaiv are analyzed. The main factors of infl uence on the monumental protection regional policy in different regions of Ukraine are revealed: the peculiarities of the cultural and geographical situation, geopolitical factors, cultural and historical infl uences, the presence and dominance of certain types of monuments. 2017 Article Регіональні особливості охорони історико-культурної спадщини у дослідженнях Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК / А.О. Горькова, Г.М. Бичковська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 18-23. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128609 719 (477): 168.322 uk Сіверщина в історії України application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| spellingShingle |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Горькова, А.О. Бичковська, Г.М. Регіональні особливості охорони історико-культурної спадщини у дослідженнях Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України |
| description |
У статті висвітлено регіональні особливості охорони та збереження історико-культурної спадщини України. Проаналізовано регіональні програми 2016–2018 рр. у пам’яткоохоронній та культурній
сфері міст Києва, Чернігова, Полтави, Івано-Франківська, Миколаєва. Розкрито основні чинники впливу на пам’яткоохоронну регіональну політику в різних областях України: особливості культурно-географічного положення, геополітичні фактори, культурно-історичні впливи, наявність та домінування певних видів пам’яток. |
| format |
Article |
| author |
Горькова, А.О. Бичковська, Г.М. |
| author_facet |
Горькова, А.О. Бичковська, Г.М. |
| author_sort |
Горькова, А.О. |
| title |
Регіональні особливості охорони історико-культурної спадщини у дослідженнях Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| title_short |
Регіональні особливості охорони історико-культурної спадщини у дослідженнях Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| title_full |
Регіональні особливості охорони історико-культурної спадщини у дослідженнях Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| title_fullStr |
Регіональні особливості охорони історико-культурної спадщини у дослідженнях Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| title_full_unstemmed |
Регіональні особливості охорони історико-культурної спадщини у дослідженнях Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| title_sort |
регіональні особливості охорони історико-культурної спадщини у дослідженнях центру пам'яткознавства нан україни і утопік |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128609 |
| citation_txt |
Регіональні особливості охорони історико-культурної спадщини у дослідженнях Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК / А.О. Горькова, Г.М. Бичковська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 18-23. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT gorʹkovaao regíonalʹníosoblivostíohoroniístorikokulʹturnoíspadŝiniudoslídžennâhcentrupamâtkoznavstvananukraíniíutopík AT bičkovsʹkagm regíonalʹníosoblivostíohoroniístorikokulʹturnoíspadŝiniudoslídžennâhcentrupamâtkoznavstvananukraíniíutopík AT gorʹkovaao regionalʹnyeosobennostiohranyistorikokulʹturnogonaslediâvissledovaniâhcentrapamâtnikovedeniânanukrainyiuoopik AT bičkovsʹkagm regionalʹnyeosobennostiohranyistorikokulʹturnogonaslediâvissledovaniâhcentrapamâtnikovedeniânanukrainyiuoopik AT gorʹkovaao regionalfeaturesoftheprotectionofhistoricalandculturalheritageinthestudiesofthecentreofmonumentsresearchofthenasofukraineandusphcm AT bičkovsʹkagm regionalfeaturesoftheprotectionofhistoricalandculturalheritageinthestudiesofthecentreofmonumentsresearchofthenasofukraineandusphcm |
| first_indexed |
2025-11-26T15:22:46Z |
| last_indexed |
2025-11-26T15:22:46Z |
| _version_ |
1849866919115489280 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
18
Прикінцевих положень Закону України «Про охорону куль-
турної спадщини» до вирішення питання про занесення
до Реєстру вважається пам’яткою місцевого значення, на
яку поширюються вимоги цього Закону.
Статус щойновиявленого об’єкта культурної спадщини
міста Глухова мають Садибний будиночок П. Сніжка, Федо-
рівське ремісниче училище, Північний флігель, Південний
флігель, Садиба Олександровичів, Головний будинок, Флігель.
