Історія будинку Чернігівського колегіуму: від спорудження до сьогодення
Стаття присвячена історії будинку Чернігівського колегіуму – визначній пам’ятці барокового мистецтва початку XVIIІ ст. Акцентується увага на ролі гетьмана Івана Мазепи у спорудженні будинку Чернігівського колегіуму. Висвітлюються архітектурні та конструктивні особливості споруди. Уточнюється призна...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128621 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Історія будинку Чернігівського колегіуму: від спорудження до сьогодення / О.І. Травкіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 53-56. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859748479625068544 |
|---|---|
| author | Травкіна, О.І. |
| author_facet | Травкіна, О.І. |
| citation_txt | Історія будинку Чернігівського колегіуму: від спорудження до сьогодення / О.І. Травкіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 53-56. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | Стаття присвячена історії будинку Чернігівського колегіуму –
визначній пам’ятці барокового мистецтва початку XVIIІ ст. Акцентується увага на ролі гетьмана Івана Мазепи у спорудженні будинку Чернігівського колегіуму. Висвітлюються архітектурні та конструктивні особливості споруди. Уточнюється призначення будинку та використання його упродовж XVIIІ ст. – ХХ ст.
Статья посвящена истории дома Черниговского коллегиума –
выдающегося памятника бароккового искусства начала XVIIІ в. Акцентируется внимание на роли гетмана Ивана Мазепы в строительстве Черниговского коллегиума. Освещаются архитектурные
и конструктивные особенности сооружения. Уточняется назначение дома и использование его в течение XVII–ХХ вв.
The article is devoted to the history of the house of Chernihiv collegium
— an outstanding monument of baroque art early XVIIІ. The attention is
focused on the role of hetman Ivan Mazepa in the construction of Chernihiv
Collegium. Shown architectural and design features of the building. Clarifi es
purpose at home and use it within XVIIІ – XX th centuries.
|
| first_indexed | 2025-12-01T23:04:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
53
УДК 725.94(477)
О.І. Травкіна
ІСТОРІЯ БУДИНКУ ЧЕРНІГІВСЬКОГО КОЛЕГІУМУ:
ВІД СПОРУДЖЕННЯ ДО СЬОГОДЕННЯ
Стаття присвячена історії будинку Чернігівського колегіуму –
визначній пам’ятці барокового мистецтва початку XVIIІ ст. Акцен-
тується увага на ролі гетьмана Івана Мазепи у спорудженні будинку
Чернігівського колегіуму. Висвітлюються архітектурні та конструк-
тивні особливості споруди. Уточнюється призначення будинку та
використання його упродовж XVIIІ ст. – ХХ ст.
Ключові слова: будинок Чернігівського колегіуму, гетьман Іван
Мазепа, чернігівський архієпископ Іоанн Максимович, трапезна, цер-
ква Всіх Святих.
На краю Валу колишньої фортеці височить будинок
Чернігівського колегіуму – яскравий зразок архітекту-
ри козацької доби, окраса стародавнього центру Черні-
гова. Сучасники пишномовно величали цей навчальний
заклад чернігівськими Афінами, вертоградом Паллади,
чернігівським Олімпом, віддаючи данину не лише баро-
ковому, пануючому на той час, вітіюватому стилю, але й,
вочевидь, прагнули, таким чином, підкреслити неаби-
яке значення цього культурно-освітнього осередку всьо-
го Північного Лівобережжя України ХVIII ст.
Не менш цікавою є історія будинку, відомого під наз-
вою Чернігівський колегіум. Нині він є домінантою істо-
ричної частини міста, який добре оглядається з усіх її цен-
тральних пунктів. Актуальність його вивчення зумовлена
дослідженням питання заснування Чернігівського коле-
гіуму, меценатства гетьмана Івана Мазепи.
