Організація моніторингу пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника
Стаття присвячена моніторингу об’єктів культурної спадщини Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Статья посвящена мониторингу объектов культурного наследия Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника. The article is devoted to the monitoring of cultu...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128613 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Організація моніторингу пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника / О.В. Вечерська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 30-33. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859785289089679360 |
|---|---|
| author | Вечерська, О.В. |
| author_facet | Вечерська, О.В. |
| citation_txt | Організація моніторингу пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника / О.В. Вечерська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 30-33. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | Стаття присвячена моніторингу об’єктів культурної спадщини
Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Статья посвящена мониторингу объектов культурного наследия
Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника.
The article is devoted to the monitoring of cultural heritage of National
Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve.
|
| first_indexed | 2025-12-02T09:47:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
30
висловилася за створення заповідника, тоді як президія
Київського Окрвиконкому мала намір утворити на тери-
торії монастиря тепер вже робітниче містечко [12, арк. 84].
Проблема передача лаври НКО залишалася. Інвалід-
ний городок мав виїхати та звільнити приміщення до
01.05.1926 р., але його мешканці опиралися, займалися само-
захватами і навіть продавали помешкання [12, арк. 112–113].
Врешті-решт у вересні 1926 р. ВУЦІК та Рада Народних
комісарів УССР видали постанову «Про призначення ко-
лишньої Києво-Печерської Лаври історико-культурним
державним заповідником і перетворення на Всеукраїнське
музейне містечко», який повинен бути «в межах давніх та
нових мурів» [17, арк. 4]. Для передачі майна була створе-
на комісія, що працювала з 20.12.1926 р. по 31.08.1927 р.
До документів комісії директор музею П.П. Курінний до-
клав «Цільову установку Заповідника», в якій було викла-
дено мету та завдання нової установи, план розташуван-
ня музеїв [18, с. 579–538].
Варто підкреслити, що власне заповідник виник не за
державним наказом, а за ініціативою учених. Саме завдя-
ки членам пам’яткоохоронних установ ВУКОПІСу, ГУБКОПІ-
Су, Археологічного комітету при УАН стало можливим збе-
реження архітектурного ансамблю та історико-мистецької
спадщини Києво-Печерського монастиря від розкрадання
та фізичного знищення. В їхній боротьбі за збереження архі-
тектурних пам’яток їм допомагали представники Народно-
го комісаріату освіти та, зокрема, Укрнауки, адже радянська
влада ще знаходилася на етапі становлення. Ідеологічний
тиск на населення, зокрема на вчених, розгортався поступово.
Таким чином, не дивлячись на всі складнощі та пе-
репони, у першій половині 1920-х років було закладено
підґрунтя для подальшого розвитку пам’яткоохоронних
установ в Україні.
ПОСИЛАННЯ
1. Баженов Л.В. Історичне краєзнавство Правобережної Укра-
їни в ХІХ – на початку ХХ століть: Становлення. Історіографія.
Бібліографія. – Хмельницький, 1995; Голод Д.І. Мистецтвознав-
ство України і політичні аспекти ХХ століття / Д.І. Голод // Ви-
звольний шлях. – 1999. – № 4. – С. 467–472; Заремба С.З. Україн-
ське пам’яткознавство: історія, теорія, сучасність / С. З. Заремба.
– К: Логос, 1995. – 448 с.; Нестуля О.О. Охорона культових пам’я-
ток в українській державі // О.О. Нестуля // Історія України: Ма-
ловідомі імена, події, факти: Зб. наук. статей. – К.: Рідний край,
1996. – С. 132–156; Нестуля С. Становлення Всеукраїнського архе-
ологічного комітету ВУАН (середина 1920-х років) / С. Нестуля. –
Полтава: Вид. центр «Археологія», 1997. – 98 с. тощо.