Таким чином, у м. Глухові та Глухівському районі Сумської
області налічується об’єктів культурної спадщини національ-
ного значення за видами: «пам’ятка історії та архітектури»
– 7, «пам’ятка історії, архітектури та монументального мис-
тецтва» – 1, «пам’ятка історії» – 1, «пам’ятка археології» – 1;
об’єктів культурної спадщини місцевого значення за вида-
ми: «пам’ятка історії, архітектури та містобудування» – 15,
«пам’ятка архітектури та містобудування» – 12, «пам’ятка ар-
хеології, містобудування, історії та ландшафту» – 1, «пам’ят-
ка історії» – 1. Слід зазначити, що вказана інформація фік-
сується лише в Реєстрі, в інших документах (постановах,
наказах, розпорядженнях) вона відсутня.
Враховуючи вище викладене, можна стверджувати, що
Глухівщина – це не тільки мальовничий край, наділений
красою природи, а й місце скупчення великої кількості
об’єктів культурної спадщини, це дійсно велика історич-
на нерухома спадщина нашого народу.
Без перебільшення, треба віддати належне в питанні
охорони об’єктів культурної спадщини м. Глухова функ-
ціонуванню Національного заповідника «Глухів», створе-
ного у 1994 році з метою збереження і раціонального ви-
користання пам’яток культури м. Глухова.
Підсумовуючи, констатуємо, що за нинішніх умов збе-
реження об’єктів культурної спадщини є архіважливим,
тому що наша держава дуже багата культурною спадщи-
ною, але облікова документація як її охоронний чинник
заповнюється і систематизується не належним чином.
Також свій відбиток у вкрай непростому становищі цієї
сфери накладає й нестабільна законодавча база охорони
культурної спадщини, яка постійно і часто змінюється.
На наш погляд, потрібно провести на державному рівні
загальну, повну і всеохоплюючу інвентаризацію об’єктів
культурної спадщини України та їх облікової документа-
ції. Все має бути приведено у відповідність за одним стан-
дартом. Цілком можливо запозичити досвід інших країн,
але з урахуванням українських ментальних особливос-
тей. Необхідно зберегти велику культурну спадщину на-
шої держави для прийдешніх поколінь.
ПОСИЛАННЯ
1. Вечерський В.В. Архітектура Гетьманщини у творчості Та-
раса Шевченка // Сіверщина в істрії України. – Збірник наукових
праць. – К.– Глухів, 2014. – С.
2. Прибєга Л.В. Історія і сьогодення обліку пам’яток в Україні // Пра-
ці Центру пам’яткознавства. – Науковий збірник. – К., 2016. – С. 8–9.
3. Акуленко В.І. На дискусійних перехрестях пам’яткознав-
ства // Праці Центру пам’яткознавства. – Науковий збірник. – К.,
2016. – С. 270.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 № 929.
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
5. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 24.08.1963
№ 970. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928.
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
7. Наказ Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010
№ 706/0/16–10. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.
rada.gov.ua.
8. Наказ Міністерства культури і туризму від 30.12.2008
№ 1642/0/16–08. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.
rada.gov.ua.
9. Наказ Міністерства культури України від 14.04.2014 № 212.
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
10. Розпорядження Представника Президента України в Сум-
ській області від 28.12.1992 № 349. – [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу: www.rada.gov.ua.
11. Поточний архів Міністерства культури України.
Харковенко Р.В. Анализ учетной документации
на объекты культурного наследия города Глухова и
Глуховского района Сумской области
В статье расматривается и анализируется вопрос современного
состояния учетной документации на объекты культурного наследия
города Глухова и Глуховского района Сумской области.
Ключевые слова: учетная документация, объект культурного
наследия, Государственный реестр недвижимых памятников Украины.
Kharkovenko R.V. A review of records on objects of cultural
heritage of the city of Hlukhiv and Hlukhiv district, Sumy region
The article discusses and analyzes the issue of the current state of re-
cords on objects of cultural heritage of the city of Hlukhiv and Hlukhiv
district, Sumy region.