Будинок Чернігівського колегіуму був частиною комп-
лексу приміщень колишнього чернігівського кафедраль-
ного Борисоглібського монастиря. Його складна об’єм-
но-просторова композиція об’єднувала церкву Всіх Святих
з вівтарем, трапезну, дзвіницю, які були побудовані у різні
часи. Вочевидь, первісно була споруджена у другій половині
XVII cт. східна частина будинку – одноповерхова трапезна
за часів чернігівського архієпископа Лазаря Барановича.
Справу Лазаря Барановича на розбудову кафедрального
монастиря продовжив чернігівський архієпископ Іоанн
Максимович. У 1700 р. за сприяння та фінансування геть-
мана Івана Мазепи Іоанн Максимович розпочав у кафе-
дрі чимале будівництво. Відомо, що гетьман Іван Мазепа
надав на його розбудову 10000 тисяч злотих.
Насамперед, побудували величну сорокаметрову дзві-
ницю, верхній ярус якої немовби скульптурно виліплений
з восьми могутніх напівциліндрів, увінчаних фризом розе-
ток та широким карнизом. Над входом до дзвіниці знахо-
дилася закладна керамічна дошка з гербом гетьмана Івана
Мазепи, що збереглася до нашого часу, і напис на якій свід-
чить, що дзвіницю було збудовано у 1700–1702 рр. «преще-
дрим даянием и иждевением» ясновельможного гетьмана.
На її верхньому поверсі знаходилася церква в ім’я Іоанна
1. Будинок Чернігівського колегіуму. Поч. XVIII ст.
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
54
Предтечі, патронального святого гетьмана Івана Мазепи.
У присвяті книги «Зерцало от писанія Божественна-
го» (1705 р.), яка була піднесена гетьману Івану Мазепі від
Чернігівського колегіуму, написаній витончено та емо-
ційно, з майстерно застосованою, досить складною ху-
дожньою образністю, метафоричністю, характерними для
стилю бароко, гетьман прославлявся за будівництво та
прикрашання церков у Києві, розбудову Києво-Могилян-
ської колегії: «Зрим Киево-Могилянские Афины, щедрою
десницею Вашею Панскою каменным строением, и прав
оутверждением оукрепленны», меценатство в Чернігові:
«Сей Богоспасаемый Град Чернигов, Архиерейской Кате-
дрою, Вашим же милостивным Рейментарским благоде-
тельством, в мурах и в всяких благостосениях ныне, яков
прежде небыст благонарочит, изряден, светел, и прекрас-
не» [1, арк. 5, зв], тобто розбудову кафедрального Борисо-
глібського монастиря. У «Зерцалі» мова йшла про будівниц-
тво, зокрема, монастирської дзвіниці з церквою на честь
патронального святого Мазепи Іоанна Предтечі, вказуєть-
ся на надання Мазепою дзвону для дзвіниці, згадується тут
і трапезна з церквою Всіх Святих, збудованою впритул до
дзвіниці (нині цей корпус приміщень відомий як буди-
нок Колегіуму): «Егда в дому архиерейском Черниговском
мужества добродетелей воюющаго с душевными и телес-
ными супостати, и горливаго к Богу восхождения, Триум-
фальный знак каменный сооружити благоволил еси колиос,
Дзвонницу, на ней же церковь Божественная под именем
патрона Вельможности Вашой святого Иоанна Предтечи.
Аще не яко святая святых, обаче в ней, о здравии и спасе-
нии Вашей Реиментарской Милости святая святых выну
приносится. Столпы многие на себе имели и изобрете-
ния и красоту, первее, бяху крепкие и высоки на осмъ де-
сять лактей, второе имеяху верхи медяни, такожде и све-
ти висяща медяние, кроме же инных всяких изрядных и
премудрых оукрашений, имеяху, на себе яблока гранато-
вие. Не глаголим зде о высокости [по милости Вашей пан-
ской] строения каменнаго, вышше бо есть соломоновой,
ибо самолюбезное вельможности Вашей оусердие к хва-
ле Божой, самых небес досязает. Не глаголим от покрове-
нии медяном, не ново бо есть Вашой щедрой десници, и
златом церковныя верхи оукрашати, о подобии соломо-
не, яко бо на соломоновых столпах яблока, тако на вашом
панском колиосе дзвонничном, кимвал (дзвін – О.Т.) до-
брогласен власным коштом Вашим Рейментарским соде-
ланный» [1, арк. 6]. Як бачимо, автор присвяти, намісник
Борисоглібського монастиря, префект Чернігівського ко-
легіуму Антоній Стаховський з захопленням описав велич-
ну дзвіницю, назвав її Тріумфальним знаком, порівняв зі
знаменитою античною скульптурою – Колосом Родоським.