2. Качан Р.І. Розвиток музейної справи на території Києво-Пе-
черської лаври у першій чверті ХХ ст. // Лаврський альманах. До
80-річчя Національного Києво-Печерського історико-культур-
ного заповідника. Зб. наук. праць / НКПІКЗ. – К., 2006. – Вип. 15.
– С. 7–12; Преловська І. Утворення та обставини діяльності Все-
українського Музейного Городка (ВМГ) в Києво-Печерській Лав-
рі 1920–1930-ті роки // Історія релігій в Україні. Науковий що-
річник. (Праці ХVІ міжнародної наукової конференції, м. Львів,
16–18 травня 2006 р.). – Львів: «Логос», 2006. – Т. 2. – С. 783–792;
Білокінь С. Музей України. Збірка П. Потоцького. Дослідження,
матеріали. – К., 2006. – 474 с.
3. Центральний державний архів Київської області (далі – ЦДА-
КО), ф. Р–4156, оп. 1., спр. 2.
4. ЦДАКО, ф. Р–4156, оп. 1., спр. 17.
5. ЦДАКО, ф. Р–4156., оп. 1, спр. 3.
6. ЦДАКО, ф. Р–4156, оп. 1, спр. 16.
7. ЦДАКО, ф. Р–4156, оп. 1, спр. 10.
8. ЦДАКО, ф. Р–4156, оп. 1, спр. 18.
9. ЦДАКО, ф. Р–1, оп. 1, спр. 108.
10. ЦДАКО, ф. Р–4156, оп. 1, спр. 20.
11. Фонди Національного Києво-Печерського історико-куль-
турного заповідника (Фонди НКПІКЗ), КПЛ–А–1283.
12. ЦДАКО, ф. Р–112, оп. 1, спр. 2204.
13. Звідомлення ВУАН за 1923 р. З нагоди п’ятиріччя існуван-
ня Академії (1918–1924 pp.). – K., 1924. – С. 66.
14. Фонди НКПІКЗ, КПЛ–А–395.
15. Центральний державний архів вищих органів влади та
управління України (далі – ЦДАВО України), ф. 166, оп. 2, спр. 456.
16. ЦДАКО, ф. Р–112, оп. 1, спр. 8429.
17. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 9367.
18. Київ. Провідник / за ред. Ф. Ернста. – К., 1930.
Чередниченко А.Н. Обстоятельства создания Киево-
Печерского заповедника, первая половина 1920-х гг.
На основании анализа архивных документов через призму кон-
фликта учреждений музейных, научных, памятникоохранных и На-
родного комиссариата просвещения с Собесом по поводу раздела
территории Киево-Печерского монастыря в статье рассматри-
вается процесс основания Киево-Печерского заповедника в первой
половине 1920-х гг.
Ключевые слова: заповедник, Киево-Печерский монастырь, Губсобез.
Cherednychenko A.M. Some details of the creation of Ky-
iv-Pechersk preserve, the fi rst half of 1920-th.
The article pays attention to the process of establishing Kyiv-Pechersk
preserve, the fi rst half of 1920-th, on the basis of archives through the
confl ict between museums, scientifi c and monuments protection institutions
and the People’s Commissariat of Education and social security for Kyiv-
Pechersk monastery territory.
Key words: preserve, Kyiv-Pechersk monastery, Hubsobez.
14.02.2017 р.j
УДК 351.853.1:159.955.1 (477) (045)
О.В. Вечерська
ОРГАНІЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ ПАМ’ЯТОК
НАЦІОНАЛЬНОГО КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА
Стаття присвячена моніторингу об’єктів культурної спадщини
Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Ключові слова: моніторинг, культурна спадщина, пам’ятки,
об’єкти культурної спадщини.