Key words: records, object of cultural heritage, the State register of
immovable monuments of Ukraine.
08.02.2017 р.j
УДК 719 (477): 168.322
А.О. Горькова
Г.М. Бичковська
РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
ОХОРОНИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ У
ДОСЛІДЖЕННЯХ ЦЕНТРУ ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА
НАН УКРАЇНИ І УТОПІК
У статті висвітлено регіональні особливості охорони та збере-
ження історико-культурної спадщини України. Проаналізовано регі-
ональні програми 2016–2018 рр. у пам’яткоохоронній та культурній
сфері міст Києва, Чернігова, Полтави, Івано-Франківська, Миколає-
ва. Розкрито основні чинники впливу на пам’яткоохоронну регіональ-
ну політику в різних областях України: особливості культурно-гео-
графічного положення, геополітичні фактори, культурно-історичні
впливи, наявність та домінування певних видів пам’яток.
Ключові слова: пам’ятки, Центр пам’яткознавства НАН Укра-
їни і УТОПІК, регіональні особливості, програма охорони культур-
ної спадщини, області і міста України.
Серед домінуючих завдань Центру пам’ятознавства На-
ціональної академії наук України і Українського товари-
ства охорони пам’яток історії та культури (далі – Центр) є
розробка важливих, актуальних тем, що залишились не-
вирішеними та насущними на сьогодні у пам’яткоохо-
ронній сфері. Серед таких на особливу увагу заслуговує
науково-дослідна тема (далі – НДР) «Актуальні пробле-
ми збереження нерухомих пам’яток України з ураху-
ванням регіональних особливостей (південно-східний,
західний, північний, центральний регіони)». НДР роз-
ISSN 2218-4805
19
роблялась у рамках цільової програми Відділення істо-
рії, філософії та права НАН України «Політико-право-
ві, соціокультурні та цивілізаційні основи модернізації
держави і суспільства в Україні». Над тематикою протя-
гом 2015–2016 рр. працювали провідні співробітники
Центру під керівництвом професора, доктора технічних
наук Л.О. Гріффена. Метою дослідження стало вирішен-
ня найбільш актуальних питань збереження нерухомих
пам’яток України з урахуванням тих особливостей, яки-
ми визначаються самі пам’ятки та задачі їх збережен-
ня залежно від специфіки культурно-історичних та при-
родних умов різних регіонів нашої країни. Відповідно
завдання НДР полягало у вивченні особливостей пам’я-
ток регіонів України як відносно самостійних одиниць,
які склалися на основі та внаслідок взаємодії територі-
альних та природних умов, спільності історії, культури
і мови, демографічних, соціальних та економічних по-
казників, політичної і правової систем. Прогнозовані
результати – виявлення та розробка правильної програ-
ми або у широкому розумінні концепції охорони істо-
рико-культурної спадщини для різних регіонів або міст.
У процесі наукового дослідження проаналізовано 5
програм охорони культурної спадщини міст України, ви-
явлено певні особливості та узагальнюючи риси (табл.1).
В основу всіх зазначених програм закладено вимоги За-
кону України «Про охорону культурної спадщини», Зако-
ну України «Про охорону археологічної спадщини», інших
нормативно-правових актів, а також положення держав-
них та обласних програм у пам’яткоохоронній галузі [6].
Програми спрямовані на вдосконалення організаційних,
матеріально-технічних, правових засад у сфері охорони
культурної спадщини і збереження історичного середо-
Таблиця 1
1.
План заходів на 2016–
2018 рр. з реалізації
Стратегії розвитку
м. Києва до 2025 року [1].