Відмітив він міцність і висоту стовпів (висота яких сягала
40 м), мідну покрівлю, мідні висячі свічники, інше оздо-
блення: «яблока гранатовие», найімовірніше, – це елемент
на куполі у вигляді кулі під основу хреста. У присвяті за-
значено, що гетьман Іван Мазепа своїм коштом забезпе-
чив дзвіницю «доброгласним кимвалом», тобто дзвоном.
Основа дзвіниці – четверик, на який опирається вось-
мерик нижнього ярусу, мав надзвичайно міцні фундаме-
ти висотою 1,65 м, товсті стіни, до трьох метрів завтовш-
ки, в середині яких розміщувалися внутрішні ходи.
О. Шафонський записав легенду про те, що під час риття
фундаменту дзвіниці, глибина залягання якого сягала 5-ти
метрів, у 1701 р. було знайдено срібного ідола [2, с. 264],
тобто у дохристиянські часи на цьому місці могло знахо-
дитися язичницьке капище. За розпорядженням гетьма-
на Івана Мазепи начебто з цього ідола виготовили срібні
царські ворота для іконостасу Борисоглібського собору,
які й нині є його окрасою. На нижній платівці воріт зна-
ходиться герб гетьмана Івана Мазепи. Відомо, що срібні
ворота виготовили в Німеччині, в м. Аугсбурзі, ювелір-
ним майстром Пилипом Якобом Дренттветом, про що
свідчать тавра на воротах [3, с. 20].
Одночасно з будівництвом дзвіниці надбудували дру-
гий поверх над трапезною, у східній частині якої облаш-
тували трапезну церкву Всіх Святих з гранчастою абси-
дою та двома куполами. Двоповерхову трапезну з’єднали
з дзвіницею критим переходом. Із заходу до дзвіниці
прибудували двоповерховий корпус, в якому, певніше
за все, розміщувалися класи Чернігівського колегіуму:
2. Будинок Чернігівського колегіуму. Поч. XVIII ст.
ISSN 2218-4805
55
«…оучилищъ каменныхъ шестъ за скудность мейсца, под
єдинымъ покровом» [1, арк. 15].
Таким чином, на початку XVIII ст. був сформований,
видовжений по осі схід – захід, корпус приміщень уздовж
північного муру Чернігівської фортеці і, відповідно, Бо-
рисоглібського монастиря, який складався з трапезної з
церквою Всіх Святих, дзвіниці та приміщень Чернігів-
ського колегіуму. В епітафії Іоанну Максимовичу, автор-
ство якої приписують першому префекту Чернігівського
колегіуму Антонію Стаховському, зазначалося:
«В дому архиерейском вся бяху древяна
Здания, а им вся с камене создана:
Трапеза, калокольна, кельи, палаты
И ограда, все то он потщася создати» [4, c. 50].