Нерухомі пам’ятки культурної спадщини існують в
сучасному світі не самі по собі, а у комплексах чи ан-
самблях разом з іншими пам’ятками та різноманітни-
ми музейними експозиціями. Об’єктом експонування
може бути і сама пам’ятка, якщо вона унікальна. Але
найчастіше будівлі-пам’ятки архітектури та історії є
найкращими місцями для розміщення й експонуван-
ня в них музейних колекцій. Так повелося в Західній
Європі з ХІХ ст., коли в замках, палацах та монастирях
створювалися різноманітні музеї, нерідко приватні,
але з забезпеченням публічного доступу до них. Так
вони успішно існують і розвиваються дотепер. На те-
ренах України з кінця 20-х рр. XX ст. почали створюва-
тися музеї-заповідники та державні історико-культурні
ISSN 2218-4805
31
заповідники, яких на сьогодні нараховується 63 закла-
ди. Більшість з них була створена саме в добу незалеж-
ності України. У цих науково-дослідних та культур-
но-просвітницьких установах поєднуються дві головні
функції: пам’яткоохоронна та музейна. В умовах сього-
дення українські заповідники – це чи не єдині осеред-
ки справжньої пам’яткооохоронної роботи в державі.
Провідним за всіма параметрами (включення до Спис-
ку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, кількість пам’яток,
кількість фондових колекцій, постійних експозицій та
виставкових площ тощо) є Національний Києво-Печер-
ський історико-культурний заповідник.
У сучасних умовах актуалізація культурної спадщи-
ни є важливим чинником не тільки історичного пізнан-
ня, а й формування національної самосвідомості та іс-
торичної пам’яті громадян України.
Дотепер охорона культурної спадщини розглядалася
науковцями переважно в галузевому аспекті: історич-
ному, археологічному, архітектурному, правовому тощо.
Теоретико-методологічні засади розглядала низка укра-
їнських науковців. Недостатньо висвітленими залиша-
ються питання комплексної охорони пам’яток у заповід-
никах, що є надзвичайно важливими в умовах розвитку
та становлення демократичної правової держави.
З метою забезпечення збереження відповідно до ви-
мог законодавства та державних норм комплексу не-
рухомих пам’яток та об’єктів культурної спадщини На-
ціонального Києво-Печерського історико-культурного
заповідника виконуються роботи з їх дослідження; оп-
рацьовуються відповідні матеріали щодо підготовки об-
лікової документації на ці об’єкти; здійснюється моні-
торинг технічного стану, умов використання пам’яток
та об’єктів культурної спадщини, території Заповідни-
ка і його буферної зони, виконуються заходи з їх ремон-
ту, реставрації, музеєфікації, пристосування. Зазначена
діяльність забезпечується під керівництвом головного
архітектора у складі відділу науково-реставраційних та
відновлювальних робіт, наукового відділу моніторингу
та оренди нерухомих пам’яток та наукового відділу ана-
лізу проектних робіт, координації наукових архітектур-
них досліджень, охорони та обліку нерухомих пам’яток.
Моніторинг стану збереженості виходить з того, що
для забезпечення фізичного збереження складових ча-
стин об’єкта Всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої
Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська
лавра» застосовується превентивний підхід. Суть його
в тому, що ймовірні пошкодження і їхні причини ви-
значаються і ліквідуються до моменту утворення незво-
ротних змін. Для виявлення причин негативних явищ,
завчасного запобігання їх розвитку і науково обґрунто-
ваного підходу для здійснення заходів щодо ансамблю
споруд Києво-Печерської лаври впроваджена система
наукового моніторингу – регулярних циклічних обсте-
жень всіх об’єктів і територій з метою оцінки їх стану.
Територія ансамблю Києво-Печерської лаври має
складний рельєф з перепадом з півдня на північний
схід в реальних вимірах – 74,5 м. Це вимагає проведення
постійного моніторингу та проведення протизсувних
робіт, здійснення заходів з відведення поверхневих вод,
заміни комунікацій водопостачання та водовідведення.
Протягом останніх років спільними зусиллями
адміністрації Заповідника та священноначалія чоловічого
монастиря Свято-Успенської Києво-Печерської лав-
ри проведено значний комплекс робіт з реставрації,
консервації, реабілітації пам’яток, реконструкції
інженерних мереж та благоустрою території.