Перелік пам’яток та об’єктів нерухомої культурної спадщини м. Києва, що додається до історико-архі-
тектурного опорного плану, нараховує 3481 об’єкт. Державний реєстр нерухомих пам’яток України наці-
онального значення – 165: пам’яток архітектури – 2, пам’яток містобудування – 6, пам’яток історії – 124,
пам’яток археології – 23.
2.
Міська цільова програма
з охорони та збережен-
ня пам’яток культурної
спадщини м. Чернігова
на 2016–2021 рр. [2].
На державному обліку знаходиться 453 об’єкти культурної спадщини. Державний реєстр нерухо-
мих пам’яток України національного значення – 22: пам’яток археології – 2, пам’яток історії – 3,
пам’яток архітектури – 17.
Крім того, на обліку знаходиться 32 щойно виявлені пам’ятки археології, 42 щойно виявлені пам’ят-
ки історії і 3 щойно виявлені пам’ятки монументального мистецтва.
3.
Міська програма охоро-
ни культурної спадщини
і збереження історично-
го середовища м. Полта-
ви на 2013–2017 рр. [3].
На державному обліку знаходиться 482 об’єкти культурної спадщини. Державний реєстр нерухо-
мих пам’яток України національного значення – 12: пам’яток археології – 1, пам’яток історії – 8,
монументального мистецтва – 3.
Кількість пам’яток, які потребують невідкладних ремонтно-реставраційних або протиаварійних робіт –
47. У 2016 році розроблено та надано на погодження до Міністерства культури України облікову доку-
ментацію на 20 об’єктів культурної спадщини.
4.
Програма охорони куль-
турної спадщини
м. Івано-Франківська
на 2016–2018 рр. [4].
На державному обліку знаходиться 559 об’єктів культурної спадщини. Державний реєстр нерухомих пам’я-
ток України національного значення – 2 пам’ятки.
Кількість пам’яток, які потребують невідкладних ремонтно-реставраційних або протиаварійних робіт –
100 об’єктів. При розробці історико-архітектурного опорного плану міста було виявлено і пропонується
до існуючого реєстру додати 55 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини (архітектурних споруд).
5.
Програма охорони
культурної спадщини
м. Миколаєва на 2016–
2018 рр. [5].
На державному обліку знаходиться 353 об’єкти культурної спадщини. Державний реєстр нерухомих пам’я-
ток України національного значення – 6. Кількість пам’яток, які потребують невідкладних ремонтно-рес-
тавраційних або протиаварійних робіт – 75. Вдалось зібрати дані для укладання науково-облікової до-
кументації на 221 пам’ятку та 19 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
20
вища. Основною метою названих програм є
планування та організаційне забезпечення
заходів щодо збереження своєрідного істо-
рико-архітектурного міського середовища
міст, охорони, реставрації, реабілітації та
доцільного використання нерухомих пам’я-
ток та охоронюваних територій, комплек-
сного розвитку та привабливості міста. Се-
ред головних завдань домінують наступні:
забезпечення процесу науково-дослідних
пошуків та досліджень (археологічних, іс-
торичних, архітектурних, інженерно-гео-
логічних, архівних) пам’яток та історії мі-
ста в цілому; забезпечення умов збереження
історичної забудови міста, пам’яток архі-
тектури та містобудування місцевого зна-
чення; забезпечення комплексного і послі-
довного виконання науково-проектних та
ремонтно-реставраційних робіт, виконан-
ня першочергових протиаварійних та кон-
серваційних робіт на ключових пам’ятках;
завершення тотальної інвентаризації іс-
торичного фонду, обліку об’єктів культур-
ної спадщини та процесу паспортизації [4].
У всіх програмах вагоме місце приділено
діяльності громадськості, а також громад-
ським організаціям та державним устано-
вам з охорони культурної спадщин. Зокре-
ма, зроблено акценти на сприянні діяльності
громадських організацій з питань охорони
та популяризації культурної спадщини, ро-
боті з засобами масової інформації, удоско-
наленні планування та координації роботи
органів управління, а також налагодженні
стабільної, систематичної співпраці і вза-
ємних консультацій з історичними міста-
ми України і партнерськими пам’яткоохо-
ронними муніципальними структурами [5].