У літературі висловлювалося припущення, що робота-
ми зі спорудження цього корпусу приміщень міг керува-
ти російський зодчий Дмитро Аксамитов [5, c. 6]. Проте
документальних підтверджень цьому немає. В компози-
ції (архітектурний тип – корабель, коли церква, трапез-
на та дзвіниця розташовані в одну лінію), в особливостях
архітектурного оформлення дзвіниці (нагадує вежу цер-
кви Усікновення голови Іоанна Предтечі підмосковного
села Дьяково (1547 р.) та в пишному декорі будинку ран-
ньопетровського типу відчувається вплив московської
архітектури XVII cт. Окрім барокового декору будин-
ку Чернігівського колегіуму у вигляді складних сандри-
ків-кокошників, розгорнутих рушників, вислих напівко-
лонок, численних ніш, кольорових плиток, верхній ярус
дзвіниці ззовні і в середині прикрашений керамічними
іконами «Спас Нерукотворний» та «Богоматір Знамення».
Розбудова монастирських приміщень, численні ремонти
існуючих вимагали чималих фінансових коштів, які нада-
вали багаті жертводавці. 1768 р. у підніжжя південно-схід-
ного кута дзвіниці, у влаштованій вибитій ніші в цоколь-
ній частині в кам’яному саркофазі поховали купця Григорія
Єнька. Гробницю було віднайдено під час реставраційних
робіт, коли видалили пізні, ушкоджені на той час, обли-
цювання мурів [6, арк. 1]. Вона виготовлена з вапняка, має
розміри 178 х 66 х 40 см., оформлена у бароковому стилі:
південний торець має форму фігурного картуша. В центрі
картуша – вітіюватий вензель у формі рослинних пагонів,
які утворюють букви Е і Г, третя – А чи Л. Уздовж боково-
го торця – напис також у картуші, облямований листями
аканту, ушкоджений в декільках місцях: «1768 году апре-
ля 5 числа с полночи...в день святаго мученика Феодула
преставися раб божій Г(?) Енько купец черни[говский]...
года...положено е[го те]ло». На протилежному кінці гроб-
ниці напис латиною прописними буквами, який зберігся
частково «Deo? (Бог)...». Григорій Єнько, який міг бути по-
хований у цій гробниці, належав до родини Єньків – найба-
гатших купців Чернігова. Їх торговий оббіг в кінці XVIIІ ст.
сягав 200 тисяч карбованців. Вони вели активну закордонну
торгівлю з Бреславом (Вроцлавом), Гданьском, Кенігсбер-
гом. Діти з родини Єньків навчалися в німецьких навчаль-
них закладах. На території фортеці знаходився двір Єнь-
ків з кам’яною Воскресенською церквою. Михайло Єнько,
можливо, син Григорія, у 1772 р. побудував нову Воскре-
сенську церкву для кладовища, а в дзвіниці влаштували
теплий храм св. Григорія. Думається, що поховання куп-
ця Григорія Єнька в цокольній частині двох церков – Іоан-
на Предтечі, що на дзвіниці, та трапезної Всіх Святих – не
було випадковим. Вочевидь тут, на почесному місці, похо-
вали щедрого мецената, на пожертви якого підтримува-
лися та прикрашалися ці споруди.
Вважалося, що у будинку, нині відомого як Чернігів-
ській колегіум, розташовувся перший навчальний за-
клад вищого рівня у Лівобережній Україні, який заснував
у 1700 р. чернігівський архієпископ Іоанн Максимович.
Писемні джерела свідчать, що в монастирській трапез-
ній між трапезами ченців, через брак приміщень, від-
бувалися заняття з курсу філософії, який «за неимением
для оной особливой избы преподается в трапезе кафе-
дральной» [7, с. 771]. На сьогоднішній день корпус при-
міщень, який примикав до існучої нині частини спору-
ди із заходу і де, найімовірніше всього, розміщувалися
класи колегіуму від граматичних до риторики, не збе-
рігся. Ці приміщення були розібрані після ліквідації
Борисоглібського монастиря у 1786 р. А в уцілілій тра-
пезній (верхи – два куполи церкви Всіх Святих розібра-
ли) з дзвіницею (нині відомі як будинок Чернігівсько-
го колегіуму) на початку ХІХ ст. розмістили губернське
казначейство. У великих підвалах з товстими стінами
знаходилася комора для грошей, а над нею – рахунко-
ва кімната з пічкою та столами. На другому поверсі бу-
динку розташувався також архів казенної палати, де в
опечатаних скринях знаходилися цінні документи, геть-
манські універсали. Є відомості, що у грошовій коморі
зберігалися чималі суми «до сто тысяч рублей медной
монеты» або ж, навіть, «до миллиона и более рублей» у
скринях з внутрішніми замками та міцним окуттям. Гро-
шова комора казначейства охоронялася трьома карауль-
ними постами: один – при вході до погребу, інший – по-
заду при «отверстиях погреба оной», третій – при вході
до грошової комори.