Враховуючи всесвітнє та національне значення
ансамблю пам’яток, всі роботи, що проводяться з метою
їх збереження, відповідають процедурі, встановленій
пам’яткоохоронним законодавством України. Зокрема,
роботи на пам’ятках проводяться на підставі науково-
проектної документації , якою передбачається
при проведенні робіт забезпечити збереження їх
автентичності, культурної, історичної, естетичної та
наукової цінності. Процедура відбору розробників
науково-проектної документації на реставрацію, а також
виконавців ремонтно-реставраційних робіт передбачає
обов’язкову наявність встановлених документів, що
підтверджують кваліфікацію професійного складу,
наявність необхідних матеріалів та обладнання, досвід
проведення реставраційних робіт.
Своєчасне проведення ремонту та робіт з реставрації та
консервації забезпечує задовільний стан як пам’яток так
і їх окремих елементів. Між тим певні пам’ятки, зокрема
церква Спаса на Берестові, Троїцька надбрамна церква,
Всіхсвятська церква над Економічною брамою, підпірна
стіна Верхньої лаври та деякі інші об’єкти і мури потребують
проведення комплексних ремонтно-реставраційних робіт.
Також потребують проведення наукових досліджень та
здійснення комплексу укріплювальних та реставраційних
робіт Дальні та Ближні печери.
Численні техногенні, антропогенні та природні
фактори справляють негативний вплив на підземні
лабіринти [3]. Для вивчення об’єктивних причин
погіршення стану Дальніх та Варязьких печер [4; 5]
та з метою збереження цього унікального комплексу
Заповідником разом із чоловічим монастирем – Свято-
Успенською Києво-Печерською лаврою розроблено
Концепцію Програми збереження Варязьких печер на
період 2015–2020 рр. Метою двоступеневої Програми є
проведення попередніх спелео-археологічних досліджень
та невідкладних протиаварійних заходів, спрямованих
на реабілітацію Варязьких печер та інженерний захист
прилеглої території.
Заходи щодо моніторингу [1; 2] включені до програм
заходів, які заповідник розробляє і затверджує на від-
повідні хронологічні періоди.
Моніторинг здійснюється за такими напрямками:
Інженерне обстеження будівель і споруд.
Призначене для визначення та оцінки технічно-
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
32
го стану пам’яток (будівель та споруд). Об’єктами до-
слідження є: споруда в цілому; основні елементи кон-
струкцій, що визначають стан споруди – несучі стіни,
перекриття, горища та підвали, дахи, підмурки; еле-
менти конструкцій, що впливають на експлуатаційний
стан пам’яток – внутрішні стіни, перегородки, сходи,
підлога, вікна, двері, балкони, карнизи, мощення май-
данчика пам’ятки; об’єкти, розташовані на прилеглій
до пам’яток території. Обстеження виконуються раз на
два-три місяці (дані заносяться у журнали або склада-
ються акти обстеження). За даними інженерного обсте-
ження пам’яток робиться висновок про їхній технічний
стан, в залежності від стану рекомендується виконан-
ня ремонтних, ремонтно-реставраційних чи ремонт-
но-відновлювальних робіт.
Ступінь придатності будівель і споруд до експлуа-
тації визначається наступними категоріями: без об-
межень; з обмеженнями; непридатні. Виділяють п’ять
якісних станів пам’ятки за фізичним зношуванням спо-
руд та елементів їх конструкцій:
добрий – 0–20 % фізичного зносу;
задовільний – 21–40 %;
незадовільний – 41–60 %;
зношений – 61–80 %;
непридатний до експлуатації – 81–100 %.
Спостереження за інженерно-геологічними умовами
території.