Останньою об’єднуючою складовою зга-
даних програм є надзвичайно актуальна
проблема для України – розвиток турис-
тичної галузі. Унікальний комплекс при-
родних, історико-культурних пам’яток
приваблює дедалі більше туристів, у тому
числі і іноземних. Отже, розвиток турис-
тичної та курортної галузей упродовж ос-
танніх чотирьох років характеризується
позитивною та сталою динамікою. Тому
для кожного міста запрограмоване ство-
рення умов для покращання туристичної
привабливості міста через його істори-
ко-культурну спадщину, залучення об’єк-
тів культурної спадщини до туристичних
маршрутів та розвитку туристично-екс-
курсійного руху, а також адаптація пам’я-
ISSN 2218-4805
21
ток в новому урбаністичному середовищі згідно з Гене-
ральним планом [2].
Аналіз регіональних програм показує, що органи дер-
жавної влади та місцевого самоуправління установлю-
ють певний порядок, котрий фіксує суть роботи по охо-
роні культурної спадщини. Тому в основних програмних
документах превалюють одні і ті ж цілі, задачі, цільові
показники, об’єми фінансування та очікувальні резуль-
тати реалізації програм, що створює їх певну статич-
ність. Таким чином, на другому плані залишаються регі-
ональні особливості історико-культурної спадщини, які
навпаки мали б формувати та задавати напрям культур-
ної програми. Така ситуація не дає можливості повно-
цінно розкрити атрактивність, сутність та унікальність
пам’яток, туристичну привабливість певного регіону,
самобутність культури в цілому. На нашу думку, у ході
складання програм охорони культурної спадщини вар-
то враховувати особливості культурно-географічного
положення, геополітичні фактори, культурно-історич-
ні впливи, наявність та кількість пам’яток національ-
ного та місцевого значення, домінування певного виду
пам’яток, функціонуючі музейні установи. Якщо всі ви-
щезазначені елементи відобразити на мапі України, то
стає зрозумілим, що ситуація у містах різниться, оскіль-
ки кожне має свої показники, що у сукупності представ-
лять регіональні особливості (рис.1–6).
По-перше, в України умовно можна виділити три ве-
ликі регіони, що яскраво відрізняються один від одно-
го матеріальною культурою, традиціями та пам’ятками
різних історичних періодів: Центрально-східний (пів-
денно-східний), Північний (поліський), Західний (пів-
денно-західний), які мають свої райони і підрайони [7].
Центрально-східний регіон охоплює велику терито-
рію центральної та південно-східної України (Серед-
нє Подніпров’я, Слобідська Україна і Південна степо-
ва частина). Середнє Подніпров’я – один з найдавніше
заселених районів української землі [8]. Переважно –
це територія розселення східнослов’янського племе-
ні полян, тому матеріальна культура району зберегла
багато архаїчних рис, пов’язаних з цим народом. Для
культури Слобожанщини, що охоплює східну частину
України, характерні риси козацько-селянської степо-
вої України. Південь України (степова частина Украї-
ни) в давнину був тереном проживання різних кочівних
племен, з давньоруського часу слугував оперативним
простором просування русичів на південь, політично-
го й економічно-господарського освоєння ними При-
чорномор’я, а з середньовіччя став відомим під назвою
«дике поле», що позначилось на особливостях пам’яток
цього регіону [9].
Українське Полісся – певний феномен. Етнографіч-
на східнослов’янська спорідненість цього регіону має
глибоке коріння, що сягає праслов’янської минувши-
ни, співучасті у формуванні давньоруської народно-
сті та державності. Вона ґрунтується на активній уча-
сті жителів різних його частин у козацько-селянських
війнах, національно-визвольній боротьбі українського
народу, на жвавих економічних і культурних стосунках.