На соборній дзвіниці (так стали називати дзвіни-
цю у ХІХ ст.) знаходилося декілька дзвонів, у тому чис-
лі найбільший з усіх чернігівських дзвонів, який звався
«Борис», вага якого сягала 570 пудів. Він був відлитий у
1772 р. київським майстром Іваном Коробкіним. Дзвін
прикрашали зображення Богородиці, святого князя Во-
лодимира, святих Бориса та Гліба. Величезний дзвін мав
надзвичайно приємний звук. Легенда розповідає, що
звучання цього дзвону сподобалося князю Г. Потьомкі-
ну. Він наказав зняти дзвін та відвезти до Катериносла-
ва. Проте невдовзі Потьомкін помер, дзвін повернули,
і він продовжував радувати своїм мелодійним звуком
чернігівців. На жаль, доля цього дзвону, як і інших дзво-
нів, у радянські часи виявилася трагічною. У 1930 р., не-
зважаючи на протести музейних працівників, його було
скинуто з дзвіниці. Він розбився на три частини, які від-
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
56
правили на склад Рудметалторгу.
Після того, як у 1846 р. губернське казначейство пе-
ребралося в інше приміщення, в будинку Чернігівського
колегіуму на другому поверсі розташовувалися квартири
церковного причту: протодиякона та дияконів, на ниж-
ньому поверсі – гарно обладнана просфорня. Упродовж
ХІХ ст. будинок неоднаразово ремонтувався, переоблад-
нувався в залежності від нових вимог та смаків. Бароко-
вий декор фасадів, який не відповідав новим естетичним
уподобанням, оскільки на зміну бароко прийшов класи-
цизм зі стриманим декором, був поступово знищений:
збиті наличники, сандрики, всі рельєфні частини, закла-
дені ніші, стіні рівно затиньковані, закладено гранчасту
апсиду церкви Всіх Святих.
До західної частини у кінці ХІХ ст. були прибудовані
ганок з сіньми у стилі російської архітектури XVII ст. Тут
розмістили іконно-книжкову крамницю, в якій торгува-
ли церковною літературою та іконами. На початку 20-х
років ХХ ст., окрім крамниці, у підвальних приміщен-
нях дзвіниці та на першому поверсі знаходився єпархі-
альний склад, де зберігалося церковне майно: тканини,
ікони, інші культові предмети, які призначалися для бо-
гослужбових потреб, можливо, також іконописна май-
стерня. Більшість цих матеріальних цінностей за рядян-
ських часів були вилучені та передані в різні установи
міста. Залишається невідомою доля півтори тисячі ікон,
які призначалися для продажу в Чернігові, а також по всій
Чернігівській єпархії.
Існують відомості про те, що у 30-х роках ХХ ст. бу-
динок Чернігівського колегіуму використовувався під
житло. У цей час підвали були переобладнані під бомбо-
сховище. З 1941 р. будинок знаходився у розпорядженні
Міністерства противоповітряної оборони, яке використо-
вувало його під склади.