Інженерно-геологічні умови оцінюються в цілому
для всієї території і окремо для кожного архітектурно-
го об’єкта. На основі аналізу існуючих матеріалів про
інженерно-геологічні вишукування встановлюється
геоморфологічна, геологічна будова території, визна-
чаються основні інженерно-геологічні елементи, ха-
рактер розповсюдження водоносних горизонтів, роз-
виток екзогенних (лінійна та площинна ерозія, провали
та просідання денної поверхні) та ендогенних (зсуви,
суфозія) геологічних процесів. Для зручності дану ін-
формацію представляють у графічному вигляді (карти,
план-схеми, розрізи).
Спостереження за рівнями ґрунтових вод в гідроге-
ологічних свердловинах є одним з елементів діагнос-
тики стану природно-технічної системи і призначені
для визначення характеру коливань (спадів та підйо-
мів) рівнів ґрунтових вод в результаті дії природних
(атмосферні опади, сонячна активність) та техноген-
них (аварійні довготривалі витоки з водонесучих ко-
мунікацій) чинників.
Спостереження за вологісним режимом ґрунтів.
Моніторинг призначений для визначення впли-
ву атмосферних опадів, сніготанення, акумуляції по-
верхневого стоку в локальних пониженнях рельєфу на
вологість ґрунтів, особливо в безпосередній близькос-
ті від споруд (фактично під фундаментами) та оцінки
домінуючих шляхів (вертикальний чи горизонталь-
ний) надходження вологи в нижню частину геологіч-
ного розрізу. Дані дослідження проводяться в спеціаль-
но обладнаних гідрофізичних пунктах, які складаються
з декількох неглибоких (до 5 м) свердловин з установ-
леними на їх дні датчиками. Отримані результати ви-
користовуються для розробки рекомендацій з гідроі-
золяції фундаментів, укріплення основ фундаментів,
благоустрою території.
Спостереження за розвитком небезпечних процесів.
На територіях зі складною геоморфологічною і ге-
ологічною будовою та значним техногенним наван-
таженням (підземні комунікації, підпірні стіни тощо)
проводиться моніторинг (візуальне обстеження) за роз-
витком небезпечних процесів.
Головна увага приділяється видозмінам денної по-
верхні – утворенню просадок, провалів, тріщин відко-
лу (на схилах), ритвин, спливів приповерхневих шарів
ґрунту (на схилах), зсувів. Обстеженню підлягають та-
кож підвальні приміщення будівель і споруд на предмет
підтоплення ґрунтовими водами і затоплення поверх-
невими. Обстеженню підлягають також комунікацій-
ні мережі, в тому числі і дренажні штольневі системи.
Значна увага приділяється оцінці зелених насаджень
– визначаються дерева з порушеною стрункістю стов-
бурів (похилені), з оголеною кореневою системою, сухі
та суховерхі, небезпека механічного пошкодження фун-
даментів пам’яток розвитком кореневої системи дерев.
У результаті обстеження прилеглої території скла-
дається загальна схема розвитку небезпечних процесів
і несприятливих явищ. Сумарний аналіз впливу нега-
тивних факторів визначає комплекс необхідних захо-
дів для усунення несприятливих явищ, покращення
стану території та її благоустрою з обов’язковим вста-
новленням їхньої черговості.
Моніторинг кліматичних та мікрокліматичних умов.
Моніторинг кліматичних та мікрокліматичних умов
включає в себе збір інформації (або отримання її за до-
помогою встановленої на території метрологічної стан-
ції) про кліматичні елементи атмосферного повітря
(температура, вологість), кількість атмосферних опа-
дів, період випадання опадів, спостереження за тем-
пературно-вологісним режимом музейних приміщень
тощо. Контроль параметрів мікроклімату дозволяє ви-
рішувати проблеми стабілізації температурно-вологіс-
ного режиму в приміщеннях (професійно проводити
провітрювання приміщень, регулювати систему опа-
лення та вентиляції, потік відвідувачів тощо) та ви-
значати оптимальний режим експлуатації пам’яток.
Враховуючи унікальність печерних комплексів Ки-
єво-Печерської лаври з метою забезпечення їх збе-
реження проводиться комплексний моніторинг за їх
станом, який включає в себе всі вищезазначені мето-
ди спостережень.