Українське Полісся зберегло найдавніші релікти пра-
слов’янської та праукраїнської культури, що є постій-
ними об’єктами вивчення дослідників-археологів, іс-
ториків, пам’яткознавців [10, с. 41–43].
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
22
Найскладніший і дуже різноманітний у пам’яткознав-
чому аспекті Західний (південно-західний) регіон. Цей
край поперемінно входив до складу Давньоруської дер-
жави, Галицького, Володимир-Волинського і Галиць-
ко-Волинського князівств. Історичні умови багатові-
кового суспільно-політичного та економічного буття,
особливості природного середовища, різного характеру
й інтенсивності міжетнічних зв’язків не могли не позна-
читися на складанні локальних рис матеріальної куль-
тури населення. У межах різних природно-географічних
зон західноукраїнського регіону виділяється кілька іс-
торико-етнографічних районів і підрайонів, що мають
виразні локальні особливості культурно-побутових тра-
дицій: Волинь, Поділля, Прикарпаття, Гуцульщина, Бой-
ківщина, Лемківщина, Закарпаття [11].
По-друге, всі пам’ятки історії та культури в Україні
розміщені дуже нерівномірно, основна їх кількість скон-
центрована у Київській, Львівській, Харківській, Пол-
тавській, Чернігівській областях та Кримському півос-
трові (рис. 1). Пам’ятки архітектури, містобудування та
монументального мистецтва превалюють у Львівський,
Івано-Франківський, Чернігівський, Полтавській, Хмель-
ницькій областях та Криму, найменший показник таких
пам’яток – у Рівненській та Запорізькій областях (рис. 2).
У 2012 р. до Державного реєстру нерухомих пам’яток
України внесено ряд важливих об’єктів архітектури на-
ціонального значення: замок Галицький ХIV–ХVII ст.,
костел кармелітів з монастирським комплексом ХVII–
ХVIII ст., церква Успіння Пресвятої Богородиці (перша
половина ХVI ст., комплекс споруд Єлецького монасти-
ря XI–XVII ст.), комплекс споруд Троїцько-Іллінського
монастиря XI–XIX ст. та ін. [12].
Чимало в Україні споруд, ансамблів, визначних місць,
пов’язаних з важливими історичними подіями, з життям
та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом на-
родів, тобто пам’яток історії. Вони зосереджені у Львів-
ській, Київській, Харківський, Житомирський та Полтав-
ській областях на відміну від Сумської, Миколаївської
та Луганської обл. (рис. 3). Серед пам’яток значна части-
на занесена до державного реєстру у 2012 р., наприклад
пам’ятки історії та монументального мистецтва: кос-
тел єзуїтів (1610–1630 рр.), меморіал Українських Січо-
вих Стрільців (1915 р., 1998 р.), церква Трьох-Анастасі-
ївська (1884–1893 рр.) [12].
Пам’ятки археології зосереджені у Центрально-східно-
му регіоні, зокрема у Харківській, Запорізькій, Дніпропе-
тровській, Миколаївській та Київській областях (у 2012 р.
включено залишки Михайлівського собору 1089 р.), а та-
кож на території Кримського півострову; найменше ар-
хеологічних пам’яток зафіксовано у Західному регіоні
України [13, с. 78] (рис. 4).
По-третє, інфографіка функціонуючих музеїв сфе-
ри управління Міністерства культури України демон-
струє різні показники успішності музейних установ
у культурно-освітній, науково-дослідній, експозиці-
йній, фондовій, видавничій, реставраційній, а також
пам’яткоохороній діяльності [14]. Зокрема, на прикла-
ді обліково-фондової роботи найбільш активними є
Вінницька, Полтавська, Харківська та Чернігівська об-
ласті (рис. 5). Інформаційно-комунікативна взаємодія
(участь у конференціях, проведення музейних фестива-
лів тощо) найкраще налагоджена у Києві, Львові, Пол-
ISSN 2218-4805
23
j
таві та Харкові (рис. 6).