Під час Другої світової війни будинок Чернігівського
колегіуму зазнав чималих руйнувань: покрівля згоріла,
склепіння, карнизи, наличники зруйновані від пожежі і
від ударів уламків бомб. Він був капітально відреставро-
ваний у 50–70-х роках минулого століття. У процесі кро-
піткої багаторічної праці архітекторів було досліджено
основні етапи будівництва споруди та конструктивні осо-
бливості її частин, відновлено утрачений бароковий де-
кор, залишки якого відкрилися на фасадах під час рестав-
рації, відновлено гранчасту апсиду церкви Всіх Святих.
Залишилися не відновленими «через брак вичерпної ар-
гументації» два куполи цієї церкви [8, с. 168].
Нині у приміщеннях будинку Чернігівського колегіу-
му розташовуються адміністрація Національного архі-
тектурно-історичного заповідника «Чернігів стародав-
ній», фондосховища, реставраційна майстерня, єдина на
Чернігівщині постійна експозиція іконопису ХVII–ХХ ст.,
експозиція, присвячена історії Чернігівського колегіу-
му. З кожним роком зростає кількість відвідувачів коле-
гіуму. Нині його виставки відвідують більше п’ятнадця-
ти тисяч туристів в рік.
ПОСИЛАННЯ
1.Зерцало от писанія Божественнаго. – Чернігів: Друк. Тро-
їц.-Іллін. монастиря, 1705 – 71 арк.
2.Шафонский А.Ф. Черниговского наместничества топографи-
ческое описание / А.Ф. Шафонский – К.: Универ. Тип., 1851. – 697 с.
3. Травкіна О. Мазепина брама. Царські срібні ворота іконостасу
колишнього кафедрального Борисоглібського собору м. Чернігова
/ Ольга Травкіна – Чернігів: Друк РВК «Деснянська правда», 2007. – 34 с.
4. Фомин. С.В. Последний царский святой. Святитель Иоанн
(Максимович) митрополит Тобольский, Сибирский чудотворец.
Житие. Чудеса. Прославление. Служба. Акафист / С.В. Фомин –
СПб.: Общество Святителя Василия Великого, 2003. – 702 с.
5. Три століття гуманітарної та педагогічної освіти в Черніго-
ві: від колегіуму до університету: зб. матеріалів ювіл. наук. кон-
фер., присвяченої 300-річчю Чернігівського колегіуму і 85-річчю
Черніг. держав. пед. ун-ту ім. Т.Г. Шевченка: Чернігів: Сіверян-
ська думка, 2001. – 124 с.
6. Лист М. Говденко, 1998 р. – Національний архітектурно-іс-
торичний заповідник «Чернігів стародавній», документальний
фонд інв. № КН – 1514, ДФ – 656 – 2 арк.
7. Благовещенский М. Извлечение из материалов по истории
Черниговской семинарии / М. Благовещенский // Черниговские
епархиальные известия. (Ч. неофиц.). – 1903. – № 21. – С. 728–742.
8.Говденко М. Чернігівський колегіум / М. Говденко // Архітек-
турна спадщина України. – Вип. 5. – К. : НДІТІАМ; Головкиївархі-
тектура, 2002. – С. 153–169.
Травкина О.И. История дома Черниговского коллегиума:
от сооружения до современности
Статья посвящена истории дома Черниговского коллегиума –
выдающегося памятника бароккового искусства начала XVIIІ в. Ак-
центируется внимание на роли гетмана Ивана Мазепы в строи-
тельстве Черниговского коллегиума. Освещаются архитектурные
и конструктивные особенности сооружения. Уточняется назначе-
ние дома и использование его в течение XVII–ХХ вв.
Ключевые слова: дом Черниговского коллегиума, гетман Иван
Мазепа, черниговский архиепископ Иоанн Максимович, трапезная,
церковь Всех Святых.
Travkina O.I. The story of house of Chernihiv Collegium,
from creation to nowadays
The article is devoted to the history of the house of Chernihiv collegium
— an outstanding monument of baroque art early XVIIІ. The attention is
focused on the role of hetman Ivan Mazepa in the construction of Chernihiv
Collegium. Shown architectural and design features of the building. Clarifi es
purpose at home and use it within XVIIІ – XX th centuries.