У теперішній час для ансамблю споруд Києво-Пе-
черської лаври здійснюється моніторинг за наступни-
ми напрямками, поданими у таблиці.
ISSN 2218-4805
33
Моніторинг стану пам’яток і території ансамблю споруд Києво-Печерської лаври
Індикатор Опис
Стан геологічної
основи території
Геодезичні дослідження: встановлено геодезичну мережу на території.
Гідрогеологічні спостереження за станом ґрунтового масиву, в межах якого розташовані фундаменти стародавніх
будівель. Дослідження проводяться з використанням мережі гідрогеологічних свердловин та геофізичних пунк-
тів, розташованих на території ансамблю споруд Києво-Печерської лаври. Встановлені межі гідрологічної охо-
ронної зони території ансамблю споруд.
Георадарні дослідження структури геологічної основи території на наявність підземних порожнин.
Геофізичні дослідження з метою виявлення аномалій і негативних процесів, які загрожують спорудам.
Стан несучих
конструкцій споруд
Геодезичні дослідження за станом споруд: деформацій фундаментів, розкриття тріщин та наявності кренів.
Натурні дослідження фізико-механічних властивостей будівельних матеріалів у тілі стародавніх будівель та
вивчення їх залишкового ресурсу тощо.
Георадарні дослідження підвалин та фундаментів стародавніх споруд з метою визначення їх реальної конфі-
гурації, георадарні та ультразвукові дослідження несучих конструкцій споруд з метою виявлення місць кон-
центрації напружень та послаблених місць у тілі споруди.
Стан мікроклімату Для контролю мікроклімату відстежуються температура і відносна вологість повітря за допомогою психрометру.
Періодичність проведення моніторингу
Індикатор Періодичність Місце збереження записів
Рівень ґрунтових вод 1–2 рази на місяць На паперових та електронних
носіях у Заповіднику
Наявність верховодки 1 раз на місяць --«--
Вологість ґрунтів у зоні розташування фундаментів постійно --«--
Наявність підземних порожнин За потребою --«--
Осідання, просідання фундаментів, розкриття тріщин, відхилення від вер-
тикалі
від 1 разу у місяць
до 1 разу у півроку --«--
Температура, вологість повітря (зовні та всередині), швидкість руху повітря, постійно --«--
Вологість стін памʼяток від 1 разу у квартал
до 1 разу у півроку -«--
Науковий моніторинг здійснюється за участю фахівців
Інституту геологічних наук та Інституту геофізики (оби-
два – Національної академії наук України), Державного
підприємства «Науково-дослідний інститут будівельних
конструкцій» Міністерства регіонального розвитку, будів-
ництва та житлово-комунального господарства України,
Київського державного підприємства геодезії, картогра-
фії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоін-
форматика» Міністерства екології та природних ресурсів
України, Інституту «Київгео» відкритого акціонерного то-
вариства «Київ проект», колективного підприємства «Ін-
ститут голографії Академії наук прикладної радіоелектро-
ніки», приватного підприємства «Гео-Еко-Консалтінг».
Співробітниками наукового відділу моніторингу та
оренди нерухомих пам’яток забезпечується систематич-
не проведення моніторингу технічного стану будівель і
споруд, що дає змогу своєчасно виявляти проблемні ді-
лянки. За результатами моніторингу планується прове-
дення ремонтних, реставраційних та консерваційних
робіт, спрямованих насамперед на збереження автен-
тичності матеріальної субстанції будівель та споруд –
пам’яток культурної спадщини.
У випадку визнання технічного стану будівель чи спо-
руд-пам’яток аварійним забезпечується здійснення комп-
лексу невідкладних протиаварійних робіт.