Не варто забувати і про сучасні соціальні та політичні
чинники, що мають вагомий вплив на розвиток та загаль-
ний стан охорони історико-культурної спадщини регіо-
нів та України загалом. Більшість із них надають певний
відтінок, не виходячи за рамки загальної державної по-
літки і українського законодавства, проте трапляють-
ся безпрецедентні випадки, що докорінно руйнують си-
стему. Доказом тому є події у південно-східній частині
України, російська інтроверсія до Криму, війна на сході,
що мають свої наслідки: руйнація нерухомої спадщини,
пошкодження або вивезення з території рухомих пам’я-
ток, неоднозначний статус музейних колекцій.
Отже, формування регіону є результатом довготривало-
го процесу самоорганізації суспільства, яке через поколін-
ня накопичує, відтворює та примножує культурні надбання.
Осмислення регіональних духовних, культурно-мистецьких
здобутків веде до усвідомлення власної культурної іден-
тичності та відтворення широкої панорами національної
культури як частки світової духовної спадщини. Історичне
коріння урізноманітнює пам’яткоохоронну складову; сього-
дення ж, здається, будує для майбутніх поколінь одноманіт-
ну космополітичну культуру. Саме тому головною задачею
залишається зберегти те, що залишено нашими предками.
Ці та багато інших факторів актуалізують вивчення регіо-
нальних особливостей охорони історико-культурної спад-
щини і на основі цього – формування особливої унікальної
стратегії охорони культурної спадщини певного регіону, яку
легко реалізувати, а також яка найкраще відповідає йому.
ПОСИЛАННЯ
1. Про затвердження плану заходів на 2016–2018 роки з реалі-
зації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року: Рішення Київ-
ської міської ради [від 15 листопада 2016 р. № 412/1416] – С. 135.
2. Міська цільова програма з охорони та збереження пам’я-
ток культурної спадщини м. Чернігова на 2016–2021 роки: Дода-
ток до рішення виконавчого комітету міської ради [від 19 жовт-
ня 2015 р. № 264]. – C. 15.
3. Міська програма охорони культурної спадщини і збережен-
ня історичного середовища міста Полтава на 2013–2017 роки: Рі-
шення Полтавської міської ради [від 24 грудня 2012 р.] – С. 15.
4. Програма охорони культурної спадщини міста Івано-Фран-
ківська на 2016–2018 роки: Додаток до рішення виконавчого ко-
мітету міської ради [від 28 січня 2016 р. № 12–3] – C. 15.
5. Програма охорони культурної спадщини міста Миколаєва
на 2016–2018 роки: Рішення Миколаївської міської ради [від 25
квітня 2016 р. № 4/9] – С. 15.
6. Про охорону культурної спадщини: Закон України [від 8
черв. 2000 р. № 1805-ІІІ] // Відомості Верховної Ради України. –
2000. – № 39. – С. 333.
7. Народы Европейской части СССР: в 2-х т. – М.: Наука, 1964. –
[Т.] 1 / под ред. В.А. Александрова [и др.]. – 1964. – 984 с.
8. Культура і побут населення України: навч. посіб. / В.І. На-
улко, Л.Ф. Артюх, В.Ф. Горленко [та ін.]. – К.: Либідь, 1991. – 232 с.
9. Малороссия. Новороссия. Крым. Исторический и этнографи-
ческий очерк / Сост.: А.Г. Макаров, С.Э. Макарова. – М.: АИРО-Х-
ХІ; СПб: Дмитрий Булганин, 2006. – 320 с.
10. Яковлев О.В. Синергетика регіональних ідентичностей у
культурному континуумі України кінця ХХ – початку ХХІ століття):
дис. доктора культурології: 26.00.01 – Теорія та історія культури /
О.В. Яковлев; Національна музична академія України імені П.І. Чай-
ковського, Міністерство культури України. – Київ, 2016. – 468 с.