Key words: house of Chernihiv collegium, hetman Ivan Mazepa, arch-
bishop of Chernihiv Ioann Maxymovych, refectory ,church of All Saints.
06.02.2017 р.j
УДК 725.94:791. 44(477. 51)
О.Л. Литовченко
ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ЧЕРНІГОВА
У ХУДОЖНЬОМУ ФІЛЬМІ «РОДИНА КОЦЮБИНСЬКИХ»
У статі йдеться про зйомки фрагментів художнього філь-
му «Родина Коцюбинських» у Чернігові 1969 р. Розкрито значення
пам’яток архітектури міста у композиційному наповненні кіно-
стрічки, а також охарактеризовано процес спілкування акторів
з пересічними городянами.
Ключові слова: фільм «Родина Коцюбинських», знімальна гру-
па, пам’ятки архітектури.
Кінематограф – один з видів мистецтва, який надій-
но увійшов у життя людей та виступає його складовою на
шляху формування культурної свідомості та безперечно
впливає на їх існування. Він є своєрідним віддзеркален-
ням розвитку суспільства. У свою чергу для дослідників
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128621 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T23:04:41Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Травкіна, О.І. 2018-01-12T18:07:37Z 2018-01-12T18:07:37Z 2017 Історія будинку Чернігівського колегіуму: від спорудження до сьогодення / О.І. Травкіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 53-56. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128621 725.94(477) Стаття присвячена історії будинку Чернігівського колегіуму – визначній пам’ятці барокового мистецтва початку XVIIІ ст. Акцентується увага на ролі гетьмана Івана Мазепи у спорудженні будинку Чернігівського колегіуму. Висвітлюються архітектурні та конструктивні особливості споруди. Уточнюється призначення будинку та використання його упродовж XVIIІ ст. – ХХ ст. Статья посвящена истории дома Черниговского коллегиума – выдающегося памятника бароккового искусства начала XVIIІ в. Акцентируется внимание на роли гетмана Ивана Мазепы в строительстве Черниговского коллегиума. Освещаются архитектурные и конструктивные особенности сооружения. Уточняется назначение дома и использование его в течение XVII–ХХ вв. The article is devoted to the history of the house of Chernihiv collegium — an outstanding monument of baroque art early XVIIІ. The attention is focused on the role of hetman Ivan Mazepa in the construction of Chernihiv Collegium. Shown architectural and design features of the building. Clarifi es purpose at home and use it within XVIIІ – XX th centuries. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Історія будинку Чернігівського колегіуму: від спорудження до сьогодення История дома Черниговского коллегиума: от сооружения до современности The story of house of Chernihiv Collegium, from creation to nowadays Article published earlier |
| spellingShingle | Історія будинку Чернігівського колегіуму: від спорудження до сьогодення Травкіна, О.І. Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| title | Історія будинку Чернігівського колегіуму: від спорудження до сьогодення |
| title_alt | История дома Черниговского коллегиума: от сооружения до современности The story of house of Chernihiv Collegium, from creation to nowadays |
| title_full | Історія будинку Чернігівського колегіуму: від спорудження до сьогодення |
| title_fullStr | Історія будинку Чернігівського колегіуму: від спорудження до сьогодення |
| title_full_unstemmed | Історія будинку Чернігівського колегіуму: від спорудження до сьогодення |
| title_short | Історія будинку Чернігівського колегіуму: від спорудження до сьогодення |
| title_sort | історія будинку чернігівського колегіуму: від спорудження до сьогодення |
| topic | Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| topic_facet | Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128621 |
| work_keys_str_mv | AT travkínaoí ístoríâbudinkučernígívsʹkogokolegíumuvídsporudžennâdosʹogodennâ AT travkínaoí istoriâdomačernigovskogokollegiumaotsooruženiâdosovremennosti AT travkínaoí thestoryofhouseofchernihivcollegiumfromcreationtonowadays |