Моніторинг дозволяє перейти від спонтанних дій зі
збереження окремих пам’яток до науково обґрунтованої
програми збереження всього комплексу історико-куль-
турного і природного середовища, безпосередньо при-
леглого до об’єкта. Система моніторингу, що потребує
розвитку та оптимізації, буде вдосконалюватись за ра-
хунок впровадження сучасних методів та засобів здійс-
нення моніторингу.
ПОСИЛАННЯ
1. Черевко І.А., Куциба В.О. Моніторинг комплексу пам’яток
Національного Києво-Печерського історико-культурного заповід-
ника як природно-технічної системи. Частина 1. Методичні роз-
робки. – Лаврський альманах. – Вип. 24. – К., 2009. – С. 120–131.
2. Черевко І.А., Куциба В.О. Моніторинг комплексу пам’яток На-
ціонального Києво-Печерського історико-культурного заповідни-
ка як природно-технічної системи. Частина 2. Результати та реко-
мендації. – Лаврський альманах. – Вип. 25. – К. 2010., – С. 106–118.
3. Черевко І.А., Головатенко Ю.Г. Збереження підземних спо-
руд Верхньої лаври: критерії оптимального режиму експлуата-
ції // Болховітіновський щорічник – 2012. – К., 2013. – С. 49–60;
4. Черевко І.А., Куциба В.О. Гідрогеологічна ситуація на тери-
торії Ближньопечерного пагорба, її вплив на стан печер та засоби
регуляції // Зб. наук. праць «Матеріали Одинадцятої Міжнарод-
ної наукової конференції «Церква – наука – суспільство: питан-
ня взаємодії». – К., 2013. – С. 90–93;
5. Черевко І.А. Забудова території Господарчого подвір’я Ниж-
ньої лаври: наслідки з точки зору розвитку негативних геологіч-
них процесів // Матер. конф. «Церква – наука – суспільство: пи-
тання взаємодії». – НКПІКЗ, 2015. – С. 110–112.
Вечерская О.В. Организация мониторинга памятников
Национального Киево-Печерского историко-культурного
заповедника
Статья посвящена мониторингу объектов культурного наследия
Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника.
Ключевые слова: мониторинг, культурное наследие, памят-
ники, объекты культурного наследия.
Vecherska O.V. Organization of monitoring of monuments
of National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve.
The article is devoted to the monitoring of cultural heritage of National
Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve.
Key words: monitoring, cultural heritage, monuments, objects of
cultural heritage.
01.03.2017 р.j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128613 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T09:47:30Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Вечерська, О.В. 2018-01-12T18:05:16Z 2018-01-12T18:05:16Z 2017 Організація моніторингу пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника / О.В. Вечерська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 30-33. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128613 351.853.1:159.955.1 (477) (045) Стаття присвячена моніторингу об’єктів культурної спадщини Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Статья посвящена мониторингу объектов культурного наследия Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника. The article is devoted to the monitoring of cultural heritage of National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Організація моніторингу пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Организация мониторинга памятников Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника Organization of monitoring of monuments of National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve Article published earlier |
| spellingShingle | Організація моніторингу пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Вечерська, О.В. Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| title | Організація моніторингу пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника |
| title_alt | Организация мониторинга памятников Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника Organization of monitoring of monuments of National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve |
| title_full | Організація моніторингу пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника |
| title_fullStr | Організація моніторингу пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника |
| title_full_unstemmed | Організація моніторингу пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника |
| title_short | Організація моніторингу пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника |
| title_sort | організація моніторингу пам'яток національного києво-печерського історико-культурного заповідника |
| topic | Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| topic_facet | Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128613 |
| work_keys_str_mv | AT večersʹkaov organízacíâmonítoringupamâtoknacíonalʹnogokiêvopečersʹkogoístorikokulʹturnogozapovídnika AT večersʹkaov organizaciâmonitoringapamâtnikovnacionalʹnogokievopečerskogoistorikokulʹturnogozapovednika AT večersʹkaov organizationofmonitoringofmonumentsofnationalkyivpecherskhistoricalandculturalpreserve |