11. Етнографія України: Навч. посібник / За ред. С.А. Макар-
чука. – Львів: Світ, 1994. – 520 с.
12. Про внесення об’єктів культурної спадщини національного
значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток: Постанова.
Кабінет Міністрів України [від жовтня 2012 р. № 929].
13. Шпурік К. В. Регіональне картографування природної та іс-
торико-культурної спадщини (на прикладі Харківської області):
дис. канд. геогр. наук: 11.00.12 / К.В. Шпурік; НАН України, Ін-т
географії. – Київ, 2015. – 180 c.
14. Звіт управління музейної справи та культурних цінностей.
Управління музейної справи та культурних цінностей (20 серп-
ня 2016 р.). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://prostir.
museum/ua/post/37790
Горькова А.А., Бычковская А.Н. Региональные особенности
охраны историко-культурного наследия в исследованиях
Центра памятниковедения НАН Украины и УООПИК
В статье освещены региональные особенности охраны и сохранения
историко-культурного наследия Украины. Проанализированы
региональные программы 2016–2018 гг. в памятникоохранной
и культурной сфере городов Киева, Чернигова, Полтавы, Ивано-
Франковска, Николаева. Раскрыты основные факторы влияния на
памятникоохранную региональную политику в разных областях
Украины: особенности культурно-географического положения,
геополитические факторы, культурно-исторические влияния, наличие
и доминирование определенных видов памятников.
Ключевые слова : достопримечательности , Центр
памятниковедения НАН Украины и УООПИК, региональные
особенности, программа охраны культурного наследия, области
и города Украины.
Horkova A. O., Bychkovska H.M. Regional features of the protec-
tion of historical and cultural heritage in the studies of the Cen-
tre of Monuments Research of the NAS of Ukraine and USPHCM
The article highlights the regional features of the protection and pres-
ervation of the historical and cultural heritage of Ukraine. The regional
programs of 2016-2018 in the monument and cultural sphere of the city
of Kyiv, Chernihiv, Poltava, Ivano-Frankivsk, Mykolaiv are analyzed. The
main factors of infl uence on the monumental protection regional policy in
diff erent regions of Ukraine are revealed: the peculiarities of the cultural
and geographical situation, geopolitical factors, cultural and historical
infl uences, the presence and dominance of certain types of monuments.
Key words: sights, Centre of Monuments Research of the NAS of
Ukraine and USPHCM, regional features, the program of protection of
cultural heritage, the region and the city of Ukraine.
07.02 2017 р.
УДК 719:27‒523]:27‒732.3](477) «170/174» (045)
Н.М. Сенченко
ОХОРОНА ЦЕРКОВНИХ ПАМ’ЯТОК
В УКРАЇНІ (ПЕРША ПОЛОВИНА ХVІІІ СТ.)
Стаття присвячена історії започаткування правового режиму
охорони церковних старожитностей у контексті загального
пам’яткоохоронного руху першої половини ХVІІІ ст. Висвітлено роль
Синоду у збереженні церковних пам’яток, подано характеристику
окремих документів Синоду та Сенату.
Ключові слова: церковні старожитності, охорона пам’яток,
укази, розпорядження, Синод, Сенат.
Переоцінка ролі церкви у сучасних реаліях як важли-
вої складової духовного і культурного розвитку суспіль-
ства сприяла зміні ставлення до церковних старожитно-
стей. Загальновідомо, що у лоні церкви народжувалися та
зберігалися об’єкти культурної спадщини, яким випала
доля стати пам’ятками: шедеври архітектури, іконопи-
су, розпису, церковного начиння, богослужбових книг,
писемних джерел тощо. З часом частина із них була пе-
редана до музеїв, частина потрапила за кордон, части-
на осіла у приватних колекціях. Доля нерухомих цер-
|